Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

Імовірність того, що Податковий кодекс буде заветований існує. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

В Україну повернулося ще 30 членів екіпажу горезвісного круїзного лайнера «Дельфін". УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

Україна вшановує пам'ять загиблих через великий голод 1932-33 років. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

Уперше в світ вийшло видання повного переліку усіх розсекречених документів СБУ з 1930 по 80-й роки про голодомор. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

Чорнобильські землі планують повернути до житниці України. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

Україна втрачає своє історичне надбання: дерев?яні церкви. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

Столиці України пройшов «Діамантовий» бал. УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)

1+1 випуск 19:30

Є велика ймовірність, що Президент заветує податковий кодекс. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

День пам'яті жертв Голодомору. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Померла баба Параска. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Єдиний педіатр на 25 тисяч дітей - така ситуація у Суходольську на Луганщині. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Провідні світові хірурги з'їхалися до Києва побачити тріумф наукової думки. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Вперше в Україні відбувся діамантовий бал. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Якого кольору, довжини і форми волосся слід носити наступного сезону вже визначили у Парижі і показали в Україні. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Перший крок до маршрутки майбутнього зробили у Харкові. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)

Інтер випуск 20:00

Украина чтит память жертв Голодомора. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Виктор Янукович и Николай Азаров посетили палаточный городок на Майдане в Киеве. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Умерла Баба Параска - главный символ «Оранжевой революции". Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Украинские законы запрещают пересаживать больным органы уже умерших людей. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Гость студии - Микеле Плачидо, актер. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

Мільйони сучасних українців вшановують пам'ять про мільйони своїх предків, закатованих тоталітарним режимом майже 70 років тому. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

Віктор Ющенко вшанував пам'ять жертв Голодомору. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

Окружний адміністративний суд столиці заборонив будь-які масові акції протесту у центрі Києва від 27-го листопада до 3-го грудня. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

Символ помаранчевого Майдану, знаменита баба Параска, закінчила земний шлях. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

Фонд «АнтиСНІД» пропонує допомогти ВІЛ-інфікованим, купивши модну футболку. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

Розкішний дендропарк створив на Рівненщині житель селища Клесів. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)

5 канал випуск 18:00

В Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Президента Віктор Янукович та Прем'єр Микола Азаров поклали горнятка із калиною, зерном та свічкою до меморіалу пам'яті жертв Голодоморів. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Ушанувати жертв голодомору у Києві зібралися кілька тисяч людей. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Ушанувати пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років на Михайлівську площу прийшли більше 300 представників різних політичних сил. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Упродовж дня вся Україна вшановує жертв Голодомору 1932-1933-го років. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Президент Віктор Янукович припустив, що може ветувати закон про Податковий кодекс. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

З 27 листопада по 3 грудня у центрі Києва заборонили проведення масових заходів. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

5 канал випуск 19:00

В Украине поминают жертв Голодоморов. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

В Киеве состоялось траурное шествие от метро Арсенальная к Национальному мемориалу жертв Голодомора в парке Славы. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Президент Виктор Янукович, Премьер Николай Азаров почтили память жертв Голодомора. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

На Михайловскую площадь почтить память жертв Голодомора 1932-1933 годов пришли больше 300 представителей разных политических сил. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

В течение всего дня страну объединили общенациональные траурные мероприятия. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

На десятом съезде совета Ассоциации исследователей Голодомора в Украине презентовали сборник воспоминаний свидетелей событий 32-33-го годов. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Президент Виктор Янукович высказал предположение, что может ветувати закон о Налоговом кодексе. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

С 27 ноября по 3 декабря в центре Киева запретили проведение массовых мероприятий. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

На 72 году жизни умерла одна из героинь оранжевой революции - Прасковья Васильевна Королюк. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

В Индии арестованы 5 украинских моряков с греческого балкера «Динамик Страйкер". 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №1
21:00:50-21:02:58 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Імовірність того, що Податковий кодекс буде заветований існує. Такого розвитку подій не виключає сам Президент. сьогодні він разом із Прем'єр-міністром ходив у гості до підприємців на Майдані Незалежності. Запропонував, аби з понеділка кодекс доопрацювали і відредагували разом підприємці, фахівці Кабміну і Адміністрація Президента. У четвер, коли він повернеться з відрядження, готовий розглянути узгоджений варіант. Ще Президент пригрозив кадровими рішеннями у зв'язку із ситуацією, що склалася навколо кодексу і заявив, що проти політичної гри довкола документу. Люди запевнили, що їм політика також не цікава, а найбільше непокоїть у кодексу Податкова і її повноваження. Президент їх у цьому підтримав.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я проти того, щоб підсилювати цим кодексом, підсилювати адміністративний тиск Податкової Адміністрації на бізнес. Категорично проти. Якщо там буде будь-яке підсилення, ми його будемо прибирати. Яким чином - ми домовимось. Якщо необхідно буде накласти вето, воно буде накладене. Якщо ми... Як? Я вам кажу, я зроблю так, як це потрібно буде державі. Ви можете тут сумнівів ніяких не мати».

Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Прем'єр-міністр, який був на Майдані разом із Президентом запевнив, що немає жодних перепон для корегування спірних норм Податкового кодексу. Микола Азаров пообіцяв, що діалогу зі спрощенцями придаватиме більше уваги.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я на вашому боці. Приймаємо рішення».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «А я на чийому боці?"

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Микола Янович, захищайтеся, ви ініціювали це Податковий кодекс».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «А як без Податкового кодексу?"

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «А зараз працюйте. Працюйте, ось вам громадськість».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Всі повноваження у нас є».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ось вам громадські обговорення починаються. Працюйте».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Все, что надо сменить, всё изменим».

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №2
21:02:59-21:06:40 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: В Україну повернулося ще 30 членів екіпажу горезвісного круїзного лайнера «Дельфін», що пришвартований у Венеції. Люди чекали цієї події півтора місяці, відколи компанія туроператора повідомила про банкрутство і відповилася виплачувати зарплату. Гроші на квитки додому українцям дали у Міжнародній профспілці моряків і зараз вирішується питання про продаж судна і погашення боргів, а їх понад мільйон євро. В аеропорту «Бориспіль» моряків зустрів перший сніг і знімальна група «Першого національного».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: В аеропорті «Бориспіль» нічна перекличка. Ці люди, їх 30, члени екіпажу круїзного лайнера «Дельфін». Раніше до Києва вже прибули близько сотні моряків судна. Новоприбулі - одесити.

Чоловік: «Комментариев пока нет, мы на нервах».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: У середині жовтня німецька компанія, фактичний власник судна, збанкрутіла. Втім, коли її представники востаннє спілкувалися з журналістами, запевнили: борги з зарплат віддадуть людям всередині листопада. Втім, нині рахунки фірми заарештовані. Єдиний шанс отримати гроші: продати корабель. Люди, які працювали на лайнері, а це майже повністю українці, їх 204, залишились без обіцяних зарплат. Декому заборгували гроші за 6-10 місяців. Загальні борги більше мільйона євро. Попереду продаж судна. Отримані від нього підуть у тому числі й на зарплати. Втім, вже члени екіпажу попереджені: процедура продажу «Дельфіна» може затягнутися до семи років.

Чоловік: «Не могут решить вопрос в плане продажи судна или взять где-то какой-то кредит. Да, кто, откуда взять деньги? По большому счета, хозяина нету, судно сейчас неизвестно чье».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Пошуки порозуміння з власником корабля та очікування допомоги від українського Міністерства закордонних справ затягнулось на півтори місяці. У підсумку: МЗС допоміг оформити візи, гроші на квитки на літак дали у INF - Міжнародній профспілці моряків.

Світлана ЗІНЧЕНКО, член екіпажа лайнера «Delphin": «Заплатили за билеты INF. Это итальянцы, которые занимаются нашим вопросом и помогали нам вернуться домой».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Откуда вы вообще взяли деньги. Говорят, что скидывались там, с других кораблей, правда?

Світлана ЗІНЧЕНКО, член екіпажа лайнера «Delphin": «Ну да».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Кто?

Світлана ЗІНЧЕНКО, член екіпажа лайнера «Delphin": «Немецкие туристы нам помогали».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Сколько дали?

Світлана ЗІНЧЕНКО, член екіпажа лайнера «Delphin": «По две тысячи евро, немного».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Останні тижні судно пришвартоване в порту Венеції. Можливість щодня влаштовувати собі екскурсії, але без грошей це було не в радість.

Чоловік: «Просто никакого разнообразия, что, встал, покушал, опять лег спать. В город випускали, да, в город випускали, но опять же, за эти полтора месяца мы изучили Венецию я не знаю, как свой родной дом. Ну, опять же, что гулять, если на кармане ничего нету».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Нині на судні залишилось ще близько 80-ти членів екіпажу. До 1 грудня всі вони мають повернутись додому. Сейчас и топлива пока достаточно и еды?

Олександр БРОСОВ, член екіпажа лайнера «Delphin": «Ну, до последней группы, потом судно закрывают, там будет какая-то итальянская охрана, не будет, там непонятно».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: У вітчизняному МЗС підтвердили: наступної середи до України прибудуть всі члени екіпажа «Дельфін», після чого лайнер опечатають.

Олександр ДИКУСАРОВ, речник МЗС України: «На борт судна «Дельфін» запрошуються представники італійської влади та компетентних органів починаючи з 8 ранку 1 грудня для фіксації авто-технічної зупинки судна та його закриття, а також для вжиття відповідних заходів з метою недопущення проникнення на борт лайнера сторонніх осіб».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Останнім борт судна має залишити капітан «Дельфіна». Так збережеться стара традиція: саме він після всіх має покинути, якщо той потрапить у біду.

