Операція «Паспортизація»

Операція «Паспортизація»

10 Серпня 2017
3955
10 Серпня 2017
11:00

Операція «Паспортизація»

3955
Експеримент журналіста, який вирішив перевірити на собі здобуття угорського громадянства людиною, що не має угорського походження, лишився в першій серії фільму «Операція “Паспорт”» незавершеним. Канал «112 Україна» зберігає інтригу...
Операція «Паспортизація»
Операція «Паспортизація»

Довгоочікувана прем'єра документального фільму «Операція “Паспорт”» на каналі «112 Україна» таки відбулася. 5 серпня глядачам показали першу серію картини Олега Степового. Дебютний фільм журналіста «112» настільки сподобався аудиторії каналу, що, як повідомила прес-служба, підвищив «показник рейтингу слоту (з 20:07 до 20:59) на 43 %, а результат частки — на 60%. Що стосується позицій телеканалу в слоті, то за цією аудиторією “112 Україна” посів 9-те місце в загальнонаціональному переліку». Для розуміння — частка перегляду склала 3,08 %, рейтинг 0,83 %.

Отже, тема фільму — подвійне громадянство та його небезпека для збереження територіальної цілісності й суверенітету України. Починається кіно з кадрів у Горлівці, де відомий усім терорист на прізвисько Бєс, у миру Безлер, 14 квітня 2014 року інструктує горлівських міліціонерів. Автор за кадром зазначає, що Ігор Безлер, який безпосередньо керував захопленням Горлівки, мав російське та українське громадянство. У цьому випадку, як підкреслює Олег Степовий, маємо справу з класичною легалізацією агента під прикриттям.

Історія Безлера для журналіста «112 Україна» стає відправною точкою в його пошуках потенційних виявів сепаратизму в глибокому (відносно російсько-української війни на сході України) тилу — Закарпатті.

Про те, що тут цілі райони історично заселені угорцями, знають усі й віддавна. Пригадую, наскільки мене далекого 1976 року здивувало, що люди в Береговому, куди нашу родину завела автоподорож Україною, не розуміють ані української, ані російської мов. Так само безмежно дивували угорські таблички на вулицях. Тоді, щоправда, ніхто навіть у найсміливіших снах не бачив розвалу радянської імперії разом із Варшавським договором. Так само ніхто не знав, у що виллється існування угорського міста на заході України.

Як сказав би класик, «не той тепер Миргород». Закарпаття від 2005 року, кажуть автори фільму «Операція “Паспорт”», відколи до влади в Угорщині прийшла партія Віктора Орбана, який оголосив своєю метою допомагати всім угорцям, незалежно від того, де вони мешкають, стало потенційним вогнищем сепаратизму. З огляду на те, як і чому відбувалися події 2014 року в Криму та на Донбасі, до ситуації в Закарпатті варто придивитися пильніше. Що й намагався зробити Олег Степовий разом зі знімальною групою каналу «112».

Хоча географічно область належить до Західної України, яка завжди голосувала за національно-демократичні сили, ментально вона ближча до Східної. Про це свідчать політичні вподобання місцевих виборців, адже за Партію регіонів Закарпаття аж до 2014 року завжди давало більше голосів, ніж усі західні області, разом узяті. У контексті подій на сході весною 2014-го подібна статистика вже налаштовує на відповідні підозри. Але є ще й інші, набагато тривожніші дані. Посилаючись на закордонні ЗМІ, Олег Степовий повідомляє: близько 110 тисяч мешканців Закарпаття мають закордонні паспорти (угорські, словацькі та румунські). Один зі спікерів фільму на правах анонімності уточнює: угорське громадянство має 30 % закарпатців, але ще 60 % мріють його отримати. Вочевидь, на українських громадян, які, живучи в Закарпатській області, не хочуть мати подвійного громадянства, припадає лише 10 %, які залишилися від тих, хто або вже отримав другий паспорт, або ж прагне цього. Цифра, м'яко кажучи, вражає.

Навіщо закарпатцям паспорти сусідньої держави, вичерпно пояснює колишній працівник українських силових структур, а нині підприємець Йожеф. Усе дуже просто, адже угорський паспорт дає право на європейську пенсію, можливість вільно виїхати до будь-якої країни ЄС і придбати там авто за європейськими цінами, тобто втричі дешевше, ніж в Україні, але при цьому не маючи потреби кілька разів на рік перетинати кордон задля уникнення українського мита.

Одне слово, закарпатські угорці міцно сіли на голку матеріальних благ, які можна отримати завдяки угорському паспорту. Але при цьому, каже той-таки Йожеф, ніхто з мешканців області не здає українського паспорта. Від подвійного громадянства не менш подвійна користь: коли перетинаєш український кордон, показуєш паспорт український, потім ховаєш його кудись за пазуху, натомість у зоні угорської митниці показуючи документ уже про угорське громадянство. Угорські прикордонники, побачивши такий паспорт, теж пропускають без жодних зайвих запитань.

Тобто паспорт громадянина держави — члена ЄС дає привілеї, що навіть не снилися людям із українськими паспортами. Навіщо це роблять сусідні з Україною держави (крім Угорщини, це ще й Словаччина та Румунія)? Невже лише для того, щоб забезпечити культурні права нацменшин, як присягається в інтерв'ю журналістові «112» заступник голови Закарпатської облради Йосип Барто?

