Зізнаюся: давно не стежу за анонсами соціально-побутових телепроектів. Тож перший випуск програми «Життя без обману» з Олексієм Душкою на «1+1» подивився завдяки мамі. Підсилив інтерес той факт, що мама не так часто дзвонить із вимогою негайно ввімкнути телевізор, і тим більше - коли це стосується чогось далекого від проблеми зовнішньої чи внутрішньої загрози для країни. Ще мама обриває телефон, коли по телевізору виступає хтось із моїх знайомих, яких особисто знає вона. Словом, ви вже зрозуміли: заклик дивитися «Життя без обману» прозвучав для мене неабияк серйозно і був негайно виконаний.

Побачене, своєю чергою, спонукало до перегляду подальших випусків. Тим більше, що перед екраном зручно проводити час у неділю під час обіду, саме тоді Олексій Душка разом із «Плюсами» видає чергову правду про те, що нас вбиває, але від нас це злочинно приховують. І хоча, доживши до своїх років, ваш автор приблизно уявляє собі це, дізнатися, що не помилявся й убивця має те саме обличчя й ім'я, було навіть приємно. За дещо збоченою логікою, це означає певну стабільність.

Маму - і я переконаний, що сотні тисяч її ровесниць, жінок пенсійного віку, - збурила розповідь про засоби гігієни, котрі продаються в нас у вільному доступі та мають зворотний ефект. Не очищають тіло, а навпаки, більше забруднюють та вражають. Щоб ліквідувати наслідки, потрібні інші мийні засоби, котрі мають навіть реабілітаційний ефект.

Аби перевірити й довести це, для зйомок годинної програми було закуплено, без перебільшення, тьму цих самих зразків мила, крему, шампунів. Судячи з показаної нам картинки, на базі придбаного можна відкрити невеличку парфумерну крамничку. Щоправда, значною частиною пропозицій апріорі не можна користуватися, щоб не зашкодити здоров'ю. Проте сам чек на ці витрати, а також кількість експертів та експертиз, задіяних для розкриття способів обманути наївного споживача, вже допомагають уявити бюджет проекту.

Не люблю рахувати чужі гроші, але в даному випадку це природно, бо глядач, особливо - з категорії 55+, очевидно захоче знати, скільки коштує бодай одна така експертиза. Олексій Душка організовує процес із таким неприхованим смаком, що будь-який адекватний споживач мила й шампунів неодмінно захоче повторити це. Хоча б для того, щоб дізнатися, яку загрозу несуть особисто йому та членам його родини куплені позавчора в супермаркеті мийні засоби. Нічого не вигадую: мама просила дізнатися, де роблять подібні експертизи і скільки за них треба заплатити.

Крім іншого, до участі в зйомках першого, як і наступних фільмів циклу залучено добровольців-волонтерів у кількості, яку зазвичай запрошують на масовку в студію «Голосу країни» чи шоу меншого масштабу. Тут пенсіонерів не помічено. Середній вік охочих випробувати різну радість на собі - 28-30 років. Звісно ж, на камеру учасники експериментів роблять великі перелякані оці й клянуться більше нічого такого в магазинах не купувати. Пороте ваш автор підозрює: значна частина задіяних громадян і громадянок поставилася до всього, в чому брали участь, передусім як до шоу. Де зіграли ролі, на які їх було призначено, і потім їхні мами й бабусі зможуть побачити дітей по телевізору. Життя вдалося. Потому можна не зважати на різні там попередження, далі купуючи товари, до яких звикли. В тому числі - через лояльну до студентів, бюджетників та пенсіонерів цінову політику.

Не варто докладно зупинятися на тому, чим Олексій Душка, озброєний висновками експертів та практичним досвідом волонтерів, не радить користуватися, якщо хочеш бути здоровий. Так само марно перераховувати всі продукти харчування, яких треба уникати всякому, хто себе поважає. Ви все це бачили раніше в різних форматах, в іншому виконання і, переконаний, по телевізору вам покажуть подібне ще не раз.

До речі, з трьох випусків «Життя без обману», котрі вже були в ефірі, два були присвячені їдлу. Нам вкотре розказали, що Боже збав їсти ковбасу та сосиски, бо в них нема нічого м'ясного, красивого й корисного, а заодно не вестися на маргарин, сир та знежирений кефір. Ліпше купити жирний, це бодай буде правдою. А потім черговий раз нагадали про шкоду від швидкої їжі, залучивши в програму співаків Арсена Мірзояна й Антоніну Матвієнко. Перший, любитель смаженої картоплі й курячих крилець, зіграв роль потвори, на яку його перетворив фаст-фуд, а друга - театрально бідкалася. Паралельно розвивалася інша сюжетна лінія: під наглядом оператора намагалася схуднути молода дівчина, її кінцева мета - залізти в дорогу сукню. Ну й апогей: імітація кишківника за допомогою розтягнутого білого пожежного рукава, куди для наочності пхають кульки для пінг-понгу, вони мали б імітувати погану їжу. До речі, кульки для пінг-понгу справді не їдять, але то деталі.

Проблему, або, радше, неузгодженість позицій авторів проекту «Життя без обману» бачу не в схильності до ігрових форм попередження людей про те, що не всі шампуні однаково корисні, а натомість уся їжа - однаково вбиває. Ми їмо не те, спимо не туди головою, купуємо не той одяг, користуємося не тією косметикою, п'ємо не ту воду, дихаємо не тим повітрям. Усе це відомо відтоді, відколи телеканали в Україні дослідили цільову аудиторію та її потреби. Адже саме наші мами та бабусі знають напевне: раніше все було так, а сьогодні все йде не так, і наближення Апокаліпсису не зупинити. Інша річ, пропонована альтернатива не зовсім розумна.

Скажімо, магазинному милу протиставляється зовні непоказна, зате - на двісті відсотків корисна для зміцнення шкіри й омолодження організму продукція приватних миловарів. Одного з таких та його роботу нам навіть показали. Проте чи дасть гарантію журналіст Олексій Душка, що мило, зварене в каструлі на газу - безпечне й відповідає якимось там стандартам? Навіть якщо дасть, нема гарантії, що в новому телевізійному сезоні програма «Життя без обману» чи її аналог не покажуть викривальний фільм про приватних миловарів, котрі в себе на кухнях варять мило чорт знає з чого.

Інший приклад - поради, як менше їсти. Одна з них: не просто накласти порцію макаронів із соусом (я таке не їм навіть у скрутні часи) на маленьку тарілку, а й зробити з їжею... селфі. А ви хіба не в курсі, що інтернет давно й уперто пише про шкоду від надмірного захоплення селфі? Навіть є якісь так викладки про низький інтелектуальний рівень селфоманів.

Зовсім не витримує критики періодичне посилання на домашню їжу як альтернативу фаст-фудам. Невже автори проекту не в курсі, що «домашня кухня» - вже давно не якісна практика, а лише бренд. Під прикриттям якого перекупки на стихійних київських базарах продадуть вам невідомо звідки взятий сир та саморобну ковбасу, котру «домашньою» назве лише ворог України.

Єдине, що попускає після перегляду кожного з уже готових випусків: наші мами на короткий час зможуть зайняти себе телефонними розмовами з подругами-однолітками, суть яких зведеться до висновку: «А я так і знала! А я тобі казала!» Втім, знань вистачить ненадовго - до наступного виходу в ефір чергової порції вбивчої правди про наше довкілля. Буде привід обговорити щось інше, помивши руки магазинним милом і поклавши магазинну варену ковбасу на шматок «соціального» хліба, щедро змащений маргарином.

Фото надано прес-службою каналу