ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів «1+1» та «1+1 international» в Україні, Канаді, Сполучених Штатах Америки та Ізраїлі. В живому ефірі програма «Я так думаю». Литва, Білорусь та Україна розробляють нову енергетичну стратегію подолання домінації російських енергоресурсів на ринку країн східної Європи. Ця заява президент Литви Валдиса Адамкуса подовжила низку гучних заяв цього тижня, які змусили говорити про можливість нової холодної війни між заходом та Росією. З ким повинна бути Україна? Як раз на це запитання ми спробуємо сьогодні дати відповідь. Росія є надзвичайно важливим чинником нашого розвитку у всіх сферах. Це і фактор нашої безпеки, як позитивний так і негативний, нашого економічного розвитку – це і наша енергетична забезпеченість. Без Росії по суті неможливе просування шляхом європейської інтеграції, так думає радник прем’єр-міністра України, міністр закордонних справ (2003-2005р.р.) Костянтин Грищенко. Вітаю вас, проходьте, будь ласка. У нас є чітко визначена зовнішня політика. Вона визначається курсом на європейську, євроатлантичну інтеграцію. Так Росія оголосила свої підходи до зовнішньої політики. Ми повинні їх враховувати, але робити це, як незалежно як держава тільки відповідно до своїх національних інтересів. Це позиція заступника глави секретаріату президента України Олександр Чалий вітаю вас.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави секретаріату президента України: Вітаю вас.

ВЕДУЧА: Проходьте будь ласка. Експертні оцінки та запитання сьогодні вам запропонують Сергій Єрмолов, директор інституту проблем екології та енергозбереження. Ігор Горині, заступник голови партії «Реформи і порядок» блок Юлії Тимошенко. Володимир Малинкович, політолог. Вадим Карасьов, директор інституту глобальних стратегій. До того ж сьогодні у нашій розмові братиме участь голова департаменту економічної безпеки Міністерства закордонних справ Литви пан Дейвідас  Матульоніс. Добрий вечір, пане Матульонисе. Дякую вам за згоду за участь у нашій програмі.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Добрий вечір.

ВЕДУЧА: Добрий вечір. Далі про відчутне похолодання на території Європи стисло Наталя Гичка.

КОР.: Виступ російського президента на 43-й міжнародній мюнхенській конференції західні політики і ЗМІ називали найбільш агресивною промовою з моменту завершення холодної війни. Володимира Путіна справжнім прогресуючим диктатором з дуже радянськими відтінками. Російська преса пише про ризьке похолодання.

Володимир ПУТІН, президент Російської Федерації: Что же такое однополярный мир? Как бы не украшали этот термин, он в конечном итоге означает на практике только одно – это один центр власти, один центр силы, один центр принятия решения. И этого ничего общего не имеет конечно с демократией, потому что демократия – это как известно власть большинства при учете интересов и мнений меньшинства. Кстати, Россию нас постоянно учат демократии, но те, кто нас учит, сами учится не очень хотят.

КОР.: Особливе напруження російської сторони викликало розширення НАТО на схід. Нагадаємо нещодавно США прийняли рішення про розміщення елементів американської протиракетної оборони у Чехії та Польщі. А також з’явилася інформація про наміри Пентагону співробітничати у цьому питанні з Україною. Російський президент у своїй промові назвав натівське розширення провокуючим фактором, що немає жодного стосунку с забезпеченням безпеки у Європі. І нагадав про обіцянки безпеки СРСР від західних країн.

«Хотів би навести цитату з виступу генерального секретаря НАТО пана Вернера в Брюсселі 17 травня 1990 року. Він тоді сказав – сам факт, що ми готові не розміщувати війська НАТО за межами території ФРН дає радянському союзу тверді гарантії безпеки. Де ці гарантії?», - Володимир Путін, президент Росії.

КОР.: Не менш ризьким був виступ на конференції глави Міноборони Росії Сергія Іванова, котрого вважають одним із можливих наступників Володимира Путіна на президентському посту. Іванов розкритикував захід за подвійні стандарти у боротьбі з тероризмом і висловив сумнів, що система ПРО не загрожує Росії. США на мюнхенській конференції представляв міністр оборони Штатів Роберт Гейтс. За кілька днів до того, він захищаючи у конгресі новий бюджет США із великими військовими втратами заявив, що Штатам необхідний весь спектр військових засобів, оскільки невідомо, що трапиться у таких державах як: Росія, Північна Корея, Іран та інших. На мюнхенській конференції шеф пентагону намагався пом’якшити нову тональність російського президента, пожартувавши.

«Багато старих шпигунів все кажуть прямо, без дипломатичної риторики, коли я починав свою кар’єру, я теж так говорив, але потім мене направили на перепідготовку», - Роберт Гейтс, міністр оборони США.

КОР.: Хоча без критики в сторону Москви не обійшлося.

«Іноді нас дивує політика Росії, яка суперечить міжнародній стабільності. Наприклад, зброї, а також використання енергоресурсів для здійснення тиску», - Роберт Гейтс, міністр оборони США.

КОР.: На енергетичній безпеці зосередив свою промову і Віктор Ющенко.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: Вважаю, що інтереси транзитних країн мають бути належним чином враховуватися, вони мають бути рівно правними партнерами у справах виробленого передбачуваного надійного, економічно вигідного, а також екологічно сприятливого механізму забезпечення енергетичної безпеки європейського континенту.

КОР.: Вчора президент Литви Валдус Адамкус повідомив, що Литва, Україна і Білорусія розробляють стратегію на повалення домінації російських енергоресурсів на ринку країн східної Європи. Участь у створенні альтернативної системи нафтопостачання підтвердив Мінськ. Віктор Ющенко заявив, що ініціативу президента Литви підтримує, зауваживши, що змістовних переговорів із цього питання поки що не було. Проте українські ЗМІ із посиланням високопоставлене джерело Мінпаливенерго України сьогодні розповсюдило інформацію, що Україна  готова інвестувати в Україну…

ВЕДУЧА: Спочатку додам. Очевидно ви вже звернули увагу на цю інформацію, що Сергій Іванов від сьогодні тепер вже перший віце-прем’єр російського уряду. До вас спочатку, якщо дозволите Костянтину Івановичу, цитата: «Перед європейцями з’явився новий активний герой. Рішення про розширення НАТО у східну Європу було абсолютно правильним. Сподівання, що Росія стане членом клубу західної демократії – марні». Я би сказала так, - це далеко не найризькіші вислови і відгуки, які отримали виступи Володимира Путіна та Сергія Іванова в Мюнхені від політиків, дипломатів та від преси. Ідеться очевидно про європейську та американську в першу чергу. Як ви вважаєте, в цій ситуації чи зможе Україна реалізувати те завдання або вирішити ту дилему, яку ви особисто вважаєте для неї головною? Тобто вибудувати взаємовигідні відносини з ЄС, не втратити Росію, зберегти партнерство зі Сполученими Штатами Америки, і все це пам’ятаючи про необхідність зближення з Китаєм, Індією, центральною та південно-східною Азією, ближнім сходом?

Костянтин ГРИЩЕНКО, радник прем’єр-міністра України: Ну, все, як то кажуть в руці божій. І якщо ми дивимося на перебіг подій у Мюнхені, то звичайно ті декілька хвилин, які були надані в сюжеті неможливо охопити все. Там було не тільки російський сюжет. Були дуже цікаві, дуже важливі виступи і представника Ірану, і представника Індії і того ж Китаю – це не була європейська конференція. Це була цього разу конференція глобальна, але повернемося до Росії. От, сьогодні мабуть серед нас всіх багато хто грипує. Хто грипує із температурою, хто без неї, але все одно ознаки хвороби є. Мені здається, що Путін свідомо, мабуть він прораховував, що він робить. Вирішив на цьому етапі загострити ту дискусію, яка ведеться вже тривалий час, але на рівні виключно фахівців, експертів і дипломатів. Він хотів показати привселюдно і напередодні свого візиту на близький схід, що Росія відіграє свою особливу роль у цьому світі і не погоджується за однополярним баченням його з боку, як вважає Росія, Сполучених Штатів. Де наше місце? Наше місце нікуди від нас не пішло. Ми все одно залишаємося в Європі, ми все одно залишаємося сусідами Росії, і ми повинні продовжувати свою власну лінію. Яка виходить із того, що ми маємо наближатися до Європи в тій мірі, в якій ми самі, по-перше, на це спроможні, тобто, проводячи реформу, наполягаючи на тому, що сигнал і розуміння того, що Україна в кінцевому рахунку буде інтегрована частина її і при цьому ми маємо вести високопрофесійний, я хотів би це підкреслити діалог із Росією по суто професійним безпековим і міжнародним питанням. Щоб наше посольство у Москві нарешті складалося із тих людей, які можуть прийти такі в МЗС Росії чи в раду нацбезпеки Росії і свідомо серйозно говорити про ті міжнародні наслідки створення радіолокаційних систем в Польщі чи в Чехії в сучасних умов.

