«Панянка-селянка»: український ідіотизм проти російської пасторалі
Новий сезон реаліті «Панянка-селянка» на каналі ТЕТ анонсували в прес-релізі як такий, що руйнує стереотипи. Тобто дівчата з реаліті, яке переживає вже шостий сезон, мали зробити щось таке, що було не до снаги їхнім попередницям. Насправді вже перший випуск шостого сезону якщо й відрізнявся від четвертого (про п'ятий за ліком, так званий міжконтинентальний, варто поговорити окремо), то хіба що пікантними завданнями. Точніше, одним, зате екстремальним для панянок — зарубати курку чи півня на сільському обійсті. Причому відрубування курячої (півнячої) голови відбувалося в ефірі 12 й 14 вересня. Дякувати богові, самого процесу оператори не показали, але особливо вразливим вистачило й того, як теліпалися курячі лапи. Якщо ці подробиці й є тим самим руйнуванням стереотипів, як обіцяла в анонсі генеральний продюсер ТЕТ Вікторія Шульженко («Ми любимо формат реаліті за його безкомпромісні умови. “Панянка-селянка” — це перше feelgood-реаліті на українському ринку. Стереотипи живуть у людей в голові, і кожен сам вирішує, у що вірити. “Панянка-селянка” показує світлу сторону кожної ситуації і кожної дівчини»), то не на тих напали. Український глядач спокійнісінько лузає насіння, споглядаючи муки героїв навіть суперкрутих реаліті на виживання. А тут якісь нещасні пташки, яких треба зарізати. Героїня першого випуску, гламурна поліціянтка Людмила, до речі, впоралася з цим завданням елементарно. А ось учасниця третього випуску, миколаївська готельєрка Ангеліна, змушена була вдатися до послуг сусідського парубка, аби зарізати півника.
Так, справді, «ми любимо реаліті». І хоч авторка цих рядків так і не знайшла дивовижного мовного слова-покруча на позначення формату «Панянка-селянка» навіть за допомогою всесильного Google, дві перші його частини, писані латинкою, виявилися в перекладі чимось на зразок «почуватися добре» або ж «лови кайф». До речі, цим англомовним словосполученням полюбляють називати місця, де тусуються люди, схиблені на здоровому способі життя.
Вочевидь, кайф у новому сезоні зловили передусім сценаристи, які змусили городянок бабратися в коров'ячому лайні чи ставити тим же коровам клізми, та сільські кралі, що поринули у вир принад великого міста.
Глядачі від споглядання мук панянок та гламурних розваг селянок могли сильно напружитись. Адже, можливо, самі того не бажаючи (а може, й навпаки, саме це й маючи на увазі), вони показали класичний, ще 150 років ґрунтовно описаний українськими письменниками-народниками «ідіотизм сільського життя». Ось де нічого не міняється. Українське село, за рідкісними винятками, заслуговує на прокляття. Єдиний вигук, яким можна супроводити картини життя в українській глибинці, — «так жити не можна!» І попри те, що панянки після зустрічей зі своїми сільськими партнерками за обміном присягаються й допомагати селянкам вибратися з похмурого сьогодення, зрозуміло: вони намагатимуться забути про свій досвід обміну життями як страшний сон. А селянки лишаться там, звідки їх висмикнули на три дні райського життя, дедалі більше ненавидячи своє рабське існування поряд із сердитими дядьками й покірними жінками.
Ніхто не чекав від цього «ловикайф-реаліті» якихось соціальних наслідків у вигляді кардинальної зміни в житті приречених на здичавіння в українському селі дівчат, яких запросили в шоу задля розваги. Так само ніхто й не чекав від панянок, що вони раптом відмовляться від свого комфортного життя в мегаполісах (задля справедливості зауважу: більшість панянок усе-таки не просто «прожигают жизнь», а ще й працюють), переїхавши до села. Приміром, із метою поліпшення економічно-демографічної ситуації. Боже борони!
Все, чого можна очікувати від подібних проектів, цей сезон «Панянки-селянки» виправдовує, тобто забезпечує в міру екстремальне шоу впродовж години на каналі, що спеціалізується на молодіжних розважальних продуктах.
Чого не можна сказати про попередній сезон «Панянки-селянки», що транслювався на каналі ТЕТ перед тим. Як уже було сказано, назвали його чомусь «міжконтинентальним», тоді як героїні зазвичай мешкають на одному континенті — Євразії. Хіба що автори переплутали з континентами частини світу — Європу та Азію. Та й селянок — учасниць шоу обирали в різних регіонах Російської Федерації. Панянок у «міжконтинентальному» сезоні грали російськомовні дівчата з родин російських же емігрантів до різних країн Європи та Азії. «Дєвочкі» з Сибіру, Алтаю, Поволжя, Псковщини, Ульяновської чи Костромської областей, навіть (о мама мія!) із самого Санкт-Петербургу мінялися на три дні життям зі своїми ровесницями з Відня, Парижа, Дубая, Баку, Барселони, Варшави, Флоренції, Мілана, Алмати та інших великих міст. І знаєте, в Росії, де живуть «селянки», виявляється, немає жодного «ідіотизму сільського життя». Ці «крестьянки» живуть досить заможно.
Єдина ознака того, що це продукт український, була мова закадрового тексту й титрів учасників. Причому зроблених так нашвидкуруч, що графіки продакшну припустилися грубих помилок. Приміром, підписали вчительку акторської майстерності словом «викладачЬ», а замість імені однієї з учасниць ужили прізвище, та й то не її. Всі ці дивні помилки для професіоналів із компанії Friends Production, яка й виробляє проект для каналу ТЕТ, були занадто грубими, щоб не запідозрити халепу. Довелося знову вдатися до послуг Google. І він — та-дам! — видав, що проект у російському варіанті називається «Барышня-крестьянка», а ніякий не «міжконтинентальний сезон "Панянки-селянки"», і створювався спеціально для російського федерального каналу «Пятница». Звісно, на російському телеканалі ніхто б не дозволив усіляких жахіть у «дєрєвєньках» на неосяжних просторах «родіни». Тож сільське життя росіянок мусило мати вигляд щасливої пасторалі. І таки має, принаймні, в тих випусках, які автор переглянула.
Але навіщо таке видовище українському глядачеві? Для контрасту з сільськими «принадами» в Україні? Чи це така собі експансія «русского міра»? Гаразд, знімаєте ви для російського каналу, де майже половина контенту — українські або формати, або готові програми. Але навіщо українському каналу, де з успіхом іде розважальне скетч-шоу «Країна У» та його спінофи «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі», «Танька і Володька» виробництва всюдисущого «Кварталу 95», демонструвати таку кричущу різницю між селянським життям в Україні та в «русском мірє»? Чи справа лише в банальному забиванні ефіру під час міжсезоння? В будь-якому разі хай «Пятница» залишається «Пятницей», а ТЕТ — ТЕТом.
Фото - скріншот із сайту tet.tv