9 червня  Денис Іванеско, керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента України, опублікував на сайті глави держави повідомлення, в якому закликав громадські організації брати активнішу участь в інформуванні населення щодо закону «Про доступ до публічної інформації».

Пан Іванеско вважає, що з часу набуття законом чинності (9 травня) окреслилися певні проблеми, головна з яких - слабка обізнаність громадян із новими можливостями, які дає закон. На думку Іванеска, інформувати про нові права громадян - завдання не лише влади, а й громадських організацій. І перш за все - НГО (недержавних громадських організацій), які мають розгалужені мережі, володіють механізмами та методами просвітницької роботи.

«На мій погляд, пішло б на користь спільній справі, якби представники недержавних громадських організацій брали активну участь в цій роботі, надавали пропозиції щодо того, як Адміністрація президента та інші органи влади можуть бути корисні в цій роботі», - зазначив Іванеско.

Слова Дениса Іванеска дещо дивують. Їх можна трактувати або як його необізнаність із ситуацією, або як небажання визнавати вже виконану роботу. Адже НГО вже давно й активно беруть участь в інформуванні громадян про довгоочікуваний закон. Зокрема, «Новий громадянин» проводить цілу кампанію, виготовляє інформаційні роз'яснювальні відеоролики (тут і тут), поширює серед державних службовців перелік рекомендованих інструкцій щодо використання Закону «Про доступ до публічної інформації». ГО «Суспільне мовлення» разом із народними депутатами їздить країною з роуд-шоу закону; журналісти - активісти руху «Стоп цензурі!» нещодавно провели телемарафон «Повний доступ», у якому нові можливості доступу до інформації були лейтмотивом. А наразі «Новий громадянин», Інститут масової інформації і ГО «Детектор медіа» запускають спільну інформаційно-мобілізаційну кампанію.

Це вже не кажучи про те, що й сам закон було прийнято ВР та підписано президентом якщо не завдяки, то принаймні за активної участі саме громадських організацій, про що не раз казали народні депутати, писали ЗМІ й зокрема й «Детектор медіа».

ТК звернулася до представників громадських організацій, щоб дізнатися їхню думку з приводу заяви Дениса Іванеска. Зокрема ми поцікавилися, як вони оцінюють роботу НГО в інформуванні населення щодо закону «Про доступ до публічної інформації» (наскільки ця робота є ефективною) та наскільки дієво, на їхній погляд, у цьому напрямі працюють державні органи влади.

Члени громадських організацій запевняють, що активно були задіяні в інформаційних кампаніях «ще на етапі ухвалення закону». За їхніми словами, машина з інформування про закон після його прийняття вже почала набирати обертів у вигляді постійних тренінгів, акцій, круглих столів, брошур тощо, однак, щоб цей механізм запрацював на повну, потрібне остаточне розроблення та затвердження всіх нормативних документів, активніша співпраця НГО і держорганів, напрацювання досвіду та час.

Світлана Заліщук, координатор громадської кампанії «Новий громадянин»:

- Дуже багато громадських організацій активно задіяні в процесі реалізації закону «Про доступ до публічної інформації». І насправді ГО долучилися до нього ще на етапі ухвалення закону. Я вчора спробувала зайти і прогуглити кількість згадувань про закон «Про доступ до публічної інформації» за останні роки. І, наприклад, за 2009-й я знайшла в інтернеті близько 8 тисяч згадувань, в той час як за 2010-2011, фактично за півтора роки, ця кількість зросла втричі: 24 тисячі згадувань в інтернеті про закон. І якщо передивитися цей контент, можна побачити, що більшість згадувань стосувалися експертів, громадських організацій, громадських діячів, журналістів, які про нього говорили, тобто навіть із такого контент-аналізу медіа можна сказати, що залучення громадських організацій - величезне.

Якщо говорити про конкретику, я можу сказати, що в рамках партнерства «Новий громадянин» об'єднано близько 50 громадських організацій, які в останній рік так чи інакше долучалися до процесу інформування про закон «Про доступ до публічної інформації». І сьогодні ведеться активна кампанія з його реалізації, і різні ГО роблять тренінги, і «Інтерньюз-Україна», і Інститут масової інформації. По-друге, ведуться інформаційні кампанії на рівні листівок, роликів, брошур, зустрічей, семінарів, знімається документальний фільм, проводиться активна презентація в усіх регіонах... У рамках партнерства «Нового громадянина» і громадської організації «Демократичний альянс» майже в кожному регіоні реалізовується та чи інша акція, захід. Тому я можу сказати, що громадськість активно залучена до інформування і готова допомагати владі, щоби цей закон став реальним інструментом у руках людей.

Що стосується того, чи влада належним чином виконує свій обов'язок з інформування населення, хочеться зазначити, що Адміністрація президента спрацювала досить ефективно. І те, що в неї на сайті в головному меню з'явився розділ про доступ до публічної інформації, з'явився окремий департамент, який очолює пан Іванеско, є хорошим показником. Так само указ президента, в якому він зобов'язав різні органи центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснити необхідні заходи для впровадження цього закону, теж є хорошим знаком.

Єдине, в чому проблема: по-перше - у відсутності досвіду, традицій і культури відкриватися для суспільства, по-друге - є певний саботаж на багатьох рівнях, тому що існують питання, які не дуже хочеться відкривати, і, по-третє - звісно, відсутність досвіду суспільства користуватися такими інструментами. Мине, напевно, ще не один місяць, а можливо навіть і рік, поки цей закон стане реальністю і повсякденністю для суспільства.

Вчора, наприклад, на заході, присвяченому доступу до публічної інформації, у чиновників було дуже багато запитань, яким чином закон використовувати в тому чи іншому випадку. Є якась колізія на рівні нормативних актів. З іншого боку, ми побачили, що насправді чиновники середньої ланки готові це робити. Проблема в тому, що є незнання механізмів. Мій прогноз - знадобиться ще рік, щоб це «усталилося» і почало працювати більш-менш ефективно.

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права:

- Ми починаємо не з нижнього рівня, а з середнього: вчимо тренерів. У нас нещодавно був проект якраз для тренерів, щоб через них і поширювати досвід далі, особливо в регіонах. Це перше. Також плануються тренінги для широкого загалу.

Однак треба розуміти, що це все гроші. Провести тренінг - це енна сума грошей, це організація місця, певні видатки. І громадським організаціям доводиться шукати перш за все гранти або якесь фінансування, щоб це організувати. Тому не можна казати, що ми не активно займаємося цією справою. Громадські організації займаються, але все не так швидко.

Крім цього є певні проблеми через те, що немає всієї необхідної законодавчої бази. Це дуже гальмує дії як громадськості, так і чиновників. Чиновникам нині теж не солодко, бо в них немає ані постанови про витрати (Верховна Рада тільки вчора затвердила цю постанову), ані порядку з діловодства. Немає ось цих бюрократичних документів, які чиновник відкриває і знає, як йому працювати, як йому розмежувати запити і звернення. Буквально вчора на круглому столі розповідають: «До нас приходять, написано, що запит, а ми розуміємо, що це звернення. Ми боїмося, ми намагаємося відповідати в термін як на запит, щоб підстрахувати себе». Ще немає всіх цих документів. І це провина Кабміну, тому що закон давав дельту три місяці, щоб за цей час підготувати проекти і затвердити. Кабмін цього не зробив. І тільки тепер вони намагаються щось робити. Вони ухвалили постанову №583, але вона ніяка. Єдиний позитив, який я в ній побачив, - це процедура з оплатою: протягом 5 днів надсилається квитанція, а після підтвердження оплати протягом 3 днів надається відповідь. В принципі, абсолютно нормальний механізм. Затвердили форми, але форми закон не вимагає затверджувати по суті, тому що є вимога реквізиту, і кожен складає його довільно. Тому ця заявочка (від Дениса Іванеска. - ТК) - це називається «перекинути відповідальність».

Нині держслужби постійно організовують тренінги для чиновників і залучають громадські організації. В принципі, йде співпраця, але цю машину треба розкрутити, не все так швидко.

Ми плануємо ще якесь дистанційне навчання. Це, звісно, все буде, але певний час має минути, кілька місяців. Взагалі, закон буде запускатися не менше року, це однозначно: поки усталиться практика, поки напрацюються всі механізми. Крім того, треба повиправляти купу інших законів. Коли з'являться підзаконні акти, буде зрозуміло, і як чиновнику пояснити, і як громадянину. Звісно, щось уже робиться, але це не той рівень, нині тільки можна розказати про основні принципи законодавства.

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації:

- Громадські організації надзвичайно активно беруть участь у цьому процесі, і мені шкода, що Денис Іванеско просто не цікавиться і не знає, скільки роботи проводиться зараз громадськими організаціями, в тому числі і з навчання органів влади. Це роблять мої колеги, які розробляють відповідні методологічні речі разом із Держкомтелерадіо. Вони проводять тренінги. Таких тренінгів відбулося вже багато, і все це роблять НГО і юристи, які писали закон, вони надзвичайно активні в цьому процесі. І ці закиди - від відсутності інформації.

Щодо роботи влади в інформуванні населення про доступ до публічної інформації: ми поки що не бачимо особливих перепон з її боку, але й не бачимо особливої допомоги. Тому, я думаю, нам треба не перекладати відповідальність, а більше контактувати, в тому числі і з паном Іванеском, який якраз і міг би, скажімо, докластися до того, щоб активніше йшла співпраця між НГО і державними органами влади.