Енергетика — це, безперечно, одна з найзаплутаніших тем у сучасному українському медіапросторі. Із нею пов’язані минуле й теперішнє топових кандидатів у Президенти, прибутки олігархів, вимоги міжнародних партнерів, національна безпека, внутрішня та зовнішня політика і прямі інтереси кожного українця. Звісно, за такої кількості суб’єктів впливу погляди на цю сферу дуже відрізняються, а робота журналістів набуває особливого значення. Телеканали мусять не просто прискіпливо перевіряти інформацію, консультуватися з експертами, постійно тримати у фокусі бекґраунди подій і думки всіх сторін конфліктів. Вони також мають подавати всю цю інформацію максимально доступно. Адже за кількістю абревіатур, термінів та установ енергетика випереджає ледь не всі інші актуальні галузі. Як ви вже здогадалися, на ділі теленовини просто просувають інтереси власників.

«Інтер» та облгази Фірташа

10 грудня «Інтер» опікувався прибутками свого хазяїна Дмитра Фірташа. Телеканал розповів про мітинг облгазів під «Нафтогазом» із вимогами переглянути тарифи на розподіл блакитного палива. Тобто, суму, яку облгази отримують за доставку газу до споживачів і яка закладається у вартість тарифів для населення. На облгази Фірташа припадає 67% усього розподілу газу українцям.

Аргументами в сюжеті виступали як емоційні заяви мітингувальників («У нас мізерна зарплата, працюємо в тяжких умовах, в полях, руки завжди брудні»), так і коментарі, зокрема, голови Асоціації газового ринку України («8,5 гривень за кубічний метр, а газорозподільна компанія має всього лиш 50 копійок. Тобто всю решту ми збираємо до компанії “Накнафтогаз України”»). Насправді, принаймні влітку, «Нафтогаз» отримував 71 % прибутку, а облгази — 7,4 %. Облгази вже не вперше закликають збільшити оплату своїх послуг, а «Інтер» не вперше замовчує ефект від подібного для споживачів — можливе підвищення тарифів на 15 %.

Окремо є сенс виділити аргумент щодо здорожчання послуг облгазів від голови профспілки працівників газових господарств Сергія Копанічука, мовляв, «піднімалась два рази ціна на газ, практично не переглядались тарифи на розподіл газу». Але до такої логіки виникають запитання, зважаючи, що прибутки облгазів залежать від обсягів поставленого газу, а не його вартості. Delo.ua пояснює на прикладі: «По аналогии с покупкой смартфона — стоимость услуг курьера зависит от веса посылки и от расстояния, которое нужно преодолеть, чтобы ее доставить, но не зависит от цены самого смартфона».

Також «Подробности» обурювалися тим, що «Нафтогаз» бореться з конкурентами: «... Не завадило газовикам запитати, чому “Нафтогаз” видавлює з ринку конкурентів, забезпечуючи собі ще більшу монополію в країні». Після цієї фрази глядачам показали діалог, який навряд чи щось їм скаже, але чомусь так і не дали відповіді на згадане запитання, відому вже півтора роки: «Так звані газзбути — псевдопостачальники газу, переважна більшість яких належать Group DF [Дмитру Фірташу. — MS], — є непотрібними посередниками на ринку газу для населення, не несуть відповідальності та ризиків, пов’язаних із постачанням газу, та не створюють додаткової цінності для споживачів», — заявляли представники державного монополіста.«Нафтогаз» хоче сам поставляти газ споживачам, і це буцімто навіть зменшить вартість палива. Очевидно, що власнику «Інтера» подібне не вигідно.

Це не означає, що до тарифів на розподіл газу немає запитань: певні зміни регулятор планував здійснити ще влітку. Але «Подробности» про деталі та особливості роботи в цій сфері нічого комплексно не розповіли, лишивши глядачів із вісьмома мітингувальниками та однобічними звинуваченнями проти «Нафтогазу».

Тут менше мітингувальників, ніж гривень у вартості кубометру газу

«Україна» та повернення грошей Ахметова

Телеканал «Україна» досить часто вставляє у свої сюжети невеличкі «компліменти» бізнесу власника. То Олександр Вілкул закличе «поддерживать украинскую угольную отрасль и покупать украинский уголь», то Олег Ляшко порадить «збільшення видобутку власного газу». А Рінат Ахметов тим часом контролює 85 % вугілля та ставить рекорди з видобутку газу.

Та інколи, як-от 12 грудня, журналісти вдаються й до менш очевидних маніпуляцій. Цього дня ведуча Анна Панова розповідала: «Екологічний податок має працювати на екологію регіону, а не латати дірки центрального бюджету, — впевнений Олександр Вілкул. Про це політик заявив на Маріупольському металургійному комбінаті. Каже: домагатиметься, щоби всі кошти з виплат за викиди йшли на модернізацію очисного обладнання та створення нових робочих місць в промислових регіонах. Нині ж влада забирає 75 % екологічного податку».

Що ж, по-перше, до загального фонду державного бюджету йдуть 45 % екологічного податку, а 55 % — спрямовуються у спеціальні фонди місцевих бюджетів. По-друге, хоч Вілкул і розповідає про екологічні податки, які «уходят в Киев и растворяються там в карманах чиновников», на місцях ситуація не краща. У східних областях на охорону довкілля витрачається близько 1 % від відповідного податку, в середньому по Україні — 6,4 %. Проблеми, звісно, має й державний бюджет, тож екологи закликають до перегляду використання екологічних коштів. А от Вілкул пропонує, «чтобы в городах оставалось 100 % от тех денег экологических, которые платят предприятия». За дивним збігом, ці заяви лунали в Маріуполі, найбруднішому місті України, де Рінат Ахметов має проблеми з екологічними активістами. За ще дивнішим збігом, екологічне мито раніше хотіла реформувати й компанія олігарха, а минулого року взагалі пропонувала його скасувати.

Тобто проблеми з екологічними податками реальні, але замість їх вирішувати, «Україна» транслює заклики просто лишати ці кошти на місцях та, зокрема, фактично повертати підприємствам для модернізації очисного обладнання. От тільки використовуватися за призначенням вони теоретично можуть на 6,4 %.

Олександр Вілкул у формі підприємства Ахметова. Це як би член БПП виступав у формі «Рошену»

«1+1» та економія Коломойського

Від підвищення тарифів страждають не лише пересічні українці, а й олігархи. І боротьбу за економію для останніх так само транслюють телеканали. Наприклад, «1+1» 13 та 14 грудня розповідав про ціни на електроенергію для промисловості.

Матеріал про протест під НКРЕКП 13 грудня містив відверту логічну діру. Ведуча Наталія Мосейчук почала сюжет із фрази: «Дорога електрика, слабка економіка», — а активісти в кадрі вимагали не збільшувати вартість електроенергії для бізнесу. При цьому член «Укропу» Дмитро Сіманський розповідав щось про кишені українців: «Ми намагаємося врятувати кишені українців. Це якийсь дивний подарунок, який намагається влада разом із НКРЕКП зробити кожному українцю, вкравши ще грошей з нього в кишені». Ем, але до чого тут українці, якщо ціна для населення не зміниться? Здається, під боротьбу за інтереси населення журналісти та члени партії Коломойського намагалися замаскувати боротьбу за економію для олігарха. Річ у тім, що, як зазначають експерти, в собівартості феросплавів Коломойського електроенергія становить близько 50 %. А підприємства Ігоря Валерійовича буцімто споживають 6 % електрики від усієї промисловості України. Також у сюжеті згадували про вимоги скасувати формулу «Роттердам+», яка через здорожчання тарифів якраз буцімто завдає бізнесу Коломойського мільярдних втрат. Нагадаємо, як сам олігарх нещодавно казав про колегу Ріната Ахметова щодо цієї схеми, покладаючи вину перш за все на владу.

У такому ж ракурсі 14 грудня, коли тариф у результаті підняли всього на 2 %, «1+1» спрямував сюжет уже не так на захист своїх, як на критику чужих. Народна депутатка від «Самопомочі» Вікторія Войціцька розповіла про схеми Ахметова, народний депутат Віктор Чумак — про схеми Петра Порошенка: «“Роттердам+” весь повністю перейшов під контроль людей, наближених до Президента. Розумієте? Геніальна формула: за рахунок всієї країни наповнювати виборчі фонди». До коментаря Андрія Геруса, постійного захисника інтересів Коломойського у ЗМІ, щодо олігархічного лобі в парламенті журналісти теж чомусь підвели фразою про вибори: «Експерти ринку енергетики таке символічне здорожчання пов'язують з березневими виборами Президента». Нічого подібного фахівець не сказав, натомість останні слова сюжету від журналістки знову били в ту ж ціль: «Членів НКРЕКП призначає Президент. Раніше НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, колишній співробітник корпорації “Рошен”».

Себто «1+1» критикує здорожчання електроенергії для промисловості за що завгодно: шкоду для гаманців українців, причетність до виборів, схеми Ріната Ахметова. При цьому пряму вигоду для свого власника «ТСН» замовчує.

***

Телеканали часто підігрують олігархам, але енергетика — це один із особливих випадків, адже напряму зачіпає інтереси населення. Той же «Інтер» може розповідати про боротьбу Фірташа за соєве підприємство в Каховці й теоретично не нашкодити нікому, крім співробітників та власників заводу. Але маніпуляції з вартістю тарифів на газ стосуються кожного українця. Так само й «Україна» може щодня випускати сюжети про благодійність Ріната Ахметова, ніяк не впливаючи на життя народу. Але питання екологічного податку — це питання довкілля для всіх глядачів. Здається, саме в таких випадках соціальна відповідальність журналістів і має переважати роботу на власників.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Ти нам більше не дружок. Моніторинг теленовин 10‒16 грудня 2018 року».