4 березня під час засідання Комітету з питань культури та духовності було презентовано Концепцію реформування культурної сфери в Україні.

Документ передбачає також зміни в кінематографії - поряд з книговидавничою та бібліотечною справами,  охороною культурної спадщини, архівами, театральною діяльністю та музеями.

Концепція має на меті реформу державного адміністрування, адаптацію до законодавства ЄС, реформу фінансування галузі та вдосконалення системи підтримки українського продукту.

Документом пропонується перетворити Державне агентство України з питань кіно на Український інститут кінематографії - «спеціальну установу з обмеженим державним впливом, яка розпоряджатиметься зібраними на кіновиробництво коштами». Зокрема, Інститут має продовжити практику конкурсного відбору проектів кінофільмів, розпочату у Держкіно, та виступати розпорядником коштів, зібраних на підтримку кінематографу (збори, пожертви тощо). При цьому спрямування виділених бюджетних коштів має регулюватися Міністерством культури.

Контроль за діяльністю Інституту та директора має здійснювати Рада Інституту з кандидатів, запропонованих кіноіндустрією, об'єднаннями платників збору на розвиток кінематографу (кінотеатри, телеорганізації, провайдери програмної послуги, оператори телекомунікацій, що надають послуги VoD, дистриб'ютори) та одним членом, делегованим міністром культури.

Пряме фінансування кіногалузі пропонується здійснювати за рахунок:

-коштів, отримані від запроваджених спеціальних зборів з користувачів аудіовізуальної продукції, для фінансування виробництва та промоції нової аудіовізуальної продукції (збір на розвиток кінематографу);

-коштів, отримані від відрахувань з операторів лотерей, що спрямовуються на фінансування культури;

-стимулювання спільного кіновиробництва з кіностудіями інших країн.

Непряме фінансування кіногалузі передбачає, зокрема:

-створення спеціальних економічних зон («КіноПарків») на базі Кіностудії імені О. Довженка та Одеської кіностудії;

-надання закладам культури права займатись окремими видами господарської діяльності, що відповідає їх статутним завданням;

-створення сприятливих умов для діяльності недержаних фондів щодо фінансування культури.

Детальніше про «КіноПарки»  у коментарі «Еспресо TV» розповів голова комітету з питань культури та духовності, народний депутат Микола Княжицький. «Ідея полягає в тому що, щоб зайняти цю кіностудію і площі, які створені там,  щоб  актори,  творчі особистості, які будуть  зайняті в створенні українського аудіовізуального  продукту, могли не ховатися за приватними підприємцями, а потім від податкової,  а користуватися пільговим оподаткуванням», - сказав пан Княжицький.

За його словами, що більшість витрат на кінематограф становить заробітна плата акторів, які зайняті в зйомках фільмів. «Як правило, все одно актори оформляються приватними підприємцями або обходять в той чи інший спобіг чинне законодавство», - сказав він.

Варто нагадати, У Польщі державна підтримка кінематографії здійснюється через Польський інститут кіномистецтва (ПІК), створений у 2005 році, коли був прийнятий новий закон про кінематограф. Директор Інституту призначається міністром культури, але чітке визначення у законі можливих причин його звільнення і необхідність для цього погодження ради інституту роблять його досить незалежним від політичних впливів, йдеться в аналітичній записці «Підтримка національного кінематографа: європейський досвід», підготовленій Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України.

Нагадаємо, у Держкіно запропонували Національну стратегію розвитку кіноіндустрії України. У тексті проекту подано аналіз сучасного ринку кіноіндустрії в Україні, наведено перелік необхідних кроків для проведення реформ і спрогнозовано очікувані результати. Стратегія розрахована на п'ять років - з 2015 по 2020 рік. Зокрема, за словами голови Держкіно Пилипа Іллєнка, Стратегія включає пропозиції щодо змін законодавства, що стосуються сфери кіно.

«Детектор медіа»