Про те, що насправді відбувається в українському інформаційному просторі й у шоубізі, не втомлюється розповідати наша «Антоніна». Але інтерв’ю журналістки, артоглядачки, головної редакторки проєкту «Детектора медіа» «Антоніна» Лєни Чиченіної — це шанс дізнатися щось нове і навіть трохи більше. Розмова з Лєною вийшла на ютуб-каналі «Слей Шоу» (проєкт Суспільного) з ведучою Марією Тучкою aka Туча.

Почали з обговорення чергового сезону «Холостяка» з Тарасом Цимбалюком, де гостя та ведуча дуже швидко сформулювали загальне враження від цьогорічного шоу: нудно і глядачам, і Тарасу Цимбалюку, і навіть учасницям, які насправді мали б палати бажанням чи то підкорити героя, чи то прорекламувати себе. Втім, назагал Лєна та Марія визнали, що завдяки попередньому холостяку Олександру Терену шоу може бути принаймні корисним, адже посилює інклюзивність.

Співрозмовниці багато говорили про трансформацію, яка відбулася з телебаченням і ютубом після повномасштабного вторгнення Росії. Попри очевидні позитивні зміни, адже Україна нарешті перестала робити просякнуті російським духом серіали та цікавитися російськими зірками, Лєна вважає, що повернення до цієї моделі все ще можливе.

— Телебачення йде за бажаннями людей. Якщо буде запит — а він, думаю, буде, — то все може повернутися. Багато людей нещирі та кон’юнктурні. Ті, хто декілька років тому знімав серіали російською, з російськими акторами й російськими наративами, які йшли на російський ринок, зараз виробляють патріотичний контент. У їхньому середовищі досі можна почути термін “СНГ” без жодної іронії, — сказала вона.

Чиченіна і Тучка зачепили ще безліч важливих тем — про сексуалізовану рекламу, кенселінг артистів і блогерів, просування української культури за кордоном, кризову комунікацію зірок тощо. На останній пункт зацікавленим варто звернути особливу увагу — послухати, записати, роздрукувати та повісити на стіну.

— Якщо артист потрапляє у скандал, починається скиглення, що всі мене захейтили. Така дитяча реакція. А воно ще більше обурення викликає. Адже людина зашкварилася і замість того, щоб щиро перепросити та чесно сказати, що ляпнув херню — а у нас це дуже добре сприймається — починає жалітися. Мені дуже не подобається ця історія, бо популяризується думка, що в нас якесь токсичне суспільство, аби тільки на людину напасти. Хоча це не так. У нас якось бояться помилок, хоча помилки — це нормально, — сказала Лєна.

— У нас узагалі часто сприймають будь-яку критику як хейт, і це неможливо комунікувати з обох сторін, — погодилася з нею Марія.

— От я і кажу, що багатьом артистам потрібні комунікаційники, і щоб вони відбирали в них телефони, — порадила Лєна.

Цей випуск «Слей Talk» подивилися понад 17 тисяч разів за тиждень, отже є шанс, що хтось із зацікавлених ці поради почув.

«Антоніна» вплинула на вибір ще одного інтерв’ю в моєму переліку, адже раніше згадала у статті про бесіду Олексія Суханова з Аліною Доротюк на її каналі. Там ведучий сказав, що фільм про Олю Полякову знімав на замовлення продюсера співачки Михайла Ясинського. Заінтригована, я сподівалася, що Суханов поділиться ще якимись професійними секретами. Але насправді виявилося, що про роботу він майже не говорив. Понад півтори години інтерв’ю були присвячені переважно особистому й наболілому.

— Ось, наприклад, ввечері мені спало на думку, що я маю подякувати своєму другові Олексію (піарник Олексій Прищепа — «ДМ») за те, що він є у моєму житті. Це наробило галасу, що Суханов зробив камінг-аут. Де там камінг-аут? Він не мій чоловік. Можливо, і на жаль. А якби був, ви б можливо і не знали, бо це вас не обходить. Але це мій друг, яким я пишаюся, — сказав Суханов, звертаючись до глядачів у камеру.

Він додав, що «пропагує європейські підходи», бо «ніхто не має пхати свого носа у чуже особисте життя», з чим можна лише повністю погодитися. Шкода, що це правило не поширюється на деякі шоу, які під виглядом соціально вагомого контенту привчають глядачів копирсатися у чужій білизні.

Аліна Доротюк одразу сказала, що Олексій Суханов її друг, і повторила це ще декілька разів упродовж інтерв’ю, тому гострих запитань очікувати не доводилося. Хоча зовсім розслабитися гостю ведуча не давала. Наприклад, спитала, чи не шкодує він, що підтримав Костянтина Темляка, якого звинуватили у домашньому насильстві.

— Не шкодую, бо я підтримав не Темляка, а норму законодавства. Я проти самосуду, тільки суд може назвати людину злочинцем. Ми ж не можемо виключити, що людина вкоротить собі віку, — відповів Суханов.

Але водночас він наголосив, що нагородження Темляка «Золотою дзиґою» є помилкою оргкомітету премії та неповагою до людини, яку актор «знищував морально».

Найбільш емоційною виявилася частина інтерв’ю, присвячена проукраїнському вибору телеведучого, який отримав паспорт громадянина України у лютому 2022 року.

— Це та країна, в якій ти прагнув жити? — спитала Аліна.

— Так, я не шкодую, бо я опинився у країні, в якій життя попри все. Вона живе попри все зараз. Єдине, що болить, коли ми самі себе починаємо зневажати та вбивати морально, — сказав Суханов й витер сльозу.

За хвилину він був змушений перерватися, адже розридався через згадку про тварин, що потребують допомоги. Зокрема тих, яких господарі покинули під час евакуації.

— Люди — це зло. От за що нас любити? Найгірших створінь, ніж люди, на світі немає, — зітхнув він.

Очікуваний висновок для людини, яка роками веде шоу про найтемніші людські вчинки.

Останній на сьогодні випуск «Говорить вся країна. Новий сезон» на ютуб-каналі «1+1», де Суханов є ведучим, набрав за шість днів майже 150 тисяч переглядів. Випуск має назву «Мене вбила мачуха? Останній крик з того світу!». За чотири дні Суханова з Доротюк подивилися 70 тисяч глядачів. Шанувальників проєкту про останні крики, вочевидь, більше — і Суханов докладає для цього зусиль.

Легкий дисонанс між очікуваннями та результатом від інтерв’ю Суханова в Аліни Доротюк — ніщо порівняно з враженням, яке справила бесіда Слави Дьоміна з актором Остапом Ступкою для ютуб-каналу ведучого.

Остап — ідеальний персонаж для світської хроніки, якби вона у нас існувала. Він відомий актор, народний артист України та єдиний син Героя України Богдана Ступки, чотири рази був одружений і має трьох дітей. У 2023 році у стані алкогольного сп’яніння потрапив у ДТП, внаслідок чого постраждала жінка. Згодом він покинув дружину та почав зустрічатися з дівчиною, що молодша його на 35 років.

Герой із таким бекграундом — це виклик для будь-якого журналіста. Але Слава пішов далі. Він узяв інтерв’ю не лише в Остапа, а й у партнерки актора, 24-річної театрознавиці Маргарити Ткач, яка раніше залишалася у тіні. Дьомін розмовляв із гостями як окремо, так і разом, і врешті-решт отримав такі епічні портрети цієї пари.

Розмова йшла про дитячі травми, дорослішання, помилки, відповідальність, мету в житті й інші невмирущі цінності. Дарма тільки ведучий за дві години нічого не спитав у гостей про війну, бо склалося враження, що вона присутня в житті пари тільки як фактор, що змушує Маргариту замислитися про одруження. Мовляв, у таких умовах хочеться мати юридичний захист.

Можливо, Слава був ошелешений відвертими спогадами героїв, адже подекуди він навіть літературну мову забував.

— А яким ви стали батьком? — спитав він в Остапа.

— Та ніяким. Я не брав участі у вихованні. Я досі не знаю, що це таке, хоча їх троє. Мені болить.

— Діма (старший син Ступки — «ДМ») сказав в одному інтерв’ю, що «мамі з татом було не до мене»…

— Так, це правда.

— Б…ть, Остапе, вибачте, але це п…ць. Моя емпатія зараз не витримає, — прокоментував Слава.

Маргарита своєю чергою розповіла, що її мати мала алкоголізм, а потім стала залежною від церкви. Дівчина з дитинства виховувала молодших брата й сестру і врешті-решт утекла до бабусі, адже не мала свого життя. Через це мати повністю припинила з нею спілкування. Батько теж пив, а потім зник. І все це привело героїню до стосунків, які не варто було починати.

Про театр театрознавиця висловилася доволі категорично.

— Ти бачиш цю кухню, вона досить неприємна. Театр — це відьомське кодло, зміїне, — сказала вона.

— Чому? — здивувався Слава.

— Ми жартуємо, що туди йдуть люди «з прівєтом». Але дійсно туди йдуть люди із комплексами, травмовані, нереалізовані. Завдяки публіці це все компенсується, не тільки актори, адміністрація, керівництво… — пояснила Маргарита.

Невідомо, чи вважає дівчина свого обранця винятком із цього правила чи навпаки, але Остап свої травми та комплекси не приховував.

Відео за п’ять днів подивилися понад 95 тисяч глядачів. Більшість із тих, хто залишив коментарі в ютубі, були у захваті від Остапа і Маргарити, але дорікали Дьоміну за зверхні питання та лайку. Хоча хтозна: якби Дьомін поводився б інакше, чи отримав би такий результат?

Інтерв’ю телеведучого й актора Андрія Бєднякова з Романом Бебехом, що вийшло на каналі «Бомбардир», стало абсолютним рекордсменом як за переглядами — понад 310 тисяч за сім днів, — так і за кількістю важливих сенсів.

Ведучий і гість розмовляли про те, як Росія роками впливала на український інформаційний простір. Ба більше, робить це прямо зараз — попри, здавалося, залізну стіну, яку ми побудували меж нами й агресоркою.

— Ти бачиш, що все більше з’являється голосів інфлюенсерів, які змушують українців сумніватися у правильності їхнього вибору і в тому, що потрібно стояти на своєму? — спитав Бебех у Бєднякова.

— Сто відсотків. Їх відразу видно. Я свій, я братик, я сватик, ми всі друзі. Я навіть не беру інфлюенсерів із великою авдиторією, подивися, скільки нішевих, скільки у тредсі, скільки у фейсбуці. Це треба мати холодну голову, щоб усе це читати, — погодився той.

Бєдняков попередив, що росіяни намагаються перекупити кожного, хто має хоч якусь вагу в інформаційному полі або навіть просто потенціал інфлюенсера.

— Вони діють як хороші продюсери, мільярди вкладають, я знаю, — сказав він.

Ведучий багато згадував про свою роботу в проєкті «Орел і решка», розповів, чому не залишився в Росії, чому відмовився від інтерв’ю у нібито «хорошого русского» Юрія Дудя, який пропонував «достукатися» до авдиторії, а також про свої поточні проєкти «ВПО» та «Де брехня?».

— Для мене важливо показувати, як живуть переселенці. Що відбувається в Донецьку, в Херсоні, в Харкові, в Куп’янську. Люді мають це знати. Я вважаю, що не до кінця всі розуміють, що відбувається, що війна набагато ближче, — сказав Бєдняков.

— Ти вважаєш, що люди заплющили очі? — перепитав Бебех.

— Я не вважаю, що люди заплющили очі, але думаю, що недостатньо і не повністю деякі вдаються у те, що відбувається, — відповів гість.

Якщо згадати, до чого призвела схожа ситуація після початку російської агресії у 2014 році, є про що замислитися.

Бебех і Бєдняков устигли поговорити не лише про інформаційну політику в Україні, а й про особисте життя ведучого, точніше, його розлучення, гроші, гумор і футбол. Але суспільно-політичні теми гість назвав важливішими.

— Я не люблю давати інтерв’ю, але я хотів сказати важливі тези. Я багато років думав, що працюю для класних людей. Я не думав, наскільки важливо зрощувати свою авдиторію. Я хотів бути добрим, класним для всіх. Не сказати щось там радикальне, щось негативне. Зараз мені присилають у директ фото з відрізаними головами наших солдатів. І я дивлюся листування з цими людьми з 2015—16 року, де вони мені кажуть, який я класний і як вони мене люблять і що вони виросли, бляха, на моїх програмах. І ось чому важливо знати, для якої авдиторії ти говориш, ось чому важливо давати правильні меседжі, щоб потім ті люди, для яких ти був добрим і класним, не встромили тобі ножа в спину, — сказав Бєдняков.

Добра порада для всіх чинних і майбутніх інфлюенсерів України.

Наостанок — відеоблог кінознавця Лукʼяна Галкіна на «Суспільному культура». Торік Галкін звільнився з «Суспільного», а його кіноогляди припинили виходити ще раніше. Але, як він написав у фейсбуці, ніколи не говори «ніколи» —і ось тепер блог повернувся.

У першому випуску Лукʼян говорив про фільм Дмитра Мойсеєва «Сірі бджоли», який вийшов у прокат наприкінці жовтня.

Екранізація однойменного роману Андрія Куркова має складну долю, адже фільм почали знімати у лютому 2022-го у справжній сірій зоні у Луганській області, тож за добу до повномасштабного вторгнення знімальній групі довелося тікати. Поновили зйомки лише за декілька місяців.

Утім, кінознавець не вдавався у деталі виробництва стрічки, як і не згадував про фестивальну долю фільму, не цитував членів знімальної групи чи відгуки глядачів. Натомість Лук’ян зосередився на порівнянні фільму та книги.

Між виходом роману та фільму минуло сім років, що в умовах нашої війни — ціле життя, отже для екранізації історія мала змінитися. Галкін розповів, як саме відбулася трансформація, що додалося в сюжет і в образи героїв, а які деталі залишилися за кадром.

Задача Галкіна ускладнилася тим, що він намагався не спойлерити, і йому це цілком вдалося. Ведучий навіть про фінал примудрився розповісти так, щоб не видати його змісту.

Відео Галкіна триває пів години, і його варто подивитися і тим, хто фільму ще не бачив, і тим, хто вже подивився, щоб порівняти свої враження з думками кінознавця.

За тиждень випуск набрав лише трохи більше за дві тисячі переглядів, але в цьому випадку зрозуміло, що всі користувачі зазирнули на канал невипадково. Тож цілком гідний результат.