Що почім? Вічне українське виборче запитання

22 Березня 2006
4608
22 Березня 2006
12:08

Що почім? Вічне українське виборче запитання

4608
Скільки коштує соцопитування, в якому буде подано вигідний партії-замовниці рейтинг?
Що почім? Вічне українське виборче запитання

Скільки коштує соцопитування, в якому буде подано вигідний партії-замовниці рейтинг?

Офіційна наука відповіді на це запитання досі не дає. Не назвав суму і доктор соціології Сергій Макєєв, гість прес-клубу Київського інституту журналістики і проекту Євросоюзу-ТАСІС-Бі-Бі-Сі „ЖОРНА” („Журналістська Освіта: Розвиток НАвичок”). Не це є предметом досліджень д-ра  Макєєва, чия солідна наукова установа – Інститут соціології НАН України – разом з Академією Української Преси провадять моніторинґ політичних новин і контент-аналіз політичної реклами нинішньої виборчої кампанії. Солідним соціологічним установам, каже д-р Макєєв, немає потреби ризикувати заради швидкого заробітку:  зіпсована на догоду партії репутація означатиме втрату набагато заможніших корпоративних клієнтів, які, до того ж, постійні.

Але студентів, яких поміж учасників прес-клубу найбільше, не завжди переконують логічні аргументи: їхні ровесники вимахують прапорами партій, їхні ровесники випускають газети для партій, їхні ровесники виходять на мітинги партій, і нинішня виборча кампанія довела багатьом, що платять за все.

Тим часом д-р Макєєв вважає, що політичні переконання українців склалися ще наприкінці 1990-х і марно сподіватися суттєво змінити їх фальшованими рейтингами чи незбалансованими повідомленнями у новинах. Окрім того, вважає д-р Макєєв, преференції телеканалів щодо розподілу уваги до політичних сил збігаються з преференціями населення.

Для чого ж тоді усі моніторинги і підрахунки? Доводимо собі, що в країні немає проблем зі свободою слова? Так якось не переконливо. Бо, як каже той таки д-р Макєєв, темників немає, а тенденції схожі. Як і 2004 року, що ближче до дня виборів, то більше уваги не президенту, а прем’єр-міністру: адже в обох випадках президенти були не такими активними учасниками виборчої боротьби, як прем’єри. Тощо.

Від цього місця можна ще багато філософствувати, але краще скажу щось бодай відносно нове для читачів «Детектор медіа»: прес-клуб,  про який ідеться, працює у межах проекту розвитку журналістської освіти в Україні, фінансованого Єврсоюзом. Це вже друга зустріч у Києві, а ще подібні відбулися і відбуватимуться у Сімферополі та Ужгороді, де в національних університетах проект «ЖОРНА» співпрацює з тамтешніми школами журналістики. Відмінна риса цих пресс-клубів, принаймні за задумом – рівноправна участь у їхніх зборах студентів, викладачів і практиків журналістики. А ця замітка – зачіпка до регулярної появи на сайті дописів щодо проблем журналістської освіти.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
експерт проекту «ЖОРНА»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4608
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду