Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 10 листопада 2024 року
Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 10 листопада 2024 року
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей і тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» і «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: «FreeДом», ICTV/СТБ.
У блоці каналу «FreeДом» експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев перелічив основні економічні принципи Дональда Трампа: зниження податків, нарощування видобутку ресурсів, реіндустріалізація, тобто повернення обробних підприємств у США, активний продаж вуглеводнів, якому не зможе завадити «зелений перехід», адже до нього ще чимало часу.
Директор Агентства реформування сектору безпеки Віктор Ягун прокоментував рішення Вашингтона дозволити приїзд до України підрядників для обслуговування західної техніки: набагато простіше заплатити компанії, яка вже має спеціалістів, аніж чекати, поки ми зможемо підготувати власних.
Російська політична аналітикиня Ольга Курносова припустила, що Трамп може використати проти Путіна інструмент болючіший, ніж санкції, а саме зниження ціни на вуглеводні. Якщо нафта коштуватиме менше як 50 доларів за барель, у Кремля не вистачатиме грошей на ведення війни.
Директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий заявив, що в адміністрації Трампа бачать три основних осередки проблем у міжнародній політиці — це Росія, Іран і Китай із Північною Кореєю. Для Трампа дуже важливими є відносини саме з Ізраїлем, тому конфлікт на Близькому Сході намагатимуться розв’язати в першу чергу.
Екскомандир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий нагадав, що жоден північнокорейський солдат не брав участь у війнах з 1953 року, тому їхня ефективність — загадка, відповідь на яку дадуть лише події на полі бою. При цьому точно відомо, що ці люди використовуються як безплатна робоча сила і «майстерно володіють лопатою».
Російський журналіст Олексій Левченко звернув увагу на зміни у міграційній політиці Кремля за останнє десятиріччя: раніше у Путіна вважали, що треба масово завозити мігрантів, видавати їм паспорти, щоб вони із вдячності голосували за вождя, а тепер у мігрантах вбачають небезпеку, бо не можуть їх контролювати.
У блоці ICTV/СТБ російська економічна журналістка Маргарита Лютова розповіла, що військові витрати сягнули вже 40% усього російського бюджету, проте пропаганда приховує це від росіян. Кремлю вдається балансувати нарощення воєнних витрат з підтримкою соціалки за рахунок доходів від продажу нафти. Пенсії не зменшуються, зарплати вчителям виплачують, тому росіяни й не помічають змін. Насправді люди багато недоотримують: не будуються школи, не фінансуються екологічні проєкти. Але психологія суспільства побудована так, що важче сприймаються втрати, ніж недоотримане. До того ж, росіяни слабко асоціюють бюджет з власними грошима, вони вважають, що ці кошти взяті «з нафтових компаній», а не з їхньої кишені.
Політичний коментатор Володимир Фесенко нарікав, що питання використання далекобійної зброї вглиб Росії лежить не в компетенції Євросоюзу, на це потрібна обов'язкова згода США. Проте заяви з цього приводу від Шарля Мішеля та загалом поведінка європейських лідерів свідчить, що на час перехідного періоду у США Євросоюз має намір послідовно та принципово підтримувати Україну.
Журналіст російського проєкту «Можемо пояснити» Ілля Давлятчин порівняв телемарафон на російському телебаченні щодо виборів президента США із ситуацією, коли «у публічному домі говорять про мораль».