ВЕДУЧА: Костянтине Івановичу, але ви усвідомлюєте, що знаходячись, перебуваючи на своєму місті нам доведеться, при чому щодня і в Міністерстві закордонних справ Росії зокрема, про яке ви згадували. Давати відповіді на прості запитання. Ну, от наприклад, чи можна погодитися із Володимиром Путіним це і до вас, будь ласка, Олександр Олександровичу, що сучасний світ є однополярним? Ця теза, між іншим дискутується, як ви розумієте. Розширення НАТО на схід спрямоване проти Росії. ОБСЄ – це все тези із виступу, перетворюється на вульгарний інструмент забезпечення інтересів однієї чи групи країн відносно інших. Ви скажете, так, так, так я згоден. І у нас будуть чудові стосунки, можливо з Росією.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Путін казав про те, що світ стає багатополярним, а не є однополярним. Його трошки тезу неправильно трактують.

ВЕДУЧА: Ну, від цього відштовхнувся.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Це перше.

ВЕДУЧА: Але сказав, що такий світ існувати не може, ось так він сказав.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Так. Я погоджуюся із тим, що однополярний світ сьогодні відходить в історію і ми є свідками трансформації однополярного світу в нову якість, багатополярний, як вважає Путін, але у Мюнхені відбулася іще одна дуже знакова презентація – це виступ пані Меркель. І чогось цей виступ не згадують. Що відбулося у Мюнхені? У Мюнхені відбулася знакова конференція, де Росія вперше заявила спокійно на міжнародному рівні, що вона відновила статус великої держави, що вона більше буде проводити свою зовнішню політику виключно з власних інтересів і вона має свої цінності, які вона євроазійські цінності, які вона буде захищати. Він дав це в дусі риторики. І він про це попередив, коли починав свій виступ, але відбувся виступ, перший виступ, знаковий виступ пані Меркель, який засвідчив, що Німеччина відновлює своє лідерство в Європейському союзі. І що сказала пані Меркель, головна теза її виступу? Що світ очікує дуже багато викликів: починаючи від зміни клімату, завершуючи боротьбою із бідністю. І ці виклики вимагають не односторонньої дипломатії, а багатосторонньої дипломатії. На спільні загрози треба знайти спільні виклики. По великому рахунку вона також визнала, що з одного центру не можна вирішити всі загальні виклики. І це дає мені зробити право висновок, що не треба драматизувати і робити в полеміці те, що відбулося у Мюнхені? В Мюнхені відбулася презентація нової ролі Росії, в Мюнхені відбулася презентація нової ролі Німеччині. І Україна у цій ситуації повинна зрозуміти, що да 21-ше сторіччя воно буде сторіччя, де будуть протиставлення різних країн, ну, це не буде холодна війна, не буде конфліктації, тому що її багато інтересів, які співпадають.

ВЕДУЧА: Ну, давайте спробуємо перевірити. Господин Матуленис, я хотела бы к вам обратится, если можно присоединитесь к нашему разговору. Скажите, пожалуйста, а как вот интересно литовские дипломаты, литовские политики восприняли происходящее в Мюнхене? Радуетесь ли вы по поводу того, что как некоторые утверждают, именно выступление Владимира Путина наконец-то, опять объединило европейское сообщество и Соединенные Штаты Америки. Видите ли вы в том, что произошло угрозу возможно холодной войны между западом и Россией. Прошу вас.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Спасибо большое. Я думаю, что это, наверное, через чур эмоциональные средства массовой информации принимают эту речь. Мы слышали всякие речи и как раз одни были более радикальны, другие меньше радикальны, так что здесь как раз может быть и есть попытка как-то обострить дискуссию. Я согласен с одним из ваших участников передачи. И я не думаю, что проявляется какой-то новый признак обострения ситуации. Я думаю, что мы все таки должны стараться найти общий язык с Россией. Конечно, отношения сейчас между западом и Россией не самые гладкие, но думаю, мы не должны сжигать мосты, мы должны эти мосты как раз строить – это наша политика Литвы и Европейского союза и НАТО.

ВЕДУЧА: Скажите, пожалуйста, как раз вчера президент Литвы господин Валдис Адамкус заявил о том, что Украина, Беларусь и Литва разрабатывают новую энергетическую стратегию, которая направлена на то, чтобы победить доминирование российских энергоресурсов на рынке стран восточной Европы. Скажите, пожалуйста, это заявление, как вы понимаете тоже далеко не однозначное. Могло быть воспринято различными заинтересованными сторонами, поскольку энергетика на сегодня достаточно важной является. Не могли бы вы рассказать, сознательна ли была озвучена эта информация, во-первых? Понимали ли вы, что возможна реакция будет неоднозначной и третье, самое главное – в чем именно заключается эта стратегия? Какие мероприятия конкретные должны стать ее содержанием?

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Я думаю, что мы еще немножко через чур резко оцениваем это выступление нашего президента, потому что мы понимает, что мы должны усиливать отношения энергетические отношения с Украиной, как главной транзитной страной, так же с Белоруссией, но все таки это пока конкретных мер мы пока не имеем. Они только вырабатываются. Но, я не думаю, что тут какая-то особенная проблема. Каждая страна и Украина, и Белоруссия, Литва стремится диверсифицировать свои энергетические ресурсы, энергетический баланс – это очень понятно, это не направлено против России. Мы, в принципе, не против российских энергетических ресурсов, мы против того, что энергетические государственные монополии они имеют, ну, можно так сказать, политики имеют соблазн эти монополии как-то наверное делать как политическое оружие, но…

ВЕДУЧА: Естественно. Простите, пожалуйста, что вас прерываю.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Да.

ВЕДУЧА: Мне хотелось просто более предметно услышать о чем идет речь, потому что президент Литвы называл конкретные вещи. Он говорил о транспортировке нефти, он называл конкретные страны, указывал каким образом будет осуществляться. Расскажите, пожалуйста, об этом подробнее.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Ну, я думаю, что мы готовы помочь Белоруссии при транспортировке нефти через наши порты – это главная мысль президента Адамкуса. И кончено мы думаем вместе с Польшей, вместе с Украиной надо смотреть на новые маршруты транспортировки нефти и газа через территорию Украины, через территорию Белоруссии из стран каспийского региона, из стран средней Азии.

ВЕДУЧА: Спасибо.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Так, что суть в том.

ВЕДУЧА: Спасибо большое. Мы вернемся еще сейчас. Продолжим разговор. Але я би хотіла, щоби ми повернулися до розмови очевидно в студії. От насправді ми почали говорити про енергетичну безпеку України. І як ми будемо забезпечувати військову та енергетичну безпеку нашої країни. Ви хотіли додати, у вас є якась інформація. Прошу.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України:  Діло у тому, що я погоджуюся, що транзитні країни, а мова іде про Україну, Білорусь, і я погоджуюся із вами, що треба включати у діалог Польщу, яку вони транзитні країни і вони так, як говорив президент Ющенко, виступаючи у Мюнхені мають право на опрацювання принципів транзитної політики, яка б базувалася на загальноєвропейській хартії енергетичній. І тут ми розробляємо нові підходи, започатковуємо дискусію. Ви казали про можливість постачання нафти до Білорусі через ваші порти. У нас є можливість постачання нафти до Білорусії по нафтопроводу Одеса-Броди з одеського порту, із термінала «Південни» - це один напрямок. Другий напрямок – Україна сьогодні має достатні можливості регентувати надлишки електроенергії, сьогодні прибалтійські країни готові отримувати цю електроенергію, тут нам потрібний транзит через Білорусь, тобто мова іде про окрему енергетичну диверсифікацію.

