Телеканал СТБ, як і обіцяв, показав 10-серійний фільм «Пелена». Анонсували його як детектив, і якщо звести сюжет цього кіно до короткого синопсису, то, можливо, так би воно й було. Адже тут, у «Пелені», відбуваються загадкові вбивства в глибокій провінції (аж три, два з яких — справа минулих днів), одне самогубство, подружні зради, в тому числі й вигадані, один замах на вбивство та — головне — розплутування клубка всіх цих непересічних подій із метою знайти й покарати винуватців.

«Пелена» — типова багатосерійка перехідного періоду. Українські телеканали замовляють подібні речі, відколи російські серіали про силовиків заборонено. Тож українським телепродюсерам треба формувати власну бібліотеку. І тут не має жодного значення якість цього продукту. «Пелену» знято на студії «Київтелефільм», продюсером якої є Валентин Опалев. Це та сама студія, що знімала серіал «Одинак» в Одесі для українського телебачення й «Один против всех» для російського — в Криму. З Михайлом Пореченковим у головній ролі, яку в українському «Одинакові» зіграв Олексій Горбунов. І та сама студія, яка в титрах на російському телеканалі НТВ, де показували «Один против всех», знятого на тлі кримських пейзажів, чомусь перетворилася на «Мостелефильм».

У випадку з «Пеленою» продюсери не стали ризикувати з одіозними зірковими російськими акторами, яким заборонено в'їзд до України. Але все одно на всі головні ролі — журналістки Оксани Сімонової, її чоловіка-слідчого Кирила, головного лиходія району Камишева та його зверхника Райхеля в цей серіал запросили (послідовно) російських акторів Олександру Буличову, Антона Батирєва, відомого українському глядачеві за російським «довоєнним» серіалом «Глухарь», Андрія Чадова й Валерія Баринова.

З українського тут лише автомобільні номери та зіркові українські актори в ролях другого плану — Володимир Горянський, Ірина Мак, Олеся Жураківська, Лев Сомов, Олексій Тритенко, Костянтин Корецький та Сергій Сипливий.

Весь інший антураж серіалу — від російськомовної вивіски районної газети «Вечерняя Пелена» (чого взагалі не може бути в українському райцентрі!) до пейзажів, які радше нагадують якусь «среднюю полосу России», вочевидь, звернуто саме до російського глядача, заманюючи його в пастку мовно-географічних маркерів.

Але все це можна було би пробачити, якби «Пелену» було виписано і знято за канонами класичного детективу. Натомість здається, що сценарій серіалу спочатку писали як чергове «кіно про головне» (ТМ каналу «Україна»), але в планах продюсерів щось безповоротно змінилося, й вони попросили переробити мелодраму на детектив. Можливо, сподіваючись таким ходом залучити до перегляду не лише жіночу, але й чоловічу аудиторію.

У результаті схрещення двох жанрів в ефір вийшла рідкісна халтура, від якої ломить зуби.

Хоча б тому, що сценарії до класичних детективів пишуть справжні професіонали. Які майстерно виписують мотиви, можливості й засоби вбивства, що викривають злочинця. При цьому не забуваючи й про особисте життя героїв. Але особиста лінія у класичних детективах потрібна сценаристам та режисерам не лише для олюднення образів детективів-служак. Це, звісно ж, дуже пожвавлює картинку, проте побутова лінія класичного детективу суворо підпорядковується логіці розслідування.

Нічого подібного в серіалі «Пелена» й близько немає.

Для, вибачте на слові, «затравки» глядачеві пропонують сцену в нічному клубі, де якась дівка, вдягнена як повія, кидає якусь таблетку в бокал охоронцеві «великого боса», пропонуючи йому зайнятися сексом. Після чого вона тягне цього персонажа в туалет, де він вирубається, а сама вона проникає в кабінет боса місцевої наркомафії. І саме тоді, коли їй загрожує смерть від цього самого боса, на клуб налітає поліція, а в проймі дверей з'являється чийсь героїчний силует. Який виявляється бравим поліцейським Кирилом Симоновим.

У ролі повії, яку затримали спецпризначенці в клубі під час рейду, була його дружина Оксана, журналістка цілої обласної газети «під прикриттям». Вона завдяки своїй героїчній поведінці зуміла написати сенсаційну статтю в обласній газеті під англомовною назвою «InSider» (!). За те, що вона у своїй статті про пригоди в нічному клубі викрила місцевих політиків-наркоманів, головред газети (Володимир Горянський), на якого після цієї публікації сильно тисне місцева обласна влада, відряджає невгамовну журналістку в глуху провінційну газету, аби пересидіти хвилю невдоволення можновладців обласного масштабу. Де на неї, як запевняє головред, вже чекають.

Та коли головна героїня цього кіно Оксана Сімонова, приїхавши в Пелену чомусь разом зі своєю мамою й дочкою, де їй виділили геть убите житло, йде в редакцію газети «Вечерняя Пелена», виявляється, що в редакціях районок не цікавляться прізвищем нових журналістів. А просто з порогу дають їм тестове завдання — впіймати цвинтарного злодія, який краде квіти з могил.

Ним виявляється директор цвинтаря. Зловити якого Оксані допомагає новий голова району.

І лише після того, як нова журналістка написала матеріал про цвинтарного злодюжку, редактор газети «Вечерняя Пелена» розуміє, що його друг, редактор обласної газети, надіслав колезі свою зірку розслідувань.

Ну, от хтось із українців може собі уявити ситуацію, коли через газетну публікацію корупціонери районного чи обласного масштабу невідомо якої країни збуджуються настільки, що готові знищити журналістку, яка про це пише? Думаю, навряд.

Головна забава шанувальників детективного жанру — вгадати злочинця. Що довше триває ця загадка, то якіснішим є детектив.

Тим часом у серіалі «Пелена» злочинець угадується буквально з першої серії, адже герой Чадова в ролі глави району аж проситься на цю роль.

Зрозуміло, що він ним і виявляється. Але для того, щоби влаштувати в останній серії суто «боллівудський» фінал, де паруються всі позитивні герої, сценаристи перед цим змусили чоловіка Оксани Кирила кілька разів її рятувати від героя Чадова.

Ну, тобто завжди, коли журналістка опиняється на межі життя й смерті, їй на допомогу приходить буцімто колишній чоловік. Від якого вона зрештою й завагітніла, одного разу з ним переспавши. Але цю інформацію, яку озвучила медсестра в лікарні, намагався використати той самий глава району Камишев у своїй боротьбі проти подружжя Сімонових. Просто для того, щоби їх остаточно розсварити. Мелодраматизм тут просто зашкалює.

Не кажучи вже про епізод, коли героїня Олесі Жураковської Броніслава, коректорка «Вечерней Пелены», розчарувавшись у коханні до неї з боку головного редактора газети, кидається з мосту в воду, вдягнувши весільну сукню. Але її рятує... патологоанатом з області, який перед тим установив причини смерті двох давніх і одного свіжого з місцевих трупів. Щоб ніхто не сумнівався — між ними спалахує кохання, й Броніслава навіть кається перед мамою головної героїні, розкриваючи тій очі на почуття до неї головного редактора «Вечерней Пелены» Владлена Нікіфоровича.

Ну і, як уже було сказано, у фіналі цього «детективного серіалу» глядачеві демонструють виключно щасливі пари. Куди подівся місцевий патологоанатом, який підробляв результати експертиз, сценаристи «Пелени» так і не уточнили. Мабуть, від них цього ніхто не вимагав.

Фото: stb.ua