Повідомлення ці, на превеликий жаль, обмежилися сухою констатацією самого факту, а тому побудова сюжетів мало чим відрізнялася.

Судіть самі:

"НАН презентувала перший електронний словник України

Стандартний CD вміщує транскрипцію 150 тисяч слів, синонімів, антонімів, парадигм та фразеологію. Обсяг його інформації можна вмістити у 30 книжках. І хоча презентація відбулася нині, вперше електронний збірник словників з`явився рік тому.

20 000 дисків вже передано до вищих навчальних закладів України (тут і далі виділено мною. - Авт.) - про це кажуть його засновники з Українського мовно-інформаційного фонду.

Там же обіцяють, що незабаром він з`явиться у продажу й коштуватиме близько 20 гривень, повідомляють Факти. ICTV 03.03.2003 20:04 "

"В Национальной Академии Наук 3 марта презентовали первый украинский электронный словарь. Над его созданием языковеды работали около трех лет. Обещают, что в ближайшем будущем версия словаря появится и в интернете.

Оказывается все написанное в этих книгах может поместится на одном лазерном диске. Создатели первого электронного словаря говорят - для того чтобы воспроизвести его версию на бумаге понадобится 140 тысяч страниц. В базе данных более ста пятидесяти тысяч слов и почти три миллиона словообразований.

Кроме того в электронном словаре можно найти синонимы и антонимы к любому слову, проверить ударение и рассмотреть транскрипции.

На сегодняшний день выпущено 30 тысяч лазерных дисков. Из них 10 тысяч было передано в школы. ". ІНТЕР, "Подробности", Ирина Юсупова, 03.03.03 20:30



Перший повномасштабний український електронний словник презентувала сьогодні НАН. Відтепер для того, щоб отримати вичерпну інформацію про будь-яке українське слово, достатньо лише натиснути кнопку на комп'ютері з системою "Windows". На одному лазерному диску об'єднано 5 різних словників - орфографічний, орфоепічний, синонімів, антонімів та фразеологічний. Загалом, збірка містить понад 3 млн. різноманітних варіацій слів. Друковане видання з таким обсягом інформації мало б 40 тис. сторінок. Із 30 тис. примірників, а саме таким тиражем вийшов словник, третину безкоштовно отримали середні школи та органи влади..."., УТ-1, УТН, 03.03.03 21.00

Навівши дружно камери на екран, де демонструвався словник, додали по цитаті від спікера та віце-прем'єр міністра, не згадавши при цьому навіть доктора технічних наук Володимира Широкова, який презентував словник не тільки як автор ідеї та назви серії "Словники України" (разом з директором видавництва "Довіра" Тамарою Гуменюк), а і як його творець. До речі, над словником також працювали кандидати технічних наук Ігор Шевченко і Олександр Рабулець, кандидат фізико-математичних наук Олексій Костишин і професор Марія Пещак. Про них з великою повагою говорили на презентації. Звісно, формат інформаційної програми надзвичайно стислий, однак згадати прізвища цих людей, гадаю, було варто, хоча б тому, що це - вперше ( така презентація) і перший (електронний словник).

Як зауважив Володимир Литвин, Голова Верховної Ради України: "Менi дуже приємно що саме Національна академiя наук презентує сьогоднi інноваційні унiкальнi науковi розробки в такій, здавалось би, архаїчнiй i консервативнiй дiлянцi, як мова. Вперше за всю історію вітчизняного мовознавства українська мова отримує свій технологічний статус". (ІНТЕР, "Подробности").

Так само непоміченими тележурналістами провідних каналів чомусь залишились і факти про те, в якому стані перебуває національна словникова база, і про труднощі, з якими стикаються науковці під час реалізації словникової програми, передусім фінансові, і про відсутність механізму ринкової реалізації словників. Виступаючі говорили також про необхідність українських лексикографічних праць з термінології ( українські лікарі, наприклад, знають російські медичні терміни, а українські часто-густо - ні), і про необхідність створення лазерного диска для дітей (з детективним сюжетом), і про те, що поки що видання україномовних словників - процес стихійний...

В Українському мовно-інформаційному фонді НАНУ створено бібліографічну базу даних по словниках, які було видано у СРСР. У ній зосереджено близько трьох тисяч бібліографічних описів словників. Цікаво, що російська мова має вихід за словниками на 119 мов світу, а українська - лише на 15. Погодьтесь, є над чим подумати на дозвіллі.

А наразі пропоную замислитись, чому, повідомляючи про одне й те саме, канали подали різні цифри, як-от:" 20 000 дисків вже передано до вищих навчальних закладів України..."( Факти. ICTV 03.03.2003 20:04 ); " На сегодняшний день выпущено 30 тысяч лазерных дисков. Из них 10 тысяч было передано в школы. ".( ІНТЕР, "Подробности"20:30). ; "Із 30 тис. примірників, а саме таким тиражем вийшов словник, третину безкоштовно отримали середні школи та органи влади...". (УТ-1, УТН, 21.00). Насправді не в школи, а в профільне Міністерство, яке й здійснювало розподіл, передали 10 тисяч, а вищим навчальним закладам і органам влади - набагато менше.

І ще: " Друковане видання з таким обсягом інформації мало б 40 тис. сторінок." (УТ-1, УТН, 21.00);" Создатели первого электронного словаря говорят - для того чтобы воспроизвести его версию на бумаге понадобится 140 тысяч страниц"( ІНТЕР, "Подробности"20:30). Здавалося б, записати готові цифри, щоб розповісти глядачеві, набагато простіше, ніж підійти з мікрофоном до винуватців події, аби поцікавитися їхньою думкою. Як виявилось, ні.



Коли державний секретар Міністерства освіти і науки Віталій Журавський натхненно говорив про словник і про те, що добре було б кожну школу забезпечити лазерним диском, якась пані ( напевне, дуже поспішала підготувати сюжет до ефіру), заходилася збиратися. При цьому зовсім не пошепки цікавилася: "Где моя сумка? Вы не видели мою сумку?" Не знаю, може, це вона і є автором оцих слів: "Вот только вряд ли там воспользуются электронным словарем. Минимальные системные требования для запуска диска очень высоки, а современные компьютеры в отечественных учебных заведениях большая редкость".( ІНТЕР, "Подробности")

Сучасна суспільна практика засвідчує існування двох суперечливих тенденцій, "представляючи, з одного боку, - за словами Володимира Широкова, - парадигму інформаційної цивілізації, яка спрямована на уніфікацію інформаційних процесів, а з другого - природне прагнення кожного народу до самоідентифікації, збереження й розвитку власного національно-культурного начала". Інформатизація лінгвістичних досліджень є нагальною потребою часу, і від їх ефективного розв'язання залежить і темп просування України до інформаційного суспільства. Стан мовної проблематики вимагає прискіпливого, в тому числі й журналістського, аналізу. Тому привітаймо одне одного з проведеною презентацією і розглядаймо її тільки як початок великої праці мас-медіа на цьому шляху.