ВЕДУЧА: Ви говорите про спільні принципи транспортування, які будуть будуватися на енергетичній хартії? В тому самому Мюнхені Путін дав однозначно зрозуміти – Росія ніколи цю хартію не підпише. Це означає, що буде конфлікт. Ми почуємо відповідь на це запитання. До нас нарешті приєднаються експерти, але одразу після реклами.

ВЕДУЧА: Отже, шановні експерти, ініціатива країн-транзитерів – це виклик Росії чи навпаки - дружня пропозиція до певної міри?

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог: Я для начала хочу сказать, что идея связать похолодания в Европе с выступлением Путина в Мюнхене – это искусственное, я бы даже сказал провокационное. Идея, характерная для многих журналистов, в том числе и для вашего канала. С моей точки зрения есть достаточно других оснований рассматривать вот это холода… и поводов для того, чтобы сейчас мы обсуждали это охлаждение между частями света.

ВЕДУЧА: Воно є, я так розумію.

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог: Например – действия президента Буша в Ираке, которые могут привести не только к холодной, но и к горячей войне. Да и еще во всемирном масштабе. Это, например, действия оранжевого правительства, пытавшегося создать пояс из своеобразных стран, так сказать, идущих к демократии. Хотя вряд ли можно Саакашвили или Воронина считать лидерами демократии. Пояс, разделяющий две части континента. Это, наконец, выступление Чейни в Прибалтике не так давно. И это желание США разместить ПРО в Чехии и Польше. Хотя всем понятно, что ни с Ирана, ни тем более с Корее долетать туда ракеты не смогут. Есть другие поводы. Но холодная война действительно есть . и есть внутри Украины между определенной группой националистически настроенных политиков и около политической элиты, в том числе и медийной с одной стороны, и ориентированных на сближение с Россией значительной части украинцев. На мой взгляд, прекратить такую войну, а это надо сделать для того, чтобы объединить нашу страну, можно выбором пути активного нейтралитета. И это не моя идея, это идея Александра Чалого, который совсем недавно ее высказывал. И в соответствии с этой идеей нам не надо вступать в НАТО и не надо однозначно выбирать какую-то линию. Нам надо жить там, где мы есть. Мы никуда не уйдем. Мы находимся между двумя частями континента и в этом месте нам жить и сотрудничать с соседями.

ВЕДУЧА: В енергетичному плані нам також залишатися буфером?

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог: В энергетическом плане я думаю, что оранжевому правительству надо было трезвее оценивать ситуацию и не доводить дело до того, что нам нечего уже покупать в средней Азии, где мы должны были работать и нам больше всего было бы выгодно работать именно там, когда мы потеряли российские государственные гарантии транзита газа из Средней Азии в Украину. Другого варианта получения газа у нас в ближайшее время не будет.

ВЕДУЧА: Вадим Юрійович, прошу.

Вадим КАРАСЬОВ, політолог: Давайте так, якщо коротко про енергетичний транзитний альянс Білорусі, Литви та України – то поки що це контур, де драфт, це чорновичок. Інтрига в чому? В тому, що між Литвою і Україною іде боротьба за Білорусь. Після того, як Білорусія і Росія увійшли в так звану нафтову війну і білоруський лідер проголосив курс на другу ногу хоче стати, на західну ногу – розпочалася боротьба за Білорусію. Хто її перший притягне до себе – той і мати буде транзитні, геополітичні і так далі бонуси. Так що я б не думав, що тут є якась дружня сім’я, яка сьогодні намагається сформувати таку дружню коаліцію. Я в цьому бачу інтригу – боротьбу за Білорусію. Тепер повернімося до так званої промови Путіна. По перше – за що треба подякувати Путіну? Що він поставив концептуальні питання, які сьогодні хвилюють світову еліту і суспільство. Тому що старий світовий порядок розпався. Новий світовий порядок не склався і можливо не складеться в найближчий період. Практично ми сьогодні маємо світовий безпорядок. Тому що коли була холодна війна, до речі, холодна війна – це була війна двох ідеологічних і економічних проектів. Була боротьба двох глобальних систем. Красний проект і ліберальний проект. США і СССР. Холодна війна закінчилася поразкою комуністичного проекту. Сьогодні це відголоски якоїсь холодної війни. Це не війна, я б сказав, що це скоріше гарячий спор з приводу світового устрою, а не холодна війна. Але за що потрібно ще сказати Путіну, що фактично маніфестував зовнішньополітичну філософію Росії. І я дуже коротко скажу – що тут і в чому є тут небезпека багатополярної моделі. Тому що багатополярна модель, яку пропонує Путін – це модель, яка має на меті створити такий баланс сил, порядок на балансі сил. одним із таких полюсів буде Росія, буде Європа, будуть США, Індія, Китай і Бразилія. Це фактично клуб таких світових олігархів, які займаються економікою, впливають на фінанси. А інші нафту мають, або газ мають, енергетичні ресурси мають. Так от в цьому багатополярному світі України немає. Це країна другого ешелону, середнього ешелону. Путін фактично хоче, що домовляйтеся зі мною. США,  ЄС, домовлятися з Китаєм. Але України тут немає.

ВЕДУЧА: Я зрозуміла. Дозвольте дві тези. Я відразу хочу, виникли два запитання. По перше ви говорите про ініціативу, принаймні того, що ми обговорюємо про країни транзитери, як певну чернетку. Скажіть, будь ласка, Костянтин Івановичу, сьогодні газета «Комерсант» оприлюднила інформацію, що Україна, дослівно «Вже готова інвестувати в україно-литовський проект зі створення альтернативного нафтопостачання». Зокрема йдеться про інвестування в реконструкцію інфраструктури з прийому нафти. Підтвердіть чи спростуйте цю інформацію, якщо вам щось про неї відомо.

Костянтин ГРИЩЕНКО, радник прем’єр-міністра України: Якщо ми готові інвестувати в будь який розумний проект – це можу підтвердити.

ВЕДУЧА: Але є предметні переговори?

Костянтин ГРИЩЕНКО, радник прем’єр-міністра України: В тому, що сьогодні є такий проект, який уже пройшов техніко-економічне обґрунтування і який має уже гарантовані джерела постачання нафти – я думаю, що ніхто відповіді стверджувальної не дасть. Разом з тим, не починаючи діалог, не шукаючи шляхів виходу із ситуації – ми ніколи не знайдемо рішення. тому ми і ведемо розмову і в цьому напрямку, ведемо розмову з Чехією. Словаччиною. Є різні підходи, різні напрямки, є різні проекти. Але хотів би знову таки про нафту. Знаєте більша частина, якщо не вся нафта, яка видобувається зараз в Каспійському регіоні – чи то в  Азербайджані, чи то в Казахстані – вона належить не стільки державі – чи то Казахстану, чи то Азербайджану. Вона належить, законтрактована наперед, як правило тими компаніями, які на десятиліття вперед мають начну частину видобутку – аж поки вони не повернуть свої інвестиції. Єдиний реальний варіант найближчим часом забезпечити постачання через нашу територію і для наших нафтопереробних заводів нафти – це шляхом знаходження можливостей. Щоб ті нафтові компанії, які мають цю ж нафту з джерела на Близькому сході або в інших місцях в світі проводили ці заміни. Це серйозна професійна розмова, в якій мабуть я не є найкращим експертом. Думаю серед нас є люди, які в цьому розбираються краще.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Інформація – сьогодні відбулися українсько-білоруські переговори і за їх результатами практично підготовлений візит президента Лукашенка в Україну. І один з документів, який буде підписаний – ц меморандум про енергетичну співпрацю. Це досить багатогранний документ, який врегулює наші відносини співпраці по всім сферам енергетики. Тобто процес іде і ми дійсно працюємо з нашими білоруськими партнерами з тим, щоб знайти спільні підходи до транзитної політики на засадах, як я знову підкреслюю – європейської хартії.

