10 жовтня росіяни ракетами й безпілотниками атакували українські міста, електростанції й бізнес-центри. У частині населених пунктів зникла електроенергія і вода. Природно, що в цей час велику частину українського інформаційного простору зайняли повідомлення з ілюстраціями наслідків російських обстрілів. Їх поширювали й проросійські телеграм-канали, які вже ставали героями публікацій «Детектор медіа» й увійшли до переліку телеграм-каналів, які регулярно публікують вигідну Росії інформацію. Але поміж цими повідомленнями вони вкраплювали меседжі, які мали б додавати читачам відчуття незахищеності та безвиході. Таких меседжів було близько десятка. Більша частина із них поширювалася синхронно, що може свідчити про скоординованість дій адміністраторів цих каналів.

Спочатку між 10:00 і 10:30 поширювалися повідомлення, що атаки Росії на українські міста й інфраструктуру — це нібито природна реакція Росії на вибухи на Керченському мості. Ці повідомлення мали додатковий відтінок того, що українська протиповітряна оборона не впоралася з атакою й нічого в цьому дивного немає, адже Росія — сильний противник. Ми зафіксували, що такі повідомлення, зокрема, поширювали телеграм-канали Анатолий Шарий (848 тисяч підписників), Легитимный (778 тисяч підписників) і Резидент (704 тисяч підписників).

Далі, між 10-ю й 11-ю ранку, з’явилися перші реакції на обстріли від представників української влади:  ситуація під контролем, не треба панікувати. У відповідь телеграм-канали поскаржилися, що представникам влади легко говорити, коли вони сидять у бункері, тоді як люди — під обстрілами. Об 11:03 і 11:04 цю тезу поширили Анатолий Шарий і Шептун Украина Война (53 тисячі підписників).

За 20 хвилин прийшов час наступного повідомлення, яке мало би підсилити тривогу: посольства евакуюються. Насправді це фейк, який поширили, зокрема, телеграм-канали Анатолий Шарий і Новое Издание. Примітно, що спершу цей фейк поширив у своєму телеграм-каналі Владімір Соловйов, один із ключових російських пропагандистів. Проте чимало дипломатів повідомили, що залишаються працювати в Україні з безпечного місця. Фейк мав на меті посіяти паніку та страх. Щоб українцям здавалося, що рівень небезпеки настільки високий, а спроможність України протистояти нібито настільки низька, що іноземні держави терміново рятують своїх громадян. Крім того, російська пропаганда в такий спосіб укотре намагається дискредитувати іноземних партнерів України. Мовляв, щойно стає гаряче, ваші партнери тікають.

Паралельно Анатолій Шарій двічі повідомив, що українські волонтери, які збирають гроші «на помсту» за обстріл України, збирають їх на речі, які й так безплатно дають партнери України, або невідомо на що. Відповідно, всі кошти нібито осядуть у кишенях Сергія Притули й Сергія Стерненка. Між 12:00 і 12:30 цю ж тезу поширили MediaKiller (108 тисяч підписників) і Шептун Украина Война.

Далі, перед 12:00, прийшов час залякувати загостренням конфлікту. Тут головними героями стали Олександр Лукашенко, Владімір Путін і прессекретар останнього Дмітрій Пєсков. Перший казав, що в Білорусь приїде більше російських військових, і пригрозив Україні і країнам НАТО відповіддю за ймовірний напад на його країну. Такі повідомлення поширювали Новое Издание (377 тисяч підписників), Шептун Украина Война і Анатолий Шарий.

Далі були повідомлення з цитатами Путіна, Пєскова й анонімних джерел. Вони казали, що атаки на Україну були частиною «спеціальної військової операції», а також що бомби і дрони — спосіб запросити Україну за стіл переговорів із росіянами. Такі повідомлення поширили First Новости Войны (436 тисяч підписників), VESTI (22 тисячі підписників), Новое издание, Шептун Украина Война, Резидент і Легитимный.

Пропагандисти також стверджували, що українська влада вимагає не публікувати фото та відео наслідків ракетних ударів, щоби приховати те, що насправді відбувається. Зокрема, інформація про це з'явилася в телеграм-каналах, контрольованих російськими спецслужбами. У своїх повідомленнях вони стверджують, що Офіс президента й голови областей закликають українців не публікувати фото руйнувань від ракетних ударів, а СБУ нібито пише адміністраторам пабліків у соцмережах і вимагає припинити публікувати такі фото. Пропагандисти стверджують, що така вимога влади має на меті зупинити поширення паніки, адже «якщо нема фото та відео, значить, і ударів та втрат немає». Насправді фото та відео ракетних ударів рекомендують не поширювати одразу після влучання ракети, щоб не допомагати ворогу наводити ціль, а не для того, щоби приховати картину руйнувань. У мережі та на офіційних сторінках представників влади поступово з'являється як інформація про ракетні удари, так і фото та відео подій. Зокрема й на сторінці президента Володимира Зеленського. Раніше «ДМ» докладно розповідав, що й чому не можна публікувати під час війни.

Після 14:00 кількість залякуючих повідомлень і їх розмаїття зменшилися. Герої цього аналізу ближче до вечора поширювали повідомлення, що можуть бути нові атаки росіян. Зокрема, почали з'являтися фейки про білоруські війська, що нібито скупчуються на кордоні з Україною. Влада оперативно спростувала цю інформацію; також в офіційних повідомленнях ішлося, що треба зменшити споживання електроенергії, а тим часом держава долає наслідки обстрілу й постарається не допустити нових.

Пропаганда й дезінформація намагалися реанімувати страх українців перед Росією. Теза, що бомбардування є помстою росіян за Кримський міст, вигідна в першу чергу Росії. В реальності ж Росія бомбардує українські міста постійно. Проте на фоні перемог України на фронті та стійкості українського суспільства Росії було дуже важливо показати, що вона спроможна ще на якусь ескалацію.

Інтенсивність та меседжі російської пропаганди, що атакувала українців 10 жовтня, нагадують перший день повномасштабного вторгнення Росії. Нагнітання паніки й безвиході, щоб українців паралізувало від будь-яких продуктивних дій. Російська пропаганда прагнула спричинити додаткову метушню, щоб українці утворили черги на дорогах чи істерично закуповувалися гречкою. Натомість українці надсилали пожертви на зброю для української армії. Лише український волонтер та політик Сергій Притула разом з активістом Сергієм Стерненком за 7 годин зібрали понад 206 мільйонів гривень. Такі ж збори паралельно проводили декілька фондів та безліч малих ініціатив. Російська пропаганда очікувано взялася за дискредитацію таких дій, адже українці почали робити зовсім протилежне до того, чого від них очікували пропагандисти.

Над аналізом працювали: Олексій Півторак, Ірина Рябоштан, Віта Наместнік

Фото: Ганна Мамонова / «Бабель»