21 червня у телеефірі з’явився ролик Президента України під умовною назвою «Універсалів більше не буде», в якому глава держави викладав свою позицію щодо необхідності дострокових виборів. Начебто нічого дивного, враховуючи кількамісячні політичні баталії, в цьому ролику не було, проте незабаром виявилося, що телеканали розміщують його… безкоштовно – на правах соціальної реклами. Згодом перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус пояснив, що до соціальної реклами цей ролик віднесли, перебравши всі відомі різновиди, методом виключення. Не комерційна, не політична, не прихована – отже, соціальна…

Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко категорично заперечує: «В законі “Про рекламу”, в статтях про соціальну рекламу (ст. 1, ст. 12), чітко вказано, що в соціальній рекламі не може бути згадок про рекламодавця, товарні знаки. Тобто, там не повинно було бути згадок про Президента». Утім, наступні ролики, які в липні запустили в ефір БЮТ, Партія регіонів та «Наша Україна – Народна самооборона», розміщувались уже на правах комерційної реклами. Ідея не нова – згадати хоча би плакати «Тому що», які стовбичили вздовж доріг України задовго до початку кампанії 2004 року. Перед минулими виборами раннім стартом рекламної кампанії відзначився Володимир Литвин – логотип «МИ» з’явився на зовнішніх носіях за кілька місяців до початку виборчого процесу.

Проблема комерційної реклами політичних сил, яка з’явилась у телеефірі задовго до офіційного старту парламентської виборчої кампанії, залишається актуальною й потребує вирішення на законодавчому рівні. Проте після 12 серпня, коли вести політичну агітацію мають право лише зареєстровані Центрвиборчкомом суб’єкти виборчого процесу, які вже мають виборчий фонд для оплати політреклами, більшість політичних сил прибрали з ефіру свої ролики. Тепер перед контролюючими органами та експертною спільнотою стоїть інша проблема: рекламні ролики, які не мають формальних ознак агітації, але закликають до голосування за певні політичні сили на рівні підтексту або метафорично. Чи є законною трансляція таких роликів на правах комерційної реклами, вирішувала Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів.

Три з п’яти перших висновків цього експертного органу, сформованого Національною радою та Центральною виборчою комісією для вирішення суперечливих питань у сфері медіа під час виборів, стосувались 30-секундних рекламних роликів, заснованих на начебто пророцтвах Мішеля Нострадамуса, Павла Глоби і Ванги. «Начебто» – бо є серйозні сумніви у достовірності наведених цитат із Нострадамуса і Ванги, а також у тому, що нашого підприємливого сучасника Павла Глобу коректно ставити у ряд із ясновидцями минулого.

«Прийде древнє вчення воїнства білого. І розійдеться воно по всій країні. Прийде день, і всі вчення згинуть. Залишиться тільки правда воїнства світла. Після довгих-предовгих труднощів люди заживуть дуже добре. Для України почнуться чудові часи», – ідеться у ролику «Ванга», а Нострадамус обіцяє: «Дамі престол нададуть і без спору. Вибір, очищення, захист та знову. Словесна чума засмердіти не зможе. Вона без війни ту чуму переможе». Пророцтва відомого сучасного астролога Павла Глоби мають значно конкретніший характер: «Я казав: “Велику роль в Україні буде грати біла дама”. Можливо, вона стане не Президентом, а Прем’єром. Але згодом роль прем’єра буде мати все більше і більше значення».

Будь-який глядач, обізнаний на політичних реаліях України, легко впізнає у «дамі» й «білому воїнстві» Юлію Володимирівну Тимошенко та її блок, представники якого з’являються на офіційних заходах у білій уніформі. Проте жодних прямих указівок на те, що йдеться саме про Тимошенко і БЮТ, у роликах немає. Ба більше, представники і лідери блоку вже не раз категорично відхрещувалися від цих роликів, а довести причетність штабу БЮТ до їх розміщення навряд чи можливо, адже робилося це через піар-агентство.

Нагадаємо, що стаття 48 Закону України «Про вибори народних депутатів» встановлює такий порядок фінансування виборчої агітації:

1. Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстровано Центральною виборчою комісією.

2. Партія (блок), кандидатів у депутати від якої зареєстровано Центральною виборчою комісією, для фінансування своєї передвиборної агітації зобов'язана утворити свій виборчий фонд, що формується в порядку, встановленому цим Законом.

3. Фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів з джерел, не передбачених частиною першою цієї статті, незалежно від наявності погодження з партіями (блоками) — суб'єктами виборчого процесу чи висунутими ними кандидатами у депутати, забороняється.

Політична реклама як різновид виборчої агітації може фінансуватися виключно з виборчого фонду, який формується за рахунок власних коштів партії та добровільних внесків громадян. Розмір виборчого фонду законом не обмежується, проте є два чинники його природного обмеження. По-перше, публічно оперувати десятками мільйонів доларів (а саме стільки, на думку експертів, готові витратити на агітацію, рекламу та піар провідні політичні сили під час цієї кампанії) означає шкодити своїй репутації та підривати авторитет в очах електорату. Ну як виглядатиме та сама Юлія Тимошенко, яка говорить про зубожіння народу, а сама витрачає мільйони доларів на рекламу? Отже, для політичних сил є сенс бути скромними. Крім того, за законом, партії або блоки, які подолали тривідсотковий прохідний бар’єр, мають право на відшкодування за рахунок державного бюджету витрат на агітацію у розмірі фактично здійснених витрат, але не більше ста тисяч розмірів мінімальних заробітних плат для кожної партії (блоку). Отже, прохідні політичні сили (серед яких, безперечно, і БЮТ) мають шанс повернути собі до 42 мільйонів гривень. Усі витрати понад цю суму є сенс проводити в обхід виборчого фонду, що й робиться; не забуваймо, що комерційна реклама значно дешевша за політичну.

Оскільки важко припустити, що хтось запустив ролики для розваги й без певної мети, залишаються два варіанти: або це все-таки завуальована реклама БЮТ, або ж мета кампанії – скомпрометувати блок Тимошенко за рахунок занадто відвертих маніпуляцій. Були й такі припущення, адже невдовзі після появи першого з трьох роликів – «Нострадамуса» – знайшлися експерти, які публічно заявили: нічого подібного у катренах французького ясновидця не було.

Незалежна експертна рада, що розпочала свою роботу 8 серпня, отримала від Нацради запит із проханням оцінити можливість розміщення ролика «Нострадамус» у період із 1 до 12 серпня, коли будь-яка політична реклама заборонена. Запити щодо «Ванги» і «Глоби» до експертної ради зробила «Студія «1+1», стурбована можливою відповідальністю за незаконне розміщення політичної реклами. Кожен ролик розглядався окремо, хоча в ході дискусії експерти стверджували, що «Нострадамус», «Ванга» і «Глоба» мають схожі концепції і логічно пов’язані між собою.

Дискусія між членами експертної ради не мала антагоністичного характеру: це радше були намагання знайти «зачіпку», яка допоможе ідентифікувати підступні ролики як політичну агітацію. На думку президента Асоціації медіаюристів Тетяни Котюжинської, ролик «Глоба», який з’явився в ефірі останнім із трьох, недвозначно вказує на мету усіх цих «пророцтв», адже використання «прогнозів» цього астролога на користь Юлії Тимошенко у пресі триває з кінця 90-х років. Тетяна Котюжинська провела ґрунтовне дослідження й навела цілу низку промовистих цитат із різних українських видань. Так, в інтерв’ю газеті «Сегодня» у 2005 році Павло Глоба стверджував, що має домовленість із Юлією Тимошенко про те, що надаватиме їй допомогу в отриманні верховної влади в Україні. В цьому ж інтерв’ю астролог каже: «В 1998 году я понял, что Белой Дамой может стать Юлия Тимошенко».

«Ключовою є саме мета замовників, а не результат, – зазначив у ході дискусії Тарас Шевченко. – Де-факто ролики можуть і не сприяти перемозі БЮТ, але я не можу уявити, з якою метою, окрім підтримки БЮТ, вони можуть розміщуватися. Тільки таке визначення агітації через мету дозволяє зробити висновок, що по суті ці ролики є агітацією. Юридично вони не можуть бути визнані агітацією до реєстрації блоку як суб’єкта виборчого процесу, а отже, до цього моменту поширюватись як звичайна реклама, а після реєстрації БЮТ – як агітація, з оплатою з виборчого фонду та зазначенням замовника». Проте контраргументи також очевидні: Юлія Тимошенко – не єдина жінка-лідер у вітчизняному політикумі, є ще Наталія Вітренко, Людмила Супрун, Раїса Богатирьова, Інна Богословська… Та й про жодні вибори чи голосування в роликах не йдеться, а закон не знає ні алегорій, ні метафор, ні підтексту, ні інтуїції.

Колега Тараса Шевченка, юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай, наголошує: «Незважаючи на їхню велику схожість, вважаю, на мою думку, оцінювати ці ролики за одним шаблоном не можна». У «Нострадамусі», каже він, ідеться про «дещо абстрактну даму, яка стане лідером і примирить країну»; у «Глобі» – про «даму, образ якої ясніє у повітрі, яка, може, не стане президентом, але стане прем’єром» («ясніє у повітрі», на думку Ігоря, свідчить про те, що «дама» – публічна особа); у «Ванзі» – про абстрактне «воїнство біле», древнє вчення якого розійдеться по всій країні, що спричинить настання для України чудових часів». Відтак, однозначно пов’язати «Вангу» та «Нострадамуса» з конкретною політичною силою не можна. Те, що ролик «Ванга» виконано в ідентичному до ролика «Глоба» виконанні, говорить лише про те, що вони зроблені одним піар-агентством.

