Академія Української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин на 10 провідних українських телеканалах в межах проекту «Моніторинг політичних новин» (УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Новий канал, 5-й канал, ICTV, Тоніс, НТН, ТРК «Україна»). Основні показники дослідження:ступінь збалансованості подання подій, рейтинг уваги до політичних суб’єктів, доступ політиків до новинного ефіру. 

 В лютому частка внутрішньополітичних новин дещо менша ніж у грудні минулого року (відповідно в грудні - 32%, в лютому - 32%). Переважають внутрішньополітичні події на Інтері (38%) та Тонісі (37%), найменше їх на УТ-1 – 21%.  Друге місце посідає економічна тематика (28%), третє -  соціальна сфера (25%) і  лише п’яте  – парламентські вибори ( 22,6%).

 Долю внутрішньополітичних новин в лютому можна вважати фактично меншою за наведені цифри, позаяк, в цей період зростає вже всередині цього показника частка повідомлень про парламентські вибори з 20% в листопаді (на офіційному початку кампанії) до 23% в лютому. Найбільше про вибори можна було довідатись на 5-му каналі (31%) та на Інтері (28%). Стабільно найменша частка повідомлень на УТ-1 – 12%. 

 Дані дослідження свідчать, що передвиборча кампанія в своєму піку не призвела до збільшення частки повідомлень з двома точками зору:  з жовтня по лютий вона коливається в розмірах 16-18%. Слід зазначити, що в поданні двох точок зору є свої лідери і свої аутсайдери, так на каналі СТБ кожне третє повідомлення містило дві точки зору, тоді як на ICTV  та 1+1  - лише кожне десяте (10%). При внутрішньополітичних подій цей важливий показник під час виборчої кампанії неухильно зменшувався: жовтень – 22%, листопад – 27%, грудень – 22%, лютий – 20%.

В лютому найбільш багатовимірно подавався виступ В.Ющенка у Верховній Раді – 63% повідомлень з двома точками зору, процес формування майбутніх коаліцій в парламенті (50%), кожне третє повідомлення про «газову проблему» (33%) , а от м’ясо-молочний конфлікт у 95% подавався з однією точкою зору.

У лютому увага  до політичних партій є дещо більшою (31%), аніж у грудні (27%), проте значно програє по цьому показнику листопаду 2004 році – на піці президентської кампанії вона складала 46%. Ще одна зафіксована тенденція – всю виборчу кампанію зростає увага до Верховної Ради: від 15% у листопаді – до 27% у лютому, зменшується увага до інституту президентства: з 43% листопаді до 27% у лютому.

У лютому в розподілі уваги новин до всіх учасників виборів (партій та блоків) найбільшу долю займає Блок «Наша Україна» - 23%, слідом Партія Регіонів – 15%, БЮТ – 15%, СПУ – 9%, КПУ – 9%, Народний Блок Литвина – 7% та блок «ПОРА –ПРП» - 4%.

Впродовж часу моніторингу (жовтень 2005 – лютий 2006) помітно зменшується увага до Президента В. Ющенка - з 36% у жовтні  до 25% у лютому. Водночас, порівняно з груднем, в два рази зростає увага до Ю.Єханурова (з 7% в грудні до 14% в лютому), що, власне, типово для фігури одного з перших посадовців країни. Зросла також увага до спікера Парламенту В.Литвина з 8% у грудні до 12% у лютому, проте він поступився другим місцем у рейтингу уваги Ю.Єханурову. Серед лідерів парламентської передвиборчої кампанії увага до Ю.Тимошенко складає ті ж 6%, що і в грудні, частка ж  В.Януковича виросла з 2% повідомлень до 5%.

Слід констатувати, що виросла диспропорція у згадуванні політиків, які належать до конкуруючих блоків та партій. Так, якщо в грудні кожен третій політик, який згадувався, належав до «Нашої України» (33%), то в лютому таких загадувань вже 38%. Частка політиків Партії Регіонів зросла з 10% до 12% (лютий), Блоку Литвина з 8% до 11%, водночас згадування про представників Блоку Юлії Тимошенко зменшились з 17% до 7%.

Щодо згадувань політичних фігур у негативному контексті,  то лідерами тут є М.Мартиненко, Р. Безсмертний та П. Порошенко – по 33% всіх згадувань про них має негативний відтінок, про Ю.Тимошенко негативне - кожне п’яте повідомлення (21%), і про В. Януковича - 19%.

Одним з основних показників прямого  доступу  політиків до ефіру є показники синхрону. Так в лютому найбільший доступ до синхрону мали Ю.Єхануров ( 841 сек., 13% всього синхрону), В.Ющенко ( 584 сек., 9%), Н.Шуфрич (573 сек., 9% і всі - на каналі Інтер), В. Литвин (550 сек., 8%). Синхрон В.Януковича склав 573 сек. ( 62% з них на каналах НТН та ТРК Україна).

 41% всього синхрону належить політикам з «Нашої України» (в грудні – 38%), 19% – представникам блоку «НЕ ТАК» (в грудні - 10%), 11% – Блоку Литвина (тоді як в грудні лише 1%), 10% Партії Регіонів ( в грудні - 10%), 6% БЮТ ( в грудні -11%), 5% СПУ ( в грудні - 8%).

На УТ-1 та 1+1 -  60% та 61% синхрону належить політикам «Нашої України» (в грудні - 38%),  на Інтері  60% синхрону – представникам Блоку «НЕ ТАК». На Новому каналі 62% синхрону мали представники Партії Регіонів.

Дещо зросла частка повідомлень від партій та блоків з 10% до 12,5%. Як і раніше, офіційні установи виступають основники джерелами новин та новинних приводів. Як завше більше всіх оцінюють та коментують події журналісти/канали (37%) та політики (34%). Навіть в період передвиборчої кампанії експертна думка та думка громадян, які в цей час перетворюються в виборців, складає відповідно  лише 12% та 20% відсотків.

Отже, слід констатувати, що виборча кампанія суттєво понизила щойно досягнутий рівень журналістських стандартів, про що свідчить такий показник, як рівень збалансованості –  подання двох точок зору на подію. Електронні медіа, які так ініціативно розпочинали передвиборчу кампанію, пропонуючи політикуму різноманітні інформаційні формати, в її апогеї стали слідувати політичним іміджам і стратегіям рекламних кампаній партій/блоків. В результаті ключовим показним стало те, що виборча кампанія не генерує внутрішньо політичних подій.

Ще однією важливою характеристикою нинішньою передвиборчої кампанії стало те, що, фактично, медіа ще раз проявили нездатність зберегти політичний нейтралітет в новинних телепрограмам: явні преференції і в увазі, і в доступі до ефіру, особливо на центральних каналах, отримують представники «Нашої України». Повідомлення та увага до явної опозиції (Партії Регіонів) й синхрону її представників превалює на регіональних телеканалах. Відбувається витиснення неявної опозиції (БЮТ) на периферію уваги.

Політична реклама (лютий 2006)
Академія Української преси також повідомляє про результати дії проекту «Проведення контент-аналізу політичної реклами в прайм-таймі десяти ведучих українських телевізійних каналів в контексті парламентських виборів 2006 р.».

Метою дослідження став моніторинг обсягів и змісту політичної реклами партій і блоків, яке  здійснювалось на каналах УТ-1, 1+1, Інтер, Новий канал, ICTV, СТБ, ТРК Україна, 5-й канал, Тоніс, НТН  (19:00 - 23:00).

Всього в лютому порівняно з січнем число рекламних повідомлень зросло в 3,1, а в показниках ефірного часу в 2,8 рази.

В рекламних потоках всіх каналів фігурує більша кількість партій та блоків, аніж в січні. В лютому найбільше реклами зафіксовано  на УТ-1: 23% всіх рекламних повідомлень та 33% усього рекламного часу. Найменше рекламних повідомлень на 1+1 (4%), а найменше часу політична реклама займає на Новому каналі (4%) та на Тонісі (4%).

Серед партій та блоків лідерами реклами за часткою повідомлень в лютому став блок «Держава-Трудовий союз» (13%), Партія Регіонів (9%, в січні - 21%), «Наша Україна» (9% у січні - 12%). Найбільшою була частка рекламного часу в Партії Регіонів (16%) та «Нашої України» (12%), що значно більше, ніж у партій/блоків, які посідають наступні місця: ПОРА-ПРП - 8%, Блок Литвина – 5%, БЮТ – 1%. Найрівномірніше і за часткою повідомлень, і за часткою часу реклами партії та блоки представлені на УТ-1.

Реклами блоку «Держава-Трудовий союз» найбільше на ТРК Україна (34% повідомлень) та Новому каналі (26%), Партії Регіонів – на ТРК «Україна» (21%) повідомлень і 55% за часткою часу та НТН (18% повідомлень); «Нашої України» - на 5 -му каналі (15% повідомлень) 1+1 (14 % повідомлень та 31% усього часу) та ICTV (14% повідомлень). На 1+1 третю частину рекламного часу складає реклама Блоку В. Литвина – 31%.

Якщо в січні зростала частка рекламних повідомлень, де згадуються політичні персони (72% повідомлень), то в лютому спостерігався інший процес – збільшення кількості рекламних повідомлень супроводжується зменшенням згадування політичних персон: так в лютому вони присутні лише в 61% повідомлень. Найчастіше в рекламі згадується В.Янукович ( 9%, в січні – 19%, В. Ющенко (6%), В.Пинзеник та В.Кличко ( 5%).

В лютому в рекламному потоці вже виразно домінує спеціальний рекламний продукт - його частка в повідомленнях зростає з 58% у січні до 83% у лютому, а в показниках часу - 50% до 89%. Спеціальні рекламні продукти переважають в рекламі Партії Регіонів ( 94% у повідомленнях та 96% у показниках часу), КПУ (89% та 90%), СПУ (85% та 89% відповідно та Блоку Литвина ( 85% та 59% часу). В рекламі БЮТ 2/3 повідомлень (66%) складає прихована реклама (позитивне згадування з нагоди) і вона займає 44% часу.

Значно зрослі ще в січні показники анти-реклами, яка розуміється як будь-яке іронічне чи негативне згадування. В лютому анти-реклама підросла в абсолютних показниках в 1,5 рази, проте її частка в загальному рекламному потоці зменшилась з 29% до 15% (в показниках часу зростання відбулось в 2,4 рази, проте частка анти-реклами зменшилась від 39% до 34%).

Анти-реклама присутня на всіх каналах. За часткою повідомлень найбільше її на ТРК Україна (23%) та УТ-1 (22%), а найменше - на СТБ та ICTV (по 7%). В показниках часу картина дещо інша: найбільша частка на УТ-1 (59%) та 1+1 (35%).

В лютому об’єкт антиреклами найчастіше не називається: анонімний суб’єкт згадується в 10% повідомлень, а діюча влада – у 2%. Проте, в показниках часу найбільше в негативному контексті говориться про діючу владу (19%) та аноніма (16%).

В посланнях, трансльованих через політичну рекламу, найчастіше згадувані поняття – «Україна» ( 30%, у січні - 23%), «професіоналізм менеджменту» ( 18% проти 9% в січні) та «економічне зростання» ( 10% проти 14% в січні). Серед соціальних цінностей в повідомленнях найчастіше присутній «соціальний захист» (28%, у січні – 22%), «традиційні цінності» (25%, в січні - 6%, в грудні - 23%), та «партійні ідеали» (22%, в січні – 25%).

Якщо підсумовувати передостанній місяць парламентської кампанії, з точки зору її відтворення в політичній рекламі, то слід зазначити безумовне домінування спеціальних рекламних продуктів; відбулось значне розширення учасників кампанії, представлених рекламою – до 34; рідшає згадка про лідерів – рекламні повідомлення та гасла все більше деперсоніфікуються. Об’єкт анти-реклами стає все більш прихованим. Стратегії просування суб’єктів виборчого процесу через телерекламу все більше уніфікуються і, переважно зводяться до «чистої» конкуренції рекламних продуктів. Основний лейтмотив – «опозиція проти діючої влади», Партія Регіонів проти «Нашої України». Домінуючий рекламний імідж, попри різнополюсність позицій суб’єктів виборчого процесу – Україна як суверенна й успішна держава, що опікає, патронує своїх громадян.

Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Посольства США в Україні (новинні програми) і Координатора проектів ОБСЄ в Україні (політична реклама).
Контакти:
Академія Української преси
Тел: 2861336, 2306981, електронна пошта: info@aup.com.ua
Інтернет-сайт: www.aup.com.ua.