Петр МАГА: Пані та панове, прошу зустрічати - Савік Шустер!

Савик ШУСТЕР: Доброго вечора! В Кировограде, за несколько часов до прибытия Виктора Януковича, прогремело три взрыва: у входа в областную прокуратуру, возле помещения Кировского отделения милиции и Кировского районного суда. Пострадавших, слава богу, нет. Специалисты изъяли с места происшествия фрагменты артиллерийского снаряда и остатки часового механизма. Возбуждено уголовное дело по статье «Хулиганство». Виктор Янукович уже в Кировограде заявил следующее:

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Якщо хтось щось хотів сказати, наприклад, мені, я готовий це почути. Якщо в такому вигляді хотіли сказати, будуть відповідати. Сьогодні правоохоронні органи працюють, ми будемо шукати тих, хто це готував, сподіваюсь, що знайдемо».

Савик ШУСТЕР: Это слова Президента Виктора Януковича, который этими словами как-то связывает то, что произошло в Кировограде, с его прибытием. Ну, не хотелось бы думать, что это так. Естественно, мы будем следить за тем, что нам скажут люди, которые расследуют это происшествие, в течение программы будем вам сообщать, а если нет - то в следующей нашей программе обязательно. Прямий єфір - це свобода, мы всегда это говорим, а мы пытаемся стать самой свободной программой в Украине на телеканале «Украина» и это может быть не так легко, потому что в ежегодном индексе «Свободы слова» за 2010 год от международной организации «Репортеры без границ» Украина опустилась на 42-е позиции. Вот мы видим графику: Польша с 37-го места поднялась на 32-е, это один из соседов, а вот Украина опустилась, Россия слегка выросла, но находится далеко-далеко, и Белоруссия тоже опустилась. Вот это «Свобода слова». Также на этой неделе Швейцарский банк «Кредит Свисс», в понедельник, обнародовал ежегодный отчет «Глобал велф-2010», это, ну, скажем «Планетарное богатство», согласно которому Украина одна из самых, то есть почти самая бедная страна в Европе. Вот, беднее только Молдова, но так как у Молдовы лучше динамика, чем у Украины, то можем сказать, что Украина практически рискует стать последней из сорока стран Европы. Как мы видим, самые богатые Швейцария, Норвегия и Франция, две из этих трех стран вошли в список лидеров свободы слова. Так что чем больше свободы слова, тем богаче страна, такой вывод мы можем делать сегодня. О бедности, о росте цен мы будем обязательно говорить. Сегодня мы будем говорить о новых обвинениях в адрес правительства Юлии Тимошенко. Но также в мы конце программы затронем еще одну очень важную тему для Украины. Это - лёгкая промышленность, и как её возродить. Василиса Фролова!

Василиса ФРОЛОВА: Здравствуйте, добрый вечер! Знаете, я, может быть, не в дресс-коде и решила сегодня принарядиться. На этой неделе закончилась 27-я «Неделя украинской моды». По этому поводу Украине очень много говорится о лёгкой промышленности в том числе, изменения в Налоговый кодекс тоже грядет изменениями в работе фабрик и украинских «модных» предприятий. Об этом мы будем говорить после полуночи, также я вам обещаю раскрыть многие тайны: оказывается, в Украине отшиваются самые известные мировые бренды, причем многие из них стремятся в Украину. Мы раскроем вам все эти карты - у нас в гостях и представители фабрик, и представители бизнеса, и представители теневой «модной» экономики. После полуночи!

Савик ШУСТЕР: Нет, мы начнем в 23.30 эту тему, а ты будешь так ходить все время?

Василиса ФРОЛОВА: Вы знаете, очень удобно, это такой органический эко-шик от Елены Бурениной. Она была самым заметным дизайнером, по-моему, на этой «Неделе моды», поэтому я её всячески сейчас рекомендую.

Савик ШУСТЕР: Итак, в начале программы наши гости сегодня: Наталья Рубан, заместитель Председателя контрольно-ревизионного управления, Александр Турчинов, первый вице-премьер Украины с 2007 по 2010 г., Инна Богословская, народный депутат, Андрей Павловский, народный депутат, Владимир Олейник, народный депутат, Ксения Ляпина, народный депутат и Людмила Супрун, лидер Народно-демократической партии. Мы в ожидании Петра Андреева, председателя Контрольно-ревизионного управления. Но, тем не менее, тему мы начнем. Уже на прошлой неделе мы говорили об отчете, предоставленным американской компанией, тремя американскими компаниями, в этой студии был представитель одной из них - расследование деятельности Юлии Тимошенко, где было найдено, с точки зрения американских экспертов, много разного рода несоответствий, злоупотреблений и неправильного израсходования денег. На этой неделе Контрольно-ревизионное управление, это уже украинская сторона, обнародовала свои данные. В принципе, они основывались на данных американской компании, но мы получили такой результат, что злоупотребления правительства Юлии Тимошенко - почти 53 миллиарда гривен. И было сказано, что большая часть этих денег пошли на предвыборную президентскую кампанию Юлии Тимошенко. Так, у меня сразу к Наталии Рубан вопрос: вот объясните людям, потому что смотрите, мы спросили у людей, известно ли вам об обвинениях против правительства Юлии Тимошенко? И сколько процентов народа, а у нас в студии представлен народ Украины, это микро-модель Украины, сколько людей знают об этом, и сколько людей не знают о том, что вот произошло за эти две недели, практически. Ну, я сразу скажу, что 70% знают, 30% не знают об этом вообще - треть населения, вот, мы видим. Так вот, скажите, пожалуйста, объясните нам, как может правительство расходовать бюджетные средства на предвыборную кампанию?

Наталья РУБАН: Можно, да? Спасибо за слово, спасибо за приглашение. Я хотіла б відмітити, що Державна контрольно-ревізійна служба України здійснює ще й системний контроль за кожною бюджетною установою і кожен рік - за усіма бюджетними коштами, державними ресурсами, та кредитами, які надаються в Україну під гарантію уряду. І, скажем, це звичайна системна робота, єдине, що в цьому році мі закцентували на 28-ми напрямках, особливо ризикових, і проводили перевірки. Із тих 28-ми напрямків 6 було відібрано міжнародними аудиторами для, скажемо, поглибленого аудиту. І ця сума - 53 мільярда - це, взагалі, всі порушення, які установлені з операціями державного бюджету. А якщо взяти бюджетний кодекс і державний бюджет, то це, звичайно, велика сума, і відповідальність за цільове використання бюджетних коштів, законне і ефективне - кожен, на кожному етапі із виконавців, всі учасники бюджетного процесу несуть відповідальність. Тобто не можна говорити про якусь одну людину чи, скажемо, одну особу. 53 мільярда - звичайно, це дуже значна сума і якщо ми порівняємо, як ми проводили аудит чи перевірки в минулих роках, то, звичайно, цифра набагато більше, ніж була у минулих роках. Це і дає підставу говорити про те, що у дев'ятому - восьмому році порушень було більше. Зокрема, встановлено мільярдне доотримання фінансових ресурсів (я розбиваю ці 53 мільярда на окремі цифри). На 10 000 підприємств, установах і організаціях установлено нецільових незаконних витрат та недостач державних ресурсів на 28 мільярдів гривень, тоді як в минулому році це було 1,5 мільярда гривень. В тому числі кошти операцій с бюджетними ресурсами в минулому році, тобто, за минулі періоди, десь до мільярда в рік, то зараз ми встановили 7 мільярдів. Незаконні витрати ресурсів 22 мільярда гривень, в тому числі за рахунок бюджетних коштів 2,6. Не за цільовим призначенням установлено витрат державних ресурсів на 3 мільярда гривень. Майже на 3 мільярда гривень - і це дуже велика сума - тому що в минулому році десь 45 мільйонів ми встановили нестач, це значить вкрадених ресурсів. Це дуже багато, велика сума, зокрема в державних і комунальних підприємствах це - 2,8 мільярди с тієї суми. І інші порушення, що не призвели до фінансових втрат, ми, звичайно, в сумі їх не виносили, і ми про них не будемо говорити, тому що вони, звичайно, порушують процедуру, і, звичайно, є порушення чинного законодавства, але немає суми. Я хочу відмітити, що ці факти порушень - вони зафіксовані в актах ревізій. Ревізор - це експерт, який фіксує тільки факти, він виносить висновок про те, які суми доведені якимись діями певних високопосадових осіб до втрат державного бюджету, чи, можливо, взагалі держави, а потім, якщо встановлюються факти, ми, звичайно, передаємо в правоохоронні органи і правоохоронні органи вже встановлюють умисел чи яка була ціль встановлення порушення, можливо, навіть, і помилки. Ми можемо застосовувати фінансові санкції, ми застосували в цьому році в тисячі випадках зупинили бюджетні асигнування для того, щоби можна було не втратити їх, в чотири тисячі зупинили операції з бюджетними коштами, в 1400 фактів зменшили бюджетні асигнування на 46 мільйонів, передали до правоохоронних органів 4600 справ, з яких на сьогодні порушено кримінальних справ 931. І я хотіла би відмітити, що сьогодні вже подано до суду 661 позов від імені Деравної контрольно-ревізійної служби на 258 мільйонів гривень щодо повернення сум до бюджету. Ми ініціювали майже 3000 позовів до перед органами прокуратури щодо повернення коштів, які були вкрадені чи витрачені не за призначенням чи незаконно. Застосували штрафні санкції до 21 000 людей. Це в основному керівники, бухгалтери і так далі. До дисциплінарної відповідальності притягнули 6000 посадових осіб. Але саме головне ми вважаємо нашим здобутком, що по результатам наших проведених ревізій, перевірок, вже прийнято понад 10000 управлінських рішень для запобігання в перспективі порушення чинного законодавства. Якщо говорити про операції, яки би могли свідчити - про передвиборну компанію проводились операції, чи ні, я ще раз хочу відмітити, що ревізори - це експерти, вони фіксують факти, а вже судити, чи визначатися, як проводилися кошти, з яким умислом - це питання, звичайно, вже громади, і, можливо, політиків. Я просто наведу декілька прикладів, а вже можна буде судити самим. Наприклад, в 2009 році планувалося видати земельних актів понад 6 мільйонів громадян. Спочатку було виділено із державного бюджету передбачалося, 6 мільярдів гривень. І ми порахували, що якби, коли б пропонував головний розпорядник, це Держкомзем, зробити таку операцію, видати безоплатно державні акти всім громадянам, то, для того, щоб видати таку кількість цих актів, необхідно було б видавати кожен акт дві секунди. Тобто, ми передбачаємо, що спочатку розрахунки головного розпорядника були, звичайно, дуже завищені. І через півроку сума була переглянута і з державного бюджету було виділено 500 мільйонів. Не виділено, а тільки призначено. Тобто, передбачалось. Фактично було виділено 300 мільйонів гривень на видачу таких державних актів. Всього було видано мільйон штук із шести мільйонів, які передбачались, за ці ж гроші. Про це коли ревізори почали обревізовувати операції з проведенням, друкуванням таких актів, ми встановили, звичайно, що всупереч вимоги Кабміну головний розпорядник - Держкомзем фактично оформив угоду на друкування таких актів з посередником, який не мав ліцензії, не мав основних засобів, не мав взагалі можливості виготовлювати такі бланки. І десь із 10 мільйонів гривень, які були використані на розсилання повідомлень, 4,7 мільйона гривень було перераховано такій фіктивній структурі. Аналогічно, в той же час, «Укрпошта», яка розносила ці повідомлення

Савик ШУСТЕР:Наталья Рубан, я Вас только прерву, потому что да, вы продолжите нам рассказывать эти примеры и потом Александр Турчинов нам на все ответит, на все ваши упреки, скажем, назовем их упреками, после рекламной паузы.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». В первой части мы обсуждали итоги расследования контрольно ревизионного управления деятельности и правительства Юлии Тимошенко. Там были найдены многочисленные злоупотребления. Петр Андреев, председатель контрольно ревизионного управления, увы, к нам не приедет, но у нас есть его заместитель Наталья Рубан, которая уже нам кое-что рассказала, и я сразу приглашаю к микрофону первого Вице-премьера правительства Юлии Тимошенко Александра Турчинова.

