«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «Інтер», «FreeДом»

У блоці каналу «Інтер» експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев висловив думку, що найстрашнішими атаками росіян на українську цивільну інфраструктуру були найперші, здійснені восени 2022 року. Адже ніхто не думав, що під прицілом опиниться енергетика. Лише тоді, у листопаді 2022 року, Укренерго зафіксувало повний блекаут, але його усунули усього за чотири години. Зараз атаки росіян сприймаються просто як стихійне лихо, а як діяти в умовах лиха — енергетики давно і чітко знають.

Радник лідерки опозиції Білорусі Світлани Тихановської Франак Вячорка пригадав свій досвід служби в армії Лукашенка: будучи стрільцем, він за півтора року вистрілив три патрони, і це тривало дві хвилини. Наступального потенціалу у сил, які білоруський диктатор зараз зосереджує біля кордону з Україною, пан Вячорка не бачить.

Політичний коментатор Ігор Рейтерович вважає зрозумілим загальний контур плану перемоги України, про який на пресконференції говорив президент Володимир Зеленський: потрібно змінити ситуацію на полі бою та отримати схвалення США, які виступлять гарантом підтримки з боку багатьох країн. Після цього, якщо Росія не погодиться на умови, які їй запропонують, вона зустрінеться з величезним тиском щонайменше з боку держав НАТО.

Російська політична аналітикиня Ольга Курносова заявила, що Путін дуже боїться бунтів матерів ще з часів, коли жінки загиблих моряків субмарини «Курськ» прямо висловили йому все, що про нього думають. Проте навіть за таких умов він зараз готовий кидати на Курщину строковиків, бо вони «безкоштовні», за них не потрібно платити гроші, як за контрактників. Пані Курносова також відзначила, що після початку Курської операції рейтинг Путіна в третій раз за цю війну суттєво впав, що пов'язано, серед іншого, якраз із використанням строковиків у бойових діях.

У блоці каналу «FreeДом» китаєзнавець Дмитро Єфремов прокоментував візит радника Білого дому Джейка Саллівана до Китаю: обговорюватиметься увесь спектр двосторонніх відносин, у яких є багато суперечностей. Перша тема — Тайвань, адже Китаю дуже не подобається, що США надають острову військову підтримку, натомість американці нагадують, що підтримують концепцію одного Китаю. Друга тема — торгівля, і вже лише після цього те, що турбує Пекін не так гостро: війна проти Українм та війна на Близькому Сході.

Президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій порадив не чекати гучних заяв та комюніке від засідань Ради Україна-НАТО, бо цей орган є робочим і часто обговорює питання, які не виносяться назагал. На думку пана Хандогія, Україна недостатньо часто ініціює засідання. 

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик відзначив, що страх ескалації у Вашингтоні став меншим, ніж два роки тому, коли наприкінці 2022-го там було «заціпеніння» від можливого використання Росією ядерної зброї. Поступово під тиском України та європейських партнерів червоні лінії було посунуто чи стерто, але все ще «не накопичилася критична маса» для дозволу на далекобійні удари. На жаль, поки цього дозволу немає, Росія встигає перебазувати літаки з аеродромів, тобто ця нерішучість допомагає ворогу виграти дорогоцінний час.