Поправка Ольги Герасим’юк до закону «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яка стосується громадських рад Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії  (законопроект № 2153) цього тижня депутатами розглядатися не буде, як планувалося раніше. Нагадаємо, що ця поправка має на меті внести зміни до ст. 14 закону і встановити основні завдання громадських рад НТКУ та НРКУ: контроль за дотриманням НТКУ та НРКУ законодавчих актів, що регулюють діяльність телерадіоорганізацій; перевірка результатів діяльності НТКУ та НРКУ; отримувати будь-яку інформацію (документи, звіти, кошториси та ін.) що пов’язані з діяльністю НТКУ та НРКУ тощо. Одні вважають, що цією поправкою громадським радам надається занадто багато прав, інші – не поспішають з своїх вузькопартійних міркувань. Так само й загальмувалося прийняття Постанови Верховної Ради про персональний склад громадських рад НТКУ та НРКУ. Спроба її прийняти напередодні Нового року – провалилася. Представники опозиції  пояснюють це бажанням влади керувати державними компаніями в ручному режимі, а представники антикризової коаліції – технічними проблемами.

Коментують ситуацію для  «Детектор медіа»  народні депутати України  Петро Симоненко,  Леонід Мордовець, Андрій Шевченко, Тарас Чорновіл, Микола Комар, Микола Томенко та Лесь Танюк.

Петро Симоненко, фракція Комуністичної партії України:

– Громадські ради мали б бути виразником інтересів різних політичних сил і практично формувати основу впливу на формування тієї ж редакційної політики в НТКУ та НРКУ як частину громадського суспільства. А практично під різним приводом туди просувалися кандидатури, які були виразниками інтересів Президента. Тому ми й не голосували. Ми добре знаємо тих людей, тому відверто сказали, що ми не будемо голосувати.

Леонід Мордовець, фракція Соціалістичної партії України:

– Голосування за персональний склад громадських рад не пройшло, бо не було зваженої позиції деяких політичних сил. Між фракціями не знайшлося компромісу. Є незадоволення і  персональним складом тих кандидатур, які пропонувалися в частині їх складу  від громадських організацій.

– Це означає, що є вірогідність перегляду персонального складу рад?

– Так. Я думаю, що ми повернемось до розгляду цього питання на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації. До кінця лютого ми обов’язково це питання з’ясуємо.

Андрій Шевченко, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

– Три фракції, а саме комуністи, соціалісти і Партія регіонів, сказали, що вони не готові голосувати за цю постанову, за такий склад громадських рад. У принципі, жодної конкретної аргументації я не почув: хто саме з цих персоналій не влаштовує, і що треба змінити. Чесно кажучи, те голосування було досить дивним, оскільки перед цим на засіданні комітету було одноголосно проголосовано  за саме такий персональний склад, за нього голосували всі фракції без винятку. По факту ми можемо говорити, що фракції антикризової коаліції потребують часу, щоб визначитись зі своєю позицією по персональному складу. Мені це прикро, бо я думаю, що це втрата часу. Це нас відкине у  формуванні громадських рад НТКУ та НРКУ як мінімум до весни. Цей важливий крок для створення суспільного мовлення не зроблено.

- Можливо,  це свідоме затягування процесу створення  засад суспільного мовлення?

– Я зараз не схильний гратися в інтерпретацію, чи хтось свідомо блокує, чи це просто безвідповідальне ставлення до часу. Але фактом є те, що дуже важливий процес – створення громадських рад,  який мав статися ще рік назад – відкладений до весни. Але це нічого не міняє в стратегії, я вважаю, що парламент має визначитись зі складом рад.  Інше питання, що  парламент мав би врахувати побажання громадських організацій. Скажу відверто, що я не в захваті від тих персональних складів громадських рад НТКУ та НРКУ, що ми отримали, я теж вважаю, що там забагато політиків і бізнесменів. Але навіть такий склад є точно  кроком уперед до того, щоб державне телебачення почало працювати на суспільство. Я думаю, що від  створення  громадських рад виграють всі: по-перше, самі НТКУ та НРКУ, бо громадські ради можуть стати дуже великим захисником і  їх бюджету, і свободи слова. Ми знаємо, як це сталося  колись в Празі, коли саме такі наглядові органи стимулювали захист їхнього суспільного ТБ від посягань держави. По-друге, я думаю, що від цього виграє і  влада, і опозиція, бо вони отримають  хоч мінімальний доступ до  системи державного телебачення та радіо, вони отримають  хоч якійсь елемент контролю. Тому що зараз формально ні Кабмін, ні Держкомтелерадіо, ні Верховна Рада, ні Президент не мають жодного впливу на НТКУ та НРКУ. Елементарне питання: «Хто може зараз звільнити і призначити керівника НТКУ?».  За законом і Конституцією, не має жодного органу влади, який міг би це зробити (оскільки за новою редакцією Закону про ТБ та РМ, саме Громадські ради подають ці кандидатури, – «ТК»).  І, по-третє, найголовніше, від цього виграє глядач і слухач.

Але розгляд питань про  створення громадських рад  свідчить про те, що наші політики не є активними прихильниками цього процесу. Бо якби політики хотіли, щоб це відбувалося, ми б мали інший результат.

– Яка вірогідність прийняття поправки  Ольги Герасим’юк?

– Я думаю, Верховна Рада України на цій сесії не ухвалить цієї поправки. Перед новим роком автор зняла питання  з розгляду, оскільки планувала надалі проводити консультації з Держкомтелерадіо і правлячою коаліцією. Я доповів на погоджувальній раді, що оскільки мені нічого не відомо про завершення консультацій, цей проект на цьому сесійному тижні не розглядатиметься.

Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів:

– Знаєте, коаліція – це досить складний інструмент. У ній немає прямого керування і потрібно перед тим, як виносити такі кадрові питання,  все обговорити від першого до останнього моменту. І не просто мають бути враховані інтереси всіх, а мають бути дані стовідсоткові гарантії, що відбудеться голосування, буде нормальна співпраця, і не буде потім виникати якихось непорозумінь між людьми, які прийдуть у ті Ради. Відбулось те саме, що колись було з першим голосуванням за зняття Юрія Луценка. Все йшло красиво, але не дотрималися певних абсолютно технічних нюансів і голосування провалилося. На наступний день технічні нюанси були враховані, і голосування відбулося. Я думаю, що й тут згодом відбудеться голосування, бо це,  знову ж таки,  технічні недоопрацювання.

– Тобто, це  не бажання коаліції  поміняти запропонований  персональний склад  Рад?

– У нас були певні застереження. Я не готовий зараз відповісти по всіх цих кандидатурах. Я просто не пригадую тих персоналій, які там були. Але технічно там не було доопрацьовано.

З приводу поправки Герасим’юк, то можу сказати, що Радам таким чином  надаються дуже серйозні додаткові повноваження, які, на наш погляд, виходять поза межі повноважень громадських рад, і можуть впливати на безпосередньо керування каналом. По суті, Ради будуть займатись адмініструванням роботи каналу. У нас тут виникли застереження, тому що громадська рада може пропонувати загальну редакційну  політику, але вона є дорадчим органом. У законопроекті пані Олі виписані такі речі, які носять адміністративний характер і не є повноваженнями ради. Ця правка не має жодного шансу на проходження.

Микола Томенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

– Уряд і антикризова коаліція блокують  створення цих громадських рад, тим більш, вони не готові  голосувати за розширення їх функцій. Комітету з питань свободи слова та інформації треба пояснити, що все, що фінансується з бюджету, має контролюватися громадськістю. Загальна ідеологія законопроекту правильна, але в мене складається враження, що ніхто цього не хоче робити. Передноворічний провал голосування за кадровий склад громадських рад   говорить про те, що сьогодні і Держтелерадіо і уряд шукають  механізми,  як у ручному режимі керувати Першим національним, НРКУ, обласними телерадіокомпаніями. Тому що всі свідомі того, що коли будуть створені громадські ради, де будуть представники опозиції, громадськості, не можна буде просто давати якісь вказівки, або, приміром, звільнити людину за те, що вона не погодилася з редакційною політикою. Мені, до речі, незрозуміло, чому наша медійна громадськість так просто погоджується, що наших випускових чи головних редакторів може власник звільнити через те, що вони політично не підходять. Якось так спокійно пройшло звільнення Наталки Катеринчук з НТН, Інни  Кузнєцової з «Ери». Очевидно всі вважають, що  власники НТН і такий діяч, як Андрій Деркач, можуть робити все, що завгодно. І це, чесно кажучи, у мене викликає сум. Моя ідея, щоб на комерційних каналах були такі громадські, або хоча б наглядові ради. Щоб, коли звільняються люди з ключових постів,  була якась зрозуміла обґрунтована позиція. Але ніхто не хоче цього робити й на державних каналах. Тому я думаю, що найближчим часом більшість Верховної Ради цього не підтримає.

Лесь Танюк, фракція блоку  «Наша Україна»:

– Ми обговорювали на фракції поправку Герасим’юк, ми її повністю підтримуємо. Мені здається, що й БЮТ підтримає. Якби ми могли знайти якихось нормальних людей з Соціалістичної фракції і незалежних депутатів, то, думаю, що ця поправка могла б пройти. Мені здається, що всі депутати, які мають відношення до ЗМІ, та сама Ганна Герман, могла б провести якусь роботу, якщо вона не буде займатися фарисейством, а нормальною справою, то можна було б взяти декілька голосів і у них. Тому цей закон можна було б приймати в першому читанні, а потім доробляти. Але загалом він потрібний.

А ось щодо іншого законопроекту, розробленого Кабінетом Міністрів України, «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації» (№ 2555), то сам текст не викликає у мене заперечень. Єдине, що для мене за всім цим проглядається не просто прозорість, а прозоро-залежність від правлячої еліти. Тут можуть бути механізми впливу на ЗМІ. Поки воно ще все закрито, поки ми офіційно принаймні  не знаємо, хто є власники, хто співвласники, то у влади – у  Кабміну немає можливостей впливати на деякі ЗМІ. Те, що сьогодні Прутнік веде дещо іншу лінію, ніж була до нього – це для мене очевидно. Ми втратили сьогодні всі книжки, які ми мали для бібліотек продавати, ми ніби не встигли, так би мовити, їх закупити через нерозпорядність певних кабмінських організацій, в тому числі і казначейства. Але це проблема Прутніка, який не зробив соціального замовлення. Воно все пішло зараз по лінії,  так би мовити,  обслуговування однієї партії і підготовки плацдарму під нові вибори.

Микола Комар, фракція Партії регіонів:

– На фракції це питання не розглядалося. Треба конкретні аспекти цього питання обговорювати до прийняття рішення. І яке буде прийнято рішення не знаю. Перед Новим роком розглядалося питання про персональний склад громадських рад НТКУ та НРКУ. Воно не пройшло через неузгодженість між фракціями, тому вони не голосували одностайно. Прийнято було рішення продовжити переговори, висловити аргументи. Неможливо за три хвилини, коли йде засідання Верховної Ради, висловити всі аргументи. Тобто була така недомовленість, неузгодженість між фракціями, тому це питання і не пройшло. Воно могло пройти, якби хоча б три фракції були одностайні.

– Є вірогідність того, що персональний склад громадських рад може змінитися?

– Може не змінитися, просто треба пояснити, провести підготовчу роботу до того, як голосувати. Такої роботи проведено не було. Тому голосування не відбулося. Можливо той склад і залишиться, тільки будуть проведені додаткові переговори. Якщо ви помітили в роботі Верховної Ради останнім часом з’явилася така тенденція – домовленості напередодні голосування. Це не вирішується блокуванням трибуни, а питання вирішуються більш цивілізованим чином.