Космічний старт «Книги-мандрівки»

Космічний старт «Книги-мандрівки»

10 Вересня 2019
2759
10 Вересня 2019
16:00

Космічний старт «Книги-мандрівки»

2759
Автори мультсеріалу вражають нестандартним підходом до кожної серії. Але деяким історіям бракує історичної достовірності.
Космічний старт «Книги-мандрівки»
Космічний старт «Книги-мандрівки»

Другий сезон мультсеріалу «Книга-мандрівка» розпочався на однойменному ютуб-каналі 27 серпня. На цей момент вийшло шість випусків проєкту, який відкриває історію України не лише для дітей, але й для їхніх батьків, котрі не знали або ж призабули про видатних українців та історичні події, пов'язані з ними.

Другий сезон серіалу, на відміну від першого, стартував з космічною швидкістю, адже кожна наступна серія «Книги-мандрівки» змінює попередню буквально за день-два. Шалений темп виробництва зумовлено не лише кількістю серій у другому сезоні – 45 замість п'яти в першому – а й умовами гранту від Українського культурного фонду за сприяння USAID (Агентство США з міжнародного розвитку від американського народу, як це позначено в титрах серіалу). Згідно з ними команда аніматорів з креативної агенції Green Penguin Media (над проєктом працюють 80 авторів) має зробити 45 чотирихвилинних серій за чотири місяці. Про виклики процесу докладно пише керівниця проєкту Юлія Курова на своїй фесбук-сторінці.

Починаючи з 27 серпня автори «Книги-мандрівки» розповіли глядачам, як українці вигадали борщ у 12-му столітті, Іван Франко мучився в домовині несвободи, номінувавшись на Нобелівську премію, король Данило Галицький об'єднав Руські землі, українець Юрій Кондратюк (він же Олександр Шаргей) навчив американців, як можна долетіти на Місяць, як Котляревський писав «Енеїду» а Олександр Довженко – свій щоденник.

Прагнення подати українську історію так, щоби вразити абсолютно всіх поціновувачів цього унікального для України мультсеріалу – малих чи старих, професіоналів чи дилетантів, не кажучи вже про тих, хто завдяки «Книзі-мандрівці» вперше відкриває для себе багатющу культурно-історичну спадщину України – можна лише вітати. Що я й роблю з величезним задоволенням. Адже автори цього мультсеріалу вражають нестандартним підходом до кожної історії.

Найкреативнішою з них наразі можна назвати анімаційну інкарнацію Майкла Щура в третій серії другого сезону. Вона так і називається – «Майкл Щур про короля України». Творець «Телебачення Торонто» виступає тут у ролі такого собі руського блогера-літописця Майкла Прапращура, ведучи свої «стрими» з головних подій у Галицько-Волинському князівстві на початку 13-го століття. Вийшло дуже дотепно, інформативно й актуально – саме так, як це вміє робити Майкл Щур.

Запрошення відомих людей на озвучування мультів – одна зі складових успіху анімаційних фільмів у всьому світі. Україна в цьому сенсі не є винятком, адже маємо численні приклади, коли українського глядача на диснеївські мультфільми заманюють голосами зірок українського шоубізнесу, від Ольги Сумської до Остапа Ступки. У їхньому числі – Майкл Щур, який озвучив третій фільм франшизи «Нікчемний Я» ще два роки тому. Запросивши його до роботи над черговою серією «Книги-мандрівки», автори додали цій серії переглядів. А в шостій серії проекту Щоденник Олександра Довженка говорить голосом кінорежисера й актора Ахтема Сеітаблаєва.

Але, з іншого боку, в «Книзі-мандрівці» геть не все так райдужно. Перша серія другого сезону, «Як українці борщ винайшли», місцями просто ошелешує. Не знаю, з яких джерел черпали сценаристи, але їхня версія того, як з'явилася на світ кулінарна гордість українців, шокує.

Виявляється, невідомий київський князь у 12-му столітті вирішив побороти міжусобну боротьбу в Київській Русі, наказавши створити страву, яка б об'єднала українців. І вони таки зробили це, додавши в овочеву мішанку заквашені через дощ і хліб буряки.

Проте головне – що відбувалося все це тоді, коли, як каже закадровий голос, «на берегах Волги паслися самі лише дикі коні». Вони, може, й паслися, але до чого тут табличка «ще не Москва», під якою ті анімаційні коні пасуться в мульті? Адже, як не крути, «ще не Москва», так само, як і Москва реальна, на берегах Волги ніколи не стояла.

Зрозуміло, що автори хочуть підкреслити: українці як народ набагато старші від московитів. Але ж навіщо аргументувати цю тезу геть сумнівним географічним відкриттям?

Та й зі списком овочів аніматори першого випуску трохи схибили, намалювавши в перших кадрах епізоду помідори. Але ж томати, завезені з американського континенту до Європи в 1498 році, після відкриття Америки Христофором Колумбом, аж ніяк не могли рости в Київській Русі 12-го століття. А на теренах України в складі Російської імперії їх почали вживати в їжу не раніше століття 18-го.

Візьмімо для прикладу інший епізод. Коли неосвічений глядач, на якого, здається, й розраховано «Книгу-мандрівку», бачить назву другої серії сезону, «Нобелівська премія для Франка», він певен – видатний український письменник, перекладач і філософ таки отримав цю найпрестижнішу міжнародну відзнаку.

Однак Івана Франка навіть не змогли номінувати на премію Нобеля 1915 року, бо лист-подання до Нобелівського комітету надійшов тоді, коли питання про її лавреатів було вже вирішено. Наступного року Іван Франко помер, а небіжчикам Нобелівську премію не присуджують. Натомість у мульті «Нобелівська премія для Франка» про номінацію Івана Яковича на «Нобеля» згадують як про доконаний факт.

Мені дуже хочеться вірити словам керівниці проєкту «Книга-мандрівка» Юрії Курової, яка на своїй сторінці у фейсбуку запевняє: «Над проєктом працюють фактчекери, які ретельно вивіряють кожен кадр та кожну фразу». Але, здається, чи то жорсткий таймінг із визначеним дедлайном, чи то свідоме бажання говорити з глядачем мовою «факін отраслі» від нової влади зіграли з авторами «Книги-мандрівки» злий жарт. От чесно, я не розумію, навіщо в такому розкішному проєкті, як «Книга-мандрівка», треба фальсифікувати всім відомі історії.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2759
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Vasyl Nebaidyzhyi
1898 дн. тому
Тільки навіщо УКФ дав гроші на це якійсь русофільські конторці з Казахстана Green Penguin Media - ось справжнє питання. Бо на сайті в них http://green-penguin.org/page2555155.html значиться що у "Книга-мандрівка. Україна" є розділи про "Міхаіла Булґакова" та "Нікалая Ґоґаля". Питання - навіщо, адже ж це два російських митця (хай українського походження), але нащо їм давати місце серед 150 історій проекту? Що в Україні небуло справжніх українських Митців про яких розказати? А як щодо тисяч який зниших росімперська та рос-радяснька влада - може Майк Йогансен чи Лесь Курбас? Ганьба УКФ що дали наші гроші платників податків русофільським людям які замість справжньої української культури "за вуха" притягують в наш культурний простір русскій мір у вигляді Булґакових та Ґоґалєй.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду