Треба віддати належне організаторам марафону, адже ще зранку ніхто з творчої групи телеканалу й гадки не мав про нагальну потребу у проведенні такого заходу. Проте з точки зору режисури та ідеї, навіть якщо вони були напівімпровізовані, телемарафон виконав свої основні функції. А саме – максимально відтворив перебіг подій у Мукачевому, у подробицях та у достатньо збалансованій формі подав різнобічну інформацію з двох протиборчих сторін: учасників подій як від „Нашої України”, так і зі сторони СДПУ(о).

Доречною була також ідея показати ще раз програму каналу „Закрита зона” (перший ефір відбувся 15 квітня), яка нагадала телеглядачу передісторію регіонального конфлікту та стала своєрідною преамбулою, задавши емоційний тон телемарафонського прямого ефіру.

Стиль марафону дещо нагадував стиль ВВС та СNN, особливо у частині репортажів з місця, що повторювались майже щопівгодини, та прямих телефонних включень кореспондентів. Також непогано змонтована була заставка з доволі нагнітаючою музикою, яка додавала стану напруженості та усвідомлення важливості теми телемарафону. Заради об’єктивності слід зазначити, що темпоритм марафону дещо збивали затяжні рекламні блоки. Хоча, як сказав „Телекритиці” телеведучий Роман Чайка, „5 канал” і так пішов на відчутні жертви стосовно рекламного часу, даючи більше ефірного простору для марафону.

Також упродовж передачі відчувалась певна напруженість. Ведучі намагались ефективно використовувати кожну секунду, закликаючи гостей говорити конкретніше і по суті, формулюючи при цьому доволі чіткі запитання. Проте вітчизняні політики мають велику схильність до „ліричних відступів”, і це дещо дратувало деяких ведучих. Хоча, з іншого боку, можна було зрозуміти балакучу емоційність жертв чергової кризової ситуації, створеної відомим „кризовим менеджером”...

Зрештою, „Детектор медіа” пропонує ознайомитись з оцінками телевізійної події як політиків і самих ведучих телемарафону, так і сторонніх глядачів.

Ярослав Кендзьор, народний депутат України („Наша Україна”):

– Як телевізійний журналіст у минулому, я не зовсім був задоволений самою манерою ведучого (Володимира Ар’єва – „ТК” ) і, що особливо, інформацією моїх колег депутатів. Навіщо говорити про якісь абстрактні і розмиті речі? У нас є протоколи, 35 протоколів із 30-ти дільниць в Мукачевому, з точністю до одного чоловіка. І якщо я іду на телебачення, то кажу, що згідно офіційних протоколів Віктор Балога отримав 19 337 голосів, Нусер отримав стільки-то, і тоді вже глядач має чітке уявлення про реальну картину...

Ще мені не сподобалось, що під час телемарафону було багато плачу навколо побиття народних депутатів, на цьому акцентувалась увага, хоча це був лише наслідок генерального завдання сфальсифікувати результати виборів.

Олег Тягнибок, народний депутат України ( „Наша Україна”):

– За винятком декількох каналів, висвітлення даної теми на вітчизняному ТБ було абсолютно необ’єктивним . Можна говорити про більш-менш об’єктивне ставлення з боку „5 каналу”, ІСТV і, можливо, СТБ.

Щодо телемарафону, то мені здається, що вони дещо неграмотно розставили акценти. Акцентувалось на тому, що били депутатів. Це важливо. Бо допускати масове побиття депутатів, які є особами недоторканними, недопустимо ніде.

Але акцентувати треба було і на іншому, а саме, що вибори були сфальсифіковані, що в жодній територіальній комісії не було представника від опозиції, на тому, що влада використовує силові структури абсолютно незаконно. На мій погляд – саме такі акценти, можливо, були викликані бажанням телевізійників досягти певної „жовтизни”.

Втім, „5 канал” – це єдиний канал, який подає точку зору опозиційних сил.

Роман Чайка, ведучий програми „5 копійок” („5 канал”):

– У всьому світі новиною буде удар в писок, а пізніше має бути показана мотивація. Я думаю, що ми через факти відкритого порушення закону – на очах телекамер і правоохоронців – показали реалії того, що відбулось. Бандитизм на фоні політичних подій. А завдяки студійній розмові з людьми, які були безпосередніми учасниками подій, глядач мав зробити висновок , що тому передувало і яка була мотивація.

Так, друга сторона подій була представлена менше, проте це не наша провина. Я не знаю, що трапилось з Ігорем Шурмою, бо була попередня домовленість з ним про його участь у телемарафоні, і він вилетів до Києва. Можливо, він дійсно не встигав фізично...

Звичайно, можна було б зробити телемарафон, як хотіли деякі народні депутати – так, щоб висвітлити, перш за все, мотивацію і розказати, яка хороша ідеологія однієї сторони і яка погана ідеологія іншої... Але ми вважаємо, що при будь-якому „беспредєлі” у цій країні ми будемо залишатись журналістами, а не пропагандистами.

Я вважаю, що ми зробили максимально правильно. Це була оперативна реакція на події саме новинного каналу, це не було заготовкою, і я вважаю, що ми як команда задачу реалізували і змогли дотриматися принципу висвітлення подій, а не ідеологій. Це дуже важливий момент. Глядач нехай робить сам логічні висновки. І я буду готовий ці позиції до хрипоти відстоювати перед деякими депутатами, які досі вважають, що ЗМІ є засобом пропаганди певної політичної сили.

