Відверто кажучи, я сподівався, що ви прокинетесь. Що у вас відкриються очі і пробудиться громадянська свідомість, коли пролилась перша кров студентського Євромайдану. Потім у мене була надія, коли жорстоко побили нашу колегу Тетяну Чорновол. Викрали Дмитра Булатова. Коли на вулицях Києва почали зникати люди, а в передмісті знаходили трупи замордованих людей.  Але телеканал Тоніс вперто не помічав грандіозного соціального конфлікту і наймасштабнішої людської трагедії нашого часу. Хоча при цьому називався «Першим соціальним». Між іншим, соціум - це «людська спільність певного типу». І коли цю спільність почали вбивати, ви, як телеканал мали б відповідати своїй назві. 

 Я продовжував спілкуватись з багатьма із вас. Ви розповідали мені про той жахливий, драконівський рівень цензури, який запроваджено на телеканалі. Ви розповідали, як цензори, яких привів за собою на канал Олександр Бутко, «ріжуть» теми і викреслюють навіть окремі слова з ваших текстів, які хтось там нагорі може трактувати, як натяк на критику діючої влади. Ви дивувались, чому журналістам на інших телеканалах, контрольованих регіоналами, дозволяють «дихати трохи вільніше».

Друзі, серед вас багато талановитих людей. І вам далі жити в нашій країні. Більше того - вам далі працювати в нашій професії. Не потрапити під люстрацію, яка, як я сподіваюсь, обов`язково буде. Причому люстрація для журналістів - це не полювання на виразників протилежної позиції. Це - викорінення спотворених методів роботи в журналістиці. Це - боротьба з цензурою. Відлучення від професії тих «адміністраторів», яким ви скидали і скидаєте на «правку» кожен свій текст. І ця правка має політичний підтекст. Отже, ще раз закликаю вас не обмінювати власну свободу і журналістські стандарти на ті конверти, які вам роздають у день зарплати. Повірте, гроші потрібні всім. Я, як батько двох дітей, який написав заяву на звільнення після переходу телеканалу в руки наближених до Януковича людей і відмовився співпрацювати з ними на посадах керівника міністерської прес-служби, знаю це чудово. Відчув, як кажуть, на власній шкірі. Але існують закони жанру, порушуючи які, ти можеш втратити не лише зарплату та авторитет, а й професію. І ще нагадую, що запровадження цензури - це кримінальний злочин. Шановні журналісти «Тоніса»! Ще не пізно стати на бік народу, який повстав. Не закликаю вас до здійснення подвигів. Їх вже зробили інші люди. Лише повертайтеся до загальноприйнятих стандартів журналістської роботи. Ви знаєте, як це робити. Ми з вами організовували і проводили спеціальні тренінги з цього питання. Документуйте всі факти цензури, які мали і мають місце під час вашої журналістської роботи. Обіцяю вам, що всі вони будуть дуже ретельно вивчені профільним парламентським комітетом у питаннях ЗМІ та захисту свободи слова, та органами прокуратури. Припиніть піддаватись тиску з боку управлінської структури телеканалу. Шкодую, що після Помаранчевої революції не була досліджена діяльність нинішнього директора «Тоніса» Олександра Бутка на посаді директора Творчо-виробничого об`єднання «Українські Телевізійні Новини»  та першого віце-президента Національної Телекомпанії України (у розпал інформаційних маніпуляцій та «темників» часів Леоніда Кучми). Сподіваюсь, що це буде зроблено зараз, вже на посаді керівника телеканалу «Тоніс». Як буде вивченою і розслідуваною і діяльність його помічників - першого заступника гендиректора «Тоніса» Василя Бирзула та керівника інформаційного мовлення телеканалу Миколи Дяченка.

Сподіваюсь також на те, що ви зробите правильні висновки з усього, що відбувалось з нами і нашою країною впродовж останніх років. І використаєте свій талант і натхнення для створення по-справжньому соціального телеканалу і професійної служби новин.

Дмитро Тузов, колишній Голова правління телеканалу «Тоніс», нині незалежний журналіст