Наш маленький ювілей обійшовся без гучних заходів. Ну що таке 5 років з огляду на той великий шлях, який «ТК» разом із своїми авторами ще сподівається пройти! А ось думки наших читачів про сьогоднішню «Детектор медіа» та їхні побажання на майбутнє – це важливо й корисно. Тож для журналу №9-10 ми попросили наших читачів, серед яких – відомі діячі медіа, культури та політики, відповісти на такі запитання:

Що дала «Детектор медіа» інформаційному простору України?

Чого б ви хотіли побажати «ТК»?

Микола Томенко, народний депутат України:

П’ятиріччя Вашого видання є знаковою подією для українського медіа-простору. У 2002-2004 роках «Детектор медіа» відіграла одну з найбільш вирішальних ролей під час боротьби журналістів та громадськості із цензурою та сумнозвісними «темниками». І в тому, що останні, сподіваюся, назавжди відійшли у нашій країні в минуле – є значна доля Вашої заслуги.

З особливою приємністю хочу відзначити плідну співпрацю між парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформації, який я очолював, та Вашим виданням. Завдяки і «Детектор медіа» в тому числі, нам вдалося успішно провести парламентські слухання з проблеми політичної цензури в Україні, результатом яких було прийняття закону України, що встановлював додаткові гарантії щодо реалізації права громадян на свободу слова.

Сьогодні «Детектор медіа» успішно доносить до читача свій професійний та своєчасний погляд на український медіа-простір, а також відіграє суттєву роль у становленні корпоративної солідарності журналістів України. Тож зичу Вашому редакційному колективу подальшого зростання популярності,  творчої енергії і наснаги, гострого пера та успіхів у створенні такого фахового видання про ЗМІ в Україні, як «Детектор медіа». 

Леонід Кравчук, перший Президент України:

«Детектор медіа» потрібна. Я колись читав цілий розділ Детектор медіа в газеті «День», який відрізнявся своїм досить аргументованим і конкретним аналізом телепрограм (від «ТК» – до 2001 року Наталія Лигачова вела щотижневу колонку «Детектор медіа» в газеті «День»). Там були навіть корисні поради, як зробити програми цікавішими. Коли сайт та журнал «Детектор медіа» продовжує в тому ж дусі -  виходить добре, якщо ж Детектор медіа поверхова, незграбна, робить спробу диктувати, то вона не сприймається, а навпаки відштовхує читача.

Телеканали бояться критикувати один-одного, бояться професійної критик, а вона потрібна.

Бажаю «Детектор медіа» критикувати серйозно, хоча внаслідок цього у вас буде багато недругів. А якщо захочете всім подобатися, тоді ви будете не «Детектор медіа» а «Лялякритика».

Іван Адамчук, генеральний директор 5 каналу:

1. Передусім, «Детектор медіа» зробила спробу, і досить вдалу, структурувати цей простір. Видання поставило собі за мету розібратися у головних процесах у сфері мас-медіа, розгорнути якомога ширшу панораму всіх подій, які у цій сфері відбуваються. На мою думку, «Детектор медіа» як громадська організація є однією з рушійних сил, що намагаються добитися прозорості українського ринку ЗМІ. Бо навіть для широкого загалу споживачів інформації (не кажучи вже про медійників) знання контексту, внутрішніх процесів у кожному окремому виданні, телерадіокомпанії, змін їх власників, перерозподілу капіталів тощо дає повніше й адекватніше розуміння тієї інформації, яку ці ЗМІ продукують. Разом із тим, «Детектор медіа» також допомагає об’єднати учасників цього ринку, взявши на себе місію рупора усіх працівників медійної сфери: від топ-менеджменту до журналістів і операторів.

2. Хочу побажати «Детектор медіа» натхнення у її роботі, чіткого розуміння цілей і неухильного слідування їм, фінансової стабільності для реалізації усіх омріяних проектів, небайдужих читачів, цікавих дописувачів і резонансних матеріалів, а також завзятості у боротьбі із небалакучими респондентами J.

Віталій Шевченко, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення:

1. Тепер важко уявити український інформаційний простір без «Детектор медіа». Вона стала таким невід’ємним елементом того складного господарства, в якому ми працюємо, як безпосередній мовник і як регулюючий орган, і як громадськість, до якої «ТК» належить. Навіть більше того, вона посідає тут особливу роль. Ми навіть на сайті Національної ради подаємо «ТК» на рівні з центральними органами виконавчої влади, скажімо Верховною радою, Президентом.

2. Я не знаю чи варто чогось бажати. Оскільки «ТК» сама робить те, що завжди бажають, вона не застоюється на місті, вона рухається, вона йде вглиб, вона зміцнює свій авторитет. Тому, можу побажати лише того, щоб вона не змінювала свого курсу.

Володимир Різун, директор Інституту журналістики Київського національного університету:

1. Вважаю, що «Детектор медіа» є одним із фахових електронних видань, яке становить інтерес для багатьох спеціалістів, зокрема викладачів журналістики. Я особисто заходжу на «Детектор медіа» – дивлюсь матеріали. Видання виходить за межі огляду телевізійних програм, можна сказати, є фаховим виданням взагалі медіакритики. Із розмов з колегами я знаю, що вони заходять на сайт, відгукуються на якісь матеріали і обговорюють їх. Викладачі роблять посилання на «Детектор медіа», викладаючи ті чи інші фахові дисципліни студентам.  Особисто мене цікавлять матеріали, які стосуються медіаосвіти, насамперед. Потім мене цікавлять публікації узагальненого характеру, які стосуються  засобів масової інформації: я читаю курс «Масової комунікації» і тому мене цікавить саме така тематика, такого філософсько-методологічного плану. «Детектор медіа» виконує ще й роль і такого, я сказав би, трибуна і борця в медіа галузі, і зокрема, вираження певних сподівань журналістів у боротьбі з владою за свободу слова.

2. «Детектор медіа» хочу побажати довгого існування. Проект, напевно, ґрантовий, тому треба так зробити, щоб він не залежав від існування ґрантів і був постійним. Як це зробити? Над цим треба думати. Зрозуміло, що має бути фінансування. Якщо раптом припиняться ґранти – і тоді що? Припиниться  існування «Детектор медіа»? Це вже прикрий момент. Особисто мені цього б не хотілося, тому що зрештою в інформаційному електронному просторі я назвав би лише одне таке представницьке видання фахово-медійного рівня. І тому дуже школа, якщо це буде втрачено. Тому я бажаю довгого життя «Детектор медіа». Бажаю, щоб на її електронних сторінках було багато виступів солідних фахівців. А для цього редакційний колектив повинен працювати над пошуком автури, контактувати з авторами, запрошувати їх до участі.

Брати Капранови, письменники:

1. Ваш сайт - один із небагатьох у морі «жовтухи», що намагається давати збалансовану інформацію. Зараз іде тотальний наступ. Головне в цій ситуації втриматись.

2.  Бажаю вам розвитку, і головне - це втриматись. 

Ганна Герман, заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації:

1. Особисто для мене «Детектор медіа» була першим Інтернет-виданням,  яке запитало моєї думки в період, коли мене так досить безпардонно цькувала преса. Себто «ТК» відіграла в моєму житті значну роль, вона показала мені, що існують стандарти, якщо людину в чомусь звинувачують, то про це питають і її думки. Це світові стандарти. «Детектор медіа» була першою, хто спитав моєї думки з приводу того, яка я є погана.

2. Хочу побажати ще більше збалансованості, ще більше незаангажованості, і ще більшого розуміння того, що слово ранить; завжди давати людині, про яку говорять зле, можливість висловити свою думку. Я думаю, ви на доброму шляху, бажаю, щоб ви як журнал проіснували років сто, а може й більше. Будьте об’єктивні, і вам гарантоване майбутнє. Бо в Україні дуже бракує об’єктивних медіа.

Олексій Мустафін, заступник голови правління з інформаційного мовлення каналу СТБ:

1. Українському суспільству - просування ідеї громадського телебачення, яка у 90-х більше нагадувала незграбну справу підвести базу чи то під приватизацію державного телебачення чи то перетворення його на відділ агітації і пропаганди КПУ. Українським журналістам - відчуття, що за їхньою роботою спостерігають не лише глядачі і політики. Насправді це дуже важливе відчуття. Хай навіть критиці іноді не вистачало професійності і незаангажованості - це все ж було краще, аніж нічого.  

 2. Більше авторів - цікавий і різних. Більше уваги неполітичному боку телебачення. Ще більше драйву. І, звичайно, ще більше небайдужих читачів.

Володимир Ар’єв, продюсер студії «Закрита зона»:

1. За останні 5 років «ТК» була тим чинником, що змушував ТБ відійти від так званих «стандартів» 2000-2004 року (цензура, підкорення волі власника чи менеджера). Але потім у «ТК» почало бракувати фахового аналізу ТБ, технічних новинок, телевізійних ідей, почалось «філософствування». Хоча я розумію, що причиною цьому може бути причина брак, кваліфікованих працівників.

2. Хотілося б побажати вийти на новий якісний рівень, стати найбільш авторитетним виданням в журналістському середовищі. Також - розвитку, гарного фінансування, якісного аналізу телебачення і поменше філософських матеріалів. Останнім часом часто висвітлюєте теми кіно, хоча цим мають займатися кінокритики. Вам необхідно займатися телепростором. 

Олесь Бузина, публіцист:

1. Не секрет, що промо-служби телевізійних каналів тиснуть на паперову пресу, вибудовуючи імідж телевізійних зірок і вимагаючи «кохання» до себе, особливо цим грішить «1+1» , який боїться будь- якої критики. Як на мене, в «ТК» є можливість втекти від цієї тенденції.

2. Бажаю «ТК» перерости в «безбашенний» журнал.

С’ю Фолджер, директор «Інтерньюз Нетворк» в Україні:

1. В первую очередь знание и анализ, широких масс об электронных СМИ, что немаловажно. Я, к сожалению, не читаю по-украински, но мне и моим друзьям очень нравятся стати в «ТК» на русском языке. Я считаю, что «ТК» сделала значительный вклад в развитие открытого, демократического общества.

2. Много лет стабильного развития, светлое будущее, стать более доступной, глобальной, выходить на новые горизонты.      

Віктор Придувалов, кліпмейкер, режисер:

1. То, что в моем окружении люди, мало связанные с телевидением, читают «Детектор медіа», говорит о многом. На многие телевизионные проекты они обращают внимание только потому, что о них было написано именно в этом издании. И то, что я прочитал о своем неудавшемся проекте «Метро» - как позитивный отклик, так и негативный, - мне понравилось. Единственная нормальная  реакция на мой проект была только у «Детектор медіа».  Когда читаешь статьи этого издания, радует культурный бекграунд журналистов, которые пишут. Это редко сейчас встречается в украинской прессе.

2. Желаю держать ту же планку, уровень, не скатиться в попсу, коньюнктуру и всю остальную чепуху. Держитесь, господа!

Володимир Горянський, актор:

1. Если «Детектор медіа» независима от влияния каналов, то она нужна. Каждый, кто соприкасается с телевидением, одним глазком в это издание и заглянет. Думаю, что на «Детектор медіа» работают профессионалы, знающие толк в телевидении. Главное, чтобы критика не была пустой, агрессивной, а была грамотной, учитывала мировые традиции и помогала, действовала на созидание, а не разрушение. Но все знают, что не ошибается тот, кто ничего не делает.

2. Желаю объективности и любви к тем, кого «Детектор медіа» критикует. Взаимности, чтобы это приносило хорошие плоды, потому что, как правило, от непонимания журналистов и телевизионщиков страдает больше всего зритель.

Семен Горов, кліпмейкер, режисер:

1. Приятно, что есть издание, которое может профессионально написать о проблемах телевидения. Как правило, журналистам легче писать о рецептах приготовления картофеля в мундире или о маске для лица.

2. Я бы пожелал более внимательно подходить к качеству самого издания. Печатать журнал на более дорогой бумаге, больше внимания обращать на верстку, на имидж издания, потому что - то, что я видел, больше похоже на самиздат. Это тоже неплохо, но можно и получше делать.

Анатолій Борсюк, телеведучий:

1. Не всі тексти, які пов’язані з критикою телебачення, у «Детектор медіа» справедливі. Можливо це пов’язано з молодістю журналістів «Детектор медіа», бо їм хочеться блиснути своїми знаннями. Але з цим треба бути дещо обережнішим, бо при великій кількості шанувальників «ТК», є й ті, хто не дуже задоволений тим, що відбувається на її шпальтах. Саме поняття Детектор медіа дуже необхідно, але було б дуже доборе, якби, окрім одного видання було подібних ще три, які б не зосереджувалися б переважно на політичних програмах і  на тенденціях політичного життя в засобах масової інформації. Інколи, коли читаєш «ТК», виникає враження, що взагалі нічого більше глядачам не потрібно, окрім роздивляння політичних болячок нашого суспільства. Але я проти необ’єктивної критики. Наші журналісти знаходять підводні течії і якісь потаємні змісти там, де їх немає. Нещодавно на «ТК» було написано, що я в своїй програмі «Чорним по білому» не буду займатися політикою не тому, що мені це нецікаво, а тому що головний режисер цієї програми  - дружина пана Карташкова, котрий великий керівник на нашому каналі, і що я таким чином намагаюся бути ближче до керівництва. (Дослівно це виглядало так: «Щодо «Чорним по білому», то глядач втішатиметься, як сказав «ТК» його автор Анатолій Борсюк, неполітичним змістом програми, в чому Борсюку,  напевно,  допоможе співпраця із відомим режисером Дарією Огир (до речі,  дружиною нового продюсера інформаційного мовлення «1+1» Володимира Карташкова, що, будемо сподіватися, посприяє,  нарешті,  порозумінню Борсюка-телеведучого із керівництвом каналу)», - «ТК») Це дурня повна! Це пояснює чому в мене такий песимістичний тон. Взагалі щодо «Детектор медіа», то коли Наталя Лигачова пішла з газети «День», мені здавалося, що вона просто загубиться на Інтернет-просторах, а виявилося, що навпаки. Я з повагою ставлюся до видання, і думаю, що воно зіграло таку ж за масштабом роль, як «Українська правда» чи 5 канал у часи помаранчевої революції.

2.Бажаю «Детектор медіа» не займатися виключно політичним мовленням засобів масової інформації. Я думаю, що це не завдання взагалі телебачення, і «ТК» не слід стимулювати творчих людей тим, що заняття політичним мовленням – це найвищий пілотаж. Я зичу «ТК» зробити наше телебачення різноманітним, бо окрім неї ніхто цього зробити не зможе. Вона впливає не писанням законів, а створенням морального клімату в середовищі телевізійників. 

Юрій Макаров, телеведучий:

1. Це єдине видання, яке висвітлює професійні аспекти телебачення. Бо решта видань  про  телебачення пропонує телепрограму та подробиці з життя зірок, які, до речі не обов’язково є справжніми зірками.  Таким чином, якоїсь серйозної розмови про телебачення в цих виданнях нібито не існує взагалі. І в цьому сенсі така трибуна, як «Детектор медіа», створена для рефлексій – це для України на даний момент дуже важливо.

2. Але мені б хотілося, щоб у «ТК» було більше Детектор медіа як такої. Якщо йдеться про Інтернет-варіант, а не про паперову частину, яка до мене не доходить, то виникає враження, що він не дуже визначений при тому, і ця невизначеність відображає не перехідний період, а принципову невизначеність. Коли з’являються нові проекти на телебаченні, то я не завжди можу знайти на сайті якусь професійну рефлексію на них. Зазвичай навпаки. І в цьому сенсі я б хотів, щоб «Детектор медіа» відповідала більше своїй назві. 

Олег Вергеліс, журналіст:

1. Вплив «Детектор медіа» на медійний простір України суттєвий. Вона зуміла певною мірою структурувати галузеві тенденції в своїх матеріалах. Вона намагається охопити і висвітлити весь спектр телеподій. І звичайно, що мені здається найцікавішим – це те, що «ТК» не дає спокійно жити в доброму розумінні цього вислову багатьом телевізійникам. Я знаю, що багато людей постійно заглядають на її сторінки і думка, висловлена, на сайті «ТК», функціонує в телепросторі як певний критерій об’єктивності.

2.Я б хотів побажати «Детектор медіа» охоплювати все більше і більше тем і читачів, щоб вона була не тільки професійним сайтом. Щоб їй вдалося вхопити сегмент простого телеглядача, який би завдяки «ТК» міг би орієнтуватися в непростих  руслах і перепиттях телевізійного життя.

Світлана Поваяляєва, письменниця, тележурналіст:

1. Мені здається, що «Детектор медіа» має вплив і на неї зважають ті люди, які  працюють на телебаченні. Я не є читачем журналів і газет, але якщо вже читаю, то заходжу на сайт «ТК». Для телевізійників це видання важливе, бо хто ж нас ще може судити, як не професійна критика. Телебаченню піар не потрібен, а потрібен професійний аналіз.

2. Я зичу «Детектор медіа», наскільки це можливе в нашій державі, бути незалежною від політичних подій, щоб їй удалося уникнути того рівня цензури, який є тіньовим. Бажаю їй, щоб ніколи не довелося вибачатися перед глядачами і читачами.

Данило Яневський, телеведучий:

1. «Детектор медіа» в українському медіа-просторі зіграла видатну роль з багатьох міркувань. По-перше, вона відіграє комутативну роль поміж різними групами впливу, які існують в журналістській корпорації. Ми могли б не знати, що діється в журналістиці, але завдяки «ТК» ми є в контексті подій. По-друге, вона зібрала ряд авторів, які зробили собі ім’я. Я в своїй роботі прислухаюся до їхніх думок, звіряю свої рішення, як творчі, так і адміністративні, і думаю, куди мені рухатися далі.

2. Бажаю «Детектор медіа» і надалі уникати впливів, триматися того, курсу, який вона взяла, і бути ні з ким, ні проти кого, а лише «за». 

Костянтин Дорошенко, заступник головного редактора журналу «Профиль-Украина»:

1. Сьогоднішній інформаційний простір України я просто не уявляю без «Детектор медіа». Часто кажуть, ніби ЗМІ – то «четверта влада». А кожна влада потребує контролю й аналізу її дій – інакше перетворюється в диктатуру. Як за Совєтів – преса була такою правдивою репресивною владою. Коли ЗМІ стають рупорами пропаганди чи політичних сил, чи певних фінансових кіл – це також диктатура, це не інформація, а бомбування населення. Ми знаємо чимало прикладів видань та електронних медіа в сучасній Україні, що відіграють саме таку роль. І саме «ТК» в нашому суспільстві відіграє роль певного професійного та етичного контролера ситуації зі ЗМІ та свободою слова в нашому суспільстві. Фахівці визнають це своєю увагою – я не знаю серйозного керівника ЗМІ, який би не читав «ТК». А ще важливіше, що, хоч «ТК», здавалося б, є виданням професійним, серед її читачів чимало людей, які не мають стосунку до медіа-бізнесу й роками обирають саме «ТК», як соціально-політичне видання, якому довіряють.

Я ніколи не роблю компліментів, але й не боюся гучних оцінок. Тому беру на себе право назвати Наталію Лигачову однією з тих, хто сьогодні уособлює сумління українських ЗМІ. Колеги – хай іноді іронічно, але регулярно – називають її Робесп’єром української журналістики. Знаючи Наталію вже більше десяти років, я згоден з цією оцінкою, за одним виключенням – безумовно, пані Лигачова має набагато більше шарму, ніж славетний француз.  

2. Інвестицій. Це найголовніше для розширення впливу одного з дійсно чесних ЗМІ України. Бо суспільне визнання Детектор медіа має. Хай стає ще потужнішою.

Влад Ряшин, телепродюсер:

1. Раньше  «Детектор медіа» больше занималась критикой информационного вещания телевизионных каналов, возможно, это было связано с выборами. Сейчас вы стали более интересным изданием не только для телевизионщиков, но и для всех граждан. На мой взгляд, Интернет-издание «Детектор медіа» - самое читаемое независимое издание, которое пользуется авторитетом всех, кто работает на телевидении.

2. Поздравляю вас с пятилетием! Желаю, чтобы вы оставались такими как вы есть, и в дальнейшем, как сейчас, всегда были на устах всех топ-менеджеров страны.

Ігор Кондратюк, телеведучий і телепродюсер:
 «Детектор медіа» дає можливість бути співучасником професійних розборок серед телевізійників, особливо в політичній та інформаційній сферах. Телеглядачі й ті, хто робить телебачення не тільки мають нагоду прочитати на «Детектор медіа» останні медіа новини,  а й висловитися, зокрема в опитуваннях.

Бажаю «Детектор медіа», щоб вона допомагала глядачам розібратися в телевізійній кухні, а телевізійникам робити свою справу професійніше і за кадром бути більш публічними людьми. Також бажаю, щоб видання не було заангажованим, щоб вам було все одно кого критикувати: «1+1», «Інтер» чи Вінницьку ТРК.

Сніжана Єгорова, телеведуча:

1. Добре, що існує такий проект. Ви даєте уявлення про те, що існує професійне телебачення. Розповідаєте, що на ТБ працюють люди не тільки для того, щоб заробити гроші, а й для того, щоб якнайкраще інформувати глядачів, швидко повідомляти правдиву інформацію. Гадаю, що в кожній демократичній державі повинен існувати такий проект. Подобається, що «Детектор медіа» подає найсвіжішу й перевірену інформацію, коментарі й різні думки. Дописувачі у вас мають змогу посперечатися з того чи іншого питання. Подобаються публікації, написані з гумором.

2. Бажаю, щоб ви залучали більше людей до проекту, маю на увазі журналістів, які мають творчий підхід. Щоб більше було позитиву. Коли автор конструктивно критикує, використовуючи професійну термінологію, пропонує шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми, то хочеться дослухатися до його порад. Тоді й критику сприймаєш по-іншому. І ще бажаю, щоб ви ніколи не скочувалися до пліток.

Тарас Стецьків, радник Президента України:

1. Найбільше, що дала «Детектор медіа» інформаційному простору – це високий рівень дискусії на тему медіа. Завжди приємно читати ваші високопрофесійні матеріали, які віддзеркалюють різні погляди і думки на телевізійну тематику.

2. Хочу побажати – так й надалі тримати! Завжди всі події висвітлювати з громадянської позиції. Успіху вам!

Наталія Лигачова, головний редактор «Детектор медіа»

<