Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Юрій Стець заявив, що зарано говорити про створення в Кабміні так званого «міністерства інформації», і підтвердив, що його парламентська фракція ще не обговорювала це питання. Про це повідомляє видання «Новое время».

Юрій Стець також не зміг назвати терміни для початку дискусії з цього питання у фракції «Блоку Петра Порошенка». «Це буде зроблено в контексті обговорення всіх кандидатур міністрів. Коли - не можу сказати», - сказав нардеп в інтерв'ю виданню.

Водночас він підтвердив, що не проти зайняти крісло міністра інформаційної політики - «виключно після дискусії всередині фракції і коаліції і якщо його стратегія буде підтримана».

Він також вважає, що саме через відсутність «міністерства інформації» Україна програла інформаційну війну Росії. «У нас зараз ті ж загрози, що були ще з часів Леоніда Кравчука - економічна війна та інформаційна. І одну, і іншу ми програли. Інформаційна агресія з боку нашого сусіда - у наявності і в західних ЗМІ, і на тимчасово окупованих територіях, навіть на території України, тут, у Києві, в тому числі, за допомогою зареєстрованих в Україні видань на кшталт "Вести" і "Комсомольська правда в Україні"», - вважає нардеп.

За його переконанням, зусиль Генеральної прокуратури та МЗС для протидії інформаційним загрозам недостатньо, плюс це - не їх специфіка. «ГПУ же не формує інформаційну політику держави - ГПУ може бути каральним органом. Але ми хочемо карати чи створювати стратегію інформаційної політики та реалізовувати її? Якщо ми хочемо створити прецеденти, щоб ГПУ когось закривало - то це кроки часів Януковича», - сказав пан Стець.

Народний депутат також визнав, що у фракції «Блок Петра Порошенко» проти ідеї створення Міністерства інформполітіки виступає колишній журналіст «Української правди», а нині нардеп Сергій Лещенко.

Те, що його колега виступає і має свою позицію, цілком відповідає логіці парламентаризму, вважає пан Стець. У той же час він запевняє, що Міністерство інформполітики не перетворитьсяся на цензора. Він стверджує, що готував положення про таке міністерство ще в 2009 році, і у ньому немає пунктів, які передбачали б прямий вплив уряду на державні або комерційні ЗМІ.

«У нас достатньо вузьке бачення того, що може бути Міністерством інформполітики, оскільки про подібні речі багато хто з журналістів знають дійсно з твору Оруелла і, можливо, поверхнево прочитавши Геббельса. Але це інша історія», - переконує Юрій Стець.

Нагадаємо,  народний депутат Сергій Лещенко заявив, що його парламентська фракція «Блок Петра Порошенка» не обговорювала створення так званого «Міністерства інформації». За словами пана Лещенка, не всі члени фракції «Блоку Петра Порошенка» підтримують створення такого міністерства, яке він називає «Мінправди». «Фракція БПП не обговорювала створення Міністерства інформації. Всередині БПП частина депутатів проти, готові не голосувати за Кабмін із Мінправди», - написав Сергій Лещенко.

Журналістський рух «Стоп цензурі!» виступив категорично проти намірів влади створити Міністерство у справах інформаційної політики. Відповідну заяву рух поширив 1 грудня. На думку членів «Стоп цензурі!», в Україні вже достатньо бюрократичних установ, які мають повноцінні ресурси, щоб боротися з російською пропагандою.

Так шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважає, що владі необхідно займатися проблемою поширення правдивої інформації на тимчасово окупованих територіях і розвінчування міфів російської пропаганди. Але для цього не потрібно створювати міністерство, а достатньо потужного державного продакшну в структурі будь-якого з уже наявних органів.

Як повідомляла народний депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар, у провладній коаліції активно дискутується питання створення міністерства інформації, однак воно не може бути створене на базі Держкомтелерадіо як конституційного органу, і чим воно буде займатися невідомо.

Згодом народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко повідомив, що в структурі Кабінету Міністрів може з'явитися Міністерство у справах інформаційної політики, головне завдання якого - захист інформаційного простору України від російської пропаганди та контрпропаганда у Росії на території тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

«Детектор медіа»