В американських кінотеатрах відбулася прем'єра ігрової стрічки «Трояндова вода» авторства популярного американського телеведучого Джона Стюарта. Про це повідомляє «Комітет захисту журналістів».

Назва картини - Rosewater - містить іронічний відтінок, адже це слово можна перекласти і як «нудотна люб'язність». Оповідається у фільмі про арешт у Ірані й утримуванні протягом 118 днів за ґратами кореспондента тижневика Newsweek, кіномитця і борця за права людини Мазіара Бахарі (Maziar Bahari). У його ролі знявся популярний актор із Мексики Габріель Гарсіа Берналь.

Драматична фабула розгортається на тлі придушення опозиційних політичних діячів і репортерів під час масових акцій протесту проти сфабрикованих президентських виборів 2009 року і приходу до влади Махмуда Ахмадінежада. В основу сценарію ліг літературний бестселлер авторства .Бахарі «Тоді вони прийшли по мене».

Комітет захисту журналістів (CPJ) відзначає: хоча у фільмі йдеться про події п'ятирічної давнини, він не втратив актуальності.

«Бахарі давно визволили, однак погром не закінчився. До журналістів в Ірані й сьогодні ставляться так само, якщо не гірше», - відзначають у КЗЖ. Обрання у президентом поміркованого діяча Хасана Рухані (Hassan Rouhani) не змінило зловживань правами людини і свободою слова.

«Трояндова вода» - дебют у ролі режисера і кіносценариста ведучого популярної на американському телебаченні комічної програми The Daily Show Джона Стюарта.

У реальному житті ірансько-канадського журналіста, який постійно працював у Лондоні, арештували під час перебування в Ірані за інтерв'ю про президентські вибори, яке він дав телепрограмі Джона Стюарта. Іранське державне телебачення звинуватило репортера у тому, що його фінансують сіоністи та у співпраці з ЦРУ. Під час допитів журналісту зав'язували очі, тож йому найбільше йому запам'ятався запах «трояндової» туалетної води, якою несло від слідчого.

Представлене на судовому процесі фейкове інтерв'ю подавалося як доказ його розмови з «американським шпигуном». Коли ж виявилося, що обвинувачення не тримаються купи, проти Бахарі  висунули нове - у «медійному шпигунстві».

У Евінській в'язниці його жорстоко катували, тримали в одиночній камері, змушували оббріхувати себе.

Фільм Rosewater доводить, що справжньою причиною арешту та ув'язнення Бахарі стали відеозаписи Бахарі для BBC про масовий рух в Ірані проти сфабрикованих виборів.         

Справа кореспондента Newsweek широко висвітлювалася у ЗМІ. Понад 100 журналістів світу підписали петицію КЗЖ з вимогою до влади у Тегерані звільнити репортера. У жовтні 2010-го масова кампанія на його захист увінчалася успіхом.

Торік КЗЖ влаштував за участю Стюарта та Бахарі обговорення цензурних обмежень в Ірані, зосередивши увагу на становищі ув'язнених репортерів. Диспут завершився показом створеного Бахарі фільму «Вимушені зізнання» про репресії іранської влади проти журналістів. У ньому він торкнувся і власного гіркого досвіду.

Представляючи у США нову кінострічку на цю тему, Стюарт і Бахарі наголошували на ролі, яку можуть відіграти міжнародні медіа у захисті та звільненні з тюрем іранських репортерів.

Виробництво стрічки, що знімалася в Йорданії, обійшлося приблизно у $10 млн.

Вона вже демонструвалася на кінофестивалях. Зокрема, на кінофорумах у штаті Колорадо (США) і на міжнародному кінофестивалі в Торонто.

Загальна сума касових зборів стрічки перевищує 1 мільйон 200 тисяч доларів.

Аркадій Сидорук для «Детектор медіа»