29 жовтня на телеканалі «UA: Перший» стартувало ток-шоу «Черещур». За словами авторів, формат передачі є аналогом Late Night Show (розважально-пізнавального ток-шоу) у США. Що таке Late Night Show і чи справді програму «Черещур» можна назвати його аналогом?

Що таке Late Night Show

Як окремий жанр ток-шоу, Late Night виник у США в 1940-х роках. Однак першу популярність здобув на початку 1960-х завдяки передачі The Tonight Show Starring Johnny Carson та її ведучому Джонні Карсону. Сьогодні у США можна нарахувати з десяток передач подібного формату. Девід Леттерман, Джиммі Феллон, Джиммі Кіммел, Конан О’Браєн, Стівен Кольбер — це далеко не всі живі легенди сучасного Late Night.

Щодо формату, то кожна передача починається з монологу. Ведучий робить іронічний огляд поточних суспільно важливих новин. Ця рубрика передбачає від команди проекту небанального креативу. Адже ведучий повинен жартівливо чи критично коментувати останні новини протягом 5–7 хвилин. Це сотні новин, які щодня опрацьовують десятки професійних сценаристів, пишучи жарти і вибираючи найкращі, щоби з уст ведучого вони звучали гостро й доречно.

Монологи — це родзинка ток-шоу. На відміну від класичних медіа, аналіз новин подається через призму жартів. Це приваблює глядача, бо процес мислення спонукають не просто факти, а емоція й гумор. Мільйони американців та десятки мільйонів людей по всьому світу щодня чекають кожен наступний випуск улюбленого Late Night, що, в свою чергу, дає телеканалам високі рейтинги, а передачі та ведучому — кредит довіри.

Для прикладу, справді гострі монологи у Стівена Кольбера, ведучого передачі The Late Show with Stephen Colbert. За останній рік Кольбер найчастіше критикує чинного президента США Дональда Трампа. Щоб відчути всю силу сатири, за посиланням один із таких монологів:

У Штатах Late Night давно вийшов за рамки розважальних програм, ставши сатирично-політичним ток-шоу. Ведучі не лише жартують, а критикують помилки політиків, що, на думку ведучого, часто призводять до трагічних наслідків. Ось реакція Джиммі Кіммела на стрілянину в Лас-Вегасі цієї осені, де було вбито 50 людей.

Наступна рубрика — розмова із запрошеними гостями. Зазвичай їх двоє й це кінозірки, співаки, режисери, політики. Найбільш цікаві та дотепні розмови з гостями — у Девіда Леттермана. Він був ведучим передачі Late Show with David Letterman із 1982 по 2015 роки (33 роки). За посиланням збірка його найдотепніших інтерв’ю.

Питання для гостей хоч і готуються заздалегідь, завжди є частка імпровізації та неочікуваних поворотів. Нижче фрагмент, коли ведучий програми The Tonight Show Starring Jimmy Fallon Джиммі Феллон та гість передачі Бредлі Купер не можуть припинити сміятися протягом цілих десяти хвилин.

Ще одна рубрика — конкурси. Ведучий із гостем можуть змагатись у реп-батлах, танцювати, проводити музичні перфоманси. Один із недавніх таких перфомансів — екс-президент США Барак Обама в гостях у Джиммі Феллона.

Кожен випуск Late Night завершується виступом популярного музичного гурту. Найчастіше гурти запрошуються тоді, коли вийшов новий альбом чи сингл. Ось виступ популярного музичного гурту OneRepublic у гостях у Джиммі Феллона.

Late Night Show vs. «Черещур»

На час публікації цієї колонки вийшло шість випусків програми «Черещур». Програма виходить щоп’ятниці о 22:15 на телеканалі «UA: Перший», а запис публікується на офіційному каналі Youtube. Ведучий програми Майкл Щур про нове ток-шоу каже: «Це Late Night Show, або, як я це перекладаю, “Пізно Ввечорі Передача”. У програму будуть приходити зірки і різні знамениті люди. Будуть музики, буде файна атмосфера і то всьо буде весело».

Перший випуск був не ідеальним, але перспективним. Основна відмінність від класичного формату — відсутність монологу. Ведучий Майкл Щур виходить до глядачів, вітається й одразу сідає за стіл, щоб запросити першого гостя. Загалом гостей було двоє — актор Остап Ступка та співачка Саша Кольцова. У першому випуску відчувалася невпевненість ведучого, незручні паузи та слово-паразит «окей». Бракувало імпровізації. Не зовсім було зрозуміло, чому запросили саме цього гостя, а не іншого. У Штатах, наприклад, приводом для запрошення того чи іншого гостя є вихід фільму, театральної вистави, музичного альбому. Навколо цього базується розмова. А коли немає конкретного приводу, то розмова ніби «про все і ні про що».

Інша помітна вада першого випуску — взаємодія з аудиторією. Коли звучать жарти ведучого, глядачі практично не сміються. Жвава аудиторія — це один із основних факторів, що впливає на враження телеглядача від передачі подібного формату. Скажімо, якщо жарт у ведучого смішний, а аудиторія мовчить, то телеглядачу здається, що ведучий «затупив». Якщо жарт невдалий, але аудиторія реагує на нього сміхом, то телеглядачу буде здаватися, що жарт, як мінімум, непоганий, як максимум — дотепний.

До чого немає зауважень ані в першому випуску, ані в наступних — то це до українських музичних гуртів, які завершують програму піснею.

Наступні випуски програми були помітно кращими. Поміняли деякі лаштунки, ракурс зйомок, ведучий зустрічає гостей уже збоку, а не ззаду. З'явилися короткі монологи на початку передачі, але над якісним контентом треба ще працювати. Ведучому досі не вистачає дещо нової для нього харизми, ніж та, яку він виявляв у попередніх своїх проектах, та імпровізації, щоб монологи звучали смішно. Це можна пояснити новим амплуа Щура, якому треба час та досвід, аби вжитися в нову роль.

Однак важливі вади залишаються. Наприклад, ведучий жартує, але це виглядає незграбно, бо аудиторія пасивна. У третьому випуску були запрошені не два гостя, а лише один. Тобто передача мала такий формат: виходить ведучий, сідає говорити з гостем, а після недовгої розмови звучить пісня музичного гурту. Звісно, не варто все копіювати, але це схоже не на формат Late Night, а на будь-яке інтерв'ю, яких десятки на інших каналах.

Щоби покращити позиціювання передачі, авторам проекту варто зробити окремий канал на Youtubе (зараз програма публікується з Youtube-каналу «UA:Перший»). Таким чином фанатам буде зручніше знаходити нові випуски, авторам — аналізувати статистику та ефективність. У розмові з гостями варто чітко розуміти, про що говорити й чому. Наприклад, якщо спікер — Уляна Супрун, виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України, то можна не всоте «розжовувати» з нею медичну реформу, а запитувати про геть протилежне (життя в Америці, переїзд до України, її інтереси і т. д.).

«Черещур» — це не перша спроба принести в Україну культуру Late Night. Але саме ця передача виглядає найбільш свіжою та подібною до американського варіанту за технічною складовою і позиціюванням. США знадобилося півстоліття, щоб виховати в населення смак до гострої політичної сатири та усвідомити важливу роль гумору у вирішенні суспільно важливих питань. Ведучі Late Night давно вважаються народними улюбленцями та одними з найавторитетніших публічних людей Америки. Україну, радше за все, чекає більш тернистий та довгий шлях, бо ресурсів, як фінансових, так і інтелектуальних, набагато менше. А поки що — ми продовжимо стежити за розвитком проекту «Черещур», щоби зрозуміти, чи це нова сходинка до п’єдесталу якісного Late Night в Україні, чи ще одна сходинка «в нікуди».

Фото: скріншот програми «Черещур»