Із того, що побачив та записав Олег Степовий у своїй мандрівці Закарпаттям, відповіді на ці запитання має давати СБУ. Адже Закарпаття — єдине місце в Європі, де дозволили встановити пам'ятник з нагоди тисячоліття «Віднайдення батьківщини». Це угорське національне свято, але проблема в тім, що цей пам'ятний знак складається з кількох кам'яних брил, які символізують втрачені «великою Угорщиною» території. Ба більше, саме в Закарпатті, над відомим туристичним об'єктом «Замок Паланок», де височить скульптурне зображення символу імперської Угорщини, орел Турул, якось навіть вивісили Державний прапор України під ним. Щоправда, українці так обурилися інцидентом, що прапор дуже швидко підняли на належну висоту.

Із того, що побачив і почув Олег Степовий, можна зробити єдиний висновок: Угорщина від 2005 року, відколи до влади прийшла партія Віктора Орбана «Фідес», активно працює з представниками свого «розділеного народу». В цьому конкретному випадку — угорського. Але ми добре знаємо, до чого може привести подібна політика.

Національна меншина та забезпечення її культурних прав у місцях компактного проживання — це одне. Але створення на території цього компактного проживання парамілітарного утворення у вигляді такої собі місцевої самооборони, про що на в'їзді в деякі населені пункти Закарпатської області попереджають спеціальні таблички «У нас діє громадське угруповання», — це дуже вже тривожний дзвіночок для центральної влади. Бо це «громадське угруповання» забороняє доступ до мітингів, які організовують місцеві угорські громади на честь національних угорських свят, «стороннім особам» на кшталт журналіста каналу «112 Україна» Олегові Степовому. Один зі спікерів фільму, Андрій, незалежний політолог, каже, що так звана закарпатська самооборона — це цивільна армія, готова в разі чого діяти на користь «Великої Угорщини».

Ветеран АТО Тарас Деяк, аналізуючи ситуацію в Закарпатті, розповів, що угорські організації зайшли навіть в Іршаву, де зроду жили українці й ніколи не було угорців. Політика Угорщини щодо своїх одноплемінників у Закарпатті, про яку розповів Олег Степовий, не може не вражати. Адже Угорщина інвестує величезні гроші в Закарпаття. Суми інвестицій настільки великі, що керівники області заплющують очі на всі можливі звинувачення з боку СБУ. Тобто на підозри в сепаратизмі.

Навіть Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА, якого завжди запрошують на всі свята угорського народу, не хоче говорити на тему можливого місцевого сепаратизму. В розмові з Олегом Степовим на тему подвійного громадянства серед держслужбовців (явище досить поширене) він каже, що після того як звільнив одного чиновника обладміністрації за подвійне громадянство, інші чиновники, які його мали, написали добровільні заяви про звільнення. І взагалі, вважає Геннадій Москаль, українська адміністрація мусить забезпечувати реалізацію всіх прав національних меншин, які мешкають на території Закарпаття. Бодай для того, щоб не допустити бунтів на національному ґрунті.

Можливо, Геннадій Геннадійович має рацію, підігруючи національним інтересам угорської меншини на території Закарпатської області.

Але синхрон Бачо Корчилави, який розповів, із чого починалася російська агресія проти Грузії, а це була передусім масова роздача російських паспортів мешканцям Абхазії та Північної Осетії, не залишає каменя на камені від концепції Геннадія Москаля щодо безхмарного співіснування українців та угорців на підвідомчій йому території.

Отримати угорський паспорт, як виявляє Олег Степовий, дуже просто. Варто лише подати в угорське консульство довідку, що ти сам, чи твої батьки або ж дідусі з бабусями — угорці з походження. Якщо ж ти не можеш підтвердити цей факт офіційно, за допомогою свідоцтва про народження, можна звернутися до фірм, які за 200–300 доларів зроблять угорське громадянство «під ключ».

Експеримент журналіста, який вирішив перевірити на собі «нестерпну легкість буття», себто здобуття угорського громадянства людиною, що не має угорського походження, лишився в першій серії фільму «Операція “Паспорт”» незавершеним. Канал «112 Україна» зберігає інтригу, обіцяючи другу серію проекту Олега Степового одразу після завершення монтажу всіх матеріалів. Але вже тепер із того, що показав «112.doc», можна зробити певні висновки.

І головний із них стосується стратегії української держави щодо людей, які, розпорошившись по всіх усюдах світу, вважають себе українцями. Якщо Угорщина (не кажучи вже про російську владу, яка віднедавна спростила для українців процедуру отримання російського громадянства) аж так піклується про своїх українських земляків, що, на думку деяких спікерів фільму, загрожує проявами місцевого сепаратизму, то чому б Україні не влаштувати так само масову кампанію щодо надання українських паспортів українцям із діаспори, чиї батьки-діди народилися й жили в Україні?

Тим паче, нинішній закон щодо здобуття громадянства це дозволяє, а український паспорт для більшості українських діаспорян — питання не збагачення, а національної гідності.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3955
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду