Ірина Бекешкіна, науковий консультант Фонду "Демократичні ініціативи", висловила думку, що провладні політики, а за ними і підконтрольні їм засоби масової інформації намагаються дискредитувати соціологів. Про це вона заявила сьогодні під час виступу на семінарі "Медіа в період виборчої кампанії-2004: особливості роботи", організованого газетою "Україна молода" та Українським незалежним центром політичних досліджень.

За словами Ірини Бекешкіної, кожні вибори в країні позначаються "війною із соціологами".

Для прикладу вона навела останні статті в газетах "2000", де було вжито слово "екстрім-соціологія", та "Київський телеграф", де вийшла стаття під назвою "Готовится революция?". За словами Ірини Бекешкіної, її застереження викликав використаний „КТ” її власний коментар щодо exit poll. Адже цей коментар наводився в контексті редакційної інтерпретації щодо використання даних опитування exit poll, на думку автора статті, першої сходинки в "утонченной многоходовой комбинации" із проведення опозицією революції в країні. "Очевидно, я і є тим терористом, що збирається це здійснити", – жартома зауважила Ірина Бекешкіна.

Крім того, вона висловила здивування з приводу активного обговорення в ЗМІ негативного прикладу Венесуели, адже, за її словами, українські соціологічні фірми прекрасно себе зарекомендували на чотирьох успішних exit poll, які проводяться з 1998 року.

Нагадаємо, що останніми тижнями тема опитування exit poll активно обговорювалася в медіа, оскільки чотири провідні соціологічні фірми публічно презентували наймасштабніше соціологічне опитування громадської думки, яке ними буде проведено у день виборів 31 жовтня. Однак власне презентаціям соціологів передували несхвальні щодо exit poll заяви і керівника центрального виборчого штабу Віктора Януковича Сергія Тігіпка, і була заява самого Віктора Януковича, досить, правда, відверта. Прем’єр-міністр України зауважив, що, мовляв, exit poll настільки новітня технологія, що „ми не знаємо, як нею маніпулювати”.

Втім, як стверджували учасники сьогоднішнього семінару, здається, влада вже знайшла зручний механізм маніпуляції навіть результатами наймасштабнішого exit poll в історії України. (Нагадаємо, що в день виборів планується опитати 50 тисяч виборців).

Ірина Бекешкіна висловила припущення, що на цих виборах дійсно буде створено спробу провести альтернативні exit poll, про що вже публічно заявив Сергій Тігіпко, один з так званих технічних кандидатів Душин, а також Глєб Павловський.

„Влаштують цирк з п’яти-шести exit poll, – каже Ірина Бекешкіна, – дані яких будуть відрізнятися один від одного, а в результаті скажуть, що соціологи продажні".

Подібне припущення висловив у своєму виступі на сьогоднішньому семінарі і голова Комітету Верховної Ради України з питань інформації та свободи слова Микола Томенко. Він повідомив про намагання відновити на ринку діяльність Всеукраїнської соціологічної служби – структури, яка, за його словами, востаннє оприлюднила дані свого дослідження перед парламентськими виборами 2002 року, спрогнозувавши для блоку "За ЄдУ" 30% голосів виборців. "Тепер ця структура відновилася, – зауважив народний депутат. – Очевидно, що буде гра цифр". Нагадав Микола Томенко і про російську соціологічну службу "Общественное мнение", дані якої частенько оприлюднюються на загальнонаціональних каналах, хоч за якими критеріями вони працюють – ніхто не знає, зауважив він.

"Детектор медіа", що регулярно проводить моніторинг новинних випусків загальнонаціональних каналів, вже накопичила "соціологічний компромат" на "Інтер" та "1+1", які 26 серпня подали інформацію однаково некоректно.

Так, "Інтер" ("Подробности", 26.08.04 о 20:00) подав інформацію служби "Общественное мнение" так: „СТУДІЯ: Чем ближе к выборам, тем активнее социологи. Причём не только украинские. Результаты очередного опроса, проведенного 22-го августа, обнародовал и российский фонд "Общественное мнение". По его данным, за последний месяц рейтинг действующего премьера стабилизировался, а лидера "Нашей Украины" – чуть снизился. И если бы выборы состоялись в ближайшее воскресенье, за Виктора Ющенко проголосовали бы 26% избирателей, за Виктора Януковича – 23. Во втором туре и без того небольшой отрыв сократился до одного процента – 35% у Ющенко против 34% у Януковича".

У цей час на екрані зявилися дві таблиці, у яких було вказано наступне: "За кого намерены голосовать избиратели? За Ющенко - 25 % (-1), за Януковича - 23% (без изменений).

Опрос проводился 22 агуста 2004 года Фондом "Общественное мнение". Опрошено 2000 респондентов во всех регионах Украины. Погрешность выборки составляет менее 3-4%".

Ось, наприклад, що говорить соціолог Ірина Бекешкіна щодо важливості такого показника як похибка: "Соціологічні опитування є вимірюванням приблизним, з певною мірою точності. Якщо вказано, що похибка вибірки дорівнює 2%, це означає, що відмінності значимі на рівні не менше 2%, якщо 3% - значить, усі відмінності, що менше 3%, не є значимими. Тому якщо у попередньому опитуванні кандидат набирав 4%, а наступного разу - 5%, то міркування щодо якоїсь динаміки не мають жодного сенсу, оскільки ця відмінність лишається у межах похибки вибірки (тобто

відбиває приблизність вимірювання)".

Таким чином, коли ми це знаємо, то нам, глядачам, зрозуміло, що похибка наведених телеканалом "Інтер" досліджень становить 3-4%. З огляду на тезу Бекешкіної, твердження "Інтера" про те, що "за последний месяц рейтинг действующего премьера стабилизировался, а лидера "Нашей Украины" - чуть снизился" не має жодного підгрунтя. Адже все це коливання відбувається у межах похибки. Отже, хоча телеканал "Інтер" і зберіг формальні вимоги до подачі соцопитувань (на що звернули увагу "Детектор медіа" дописувачі нашого Форуму), але свідомо ввів глядачів в оману своїми коментарями.

Подібний заплутаний підхід у викладі результатів опитування продемонстрував і ТСН, "1+1" (26.08.04, 19:30), подаючи дані Київського міжнародного інституту соціології: „РЕПОРТАЖ: Автор: НЕ ТИТРОВАНО. У разі виходу до другого туру за Віктора Ющенка готові проголосувати 39,2%, за Віктора Януковича – 36,7. Це дані соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології. При цьому, 51,3% українців думають, що наступним Президентом України стане Віктор Янукович, 15,7% вважають, що Віктор Ющенко".

Ірина Бекешкіна вкотре наголосила на існуванні та необхідності дотримання певних стандартів подачі журналістами даних соціологічних досліджень, адже лише за цих умов такі дані можна вважати коректними і об'єктивними. Загалом існує п’ять обов'язкових правил.

Три загальнонаціональні канали виконали лише одне – назвали, ХТО проводив дослідження, однак не вказали: СКІЛЬКИ респондентів було опитано, КОГО опитували, КОЛИ проводилися опитування та якою є ПОХИБКА ВИБІРКИ.

"Якщо цих даних немає, – зауважила Ірина Бекешкіна, – це означає, що, по-перше, інформація подана непрофесійно, по-друге, її важко інтерпретувати". Хоча, здається, ангажованим каналам тільки цього й треба – заплутати глядачів щодо реальної ситуації.

Відтак, коли дані подані непрофесійно, на них не варто звертати уваги, радить соціолог українським глядачам.

Ірина Бекешкіна говорить, що знання вихідних даних щодо опитування дає змогу уникнути помилок, які часто зустрічаються при інтерпретації даних опитування. Які ж ці помилки?

1. Дані, отримані на одній сукупності респондентів, поширюються на іншу, яку вони не представляють. Наприклад, було опитано по 4000 респондентів у 4 містах України, які представляють різні регіони (скажімо, Київ, Львів, Донецьк, Сімферополь), але робляться висновки щодо населення України загалом.

2. Порівнюються результати опитувань, проведених у різний час. Досить дивно було читати у засобах масової інформації дорікання соціологам, що результати виборів відрізнялися від даних опитувань. Як відомо, в Україні існує заборона оприлюднювати соціологічні дані за два тижні до виборів. Проведення загальнонаціонального опитування потребує як мінімум двох тижнів. Отже, останні оприлюднені дані були отримані за місяць до виборів. Дивно було б, якби за цей час нічого не змінилося.

3. Порівнюються результати опитувань різних соціологічних фірм з одного й того ж питання, яке ставилося у різних формулюваннях. Наприклад, до початку виборчої кампанії, коли список учасників виборчих перегонів ще не сформований, у різних опитуваннях певні кандидати набирають різну кількість голосів. Зокрема, наявність чи відсутність у списку Наталі Вітренко може позначатися на відсотках, що набирають Симоненко чи Мороз, а наявність чи відсутність у списку Кучми може позначитися на відсотках Януковича.

4. Дані соціологічних опитувань сприймаються як прогнози. Звичайно, прогнози робляться на основі даних соцопитувань, але самі ці дані не є прогнозом. Насамперед тому, що в опитуваннях завжди є частка тих, хто ще не визначився з вибором, хоча й збирається іти на вибори. Як розподіляться ці голоси – це є предметом досить складних розрахунків, які іноді бувають вдалими, іноді – ні.

5. Розрізняються рейтинги довіри та виборчі рейтинги. Довіряти можна одночасно кільком політикам, а голосувати на президентських виборах можна лише за одного.

6. Ігнорується такий показник, як похибка вибірки. Соціологічні опитування є вимірюванням приблизним, з певною мірою точності. Якщо вказано, що похибка вибірки дорівнює 2%, це означає, що відмінності значимі на рівні не менше 2%, якщо 3% – значить, усі відмінності, що менше 3%, не є значимими. Тому якщо у попередньому опитуванні кандидат набирав 4%, а наступного разу – 5%, то міркування щодо якоїсь динаміки не мають жодного сенсу, оскільки ця відмінність лишається у межах похибки вибірки (тобто відбиває приблизність вимірювання).

7. Не дається формулювання запитання, щодо якого подаються дані опитування. Типовий приклад – коли відповіді на запитання "Хто має кращі шанси стати Президентом?" (і тут, звичайно, представнику від влади громадська думка надає більше шансів) подаються як рівнозначні тому, за кого б виборці проголосували.

Довідка „ТК”: Семінар “Медіа в період виборчої кампанії 2004: особливості роботи" було організовано Українським незалежним центром політичних досліджень та редакцією щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" в рамках проекту "Організації громадянського суспільства на шляху до відкритості інформації: спільна стратегія”, якbй реалізується УНЦПД, „Україною молодою” та інтернет-виданням „Детектор медіа” за сприяння "Фонду розвитку ЗМІ" Посольства США в Україні.