Ви чули, що ніби наступного року держава припиняє фінансувати лікування онкохворих? Імовірно, чули, бо про це, посилаючись на слова очільниці Міністерства охорони здоров’я України, повідомили сотні засобів масової інформації включно з найпопулярнішими виданнями та інформаційними агентствами. А чи знаєте, що насправді наступного року держава збільшує фінансування лікування онкохворих? Навряд чи, бо про це повідомили одиниці.

Ми простежили шлях новини в часи постправди від події до розголосу. Створення паралельної реальності здійснюється дуже простими засобами: написання й поширення новин без розуміння теми.

Ця історія також натякає, що наступного року Фейсбук можна навіть не відкривати. За умови, якщо всі — як тепер — продовжать читати лише заголовки.

Що сталося в нашій реальності?

На початку листопада в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун провела робочу зустріч із медиками Вінниччини. Присутній на зустрічі головний лікар Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимир Шамрай — умисно чи ні — поставив чиновниці запитання у формі, максимально зручній для роздмухування подальшого скандалу:

— Загальновідомий факт, що онкологічна допомога є найбільш дороговартісна. Лікування онкохвороб коштує десятки, а іноді й сотні тисяч гривень. З іншого боку, на жаль, із наступного року в нашій державі не буде прийматися загальнодержавна програма «Онкологія». Тобто всі питання лікування і забезпечення, в тому числі й хіміотерапією, будуть лягати виключно на плечі місцевих бюджетів. Мені дуже би хотілося почути вашу думку і ваше бачення шляхів розвитку і перспектив розвитку на найближчих п'ять років вітчизняної онкології.

Якщо ви розумієтеся на бюджетних процесах чи децентралізації, в цих словах вам може почутися, наприклад, щось таке: «З наступного року змінюється підхід до фінансування потреб галузі: тепер — в умовах запуску реформи і децентралізації — гроші розподілятиме не Київ, а органи місцевого самоврядування, і це нас неабияк лякає через відсутність досвіду й неготовність до такої відповідальності. Водночас ми бачимо, що припиняє існування один із форматів допомоги онкохворим на національному рівні. Це так? Як ми працюватимемо далі?».

Та якщо ви не в курсі подробиць реформування державних механізмів, вам легко могло почутися, що запитання Володимира Шамрая було таким: «Ви припиняєте фінансувати лікування онкохворих! Це правда?».

Уляна Супрун, підтримуючи фахову розмову з колегою (тобто без додаткових роз’яснень для тих, хто не розбирається в темі), підтвердила, що державну цільову програму справді припинено. І нагадала про те, що при реформуванні галузі охорони здоров’я МОЗ переорієнтується на профілактику й раннє виявлення захворювань, зокрема онкологічних:

— Я би хотіла побачити, щоби профілактична медицина працювала, щоб ми мали менше й менше захворювань на онкологічні хвороби. Чому ми мусимо лікувати їх усіх? Тому що ми дуже пізно виявляємо ці хвороби.

Якщо ви фахівець із управління громадським здоров’ям або професійний лікар, ви знаєте, що профілактика й раннє виявлення хвороб — це найперший спосіб підвищити рівень захищеності громадського здоров’я і скоротити видатки на нього.

Інша справа, якщо ви журналіст без особливого бажання заглиблюватись у тему та — умисно чи ні — вдаєтеся до поверхових узагальнень. Наприклад, доходите висновку, що держава нібито припиняє фінансувати лікування онкохворих, коли жодних підстав для такого висновку не прозвучало (адже скасована програма — далеко не єдиний засіб фінансування). А очільниця МОЗ видається вам обурливо некомпетентною, бо нібито пропонує не лікувати тих, хто вже хворіє на рак, і опікуватися лише профілактикою. І це — чудова скандальна новина, яку ви — умисно чи ні — пишете мов за підручником із маніпулювання громадською думкою, оздоблюючи пряму мову додуманим контекстом і приписуючи спікеру те, чого він не казав, у редакторському коментарі.

Провокаційне твердження «Держава не допомагатиме хворим на рак» миттю викликає праведний гнів аудиторії й жагу розділити популярність у ЗМІ, які швидко передруковують новину, не перевіряючи інформації й навіть зберігаючи неприпустимі для інформаційного жанру формулювання. І все: от ви й у паралельній реальності, бо один журналіст — умисно чи ні — підмінив факти висновками, а решта, попри всі стандарти професії, повірила йому на слово.

Тим часом насправді МОЗ збільшує фінансування лікування хворих на рак, використовуючи всі доступні засоби з дотриманням урядових вимог до ефективного використання державних коштів. Та в паралельній реальності про це не повідомляють.

Як вижити в паралельному світі?

Ніяк, звідти треба чимдуж тікати в реальний світ. Річ у тім, що з наступного року бюджетна децентралізація торкнеться не лише охорони здоров’я, а й інших важливих сфер, багатих на гострі й резонансні питання, що вмить збирають навколо себе нерозбірливих крикунів і політиків-популістів («новина» про «відмову» держави фінансувати лікування онкохворих також не обійшлася без них).

Цей кейс — лише маленький приклад того, що відбуватиметься у стрічках новин із усіх тематик, коли запрацює бюджет-2017 чи взагалі активізуються будь-які реформи. Якщо ви звикли довіряти заголовкам і некритично ставитися до інформації у ЗМІ, нам шкода Вашу нервову систему, бо в паралельній реальності в таких умовах очікується суцільна зрада, паніка, істерика й контрреволюція.

Єдиний спосіб утриматися в нормальному світі — не зважати на заголовки й критично споживати інформацію. Напрацьовуйте звичку перевіряти геть усі повідомлення, що змушують вас емоційно реагувати. Коментуйте тільки те, на чому справді знаєтеся. Поширюйте лише те, в чому впевнені. Бережіть себе :)

Олена Болтушкіна, Роман Вибрановський

Український кризовий медіа-центр

Фото: content.mra.digital