Те, що саме Крим Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України обрала для свого першого виїзного засідання, виявилося і логічним, і ефективним.

Через високий статус Автономної Республіки, а також – відому загостреність медійної (та соціальної взагалі) проблематики, що пов’язана з геополітичною та міжнаціональною специфікою регіону, півострів є територією репрезентативною. Загальна політизація суспільної полеміки у Криму демонструє існуючі в українському регіональному медіа-просторі процеси та складнощі опукло й контрастно. Але й рецепти, що вироблятимуться у дискусії з цих питань, можуть сприяти формуванню певних оздоровчих механізмів для загальнонаціонального використання. Це підтвердив круглий стіл «Розвиток регіональних медіа ринків: нові ролі преси та влади», що відбувся в приміщенні Представництва Президента України в АРК.

Круглому столу передувала робоча поїздка членів Нацкомісії кримськими містами, в яких відбувалися зустрічі з представниками ЗМІ та влади. Зокрема, командувачем військово-морських сил ЗС України віце-адміралом Ігорем Тенюхом, членом Президії ВР АРК, головою постійної комісії мандатної, з депутатської етики, організаційної роботи ВР та засобів масової інформації Григорієм Іоффе, менеджментом та колективами ТРК «Бриз», «Крымской газеты», газети «Флот України», представниками Комітету з моніторингу свободи слова в Криму. Ці зустрічі поставили низку питань: стосовно ефективності, прозорості, а в деяких випадках – навіть своєчасності роздержавлення мас-медіа, проблем у забезпеченні прозорих умов конкурентності медіа-продукту, дотримання законності у ліцензуванні (наприклад, радіо «Маяк» майже 15 років працювало на півострові без ліцензії, фактично – нелегально).

Початок круглого столу деякі з присутніх керівників місцевих ЗМІ намагалися повернути у традиційне для Криму русло дискусії – навколо політичної проблематики та пропагандистських гасел, взаємних звинувачень та апеляцій до не присутнього на дискусії «простого народу». Але голова Нацкомісії Тарас Петрів, толерантно давши можливість висловитися сторонам-опонентам, повернув обговорення саме до суті питання – правової та бізнесової проблематики медіа-ринку. «За два дні у Криму я не відчув жодного дискомфорту від спілкування – що українською мовою, що російською. Штучна політизація дає непродуктивний ефект, зайвий для фахової розмови в журналістському середовищі. Замість цього ми зібралися, щоб обговорювали можливості розвитку, новації, нові перспективи в медіа-колективах, як можна подолати існуючі ринкові проблеми, тощо. Ми говоримо сьогодні про суспільне мовлення, про цифрове телебачення. Світ живе новими ідеями, і ми не можемо весь час дискутувати навколо тематики, яка обговорюється вже 15 років, ніби крім неї нічого не існує. Я хотів би сказати, що є питання, вирішення яких усіх нас об’єднує, тому важливо, щоб наш круглий стіл і ця дискусія стосувалися нашого просування вперед», - сказав пан Петрів.

Саме цей підхід отримав солідарну підтримку й з боку Постійного Представника Президента України в АРК Віктора Шемчука та голови профільного комітету ВР АРК Григорій Іоффе. Останній підкреслив: «Сегодня, в XXI веке у нас тысячи людей не получают никакого телесигнала – ни на русском языке, ни на украинском, ни на турецком, ни на крымскотатарском. В последнее время ее попытались решить – благодаря позиции господина Рогозина удалось, не используя при этом бюджетных денег, восстановить микротрансляторы – для того, чтобы в горных районах можно было получать сигнал, причем сигнал государственных, общенациональных компаний – Первого канала, «1+1», «Интер». Есть такая программа – «Телесело». И мы в данном проекте надеялись на помощь Национального совета. И я вам должен сегодня доложить, что мы нашли понимание. Виталий Федорович Шевченко сегодня пообещал, что Национальная рада рассмотрит этот вопрос и мы не будем отключать микроретрансляторы, а значит – большая часть крымчан сможет смотреть программы общенационального вещания. Я хотел бы, чтобы вы поняли, что вот этот пример я привел для того, чтобы показать – без политизации, без конфронтации, а в нормальных условиях разговора можно решить все серьезные проблемы».

