Уряд не хоче, аби громадські ради Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії були сформовані. Саме тому парламентська більшість не проголосувала за Постанову «Про затвердження персонального складу громадських рад НТКУ та НРКУ» у грудні. Офіційну позицію Кабміну з цього питання сформулював голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Едуард Прутнік.

Як уже повідомляла «Детектор медіа», спроба ухвалити цю постанову у грудні була невдалою – за її включення до порядку денного проголосувало лише близько тридцяти опозиційних депутатів. Після цього голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко надіслав до керівників трьох фракцій парламентської більшості, віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника та голови Держтелерадіо Едуарда Прутніка листи з проханням сформулювати їхню позицію щодо цієї постанови.

Як стало відомо сьогодні «ТК», Едуард Прутнік у офіційному листі відповів, що створення громадських рад є… передчасним. Наводимо повний текст листа:

Шановний Андрію Віталійовичу!

На Ваш лист від 25.12.2006 р. №06-22/14-344 щодо розгляду проекту Постанови Верховної Ради України від 15.12.2006 р. №2757 «Про затвердження персонального складу Громадських рад Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України» інформуємо.

Держкомтелерадіо з повагою відноситься до рішень Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, спрямованих на вдосконалення телерадіоінформаційного простору України.

Водночас, слід зазначити, що Закон України «Про телебачення і радіомовлення» практично не наповнює конкретним змістом перспективи діяльності Громадських рад. У ст. 14 Закону визначене лише право таких рад подавати кандидатуру керівника НТКУ (НРКУ) до Верховної Ради на призначення та на звільнення. Більш повного тлумачення прав та обов’язків рад поточна редакція Закону не містить, що фактично може призвести до неможливості налагодження їх ефективної роботи взагалі, зокрема щодо неузгодженості з діяльністю інших наглядових органів та редакційних рад.

Крім цього, норма частини 6, статті 14 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає, що організаційно-правовий статус НТКУ і НРКУ може бути змінений лише на статус Суспільного телебачення і радіомовлення, а при створенні такої форми мовлення виникне потреба у формуванні нового складу Громадських рад.

Виходячи з викладеного, Комітет вважає, що до визначення на законодавчому рівні основних напрямків роботи, завдань та повноважень Громадських рад з метою забезпечення ефективності їх роботи, покращення громадського контролю у системі державного (суспільного) телебачення, з урахуванням європейського досвіду, розглядати проект зазначеної Постанови, на нашу думку, передчасно.

З повагою,

Голова Комітету Едуард Прутнік

Поки що Держкомтелерадіо не прокоментував своєї позиції, викладеної в листі (як повідомив «ТК» Ігор Чабан, радник Едуарда Прутніка, Голова Держкомтелерадіо перебуває нині у відпустці і до свого повернення до роботи нічого не коментуватиме), однак на запитання «ТК» відповіли Андрій Шевченко, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, та Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права.

Андрій Шевченко, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації:

– Я листом Держкомтелерадіо розчарований, бо в перекладі на людську мову суть листа можна перекласти так: Держкомтелерадіо проти змін на державному телебаченні і проти руху в бік Суспільного мовлення. Фактично, позиція, викладена в листі, виглядає як порушення закону, оскільки ст. 14 Закону України про ТБ і РМ чітко говорить, що влада зобов’язана створити громадські ради на НРКУ та НТКУ, є процедура їх створення і вже є певні функції, які тільки ці громадські ради можуть виконувати. Проте я не думаю, що ця позиція Держкомтелерадіо є остаточною. В нас досить якісний робочий контакт із керівництвом Держкомтелерадіо, я знаю Едуарда Прутніка як досить прогресивну людину і гадаю, що ми неодмінно залагодимо це питання. Я можу погодитися з позицією, що в поточній редакції Закону діяльність громадських рад не наповнена реальним змістом (поки що!), проте, як на мене, це не може бути підставою для того, щоби їх не формувати – тобто не формувати єдиний, визначений законом, орган громадського контролю за діяльністю державного ТБ і радіо. Єдиний вихід із ситуації, який я бачу: якщо у різних сторін процесу є певні перестороги, то треба їх якомога швидше зняти шляхом перемовин, і щойно ВР поновить свою роботу на початку лютого, то одним із перших її питань має стати формування громадських рад НТКУ і НРКУ, а також ухвалення в першому читанні поправок Ольги Герасим’юк до закону про ТБ і РМ, де якраз дуже конкретно виписано ширші повноваження громадських рад.

Я знаю ситуацію на НТКУ і вважаю, що ця компанія перебуває в постійній багаторічній кризі. Я думаю, ви знайдете небагато людей і серед самих телевізійників, і серед телеглядачів, які би сказали, що зміни цій телекомпанії не потрібні. На моє переконання, громадська рада НТКУ (з НРКУ – ситуація аналогічна) мала би стати, поміж іншим, і потужним лобістом змін, реформ і руху до суспільного мовлення. Не буду вдаватися в усі деталі закону, але наведу лише один приклад: лише громадська рада НТКУ чи НРКУ може ініціювати питання про призначення або звільнення керівника НТКУ чи НРКУ. Це означає, що якщо зараз з якихось причин місце керівника тої чи іншої компанії виявиться вакантним, то немає жодного законного способу зробити відповідне кадрове призначення. Це лише один окремий елемент. Назагал, за громадськими радами закріплено три ключові функції: контроль або погодження бюджету, визначення редакційної і програмної політики і доступ до кадрових рішень. Тому зараз, коли ми не затверджуємо проект Постанови «Про затвердження персонального складу громадських рад Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України», ми фактично залишаємо НТКУ і НРКУ в управлінському вакуумі.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права:

– Якщо орган державної влади дозволяє собі робити коментарі, що закон можна просто не виконувати, то це вказує на те, що Держкомтелерадіо не має жодного бажання проводити демократичні реформи на національному телебаченні і радіо. Слід зазначити, що формування громадських рад – це не єдине положення нової редакції закону про телебачення і радіомовлення, що залишається невиконаним з 1 березня 2006 року – дати набуття законом чинності. Тобто законом нехтують вже майже рік.

Наприклад, закон передбачає, що НТКУ та НРКУ здійснюють свою діяльність на підставі статутів, що затверджуються Верховною Радою України. Статути не затверджено і навіть нічого не чути про їх підготовку. Закон передбачає, що НТКУ та НРКУ, як і інші державні телерадіокомпанії, мають статус державних підприємств. Цих реформ також не було зроблено.

Слід відверто зазначити, що таке ставлення до національних мовників – це не лише проблема чинного уряду, це проблема всіх без винятку урядів України. Наприклад, попередня редакція закону про телебачення і радіомовлення передбачала, що засновниками НТКУ та НРКУ є спільно Президент України та Верховна Рада України, однак всупереч цьому, ці мовники були засновані Кабінетом Міністрів України, котрий, не маючи жодних повноважень, у 2002 та 2004 роках затвердив їхні статути. Нові «помаранчеві» уряди, маючи можливість провести реформи – шляхом змін до статутів та змін складу Наглядових рад – не забажали рухатися цією дорогою реформ, розраховуючи на прийняття закону про суспільне мовлення.

Орган влади, який має важелі контролю, ніколи не захоче їх віддавати. Це природно, так само, як багата людина не схоче стати бідною, а сильна – слабкою. Тому повноваження потрібно забирати імперативно, на рівні закону. Наприклад, законом потрібно чітко визначати, як саме сотні мільйонів гривень передаються з бюджету національним мовникам, на які потреби і хто контролює зміст та якість програм, а не віддавати все це на відкуп Держкомтелерадіо. З власної ініціативи Держкомтелерадіо ніколи не піде на реформу системи фінансування національних мовників. На жаль, усі розмови про суспільне мовлення використовуються для того, щоби тягнути час і відкладати реальні демократичні реформи національного мовлення.   

Нагадаємо, до громадської ради НТКУ пропонують включити: В'ячеслава Кириленка, Тараса Петріва, Олександра Семирядченка, Олександра Пономарьова (всі – за квотою Президента); Ганну Герман, Олену Бондаренко, Володимира Ландіка (Партія регіонів); Андрія Шевченка, Миколу Баграєва (БЮТ); Ольгу Герасим'юк («Наша Україна»); Євгена Філіндаша (СПУ); Олександр Голуба (КПУ). За спільною квотою БЮТ і НУ висунуто Костянтина Квурта, голову правління Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна».

До громадської ради НРКУ висунуті Олександр Семирядченко, Іван Малкович, Марія Бурмака, Оксана Забужко (за квотою Президента); Володимир Зубанов (Партія регіонів); Микола Томенко, Віталій Чепинога (БЮТ); Юрій Артеменко (НУ); Леонід Мордовець (СПУ); Ігор Алексєєв (КПУ) та інші.

Повний склад громадських рад, затверджений Комітетом з питань свободи слова та інформації.

Фото – Оглядач.