Не стали винятком і суто інформаційні канали «112» та NewsOne. Проте останній 24 серпня відзначив дуже своєрідно — геть несвятковою прем'єрою Євгенія Кисельова в ролі ведучого «Великого інтерв'ю». За збігом обставин, як пояснила прес-секретар Ігоря Кононенка, саме її шефові випала честь бути першим гостем Євгенія Кисельова на каналі.

Про День Незалежності під час цього сухувато-ділового діалогу між знаним журналістом та менш публічним політиком-бізнесменом нагадували хіба що сині та жовті повітряні кульки в студії. Тим часом розмова Євгенія Кисельова з Ігором Кононенком точилася в руслі перевірки чуток та мотивацій бізнесмена, що змусили його піти у велику політику.

Більш ніж годинний ефір (якщо бути геть точним, то без рекламних пауз він тривав одну годину 11 хвилин), чесно кажучи, трохи розчарував. Чи то Євгеній Кисельов остаточно вирішив для себе питання, на чиєму він боці, приставши до берега «партії влади», чи то інтерв'ю з Ігором Кононенком було такою собі розминкою, входом у щоденний марафон «Великого інтерв'ю», не відомо.

Новий ведучий каналу 24 серпня ставив гостеві запитання, які приймали його помічниці телефонами. Цікаво, як вони ці запитання фільтрували? Бо ж не можна припустити, що абсолютно всі запитання пролунали в ефірі. Побачивши на столі перед Євгенієм Кисельовим загадкову штучку, з якої періодично, наче підсмажені скибочки хліба з тостера, випадали папірці з запитаннями, авторка цих рядків запідозрила — перейти на NewsOne Євгенія Кисельова змусила не лише дружба з Матвієм Ганапольським, який давно вже звив собі гніздечко у високотехнологічній студії каналу, але й любов до цих самих високих технологій.

Запитання від глядачів до Ігоря Кононенка були прогнозованими, відповідав він на них дуже вільно, почуваючись як риба у воді. Тож склалося враження, що політика готували до ефіру. Чи то він сам завжди ретельно до всього готується, маючи комплекс відмінника. До речі, сам про нього й розповів. Найцікавішим запитанням, як на мене, було про «сірого кардинала». Гість програми, явно підготувавшись, докладно розповів про походження вислову «сірий кардинал» та позитивну роль таких тіньових політиків за часів кардинала Рішельє у Франції та Німеччині Бісмарка. Отже, резюмував народний депутат, йому навіть лестить такий «позивний». До честі пана Кононенка, всі атаки ведучого він відбивав гідно. Приміром, коли зайшла мова про те, що в Генпрокуратурі, за словами Сергія Лещенка, існує якийсь департамент Грановського-Кононенка, останній відповів, що «іменних» департаментів у ГПУ під орудою Юрія Луценка просто не може існувати — не та натура в генпрокурора, щоб лягати під когось.

Того ж вечора 24 серпня канал «112» явив глядачам новий образ Юлії Тимошенко, яка стала гостею «Вечірнього прайму». Вміння цього політика перевзуватися на льоту нічого, крім ревнивого захвату, в колег викликати не може. Не кажучи вже про давніх фанатів Юлії Володимирівни, яких приводить в екстаз чергове перевтілення кумира. Цього разу — на романтичну панночку, приваблива омолоджена зовнішність якої гармоніює з розвинутим інтелектом. Юлія Володимирівна з нагоди державного свята, 25-ї річниці Незалежності України, вражала благістю, відмовившись у прямому ефірі критикувати колег із нинішньої парламентської коаліції, зробивши, втім, кілька винятків особисто для Президента Порошенка. Перший — коли не погодилася з його тезою про безвідповідальність української політичної еліти попередніх років. Відповідно до останнього тренду, вона назвала елітою учасників військового параду 24 серпня. Принагідно не забувши пропіарити власний внесок у підвищення обороноздатності України історією про неповнолітнього пораненого бійця, якого навідала у шпиталі. Той, за її словами, дуже просив якнайшвидше зробити йому протез, щоб можна було знову піти в бій. Не знаю, чи розуміла пані Тимошенко, що, підкреслюючи неповнолітність бійця АТО, вона тим самим підставляла військове командування. Адже неповнолітні на фронті — це порушення всіх мислимих законів. Хіба що цей хлопець у шпиталі належав не до ЗСУ, а був добровольцем «Правого сектора» чи якогось іншого добровольчого формування? Тоді це треба було обов'язково уточнити.

Вдруге Юлія Тимошенко копнула Петра Порошенка за провал Мінських домовленостей, які, на її думку, були приречені з самого початку. Тим часом, переконувала лідерка «Батьківщини», про те, щоб РФ вивела війська з України, треба домовлятися з підписантами Будапештського меморандуму. Ніби забувши, що одним із них є РФ, проти якої збирається «дружити» Юлія Володимирівна. Свій «абсолютно чіткий план» деокупації українських територій пані Тимошенко не уточнила.

На запитання про Надію Савченко, точніше, коментуючи слова свого партійного соратника Сергія Власенка про сумнівні заяви першого номера партійного списку «Батьківщини», з якими фракція категорично не згодна, Юлія Тимошенко відповіла, що Надю треба зрозуміти. Бо вона, мовляв, ніколи не була політиком, а отже їй треба вчитися, вчитися, вчитися... Тим часом, на думку лідерки партії «Батьківщина», її політсила зробила все, щоби підняти питання звільнення Надії Савченко на найвищий міжнародний рівень. Чи треба було ці слова розуміти як те, що «Батьківщина», зробивши все задля звільнення Савченко, може надалі вважати себе вільною від будь-яких зобов'язань перед своїм депутатом, лишилося таємницею. Хоча ведучі «Вечірнього прайму» й дуже хотіли почути відповідь на це запитання. Але не склалося, бо Юлію Володимирівну впіймати на «дитячих запитаннях» неможливо. Та, здається, завданням ведучих «Вечірнього прайму» було створення максимально комфортних умов для співрозмовниці, а не бажання накрити її мокрим рядном неприємних запитань.

Повертаючись до каналу NewsOne, аби закрити тему минулого тижня на цьому ресурсі, хотілося б адресувати не знаю кому, вочевидь, риторичне запитання: чому в Україні після Революції гідності не запроваджено заборони на професії? Бо факт появи Ганни Герман у ролі ведучої суботньої програми «Суб'єктивні підсумки дня» викликають багатий спектр почуттів. І переважно в негативному полюсі. Передусім — шлейфом минулого у вигляді роботи прес-секретарем Януковича, а згодом — депутатом ВРУ від Партії регіонів. Нинішня її діяльність на посту однієї з ведучих умовно «аналітичних» програм на каналі NewsOne, що належить братові Ганни Герман по партії, екс-регіоналові Євгену Мураєву, викликає не меншу відразу, аніж минула. 27 серпня екс-регіоналка видала в ефір одкровення про Україну-матір, яка 25 років жила з нелюбом, бо не мала куди піти. Й ось тепер, два роки тому пішовши від негідника-нелюба (це такі собі рефлексії пані Герман навколо слів польського президента Анджея Дуди, що Україна в її 25-річному віці цілком самостійно може обирати собі партнера, не озираючись на минуле), бідна ненька й досі не може вилюдніти. А чому? Бо деякі її очільники не на своєму місці.

Ще одне одкровення Ганни Герман — те, що Президент Порошенко, виявляється, дає обіцянки, яких не може виконати. У програмі «Суб'єктивні підсумки дня» чомусь говориться не про актуальні сьогоднішні події, а про те, хто й що казав два роки тому. Варто придивитися пильніше й до того, які запитання формулює пані ведуча до глядачів. Приміром, 27 серпня вона винесла на голосування запитання про те, що глядачі відчували під час перегляду військового параду на День Незалежності — піднесення чи тривогу. Як і слід було очікувати, більшість обрала другий варіант відповіді. Ну а чого ще сподіватися від тих, хто під час попередньої програми пані Герман назвав розрив відносин із РФ катастрофою, а не шансом. Про що сама ведуча люб'язно нагадала в ефірі. Те, що публіка в каналу NewsOne дуже специфічна, було помітно від самого початку його створення. Принаймні, та, яка потрапляє в ефір завдяки телефону чи шляхом голосування. Дуже вже однобічно-одностайні думки вона, ця публіка, сповідує. Майже безальтернативні, я би сказала. Тож колегам, які щосили перевіряють чутки про ймовірну купівлю половини акцій каналу Президентом Порошенком, спираючись на буцімто поглиблення лояльності NewsOne до влади, варто переглянути бодай один випуск програми з Ганною Герман. Або ж — із Вадимом Рабиновичем. Запевняю — окрім риторичного запитання «чому ці люди в телевізорі?», рефлексій не буде.

І цю репутацію «з душком» не рятує віртуозний професіоналізм ані Матвія Ганапольського, ані Євгенія Кисельова.

Фото: скріншот програми «Велике інтерв’ю з Євгеном Кисельовим» на телеканалі NewsOne