Погляньмо правді в очі: українські late night show прокляті. Скільки разів наше телебачення намагалося скопіювати цей формат, стільки разів на глядачів чекало розчарування. Чого варті лише «ЧереЩур» та «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком», які протрималися в ефірі трошки більше десяти випусків. Найновішою жертвою цього ж прокляття, судячи з усього, планує стати «Кондратюк у понеділок» — вечірнє шоу від 5 каналу, яке стартувало наприкінці вересня.

Скажи мені, хто твій гість...

У 5-го каналу вдався не зовсім класичний late night. Програма Ігоря Кондратюка виходить раз на тиждень, не містить монологу ведучого, а вся взаємодія із зірками тут зводиться до розмов. Наприкінці випусків ще є караоке з гостями, але це радше ностальгічна відсилка, ніж важлива частина формату. У результаті «Кондратюк у понеділок», якщо хтось запитає, відрізняється від типової програми інтерв’ю лише музичним супроводом: тут є живе піаніно та реп-дайджест новин тижня.

Причому останній викликає, мабуть, найбільше запитань серед усіх елементів програми. Не тільки тому, що це реп (камон, у Кондратюка ж має бути музичний слух). А й тому, що саме шоу жодним чином не стосується подій тижня. Воно взагалі не стосується політики, актуальних суспільних тенденцій чи інших речей, за якими ви могли би легко встановити рік виходу програми. За рідкісними винятками з гостями говорять тільки про їхнє життя та творчість. Теоретично, це могло би спрацювати. Якби не особистості гостей.

Прем’єрний випуск «Кондратюк у понеділок» відкрив DZIDZIO. Причому навіть не в іпостасі співака, а в іпостасі режисера, чиї фільми «DZIDZIO Контрабас» та «DZIDZIO Перший раз» свого часу були на волосину від визнання злочинами проти людства :) Ігор Кондратюк подібної думки не розділяв і говорив із Михайлом Хомою на повному серйозі. Так ми дізналися, що DZIDZIO готовий особисто режисерувати кіно, бо пережив багато концертів та фоткався з українцями на заправках. І що він вважає, начебто українців треба полюбити, незважаючи на те, що вони не мають смаку.

На цьому місці від ведучого можна було б очікувати очевидного жарту. Але ні — Ігор Кондратюк, незважаючи на дружні стосунки з гостем, поводився доволі стримано. Та ставив запитання Михайлу Хомі майже 40 хвилин. Раніше так довго українці слухали DZIDZIO хіба що в міжміському автобусі, з якого не можна вийти посеред поля. Варто визнати, що окремі теми були цікавими, якщо вам цікаве життя зірок: наприклад, стосунки з родиною чи історія першого публічного виконання гімну. Але здебільшого на нас чекали дивні та затягнуті епізоди. Наприклад, коли DZIDZIO намагався сформулювати візію української жінки.

Коротше кажучи, старт начебто late night show від 5 каналу нагадував інтерв’ю із заслуженими артистами СРСР на «Першому національному» 1994 року: жодного жарту, нульова динаміка, сумне піаніно та думи. Інколи Ігор Кондратюк все ж намагався поставити актуальні запитання. Але потім сам і завершував обговорення попурі на День незалежності, щоб не ставити артиста в незручне становище перед колегами.

Михайло Хома показує, як виглядають українці під час прем’єри будь-якого нового late night show

Другою учасницею прем’єри стала Юлія Сінькевич, генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю. Крута, цікава й актуальна гостя за три дні до старту ОМКФ. Але розмова з нею не задалася, адже перша зірка ефіру (і надалі це стало сумною традицією) теж залишилася у студії. Тож у пані Юлії запитували, що треба зробити DZIDZIO, щоб отримати нагороду Одеського кінофестивалю. І що треба зробити DZIDZIO, щоб отримати «Оскар» (Кондратюк бачив такий потенціал у Михайлові Хомі, бо «а хто ще?»). Сам DZIDZIO розповідав про свій духовний фільм «Пробудись», який він не знає, де краще показати вперше, — на міжнародних фестивалях чи в Україні. Юлія Сінькевич продемонструвала рівень дипломатії, гідний міністра закордонних справ, і сказала: «Фільму потрібно бути там, де його глядач». Усього на розмову з генеральною продюсеркою виділили 15 хвилин.

Другий ефір «Кондратюка у понеділок» вдався уже краще. Штатним гостем-співаком програми цього разу був Тарас Тополя з гурту «Антитіла». А штатною кінемотографісткою — Наталія Ворожбит. Із першим Кондратюк поговорив про особисте життя, зйомки кліпів та благодійність. Із другою — про професію сценаристки та її стрічку «Погані дороги», яка отримала нагороду «Найбільш інноваційний фільм» на Венеційському кінофестивалі. Динаміку, гумор та розкутість на програму досі не підвезли, але розмова з пані Ворожбит принаймні була пізнавальною.

Третій, і поки що останній, випуск вечірнього шоу від 5-го на своїх плечах винесла Руслана Лижичко. Вона сходу зламала ортодоксальний сценарій програми та пішла грати на піаніно. Потім зіграла на дримбі. А наприкінці розмови заспівала імпровізацію. Між усім цим виконавиця просувала екологічну повістку зі збереження Карпат. І, таким чином, подарувала світові аж пів години, коли програма Ігоря Кондратюка могла заслужено називатися late night show. Наступним гостем випуску став Павло Танасюк, який розповідав про свій космічний проєкт. До біса цікаву штуку, яку тепер Руслана, навпаки, псувала своєю присутністю. Співачка двадцять хвилин фактично сиділа мовчки та викликала співчуття.

Я вам не заважаю, хлопці?

Формула прокляття

Оскільки у шоу Ігоря Кондратюка немає абсолютно нічого вигадливого, його майбутнє цілковито залежить від розмов із зірками. Але тут у всіх українських вечірніх шоу є спільні об’єктивні та суб’єктивні проблеми.

«Наша програма проживе довго років, якщо перший гість буде таким, що ви зрозумієте, що ця програма цікава для вас», — сказав на початку першого випуску Кондратюк. І він правий: деякі late night show справді приваблюють глядачів у першу чергу гостями. Як-от програми Джиммі Кіммела, Джиммі Фелона чи Джеймса Кордена. В українських реаліях із цим є щонайменше дві проблеми.

По-перше, в Україні немає настільки магнетичних та цікавих для глядачів знаменитостей. Наприклад, групи акторів, розмову з якими на ютубі подивляться 39 мільйонів разів. Не тому що українці менш талановиті. А тому що в нас поки не існує (і це можна зрозуміти): індустрії, поп-культури у широку значенні та великої кількості «об’єднавчих» зірок. Простіше кажучи, українському late night show складно знайти популярних кіноакторів. Бо темпи та якість виробництва кіно не дають сформуватися селебритіз. Дуже складно знайти «культових» особистостей: бо велика частина цієї культовості втратила актуальність у 1991 році, а нова ще формується. І проблематично знайти цікавих усім музичних виконавців: Олег Винник та «Хамерман Знищує Віруси» приваблюють стільки ж людей, стільки і відштовхують. Загалом, навіть на щотижневій основі в українського late night будуть проблеми з рекламою «Дивіться, дивіться, у нас є інтерв’ю з…».

По-друге, в українських зірок не сформована культура відвідування вечірніх шоу. Так само, як у ведучих не сформована культура їхнього проведення. Пройшло вже два роки, а деяким людям перед сном мозок досі підкидає іспанський сором за ніяковість Юрія Марченка. Ніхто не вимагає від цих програм клоунади. Але вони передбачають розслабленість, дружні жарти, вихід за межі бронзового образу. Просто подивіться це інтерв’ю з Джошем Броліном. Або ж, навпаки, такі програми можуть занурюватися у саму душу гостей. І діставати звідти найчистіші емоції. В Ігоря Кондратюка був один подібний момент із DZIDZIO, коли той розповідав про своє дитинство. І все. Здебільшого шоу на 5 каналі — це програма середньо нудних інтерв’ю. Тому що ведучий ще не вміє працювати з гостями. А гості не вміють розслаблятися.

У результаті, розмови на «Кондратюк у понеділок» тривають удвічі довше, ніж на шоу американських колег. Але їхні учасники розкриваються вдвічі гірше.

Підсвічують лише тих, кому весело

«Серйозні теми вони проскакують. У нас не політична програма абсолютно. У нас програма просто, про шо попало», — це вже анонс Кондратюка на початку другого випуску. І він чудово ілюструє ще одну проблему вітчизняний вечірніх шоу. Вони панічно бояться актуального порядку денного. Не всі західні late night show так активно говорять про політику, як програми Стівена Колбера чи Тревора Ноа, але вони всі щодня відображають суспільні тенденції: політичні, мистецькі, коронавірусні. І ніхто не ігнорує питання, які тривожать глядачів. Українські ж зірки традиційно «поза політикою». І, в результаті, «Кондратюка у понеділок» практично немає сенсу дивитися, якщо вас цікавить щось більше, ніж особисте життя селебритіз.

Це вже не кажучи про те, що західні late night show кличуть на інтерв’ю ще й політиків. Особливо перед виборами. Це вигідно програмам, адже вони приваблюють глядачів інтригою «чиновники поза межами зони комфорту». І це вигідно самим кандидатам, адже так вони показують виборцям свою людяність. В Україні це провернути практично неможливо. Спробуйте одночасно знайти незалежний канал, нетоксичного політика та впевненого ведучого.

Отак і виходить, що коли українці у черговий раз намагаються адаптувати late night show, вони лише мавпують форму, але забувають про зміст. Ці програми дивляться не за суміш монолог + інтерв’ю + конкурси, а за особливий настрій та актуальність. У 2009 році глядачі проголосували за Джона Стюарта, ведучого комедійного Daily Show, як за новинаря, якому вони найбільше довіряють. Тому що прив’язка до реальності — це важлива частина ритуалу. Після важкого робочого дня ти вмикаєш улюблений канал і дізнаєшся, чим країна живе сьогодні. А потім дивишся на зірку, яка популярніша за Ісуса, але в розмові така ж проста, як твій сусід.

Наша спеціальна рубрика «Пророцтва»

Після трьох випусків здається, що вечірнє шоу Ігоря Кондратюка рухається до покращення. Під час першого ефіру ведучий не знав, чим завершити програму. І дивно жартував. Але зараз він поводиться все впевненіше. Гості з кожним випуском стають цікавішими. А на живому піаніно все рідше виконують сумні фонові мелодії. Це особливо приємно, адже тепер під час перегляду тебе все рідше відвідують сумні думки: «Я ще пам’ятаю, хто такий Козловський», «Куди подівся проєкт "Шанс"?», «Чому на фільми DZIDZIO виділяють мої податки?».

Разом із тим, як не сумно це визнавати, шоу 5 каналу навряд чи перестрибне обмеження свого формату. Можливо, колись «Кондратюк у понеділок» перетвориться на головну програму інтерв’ю в Україні. Але він точно не стане першим успішним українським вечірнім шоу.