Самі подумайте: відправлюся я до праотців - і хто ж за мене під час споглядання цієї передачі отримає неземну естетичну насолоду від Нестора Шуфрича? Спостерігав за Нестором Шуфричем минулої п`ятниці у програмі, присвяченій НАТО, і все більше переконувався: не того назвали Голохвастовим…

Як завжди, у голові підле запитання з`являється: коли б у часи автора „За двома зайцями” Михайла Старицького було телебачення, то чи запросив би ведучий на обговорення серйозної теми його головного персонажа? Підозрюю, що мені відповіли б з усією можливою політичною коректністю: „Член поважної партії СДПУ(о) Свирид Голохвастов має право на свободу слова, як і будь-який інший громадянин”. І я, присоромлений, замовкну, бо справді – тут нічого не скажеш: кожен має право продемонструвати весь свій інтелект.

Хоч я і промовчу, але перед очима все одно незабутня картинка з передачі постане, де народний обранець палко відстоює свої позиції. Його навіть з картярським шулером порівняти не можна. Бо шулер хоча б намагається приховати своє шахрайство, а цей слуга народу висмикує з рукава козирного пікового туза прямо на очах у всіх. Коли його хапають за руку, то він, нічтоже сумняшеся, витягає з іншого рукава іншого туза – теж пікового і теж козирного. „У мене очко!” – проголошує урочисто. „Так ми ж у преферанс граємо”, - нагадують опоненти.

А тут ще один персонаж з`явився. Це вже з іншого твору. Такий весь лагідний, як Манілов з „Мертвих душ”. Гліб Павловський називається. Такий він весь із себе розумний: слухаю його і нічого не розумію. Щось він там чи то про конфігурацію оборони балакав, чи то про оборону конфігурації. Тільки висновок прозорим виявився: Україна, звісно, має право вступати до НАТО, але дуже їй цього не бажано робити.

Аудиторія, тим часом, над такими серйознощами відверто посміювалася. Либонь, тому, що московський добродій Павловський надто добре відомий у нашій країні своїми добрими ділами. Він тут відкривав Фонд ефективної проститу...., ой, прости господи!, політики. Отож - Фонд ефективної політики. І він зі своїм лукавим фондом у 2004-му став відомим підтасуваннями соціологічних досліджень та іншими політологічними досягненнями, спрямованими на перемогу певних політичних сил. Він в Украіні парочку разів з тріском провалив все, що тільки можна було провалити. І коли тепер з лагідною посмішкою виступає політичним експертом у російсько-українських відносинах, то до Савіка Шустера напрошується запитання: ви серйозно чи по-павловському?

Знаю, знаю, знаю. Мені не треба нагадувати вдруге. В нас свобода слова і кожен має право... І вищезгадані добродії, попри все, теж мають право. І треба їх забезпечити. Наприклад, запустити їх у якесь „Джентльмен-шоу”, або „Аншлаг”.

Хіба що Савік Шустер має на меті взяти участь у якомусь телевізійному фестивалі і перемогти у номінації „Найкраща комедійна передача”. Тоді він має рацію. З Голохватосвим і Маніловим він має чи не найвищі шанси. Правда, я чув, що тепер у нього серйозний конкурент з`явився? Гліб Павловський на НТВ почав вести аналітичну передачу. Юрій Луканов, для "Детектор медіа"

Читайте також:

Політичні ток-шоу: самопіар чи пошук істини?

«Свобода слова» у стилі „Чекаючи Ґодо”

Помилка Савіка Шустера?

Савик Шустер считает, что украинцы не знают своей истории

Ця солодка свобода слова

«НАВІКИ РАЗОМ» із Савіком Шустером

Савик Шустер: «Взаимодействуя с властью, не давать этой власти делать все, что ей вздумается»