Черговий телевізійний проект закривається. Успішний канал СТБ відмовляється від виробництва та розвитку програми «В пошуках істини». Причина - теми для історичних розвідок та екскурсів у минуле вичерпано, всі загадки України та планети розгадано, шукати істину (принаймні - на каналі СТБ) вже нема потреби. І хоча до змісту окремих епізодів проекту, особливо коли ведучий В'ячеслав Гармаш зачіпав українську історію, у фахівців виникала низка запитань та висувалися певні претензії, в цілому «В пошуках істини» цілком уписувався в формат того СТБ, який чи не першим в Україні зробив серйозну ставку на документалістику.

Так, більшість програм закуповували. Переважно в росіян, і про прем'єри не йшлося: нам показували не надто новий, але все одно актуальний продукт. Документальне кіно насправді застаріти не може. Скажу більше: значна кількість теперішньої телевізійної документалки робиться на вже відзнятому колись матеріалі. Просто на цю картинку накладають той дикторський чи авторський текст, який актуально звучить сьогодні. Ну, а якщо архівного відео нема і неможливо використати якусь іншу ілюстрацію, Бог та англійці з Бі-бі-сі придумали прийом реконструкції подій.

Це недешево. Проте СТБ - теж не бідний канал. Особливо якщо зважати на масштабність шоу «Україна має талант!», «Х-Фактор», «Танцюють всі!» та «Битва екстрасенсів». Порівняно з витратами на всеукраїнські кастинги та гонорар персонажам типу музичного критика Сергія Сосєдова, театралізована постановка без слів, яка проілюструє черговий пошук істини - справді ніщо. Значить, фінансову доцільність закриття проекту «В пошуках істини» рекомендую відкинути відразу: це навряд чи призведе до якоїсь серйозної оптимізації. Зате СТБ остаточно втратить репутацію каналу, який не так уже й давно, якихось там 5 років тому, сприймався як таке собі «українське Discovery» або наша спроба створити щось на зразок Viasat History.

Нагадаю: для цих спеціалізованих каналів проблем із темами не існує. Так, час від часу програми повторюються. Але поруч виробляється новий продукт. Те ж саме можу сказати про російський канал «Совершенно секретно». Окремі програми там можуть датуватися 2008-м і навіть 2007 роком, а для їхнього створення використовують зйомки 10-15-річної давнини. Проте подібної свіжості відео з аналогічним успіхом використовують і в нових програмах та фільмах.

З цього напрошується лише один висновок: керівництво каналу СТБ вже не бачить потреби ані виробляти «У пошуках істини», ані давати в ефір покупні документальні проекти. Під зачистку потрапили спочатку всілякі кримінальні історії, в тому числі докудрами з циклу «Чужі помилки». Щоправда, цей проект усе ж таки намагалися утримувати на плаву, змістивши акценти з детективу з елементами мелодрами в бік мелодрами з елементами детективу. Коли ж нарешті все зайве, на думку керівництва СТБ, з ефіру все ж таки вилущилося, пріоритети каналу стало помітно неозброєним оком: «Неймовірні історії кохання», «Зіркове життя», «Моя правда» (теж про «зірок», сповіді персонажів типу Тіматі, Бориса Моїсеєва чи Наталі Могилевської), а також - «Смішні люди» і, безумовно, талант-шоу.

Погодьтеся, в цій компанії зайвими виглядають не лише документалка на зразок «У пошуках істини», а й серіал «Доктор Хаус», від показу якого СТБ ще не відмовився. І повірте: в даному разі я зовсім не валяюся в ногах у керівництва каналу, аби воно повернуло те, до чого звик ваш автор та його нечисленні однодумці. Якщо в СТБ є нова стратегія розвитку та нові пріоритети - це прекрасно. Та й шоу «Україна має талант!» мною не раз і не два було щиро похвалено.

Ось тільки в такому разі варто було б набратися сміливості, або, як модно казати тепер, політичної волі, та щиро зізнатися: так, ми переформатовуємося. Тепер, дивлячись СТБ, люди, а точніше - жінки від 45 років, повинні плакати. Разом із дітьми, а точніше - доньками до 21 року, відсилати sms-повідомлення за фіналістів чергового талант-шоу. Правда, бажано ще й залучити до цього мужчин, але за великим рахунком - ну їх, надто вже багато чоловіки хочуть від телевізора...

Словом, від проектів на кшталт «У пошуках істини» варто відмовитися іншими, чеснішими словами, ніж заява про вичерпання тем для історичної програми.

Ризикуючи викликати шквал обурень на свою адресу, тим не менше скажу: коли СТБ закривав проект розслідувань «За вікнами» через таку саму причину - немає тем, я міг із цим погодитися. Розслідування повинно в ідеалі викрити суспільні виразки, про які ми, глядачі, нічого не знали. Та показати, якого покарання зазнали винні. Проте повне ігнорування будь-яких законів - норма для нашого суспільства. Журналісти «За вікнами» могли пройти кудись із прихованою камерою, але зафіксоване нас, глядачів, здебільшого не дивувало. Справді, для чого розвивати проект, від якого люди мало того, що отримують негативні емоції, так ще й не бачать реальних шляхів зміни ситуації на краще?

До речі, на моє глибоке переконання, проект типу «За вікнами» повинен відродитися на Першому національному. Принаймні, показ суспільних та соціальних проблем в ефірі державного каналу дасть привід вважати, що держава проблемами своїх громадян хоч якось переймається.

Коли ж заходить про нібито вичерпаність та неефективність документального кіно, в нашому випадку - проектів типу «В пошуках істини», я відразу згадую інший проект. Розважальний. Гучний. Який вивів із затяжної рейтингової коми канал «1+1» та навіть започаткував із кінця 2006 року моду на танці.

Ви вгадали: йдеться про «Танці з зірками». Попри шалений успіх та досить високу якість першого сезону, другий уже був під питанням. А перспектива третього, фіналістом якого став невідомий українцям актор польських серіалів Марчін Мрочек, маячила взагалі віддалено. Знаєте, чому? Бо в Україні не вистачало зірок для танців. Тобто, вони вичерпалися вже після першого сезону, і на другий нашкребли насилу. Зірки вичерпалися швидше, ніж теми для пошуків істини.

Проте ось вам новина: канал СТБ відроджує «Танці з зірками». Значить, варто пошукати - і зірки знайдуться. Показово, що вестиме проект фіналістка «Х-фактора» Ірина Борисюк. Тобто, канал по-хазяйськи підходить до відкритих ним же талантів: спочатку самі запалюють зірок, а потім влаштовують із ними танці. Не здивуюся, якщо танцюватимуть у шоу і фіналісти «Україна має талант!», і фіналісти «Танцюють всі!», Йолка з Сосєдовим та кращі екстрасенси з Павлом Костіциним. Хто скаже, що це не зірки, хай першим кине в мене камінь!

Так само СТБ запускає кулінарне шоу за британським форматом. У мене відразу обережне запитання: а чи не боїться керівництво каналу, що кулінарні рецепти теж колись закінчаться, як теми для документального кіно? Правда, мені можуть відповісти: існує безліч кулінарних книг, а ще - рецепти в інтернеті... Так і загадок історії - тьма. Наприклад, нині українців дуже цікавить, що відбувалося на нашій території в період із 1917 по 1991 рік включно. Знаєте, скільки там тем? Неоране поле, цілинні землі, бездонний колодязь.

Насправді заяви про вичерпність тем для документалістики - лише дивне небажання визнати, що свою істину канал СТБ уже знайшов. Вона - в розважальних проектах, кожен із яких і всі разом здатні вичавити з глядача, а точніше - глядачки хоча б одну сльозу за сезон. Шоу тут перетікають одне в інше, і навіть Оксана Марченко колись у живому ефірі сплутала «Х-фактор» із «Україна має талант!». Учасники мандрують по колу: перемагаючи в одному проекті, стають учасником іншого. Маємо типовий замкнутий цикл виробництва одноманітних, хоча дорогих та якісних програм із перервою на рекламу довжиною в 20 хвилин. З СБТ вже бере приклад ТРК «Україна»: кастинги «Народної зірки» теж заявлено в містах-мільйонниках, явно по слідах «Х-фактора». А самі міста-мільйонники вже звикли до регулярних кастингів, як до регулярних виборів. І в своєму розвитку СТБ йде шляхом одночасно надвитрат і найменшого опору.

Це можна зрозуміти. Одначе підтвердити це - набагато чесніше, ніж говорити про кризу екскурсів в історію, протиставляючи їм геніальність та новизну ідей для чергового шоу за зразком: «Співати, танцювати, плакати».