Я хочу, але не можу. Не подумайте нічого такого. Я дуже хочу висловити цілковите задоволення від того, що Партія регіонів таки відреагувала належним чином на дії депутата із її лав Олега Калашнікова, який відлупцював оператора телеканалу СТБ Володимира Новосада і застосував фізичний вплив на журналістку Маргариту Ситник. Він також забрав у них касету, на якій була зафіксована його балачка з виборцями біля стін парламенту.  Але при всьому своєму бажанні ніяк не можу сказати, що регіоналів тепер можна переплутати з  „Нашою Україною” у боротьбі за свободу слова.

Певна річ, я читав, що лідер фракції і партії Віктор Янукович щоранку прокидається з тягарем на плечах, як про це повідомила його прес-секретарка і в той сам час депутатка Ганна Герман, і що він нарешті скинув цей тягар, прийнявши рішення про виключення Олега Калашнікова з фракції. Уявити собі, що шановний кандидат на посаду Прем`єр-міністра ухвалив таке рішення, а пацани з фракції перетерли це питання  і вирішили інакше  - найбуйніша фантазія не дозволить. Тому цілком логічним було наступне рішення президії Партії регіонів, згідно з яким Олега Калашнікова вилучили із фракційних лав і рекомендуватимуть з`їзду партії позбавити його партійного квитка. Таку позицію підтримав навіть Ринат Ахметов, якого не було на засіданні, але він передав свою згоду із подібним рішенням. А Віктор Янукович, мабуть, прокидається легко і невимушено як людина з чистою совістю.
Та журналісти, які підписали листа до Партії регіонів з вимогою покарати Калашнікова ( в тому числі і автор цих рядків), не повинні потирати руки від задоволення. Адже всі ці дії відбуваються на тлі однієї скромної події. А саме – вищезгаданий депутат ліг до лікарні з гіпертонічним кризом. І як би хто до нього не ставився, але зараз він хворий  - а сварити, та ще й публічно, хвору людину якось не прийнято в цивілізованих суспільствах. Цивілізовані, гуманні норми вимагають, щоб людина видужала і лише тоді вживати щодо нього заходів.

Хоча, може, керівництву партії відомо трохи більше про свого майже колишнього члена   і вони твердо впевнені, що він, як часто буває в подібних випадках, просто закосив під болящого, аби пересидіти непевний час під прикриттям людей у білих халатах. Тоді треба так і сказати громадськості. Без такого повідомлення все виглядає як піаркампанія: бий свого, щоб і свої і чужі боялися – навіть в лікарні дістанемо.

А якщо він таки справді хворий і його гіпертонічний криз, не дай Боже, переросте у інфаркт? Тоді на плечі Віктора Януковича знову ляже тягар? І як же він його зніматиме?

Юрій Луканов, для "Детектор медіа"