Ігор Шурма, народний депутат України, фракція СДПУ(о):

– Звичайно, що телемарафон давав можливість висловитись усім учасникам конфлікту, і СДПУ(о) і „Нашій Україні”. Але є один маленький нюанс, що у Мукачеве було лише 8 депутатів від СДПУ(о) та 71 депутат від „Нашої України”, це по-перше. У цьому телемарафоні, очевидно, треба було робити речі, які би відтворювали ту атмосферу у день виборів. Я особисто поспілкувався з кожним народним депутатом і у нас не було ні конфліктів, ні взаємних звинувачень, окрім сьогоднішньої брехні Зайця, що Шурма, нібито, прийшов з групою бойовиків.

Коли ми приїхали під дільницю № 8 , то там стояли дійсно молоді люди, але біля них стояв Роман Безсмертний і ніхто нікого не бив. І чомусь нас не пустили всередину на ту дільницю, де було 8 народних депутатів від „Нашої України” Чому такі факти не показував „5 телеканал”? Якщо канал претендує на об’єктивне висвітлення, то він повинен у повній мірі показати все, що там було.

І моя особиста заувага, я поважаю Андрія Шевченка, я брав участь у декількох теледебатах у прямому ефірі, проте цього разу я відмовив Андрію Шевченку брати участь у телемарафоні. Бо коли журналісти запрошують народного депутата, то народний депутат висловлює свою точку зору для того, щоб всі, хто його слухає, мали можливість оцінити сказане ним самі. Але на 5 каналі журналіст дозволяє собі в кінці коментувати народних депутатів... Я думаю, що вони цим самим перекреслюють все те, що дає підстави створювати образ об’єктивного каналу. Хочете зайнятись аналітикою виступів народних депутатів - то зробіть собі окрему передачу і нехай той самий „остряк”, який вважає себе дуже розумним, і дає ті коментарі. Але коли запрошується народний депутат для висвітлення позиції, то це просто некоректно перебивати...Мені особисто потрібен певний період часу, аби я погодився знову взяти участь у прямому ефірі 5 каналу.

Саму ідею проведення такого марафону я оцінюю дуже позитивно, проте треба було показувати перебіг подій у їхній хронології. Наприклад, на 12 годину ситуація була такою-то, які є зауваження, чи є чинники, що впливають на хід виборів, тощо...Підходять до одного, підходять до другого, підходять до третього в тій самій годині і опитують. Чому б цього було не зробити?

Олександр Галух, політичний оглядач газети «Факты»:

– Мне кажется, что было бы о чем говорить, если бы этот марафон демонстрировался на общественном общеукраинском метровом телеканале. (Несмотря на то, что очень прискорбно, что локальные проблемы местных выборов приобретают такое общенациональное значение!). А «5 канал» смотрят люди, которым и так все понятно. И хотелось бы отметить, что в целом проблемы оппозиции в том, что методы и действия ее неадекватны тем средствам и методам, которые применяют против оппозиции властные структуры.

Мне кажется, что если подобное так называемым «выборам» в Мукачевом произойдет во время президентских, то на следующий день проигравший кандидат Виктор Ющенко скажет в эфире какого-нибудь телеканала, что они не согласны, что выборы прошли с нарушениями, недемократичны, позорны и что они будут обращаться в суд, европейские структуры и т.д. На этом все и закончится. Я склонен скептически оценивать ситуацию.

Помнится, кто-то из коллег-журналистов рассказывал историю о своей поездке в одну из африканских стран, в которой выходит всего одна газета. И в ней на первой полосе было заявление президента о том, что выборы главы государства пройдут демократично, прозрачно и т.д. Здесь же, на этой же странице, было напечатано заявление оппозиции о том, что все это вранье. Выборы пройдут недемократично, непрозрачно и так далее. На следующей странице было опять заявление президента, который сказал что-то типа: раз вы так, то выборов вообще не будет. То есть такое ощущение полной безысходности и тупиковой ситуации.

Как должна действовать оппозиция у нас в этом случае, я даже не знаю. И мало верю, что в Украине в случае повторения мукачевских событий в формате президентских выборов в силу ментальности, многолетней усталости и равнодушия нашего народа возможен грузинский вариант развития событий. Мне кажется, что не в последнюю очередь от политической воли следующего главы государства будет зависеть, пойдет ли Украина по демократическому пути развития или же скатится к авторитаризму.

Олексій Голобудський, заступник директора агенції „Моделювання ситуацій”, політолог:

– Телемарафон «5 канала» 19 апреля был интересен не только с точки зрения политической ситуации, но и, в первую очередь, новизной подачи событий. Все-таки мы в Украине не привыкли к такому максимально объективированному варианту подачи информации. Это с точки зрения телезрителя.

А если говорить о политической оценке, то, что произошло в Мукачево, есть, до определенной степени, правовой беспредел. Организаторы данного «мероприятия» забывают, что наше Мукачево находится уже почти на границе со странами ЕС. И пусть подумают о том, что произошло в Югославии.

Віктор Тимощук, заступник голови Центру політико-правових реформ:

– Як це не дивно, але побачене на “5 каналі” про події у Мукачево мене не шокувало. Очевидно, дається взнаки те, що влада потрохи (якщо врахувати минулорічні події у Донецьку і т.п.) привчає нас звикати до її тандему з криміналітетом, до брутального нехтування принципами демократії та нормами права. Очікуваною була і реакція, а точніше її відсутність, з боку представників влади (Президента, Прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ), які були зобов’язані першими висловити свою точку зору з приводу цих подій. Проте і ця поведінка влади, і власне фальшування результатів голосування, маніпулювання юридичними нормами, організоване використання бандитів та спецпідрозділів “правоохоронних” органів у політичних цілях тільки підтверджує, що ТАКЕ могло бути санкціоновано лише на найвищому рівні влади.

Висвітлення події на “5 каналі” вважаю цілком адекватним.