«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом», ICTV/СТБ   

У блоці каналу «FreeДом» економіст Іван Ус порівняв перипетії навколо передачі Україні заморожених російських активів із серіалом, у якому постійно змінюються обставини: спершу це здавалося вирішеним питанням, потім Євросоюз почав боятися за репутацію європейської економіки. Потім юристи виступили із заявою, що проблем з конфіскацією не виникне, але Саудівська Аравія погрожує вивести свої інвестиції. А Німеччина думає, чи не стане прецедент приводом для того, щоб з неї вимагали гроші за збитки, завдані під час Другої світової війни.

Політичний коментатор Дмитро Левусь упевнений, що Україні варто зосередитися на реалізації трьох пунктів мирного плану, винесених в комюніке першого Саміту миру — щоб звузити площу дипломатичних маневрів для Росії і змусити її розглянути питання участі у другому саміті. 

Голова центру «Доктрина» Ярослав Божко вважає, що існує реальна загроза військової агресії Китаю проти Тайваню і зіткнення армій Китаю та США. Через це у Вашингтоні, на думку Божка, хочуть бодай контурно розуміти китайську військову доктрину і прагнуть консолідувати суспільство проти Пекіна.

За словами експерта «Української призми» Сергія Герасимчука, Орбан своєю «мирною» місією виявив зневагу до Європейського Союзу — так само, мовляв, він дозволяє собі поводитися з угорською опозицією, піарячись перед Сі Цзіньпінем та Дональдом Трампом. Водночас Європа платить Орбану тією ж монетою — ігноруванням його листів, відсутністю місць для його фракції у президії Європарламенту і бойкотом зустрічей під головуванням Угорщини.

Грузинський політолог Гела Васадзе констатував, що саміт НАТО у Вашингтоні став для Грузії катастрофою, адже вперше про країну в контексті її потенційного вступу до Альянсу навіть не згадали.

Політичний коментатор Тарас Загородній у десяті роковини збиття росіянами малайзійського «Боїнга» над Донбасом зазначив, що ця трагедія стала, власне, підтвердженням юридичного факту вторгнення Росії  в Україну, адже установка «Бук» не могла потрапити на територію України без прямої вказівки та дозволу російського Міноборони.

У блоці ICTV/СТБ  політичний коментатор Максим Несвитайлов сумнівався, що росіяни візьмуть участь у другому Саміті миру: за його версією, вони чекатимуть на підсумки президентських виборів у США і зміну політики, а тим часом максимум надішлють на саміт якогось посередника з третіх країн.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко заявив, що росіяни на фронті не здатні до стретегічних успіхів, тому обмежуються тактичними діями, просуваються настільки, наскільки можуть, бодай на кілька кілометрів, щоб потім на пару місяців взяти паузу і розпочати політично-психологічні операції.

Російська політична аналітикиня Ольга Курносова переконана, що більшість росіян, які виїхали з країни і не повернулися, не просто прагнуть пересидіти війну, але й справді її не підтримують і не повернуться додому, поки не впаде диктаторський режим.

За словами воєнного аналітика Івана Ступака, усі населені пункти, які відділяють росіян від адміністративного кордону Донецької області, зараз для них наче автобусні зупинки: вони їх нищитимуть, кидатимуть туди будь-які сили, покладуть скільки треба солдатів, аби тільки вийти на цей кордон.