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №3
21:06:41-21:10:49 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Україна вшановує пам'ять загиблих через великий голод 1932-33 років. І по всій Україні і за кордоном запалюють свічки пам'яті. О 16 годині у вікнах мільйонів домівок запалали поминальні свічки.

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Столичний меморіал пам'яті жертв голодомору. Навколо нього у суботній прохолодний ранок сотні людей. Повсюду видніються жовто-блакитні прапори з траурною стрічкою. Стоїть почесна варта. Першими вшановують пам'ять тих, хто загинув від голодомору, керівні особи держави. У них у руках запалені лампадки та колоски пшениці. Покладають їх до підніжжя скульптури дівчинки. В її руках також пшениця, як нагадування про 5 колосків - репресивний радянський закон часів голодомору. Тут проходить молебень у пам'ять загиблих і тут же оголошують хвилину мовчання. У двадцятому столітті Україна пережила три голодомори: у 21-23 роках, 32-33 та 46-47. Але найбільш масовим та жорстоким історики називають голодомор саме 30-х років. Тоді за день гинуло від голоду по 25 тисяч українців. Їх згадували сьогодні всією Україною. У 30-ті йому було три роки, але той час він і дотепер пам'ятає чи не похвилинно. Зі сльозами згадує про рідне село, де вимерло більше половини великих родин. Загинув і дядько з шістьма дітьми. А от самого Степана та його братів батьки вберегли.

Степан СЛІПЕЦЬ, очевидець голодомору 30-х років: «Наш батько працював на лісопильному заводі і це, можна сказати, врятувало нашу сім'ю. Там їх заварювали в окропі якесь борошно і, як він казав, бовтушку робили. Скільки він там їв - не знаю, але приносив у казанку нам».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Зимові сутінки, а біля меморіалу все ще збираються. Тут і прості люди, громадські діячі і політики, представники усіх областей та дипломатичних місць України. їх більше тисячі. Приходять цілими родинами. Екс-президент України за часів головування якого відкрили цей меморіал, переконаний: зустрічаються сьогодні не лише, аби вшанувати пам'ять загиблих.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): «Я переконаний, що ми відчуваємо ще одну місію, власне створити цю пам'ять, щоб потім її вберегти. Такі зібрання, такі пам'ятники наче розломи і наша пам'ять присвячується більш важливому в нашому майбутньому».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Перший Президент незалежної України Леонід Кравчук також переконаний: не варто постійно озиратися назад, важливе і майбутнє. На його думку, вогонь запаленої свічки закликає ще й вірити у те, що подібних трагедій в Україні більше не станеться.

Леонід КРАВЧУК, Президент України (1991-1994): «Мусять сьогодні злитися в одне благородне полум'я, який знищить наші сумніви і вселить у нас волю, силу і славу, честь і гідність».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Сама ж надія на майбутнє, молодь переконує, знає заради чого запалюють свічки.

Аліна, жителька Маріуполя: «В мене, дякувати Богові, ніхто не постраждав, і сама я з Маріуполя, з краю, який трохи по-інакшому ставиться до голодомору і трохи по-інакшому його розуміє. Тому, те, що я сьогодні сюди прийшла, це знак того, що я визнаю, що насправді це велика трагедія нашої держави. Але я також визнаю, що не можна завжди жити минулим і треба оптимістичніше ставитися до майбутнього».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Наказ про відзначення дня пам'яті жертв голодоморів підписав другий Президент Україна Леонід Кучма. Відтоді, вже шостий рік поспіль останню суботу листопада вся Україна запалює свічки пам'яті.

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №4
21:10:50-21:14:28 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Уперше в світ вийшло видання повного переліку усіх розсекречених документів СБУ з 1930 по 80-й роки про голодомор. У книзі не лише імена жертв та організаторів масового голоду, а і документи, які висвітлюють опір селян насильницькій колективізації. Уперше також оприлюднено матеріали перепису населення 1937 року. Вони свідчать про нестачу громадян України в 6 мільйонів. Документи та живі свідоцтва від Ольги Скотникової.

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: «300 дней без куска хлеба к скудному обеду» - напис на фото від 2 квітня 33-го року. «А теперь уже 600» - напис за рік. ці знімки робив Микола Бокань, фотограф-аматор. Він знімав свою родину і не відав, що його роботи дістануть гриф «Секретно». Свої щоденники і світлини Бокань назвав «Семья, таких на свете много». В них родинна хроніка, драма. Це місце, де по дорозі з поля помер від голоду його син Костя. А ось і батько на могилі сина. Всі фото підписані самим Миколою Боканем. Задокументовано цілу епоху, - каже дослідник архівів Служби безпеки. У книзі 420 документів з архівів СБУ, які точно свідчать і про втрати 32-33 років і про їх причини.

Василь ДАНИЛЕНКО, доктор історичних наук: «Хід перепису 37-го року тоді показав, що приблизно 6 мільйонів людей в Україні не вистачає до прогнозованого рівня».

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Протоколи допитів учасників перепису населення, які провели 6 січня 1937-го, свідчать про прогноз: українців мало бути 35 мільйонів, натомість нарахували 29. У книзі є і листи-доноси на заможних селян, а ще ось такі повідомлення секретних агентів. Зміст листа, знайденого у польській школі на Одещині. Там тоді проживало 17 тисяч поляків. Пишуть: раніше селян хоч і мучили, але хліб давали, а тепер знущаються і хліба не дають. Агент сповіщає, що автора встановити не вдалось.

Володимир В'ЯТРОВИЧ, історик: «Є продатовано велику кількість кримінальних справ, де людей судили за спротив в політиці голодомору чи за поширення інформації про сам голод, як такий, що вважалося антирадянською пропагандою».

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: 50 років мовчанки радянської влади про голодомор перервала першою діаспора. У 80-ті в США та Канаді відзначили роковини мільйонів земляків, заморених голодом. А у 1987 тодішній секретар Компартії України Щербицький у доповіді до 70-ї річниці УРСР згадав про перший факт голоду. Те, про що офіційно мовчала влада знали у мільйонах українських родин.

Марфа БОНДАР, жителька села Гаївка (Полтавська обл.): «Я не знаю, як я вижила. Може, що котів їли, та собак. Та я не знаю, де тепер собаки взялися в голодовку геть усіх собак поїли».

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Так згадує своє дитинство Марфа Боднар із села Гаївки на Полтавщині. Зараз їй 92.

Марфа БОНДАР, жителька села Гаївка (Полтавська обл.): «І село було велике, то всі померли з голоду. А ховати нема кому».

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Ці документи з архівів СБУ про те, як відбиралася збіжжя у селян. Ольга Ковальова з Кіровоградської області пам'ятає: збирали з хат останнє.

Ольга КОВАЛЬОВА, жителька Кіровоградської області: «Попід забором мерзли люди. Кругом у людей все забирали. Що в кого було - все забирали. Хто в колгосп не йшов робити, на Сибір».

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Документи з архівів СБУ доводять: голод було організовано, бо влада відчувала наближення антирадянського збройного повстання в Україні.

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №5
21:14:29-21:17:33 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Чорнобильські землі планують повернути до житниці України. Головний ініціатор та інвестор: Євросоюз. Як це зробити тепер думають вітчизняні науковці. А що саме сіятимуть та збиратимуть у забруднених зонах з'ясовував Андрій Татарчук.

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Про поживні культури, на кшталт пшениці або кукурудзи мова не йде, - одразу переконують МНС-ники, як і про тваринництво. Максимум, що там вирощуватимуть: технічні рослини.

Василь ЗОЛОТОВЕРХ, Начальник Адміністрації зони відчуження: «Це одна з технічних культур, яка вигідна з точки зору економічної і дійсно з неї отримують після декількох етапів переробки біопаливо, а те забруднення, яке можливе бути в рослинах, воно залишається в процесі переробки».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Причому, як кажуть в МНС, про перші дві зони відчуження: 10-ти та 30-ти кілометровій не йдеться взагалі. будь яка господарська діяльність тут буде заборонена ще десятки років. До життя планують повернути решту постраждалих територій: близько 5 мільйонів гектарів.

Олег ФЕДАМЖИ, заступник начальника відділу безпеки зони відчуження МНС України: «Зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіонуклеїчного контролю. Тобто, це Рівненська, Житомирська та частина Київської області. Там проживає населення і там здійснюється господарська діяльність, ну, обмежена законом».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Село Нивки Житомирської області у переліку тих, де планують відновити сільське господарство. Щоправда, відновлювати доведеться з нуля. За 25 років від будівель місцевого колгоспу залишилися тільки стіни, а землі поглинає ліс. Дід Іван, один з двох жителів, що проживає у Нивках. Розповідає: раніше колгосп був зразковим. Мав величезні посівні площі під пшеницю та загони для тварин.

Іван ШПАНТЮК, житель села Нивки: «Кілометрів 5 колгосп був і називався Гридейський або Буделюбовський. Вони засіювали тут, сіно косили по тих болотах. Худоби було багато, гною, даси землі, то земля дасть».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Сам дід Іван живе у селі з 75-го року. Розповідає: більшість поїхала одразу після трагедії. Він залишився. З тих часів і досі користується дарами землі та лісу і впевнений: тільки завдяки ним дожив до 84 років.

Іван ШПАНТЮК, житель села Нивки: «Тут сотка, картопелька була, ну там помідорчики, огурчики, отаке».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: А ще у діда Івана власна пасіка з двох десятків вуликів. Він із гордістю пригощає «Перший національний» медом. Запевняє, такого духмяного днем з вогнем не розшукати. Водночас експерти твердять: зараз розпахувати землю ще зарано.

Василь ДАВИДЧУК, співробітник інституту географії НАНУ: «С каждым годом она все более и более стабилизируется и приходит в некое состояние равновесия, и те радионуклиды, которые попали на ее территорию, они как бы консервируются и ждут своей очереди в физическом распаде».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Концепцію розвитку забруднених територій чиновники обіцяють представити у березні. Працювати над нею запросили росіян та білорусів. Останні вже почали використовувати постраждалі території. На частині земель тут пасуться корови. І хоча молоко пити заборонено, втім, сметана вважається безпечною.

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №11
21:22:27-21:25:47 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Україна втрачає своє історичне надбання: дерев?яні церкви. З кожним роком вони все більше руйнуються, - скаржаться краєзнавці. 2,5 тисячі пам'яток архітектури у катастрофічному стані, а урядової програми і коштів на підтримку церков немає. Міжнародним вимогам збереження відповідають лише 8 святинь західної України і їх сподіваються врятувати за допомогою ЮНЕСКО. Решту храмів віряни рятують власними силами, іноді зі шкодою для пам'яток.

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Церковник Михайло Митро доглядає за Свято-Михайлівською церквою більш як 10 років. Каже, селяни своїм храмом пишаються. Збудована 300 років тому без жодного цвяха з букових брусів. Утім, архітектурна пам'ятка щороку руйнується і втрачає красу.

Михайло МИТРО, диякон Свято-Михайлівської церкви: «Це була красива й нерозбита. То стара, а внутрі, а внутрі тоже слухайте, то було все саме дерево, плити такі були, великі, такі плати були».

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Облаштуванням храму займаються парафіяни. Самі купують килими, ікони, покрили верхівку бляхою, щоб не промокала.

Галина ІВАШКОВИЧ, парафіянка Свято-Михайлівської церкви: «Дадуть скільки треба грошей, кожен номер, чи по 50 гривень, який ремонт, що коштує, і на то, і на церкву здавалися окремо».

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Та металева обшивка лише шкодить даху. Під бляхою накопичився конденсат, який не виходить назовні, і тому дерево гниє. Тож ніяких сучасних матеріалів. Храм має бути збережений у первісному стані. Це вимоги утримання пам'яток ЮНЕСКО. Свято-Михайлівська церква, як і сотня таких храмів, статусу пам'ятки Міжнародної спадщини отримувати не зможе, бо не виконує ще однієї вимоги організації.

Василь Слободян, реставратор: «Пам'ятки мусять мати державну підтримку. Якщо пам'яткою займається виключно громада, тоді ця пам'ятка не має права попасти в список ЮНЕСКО. Це є дуже складний момент, але там має бути хоть 10% державної участі».

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Найстарішому храму Львівщини, збудованому 500 років тому пощастило. Церква заслання Святого Духа претендує на місце у списку ЮНЕСКО, бо вона в автентичному вигляді. Обласна влада навіть витратилась на протипожежну систему, бо міжнародні експерти теж цього вимагають.

Чоловік: «Ця система, власне, виявлення, і гасіння пожежі з моменту виявлення до запуску по часу буквально 30 секунд, відокремлює самий час, і дякуючи цьому приладу, відбувається програма інформації про проблеми виникнення загорання, чи пожежі».

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: У церквах бідкаються, що таку розкіш, як протипожежна сигналізація за 80 тисяч гривень, дозволити собі не можуть. Так само бракує грошей, тому попередити пожежі неможливо. Скільки храмів згоріло за часів незалежності, ніхто не знає. Краєзнавці нарахували близько сотні. Щоб їх зберегти, потрібна державна підтримка.

Григорій КЛЕПАК, заступник голови Національної спілки краєзнавців: «Хочемо вийти з пропозицією на Президента, на уряд України з тим, щоб хоча би зробити реєстрацію цих дерев'яних церков. Щоб у нас був повний перелік, де що знаходиться, яку має історичну цінність».

Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: На 8 храмів, які влітку наступного року можуть потрапити до списку ЮНЕСКО, чекає міжнародна опіка. Їх внесуть до туристичних маршрутів, а потім можна розраховувати на фінансову допомогу. Решту церков варто передати музеям, забезпечити охорону та негайно відреставрувати, інакше Україна втратить статус світового лідера за кількістю дерев'яних храмів.

УТ-1 : Програма «Підсумки дня» (випуск 20:59:35)
27.11.2010 5:30:16

Сюжет №7
21:25:48-21:28:53 (час ефіру)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Усе, як на лазурному узбережжі в Маямі, у столиці України пройшов «Діамантовий» бал. Дорогоцінне каміння було головним дрес-кодом. Та аристократичне свято зібрали не лише для розваги, а й для благодійності. Людей в діамантах запросили купувати картини, намальовані хворими дітьми. Зібрали 94 тисячі. Як все було, бачила Анастасія Станко.

Анастасія СТАНКО, кореспондент: Дорогі авто, червона доріжка, дами, навіть кавалері в діамантах і перед закритими дверима. Прийшли зарано. Ще не пускають. От вони, високі аристократичні манери. Сьогоднішній дрескод: блек-тай. Кожен зрозумів по-своєму. Хтось вдягнувся як на весілля, причому власне. Кажуть, плаття підбирали як сигнал, для потенційного судженого.

Жінка: «Тільки не заміж, не зараз. Буду сподіватись, що мене знайдуть».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: А скульптор Олег Пінчук по-простому: без метелика, діамантів, і без пари, зате в циліндрі. Каже, художникові можна.

Олег ПІНЧУК, скульптор: «Ви знаєте, я хотів сьогодні вдягнути сюди такий блутуз і взяти барсетку, але вирішив це зробити в наступний раз».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: А хтось обрав ще оригінальніші аксесуари, неспроста, кажуть, є в цьому якась мораль.

Жінка: «Это мой аксессуар. У меня нет сумки, но есть мужик. Пойдем! Аристократы спускаются на землю і розуміють, що біля них живуть справжні люди і бездомні тваринки».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: У діамантах і дорогих сукнях гості спілкуються одні з одним, хизуються другою половиною та хваляться успіхами в бізнесі. На картини онкохворих дітей, заради яких і зібрали усіх, ніхто не встигає звернути уваги.

Наталія ОКУНСЬКА, фотомодель: «Я еще не успела даже ознакомиться с экспозициями».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: Охочіше гламурні гості говорять про власні діаманти, аніж про те, яку суму готові витратити на допомогу дітям.

Наталія ОКУНСЬКА, фотомодель: «Я, к сожалению, сейчас не способна помогать таким образом».

Анна СЄДОКОВА, співачка: «Может быть у меня из не так много, но я знаю людей, у которых есть их больше, и я знаю, как обратиться к ним, и как сделать так, чтобы они дали».

Тетяна ФРАНЧУК, галерист: «Если картина выше моего бюджета, который я могу на это потратить, потому что у каждого есть бюджет, да. Мне подарил любимый мой муж эти сережки, я сегодня получила очень много комплиментов в их пользу. Не знаю их цену, потому что он купил без меня и это был сюрприз. Ну, я подозреваю, что недешево».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: Організатори починають хвилюватися. Гості не дуже то й збиратися розщедрюватись на благо чинність і купувати картини. Але, кажуть, такий бал вперше, може наступного разу пройдуть щедріші.

Дмитро ОСТРОВСЬКИЙ, організатор «Діамантового» балу: «Мы хотим собрать ту сумму, которая необходима для того, чтобы спасти детей. Нужно немного-немало миллион двести. Поэтому, если мы соберем эту сумму, будет очень хорошо. Если мы не соберем эту сумму, тогда уже, ну что делать, мы проведем еще пару мероприятий».

Анастасія СТАНКО, кореспондент: Тільки-но оголосили про початок аукціону, де планують продати 7 робіт, намальованих хворими дітьми, і за вилучені гроші купити медичне обладнання, як гості почали покидати бал.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №1
19:30:45-19:33:32 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Є велика ймовірність, що Президент заветує податковий кодекс. Про це сказав він сам під час зустрічі з підприємцями. Віктор Янукович влаштував їм несподіванку. Разом з Прем'єром Азаровим прийшов у наметове містечко на Майдані, пообіцяв співпрацю і не виключив кадрових рішень.

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Вони чекали переговорів в Адміністрації Президента. А він сам прийшов в адміністрацію протестувальників. Вранці на Майдані дві перші особи країни говорять про податковий кодекс. Віктор Янукович пропонує: з понеділка всі сторони сідають за стіл переговорів гортають кодекс до останньої крапки.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я ще раз повторюю - я на вашому боці. Приймаємо рішення. Микола Янович, захищайтеся. Ви ініціювали цей податковий кодекс. А зараз працюйте. Ось вам громадськість, громадське обговорення. Працюйте».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Підприємці готові слухати у державних кабінетах, - запевняли сьогодні мітингувальників. Ті в свою чергу нарікають: почули б раніше, якби підлеглі постаралися.

Жінка: «Неодноразово зверталися до Бродського з тисячами листів про те, щоб донесли до вас інформацію, що люди, які готували податковий кодекс, не провели так, як потрібно громадське обговорення».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Президент на таке реагує. Якщо все підтвердиться, будуть кадрові рішення. На четвер Янукович запросив підприємців до себе. Їхню головну вимогу - вотування податкового кодексу - не відкидає.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Якщо необхідно буде накласти вето, воно буде накладене».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Протестувальники до діалогу готові, але не розходитимуться.

Жінка: «Ми виходити звідси не будемо. Ми будемо стояти, чекати».

