Міжсезоння на телебаченні – це не про політику. Якщо великі комерційні телеканали набираються сили перед осінніми «веселими стартами», мляво годуючи глядача давно пережованою їжею з минулих сезонів, то інформаційні наввипередки транслюють то бійки під Оболонським судом, де намагаються судити учасників роти «Торнадо», то брифінги Генпрокурора чи НАБУ, на кшталт сенсації про запобіжний захід для скандального регіонала Олександра Єфремова, якого суд заарештував на два місяці без права застави. Останню новину від 1 серпня не оминув увагою жодний випуск новин на загальнонаціональних каналах.

Проте вже наступного дня, 2 серпня, на авансцену українського політичного театру знову ступила Надія Савченко. Її прес-конференцію в УНІАНі наживо транслювали канали «112», «Еспресо» та NewsOne. «Виродки», «бл...во», «кобилі в тріщину» - словниковий запас Героя України дуже увиразнився за той час, поки її не було в інформаційному полі. Що, до речі, тривало не надто довго, аби народ устиг забути її попередні пропозиції про прямі перемовини з бойовиками, взаємні усмішки на лінії зіткнення або вибачення перед матерями тих, що вбивали наших вояків. Вирваними з контексту цитатами нардепа зарясніли соцмережі, де лідери суспільної думки (ЛСД, російською - ЛОМ. Але ж настільки красномовніша українська абревіатура!) наввипередки таврували її оголошення голодування проти бездіяльності української влади в справі звільнення заручників грою на користь Кремля. Проте автора цих рядків після прочитання повного текстового варіанта прес-конференції Надії Савченко вразив абзац, який чомусь оминули увагою всі ЛСД. Ось цитата, яка чудово ілюструє неймовірні амбіції Надії Савченко:

«Як на прикладі з україно-польськими відносинами, коли я зробила перші кроки на згладжування конфлікту між нашими народами, а нашій владі всього лише треба було зробити чесний, рішучий і благородний крок, проголосувавши у Верховній Раді знаття поправки про переслідування тих, хто не вважає воїнів ОУН і УПА героями. Треба було зняти цю поправку, а не зробити вигляд, що ми збираємося це зробити, якщо поляки не проголосують закон про визнання Волинської трагедії геноцидом. Не треба намагатися бути найхитрішими. Це так само, як і з обміном військовополонених, коли я казала, що треба почати віддавати людей першими. Як би нам не було болячи одне й інше! Ніхто не заборонить нам вважати воїнів ОУН УПА героями! Але не треба переслідувати тих, хто так не вважає. Історію не слід забувати, але жити нам в майбутньому, а не в минулому, і воно буде таким, яким ми його налагодимо: чи то в мирі і злагоді із сусідами - чи у вічній війні! Я розумію, що боляче віддавати тих, хто вбивав наших українців! Але, не віддавши їх, ми, автоматично, уб’ємо ще й тих наших побратимів, які зараз в неволі в полоні!»

Тобто, виявляється, ані Кучма, ані Ющенко, ані Петро Порошенко, які доклали шалених зусиль до українсько-польського примирення, узагалі нічого не робили в цьому напрямку. А прийшла Надія – і одразу ж «зробила перші кроки».

«Бойовий аватар Юлії Тимошенко», як назвав нардепа від «Батьківщини» Леонід Швець у відомій статті, уразила публіку не лише барвистими ідіомами. Виявляється, вона має цілу програму нової Конституції, яку мусить ухвалювати «анклав» з обраної народом сотні представників, для яких на цьому політичне життя має скінчитися. Ну плутає Надія Савченко поняття «конклав» та «анклав», за що її одразу ж загнобила ФБ-спільнота. То, може, і Господь би з нею. Проте все інше, що вона примудрилася наговорити на прес-конференції, було настільки (утім, як завжди) контроверсивно-перверсивним, що одразу ж обросло незчисленними коментарями діаметрально протилежного значення. Це був, без перебільшення, зоряний час для експертів усіх родів гуманітарних військ: політологів, політичних експертів, журналістів, політтехнологів та інших «звірів» різної масті. Телеканали, на кшталт «112», «Еспресо» чи NewsOne просто купалися в експертному морі оцінок щодо чергових одкровень народного депутата від «Батьківщини». Деякі з них були цілком адекватні, деякі, навпаки, уражали несосвітенним ідіотизмом.

2 серпня на каналі «112» у денному слоті заяви Надії Савченко коментував Мілан Лелич, політичний оглядач багатьох українських видань. Цей експерт (без лапок), кажучи про її оголошення голодування «проти бездіяльності української та світової влади в справі звільнення українських полонених», дуже обережно здивувався, що, виявляється, найвідоміша бранка Кремля оголошувала голодування в московських казематах не проти російського судочинства, а...проти бездіяльності української влади щодо її звільнення. Так, наче не було міжнародної акції FreeSavchenko, а її справді визволили з московського полону лише зусиллями мами та сестри.  

