Веде її Герман Дутковскі. Якщо ви думали, що це якийсь крутий україномовний американець, то глибоко помилилися. Адже, як видно з довідки про автора й ведучого «Гаража» в анонсі програми на сайті каналу, він до цього працював у рідному Запоріжжі. Там Герман вів програми на місцевому каналі ТВ5, де його знали як Германа Дутковського, й усі свої програми він вів російською.

Мабуть, навіть не сподіваючись, що буквально за якийсь рік львівський телеканал ZIK надасть йому нагоду постати перед глядачами американським гуру шоу-бізнесу польського походження, змінивши своє питомо українське прізвище польського походження з українськими суфіксом та закінченням -івський (приклад — художній керівник ансамблю «Смерічка» й побратим Володимира Івасюка Левко Дутківський чи мій однокласник на прізвище Войцехівський).

Така трансформація цілком типового для України прізвища — абсолютна містифікація. Можливо, з відсиланням до американського кінематографа, де місцевому варіанту польського прізвища присвятили назву цілого детективу — «В. І. Варшавскі» 1991 року випуску з Кетлін Тернер у головній ролі. Героїнею якого стала детектив, відома своїм афоризмом, що для жінки головне — туфлі за розміром і підходящий чоловік.

Якщо одним розчерком пера чи порухом мишки (тієї, що комп'ютерна) можна так легко перетворити звичайне українське прізвище запорізького телеведучого на його американізований варіант, це викликає певні підозри. Бо навіщо людині американізувати власне прізвище? Щоби додати більшої авторитетності за рахунок закордонного шарму?

Але читаємо анонс музичної програми «Гараж» на телеканалі ZIK, де зазначено ведучим Германа Дутковскі, далі. Він буквально рясніє помилками. Приміром: «Нещодавно Герман був ведучим програми “Розмова” на телеканалі “ТВ5”, але у цей проект не був вповні орієнтований на сферу музики». Це якою мовою написано?

У мене таке враження, що цей анонс робили люди, які взагалі не знають української мови, тупо переклавши все, що їм надіслала російськомовна прес-служба Германа Дутковскі (ну хай уже буде так. — Авт.), через гугл-транслейт. Але передостанній абзац анонсу програми «Гараж» на сайті каналу просто вбиває наповал.

Цитую: «Тому Герман блискавично (може, все-таки блискуче? — Авт.)знається на трендах і може знайти спільну мову з будь-якими музикантами й представниками шоубізу».

Метаморфозу з прізвищем ведучого ще можна якось пояснити. Приміром, бажанням наблизити українську програму про музику до західних стандартів, що би хто під цим не розумів. Але абсолютно безграмотна візитівка ведучого вбиває всі добрі наміри авторів цього тексту. Знову ж таки, хоч би ким вони були. Можливо, цей текст узагалі належить перу самого Германа Дутковскі, який власноручно переклав російськомовний оригінал біографічно-творчу довідку, пославши її разом із резюме.

Проте у студії програми «Гараж», стилізованій саме під це андеграундне приміщення, вочевидь, із натяком на альтернативну українську музику, яка певний час була в підпіллі, Герман почувається напрочуд органічно. До речі, свої програми він веде чистісінькою українською.

Стилістика й формат «Гаража» не вирізняється оригінальністю. Як у всіх подібних програм про сучасну українську музику, вона передбачає кілька музичних треків у виконанні гостей, які співають наживо, та запитання ведучого в перервах між ними.

Запитання ці зазвичай стосуються історії створення того чи іншого гурту, заробітків його музикантів, прохання прокоментувати три фото виконавців тощо.

Герман Дутковскі намагається бути в темі, готуючись до зустрічей із гостями. Проте подеколи, як із інді-гуртом «Один в каное», виявляється, що він черпає свою попередню інформацію про гостей із ненадійних джерел. Скажімо, Герман заявив, буцімто знає, що перед тим як «Один в каное» було створено, музиканти одне одного не знали. Що виявилося не так. Але це не є аж таким факапом, адже в процесі спілкування гості розповідають, як було насправді. А отже, завдання програми — познайомити аудиторію телеканалу ZIK із якомога більшою кількістю сучасних українських музикантів, він виконує.

Гурти, які приходять до «Гаража», здебільшого знайомі дуже вузькому колу знавців сучасної й саме української музики. Приміром, я для себе вперше почула уже згаданий тут «Один в каное». Не кажучи вже про гурти The Hypnotunez, The DOOX та JOY BLOOM чи виконавця на псевдо OMUT (Дмитра Сисоєва).

Зауважу, що ця тенденція — називатися англомовними абревіатурами чи словами, які переважній більшості українських меломанів нічого не кажуть, серед сучасних українських виконавців не тішить. З іншого боку, зрозуміло, що вона відбиває бажання музикантів підкреслити свою належність до глобального світу музики, вийшовши за межі провінційної традиції.

Провінційної, але в жодному разі не національної, яка в усьому світі лише вітається.

До речі, етногурт The DOOX дуже успішно це використовує. Що й показав під час першого випуску «Гаража». Як і варто було чекати, ці виконавці, відповідаючи на запитання ведучого, на кого вони орієнтувалися у своїх уподобаннях, сказали, що, звісно ж, це суперпопулярна «Даха Браха». Як на мій смак, The DOOX звучить крутіше, бо його учасники дуже чітко артикулюють слова.

Але не забуває Герман Дутковскі й про «ветеранів» сцени, перепрошую, виконавців, які здобули популярність двадцять років тому, потім зникли, а нині знову на слуху. Одним із таких є дуже відомий у 90-х роках гурт «The ВЙО» на чолі з афроукраїнцем Мирославом Кувалдіним. Легенда українського регі була гостем випуску «Гаража».

І в цій програмі, як досі в жодній, відчувалася вікова поколіннєва прірва між ведучим та учасниками. Вона виявилася такою глибокою, що «Мирослав Джонович» (так його називав ведучий Національного відбору на «Євробачення-2018» Сергій Дмитрович Притула) відверто нудився, відповідаючи на запитання Германа Дутковскі. Справді, за своє творче життя він відповів уже на всі можливі запитання інтерв'юерів. І про те, звідки назва гурту походить, і як ротувався склад учасників, і чому вони із Сергієм Підкаурою колись розійшлися-розпалися, а за десять років знову зійшлися. А також про те, чому він не вважає себе растафаріанцем, тобто прихильником релігійного культу, який виник на Ямайці, де в середині минулого століття зародилася музика регі з усіма її стилістичними особливостями.

Невдалою виявилася спроба ведучого обговорити інцидент під час Національного відбору на «Євробачення». По-перше, Герман Дутковскі показав дуже урізаний шматок цього відео, з якого важко було зрозуміти, що ж там накоїв його гість. По-друге, Кувалдін одразу ж після інциденту, де він у непарламентських висловах обурився упередженістю журі, вибачився за свою поведінку на сторінці у Фейсбуку. Тому зрозуміло, що це запитання ведучого старому-доброму послідовнику Бобі Марлі було просто нецікавим.

Як показав випуск «Гаража» від 22 квітня, до зустрічі з музичними легендами потрібно готуватися ґрунтовніше, аніж до розмови з початківцями. Метри не люблять банальностей і можуть будь-якої хвилини загнати в кут юне телевізійне обдарування.

Але регі-гурт «The ВЙО» все-таки отримав максимальне задоволення від участі в «Гаражі». Просто тому, що хлопці кайфували, співаючи свої композиції наживо.

І це, здається, головне призначення музичної програми на каналі ZIK — дати послухати глядачам живу сучасну українську музику.