«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «Інтер», «FreeДом» 

У блоці каналу «Інтер» колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначив, що Північна Корея уже брала участь у війні проти України, постачаючи Росії ракети та боєприпаси, але направлення до Росії північнокорейських військовослужбовців — це відкритий вступ у бойові дії. На думку Маломужа, Південна Корея посилить військову підтримку України, США суворо попередять Кім Чен Ина. У створенні Росією військової коаліції з Північною Кореєю не зацікавлений і Китай, додав гість.  

За словами речника Військово-морських сил України Дмитра Плетенчука, ворожі ракетоносії наразі в Чорне море практично не виходять, в акваторії присутні хіба що підводні човни, які охороняють пункт базування, тобто Новоросійськ. Водночас ймовірність запуску ракет по Україні повністю виключати не можна, адже ракети можуть запустити з підводного положення. 

Професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе повідомив, що, за даними соціологічних опитувань, напередодні парламентських виборів правляча партія «Грузинська мрія» набирає близько 35% — менше, ніж разом узяті чотири найбільших опозиційних проєвропейських партії. Йдеться про збереження державності: якщо переможе «Грузинська мрія», Росія ще більше закріпиться на окупованих територіях і не тільки, переконаний Читадзе. Однак «Грузинська мрія», навіть опинившись в опозиції, гратиме деструктивну роль, зауважив гість. 

Заступник керівника Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко, коментуючи призначення так званих виборів президента на 26 січня 2025 року, назвав це «не виборами, а фарсом» і черговою спробою Лукашенка перепризначити самого себе на посаду президента Республіки Білорусь. Січень Лукашенко обрав тому, що боїться протестів і вважає, що в січні вийти на вулиці громадянам буде важче, ніж влітку. 

У блоці каналу «FreeДом» військовий експерт Владислав Селезньов розповів, що східна частина Селидового перебуває під контролем російських окупантів, частково північну частину та центр контролює українська армія. Тенденція доволі загрозлива, відзначив Селезньов. «Відповідь на запитання, що важливіше — квадратний кілометр української землі чи життя та здоров’я наших воїнів — очевидна», — сказав гість. Він також не виключив, що противник активізується й на Запорізькому напрямку. 

Член політради «Єдиного національного руху» Грузії Дмитро Шашкін висловив думку, що після парламентських виборів стане зрозуміло, чи буде Грузія частиною Європи, чи перестане існувати як незалежна держава. Ці вибори також важливі з геополітичної точки зору, адже Грузія нині відіграє ключову роль в обході Росією санкцій. Тобто прийдешні вибори критичні не тільки для самої Грузії, але й для всіх тих країн, для яких важлива майбутня безпека Європи.

За словами політолога-міжнародника Рафаеля Саттарова, Казахстан рішуче відмовився від подання заявки на вступ до БРІКС, до якого його наполегливо схиляла Росія. Насправді в учасників БРІКС більше розходжень і взаємних претензій, ніж об’єднавчих чинників. До того ж, Росія не має жодного впливу на країни глобального Півдня і навряд чи матиме, спрогнозував Саттаров. 

На думку політичного коментатора Володимира Фесенка, пропозиція президента Володимира Зеленського щодо взаємного припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури — це демонстрація міжнародній спільноті, що Україна не проти переговорів і висуває конкретні ініціативи. Водночас Путіна слід примусити до перемовин силовим шляхом, і Україна вже довела, що може завдавати ударів по цілях на території Росії навіть без західної далекобійної зброї.