В Україні вступив в силу закон про Кабінет міністрів

СТУДІЯ: У студії – Олександр МЕЛЬНИЧУК. Це число "Голосу України" за 2 лютого тепер цілком може стати колекційною рідкістю – із газетних кіосків воно зникло майже миттєво. Саме в ньому опубліковано закон про Кабінет міністрів України. Переможцем на сьогодні є коаліція. І тепер всі політичні сили, що прагнуть влади, розуміють, яке саме крісло є головним у державі. Прем`єрське, а не президентське. Але Віктор Ющенко ще може вплинути на ситуацію. Варіантів небагато. Перший – домовитися про ухвалення його поправок до закону про Кабмін. Другий – оголосити референдум про конституційний устрій. Нарешті третій – про нього Ющенко заявив одразу після голосування – подання до Конституційного суду. Але він цього поки що не робить.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Звичайно я подання своє сформую, але для мене важливо в даному моменті не сам крок подання, а те, щоб цей крок зрозуміли, чому він робиться, для чого це робиться. Адже ми повинні це змагання виграти, не програти".

СТУДІЯ: Що саме робитиме президент, схоже, стане зрозуміло вже завтра. За нашою інформацією, о 10 ранку Віктор Ющенко має зустрітися з Віктором Януковичем та Олександром Морозом. А відразу після цього на погоджувальну раду зберуться керівники парламентських фракцій, які й визначать, коли розглядати президентські поправки до закону про Кабмін.

Міністр закордонних справ Борис Тарасюк пішов у відставку

СТУДІЯ: Якщо ж президент і коаліція не знайдуть спільної мови, першим конфліктом повноважень може стати призначення нового міністра закордонних справ. Борис Тарасюк цього тижня таки пішов у відставку. А кандидатуру нового керівника МЗС, – стверджують у Мінюсті, – президент тепер зможе вносити лише за пропозицією коаліції. Щоправда, за словами спікера парламенту, поки цього питання коаліція не обговорювала.

СИНХРОН: Олександр МОРОЗ, Голова Верховної Ради України: "Справа в тому, що цей закон передбачає... Конституцією передбачено процедуру, коли президент безпосередньо вносить кандидатури відповідного міністра, мається на увазі двох міністрів. Тому я сподіваюся, що ми не будемо користуватися будь-якими іншими процедурами, а саме цією. В цьому сенсі, я думаю, ініціатива за президентом. Він нею скористується. Вибір достатньо хороший, бо дипломатичний корпус виріс, і є хороші кар’єрні дипломати, які мають досвід солідний. Тому я гадаю, що тут вести дискусію або прикидки робити немає потреби. Бо, справді, ті люди, які були вже міністрами, і ті, що заступниками, першими заступниками міністра працювали, є чудові посли. Я знаю, в Португалії хороший дуже посол, в Угорщині, з досвідом великим, і в Австрії. Я маю на увазі молодого Єльченка, і інші люди, які можуть вести цю роботу".

Закон про імперативний мандат може стати вироком для депутатів-перебіжчиків

СТУДІЯ: Доля закону про імперативний мандат, напевно, так само залежатиме від результатів зустрічі Ющенка, Мороза та Януковича. Завтра спливає термін, упродовж якого президент має його або підписати, або ветувати. Цей закон дасть змогу позбавляти мандату депутатів, які виходять із партійної фракції. А це означає, що в багатьох місцевих радах може змінитися розташування сил. Яскравий приклад – Київрада, де саме завдяки перебіжчикам удалося сформувати більшість, яка підтримує мера.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Тетяна Меліхова – "УС"): НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Червоним викреслюєте? – "УС". ”Ну да. Ганьба".

РЕПОРТАЖ: Автор: Андрій САЙЧУК. Тетяна Меліхова, голова "бютівців" у Київраді, викреслює зі списку депутатів-перебіжчиків. За 10 місяців її фракцію залишили майже половина депутатів. Повернути тепер їх може хіба що закон про імперативний мандат, досі не підписаний президентом. Але в багатьох перекинчиків уже є певні зобов`язання перед більшістю, яку завдяки їм сформував блок Черновецького.

СИНХРОН: Тетяна МЕЛИХОВА, лідерка фракції БЮТ у Київраді: "Знаєте, як то кажуть, ми зі свічкою не стояли, але ж ми бачимо, хто які питання вирішує. Нашим депутатам кому земельна ділянка дістається, хто на посадах працює – таїна колись становиться явною".

РЕПОРТАЖ: Переможець місцевих виборів – БЮТ – залишився в меншості і фактично не може впливати на рішення Київради. Тому "бютівці" зосередили свої зусилля на боротьбі за повернення влади: збирають підписи за референдум про відставку мера, мітингують, блокують трибуни. Бійки в сесійній залі – такого Київрада раніше не знала. Але у влади на все є контрзаходи.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Остання новація в інтер’єрі сесійної зали – цей прозорий бортик, який має захистити президію від надміру активних депутатів.

РЕПОРТАЖ: Віктор Манжура раніше очолював фракцію БЮТ. Йому теж доводилося стримувати перших перебіжчиків. А згодом пішов сам. Він довго добирає слів, перед тим як пояснити, чому.

СИНХРОН: Віктор МАНЖУРА, депутат Київради, група "Єдність": "Это самый тяжелый для меня вопрос. Я не согласен был, прежде всего, с тактикой борьбы с властью. С властью бороться надо. Но надо готовится к этой борьбе. И надо бороться не с фамилиями и не с тем, что победив и вдруг проигрываем, а дать возможность отработать тем, кто выиграл, и по результатам уже с ними бороться".

РЕПОРТАЖ: Екс-"бютівець" вважає, що опозиція не дає команді мера можливості працювати. Насамперед це стосується до підвищення тарифів на комунальні послуги. Це непопулярне рішення стало своєрідним штандартом, під який супротивники мера мобілізують усіх незадоволених його політикою. Втім сам Леонід Черновецький зберігає олімпійський спокій. У 15-х громадських приймальнях його блоку тримаються перевіреної тактики – роздають пайки: олія, дві бляшанки паштету, цукор, крупа.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Что касается подарка, то он на меня никак не... это самое, не подействовал, не повлиял. Это так, подачка, копейка нищему".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Дуже маленька пенсія, прожити, конечно, за неї дуже важко, от. То хоч ця маленька крихітка допомоги все-таки трохи скрашує життя наших, так сказати, малоімущих".

РЕПОРТАЖ: Медіа з перших днів критикують мера. Черновецький захищається. Одним із перших своїх розпоряджень він заборонив підлеглим самостійно бодай щось коментувати пресі. А сам дає інтерв`ю винятково в прямому ефірі. Взамін нова влада облаштувала для журналістів новий прес-центр.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Комфорту нового прес-центру може позаздрити і будь-який парламентський кореспондент. Єдина незручність – за самою сесію доводиться спостерігати винятково через екрани телевізорів.

РЕПОРТАЖ: Але є й те, що не змінилося в Київраді від часів попереднього мера – постійні земельні скандали. Поки громадяни найчастіше просять міську владу про розв`язання побутових труднощів, головним питання кожної сесії лишається виділення земельних ділянок. Зазвичай їх сором`язливо виносять насамкінець порядку денного. Зорян Шкіряк – єдиний депутат від опозиції в земельній комісії. Ми зустрічаємося на Михайлівському майдані – самий центр столиці.

СИНХРОН: Зорян ШКІРЯК, депутат Київради, фракція "Наша Україна": "Ось ми зараз ідемо по цьому скверу, і кожен мій крок – це, ну, фактично десятки тисяч доларів вартості київської землі".

РЕПОРТАЖ: Землю, яку міряє кроками депутат, можуть віддати під забудову. Рішення розглядатимуть на наступній сесії, але майданчик між будинками вже обнесли парканом. За планом, тут мають звести житлово-офісно-торговельний центр з паркуванням.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Зорян Шкіряк – "УС"): "Де тут можна навіть з точки зору здорового глузду ось в цій зоні, в цій зоні облаштувати підземний паркінг, де навколо абсолютно застарілі будинки?" Будови ще часів... часів... часів..."

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Прошу прощения, вы с нами согласовали? Будете нам паркинг делать во дворе?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Зорян Шкіряк – "УС"): "Да я... Мы защищаем, мы делаем репортаж, чтоб не делали..."

РЕПОРТАЖ: Незапланований інцидент. Спіч депутата перервала мешканка сусіднього будинку, яка не відразу збагнула, що до чого.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Зорян Шкіряк – "УС"): "Мы как раз об этом, солнышко, я депутат Киеврады. Все нормально. Мы боремся за вас".

РЕПОРТАЖ: Через кілька хвилин розмови вона вже дякує Шкірякові, а той обіцяє не допустити будівництва. Але вирішуватиме сесія.

Гостя програми – Юлія Тимошенко, лідерка БЮТ

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Головним ініціатором впровадження імперативного мандата для місцевих депутатів був Блок Юлії Тимошенко. Цей закон – не просто спосіб повернути перебіжчиків, а головний важіль зміцнення дисципліни в партійних лавах. А надто, зважаючи на можливість дочасних виборів, яка все ж існує. Про можливі підстави для перевиборів ми говорили з Юлією Тимошенко. Юлія Володимирівна, ви багато говорили про можливість розпуску парламенту, про дострокові парламентські вибори. На сьогодні які правові засади для цього ви бачите?

СТУДІЯ: Юлія ТИМОШЕНКО, лідерка БЮТ: "Конституція передбачає дві правові засади для того, щоб парламент достроково припинив свої повноваження за указом президента. Це коли 30 днів не створена коаліція і 60 днів немає легітимно створеного уряду. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб з’явилися правові підстави, щоб ці правові підстави були підтверджені судовими органами, і щоб на базі цього президент отримав право розпустити парламент".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Мені здається, що дострокові вибори були б можливі, якби БЮТ домовився з Партією Регіонів про це.

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Після того, як клан Януковича дорвався до влади, сподіватись на те, що вони добровільно підуть на парламентські вибори, – це утопія. І я думаю, що вони собі розраховують, що вони прийшли до влади на мінімум на 10-15 років. Але я хочу їх розчарувати: так не буде".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Так не буде через вибори чергові?

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Через правові дії, через необхідні прийняті документи. І я сподіваюсь на те, що коли буде доведено правові підстави для розпуску парламенту, то президент... у президента черговий раз не дрогне рука, і він розпустить цей парламент".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Це може говорити про ймовірний союз БЮТ і "Нашої України"?

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Ми не вели переговори на два, на три фронти, ми завжди трималися демократичного табору, і в тому числі "Нашої України". І тому нам закидати про подвійні стандарти, мені здається, абсолютно безпідставно".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Чи поділяєте ви думку, що от всі розмови про перетягування влади, оці... про кризи в українському політикумі, вони припиняться, коли дві з трьох ключових політичних сил – БЮТ, Партія Регіонів і "Наша Україна" – дві з них домовляться між собою про розподіл влади?

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Я думаю, що всі ці вакханалії з розподілом влад припиняться тільки в одному випадку: якщо політикум набереться мудрості і мужності приймати нову редакцію Конституції, бо стара редакція породила Кучму, ми всі знаємо. Нова редакція повернула до влади... нова редакція Конституції повернула до влади клани і внесла хаос в державне управління. Єдиний вихід, який є сьогодні, замість Конституції, яка є практично інструкцією з кулачного бою, – прийняти нову редакцію Конституції, яка зможе дійсно навести лад і спокій в країні".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Ця нова редакція Конституції передбачатиме збереження посту президента?

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Я думаю, що все ж таки Україна рухається до парламентсько-президентської республіки. І для того, щоб знайти порозуміння в залі, потрібно саме рухатися в контексті парламентсько-президентської республіки".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Тобто посилення ролі парламенту?

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Збалансування".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Збалансування.

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Тому що сьогодні надзвичайно сильна роль парламенту і уряду. Практично диктатуру з президентського кабінету перенесли в кабінет урядовий. І це теж неправильно. Конституція мусить робитись не під прізвище. Сама велика помилка – що у нас кожен раз Конституція робилась під прізвище. То під прізвище Кучми, потім під прізвище "Кучми-2", потім під прізвище Януковича, зараз вона буде дороблятися, як хоче це антикризова більшість під прізвище Януковича. Це неправильно".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Але можуть закинути вам, що Конституція нова пишеться під Тимошенко.

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Ні, ми зібрали групу, яка проаналізувала всю ситуацію, і це люди, які мають наукові ступені в системі конституційного права. І я вважаю, що, крім цих людей, ніхто збалансовану Конституцію в Україні не напише".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Юлія Володимирівна, щиро дякую, будемо слідкувати за розвитком подій.

СТУДІЯ: ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: "Дякую вам теж".

Економіка Казахстану досить сильно залежить від видобутку та транспортування енергоресурсів

ОГЛЯДОВО: 2007-й в Україні оголошено роком Казахстану – країни, що розбагатіла на нафтовому бумі та має чи не найбагатші запаси корисних копалин і претендує на статус лідера в регіоні. Казахстан першим із пострадянських держав погасив борг Міжнародному валютному фондові і досяг найвищого рівня закордонних інвестицій. Одначе найбільші родовища вже належать західним корпораціям, а інвестори вкладають гроші передусім у видобуток сировини. Тому економіка надміру залежить від цін на ресурси.

Астана має чіткі плани щодо посилення співпраці з Києвом

СТУДІЯ: Астана має чіткі плани щодо посилення співпраці з Києвом. Україна для неї – один зі шляхів просування до європейських ринків. Київ розраховує на свої дивіденди від таких стосунків. Цього тижня Нурсултан Назарбаєв перебував в Україні з офіційним візитом. Якихось значущих угод не підписали. Обмежилися планом дій на найближчі роки. Власне, це тільки здається, що президентські підписи під міждержавними угодами з’являються за лічені хвилини. Насправді їм передує багатомісячна робота армії посадовців. І навіть саму процедуру вкладено в жорсткі рамки протоколу, порушити який президент просто не має права.

РЕПОРТАЖ: Автор: Дмитро ДРАБИК. Зразково-показовий оркестр Збройних сил України бере участь у всіх офіційних заходах найвищого рівня. Зараз іде репетиція гімну Республіки Казахстан. Востаннє музиканти виконували його приблизно два роки тому. Але відтоді гімн казахи змінили, більше того, одним з його авторів став сам президент країни Нурсултан Назарбаєв.

СИНХРОН: Володимир МАТВІЙЧУК, керівник зразково-показового оркестру ЗСУ: "За декілька днів, ну, це можемо бути тиждень, може бути десять днів, може бути менше, ми за погодженням їдемо в протокол – чи президента, чи прем’єр-міністра, ну, особи, яка приїжджає. І нам вручають партитуру і аудіозапис гімну... Вступ хороший і яскравий, зробити форте. І потім йти на меццо-форте, так як написано. Будь ласка".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "За півгодини тут розпочнеться офіційна церемонія зустрічі з президентом Республіки Казахстан Нурсултаном Назарбаєвим".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Загальний військовий взвод справа прийнять".

РЕПОРТАЖ: Юрій Полурез працює в службі протоколу і церемоніалу президента України. Це він з колегами відповідає за те, щоб належним чином високоповажного гостя зустріти і забезпечити йому комфортне перебування в Україні. Не в останню чергу від служби протоколу і залежить результат усіх візитів. Невдала церемонія зустрічі – синонім вислову "міжнародний скандал". А приводом може стати навіть ця килимова доріжка, якщо буде не червоного кольору або не тієї довжини. Тепер зрозуміло, чому командир почесної варти так ретельно карбує крок, а інший працівник протоколу вишиковує можновладців. Кожного розміщують тут згідно сценарію, статусу і посади.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ви бачите центральний стіл, за яким будуть розміщені президенти України і Республіки Казахстан, спікер парламенту України, прем`єр-міністр України".

РЕПОРТАЖ: Сніданок, обід або вечеря – це теж обов`язковий пункт програми. Меню узгоджують заздалегідь, аби не скривдити високоповажного гостя. У випадку з президентом Казахстану, пропонувати йому страви зі свинини – означає образити, а фактично – зірвати візит. Страви офіційного сніданку свідчать: служба протоколу на це зважила. Церемонія зустрічі голів держав у більшості країн дуже схожа. Спершу – особисте вітання президентів, потім – рапорт від командира почесної варти.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Пане президенте, почесна варта на честь вашого прибуття вишикувана".

РЕПОРТАЖ: Працівники протоколу казахського президента в Україні вже приблизно 10 днів готують його візит. У Маріїнському палаці вони порядкують від самого ранку. Лишень подивіться, наскільки ретельно один з них розкладає документи. Трохи згодом шеф протоколу Нурсултана Назарбаєва пояснив таку скрупульозність.

СИНХРОН: Байбек БАУИРЖАН, шеф Протоколу Президента Казахстану: "Наш глава государства, он естественен уже в течение большого количества времени, и был во многих странах, ездил. Естественно, он знает все очень-очень хорошо. И, естественно, все замечает".

РЕПОРТАЖ: У бібліотеці Вернадського – понад півтори тисячі подарунків і сувенірів, які свого часу підносили українським президентам. Але їм вони, згідно з законом, не належать. Вся експозиція – власність держави.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "У шафах ви можете побачити експозицію – це подарунки президентам України. Я можу вам показати".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Що це?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Це статуетка".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "А кому саме дарував Назарбаєв цю статуетку, якому з президентів?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Другому президенту".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Леонідові Кучмі?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Кучмі, так".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Байбек Бауиржан – "УС"): "Обмен подарками – это важная часть протокола, это протокольная часть. Так же, когда вы идете в гости, естественно, вы готовите подарок. Мы подарили ритон. Ритон – это сакральный такой сусуд для напитков".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Шановні пані та панове, розпочинається офіційна церемонія підписання українсько-казахстанських двосторонніх документів".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Зараз президенти України і Казахстану підписують міждержавні документи. Найближче до них стоїть працівник протоколу. Він стежить за тим, аби у найвідповідальніший момент не перестала писати ручка.

СИНХРОН: Байбек БАУИРЖАН, шеф Протоколу Президента Казахстану: "Прекрасная организация визита, радушный очень прием, очень высокий уровень протокольного обеспечения. Поэтому мы здесь, в принципе, находимся, скажем так, с нашими друзьями и чувствуем себя очень комфортно".

Росія перейшла у наступ в інформаційній війні щодо намірів США розмістити у Європі системи ПРО

СТУДІЯ: Росія цього тижня перейшла в наступ в інформаційній війні щодо намірів США розмістити у Європі системи протиракетної оборони. Аргументи Вашингтона про необхідність захистити світ від іранських і північнокорейських балістичних ракет у Москві вважають абсолютно непереконливими. Росія вбачає у планах США пряму загрозу й обіцяє адекватну відповідь. Програма створення глобальної системи протиракетної оборони ПРО – найамбітніший військовий проект США, розрахований на кілька десятиріч. Його загальна вартість має перевищити трильйон доларів. Нині Сполучені Штати вже впровадили в дію дві бази системи ПРО на Алясці та в Каліфорнії. Там розташовано перехоплювачі, покликані захистити країну від міжконтинентальних балістичних ракет. Тепер Вашингтон пропонує поставити ще кілька перехоплювачів у Польщі і радар на території Чехії. Мета – захист від можливого ракетного удару з боку Ірану або Північної Кореї. Водночас поява цих баз зробить прозорою для американських вояків усю європейську територію Росії. Польща та Чехія поки не дали офіційної згоди на пропозицію Вашингтона. Реакція всередині обидвох країн дуже неоднозначна. Зі свого боку, Україна також не поспішає висловлювати чіткої позиції з цього питання.

СИНХРОН: Анатолій ГРИЦЕНКО, міністр оборони України: "Ті радари, радіо-локаційні станції, які будуть встановлені, вони матимуть сектором огляду, моніторингу напрям близькосхідний – чи російський, білоруський, український. Відповідь на це питання також є політично чутливою, і вона може або зміцнити довіру у відносинах між країнами НАТО і не НАТО, або поглибити, ну, в тому числі воєнне протистояння. Цього дуже не хотілося б".

Невдалий запуск космічного апарату в рамках програми "Морський старт"

СТУДІЯ: Невдалий запуск космічного апарату в рамках програми "Морський старт". Спроектована та виготовлена за участі України ракетоносій "Зеніт", яка мала вивести на орбіту голландський супутник зв’язку, вибухнула в перші секунди після старту.

В обмін на частину активів газотранспортної системи Україна зможе брати участь у розробці газових родовищ Росії

СТУДІЯ: 50 на 50. В обмін на частину активів газотранспортної системи Україна зможе брати участь у розробці газових родовищ Росії. Сенсаційну новину проголосив російський президент Володимир Путін. Він заявив, що Україна не проти повернутися до ідеї створення газотранспортного консорціуму. Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає таку модель співпраці перспективною. А президент Віктор Ющенко радить не поспішати. Об’єднання газотранспортних активів називає передчасним.

В Багдаді стався найбільший у 2007 році за кількістю людських жертв теракт

ОГЛЯДОВО: У суботу в Багдаді стався найбільший цього року за кількістю людських жертв теракт. Майже сто осіб загинули, а 200 поранено під час вибуху замінованої вантажівки в центрі міста. За даними ООН, торік в Іраку вбито майже 17 тисяч осіб.

Міністр внутрішніх справ Василь Цушко планує створити нову міліцію

СТУДІЯ: Цього тижня міністр внутрішніх справ пояснив причину масштабних кадрових змін у відомстві. Василь Цушко, як з`ясувалося, хоче створити нову міліцію. Нову – означає вільну від впливу політиків. Причому це лише початок реформ, які сам міністр називає фантастичними. Втім за кожними змінами завжди стоять долі певних людей. І не лише його підлеглих. Будь-які зміни на роботі разом зі своїми чоловіками переживають їхні дружини. Незалежно від того, які погони носить голова сім`ї – рядового чи генерала.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "До этих пор вот так все это в разложенном виде".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "А речі у вас поміщаються взагалі?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, с трудом, с трудом".

РЕПОРТАЖ: Автор: Леся ВАКУЛЮК. По три квадратних метри на п`ятьох. І так у службовій квартирі вже понад десять років. Анжела Сіренко – дружина дільничного інспектора міліції. Колись, – каже вона, – ще хоч обіцянки про житло для співробітників міліції були. Сьогодні і навіть їх не чутно. Утім про те, що відбувається в МВС у цій квартирі – ніколи ані слова. Навіть платні чоловіка, якої вистачає хіба на квартплату та їжу, не обговорюють.

СИНХРОН: Анжела СІРЕНКО, дружина дільничного інспектора с. Софіївської Борщагівки: "Он такой человек, он об этом не говорит со мной. Вот почему у меня плохое настроение, он не говорит. То есть от того, как он положит папку на тумбочку, я уже должна знать, как с ним говорить".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Коли от він рознервований і замучений, як це відбувається, оця папка як кладеться?"

СИНХРОН: Анжела СІРЕНКО, дружина дільничного інспектора с. Софіївської Борщагівки: "То есть немного громче, чем обычно. Вот так положилась папка, то есть больше никаких вопросов на сегодня".

РЕПОРТАЖ: Пані Анжела не цікавиться кадровою політикою нового міністра внутрішніх справ. У неї свої погляди на реформи в міністерстві. Добре було б узятися за популяризацію професії правоохоронця, – каже міліційна дружина.

СИНХРОН: Анжела СІРЕНКО, дружина дільничного інспектора с. Софіївської Борщагівки: "Очень часто я такое слышу, вот эти... такими словами, как "менты", обзывают. Вот они только то и делают. Ну, как бы, обидно, потому что не все люди, как бы, плохие, в любой структуре есть хорошие и плохие люди. Ну, немножко обидно бывает вот именно за мужа".

РЕПОРТАЖ: Микола Сіренко – дільничний інспектор села Софіївської Борщагівки, що під Києвом. Кадрів в українській міліції не вистачає, тому він уже другу добу на роботі. Дружина, – запевняє нас міліціонер, – ставиться до цього з розумінням.

СИНХРОН: Микола СІРЕНКО, дільничний інспектор с. Софіївської Борщагівки: "В мене дружина – не просто дружина, а дружина міліціонера. Це особливий статус дружини".

РЕПОРТАЖ: Підполковник Сіренко, як і будь-яка людина в погонах, дій свого керівництва не коментує. Про складнощі в роботі не розповідає. Довелося влаштувати майже допит, аби дізнатися: службову машину іноді заправляє власним коштом, а нову форму мав би отримати ще два роки тому.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Микола Сіренко – "УС"): "Міністри міністрами, а ми на місці працюємо. НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: А від того, що начальники міняються? – "УС". Ну, знаєте, ну, кожен начальник, який приходить, кожен начальник вимагає, щоб виконували свої обов`язки. Якщо ти будеш виконувати свої обов`язки і робити свою роботу, то яка різниця, хто начальник".

РЕПОРТАЖ: Ще менше про роботу дізнаємося від старшого слідчого в особливо важливих справах головного слідчого управління міністерства Євгена Кожуховського.

СИНХРОН: Євген КОЖУХОВСЬКИЙ, старший слідчий Головного слідчого управління МВС України: "Ну, дружині я розказую, коли приходжу додому, те, що вона в мене найкраща, вона в мене єдина така, такої більше немає, от. Намагаюсь розказувати це. Безумовно, намагаюся не приносити додому те, що є на роботі".

РЕПОРТАЖ: Дві кімнати в комунальній квартирі – це ще розкіш, – показує скромні апартаменти дружина старшого слідчого Ганна Кожуховська. Раніше сім`я правоохоронця з 16-річним стажем мешкала за значно гірших, гуртожитських умов. Уже 17-й рік Кожуховські стоять у черзі на квартиру.

СИНХРОН: Ганна КОЖУХОВСЬКА, дружина старшого слідчого Головного слідчого управління МВС України: "Зараз черга потихеньку двигається".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Зараз ви які там в списку?"

СИНХРОН: Ганна КОЖУХОВСЬКА, дружина старшого слідчого Головного слідчого управління МВС України: "Ну, так як район об`єднали, то ми були 8 тисяч з хвостиком невеликим".

РЕПОРТАЖ: Принаймні зарплата в чоловіка вчасно, і для дітей відпочинок міністерство організовує, – втішає себе дружина слідчого. Що кухня одна на дві сім`ї – не нарікає: чоловік мріяв служити в правоохоронних органах.

СИНХРОН: Ганна КОЖУХОВСЬКА, дружина старшого слідчого Головного слідчого управління МВС України: "Ну, хотілось би більше якихось трохи соціальних гарантій, захищеності якоїсь".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "А що саме? От ви ж дружина, ви переживаєте. Так, ви казали, що..."

СИНХРОН: Ганна КОЖУХОВСЬКА, дружина старшого слідчого Головного слідчого управління МВС України: "Ну, хоча би... Ну, хоча би те саме житло. Хоча б те ж саме житло, щоб... Так як раніше: знаю, були організації, строїли для своїх співробітників житло, хай воно було службове, але людина жила в нормальних умовах".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Це ні Луценко не обіцяв, ні Цушко, ніхто не обіцяв?"

СИНХРОН: Ганна КОЖУХОВСЬКА, дружина старшого слідчого Головного слідчого управління МВС України: "Ні, ніхто не обіцяв".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Здравствуйте. Сто лет вас не видел".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Мы тоже".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Это наш папа приехал".

РЕПОРТАЖ: Свого чоловіка Валентина Литвин тепер частіше бачить на фото, аніж живцем. Заради підвищення генералові міліції Валерієві Литвину довелося змінити трикімнатну квартиру в Херсоні на винаймальну в столиці. До того ж, власним коштом. Але на сімейному бюджеті, за словами пані Валентини, це не надто позначається.

СИНХРОН: Валентина ЛИТВИН, дружина першого заступника начальника УМВС на транспорті: "В принципе, денег никогда много не бывает, но та зарплата, которую получает муж и которую он нам для семьи выделяет, и так как я работаю учителем средней школы – ну, для нас достаточно".

РЕПОРТАЖ: Про міліційні новини пані Валентина довідується радше з преси, аніж із перших вуст. Навіть що чоловік генералом став, випадково дізналася від своїх колег.

СИНХРОН: Валентина ЛИТВИН, дружина першого заступника начальника УМВС на транспорті: "Есть такая русская пословица: "Много будеш знать – скоро состаришься". Поэтому он беспокоится об моей молодости. Значит, ничего не рассказывает".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Міліцейська дружина – дійсно особливий статус. Чоловіки в погонах на інтерв`ю погоджуються лише з благословення керівництва. Їхнім дружинам спеціальний дозвіл не потрібен. А все тому, що вони і так знають, що можна, а чого не варто говорити.

Заручниками в боротьбі за владу інколи можуть стати навіть пам`ятники

ОГЛЯДОВО: Заручниками в боротьбі за владу інколи можуть стати навіть пам`ятники. За місяць естонці обиратимуть парламент. Через брак яскравих ідей політики використовують прийоми, які цілком можна було б назвати забороненими. Головна тема передвиборної кампанії – намір чинної влади демонтувати пам`ятник радянським воїнам в центрі Таллінна. Розмови про це тривають понад десять років. Утім сьогодні естонська влада готова перейти від слів до конкретних дій. Закон, який дозволить це зробити в першому читанні ухвалив естонський парламент.