Українські видавці вважають, що Україна потребує системної підтримки книговидання та читання як асиметричної відповіді на розв'язану проти неї інформаційну війну. Про це йдеться у меморандумі, який було підписано на засіданні першої Книжкової Ради в Харкові 28-29 травня, повідомляє прес-служба видавництва «Віват».

Книжкова Рада, ініційована Групою компаній «Фактор» та видавництвом «Віват», зібрала найпомітніших вітчизняних книговидавців та отримала підтримку Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів України. У роботі Книжкової Ради узяли участь народні депутати Юрій Луценко й Олександр Кірш, керівник Держкомтелерадіо Олег Наливайко, віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс, президент Форуму видавців Олександра Коваль та інші.

«Наша спільна позиція полягає в тому, що Україна гостро потребує комплексної програми розвитку книговидання та читання, яку в сучасних умовах можна розцінювати як довгострокову асиметричну відповідь на російську агресію, у тому числі інформаційну», - йдеться в документі.

Учасники Ради переконані, що розвиток книговидавничої галузі є стратегічно важливим для держави завданням, оскільки культура читання прямо корелює з рівнем розвитку суспільства в цілому і формує критичне мислення, що є дієвим щепленням проти пропаганди й маніпуляції свідомістю.

Видавці закликали президента, уряд і парламент їх почути та зробити необхідні кроки в цьому напрямку.

Підписанти навели дані соціологічних досліджень: навіть ті українці, які читають, у середньому прочитують лише 4,3 книжки на рік (поляки - 7, жителі скандинавських країн - 15-18), а частина сімей, де батьки читають дітям уголос, зменшилася за останні роки з 70% до 7%.

Учасники Ради наголосили, що державна політика щодо української книжки залишається безсистемною, непослідовною й малоефективною; відсутній єдиний центр, який би її координував, механізми розподілу коштів, що виділяються на підтримку книговидання, є непрозорими та нераціональними.

Видавці констатували, що цього року майже у всіх сегментах книжкового ринку обсяги виробництва впали більше ніж на 50%.

«Учасники Книжкової Ради вважають, що комплексна програма розвитку книговидання та читання має охоплювати різні галузі життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, комунікації, медіа, бізнес, а її розробником і провідником має стати єдиний координаційний центр, такий як польський Інститут Книжки», - йдеться в повідомленні організаторів.

У меморандумі також визначено першочергові завдання розвитку книжкового ринку. Підписанти пропонують реформувати бібліотечне господарства за європейським зразком, оптимізувавши кількість бібліотек, позбавивши більшість з них функцій зберігання старої літератури і перетворивши на сучасні інформаційно-комунікаційні центри з постійно поновлюваними фондами.

Також, на думку учасників Книжкової ради, має бути запущений єдиний електронний бібліотечний каталог, що дасть змогу проводити моніторинг реального попиту на літературу.

Підписанти вважають за необхідне повністю реформувати систему закупівель книжок за бюджетні кошти, натомість створивши єдиний електронний каталог усіх видань в Україні, скасувавши тендери на їх придбання, а також перейти на пряму закупівлю новинок у видавців (замість суб'єктивного відбору літератури).

У документі названо першочергові заходи задля розвитку читання в системі дошкільної та шкільної освіти, вдосконалення книжкової інфраструктури, боротьби з контрабандою та контрафактною продукцією, підтримки експортного потенціалу галузі.

Учасники книжкового ринку заявили, що готові брати участь у всіх цих починаннях на умовах державно-приватного партнерства.

«Український видавничий бізнес за всі роки незалежності так і не зумів стати сучасною конкурентоздатною культурною індустрією. Проте ми вважаємо, що саме нині в Україні складаються всі умови, щоб завдання було врешті-решт виконано. Для цього потрібні швидкі, логічні, системні та послідовні рішення і не менш швидка їх реалізація. Закликаємо до змістовного діалогу та конкретних рішучих дій із боку всіх гілок влади, гарантуючи зі свого боку прозорість бізнесу та конструктивну роботу на благо українського суспільства», - йдеться в Меморандумі.

Нагадаємо, цього року група компаній «Фактор», видавництво «Віват», Харківська міська рада та благодійний фонд Юрія Сапронова заснували новий щорічний книжковий фестиваль Kharkiv BookFest, який відбувся 15-30 травня у Харкові.

«Детектор медіа»