Жінка: «У нас залишається основна вимога - це вето. Тому що дуже багато зауважень є до кодексу. Але ми йдемо на зустріч завжди, ми ніколи не відмовляємося від діалогу».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Розмову продовжили в теплі, Президенту навіть чаю запропонували. Проте він відмовився. В іншому наметі вже Прем'єр продовжував домовлятися і дивувався ухваленому кодексу. Тут же у штабі з'ясовували, як втілити в життя поправки до кодексу від підприємців.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Второй вариант, предположим. Президент его ветирует. И сразу мы засылаем наши предложения в Верховную Раду, они снова голосуют в составе нового кодекса. И вступает в силу».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: А поки що в самому наметовому містечку підприємці встановїлюють нові порядки. Змінили охорону і стежать аби економічні вимоги пікетувальників не перетворилися на політичні.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №2
19:33:33-19:36:01 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Українці запалили свічки, а порядні телеканали скасували розважальні програми. На точній цифрі заморених голодом наполягає Президент і вважає, що треба піти за принципом, цитую: на сьогодні доведено на основі документів і спогадів очевидців стільки-то.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Офіційні урочистості в столиці України почалися ще зранку. Президент разом із Прем'єром прийшли вклонитися пам'яті загиблих до меморіалу жертв Голодомору. Нове слово у відзначенні цієї скорботної річниці сказала міліція. До приїзду Глави держави на Лаврську вулицю її протилежний від меморіалу бік загородили залізними щитами. Ніяких промов Президент не виголошував. Лише згодом на його сайті з'явилося звернення до українців. У ньому ані згадки про геноцид. Події ж 32-33-го років Глава держави назвав справжнім армагеддоном. Громадські організації та політичні партії прийшли до меморіалу вже пообіді. Загалом зібрався кількатисячний мітинг. Свої свічки до пам'ятника поставили екс-Президент Кравчук, який першим почав відкривати правду про Голодомор та Ющенко. За часів його президентства і з'явився меморіал померлим від голоду. Вартістю у 1,5 сотні мільйонів гривень. Прийшла і Тимошенко. Але не бажаючи йти до меморіалу разом із Ющенком запізнилася. Третій Президент країни переконував: той, хто сьогодні не вживає слово геноцид, все-одно знає, що то був справжній геноцид.

Віктор ЮЩЕНКО: «Нас менше, на жаль. Така ми нація. Як рік назад, як 4 роки назад, як 5 років назад. Але і це пройде. Бо я знаю, моя нація мудра, вона все зрозуміє».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Майже по всій Україні згадали події тих років. А натомість на батьківщині Президента всі храми відслужили молебен пам'яті жертв Голодомору. У своїх молитвах священнослужителі підкреслювали, що священний обов'язок кожного українця зберегти пам'ять про безвинно загиблих людей в ті страшні часи.

Священик: «Этот день должен быть для каждого человека, живущего этим памятным днем. Потому что мы просим Бога, чтобы Господь никогда больше не повторял подобной истории, как потерпел наш украинский народ».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: В Житомирі жертв голодомору традиційно вшановували біля пам'ятника сумуючий янгол. Там виклали лампадами мапу України та відслужили поминальну літургію. Увечері ж по всій Україні у вікнах запалають свічки пам'яті загиблих.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №3
19:36:02-19:38:07 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: І не стало одного з символів помаранчевої революції. Померла баба Параска. Парасковія Василівна Королюк. Колишня доярка із Тернопільщини стала народним втіленням Майдану і навіть була нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеню.

Кореспондент: Баба Параска померла вчора увечері у власній хаті. Напередодні її виписали з лікарні. Жінка три останні тижні почувалася зле.

Жінка: «Пече мене в грудях. Казала, що спина її болить, робіть мені блокаду».

Кореспондент: 71-річна Параска Королюк останній рік життя пересувалася на милицях. Утім столицю не покидала. До рідного села повернулася лише кілька місяців тому.

Жінка: «Її перевезли у Феофанію, в клініку. Не в клініку, а в санаторій той. Я її відвезла, вона була там три тижні, потім, як Януковича вибрали, її перевезли в Тернопіль в нашу область. Вона вже в Тернополі не хотіла лежати, вже дуже хотіла додому».

Кореспондент: Марія - наймолодша дочка баби Параски. Вона із нею жила. На її руках жінка і померла. Усі знайомі кажуть: Марія - викопана Параска Королюк. Жінка розповідає: у труну до матері покладе помаранчеву куртку, адже вона її дуже любила. У баби Параски три дочки і шестеро онуків. Сьогодні біля покійної лише рідні. Розповідають: постійно телефонують з Києва. Чи приїдуть ті, кого вона відстоювала на Майдані родичам невідомо.

Жінка: «Вони підтримували з нею зв'язок, вони до неї дзвонили. Донині дуже багато дзвінків від депутатів, які дзвонять, від людей. Люди співчувають».

Кореспондент: Що робила баба Параска останні роки у Києві рідні не знають. Мовляв, - політикою займалася. Кажуть: жила у гуртожитку. На рідну Тернопільщину навідувалася рідко. Односельці бачили бабу Параску не часто, проте її поважали.

Жінка: «Жінка була добра. Я бачила, тут люди поприїздили посторонні, що її допомоги просили. Вона нікому не вімовляла».

Кореспондент: В останні дні жінка попри хворобу збиралася до столиці, - кажуть її дочки. Параску Королюк запрошували на Майдан відстоювати права підприємців.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №4
19:38:08-19:40:30 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Єдиний педіатр на 25 тисяч дітей - така ситуація у Суходольську на Луганщині. Як наслідок, черги під кабінетом і огляди на спіх. Адже лікар приймає до 80-ти пацієнтів щодня. У поліклініці, а потім ще й вирушає за викликами по хатах. Головний лікар каже: проблему вирішить сімейна медицина.

Олена ЧЕРНЯЄВА, кореспондент: Молодий фахівець Олена Ситник уже рік сама обслуговує всіх дітей Суходольська - понад 2,5 тисячі осіб. Працює за трьох. На дві інші вакантні посади педіатрів охочих немає.

Олена СИТНИК, лікар-педіатр Суходольської поліклініки: «Тяжело, очень тяжело одному человеку. Стараюсь все, что могу, уделять внимание каждому пациенту. Но допустим если бы на меня приходилось 20 человек в день, а не 70-80, конечно это было бы проще, легче и больше бы времени уделить, родителям рассказать больше».

Олена ЧЕРНЯЄВА, кореспондент: Батьки невдоволені великими чергами та довгими очікуваннями лікаря вдома. Але єдиний фахівець упоратися з такою кількістю пацієнтів фізично не в змозі, - бідкається педіатр. Батьки шукають альтернативи. Кому дозволяє гаманець, йдуть до приватних лікарів. Деякі сподіваються на бабусині рецепти.

Жінка: «В 7 часов утра прихожу. А 10 или 12 примут. Она же одна. Она же и на отделение, и на здоровых. И на прививку, и прием. В принципе, если деньги есть, то можно сходить к частному. А если их нет?"

Олена ЧЕРНЯЄВА, кореспондент: У шпиталі теж шукають виходу. Педіатр обслуговує наймолодших. А школярів доручили лікувати терапевтам. Вони готувалися на сімейних лікарів, - пояснює керівника мед закладу, тож у дитячих хворобах розбираються. У найтяжчих випадках звертаються по допомогу до дитячої лікарні сусіднього Краснодона.

Сергій БУТІКОВ, головний лікар Суходольської міської поліклініки: 2Это я могу с полной ответственность заявить: население от этого не страдает, не хватает людей. Вот в чем дело. И не каждый хочет идти туда. Каждый год випускаются врачи, а куда они деваются? Они оседают по частным фирмам».

Олена ЧЕРНЯЄВА, кореспондент: Зарплатня лікаря молодих фахівців не приваблює. Нічим не може завадити і місцева влада. У депресивному містечку немає жита і розваг. Окрім того безліч комунальних проблем. Якщо найближчим часом не знайдуть педіатрів, посади взагалі скоротять.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №6
19:43:43-19:45:41 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Провідні світові хірурги з'їхалися до Києва побачити тріумф наукової думки. Українці навчилися ремонтувати тіло за допомогою зварки і готові навчити цьому кожного зацікавленого медика. Вчені інституту Патона буквально перевернули хірургію догори дригом.

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: В операційній немає сантиметру вільного місця. Черга простирається далеко за кабінет. На операційному столі - п'ятачок. Він і пацієнт і жертва науки, - жартують лікарі. Це майстер-клас для провідних хірургів світу. Світила намагаються спробувати власними руками те, що здається фантастикою. Операцію роблять зварювальним апаратом. Ніякого скальпеля. Тільки затискач з електродами. Українці перевернули хірургічну галузь догори дригом. Навчилися з'єднувати те, що неможливо було зшити - легені, печінку, селезінку зварюють нерви, судини і артерії. І навіть вже приварювали людині сітківку ока.

Чоловік: «Может мне скажет, что это не так. Но это действительно другая хирургия».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: В Інституті Патона у 93-му році вперше уголос заговорили про те, що людське тіло можна відремонтувати за допомогою зварювального апарату. 6 років минуло у дослідах на тваринах. І у 99-му році вперше в історії хірургії людину прооперували за допомогою зварки. Нині 65 тисяч врятованих пацієнтів. Операції за допомогою зварки тривають удвічі швидше. Хворі скоріше встають на ноги. Здавалося б, науковці мають радіти, але їхнім винаходом користуються у півсотні українських лікарень. У інших немає 60-ти тисяч гривень аби купити обладнання.

Георгій МАРИНСЬКИЙ, заст. гендиректора НТК «Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона": «На сьогоднішній день в Україні близько 5 тисяч клінік. Тому розумієте, що 50 клінік - це абсолютно мало».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Інститут пішов на такий майстер-клас аби хірурги відчули різницю між звичайною операцією і операцією електрозварювальною. Можливо з 50-ти хірургів троє повернуться додому і про лобіюють таку технологію у своїй лікарні.

Хірург: «Я знаю, что уже есть регистрация в Белоруссии этого аппарата. То есть открыты пути для приобретения».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Бюрократичні перепони не дають масово постачати електрозварювальне хірургічне обладнання за кордон. А в середині країни тріумф наукової думки гальмують тільки гроші.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №7
19:45:42-19:48:24 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Найкращі друзі дівчат влаштували собі вечірку. Вперше в Україні відбувся діамантовий бал. Українських багатіїв закликали не скупитися. Не на коштовний дрес-код, не на запрошення по 500 євро. Не на доброчинний аукціон для онкохворих дітей.

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: До національної філармонії чутно вигуки підприємців-мітингувальників. Але тут сьогодні своя подія. Слідом за Ніццою, Монте-Карло, Сен-Тропе і Маямі Київ влаштовує діамантовий бал. Дрес-код суворий - діаманти. «ТСН» вдягла що змогла. У валянках і куфайці тудою куди й люди зась. Діамантоносці дефілювали під Моцарта. Замість діамантів - сережки за 19 гривень. Хенд-менд. І гола шия прикрила мікрофоном. Ходімо побалуємо. Але «ТСН» була така не одна. Решта до дрес-коду підійшла серйозно. Мовляв не так часто в Україні можна вигуляти свої статки. Чому цей захід влаштували в ніч пам'яті тих, хто помер з голоду.

Організатор: «Дуже важко сказати. Не вибирали спеціальну цю ніч».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Зрештою пояснили доброчинною метою. Після віскі і полунички білувальників закликали допомогти грішми дітям, хворим на лейкоз. Дехто попрощався передчасно.

Жінка: «Я уже собираюсь уходить. Потому что час гости стоят в коридоре и только что меня попросили заплатить за стакан воды 45 гривен».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Аби ворушити тих, хто не хотів ворушити в кишенях, скульптор Пінчук вийшов працювати молотком. 7 картин пензля хворих дітей продали за 94 тисячі гривень. А у кого по чому діаманти.

Чоловік: «Не хочу говорить. Не прилично. Сейчас в стране кризис».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Зізнався лише дизайнер, який їх не носить, але сукні розшиває.

Дизайнер: «Несколько миллионов евро».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Вартість балу залишили в таємниці. Але тепер в Україні він буде часто.

Організатор: «Він буде проходити мабуть щоквартально в слідуючому році. Це отака от ідея головна цього балу. Простіше, не знаю».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Як ведеться, для аристократів на такого рівня подіях звучить світова класика. У Києві до цього весь день готувався оркестр національного радіо. Але послухати забажала лише віце-міс Всесвіту Ганна Пославська та поодинокі шанувальники. Зрештою самого балу на балу не було.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №10
19:51:47-19:54:19 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Ну а модні зачіски шукають сміливі голови. Якого кольору, довжини і форми волосся слід носити наступного сезону вже визначили у Парижі і показали в Україні. Перукарі створили на своїх моделях екібани.

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Те, що кілька годин майстрували за лаштунками, демонструють столичній публіці. А обирають нові зачіски майже як папу римського. Законодавці модних тенденцій з п'яти континентів збираються раз на рік у Парижі. Там у закритому приміщенні створюють тренд наступного року. Тут все гіпертрофовано, бо для подіуму. Ці витвори на головах моделей згодом потраплять до журналів, кліпів та кіно. А вже потім окупують голови сучасних модниць. Дещо простіший варіант елітна перукарка погодилася створити нашвидкуруч. Повертаються начіс та високі маківки. Волосся має бути об'ємним і помітно розтріпаним. З такою екібаною йти до Верховної Ради чи Кабміну мабуть не варто. Бо не слухатимуть, а дивитимуться, як ви виглядаєте. А от на дискотеку, прем'єру, чи якийсь показ модний підіть, будете найкращі. Щоб стати піддослідним кроликом Маріана вирощування волосся.

Модель: «Все життя. Жодного разу не стриглася».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Волосся у моделей має бути густим і довгим. Втім лише на голові.

Жінка: «Важно чтобы не было черных бровей, усов под носом, чтобы они были такие бледные, чтобы не было яркости. Потому что бледную модель можно накрасить».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: А ще дівчата мають бути сміливими та готовими експериментувати. Для тих, хто любить короткі зачіски поради трохи інші. Втім окрім гонитвою за модою українки мають пам'ятати, що зачіска має личити, а волосся завжди має бути тоноване та митим. Це головні поради перукарів.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:45)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №11
19:54:20-19:56:05 (час ефіру)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Увічливі водії, приємний інтер'єр та жодної пісні у стилі шансон. Перший крок до маршрутки майбутнього зробили у Харкові. Одна така вже курсує містом. Пасажирів там розважають відеокліпами, мультиками та спецефектами.

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Сонечко на капоті - своєрідний знак якості. Його Сергій наклеїв для постійних клієнтів. Аби відрізняли. В минулому тракторист до роботи водія маршрутки підійшов творчо.

Водій: «Купил телевизор. На конечных чтобы людям не было так скучно ставил там мультики, или клипы».

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Справжній водій, - вважає Сергій, - ще й обов'язково психолог. Адже посмішка у маршрутці - гарний початок гарного дня. Аби потрапити саме на цю маршрутку пасажири згодні чекати по півгодини. Тож постійних клієнтів половина салону. Позитиву додає незмінний супутник водія - чорний мопс на ім'я Зьома.

Водій: «Бывает на руки берут, гладят. По-разному. Кто-то пытался покормить».

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Увечері маршрутка перетворюється на міні-клуб. Але шансону тут не почути. Тільки сучасна, якісна музика. Ще й зі спецефектами.

Водій: «Случайно увидел такую прекрасную лазерную светомузыку. Работает от 5-ти вольт. А я решил, а почему бы не поставить ее в маршрутке. Тоже шикарно».

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Лазерні мурахи, які повзають всім салоном допомагають пасажирам розслабиться після роботи, - вважає водій. Та й кермувати так веселіше. Єдине, зарплата у 1600 гривень впевненості у майбутньому водієві не додає. Тож він не виключає: незабаром шукатиме іншу роботу».

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №1
20:01:40-20:05:50 (час ефіру)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Украина сегодня скорбит. В стране вспоминают тех, кто погиб во время Голодомора 32-33 годов. С самого утра к мемориалу жертвам этой трагедии в Киеве пришли президент Украины, представители правительства, духовенства и общественности. Они принесли горшочки с ветками калины, пшеницей и зажжёнными свечами. В память о жертвах также отслужили поминальную панихиду.
Только по приблизительным оценкам историков, - голод унёс жизни почти двух с половиной миллионов украинцев. Ежегодно свидетелей этого преступления становится всё меньше. Наши корреспонденты встретились с теми, кто сумел пережить страшный голод.

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: Зиму 33-го в селе Тарган не пережили 360 человек - почти половина жителей. О том страшном голоде и о трёх братских могилах за кладбищем люди помнили, но молчали целых полвека. Александра Ивановна - единственный здесь свидетель тех страшных событий - рассказывает: вместе с мёртвыми хоронили и живых.

Александра ОВДИЮК, жительница села Тарган: «От він уже лежить, так як мертвий, його погрузили в ту траншею, а він оживає, він просто непритомнів від голоду. І він якось приповзав додому, два рази він приповзав, а на третій вже все».

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: Ей тогда было двенадцать. Зимой в их класс на урок не явился круглый отличник. Тогда все вместе решили пойти к нему домой.

Александра ОВДИЮК, жительница села Тарган: «Вже вона проміняла, та мати, вже не осталося ні рушничка нічого, тільки сухі квіточки за образами, вона руки ломить. Діточки - каже - ніколи він вже не прийде школи».

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: За месяц в селе умерли почти все мальчики. Те, кто мог ходить, продолжали заниматься. Вот только учитель плакал на каждом уроке.

Александра ОВДИЮК, жительница села Тарган: «Думаю, чого ж це він нами не задоволений, а він, виявляеться, не раз заявляв, що діти помирають, рятуйте. То його забрали. Забрали».

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: Дочь «врага народа», потерявшая всю семью. Александра Ивановна - раньше преподавала историю. Но свой главный урок «Голод 33-го» смогла провести только выйдя на пенсию. Она и сейчас помнит всех поименно. Фёдор Александрович - старожил села Сидоренково. Он здесь тоже единственный, кто помнит, как в 32-м пришли отряды комитета малоимущих крестьян - и забрали всё зерно. Тогда Фёдору было - 7 лет.
Большой семье из семи человек удалось выжить лишь благодаря корове. Её оставили, потому что отец согласился работать в колхозе. Зимой 33-го в селе не осталось ни зёрнышка.

Федор ДРЫГАЙЛО, очевидец Голодомора: «Люди пухли з голоду. Ну були і в нашім селі, по розказам батьків, дві женщини, що своїх дітей даже поїдали».

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: В соседнем хуторе Мозолевка в 33-м умерла большая часть населения. Пятилетний Сергей тогда вместе с матерью ходил по окрестным сёлам, чтобы обменять домотканые скатерти на пустые кукурузные кочаны. Из них готовили самое большое лакомство.

Сергей СИДОРЕНКО, очевидец Голодомора: «Ото потовчу його на муку. А мати буряків натре. Кормових. А вони ликуваті такі. Як прядиво. І ото напече лепьошок таких».

С. ШЕКЕРА, И. ЮСУПОВА, корреспонденты: За зиму 33-го эти сёла почти опустели. Но дома умерших - пустыми долго не стояли. Уже через полгода туда насильно заселили переселенцев из Полесья.

