Від 17 жовтня щовечора (будні, 21.35) канал ТЕТ демонструє вампірську сагу «Спліт. Таємниці крові», зняту за ізраїльським форматом. Поки що не відомо, чи виправдав проект надії керівництва каналу. Зокрема, чи вийшло все так, як на те сподівалася креативний продюсер Анна Єлісєєва, і чи стануть такі жанрові продукти частиною тетівського бренду.

Так само складно розібратися, чому виробництво український канал замовив російському продакшну. Помітна, навіть показова малобюджентість серіалу є предметом гордості ізраїльських виробників, і, як на моє скромне припущення, саме можливість укласти порівняно незначні кошти привабила українських продюсерів. Чому ж, у такому разі, давати роботу сусідам, коли бюджет ніби дозволяє робити все самим, на своїй території, залучаючи власні технологічні можливості - а їх українським виробникам теле- й кінопродукту якраз не бракує.

Для прикладу варто згадати хоча би «Баладу про бомбера» - травневу прем'єру від Film. ua, де рівень зйомок та комп'ютерної графіки досить високий. Тим не менше, від власного виробництва як такого ТЕТ чомусь відмовляється. Можливо, через помітні ризики вирішили підстрахуватися, щоби в разі чого списати все, що не так, на російського підрядника? Принаймні, перший тиждень показниками не вразив.

Нарешті, не бачивши - каюсь! - ізраїльського оригіналу, ігноруючи «Сутінкову сагу» і черпаючи інформацію про вампірів лише з творів Брема Стокера, Енн Райс та американського серіалу «Реальна кров», все ж таки готовий віддати належне вампірському тренду в сучасній масовій культурі. Проте, уважно стежачи за перебігом подій у тому «Спліті», який іде на каналі ТЕТ, усе ж таки ловлю себе на думці: я щось пропустив. Бо названі мною авторитетні джерела свідчать про два незаперечні факти: вурдалаки бояться сонячного світла, активні або вночі, або в темряві, та не можуть потрапити до помешкання смертних без спеціального запрошення. Тоді як вампіри в цьому «Спліті» жодним, здається, чином на світло не реагують. А зайти можуть, куди хочуть.

Можливо, така модернізація упирів справді передбачена, щоб вирішити масу проблем, пов'язаних із необхідністю дотримуватися різного роду умовностей, та розв'язати руки сценаристам. Яких, до речі, в титрах значиться забагато - до десятка. Та в Україні, де ірреальне є складовою національної культури та менталітету, навряд чи варто експериментувати з властивостями нечистої сили. В даному випадку - з їхньою адаптацією до життя смертних. Краще було би справді адаптувати ізраїльський серіал ближче до українського світогляду. Ймовірно, в цьому криється причина не надто високих показників на старті.

Інша причина дещо прохолодного сприйняття цієї казки - тривалість кожної серії. Переконаний, що хронометраж одного епізоду до 25 хвилин передбачено оригінальним форматом. Проте я, доросла людина, можна сказати - професійний глядач, не встигаю вмоститися перед телевізором і повністю поринути в історію, як вона вже завершується. Що вже казати про менш досвідчену аудиторію - розповідь реально сприймається не як цілісна історія з продовженням, а як невеличкі фрагменти, миттєвості. До неї просто не встигаєш звикнути, тоді як горизонтальний серіал, на відміну від вертикального (одна серія - одна завершена історія) вимагає до себе іншого ставлення: пропустив епізод - багато втратив, отже, наступний краще вже не дивитися.

Тим не менше, проекти на кшталт «Спліту» цілком можуть стати візиткою та іміджевою складовою ТЕТу. Якщо взяти до уваги, що чутки про їхню стратегію, спрямовану не в останню чергу на відтягування цільової аудиторії Нового каналу, можуть мати під собою реальні підстави, то серіал «Спліт» - яскравий приклад утілення в життя такої стратегії. По-перше, молодіжна аудиторія, на яку спрямовано політику ТЕТу, після успіху згаданої вище «Сутінкової саги» споживає будь-що, де є натяк на вампірську тему. По-друге, аналогічно та стабільно популярними серед цієї ж аудиторії є так звані молодіжні серіали про життя та звичаї учнів старших класів середніх шкіл та вищих навчальних закладів. До речі, саме на ТЕТі можна побачити протягом одного тижня розважальні жанрові «Універ» та «Закриту школу» і складні проблемні драми типу «Всі помруть, а я лишуся» Валерії Гай-Германіки. Можна продовжити тему специфічно підібраного контенту ТЕТу, але досить і цих двох, щоби підтвердити: пропонований серіал «Спліт» є поєднанням вампірської теми зі шкільною. Тобто, два популярних та затребуваних молоддю жанри під однією обгорткою.

За сюжетом вампір Кай, якому багато років, але який молодо виглядає, повинен берегти Лію, напівдівчину-напіввампіра, таких ще називають сплітами. Для цього він потрапляє в один із нею клас елітного ліцею, де панують свої, елітні, а отже - не надто людські звичаї. Отже, «Спліт» повинен задовольняти найвибагливіші смаки сучасних молодих глядачів, відповідати їхнім потребам у видовищі, заодно підвищуючи загальні показники каналу та формуючи його імідж. Справді, невідомо, чим закінчиться як історія кохання вампіра та спліта, так і боротьба за місце в рейтингах. Зате очевидно: аналогів вампірським сагам ніхто, крім ТЕТу, поки що не пропонує. Отже, принаймні на сезон порожня телевізійна ніша виглядає заповненою.

Ілюстрація - tet.tv