ВЕДУЧА: Можна ще одне конкретне запитання. От сьогодні Ангела Меркель після зустрічі з Ель хамом Алієвим заявила про перспективи прокладання нових трубопроводів через Україну. Вам щось відомо про це? Чи були якісь предметні переговори?

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Я можу повідомити про ті переговори, які провів з Ангелою Меркель пан Ющенко в Берліні 8 січня. Предметно ми обговорювали, в тому числі в контексті візиту Алієва в Німеччину питання активізації проекту Одеса_Броди з його продовженням о Плотська і далі до Німеччини, до  центру ЄС. саме про це, я думаю і говорила з Алієвим Ангела Меркель.

ВЕДУЧА: Оскільки ми в енергетичній тематиці, я хочу вас почути пане Сергію, прошу.

Сергій ЄРМІЛОВ, директор Інституту проблем екології та енергозбереження: Я хотів би сказати про заяву президента Литви  і таку думку висказати. По перше ця заява не носить ніякого, на мій погляд, економічного і технічного підтексту для Литви і для України. чому? Тому що сьогодні Україна має всі можливості диверсифікувати всі шляхи постачання. У нас є термінал в Одесі, який працює в двох напрямках  і він був побудований для того, щоб працювати в напрямку в середину країни до Бродів. І цим нафтопроводом сьогодні можна забезпечити державу с інших джерел. Ті ж самі можливості має сьогодні і Литва. Тобто заява президента Адамкуса більше з політичним підтекстом. Що стосується Білорусі. Ця країна орієнтувалася тільки на російську нафту і дійсно там сьогодні складне становище. Але це також не є технічною  проблемою туди доставити 2-3 мільйони тон для внутрішнього користування. У нас буде проблема інша, якщо якісь конфліктні ситуації виникнуть з Російською федерацією – це по завантаженню нашої нафтотранспортної мережі, яка сьогодні значний доход приносить державі. І по завантаженню переробних заводів, які належать сьогодні російським виробникам нафти. От тут можливо буде якась проблема. Ще хочу додати, що якщо ми хочемо відносити себе до цивілізованих країн європейських, то сьогодні більшість європейських країн і наші ведучі про це дуже знають – мають законодавство, яке зобов’язує ці країни мати диверсифіковані джерела постачання. Якби сьогодні таку заяву зробила не Україна, наприклад Польща або Угорщина, то вони таке законодавство знають – це виглядило б дуже смішно. Тому я думаю нам потрібно сьогодні урок отримати і прийняти таке законодавство і мати не тільки джерело – Росія, а й якесь інше джерело, якого сьогодні ми маємо доступ.

ВЕДУЧА: Господин Матульонис, я бы хотела, чтобы вы прокомментировали два тезиса, которые прозвучали в предыдущем обсуждении. О том, что идет борьба за Белоруссию и о том, что заявление господина Адамкуса имело политическое значение и политический контекст.

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Да, я хотел бы сказать, что можно это трактовать так, что это заявление имело политический оттенок. Но все таки мы должны иметь в виду, что мы не имеем никаких ограничений для экономического сотрудничества с Белоруссией. И мы готовы сотрудничать с этой страной. Я еще раз хочу сказать, что для нас, для Литвы самое главное две вещи – это демократия и независимость Белоруссии. Так что мы всегда готовы помочь белорусскому народу.

ВЕДУЧА: Вы сами упомянули о демократии. Как раз в контексте этой инициативы неоднократно и многими людьми поднимался вопрос о правах человека в Белоруссии, о санкциях, которые были введены против этой страны.  Не мешает ли это реализации подобного сотрудничества и в частности этого проекта, о котором вы говорите?

Дейвідас МАТУЛЬОНІС, голова департаменту економічної безпеки міністерства закордонних справ Литви: Я не думаю, что это помешает. Потому что санкции направлены не против белорусского народа, а против белорусского режима существующего. Так что тут я не вижу никаких проблем. Мы сотрудничаем экономически, мы торгуем с Белоруссией, имеем хорошие отношения экономические. Так что это был бы новый акцент этого сотрудничества. Может быть имеющий некоторый политический такой оттенок. Но я тут больших проблем не вижу.

ВЕДУЧА: Прошу ваша думка.

Ігор ГРИНІВ, заступник голови партії «Реформи і порядок», БЮТ: Хочу повернутися насправді до об’єднання цих двох тем. Це Мюнхенська конференція і її теми, пов’язаної з Україна-Білорусія-Литва. Не даремно воно розглядається сьогодні і в нашій передачі спільно. Тому що засіб політичного тиску через енергетику – це є на жаль останнім часом вже система в російській політиці, а не якийсь виняток. І я думаю, що мені дуже прикро – Білорусія подала приклад для багатьох країн. Коли Росія попробувала на неї тиснути – Білорусія сказала – ні, ми маємо своє бачення. На жаль Україна навіть в тій ситуації зробила заяву, як на мене, дуже ризиковану. Вона сказала, якщо Європа буде мати проблеми  з постачанням нафти і Білорусь не буде її поставляти в Європу – ми готові поставити її через себе. Оце той приклад, коли дуже легко спільні інтереси через такі, вибачте таке слово чвари, розділити. І тому не даремно сьогодні Литва, не даремно сьогодні Білорусь виступає, що треба мати дину транзитну політику. Щоб не було оцих проблем, які виникали під час білоруської кризи. Бо в наступний час виникне українська криза і знайдуться інші обхідні шляхи країни по транспортуванню. Щоб цього насправді не було, то певним чином координувати в рамках енергетичної хартії, чи в рамках, вибачте не тільки енергетичної хартії, а й власної спільної політики. І вироблення спільних інтересів транзитерів – я би не зводив це все до простих формул, що за цим стоять – боротьба за Білорусію. Перш з все ми повинні боротися за Україну.

Олександр ЧАЛИЙ, заступник глави Секретаріату президента України: Мова іде про те, що ми повинні опрацювати спільний транзитний простір. Він повинний базуватися, щоб ми були зрозуміли в ЄС на засадах європейської енергетичної хартії. Але, безперечно, в основі повинні лежати спільні транзитні національні інтереси країн, які практично сьогодні забезпечують 100% транзиту всіх енергоносіїв з Євразії, не тільки з Росії, в ЄС.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, от ми зараз, мені здається, говоримо про диверсифікацію джерел постачання нафти. Я б хотіла повернути вас до газу.  Особливо в контексті того, що сьогодні делегація на чолі з паном Фрадковим підтвердила повне збереження всіх домовленостей з Туркменістаном. Скажіть, будь ласка, от в цій ситуації – що ми будемо робити з газовою монополією. І от зокрема ті переговори, які вчора провів прем’єр-міністр України Віктор Янукович з головою російської компанії – третьої газової компанії Росії Ігорем Макаровим, компанія «Ітера». Чи означають вони, що зараз уряд активно веде пошук нового альтернативного постачальника природного газу?

Костянтин ГРИЩЕНКО, радник прем’єр-міністра України: Я думаю, що всі складові, всі елементи українського уряду – вони шукають можливості розширити джерела енергопостачання. Візит президента до Туркменістану на інавгурацію – це один з таких кроків, який необхідний дійсно на цьому етапі для того, щоб ми дійсно змогли хоча б усвідомити – що є можливим і що є неможливим. І настійливо, послідовно шукати можливості для того, щоб газ до нас постачався з різних джерел. Водночас з цим ми маємо бути реалістами і думати про те, як максимально використати ті можливості, які існують в межах однієї труби. Поки що магістральна труба, яка проходить через нас – вона постачає через неї 80% всього газу в Європу. За рахунок транзиту ми забезпечуємо надзвичайно велику частину газоспоживання в Україні. Ми завжди маємо думати проте, що наше рішення