Позитивний резонанс в кримському медіасередовищі отримала й новина про вирішення питання трансляції «Маяка» у легальний, правовий спосіб. Голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко повідомив: «Проблема полягала в тому, що всі роки української незалежної держави «Маяк» транслювався в Криму партизанськими методами. Ми мали безпрецедентну ситуацію, коли неукраїнська компанія, не маючи жодних дозволів, не маючи ліцензій, не в установленому порядку просто транслювала свій продукт в ефірі і, звичайно, що щось треба було робити. Національна рада навела в цьому питанні порядок, причому ми не пішли тими методами, коли можна було б нас звинуватити, що от взяли, обрубали і – будьте здорові. Хоча неліцензійне транслювання припинили правоохоронні органи, коли звернулися до нас кримчани, вони просили все ж таки, не зважаючи на те, що це було порушенням законодавства, дозволити трансляцію «Маяка». Ми відповіли, що Національна рада на це не піде і ми просимо шукати вирішення проблеми не в дозволі мовити з порушенням законів, а в тому, що Національна рада підказує вам, як зробити, аби це мовлення було узаконене. Звідси появилося звернення державної компанії «Крим», щоб на паритетних засадах в плані обміну інформаційним продуктом з росіянами включити окремі програми «Маяка» відповідно до програмної концепції у мовлення компанії «Крим», а натомість напрацьовується питання, щоб українські передачі йшли на території Росії, там, де скупчено проживають українці. Це питання нам нелегко було розв’язувати. Не вистачало прямих нормативних посилок, чим обґрунтувати це рішення, але тим не менше ми знайшли вихід і під час нинішньої поїздки я вже вручив компанії «Крим» платіжні документи на проплату ліцензії на мовлення на півострові, яке передбачає частково і включення інформаційного продукту радіо «Маяк». Наскільки вдало буде просуватися питання про паритети з транслюванням в Росії, настільки Національна рада готова буде іти назустріч відповідним побажанням і вносити зміни у свої наступні рішення. Ми частково цю проблему розв’язали, навіть більше зробили, ніж могли б зробити у цій ситуації, далі от кримчани самі можуть розвивати цю тему, пропонувати нові обґрунтовані рішення і будемо працювати».

Аби підвести риску під маніпуляціями навколо квотування мовлення недержавними мовами в кримському медіа-просторі та Європейської Хартії з мов нацменшин, пан Шевченко додав: «Наведу приклад, з огляду на всякі спекуляції навколо мовного питання і вимог Хартії, як би Україні було найпростіше взагалі виконати основний момент зобов’язань по Хартії – запровадивши один-єдиний канал мовлення російською мовою та мовами меншин. І це був би найключовіший момент. Але очевидно, що не про це йшлося у претензії тих, хто цю тему підіймає. Сьогоднішні реалії Криму – це 79 ТРО, із яких неможливо назвати жодну, в ефірі якої домінує україномовний продукт – от один факт. І другий безперечний факт, що відколи працює цей склад Національної ради, то ми не пригадуємо жодного випадку, щоб прийшла якась компанія, захотіла б мати якесь часткове мовлення, скажімо, російською мовою і ми цій компанії відмовили, навіть у тому випадку, коли вона абсолютно не наводила тих аргументів, які необхідні аби таке мовлення кодувати. Али тим не менше, ми це робимо, ми це вписуємо в ліцензії – це, до речі, унікальний європейський досвід, коли спеціальні записи появляються в ліцензії, і їх можна розглядати як гарантії для компанії мовити тією мовою, якою вони попросили».

Зліва направо: Григорій Іоффе, Віктор Шемчук, Тарас Петрів