Тим часом Тарас Березовець, із яким ведучі зв'язалися телефоном, безапеляційно назвав тези Надії Савченко від 2 серпня роботою на Кремль, адже все, що вона пропонує «задля миру», дуже чітко вписується в тези Кремля щодо громадянського штибу конфлікту на Донбасі. Конституційні пропозиції Надії Савченко політтехнолог теж назвав кремлівськими методичками.

Проте експерти на каналі «112» не завжди такі адекватні, як вищезгадані Мілан Лелич або ж Тарас Березовець.

Бо 3 серпня у тій-таки «Студії 112» із тими ж таки ведучими з'явився «професор журналістики» (так його відрекомендували публіці) і доктор наук Микита Василенко, який чомусь на запитання ведучих, що він думає з приводу судового процесу щодо роти «Торнадо», спроба засідання якого закінчилася масовою бійкою з використанням палаючих шин із боку тих, котрі на чолі з так званим Семеном Семенченком вимагали відкритого процесу над торнадівцями, почав розповідати про консультації щодо створення нової «воєнної партії» України, у яких він, виявляється, бере участь разом з учасниками з інших країн Східної Європи, не уточнивши, що ж це за країни. Шановний пан Василенко «во пєрвих строках своєго пісьма» ошелешив публіку сентенцією про те, що, виявляється, всі окопні війни, як показує приклад Першої світової війни, закінчуються революцією. Принаймні так стверджують колеги пана Василенка, на яких він посилався. А оскільки на сході України нині відбувається «окопна війна», то Надія Савченко – буревісник революції. Хай у цього буревісника хрипкий голос, але, на думку цього «експерта», за рік-півтора в Україні поставлять пам'ятники саме бійцям роти «Торнадо». І він у цьому більш ніж упевнений. 

Шукати бодай якусь логіку в цих словах марно, адже порівнювати окопну війну початку XX століття з гібридною агресією Росії проти України в другому десятилітті сторіччя вже XXI – абсолютний нонсенс.

Того ж самого 3 серпня на каналі «Еспресо» під проводом ведучої Мирослави Барчук тези з прес-конференції Надії Савченко обговорювали Леонід Швець та Олеся Яхно. І це виявилося найбільш адекватною розмовою про те, чому фракція «Батьківщина» не реагує та контроверсійні заяви Надії Савченко. Як на мене, Леонід Швець, Мирослава Барчук та Олеся Яхно на пальцях пояснили глядачам, що відбувається в партії «Батьківщина» та чому їй потрібна саме така постать, як Надія Савченко. Леонід Швець нагадав, що всі ідеї Надії Савченко щодо змін до Конституції було озвучено ще за часів прем'єрства Юлії Тимошенко. Приміром, суто презентативна роль Президента України, якого має обирати Верховна Рада України, на чому Надія Савченко наголосила, вочевидь, забувши про свої попередні твердження щодо президента-диктатора буквально за тиждень перед тим, коли казала, що буде змушена стати президентом України. А Юля пропонувала це, коли збиралася організувати «ширку» БЮТ і ПР. Але тоді Віктор Янукович, помолившись у Києво-Печерській лаврі,  вирішив відмовитись від «ПРиБЮТ» і піти на вибори самостійно. Леонід Швець в ефірі «Еспресо» сказав, що всі поїздки країною Надії Савченко, вочевидь, оплачує «Батьківщина». Бо інакше вона б не змогла так багато їздити. І те, що вона говорить на всіх своїх прес-конференціях, – це своєрідний тест, перевірка, які саме ідеї з вуст Надії Савченко, а отже, і партії «Батьківщина», прийнятні для потенційного електорату, а які – ні.

Мирослава Барчук спробувала вивідати у своїх гостей, чому українці такі схильні до «кумиротворення». Проте, як і очікувалося, Леонід Швець відповів, що українці, навпаки, більше полюбляють розвінчувати вчорашніх кумирів. І прикладів маємо безліч. Зокрема, до цієї компанії вже потрапила Надія Савченко, яка за два з половиною місяці своєї діяльності на посаді народного депутата від «Батьківщини» стрімко втрачає рейтинг через свої дуже вже неоднозначні висловлювання. Точніше, її рейтинги просто «палять». Судячи з натяків, робить це та сама сила, яка зробила Надію Савченко своїм номером один у списку. Але, як відзначили співрозмовники Мирослави Барчук, українці таки дочекаються лідера, якому довірятимуть беззастережно. Адже, як відомо, святе місце довго порожнім не буває. Та й логіка історичного процесу цього вимагає.  

Канал «112» не відпускав тему Надії Савченко до самого вікенду. Тут у ток-шоу «Люди» 6 серпня, в суботу, ведуча Наталія Влащенко поцікавилась у своєї чергової героїні Тетяни Чорновол, чи має вона спільні риси з Надією Савченко. Цитата:

« – Чи спілкувалися ви із Савченко у ВР? Чи є у вас якесь особисте уявлення про неї, про те, що вона говорить? Кажуть, що ви схожі за темпераментом. Як ви до цього ставитеся?

– Я не бачу нічого схожого. Є один нюанс, про який я якраз розмовляла із Савченко. Один раз я спілкувалася з нею і сказала: "Надю, наша ситуація схожа тим, що колись я мала такий самий високий ступінь довіри народу, як ти. Це не назавжди. Це дуже короткий період. Далі тебе будуть ненавидіти. У мене така сама ситуація: я не робила нічого проти своєї совісті, але в мене зараз негативний рейтинг більше, ніж в Юрія Іванющенка. Поки в тебе є цей час, зроби корисне для країни. Допоможи нам перерахувати 50 млрд Януковича в державний бюджет". Вона відмовилася це зробити, і після того будь-яке спілкування в мене з нею не відбувається. Я вважаю, що вона, як адекватна людина, не могла відмовитися від цього.  А якщо вона вже відмовилася, то я далі не читаю нічого, що вона говорить».

Інтерв'ю Наталі Влащенко з Тетяною Чорновол – це взірець розкрутки героя на відвертість. Тут було і про Сашка Білого, який не дав Тетяні автомата для Майдану, і вперше озвучено в ефірі суму (20 тисяч американських доларів), за які йому пропонували виїхати з України в Чечню, щоб він не компрометував Україну, яка тоді була дуже слабка й потребувала західної допомоги. Цитата з текстового файлу інтерв'ю:

«– Ви зустрічалися з Олександром Музичком (Сашком Білим). Хто вас уповноважив тоді поїхати на зустріч із ним, адже ви вже були держслужбовцем? Бійці "Правого сектору" сказали, що ви обіцяли йому 20 тисяч доларів за те, щоб він поїхав.

– Я була на цій зустрічі як приватна людина. Проблема була в тому, що тоді Сашко Білий був не в правовому полі. Це неправове поле дуже тиражувалося РФ і по всіх закордонних ЗМІ. І в той момент, коли нам дуже потрібна була допомога Заходу, не можна було перетворювати імідж України як неправової держави. Тому я поїхала до Сашка Білого і просила його виїхати з України, переїхати в Чечню, де в нього було дуже багато зв’язків, для того, щоб розхитувати ситуацію в РФ. Вони проти нас вели війну, а ми були дуже слабкі. І приватні особи готові були скинутися коштами, щоб Сашко Білий міг виїхати. Він тоді сказав, що це для нього не гроші. Я так розумію, що тоді він заробляв своїми певними речами набагато більше. По-друге, він сказав, що йому плювати – для нього його корона набагато важливіша».

Утім, ця розмова Наталі Влащенко з Тетяною Чорновол породила багато галасу передусім не через наведені тут уривки, а через те, що суботня героїня ведучої (і тут уже точно спостерігалася її подібність до Надії Савченко, яка так само страждає на неконтрольоване слововиверження) вивалила на глядача інформацію про те, що містилося в телефоні командирів роти «Торнадо». А було це, за словами Тетяни Чорновол, відео зґвалтувань немовлят у присутності їхніх батьків.

І, хоча ця розмова нібито й не мала стосунку безпосередньо до «геніальних» ідей Надії Савченко щодо її голодування та акції протесту під Адміністрацією Президента, патріархальний глядач (а таких в Україні, хоч як крути, таки більшість), зіставивши ці розтиражовані ЗМІ сюжети, цілком міг зробити «єдино правильний» висновок: бабів до влади допускати не можна. Бо вони всі якісь неправильні. Ну хіба що за винятком Юлії Тимошенко,  яка бореться з високими тарифами.

Телеканал «Еспресо», утім, у неділю, 7 серпня, спробував подивитися на прес-конференцію Надії Савченко з іншого боку. А саме – сатирично-гумористичного. У недільній програмі Сергія Чернишова та Богдана Буткевича читав свої саркастичні вірші Юрко Космина. Зокрема – уже геть залайкану користувачами Фейсбуку поезію про «кобилячу тріщину», куди Надія Савченко послала Росію насамкінець своєї прес-конференції 2 серпня. Проте, будучи все-таки політичним оглядачем поважного видання, Юрко Космина висловив свою, але геть не оригінальну думку про те, хто стоїть за Надією Савченко. Точніше, за її «геніальними» ідеями про примирення українців, яким нема чого ділити. Прізвище Медведчука, назване політичним оглядачем видання lb.ua, нікого не здивувало. Адже більшість аналітиків, які минулого тижня намагалися тлумачити тези Надії Савченко, казали, що всі вони родом із програми руху під назвою «Український вибір».  

Однак це не завадило каналові NewsOne (чи, навпаки, лише посприяло, з огляду на редакційну політику та позицію власника каналу Євгена Мураєва, народного депутата від Опозиційного блоку) щосили піарити всі без винятку акції Надії Савченко. Включно з особливо прискіпливим висвітленням її спільного з кількома родичами полонених українців голодування під Адміністрацією Президента 8 серпня, у понеділок, яке перший номер у списку фракції «Батьківщина», за її словами у «Великому інтерв'ю» на каналі NewsOne  9 серпня, у вівторок, оголосила суто як приватна особа (людина), а не як народний депутат від партії «Батьківщина». Що на це зрештою скаже політсила, яка зробила Надію Савченко першим номером свого списку, доведеться, вочевидь, чекати до закінчення парламентських канікул. Але до того часу її, можливо, і завдяки каналові NewsOne, «спалять» остаточно.

Фото - 112.ua