Ольга ГРИЦИК, ведущая: В эти минуты по всей стране проходит акция «Зажги свечу памяти». В память о жертвах Голодомора свечи зажигают в окнах домов, на улицах и площадях. В Киеве поминальные лампадки горят на Михайловской площади и на холмах Мемориала памяти жертв Голодомора. Свечами здесь выложили годы той страшной трагедии. Колокол возле мемориала звонит до сих пор, и не прекращается поток людей.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №2
20:05:51-20:06:50 (час ефіру)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Президент пошёл в народ. Сегодня он вместе с премьером посетил палаточный городок на Майдане, где уже несколько дней протестуют украинские предприниматели, недовольные Налоговым кодексом. Высоким гостям предложили чаю, но они предпочли сразу перейти к делу. Президент посоветовал предпринимателям выбрать несколько активистов. Вместе с экспертами и представителями правительства они должны сформулировать свои замечания и предложения к документу, и предоставить их главе государства - к следующему четвергу. При этом Виктор Янукович допускает, что может ветировать кодекс.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «По-перше, я проти того, щоб цим кодексом підсилювати адміністративний тиск Податкової адміністрації на бізнес. Категорично проти! Якщо там буде будь-яке підсилення, ми його будемо прибирати. Яким чином - ми домовимось. Якщо необхідно буде накласти вето - воно буде накладено».

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №3
20:06:51-20:08:25 (час ефіру)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Не стало главного символа «Оранжевой революции». Накануне вечером умерла Прасковья Королюк. В народе её называли просто - Баба Параска. Она родилась в 39 году в Тернопольской области, 30 лет работала дояркой. Накануне президентских выборов 2004-го агитировала за кандидата в президенты Виктора Ющенко. За активное участие в событиях Оранжевой революции Прасковья Королюк была награждена знаком «Гвардия революции» и орденом Княгини Ольги третьей степени. Простая женщина из украинского села - баба Параска была лично знакома со многими известными политиками.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №5
20:10:35-20:14:10 (час ефіру)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Миссия - выжить. Именно такая задача стоит перед пациентами, которые годами ждут трансплантации. По украинским законам, пересадить орган можно только от родственников. Но в большинстве случаев таких доноров просто нет. Поэтому другой вариант, так называемая трупная трансплантация. Хотя подобных операций в Украине не проводили уже два года. Почему? И что делать людям, для которых это единственный шанс на спасение, - в сюжете Вениамина Трубачёва.

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: В Институте имени Шалимова проводят уникальные операции: здесь первыми сделали трансплантацию сердца и печени. Массово пересаживали почки. Но в последнее несколько лет оперируют все меньше - нет доноров. Родственники отказываются отдавать органы умерших для спасения других смертельно больных пациентов. Этим людям удалили почки или эти органы просто не могут выполнять свои функции. Врачи жизнь таких пациентов поддерживают с помощь гемодиализа. Больным нужно трижды в неделю приходить сюда и очищать кровь.

Татьяна МАЗУН, пациентка отделения трансплантации почки НИХиТ имени Шалимова: «Кров багато разів проходить через апарат, очищається, це десь більше 60-70 літрів, до 100 літрів. Одлежує 4-4, 5 години, кров очищена від шлаків, і таким чином можна продовжувати жити далі».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Татьяна уже 10 лет ждет трупной пересадки. Родственников готовых отдать орган - нет. И количество людей, нуждающихся в трансплантации, ежегодно увеличивается на несколько тысяч. В большинстве случаев, как это ни страшно звучит, они обречены - говорят врачи.

Сергей ХАРЧЕНКО, и. о. заведующего отделением трансплантации почки НИХиТ имени Шалимова: «Приходят, спрашивают, а что мы можем ответить - нету сейчас трупной пересадки. Когда больной перестает приезжать, перестает звонить, мы понимаем, что больной умер, не дождавшись спасительной этой операции».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Единственный выход - ехать за границу, но многих останавливает стоимость операции - 100 тысяч долларов. В США пересадка почки давно уже стала обыденной. В год проводят около 5 тысяч трансплантаций. В этой палате после операции лежат двое братьев. Младший отдал почку старшему, и через несколько дней их уже выпишут.

Тулси РАМСУК, реципиент: «Когда доктор сказал, что мне нужна почка, я даже не думал, что брат решиться отдать свою. Чувствую себя нормально, после операции нет никакого дискомфорта. Вряд ли я сполна смогу отблагодарить своего брата, ведь он спас мне жизнь».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: А эта почка от трупного донора. Сейчас ее обрабатывают, и через несколько минут будут пересаживать больному. В США созданы целые центры: отсюда звонят родственникам погибших, распределяют органы. Чем быстрее проведут операцию, тем лучше приживется орган.

Майкл ГОУЛДСТАЙН, директор взрослого и педиатрического отделения по пересадке почек и поджелудочной железы центра «Маунт Синай": «Сейчас в США только 40 процентов всех трансплантаций почек делают, взяв орган у живых родственников. Соответственно 60 у трупов. У нас есть 58 компаний по забору органов. В первую очередь отдаем органы умерших самым нуждающимся, самым тяжелым больным».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Удивительно, но законодательство о трансплантации в США и Украине почти идентично. Только за океаном люди ещё при жизни завещают свои органы, стоимость операций покрывают страховки и государственные программы. Украинцы же в большинстве отказываются становиться донорами. А трансплантология держатся в основном на энтузиазме врачей.

Ольга ГРИЦИК, ведущая: Как выживают люди, ждущие трансплантации, и какова судьба больных, которым пересадили печень, почки или сердце? Уникальные кадры из операционной, история девушки, которой одновременно пересадили пять органов, и американский опыт в хирургии. Смотрите завтра сразу после «Подробностей недели» в 20:50 в проекте Вениамина Трубачёва «Чужое сердце».

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №11
20:19:50-20:23:30 (час ефіру)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: В него были влюблены практически все женщины Советского Союза, и когда начинался знаменитый сериал с его участием - улицы заметно пустели. Имя Микеле Плачидо до сих пор ассоциируется со «Спрутом», хотя актёр сыграл более чем в ста фильмах. Во время визита в Киев Комиссар Каттани дал эксклюзивное інтервью «Інтеру».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Микеле, вы в Киеве впервые. Как вас здесь встретили?

Микеле ПЛАЧИДО, актер: Меня очень тронула теплота киевлян. И я был совершенно сражён, когда красивая девушка подарила мне большой букет: я вышел из зала, она подбежала ко мне - вручив цветы, поцеловала и тут же исчезла.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Вы в 80 годы были очень популярны в Украине. Когда шёл «Спрут», все города пустели - улицы - почему вы отказались сниматься в 5 части «Спрута"?

Микеле ПЛАЧИДО: «Я актёр театра. До «Спрута» меня хорошо знали в Италии именно как театрального исполнителя и предлагали другие роли. Слава после выхода «Спрута» - не смогла лишить меня той свободы, с которой я хотел жить. Ведь работа в «Спруте» отнимала очень много времени, а я хотел расти дальше и заниматься своим делом. Не перестань я тогда сниматься в «Спруте» - сейчас бы играл уже дедушку комиссара Каттани.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Комиссар Каттани часто пускал слезу. Это была ваша фишка?

Микеле ПЛАЧИДО: «Комиссар Каттани плакал, потому что мафия давила на его слабые места. Он плакал, потеряв близких людей. Персонаж Каттани очень сильный, но он становился уязвимым, когда мафия била его по болевым точкам.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: А как вы считаете - кто более популярный - Микеле Плачидо или комиссар Каттани?

Микеле ПЛАЧИДО: «Каттани более известен, чем Микеле Плачидо. У каждого актёра есть особый персонаж, за которого нужно благодарить судьбу. У меня такой персонаж - комиссар Каттани. Если бы не он - я бы с вами сейчас тут не сидел.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Расскажите, вам понравилось сниматься у российского режиссёра? Майор Бандура - это новый для вас образ в картине «Афганский излом».

Микеле ПЛАЧИДО: «Роль Бандуры - это очень большой опыт для меня. Я бесконечно признателен режиссёру Бортко за то, что он доверил мне - иностранному актёру - такую важную роль. Многое мне дало и то, что я прожил вместе с афганскими солдатами в палатках - мы были в горах недалеко от Таджикистана и Афганистана, где ещё слышалось эхо войны.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Вы снялись в более чем 100 картинах и сняли 9 своих фильмов. Вот кто вы в душе - актёр или режиссер?

Микеле ПЛАЧИДО: «До определённого момента я был только актёром, а сейчас не могу сказать, что я только режиссёр. Тем не менее, меня больше приглашают в проекты в качестве режиссёра, а не актёра. Это, конечно, приятно. Я - как футболист, который стал тренером. Знаете, мне предложили серьёзный контракт, и следующие два года я проведу во Франции - буду снимать очень известных французских актёров. Это - шаг вперед. Я не остановился на роли Каттани и у меня большое будущее.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Ваши фильмы - режиссёрские работы - как вы считаете, смогут также заінтересовать украинского зрителя как сериал «Спрут» в своё время?

Микеле ПЛАЧИДО: «Времена изменились, Украина сегодня тоже не такая, как раньше. Сюда привозят очень много фильмов. Если бы «Спрут» показали в вашей стране сейчас, думаю, это не вызвало бы настолько яркого эффекта, который мы наблюдали в те годы. Просто было именно то время - и был только «Спрут».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Немного личный вопрос: у вас были романы с поклонницами?

Микеле ПЛАЧИДО: «Нет, такого не случалось. Мне писали письма со всего Советского Союза - признания в любви, даже писали «если вас захотят убить - приезжайте, мы вас защитим». Так сложилось, что у меня была не одна спутница в жизни, они менялись. Но я не считаю себя Дон Жуаном.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №1
18:46:04-18:48:49 (час ефіру)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Мільйони сучасних українців вшановують пам'ять про мільйони своїх предків, закатованих тоталітарним режимом майже 70 років тому. Віддали шану невинно замордованим Глава держави Віктор Янукович, Прем'єр Микола Азаров та інші офіційні особи. Вони принесли горщики із калиною, пшеницею та запаленими свічками до матеріалу пам'ять жертв Голодомору. Предстоятель Московського патріархату владика Володимир відслужив поминальну панахиду. Але крім офіційних осіб до національного меморіалу жертвам Голодомору сьогодні зійшлися тисячі українців. Представники областей та громадсько-політичних об'єднань також запалювали свічки та клали колоски пам'яті.

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: до національного меморіалу Голодомору по обіді зійшлися тисячі людей. Вшанувати пам'ять та пом'янути жертв приїхали з різних куточків країни. Тут мовчання та молитви. Біля меморіалу панахида із духовенством під очільництвом патріарха київського і всієї Русі України Філарета.

Степан ВИРСЬКИЙ, колишній політв'язень: «Кажуть, що нам було більше 60-ти мільйонів. А дивіться що з нами зробили. Тут йде мова про єдиний голод. Але ще додам на додаток - було тих голодів аж три. Були в 2ц-му році, були в 33-му. І я ще пам'ятаю 47-й рік».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Жалобні стрічки на одязі. В руках символічні колоски та свічки. До пам'ятникам дітям-жертвам геноциду несуть харчі. Сподіваючись знайти прізвища своїх загиблих від голоду рідних у музеї гортають книги пам'яті.

Емілія КОКУН, киянка: «Там мої бабці, прабабці всі. Тому шукаю».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Розповідати про голод неймовірно важко, - діляться очевидці тих подій. Молоді і школярам важко осягнути трагедію, яку довелося нам пережити, - каже Степан Сліпець. Тоді в 32-му році йому було лише 4. Від смерті спасли жолуді.

Степан СЛІПЕЦЬ, потерпілий від Голодомору: «Ми товкли жолуді в ступі і мама з цих жолудів зварювала нам мелясу».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Від цієї меляси страшенно нудило і мати Степана наказувала нюхати дьоготь.

Степан СЛІПЕЦЬ, потерпілий від Голодомору: «Дзвенять жайворонки у небі, кують зозулі, а я сиджу на призьбі, нюхаю ту саму пляшку з-під дьогтю, щоб якось прийти до норми».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Пам'ять страшну і правдиву вшанували хвилиною мовчання. Цей день, - кажуть можновладці, - не повинен мати політичного забарвлення і гострих дискусій.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №2
18:48:50-18:49:21 (час ефіру)
Лук'ян ЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: По обіді прийшли до меморіалу колишній Президент України Віктор Ющенко та лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Вони також запалили свічки та відстояли панахиду. Арсеній Яценюк, лідер «Фронту змін» разом з В'ячеславом Кириленком, очільником партії «За Україну» та головою ради НБУ Петром Порошенком поклали квіти до стели жертвам Голодомору. Те, що ми прийшли, схилили голови та пам'ятаємо про ці страшні роки - запорука того, що трагедія ніколи не повториться, - заявив Яценюк.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №3
18:49:22-18:52:00 (час ефіру)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Окружний адміністративний суд столиці заборонив будь-які масові акції протесту у центрі Києва від 27-го листопада до 3-го грудня. У ці дні у місті перебуватимуть з офіційними візитами представники іноземних делегацій. Тож головне управління МВС Києва та управління державної охорони, дбаючи про їх безпеку, звернулося із позовом про обмеження публічних заходів на Майдані Незалежності та прилеглих до нього площах і вулицях. Однак все ж на понеділок підприємці знову планували потужну акцію протесту із вимогами до Глави держави ветувати податковий кодекс. Передбачалося, що колона демонстрантів підуть до адміністрації Глави держави. Віктор Янукович та Микола Азаров несподівано для підприємців сьогодні самі прийшли до них у наметове містечко. Поспілкувалися, випили чаю і поговорили, як далі жити. Президент сказав присутнім, що ймовірність ветування закону досить висока. До четверга над ним попрацюють експерти. А потім Віктор Янукович обіцяв визначитися.

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: На Майдані переполох. Із самого ранку у наметовому містечку Президент із Прем'єром. Віктор Янукович розповідає: змінив програму, бо охоронець з Хмельниччини розповів про проблеми співвітчизників. Тому Президент заявляє підприємцям.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я проти того, щоб цим кодексом підсилювати адміністративний тиск податкової адміністрації на бізнес. Якщо необхідно буде накласти вето, воно буде накладене».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Президента слухають кілька десятків підприємців. Інші відклали мітинги до вівторка. Ті, що залишилися, розповідають чим незадоволені.

Жінка: «Люди, які готували податковий кодекс, не провели так, як потрібно громадське обговорення».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Віктор Янукович запевняє: кодекс лише поступив до Адміністрації. Разом з економістами особисто перегляне кожну його сторінку. З понеділка до Кабміну запрошує і підприємців. А консультації з Прем'єром пропонує почати просто на Майдані. Вже без Президента Прем'єр розповідає, що урядовці хочуть від нового податкового кодексу.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Мы должны пойти на снижение налогов. Второе - мы должны дерегулировать бизнес. То есть мы должны уменьшить фискальное давление. Максимально мы должны вывести из тени экономику нашу».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: І нагадує, саме цим податковим кодексом намагаються спростити дозвільну систему та врегулювати податки. Послухавши Президента та Прем'єра підприємці вирішили - консультаціям бути.

Неля ЗЛОЧЕВЕР, підприємець з Трускавця: «Для начала был неплохой диалог».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №4
18:52:01-18:52:42 (час ефіру)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Прикра новина. Символ помаранчевого Майдану, знаменита баба Параска, сьогодні закінчила земний шлях і почила в Бозі. За повідомленням її рідних, старенька останній місяць хворіла. А стала відомою Параскевія Королюк під час акцій протесту 2004-го року. Не зважаючи на поважний вік виявила бурхливу діяльність, агітувала за лідерів опозиції, виступила на мітингах і навіть співала та танцювала, щоб розважити протестувальників. За активну участь у помаранчевих вступах була нагороджена почесним знаком «Гвардія революції» та орденом княгині Ольги ІІІ ступеню. Поховають Параску Королюк у неділю на сільському цвинтарі Дорогичівки, це на Тернопільщині.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №7
18:54:02-18:56:35 (час ефіру)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Знову українська новина. Аби долучитися до доброї справи, зовсім не обов'язково мати купу грошей. Фонд «АнтиСНІД» пропонує допомогти ВІЛ-інфікованим, купивши модну футболку. Благодійна організація Олени Пінчук вже кілька років продає через свій сайт яскраві футболки із застережними принтами і всі гроші віддає на боротьбу зі СНІД. Напередодні презентували нову колекцію. До її створення долучилися і прості люди, які мали цікаві ідеї, і найвідоміші українські художники та дизайнери.

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Серед смішних людисьок і яскравих квітів серйозні попередження. Фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД» презентував нові футболки з колекції «Fashion AIDS». На них кращі з тисяч застережних малюнків. Які надіслали на конкурс художники з 11-ти країн. Серед переможців Олексій Кондаков. Як сам визнав, за доступність ідеї. Зобразив якими шляхами передається ВІЛ.

Олексій КОНДАКОВ, призер «Fashion AIDS» благодійного фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД": «Человек останавливается возле плаката около трех секунд. То есть идея должна быть понятна сразу, резко».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Ще одні переможці - художники PR-агенції. Приз 5 тисяч доларів пожертвували хворим дітям. Відтепер ВІЛ-інфікованих малюків лікуватимуть ще й арт-терапією.

Євген ГЕОРГІЄВ, призер «Fashion AIDS» благодійного фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД": «Атмосфера, которая царит в реабилитационных центрах, если так говорить, там немножко совок. Наш проект, который будет, арт-терапия, он призван сделать атмосферу гораздо более яркой».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Продають футболки через «АнтиСНІДівський» Інтернет-магазин. Ціна по кишені і студенту.

Ольга РУДНЄВА, директор благодійного фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД": «А теперь и не только у богатых людей есть возможность купить дизайнер скую вещь и сделать свой благотворительный взнос в борьбу со СПИД. Но у каждого украинца есть возможность купить футболку на тему безопасного секса и таим образом внести свои 100 или 50 гривен в дело борьбы со СПИДом».

Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Сучасна мода не лише креативна, а й соціальна, - переконані художники. І долучилися до створення колекції. Тепер футболки з їхніми малюнками продають навіть у «ПінчукАртЦентрі». Там переконані: саме молодь, яка приходить до «АртЦентру», оцінить мистецькі принти і черговий раз згадає про здоров'я.

Денис КАЗВАН, керівник департаменту комунікацій фонду Віктора Пінчука: «Оце і є та група ризику в першу чергу, яка існує в Україні і саме мова принтів, тобто сучасного мистецтва перенесена на футболку, який є один із головних елементів одягу. Напевне найкраще буде доносити цей важливий меседж, щоб вони рятували своє життя».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:46:03)
27.11.2010 5:30:17

Сюжет №8
18:56:36-18:59:06 (час ефіру)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Розкішний дендропарк створив на Рівненщині житель селища Клесів. На 5-х гектарах росте понад півсотні видів вічнозелених екзотичних кущів і дерев. Родзинка парку у дивовижних формах насаджень, які 76-річний актор створив всього лише за допомоги садових ножиць і багатої уваги. Тепер диво туями, єлівцями та соснами приїздять милуватися гості з Франції, Німеччини, Польщі та Білорусі. А для місцевих це неповторне місце, де можна поспілкуватися з природою та відпочити душею.

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: Версальський куточок на Поліссі. Унікальний дендропарк біля селища Клесів створив пенсіонер Олексій Ворон. Парк на 5-ти гектарах самотужки вирощував 15 років. Одних лише ялин, сосен, туй і єлівців майже сотня видів. 76-річний дідусь перетворює екзотичні вічнозелені дерева та кущі на живі скульптури. Лише за допомогою садових ножиць і творчої уяви кожна рослина набуває дивовижної форми. Зелений перукар підстригає деревця щомісяця.

Олексій ВОРОН, засновник дендропарку: «Туї виділяють фітонциди, які вбивають бактерії через 1,5-2 хвилини і сидіти на такому імпровізованому дивані із туй це не тільки краса, але й корисно для здоров'я людей».

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: Ентузіаст сподівається: дітище назвуть на його честь - унікальним дендропарком Ворона. Такого дендропарку в області більше немає. Та й у всій Україні їх одиниці, - каже колишній лісівник. Помилуватися красою до селища Клесів з'їжджаються з цілого світу - Франції, Німеччини, Польщі та Білорусі.

Михайло ОНИСЬКЕВИЧ, директор Клесівського держлісгоспу: «Клесівське лісництво, воно є в чомусь унікальним. Воно є першим і створено, дозволяє на його прикладі будувати іншим господарства приблизно таку архітектуру».

Олексій ВОРОН, засновник дендропарку: «108 лісництв в нашому управлінні рівненському. Це було б 108 дендропарків. А по Україні більше 1,5 тисячі. Це якщо більше 1,5 тисячі в кожному було таких хоча б невеличкий парк, це уже була б користь людям».

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: Засновник дендропарку понад півстоліття працював лісівником. Звідси і любов до природи. Чоловік вже давно на пенсії. Втім улюбленою справою попри поважний вік займається і досі. Ландшафтного дизайнера-самоучку часто запрошують до інших лісгоспів і навіть власники дачних будинків. Адже його дивовижні зелені скульптури нікого не залишають байдужими.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 1
18:00:21-18:01:24(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: В Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Загалом у ХХ столітті країна пережила три подібні трагедії: 1921-23-го, 32-33-го та 46-47-го років. Однак саме була найжорстокішою. За даними істориків, у 32-33-му роках від штучного голоду, влаштованого сталінським режимом, загинули від 7 до 10 мільйонів людей. Тоді в Україні щодня помирали по 25 тисяч осіб. Найбільше постраждали тодішня Харківська та Київська області. Там загинули більше половини жертв Голодомору. У 2004 році Президент Леонід Кучма підписав указ про відзначення Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій кожної останньої суботи листопада. На «5 каналі» триває телемарафон до дня пам'яті жертв цієї трагедії. Впродовж дня розповіді про події, пов'язані із вшануванням роковин в Україні і світі. І також розповіді людей, які пережили Голодомор.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 2
18:01:25-18:01:44(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: У Києві вранці жалобні заходи відбулися біля Меморіалу пам'яті жертв Голодоморів. Президент Віктор Янукович та Прем'єр Микола Азаров поклали горнятка із калиною, зерном та свічкою до монумента. Усі присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання. Після цього митрополит Володимир відслужив за загиблими панахиду.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 3
18:01:45-18:02:58(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Удень ушанувати жертв голодомору у Києві зібралися кілька тисяч людей. Вони пройшли жалобною ходою від метро Арсенальна до Національного меморіалу Голодомору у парку Слави. Люди тримали в руках свічки, калину та колоски. Біля меморіалу пам'яті жертв Голодомору відправили панахиду. У ній взяли участь служителі різних конфесій. Рівно о 16-й присутні біля монумента, як і по всій Україні, згадали загиблих хвилиною мовчання. Потому розпочалася загальнонаціональна акція «Запали свічку». У Києві ушанувати пам'ять жертв Голодомору зібралися свідки страшної трагедії, родичі загиблих, політичні діячі.

Жінка: «Зробили комуністи Голодомор людям. Ви знаєте історію нашу і ми знаємо, що це все було придумано, комусь це було треба».

Жінка: «По лінії моєї мами померла молодша сестричка у 33-му році. А мама була вся опухла. І її врятував тільки цвіт акації, який дідусь і бабуся заварювали і випоювали своїх дітей. А потім уже пішли трави і таким чином вони вижили. Але вона завжди пам'ятала про це».

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 4
18:02:59-18:04:03(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Ушанувати пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років на Михайлівську площу прийшли більше трьохсот представників різних політичних сил. Зокрема лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, голова партії «За Україну В'ячеслав Кириленко, лідер фракції «НУ-НС» Микола Мартиненко та голова ради Національного банку України Петро Порошенко. Політики поклали квіти до пам'ятника жертвам трагедії.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін": «Це велика трагедія мільйонів українців. Велика трагедія минулого і велика трагедія, яка має, на жаль, і до сьогоднішнього дня відношення. Те, що ми прийшли, і те, що ми схилили голови, і те, що ми про це пам'ятаємо і знаємо - це запорука того, що це ніколи не відбудеться».

Петро ПОРОШЕНКО, голова ради НБУ: «Це має бути в душі кожного українця. Якщо хочете, це тест на українськість. Ставлення до Голодомору, ставлення до цієї трагедії, шана всім загиблим і рішуче засудження тих, хто призвів до мільйонів жертв - це тест на українськість».

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 5
18:04:04-18:06:26(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Упродовж дня вся Україна вшановує жертв Голодомору 1932-1933-го років. Кульмінацією стало одночасне запалення свічок о четвертій годині вечора.

Євген ХУДАСКО, кореспондент: У Львові запалили близько 3 тисяч лампадок у центрі міста. Виклали із вогників напис «пам'ятай Голодомор 1932-33-років» і хрест. Чимало людей, які прийшли до пам'ятника Тарасу Шевченку, ще пам'ятають ті часи, коли Галичина допомагала голодуючим з великої України. Кажуть: Західна Україна теж пережила голод у 1947 році.

Чоловік: «Ми хотіли помогти нашим, везли зерно, а та нечисть не прийняла. Ми душею були з ними. І в нас у 47-му році теж саме було».

Євген ХУДАСКО, кореспондент: Понад півсотні людей прийшли вшанувати пам'ять загиблих у часи Голодомору у Донецьку. Люди пройшли ходою від центральної площі міста до пам'ятника Тарасу Шевченку. Окрім запалених свічок, у руках люди тримали гасла «Визнаємо Геноцидом 32-33 роки» та «Кати - Сталін, Берія, Каганович, Молотов знищили мільйони українців».

Жінка: «Я вважаю, що не все зроблене, що можна було би зробити. А що стосується конкретного цього року, то, звичайно, менше вшанування проводиться, ніж в минулі роки».

Євген ХУДАСКО, кореспондент: В Одесі квіти до пам'ятника поклали представники влади та Народного руху України. Крім того, у заході взяли участь студенти. За інформацією Національної Академії Наук, на Одещині від голоду померли 35 тисяч людей.

Дівчина: «Потрібно не забувати, пам'ятати, вшановувати, мати повагу».

Євген ХУДАСКО, кореспондент: У Луганську відбулася панахида за загиблими. Правили її у сквері Пам'яті. На службу прийшли родичі загиблих, студенти і представники влади та козацтва. Жертв голодомору згадали хвилиною мовчання.

Олександр КОБЗАЄВ: «У моєї бабусі брат помер від Голодомору. В Красній Талівці дуже багато людей вмирало від Голодомору. Але там проходив кордон з Росією і війська НКВС не надавали можливості виїхати українцям, якось врятуватися».

Євген ХУДАСКО, кореспондент: У Дніпропетровську до Меморіалу жертв політичних репресій та Голодомору поклали квіти та колоски. Священики відслужили панахиду за загиблими і вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання. Загальноукраїнська акція «Запали свічу пам'яті» відбулася у всіх обласних центрах країни та Криму.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 6
18:06:27-18:08:15(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Президент Віктор Янукович припустив, що може ветувати закон про Податковий кодекс. Про це він сказав під час відвідування наметового містечка підприємців, які виступають проти Податкового кодексу на Майдані Незалежності. Разом із главою держави прийшли Прем'єр-міністр Микола Азаров, голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін та заступниця Ганна Герман. Імовірність вето велика, - заявив Віктор Янукович. Проте зауважив, що це може статися після того, як представники влади і підприємців розглянуть питання Податкового кодексу. Янукович запропонував мітингувальникам скласти перелік зауважень до кодексу і передати йому у понеділок. Протестувальники ж вкотре заявили, що наполягають виключно на ветуванні Податкового кодексу. Наступну зустріч призначили на 2 грудня. А вже сьогодні підприємців запросили до Міністерства фінансів, щоб вони виклали усі свої зауваження.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я проти того, щоб цим кодексом підсилювати адміністративний тиск Податкової адміністрації на бізнес. Категорично проти. Якщо там буде будь-яке підсилення, ми його будемо прибирати. Яким чином - ми домовимося. Якщо не обхідно буде накласти вето, воно буде накладене».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Есть разные варианты решения. Можно исправить сразу же путем переголосования, можно исправить после вето. Найдем оптимальный вариант».

Володимир ДОРОШ, член національної координаційної ради підприємців: «Підприємці закликали до другого розвитку подій. Вето на цей Податковий кодекс. Знову ж таки зустрічаємось в робочій групі. І пан Азаров пообіцяв, щоб не було, що чиновники нижчих щаблів блокують повністю всі наші пропозиції».

Павло НУСС, голова громадянського комітету національного порятунку: «Я незадоволений, що сьогодні прийшов в наметове містечко Янукович і Азаров. Бо прекрасно ми всі розуміємо - це є політтехнологія Ганни Герман».

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
27.11.2010 20:00:00

Сюжет № 7
18:08:16-18:08:39(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: З 27 листопада по 3 грудня у центрі столиці заборонили проведення масових акцій. Таке рішення ухвалив Окружний адмінсуд Києва. Пояснили це візитами закордонних політиків, яких на початку грудня чекають в Україні. Отже, суд заборонив проведення мирних зібрань організаціям і громадянам. Зокрема, групі підприємців та голові Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
27.11.2010 20:00:00