«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі

«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі

21 Вересня 2016
6170
21 Вересня 2016
13:00

«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі

6170
Кайф у новому сезоні телешоу зловили передусім сценаристи, які змусили городянок бабратися в коров'ячому лайні чи ставити тим же коровам клізми, та сільські кралі, що поринули у вир принад великого міста
«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі
«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі

Новий сезон реаліті «Панянка-селянка» на каналі ТЕТ анонсували в прес-релізі як такий, що руйнує стереотипи. Тобто дівчата з реаліті, яке переживає вже шостий сезон, мали зробити щось таке, що було не до снаги їхнім попередницям. Насправді вже перший випуск шостого сезону якщо й відрізнявся від четвертого (про п'ятий за ліком, так званий міжконтинентальний, варто поговорити окремо), то хіба що пікантними завданнями. Точніше, одним, зате екстремальним для панянок — зарубати курку чи півня на сільському обійсті. Причому відрубування курячої (півнячої) голови відбувалося в ефірі 12 й 14 вересня. Дякувати богові, самого процесу оператори не показали, але особливо вразливим вистачило й того, як теліпалися курячі лапи. Якщо ці подробиці й є тим самим руйнуванням стереотипів, як обіцяла в анонсі генеральний продюсер ТЕТ Вікторія Шульженко («Ми любимо формат реаліті за його безкомпромісні умови. “Панянка-селянка” — це перше feelgood-реаліті на українському ринку. Стереотипи живуть у людей в голові, і кожен сам вирішує, у що вірити. “Панянка-селянка” показує світлу сторону кожної ситуації і кожної дівчини»), то не на тих напали. Український глядач спокійнісінько лузає насіння, споглядаючи муки героїв навіть суперкрутих реаліті на виживання. А тут якісь нещасні пташки, яких треба зарізати. Героїня першого випуску, гламурна поліціянтка Людмила, до речі, впоралася з цим завданням елементарно. А ось учасниця третього випуску, миколаївська готельєрка Ангеліна, змушена була вдатися до послуг сусідського парубка, аби зарізати півника.

Так, справді, «ми любимо реаліті». І хоч авторка цих рядків так і не знайшла дивовижного мовного слова-покруча на позначення формату «Панянка-селянка» навіть за допомогою всесильного Google, дві перші його частини, писані латинкою, виявилися в перекладі чимось на зразок «почуватися добре» або ж «лови кайф». До речі, цим англомовним словосполученням полюбляють називати місця, де тусуються люди, схиблені на здоровому способі життя.

Вочевидь, кайф у новому сезоні зловили передусім сценаристи, які змусили городянок бабратися в коров'ячому лайні чи ставити тим же коровам клізми, та сільські кралі, що поринули у вир принад великого міста.

Глядачі від споглядання мук панянок та гламурних розваг селянок могли сильно напружитись. Адже, можливо, самі того не бажаючи (а може, й навпаки, саме це й маючи на увазі), вони показали класичний, ще 150 років ґрунтовно описаний українськими письменниками-народниками «ідіотизм сільського життя». Ось де нічого не міняється. Українське село, за рідкісними винятками, заслуговує на прокляття. Єдиний вигук, яким можна супроводити картини життя в українській глибинці, — «так жити не можна!» І попри те, що панянки після зустрічей зі своїми сільськими партнерками за обміном присягаються й допомагати селянкам вибратися з похмурого сьогодення, зрозуміло: вони намагатимуться забути про свій досвід обміну життями як страшний сон. А селянки лишаться там, звідки їх висмикнули на три дні райського життя, дедалі більше ненавидячи своє рабське існування поряд із сердитими дядьками й покірними жінками.

Ніхто не чекав від цього «ловикайф-реаліті» якихось соціальних наслідків у вигляді кардинальної зміни в житті приречених на здичавіння в українському селі дівчат, яких запросили в шоу задля розваги. Так само ніхто й не чекав від панянок, що вони раптом відмовляться від свого комфортного життя в мегаполісах (задля справедливості зауважу: більшість панянок усе-таки не просто «прожигают жизнь», а ще й працюють), переїхавши до села. Приміром, із метою поліпшення економічно-демографічної ситуації. Боже борони!

Все, чого можна очікувати від подібних проектів, цей сезон «Панянки-селянки» виправдовує, тобто забезпечує в міру екстремальне шоу впродовж години на каналі, що спеціалізується на молодіжних розважальних продуктах.

Чого не можна сказати про попередній сезон «Панянки-селянки», що транслювався на каналі ТЕТ перед тим. Як уже було сказано, назвали його чомусь «міжконтинентальним», тоді як героїні зазвичай мешкають на одному континенті — Євразії. Хіба що автори переплутали з континентами частини світу — Європу та Азію. Та й селянок — учасниць шоу обирали в різних регіонах Російської Федерації. Панянок у «міжконтинентальному» сезоні грали російськомовні дівчата з родин російських же емігрантів до різних країн Європи та Азії. «Дєвочкі» з Сибіру, Алтаю, Поволжя, Псковщини, Ульяновської чи Костромської областей, навіть (о мама мія!) із самого Санкт-Петербургу мінялися на три дні життям зі своїми ровесницями з Відня, Парижа, Дубая, Баку, Барселони, Варшави, Флоренції, Мілана, Алмати та інших великих міст. І знаєте, в Росії, де живуть «селянки», виявляється, немає жодного «ідіотизму сільського життя». Ці «крестьянки» живуть досить заможно.

Єдина ознака того, що це продукт український, була мова закадрового тексту й титрів учасників. Причому зроблених так нашвидкуруч, що графіки продакшну припустилися грубих помилок. Приміром, підписали вчительку акторської майстерності словом «викладачЬ», а замість імені однієї з учасниць ужили прізвище, та й то не її. Всі ці дивні помилки для професіоналів із компанії Friends Production, яка й виробляє проект для каналу ТЕТ, були занадто грубими, щоб не запідозрити халепу. Довелося знову вдатися до послуг Google. І він — та-дам! — видав, що проект у російському варіанті називається «Барышня-крестьянка», а ніякий не «міжконтинентальний сезон "Панянки-селянки"», і створювався спеціально для російського федерального каналу «Пятница». Звісно, на російському телеканалі ніхто б не дозволив усіляких жахіть у «дєрєвєньках» на неосяжних просторах «родіни». Тож сільське життя росіянок мусило мати вигляд щасливої пасторалі. І таки має, принаймні, в тих випусках, які автор переглянула.

Але навіщо таке видовище українському глядачеві? Для контрасту з сільськими «принадами» в Україні? Чи це така собі експансія «русского міра»? Гаразд, знімаєте ви для російського каналу, де майже половина контенту — українські або формати, або готові програми. Але навіщо українському каналу, де з успіхом іде розважальне скетч-шоу «Країна У» та його спінофи «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі», «Танька і Володька» виробництва всюдисущого «Кварталу 95», демонструвати таку кричущу різницю між селянським життям в Україні та в «русском мірє»? Чи справа лише в банальному забиванні ефіру під час міжсезоння? В будь-якому разі хай «Пятница» залишається «Пятницей», а ТЕТ — ТЕТом.

Фото - скріншот із сайту tet.tv

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6170
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду