8 червня в столичному PinchukArtCentre в рамках освітньої програми відбулася екскурсія «Картинка з новин: медійні образи у сучасному мистецтві». Щоб з'ясувати, яким чином та якою мірою ЗМІ впливають на українських митців, увагу зосередили на роботах з експозиції «Страх та надія» Микити Кадана і Жанни Кадирової, а також на інсталяції Алевтини Кахідзе з проекту «PAC-UA Переосмислення».

Микита Кадан у своїй серії чорно-білих акварельних робіт «Без назви» передає образ конфлікту. За словами самого художника, це демонстрація насильства відносно цивільних активістів, що почалося задовго до революційних подій. Кадан зображує не цілісні фігури людей, а окремі частини тіл у русі.

Основою цих робіт став ілюстративний матеріал, яким сьогодні наповнений інформаційний простір України. Часто причину конфлікту залишають за кадром, адже в гонитві за рейтингами медіа подають візуальні образи, розраховані на емоційно-експресивне сприйняття. Розуміння сутності фотографії відходить на другий план: картинка приковує увагу, бо походить на кадр із фільму-бойовика.

Те, як на самого митця впливають ЗМІ, демонструє робота «Адміністрація. Макет». Кадан зображає закладений бетонними плитами вхід в Одеську облдержадміністрацію, порівнюючи такий акт із самопохованням та акцентуючи на відсутності діалогу між владою та громадянами. Цей образ сформувався завдяки медіа, адже художник не був очевидцем трагічних подій в Одесі.

Інсталяція Алевтини Кахідзе «TV Studios / Кімнати без дверей» - це звернення до теми телевізійного обману. Мисткиня використала камеру, спрямовану на фотографію на стіні. Але складається враження, що кадр знято з реального пейзажу. Кахідзе продовжує концепцію роботи Василя Цаголова «Студія твердого телебачення» (1998 рік), наочно демонструючи, як технічні можливості здатні конструювати наше бачення реальності.

Також в арт-просторі проводяться перфоманси у форматі телевізійних випусків новин, де Алевтина Кахідзе читає дещо сюрреалістичні новини власного авторства, які можна легко прийняти за реальні. Наступні перфоманси відбудуться 14 червня о 18:00 і 21 червня о 19:00 на 4-му поверсі арт-центру в просторі PAC-UA.

Жанна Кадирова представила роботу «Натовп», яка містить 39 колажів із газетних ілюстрацій, розміщених на скляних панелях. Протягом 2012 року художниця збирала зразки світової преси з таких країн, як Куба, Австралія, США, Індія, Росія, Узбекистан. Кадирова вдалася до мінус-прийому: виключивши весь текст і залишивши тільки зображення, вона скомпонувала портрети у групи. Таким чином художниця акцентує на дійових особах, ньюзмейкерах, які визначають напрям загальної цікавості. Кадирова доводить, що видання будь-якого рангу і спрямування тяжіє до таблоїдності, надмірно використовуючи образи. Саме медіа формують героїв, котрі, можливо, без сприяння ЗМІ, не були б такими публічними.

Мисткиня розповіла «Детектор медіа» про свою роботу, а також про те, яку роль відіграють ЗМІ в житті художника.

- Жанно, якого принципу ви дотримувались, обираючи газети для своєї роботи «Натовп»?

- Я створила «натовпи» людей, фокусуючись на суб'єктивному баченні того чи іншого видання. Моєю метою було показати відмінність цих газет і їхніх підходів. Наприклад, в Індії на фото розміром 5х10 розміщують 40 осіб, а в The New York Times можуть віддати цілий розворот для красивої реклами з якоюсь жінкою.

- Наскільки активно використовуєте медіа в повсякденному житті?

- Півроку тому все було інакше. Під час найтрагічніших подій в Україні я перебувала на резиденції в Бразилії і тільки те й робила, що днями й ночами сиділа за комп'ютером, читаючи новини. Раніше такого в моєму житті не було.

- Як впливає інформація зі ЗМІ на образи у ваших роботах?

- Я використовую інформацію як із медіа, так і з реального життя. Мої роботи - це рефлексії на те, що відбувається зараз.

- Яка доля, на ваш погляд, спіткає друковану пресу в близькому і далекому майбутньому?

- Здавалося б, інтернет повинен її перемогти, але вона ніби тримається. В основному я беру інформацію з інтернету, а друкованою пресою користуюся, коли кудись їду або лечу. Газети видаються, продаються й користуються попитом. Популярність друкованої продукції залежить від традицій і ментальності людей. Наприклад, у Франції електронна книжка слабо прижилася, і всі продовжують читати паперові.

P.S. Проект «Страх і надія» - групова виставка трьох українських художників, переможців премії PinchukArtCentre Микити Кадана, Жанни Кадирової та Артема Волокітіна - триватиме в PinchukArtCentre до 5 жовтня. Персональну виставку Алевтини Кахідзе «TV Studios / Кімнати без дверей» у рамках проекту «PAC-UA Переосмислення» відвідувачі можуть побачити лише до 22 червня.

Фотографії надані PinchukArtCentre © 2014. Фотограф: Сергій Іллін