«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «Інтер», «FreeДом». 

У блоці каналу «Інтер» ексголова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж назвав питанням часу відхід ворога з Харківщини, де росіяни вже, за словами Маломужа, перебувають у напівоточенні.

Політичний коментатор Дмитро Васильєв, коментуючи заяви союзників щодо вступу України до Євросоюзу до 2030 року, припустив, що перемовини з цього питання пришвидшаться, коли в січні 2025 року в Раді ЄС почне головувати Польща.

Політологиня-американістка Олександра Філіппенко озвучила аргумент для визнання Росії державою-спонсором тероризму: це дозволить подавати проти Росії позови до американських судів. Водночас такий крок навряд чи вплинув би на бажання Кремля вести військові дії, зауважила гостя.

Грузинський політолог Гела Васадзе розповів, що парламент Грузії увімкнув «режим шаленого принтера» з метою закріпити за керівною партією «Грузинська мрія» владу навіки. Майбутні парламентські вибори в країні «не можуть пройти відкрито і чесно», вважає Васадзе.

Воєнний експерт Олексій Гетьман пояснив, чому росіяни знищують українські міста вщент: після перетворення наших міст на «місячний пейзаж» вести там оборону стає навіть важче, ніж у полі.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко назвав план росіян захопити усю Донецьку область в її адміністративних кордонах «переоцінкою власних можливостей», адже біля Часового Яру ворог вже зазнає ще колосальніших втрат, ніж в Авдіївці.

У блоці каналу «FreeДом» голова центру політичних досліджень «Доктрина» Ярослав Божко пояснив, чому Сербія через посередників продає Україні боєприпаси: цій країні доводиться солідаризуватися із загальноєвропейською позицією, бо її власна євроінтеграція їй важливіша, ніж орієнтація на Росію чи Китай. Це просто тверезий геополітичний розрахунок, пояснив гість, адже Сербія не має ресурсів, щоб ставати частиною антизахідного блоку.

Експерт «Української призми» Сергій Герасимчук прокоментував оприлюднений список вимог уряду Віктора Орбана до України: прем'єр Угорщини використовує методи радянської дипломатії, коли вимагають неможливого, щоб отримати бодай щось. Повернення мовного закону Ківалова-Колесніченка неможливе, бо він був визнаний неконституційним. Так само неможливо запровадити квоту на представництво нацменшин у парламенті, адже для цього треба змінювати Конституцію і проводити загальнонаціональний референдум, підкреслив Герасимчук.

Колишній польський урядовець Пьотр Кульпа повідомив, що його країна перебуває у стані гібридної війни з Росією щонайменше з 2021 року.

Естонський політолог Пеетер Тайм згадав, як ще до 2014 року говорив про загрозу нападу з боку Росії, але на нього «дивилися, як на міського божевільного».

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов спрогнозував, що замість запрошення до НАТО на липневому саміті у Вашингтоні ми отримаємо «міст» — фігуру мови, яка означає підтримку, але розчаровує тих, хто сподівався на більше.

Консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко пояснила, навіщо Пхеньяну військовий договір з Росією: КНДР маніакально боїться нападу з боку Південної Кореї та США, тому прагне підготувати свою армію, яка є однією з найбільших у світі, але не має реального бойового досвіду. Кім Чен Ин сподівається відправити частину своїх військових в Україну, щоб ті змогли зрозуміти, як ведуться справжні бойові дії.