«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом», «1+1» 

У блоці каналу «Freeдом» речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук висловив думку, що Росія стає договороздатною лише після демонстрації сили та розуміє винятково мову ультиматумів — саме це і сталося у Чорному морі, де росіяни опинилися перед вибором: сховати кораблі подалі чи бути знищеними.

Економіст Іван Ус звернув увагу, що з літа минулого року в Росії облікова ставка підіймалася вже вісім разів, і її нинішній рівень у 21% хоч і не є рекордним у світі, але свідчить про рівень інфляції значно вищий, аніж про це говорять у Кремлі.

Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв повідомив про зростання кількості суден у російському тіньовому нафтовому флоті зі 160 аж до 600, причому Росія не гребує навіть брати танкери з «кладовища кораблів» в Індії.

Військовий аналітик Олексій Гетьман назвав несерйозною навіть в масштабах нашої війни суму у 300 мільйонів євро, яку нібито зібралися витратити в ЄС на спільну закупівлю зброї. Після уточнення ведучого, що йдеться не про вартість зброї, а про вартість проєктних робіт щодо закупівлі, експерт сказав, що «деякі речі не хочеться навіть коментувати», бо 300 мільйонів підуть не на реальну справу, а на папірці. 

Екскомандир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий розповів, що картинка Путіна про непереможність російської армії та безальтернативність перемовин розбивається об той факт, що вже упродовж ста днів українська армія перебуває на території Росії у Курській області, і росіяни не можуть її звідти викинути. 

Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк визначив причиною проблем Збройних Сил на декількох напрямках ресурсну неспроможність, до якої призвели затримки більш ніж на рік деяких із обіцяних західними партнерами систем озброєння. Посадовець нарікає, що «багатокомпонентна бюрократія дозволяє цим країнам довго вести дискусії без необхідності ухвалення рішення», а «усі акценти можна було розставити ще наприкінці 2022 року, коли була перехоплена ініціатива». Проте, за висловом Подоляка, до «драматичної песимізації» вдаватися не варто.

Очільниця постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева (фракція «Слуги народу») прокоментувала першу за два роки телефонну розмову канцлера Німеччини Олафа Шольца з Путіним: військовий злочинець перебував у політичній і фізичній ізоляції завдяки рішенню Міжнародного кримінального суду, а тепер, після цього дзвінка, хтось може «знову повірити в себе як в медіатора» і вважати, що подібні кроки здатні щось змінити — хоча насправді не здатні.

У блоці «1+1» російський політичний експерт Ігор Ейдман розповів, що в історії про передачу «Мосфільмом» танків для російських військ явно припустилися пропагандистської помилки: хотіли показати компанію ура-патріотами, натомість визнали, що російські ресурси техніки вичерпані: «Тепер чекаємо, коли Росдержцирк передасть бойових слонів».

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко закликав не плекати великих очікувань від 15-го пакету антиросійських санкцій Євросоюзу: зупинити російський тіньовий флот він не здатний.

Політичний коментатор Володимир Фесенко розповів, що у Росії є ціла програма дій задля демонстрації того, що Путін та його соратники не перебувають в ізоляції: поїздка в Монголію і саміт БРІКС в Казані були частинами цього плану. Але раптом Лавров скаржиться на те, що навіть неворожі країни відмовляються заправляти його літак — і це показник того, що санкції все ж працюють, а ще свідчення того, що Путін просто боїться їхати в Бразилію на саміт «Великої двадцятки».