Експертна рада дійшла висновку, що з-поміж трьох роликів лише «Глоба» має відверто агітаційний характер, тому телекомпаніям не рекомендується його транслювати. «Нострадамуса» і «Вангу» було визнано такими, що не можуть розглядатися як політична реклама або передвиборна агітація і, відповідно, не можуть бути забороненими для показу на телебаченні через порушення виборчого законодавства. Підкопатись під «сірі» технології виявилось не так легко…

«Формально ролики “Нострадамус” і “Ванга” – “чисті”, і довести причетність якоїсь із політичних сил до їх розміщення неможливо. Зрештою, навіть за умови, якщо ви проведете соціологічні, психологічні та інші експертизи, ви не матимете стовідсоткової гарантії, що ці ролики агітують за конкретну політичну силу, а лише певну вірогідність», – констатує Ігор Розкладай.

«Поширення політичної реклами партій (блоків) як комерційної реклами має припинятися з моменту прийняття рішення про висунення відповідною партією (блоком) кандидатів у депутати, тобто з моменту оголошення позитивних підсумків голосування на з’їзді (зборах, конференції), проведених відповідно до вимог статті 57 Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

Поширення політичної реклами фізичних осіб – членів політичних партій без зазначення їх партійної приналежності як комерційної реклами або як оголошень фізичних осіб має припинятися з моменту їх реєстрації ЦВК як кандидатів у депутати;

Політична партія (блок) має право розпочинати ведення передвиборної агітації лише після настання двох подій: реєстрації її кандидатів ЦВК та відкриття рахунків виборчого фонду», – зазначила в ході дискусії член Експертної ради Ольга Большакова. У зверненні до учасників виборчого процесу, зробленому після ухвалення висновку про ролик «Ванга», Незалежна експертна рада попросила всіх суб’єктів виборчого процесу припинити порушення правил агітації і застосування «сірих схем» з метою приховати справжніх замовників матеріалів агітації, а також утриматися від проведення прихованої агітації у майбутньому. Вона також звернула увагу кандидатів у народні депутати на те, що для припинення спекуляцій на законі про вибори необхідно виробити прозорі правила проведення агітації та внести зміни у закон про вибори.

Чи можливо протистояти хитрощам піар-технологів за допомогою змін до законодавства? Експерти кажуть – навряд.

«Жодні зміни до законодавства не можуть передбачити всіх намагань політичних сил проштовхнути агітацію в ефір. На кожну латку в законі піарники і рекламісти знаходять нові й нові способи його обійти. Випередити їх у цій гонитві вкрай важко. Більшість способів, які можуть змусити всіх учасників виборів грати чесно, не стосуються права. Правовий спосіб один – треба накласти заборону на всю передвиборну агітацію в електронних ЗМІ. Це кардинально, але дієво. Проте, знаючи, як проходять зміни до виборчого законодавства, я з упевненістю можу сказати, що ці зміни не пройдуть – у них не зацікавлені ані політичні сили, ані ЗМІ, які втратять гроші», – аналізує Ігор Розкладай. За його словами, своє «ні» прихованій і нечесній агітації мають сказати медіа. Та поки що до «ні» ніхто не доріс…

«Піарники завжди будуть обходити законодавство, і їхні методи будуть дедалі цинічнішими, – вважає член Незалежної експертної ради Василь Самохвалов. – Боротися з цим явищем треба не законодавчо, а на рівні суспільної моралі. Треба називати конкретну фірму, яка замовляє розміщення роликів. Крім того, замовники повинні зрозуміти, що завтра така технологія може бути застосована проти них самих».

Конкретна фірма, що виступила замовником роликів «Нострадамус», «Ванга» і «Глоба», відома – це PR-агентство «Радник», очолюване дружиною гендиректора ICTV Олександра Богуцького Оленою Кондратюк. Серед клієнтів цієї компанії є і Блок Юлії Тимошенко, і група компаній «Таврійські Ігри», власник якої, бютівець Микола Баграєв, за непідтвердженою інформацією, і володіє «Радником».

«ТК» намагалась отримати коментар від Олени Кондратюк, проте поки що марно: протягом дня вона не мала часу на спілкування із журналістами. Сподіваємося, що нам усе ж удасться отримати від керівника PR-агентства «Радник» підтвердження чи спростування того факту, що замовником скандальних роликів є БЮТ. А виборці зможуть зробити адекватні висновки.