На каналі «Дім» відбулася прем’єра токшоу «Трансформація». Проєкт розповідає про зміни, які сталися за час повномасштабного вторгнення в різних галузях. Ідеться про освіту, театр, кіновиробництво, спорт тощо.

Щоб помітити подекуди кардинальні перетворення в різних сферах, необов’язково бути до них дотичним професійно. Навіть отримувачем послуг можна не бути. Не лише батьки школярів чи, наприклад, затяті театрали знають, що в школах тепер навчаються в бомбосховищах, а за квитками в театр потрібно наполегливо полювати. Про ці процеси розповідають у новинах та обговорюють їх у соцмережах. Але нове токшоу копає глибше.

«У “Трансформації” ми досліджуємо якусь одну галузь за дуже різними параметрами — від видатків із державного бюджету до бронювання працівників, від пріоритетів під час війни до планів на майбутнє. Ми хочемо зрозуміти, яким є актуальний стан певної галузі, й подумати, що з цим робити та куди рухатися», — розповів креативний продюсер проєкту Юрій Карагодін.

 Складний вибір між зеленим і червоним

У проєкті «Трансформація» беруть участь троє експертів, які відповідають на питання ведучого. Гості стоять за столом, який обладнаний сигнальними кнопками. Кожний учасник має по дві кнопки — червону («ні») та зелену («так»). Після того, як питання з’являється на екрані, вони спочатку повинні дати коротку відповідь, натиснувши на відповідну кнопку, а потім пояснити свою позицію. Розмову гостей у студії доповнюють інформаційні сюжети й опитування з вулиць. Токшоу триває близько години та виходить по суботах раз на два тижні. Поки вийшов один випуск.

Ведучим проєкту став Мішель Сайкалі. Досі він був переважно ведучим заходів, а також автором і ведучим романтичного ютуб-шоу MatchMe. У новій для себе ролі Мішель Сайкалі виглядав так, наче все життя вів токшоу. Він упевнено модерував бесіду та вчасно ставив додаткові питання. До того ж ведучий явно непогано орієнтувався в темі, тому час від часу висловлював свою думку та ділився досвідом.

 Мішель Сайкалі

А розмовляли у прем’єрному епізоді «Трансформації» про український театр. До студії прийшли генеральний директор і художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Євген Нищук, театральний режисер Станіслав Мойсеєв і головна режисерка Київського академічного театру на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова.

Торік в Україні почався театральний бум, який не вщухає досі. На деякі спектаклі, як от на вистави режисера Івана Уривського (не тільки на легендарну «Конотопську відьму», а геть на всі) квитки неможливо вільно купити вже другий рік поспіль. Аншлаги збирають не лише великі національні театри в столиці, а й маленькі незалежні творчі об’єднання в прифронтових містах. Розквітла і гастрольна практика, а заразом і театральний туризм, коли глядачі їдуть в інше місто України заради вистави. І все це відбувається на тлі сирен, обстрілів, відімкнення світла та загальних апокаліптичних прогнозів, коли, здається, повинно бути не до театрів.

  Черга до театральної каси. Кадр із сюжету

Фахівці шукають причини феномену, але єдиної думки з цього приводу немає. Хтось вважає, що театри вдало зайняли культурну нішу, відновивши роботу 2022-му раніше за кінотеатри та концертні зали. Воєнний стан суттєво обмежив доступ українців до розваг, тому театри не втратили прихильність глядачів і після повноцінного запуску всієї розважальної індустрії. Хтось наголошує на нових методах маркетингу, які опанували театри. Наприклад, ажіотаж навколо «Конотопської відьми» почався саме з соцмереж, де завірусилися уривки з вистави. На «Відьму» пішли навіть ті, хто жодного разу до цього не відвідував театр. А після, вражені новим досвідом, продовжили знайомство зі сценою. Хтось бачить причину популярності театрів в прагненні українців компенсувати власну байдужість до української культури й історії, що панувала з відновлення Незалежності. Але токшоу «Трансформація» на причинах буму не зупинялося, зосередившись на його наслідках і перспективах подальшого розвитку театрів.

Обговорення почалося з цитати з інтерв’ю керівниці відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України Ольга Байбак, яку навів ведучий. «Я думаю, це найбільший інтерес до театру в історії незалежної України», — сказала вона в етері Громадського радіо. Мішель Сайкалі запитав, чи погоджуються гості з цим твердженням, і запропонував натиснути відповідну  кнопку. Тамара Трунова, на відміну від своїх колег, несподівано обрала відповідь «ні».

 Тамара Трунова

«Я не готова поділяти думку, що зараз ми переживаємо ренесанс українського театру. Бо Україна зараз перебуває у стані війни, й фактично кожний театр і кожна творча особистість бореться за виживання. А боротися за виживання й одночасно переживати ренесанс… Здається, тут закладений конфлікт і парадокс, які ми зазвичай любимо в театрі, але не в цьому питанні», — пояснила вона.

Станіслав Мойсеєв, хоч і підтримав думку Ольги Байбак, насправді ставиться до театрального буму з пересторогою.

«Я б не хотів, щоб театр перетворювався, як це відбувається зараз, на частину маскульту», — сказав він.

 Євген Нищук

Без застережень погодився із запропонованою тезою лише Євген Нищук.

«Театр, який я маю честь очолювати, б’є рекорди зборів, відвідуваності, нових вистав, цікавості, яку до нього виявляють глядачі як усередині країни, так і за кордоном. Є конкретна статистика й інших театрів», — пояснив він.

Згідно зі статистикою, наведеною на початку токшоу, у 2023 році всі національні театри, окрім Одеського оперного, заробили більше, ніж у 2021 році.

 Збори українських театрів рахуються мільйонами. Кадр із сюжету

Попри різні позиції, гості проєкту між собою не сперечалися і назагал демонстрували повне взаєморозуміння. Під час відповіді на наступні питання ведучого вони обговорили цілу низку тем. Зокрема, зарплатню в театрі, бронювання робітників від армії, театральну освіту, децентралізацію в галузі, вартість квитків, дотації держави, проблеми незалежних театральних майданчиків, адаптацію репертуару до сучасних умов та відмову від російської драми тощо. Розмова вийшла пізнавальна та доволі гостра.

«З загального штату близько 180 людей воюють зараз 14, серед них одна жінка. Ще одна людина загинула. Кадровий голод, що відчуває наш театр, не пов’язаний безпосередньо з війною, він пов’язаний із загальними процесами, що відбуваються в театрах. Хто потрапляє в театр, якою дорогою, чому в театрах так разюче відрізняється рівень зарплатні… Театр — зона несправедливості в багатьох сенсах. Ця несправедливість, яка зумовлена ментальною корупцією, на жаль, і формує обличчя українського театру», — поскаржилася Тамара Трунова.

Але закінчився випуск на позитивній ноті. На останнє питання ведучого «чи є закордонні гастролі українських театрів засобом привернення уваги до України?» всі три гості відповіли ствердно.

 Закордонні гастролі перетворилися з заробітків на місію. Кадр із токшоу

«Тривалий час виїзди окремих вистав чи режисерів були в форматі “заробити трішки грошей” завдяки власним контактам. Зараз чи не вперше ми маємо можливість перевести це на рівень культурної дипломатії. Хай як пафосно це не звучало б. Бо насправді це певна місія. Ми в театрі почали гастролі всередині країни, бо розуміємо, наскільки це важливо. І найголовніше, почали виїжджати за кордон. Ми на них не заробимо так, як на базі. Але ми розуміємо, що це треба робити для того, щоб через театр, який зараз є дуже прогресивний, розповідати про Україну», — сказав Євген Нищук.

Проте глядачі «Трансформацію» недооцінили. Першу тисячу переглядів у ютубі токшоу збирало понад тиждень. Та я сподіваюся, що новий проєкт ще злетить, бо він того вартий.