Як уже повідомляла «ТК», 15 березня відбулося підписання Декларації про співпрацю з метою запровадження в Україні суспільного мовлення. Документ підписали голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас Петрів, голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Едуард Прутнік та голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко.

 

Декларація – продукт колективної творчості, хоча текст, порівняно з проектом, дещо змінився. Зокрема, в першому пункті зникла частина речення про реформування НТКУ і НРКУ з метою запровадження в Україні суспільного мовлення. За словами підписантів, ця поправка тільки розширила зміст декларації. Оскільки не потрібно думати тільки про те, що суспільне мовлення можна створити тільки на базі НТКУ і НРКУ. А обласні ТРК? А УТР? Можливо, влада піде шляхом створення окремої юридичної особи, на баланс якої потім візьмуть державні ТРО. Тобто, створюватиме нову юридичну особу і паралельно розбиратиметься з проблемами НТКУ.

 

Згідно з підписаною декларацією, за тиждень (22 березня) буде створено робочу групу в кількості 12-15 чоловік, яка й буде безпосередньо готувати пакет пропозицій щодо перетворення державних ТРО на організації суспільного мовлення. Як стало відомо «Детектор медіа», вже в понеділок відбудеться перша зустріч підписантів Декларації про співпрацю з метою запровадження в Україні суспільного мовлення, які мають подати свої кандидатури до робочої групи.

 

На зустрічі представників Держкомтелерадіо зі співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ханне Северінсен і Ренате Вольвенд, яка відбулася 5 березня 2007 року, темі впровадження в Україні суспільного телерадіомовлення була приділена особлива увага.

 

Голова Держкомтелерадіо Едуард Прутнік на цій зустрічі заявив, що прийнято рішення створити при Комітеті науково-експертну раду, яка діятиме на громадських засадах. «Така рада вже практично створена. До неї увійшли представники міністерств та громадськості, науковці та практики – відомі телевізійники і радійники. Наступного тижня рада буде затверджена розпорядженням голови Комітету. І, думаю, через тиждень уже почне працювати», – роз’яснив перший заступник голови Держкомтелерадіо Олександр Курдинович.

 

На запитання «Детектор медіа», чи не буде ця рада дублювати діяльність робочої групи (про створення якої йшлося у вищезгаданій Декларації), він відповів, що ні. Їхня рада буде працювати над пропозиціями саме від Комітету, а робоча група підготує загальний пакет пропозицій щодо створення суспільного мовлення.

 

Щодо компетенції кожної зі сторін, яка підписала Декларацію, то, ймовірно, Держкомтелерадіо, Комітет із питань свободи слова та інформації та Нацкомісія (через Президента) візьмуть на себе законотворчі ініціативи; Держкомтелерадіо і Нацрада відповідатимуть за пропозиції щодо фінансування (бізнес-план, штатний розклад), Нацрада займатиметься пропозиціями щодо введення у державний реєстр, ліцензування, пошуку та отримання частотного ресурсу. Тарас Петрів додав, що Нацкомісія має величезний кадровий потенціал.

 

До речі, до Декларації майже в останній момент було внесено положення, що пакет пропозицій має включати проект концепції матеріально-технічного та частотного забезпечення. Зрозуміло – не на голому ж місці створювати суспільне мовлення.

 

Підписанти запевнили журналістів на прес-конференції, що весь процес переходу до суспільного мовлення відбуватиметься прозоро. Зокрема, контролювати роботу суспільного мовлення повинні представники громадськості, журналісти, тобто суспільство. Едуард Прутнік прямо заявив, що він проти політичного контролю над суспільним мовленням. На запитання «ТК», чому він виступає проти громадських рад НТКУ та НРКУ, пан Прутнік відповів, що виступає не проти самих рад, а проти їхнього складу, в якому всього чотири представники громадськості, а решта – політики.

 

За інформацією Едуарда Прутніка, сьогодні 44% українців не хочуть сплачувати абонплату за телебачення. Тому у творців суспільного мовлення є декілька шляхів його фінансування: або зробити дуже якісне громадське телебачення і радіо, яке за будь-яких обставин доноситиме правду (щоб люди погодилися за нього платити гроші), або затвердити фіксований відсоток державного бюджету (чи фіксований відсоток визначеного податку).

 

Андрій Шевченко після церемонії підписання Декларації заявив, що відсьогодні двері для ініціатив експертів та громадськості щодо створення суспільного мовлення відкриті. Усі пропозиції будуть враховуватися робочою групою.

Ініціативи не забарилися. Через дві години після підписання Декларації відбулася презентація концепції суспільного мовлення Центром суспільних медіа та МГО «Інтерньюз Україна». Презентація пройшла у приміщенні Верховної Ради. Правда, автори концепції представили поки що досить узагальнюючий перелік напрацювань Коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення» ще 2005 року.

 

Терміни створення суспільного мовлення в Україні підписанти називають різні. Одні ділять цей процес на три етапи: напрацювання пропозицій, громадське обговорення, практичне створення, яке має розпочатись із закладення коштів ці на потреби окремим рядком уже в держбюджет 2008 року. Інші вважають, що кінцевий термін – 2009 рік. Тобто, маємо встигнути до чергових президентських виборів.

 

 

Фото – Фото.UA