Александр ТУРЧИНОВ: Доброго вечора!

Савик ШУСТЕР: А вот, чтобы не говорить вообщем, вот, то о чем говорила Наталья Рубан со свидетельствами на земельные участки, вот это что? Это махинация?

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, пані Наталья Рубан дуже мало розповіла. У мене значно більше матеріалів, які викладені в звіті голов КРУ. Тут величезний перечень, перелік звинувачень і я би з величезним би бажанням, коли ви мені дозволите. По кожному звинуваченні хотів би дати відповідь. В тому числі і щодо безкоштовної видачі земельних актів. І ви знаєте,ви почали нашу програму з свободи слова. Я би хотів, щоб наші телеглядачі і учасники передачі звернули увагу на ті події, які відбувалися на цьому і на минулому тижні. В мене у четвер клоуни, які розповідають, що один американський експерт, єдине, що вони в Америці відомого зробили, участвовали в скандалі Моніка Лівінскі. Вони не маючи ні ліцензії, не будучи аудиторами за дорученням десятимільйонним в доларах дорученням цього уряду проводили так зване аудит уряд і в своїх страшних висновках головне посилання у них було на контрольне ревізійне управління. В четвер виступили, в п'ятницю їх слухали у шановного Савіка. Вони тут розповідали страхіття. Паралельно вони виступали, там моно передача, тут можливо хоч якусь альтернативну думку почути. Вони виступали паралельно на «Інтері», де думки альтернативно ніхто не почув. В цей четвер пан Андрієв про якого я можу багато цікавого розповісти виступає з викриваннями, щодо діяльності уряду і в цих викриваннях я можу за цитувати він посилається уже на висновок міжнародних експертів. І клоунада продовжується сьогодні. На «Інтері», де він зараз виступає без опонентів і тут також з вами зміщені тому, що влада у нас така слухати всі ці розповіді. Чому? Тому, що можновладці вважають, що у нас не освічене населення і треба відвернути його увагу від тих злочинів, які відбуваються сьогодні під час місцевих виборів, відвернути увагу людей і показати хто в цьому винен, коли вони йдуть в магазини і не можуть купити дітям поїсти. От в якій клоунаді нам треба з вами, нажаль, приймати участь. Тепер щодо звинувачень, знаєте, їх дуже багато і дійсно шокуючи цифра 53 мільярди. Хтось уявляє, що таке 53 мільярда. Я думаю, що це приміщення може в 53 мільярда помістити, коли готівкою величезними купюрами це приміщення не бувати. Більше того, вони розповідають про те, що ці гроші були використані під час виборчої кампанії. Минулий раз розповідав, ви мені задавали питання про допити на які я викликаю службу безпеки України. Багато допитів задають питання щодо привласнення Януковичем і Фірташем 11 мільярдів газу, ну вони інакше це формують, а по-суті то воно так. І, ви знаєте, жодного питання мені не задали, «дорогий товариш Турчинов, ти очолював штаб виборчий Тимошенко, а де ж там хоч одна копійка бюджетна да, яку ти використав», як розповідає КРУ, як розповідають всі експерти, як розповідають регіони, де ж ці копійки, де ці гроші. Коли б хоча б одну копійку друзі вони знайшли бюджетних коштів, в якому використали під час виборчої компанії тощо, то вибачте я би не тут з вами спілкувався, а сидів би у них у в'язниці. Жодного питання з цього приводу ні прокуратура ні СБУ ні міністерство внутрішніх справ повністю під контрольні цій політичній силі мені не задають чому тому, що, вибачте, все це є фікція, все це є банальна брехня і до жодних зловживань. Урядовці, які працювали з Тимошенко, уряд Тимошенко не має жодного відношення. Тепер щодо конкретних фактів - 53 мільярди, де беруться ці кошти? Починаю в порядку, який викладений в цій доповідній КРУ. 36,1 мільярд гривень використано кредитів міжнародного валютного фонду для фінансування бюджету. Так. Використано. Ні у власній кишені, на що вони мабуть сьогодні сподіваються отримуючи кредит, а дійсно для бюджету, щоб в умовах кризового 9-го року під час світової фінансової кризи, коли ми дійсно величезне падіння було обсягом виробництва, платити зарплати, платити пенсії, підтримувати соціальні програми. Наступне звинувачення.

Савик ШУСТЕР: Господин Турчинов, есть вопросы по международному валютному фонду? Потому, что мы по всем пройдемся и уже забудем.

Александр ТУРЧИНОВ: Я вас прошу, ну, не так часто я до вас в гості приходжу. Ви мені пообіцяли, що я зможу дати відповідь. Це цікаві цифри. Міжнародний валютний фонд. Наступне звинувачення, яке зробив уряд Тимошенко 42,1 мільярда, розумієте цифри які. Це ми з бюджету давали дотації пенсійному фонду. Так ми давали дотації з бюджету пенсійному фонду, для того, щоби виплачувати своєчасно пенсії всім, хто їх заслужив. І я не бачу в цьому жодного злочину. Наступне зловживання, які нам приписують. Збільшений статутний фонд НАК «Нафтогазу» на 8,8 мільярдів. Так, збільшили статутний фонд НАК «Нафтогазу» на достатньо велику суму для чого? Для того, щоб не збільшувати для вас платню за газ і я вважаю це правильне рішення. Коли ви пам'ятаєте, яка була газова криза, яка була війна проти ... і взагалі перекрили газ. В цих умовах дійсно ми пішли на збільшення статутного фонду НАК «Нафтогазу» для того, щоби людям не прийшлося вдвічі-втричі платити більше за газ, який вони споживали. Наступний злочин, який нами кримінують. До речі, от зараз представник КРУ сидить і я хотів би з нею поспілкуватися. Вони розповідають при чому багато і в пресі це і в Інтернеті вони вкидають матеріали. Ми використали гроші Кіоцького Протоколу, гроші Кіоцького Протоколу - це гроші за які отримала Україна, вперше отримала за часи роботи нашого уряду. Питання пов'язане з парниковими газами, з енергозбереженням і от ці гроші пропали, достатньо серйозна сума, вони кримінують, що вона пропала.

Савик ШУСТЕР: 2,3 миллиарда.

Александр ТУРЧИНОВ: 2,3 мільярда. У вас також є ця цифра. Гарно, дякую за допомогу, хоча цифра значно більша. Я тримаю у себе акт головного контрольно-ревізійного управління, яке ви очолите разом з паном Андрієвим. Акт від 29.03.10 числа, тобто зразу після того, як пішов на 11 березня, уряд пішов у відставку і зразу була привезена ревізія обсягу коштів, які отримала Україна за Кіоцьким Протоколом. Читаю з цього акт «таким чином, впродовж 9-го року», ну, я не буду тут багато читати «Україна отримала 319 мільйонів євро або 3,3 мільярда гривень»

. читаю заключну сторінку цього акту «станом на 23.03 залишок коштів, які знаходяться на рахунках складає 3,3 мільярда», тобто жодної копійки не було використано грошей Кіоцького Протоколу. І коли ця влада ці гроші не вкрала, то вони і зараз повинні знаходитися на державних рахунках. Далі, шановні колеги, за землю тут ми з вами спілкуванням мали. Ви знаєте, я от не розумію взагалі звинувачення на адресу нашого уряду, звинувачення в тому, що безкоштовно наш уряд прийняв рішення, безкоштовно видавати акти за землю. Шановні друзі, ну от чому людина, яка має право власності на землю повинна платити державі через акти. Дійсно вперше наш уряд запровадив безкоштовну видачу актів на землю і повірте мені всі люди безкоштовно отримали акти, коли б ми не змушені були після Президентських виборів піти у відставку. Тому також Савік колеги не вважаю і безумовно телеглядачі не вважають, що безкоштовно видача актів то є звучно. Ви знаєте, ще дуже цікава є тут формула злочину. Безпосередньо читаю прямо цей акт, який в мене в руках і який мабуть є у Савіка. Чомусь він до речі написаний офіційний акт, офіційний прес-реліз, офіційний КРУ російською мовою, тому я читаю в оригіналі «в частности по результатам проверок», йдеться за аграрний фонд України «количественно качественного состояния зерна, по состоянию на 6 октября 2010 года установлена его отсутствие в количестве свыше 230 тысяч тонн», тобто на 230 мільйонів гривень «в убытки». Зверніть увагу, шановні друзі, на 6 жовтня, вони перевірили і у них уже немає зерна. Вони використали це зерно за пів року і у них 6-го жовтня уже немає зерна. Хто в цьому винен, ну, безумовно уряд Тимошенко. Я ви знаєте, міг би по кожному з цих питань пройтись. І розповісти дуже багато. в той же час, шановні друзі, от які це мільярди. Цифра страшна, коли чуєш 53 млрд. а коли її починаєш розшифровувати, коли починаєш читати, то розумієш, що, вибачте, це клоунада, в якій ми з вами, шановний Савік, шановні колеги змушені приймати участь. Тому що завершується фарс під назвою місцеві вибори. Треба брудом замазати, щоб не було навіть зрозуміло, про що йдеться своїх політичних опонентів. І тому вже другий тиждень вся Україна з подачі вулиці Банкової, з подачі президента смакує, обговорює ось ці страшні зловживання і порушення, які приписують нашому уряду.

Савик ШУСТЕР: Наталья Рубан, пожалуйста, вы первая.

Наталья РУБАН: Я хотела бы сказать, что государственный долг вырос на 24 млрд. грн. Для установления такой суммы внешнего долга должны быть законодательные процедуры. Они были нарушены. В частности, статья 11 о государственном бюджете, она говорит, что для того, чтобы установить долг , или увеличить долг государственного бюджета, нужно обязательно это через Верховную раду провести. Этого не было сделано. Поэтому никому в стране не позволено нарушать законодательство, которое существует, даже если оно плохое или неудобное. Но в любом случае это не 53 млрд. они не входят сюда, потому что 53 млрд. это действительно украденные деньги, нецелевые расходования, приписки строительных работ.

Александр ТУРЧИНОВ: Ким украдені, пані Наталя.

Наталья РУБАН: Я не говорю о правительстве или о ком-то конкретном. Я говорю о распорядителе бюджетных средств, которые использовали. 18 млн. - у нас Министерство регионального строительства, приписки по стихиям, деньги, которые выделялись по стихиям и прочие суммы. Я говорю о нарушении законодательства при процедурах, в частности, ну никому не позволено превышать те нормы, которые определены были на верховном Совете.

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте,я погоджуся з вами, що небажано порушувати чинне законодавство. Хоча, нажаль, влада, яка сьогодні панує в Україні демонструє неповагу не тільки до законодавства, але й до Конституції, та й взагалі до здорового глузду. В той же час мені здається, що не варто керівнику державної установи приймати участь в брехливому шоу. І коли вам задають питання і ви киваєте головою. Це з ваші забрали на виборчі кампанії, ви киваєте головою. Вибачте, ви брешете. І мені це дуже соромно від вас це чути. Тому що знаєте, маленька, велика брехня. Потім можна буде пояснювати, я ж підневільна мене примусили це говорити. Тому, шановні телеглядачі, що зараз, зараз замість того, щоб з'ясовувати, а де ж наші пенсії великі, які нам обіцяли, а де ж зарплати величезні, які вони обіцяли сьогодні платити, а це сьогодні почалося в лютому місяці поточного року. А чому ціни такі неймовірні? Замість цього нам починають нав'язувати оцю дискусію, не де сьогоднішні гроші. До речі, ви дайте відповідь, скільки сьогодні складає борг, який вони нарощували з початку року. Скільки вони сьогодні взяли грошей емісії національного банку? Вони тільки у Міжнародного фонду беруть гроші, у чому нас звинувачували. Вони беруть короткі кредити у Російської Федерації, які взагалі під незрозумілі відсотки. Відсотки скоро будуть більші, ніж самі кредити. Вже 4 млрд. взяли у Російської Федерайції кредитних ресурсів. От про це чомусь ви не говорите. Тому, розумієте, зараз щоб пояснювати, що вони не здатні керувати країною, вони не здатні упоратися з економічною ситуацією. Вони єдине що можуть,відволікати нашу увагу своєю безглуздою рекламою, своїми виступами, отакими, вибачте, публікаціями, коли нас звинувачують, що вони тиждень тому провели перевірку своїх структур і там зерна уже нема. Ну, соромно, шановні колеги, що у вас уже зерна нема.

Савик ШУСТЕР: Наталья Рубан, вы хотите что-то сказать?

Наталья РУБАН: Я хотела бы по киотскому протоколу то же самое сказать, вот у меня есть меморандум, где четко написано, что все деньги, которые мы получаем по киотскому протоколу, должны быть использованы на озеленення. И все. То есть процедура использования этих денег в течении бюджетного года возможна, но к концу года она должно обязательно остаться зафиксированной бюджете. Чтобы на следующий год эта сумма неиспользованная на озеленення, она должна остаться. Фактически она списана, ее нету. Это фактически нецелевое использование.

Александр ТУРЧИНОВ: Тоді Савіку дам, і вам дам копію акту КРУ. Акт КРУ, підписаний вашими колегами. 11 сторінок цього акту. І відповідно до цього акту не копійки з кіотських грошей не витрачено. Не копійки. Коли ми змушені були піти з уряду, всі вони залишалися на рахунках. Коли ваше керівництво їх вкрало, то будь ласка, відповідайте за це. Нажаль, ми, не маючи можливості апелювати. А цей документ, я думаю, ми його і в інтернет покладемо, і Савіку, ви можете прочитати цей акт. Ви може скажете, пані Наталю, що тут підписи підроблені.

Наталья РУБАН: Нет.

Александр ТУРЧИНОВ: Хто робив очей акт, будь ласка. Я вам вам.

Наталья РУБАН: Это все правильно. Но это не сумма денег киотского протокола. Это деньги на счетах казначейства, 3,3 млрд.

Александр ТУРЧИНОВ: Ще раз кажу: це гроші.

Наталья РУБАН: Это не киотского протокола деньги. Это деньги на казначейском счете.

Александр ТУРЧИНОВ: Це гроші, які були і залишаються на казначейських рахунках.

Наталья РУБАН: Я же объясняю, что деньги, которые мы получили по киотскому протоколу, их целевое назначение - на озеленення. Мы все процедуры практически использовали...

Александр ТУРЧИНОВ: Я вибачаюся, може я погано бачу і щось неправду говорю. Я пану Шустеру дам, прочитайте. Гроші на рахунках, будь ласка. От, жовтим.

Савик ШУСТЕР: Дякую. Станом на 01. 01.2010 та 23.03.2010 залишок коштів від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів

Александр ТУРЧИНОВ: Кіотські гроші...

Савик ШУСТЕР: На рахунках №,кошти спеціального фонду державного бюджету для здійснення видатків за відомчою ознакою складає 3 млрд. 300 грн.

Наталья РУБАН: Ні.

Савик ШУСТЕР: Що це означає?

Наталья РУБАН: Надо мне акт посмотреть.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста. Так, пока Наталья Рубан смотрит, Владимир Олейник, потом Инна Богословская.

Владимир ОЛЕЙНИК: Знаєте, я почну з клоунади,а потім перейду до речей серйозних. Коли була клоунада? 2007 рік, Юлія Тимошенко вдруге стає прем'єром і роб мит офіційну заяву. Попередній уряд Віктора Федоровича Януковича розкрав країну на 10 млрд. і визначена швидкість. Розкрадання там складало десятки тисяч доларів в секунду. І ціни були жахливі. Що після цієї заяви відбулося? Порушені кримінальні справи і несли відповідальність ті, хто розкрадав країну. Чи була така можливість? Була. Частина відносилася до компетенції МВС і міністр входив в уряд Юлії Тимошенко і був соратником, і нічого не знав. Частина віднеслася до прокуратури, але ні разу генерального прокурора не викликали у Верховну Раду, бо мали право поставити питання про звільнення. Тобто, це клоунада. А тепер до серйозного. Сьогодні є акти КРУ, є висновки міжнародних аудиторів. Що потрібно сказати? Це не правда, і ми підемо в суд, в Україні, в міжнародний і докажемо, що вві ці звинувачення в тому, що ми розкрадали, це є неправда. А тепер я кажу, що це є правда. Бо я є головою тимчасової слідчої комісії щодо розкрадання держрезерву, і в мене є не один свідок. Тому що коли ми говоримо про причетність до розкрадання високо посадовців, то ви знаєте, вони не залишають, як правило, підписів, вони не залишають як правило якихось там письмових речей як докази. А вони, як правило, в тіні. І я повернуся до однієї людини, це Богдан Губський, заступник голови фракції, заступник голови партії, який засвідчив, що він приходив особисто до нас. І говорив про те, що йде розкрадання держрезерву,що закупляють цукор по 11 грн. при ціні 7 - 8. Гроші перерахували, нема ні цукру, а ціна, ви знаєте, просто злодійська. Другий факт він називав: газ продають із держрезерву при ціні 2400 за 800 грн. я назву десятки прикладів, коли держрезерв просто розікрали. А що до Міжнародного валютного фонду. Коли ми взяли кошти, то ми підтримали банки, тобто викупили акції, ставили власниками. А подивіться, там були наші представники, представники уряду. "Родовід Банк" видав кредит під заставу 100 гектарів. Сьогодні це нуль. Ви знаєте правила, хто бере кредит. Треба щоб застава була реальна в 3 рази. Знаєте, яка сума видана кредиту? 3 млрд. гривень. То це при цьому урядів ні кредиту, нічого. То я хочу, щоб ви пішли в суд, наприклад скажете, що Богдан Губський говорить неправду, аудити говорять неправду. Підіть в суд і захистіть свою честь і гідність, і ділову репутацію.

Савик ШУСТЕР: Спасибо, Александр Турчинов. После короткой паузы.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина», Петр Мага за мной, он общается со всеми телезрителями, которые не в студии, а по всей стране, они ему пишут на его электронный адрес, Александр Турчинов у микрофона, от Владимира Олейника до паузы - два важных обвинения, да? Государственный резерв и «Родовід-банк».

Владимир ОЛЕЙНИК: Банки і приклади конкретні і плюс те, що Богдан Губський вказує, він інформований щодо розкрадання Турчинова і плюс те, що він є куратором Держрезерву. А значить, знав про всі і повинен був знати про всі ці неподобства та розкрадання.

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, дуже гарне питання і дуже серйозні свідчення Губського. Я хочу відповісти наступним чином: є такий синдром поліцая. Ви знаєте, даже під час Другої світової війни найбільш жорстокі каральні операції проводили зрадники, які хотіли перед новими господарями вислужиться. І саме тому найбільш криваві каральні операції саме поліцаї от такі і проводили. І сьогодні ми маємо дійсно декілька зрадників, зокрема, і пана Губського, якого за моєю саме ініціативою виключили, вигнали з фракції, який ганьбив нашу фракцію, який почав працювати на Партію Регіонів, на нових господарів. І, безумовно, в Інтернеті то, що розповідає пан Олійник, бува, знаєте, буває така дрібна помста, почав розказувати брудні якісь несинитниці, зокрема, про які сказав пан Олійник. До речі, щодо пана Олійника. Я хочу вам нагадати, що це також, є у нас молоді «тушки», а є такі літні, дуже коректно якби говорити. Пан Олійник також собирався до Верховної ради в 2006 тільки році за списками Блоку Юлії Тимошенко. Але ж пам'ятаєте, коли Янукович пробував змінити Конституцію, як він завжди вміє, позаконституційним шляхом, і спробував скупити, разом з Морозом, 300 голосів, то пан Олійник як раз був в групі тих депутатів, які переметнулись на той бік і зараз теж непогано відпрацьовує на нових господарів. Тепер, що стосується звинувачень. Ви знаєте, дуже конкретно, тим паче, людина, яка виступала, говорить, що він - юрист. Як юрист, він повинен був знати, що не після того, як людину через рік виключили за ті події, про які він там розповідає. А учасником подій він був, він повинен був звернутися до силових структур, до правоохоронних органів. Не мені виправдовуватись щодо будь-якої брехні і наклепів. А, будь ласка, у вас є питання? Звертайтеся до силових структур. До речі, щодо силових структур. Дійсно, виявили дуже багато зловживань в уряді Януковича 2007 року, 2006 року, мені, знаєте, от подобається реклама Партії Регіонів. Я звертаюсь до залу - всі її бачили, да? «Всевладдя помаранчевих протягом 5 років». Но пів терміну з цих п'яти років Янукович керував українським урядом. Питання: він помаранчевий? Чи в нього проблеми з пам'яттю? Чи в Партії регіонів якісь інші думки є на цей рахунок? Тому дуже багато було зловживань. І в «Нафтобазі», і в Міністерстві економіки, і я уже не буду говорити за те, що знає вся країна - за дачу, державну урядову дачу, яку Янукович собі поклав в кишеню. Багато було зловживань. І ми, дійсно, звернулись до Генеральної прокуратури. Десятки разів. Я сам особисто з Медведько проводив наради з цього приводу. Но ми ж не знали тоді, що Медведько і вся Генеральна прокуратура на парт обліку в Партії Регіонів! І саме тому, що вони зараз залишилися всі на посадах, це свідчення того, що і тоді, і зараз вони працюють як одна команда. На жаль. І Міністерство внутрішніх справ без дозволу Генеральної прокуратури не мало права відкривати жодної справи. Шкода. А треба було відкривати. До речі, щодо пана Андріїва - керівника КРУ, який нам розповідав страшні речі про 53 мільярда. Я читаю лист пана Ющенка, який працював Президентом України, пам'ятаєте. «Прем'єр-міністру України пану Януковичу». Не так давно, 2007 рік. Про шо він пише? Тільки я не хочу, тут дрібні такі брудні речі щодо конкурсу «Місс КРУ». У вас конкурс такий проводився, ви приймали участь, пані Наталя, у цьому конкурсі? Шкода. Там протеже пана Андреєва перемогла, і все КРУ платило, оплачувало цей конкурс. Треба було ж знати, яка ж найкрасивіша дівчина є в КРУ. Для пана Андреєва це було принципово. Але ж не це є проблема. Президент пише Януковичу як прем'єр-міністру, що перевірками установлено, що Глава КРУ, керівник Андрєєв, перераховував на рахунки аудиторської групи, засновником якої є дружина, гроші підприємств, куди йшло КРУ з перевіркою. Тобто, перед тим, як перевірити підприємство, тут назви: ТК «Хліб України», ДП «Конотопський авіаремонтний завод Авіакон», інші державні підприємства. Тобто, бізнес дуже непоганий. Перед тим, як КРУ перевіряло державні підприємства, аудиторська фірма, де була дружина Андреєва засновником, проводила перевірку, коли люди платили гроші, тоді КРУ писало нормальний акт. Безумовно, пана Андреєва ми звільнили з посади, коли прийшли до влади. Звернулися до Генпрокуратури - відкрити кримінальну справу. На жаль, справа не відкрита, а пан Андрєєв проводить розслідування зловживань попередньої влади. От таке життя. До речі, я закінчу, буквально одну хвилину, я дуже прошу. Мені, так, знаєте, весело стало, коли пан Олійник запропонував мені звернутися до суду. Щоби довести, що це наклеп, що це все брехня. Ви знаєте, я ось зараз хочу показати вам рішення наших судів. Це даже не Печерський суд, це адміністративний суд. Сьогодні 22 жовтня. В зв'язку з тим, що наші списки в Київській області не допустили до виборів, наша обласна партійна організація прийняла рішення з 22-го жовтня розпочати пікетування адміністрації Президента. Ви знаєте, голодували вони - не звернули увагу. Вирішили проводити пікет. Рішення суду - можна зачитати? Через дві години, як тільки вони звернулись до місцевої ради, щоб провести пікетування. Я читаю, ну, ви знаєте, от шокує цинізм цієї влади, яка сьогодні контролює повністю судову гілку. «Відповідно до статті першої Закону України про основи національної безпеки України.. » Національна безпека - і вони розповідають людям, що ж таке національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини, громадянина, суспільства, держави, які забезпечують сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення та запобігання реальних та потенціальних загроз національним інтересам. Може, хтось не знає? - думає суд. Що таке національні інтереси? І вони розшифровують: національні інтереси - це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні, духовні цінності і так розшифровують, що таке національні інтереси, реалізацію яких гарантують державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. І за таких обставин суд постановив: встановити обмеження права на мірні зібрання і пікетування Київський обласній організації «Батьківщина» з 22-го жовтня. І все. Тобто, для національній безпеки суд забороняє людям проводити мирні зібрання. Причому, зверніть увагу, ні 22-го жовтня, пане Шустер, от зверніть на це увагу, а з 22-го жовтня. Тобто, по життєво. І от в такий суд нам пан Олійник пропонує звертатись, щоб захистити честь і гідність. В суді, в якому немає ні честі, ні гідності. На жаль, це реалії українського життя сьогодні.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста, господин Олейник.

Владимир ОЛЕЙНИК: Ви знаєте, я жалкую, що дискусія їде не по суті, і починається вона, як би від лукавого. Чому? Тому що якщо дійсно Ви не довіряєте нашій судовій системі, то попробуйте оскаржити, де у вас дуже міцні позиції - в Європі рішення аудиторської компанії. Оскаржте. І я думаю, що міжнародний суд європейський стане на вашу сторону. Чому була аудиторська кампанія? Ви що, не пам'ятаєте звернення і резолюцію Європейської народної партії? Там є один із пунктів, що «влада переслідує оточення лідера опозиції». Влада повинна переслідувати любе оточення, якщо воно розкрадає державу. А тепер щодо моєї позиції. Я пішов від вас, як і всі інші, бо ви зрадили нас. Ви на Майдані нас надурили. Після того, як ви прийшли до влади, я ні одного дня не працював во владі, не долучали мене, хотя у мене є певні здібності. Але - дозвольте завершити - ви добре пам'ятаєте, що я зробив у вас на з'їзді, коли Ви головували. Я встав і сказав: «Далі я в цій політичній силі бути не можу. І тому не пишіть мене в слідуючий список». Взяв і пішов зі з'їзду. Це Ви підтвердите. А тому не ховайтеся за Монікою Ленінською, не ховайтеся за Гонгадзе, дайте відповідь по-суті, бо люди вимагають правди, де ділись гроші? Де ділись ресурси? Я ще раз кажу - в діях ваших підлеглих і особисто не виключаю і Вас, є ознаки злочину, про що свідчить Богдан Гунський. Це зараз Ви можете про нього що завгодно говорити. Но він вказує на Вас. А Ваша справа - подати в суд і сказати: «Він наклепник», а ви цього не зробите.

Адександр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, мені дивно чути такій спіч, коли мене примушують звертатися до суду кожний раз, коли ця влада розповсюджує брехню про нас. Ви знаєте, ну це, по-перше, зайва трата часу: я вам показав, які у нас сьогодні суди. Коли тей же Печерський суд кидає за грати людей, які захищали державні інтереси. І в той же час всі дані, які підтверджені документально, - про пана Азарова, про його родинний бізнес, здирництво, який відбувається в Україні, і про пана Януковича, і про інших, про цього ж пана Андрійова, який керівник КРУ сьогодні у вас. Безумовно, реакції ніякої. І тому - вибачте, я просто вище того, щоби звертати увагу на вашу брехню і ваші провокації. У вас сьогодні є Генеральна прокуратура, як і була, міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України. Ви нас - ну це я думаю, що всі нас бачать - просто ненавидите. Ви вже все робите, шукаєте, не знаю уже, до чого вони, в мене вже всю родину перевірили, всіх, і коли вони знайдуть ну хоч одну зацепочку, ну повірте мені - я б уже сидів. І вони б раділи і розповідали - бачите, іще одного злочинця посадили. І даже маючи таких свідків, як Гунський, у нас, нажаль, там человек двадцять таких свідків вони можуть взяти. Вони не можуть нічого доказати. Тому що дуже важко - а сьогодні починає вже світова спільнота розуміти, с ким має справу. Дуже важко доводити суцільну брехню. Ви даже сфабрикувати ці справи нездатні!

Савик ШУСТЕР: Владимир Олейник, секунду, сейчас Инна Богословская.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я бы сейчас все-таки попросила стать туда, потому что у нас нелепая ситуация. Пришел профессиональный бухгалтер, который в студии не политик. Стоит политик, врет в наглую, забрал у нас сейчас акт ревизии, в котором четко он прочитал один абзац, в котором написано, что по аналитическому учету, то есть по бумагам, числится 3 миллиарда гривен. И не прочитал следующий абзац, в котором написано: а на расчетном счете реально 1,1 миллиарда гривен. И не прочитал третий абзац, в котором написано: значит, два миллиарда гривен - три минус один и один - два миллиарда гривен не находятся на расчетном счете. Их сегодня не могут найти. Это шулерство, Вы знаете, я сейчас слушаю и думаю: когда закончатся эти (не перебивайте, пожалуйста, я говорю по факту). Господин Турчинов забрал у нас этот акт, потому что услышал, что я аудитор, я - аудит.

Александр ТУРЧИНОВ: Будь ласка, я його даю. Будь ласка.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Дайте, пожалуйста, я прочитаю. Можно? Вот спасибо Вам большое. И вот даже уже возбуждено уголовное дело. Володя, можно я прочитаю? Спасибо. Вот смотрите, як виглядає шулерство. И к сожалению, вы знаете, люди, которые начинали политику с Павлом Лазаренко, они не перестают одинаково врать. Как тогда, как нам врали, что вони чисті, нічого в країни не вкрали, і українськи суди нічого не могли довести, і тільки за кордоном заарештували і довели сотні мільйонів вкрадених у країни грошей. І сьогодні вони роблять. Дивіться. Пан Турчинов нам зачитав такую фразу: «станом на 1.01. 2010 залишек коштів від продажу частини встановленої кількости викидів парнікових газів на аналітичному рахунку такому-то складає 3 мільярда 300 мільйонів гривень». І не прочитав два решта абзаців. Наступний абзац: «При цьому станом на 1.01 залишок коштів на єдиному казначейському рахунку», то есть коштів, грошей фізичних «складає 1,1 міліард гривень» І третій абзац, після того. «Зазначення свідчить про відсутність на єдиному казначейському рахунку та спеціально відкритих валютних рахунках держказначейства фінансового ресурсу від продажи квот викидів парнікових газів у сумі 2,3 мільярдів гривень». Скажіть, будь ласка, на голубом глазу, как воришка Альхен в «12-ти стульях», врет, надеясь, что никто читать не умеет? Население, конечно, это все не читает. Но когда мы, нормальные люди, вообще читали акты КРУ? А теперь, если можно, я поясню, я даже нарисовала, если можно если операторы возьмут, извините за банальный этот рисунок, но чтоб вы поняли, почему мы говорим о хищениях их Киотских денег, из денег Международного валютного фонда. Из бюджета крали так, вот я сейчас вам зачитаю, как крали, чтоб вы поняли. И в бюджете были дырки, и не хватало денег для выплат ни пенсий, ни зарплат. И поэтому деньги Международного валютного фонда из-за того, что тырились из бюджета, просто он дырявый весь, вместо того, чтобы направлять в национальный банк для поддержки национальной валюты, бросали опять в бюджет, и таким образом, украли дважды. Украли из бюджета и украли наши кредитные деньги, которые мы получили и десять поколений вперед, ну, не десять поколений, но вот мои дети, внуки, правнуки, ваши дети, внуки, правнуки будут рассчитываться за эти деньги, которые мы заняли. А теперь, когда мы говорим о Киотском протоколе, Япония была с Украиной очень серьезно сотрудничать по покупкам у нас квот на выбросы. Это 5 млрд. дол. в год. Они отказались от сотрудничества с Украиной потому, что мы нарушили правила этого кредитного соглашения, и растрынькали эти деньги на цели, которые не подлежат оплате за счет этих денег. А теперь, чтобы вы поняли какие дыры закрывали, потому что нам тут опять рассказывают красиво обо всем. Все очень просто. Резервный фонд. В резервном фонде должно быть мясо, масло, крупы и так далее. Для чего он используется, когда дефицит на рынке. Все знают, что плохой урожай по всему миру, кризис зерна. Когда дефицит на рынке, из резервного фонда выбрасывается зерно на рынок, и этим сдерживаются цены. Сегодня нечего из резервного фонда, там нули в остатках. И когда мы сегодня говорим, что мы не можем сдержать инфляцию, в том числе и потому, что все, что должно было лежать в резерве для интервенции государственной раскрадено. А теперь дальше. Нам говорят: «Как мы оплачивали за счет госбюджета избирательную компанию». Я вашей студии, Савик, помните показывала вам документы, что из резервного фонда Кабмина оплачены деньги на совещания сельских голів. 14 млн. грн. в рамках избирательной компании было оплачено на совещание сільських голів. И в это время не финансировались работы по борьбе со стихийными бедствиями. І сьогодні люди не мають мостів, доріг. І досі вже в зиму входять з підтопленими домами, але свого часу 2 млн. дол. витратили на те, щоб поспілкуватись з сільськими головами. И дальше. Закупили тысячу машин «Opel Kombo», як нібито для сільських населених пунктів для медицини. «Opel Kombo» - яке він відношення має до спеціалізованих медичних машин. Там навіть хворого не можна покласти. Уявіть собі «Opel Kombo» по наших дорогах. Один раз в одну сторону доїде в всі колеса там залишить. Але закупили тисячу під виглядом медицинского спеціального призначення машин. Наклеєли на бортах «Программа уряду Юлії Тимошенко». І тисяча машин їздили всю виборчу кампанію по дорогах України зцією виборчою пропагандою. Сьогодні ця тисяча стоїть, тому що вони не мають жодної можливості використовуватись на селі і для медицини. Водіїв на таку кількість машин нема, їх треба теж наймати. І крім того, ще не сплачено 39 млн. грн. податку на додану варість. І хто це все буде робити. Це наші з вами кошти, з наших карманів, у вигляді податків, які так розтринькали. І далі. В січні-лютому продали газу на 100 млн. дол. збитку в тричі дешевше, ніж він коштував на ринку. А сьогодні питають, а чому сталося так, що уряд мав спеціальні заходи робити, щоб додати газ для населення. Тому що продали газ, в тому числі з «Нафтогазу». І так далі, і так далі. Ну і зовсім чудова ситуація. Я вам просто не можу не сказати. ОАО «Бабусіни рецепти». На ОАО «Бабусіни рецепти» було перераховано 458 млн. грн. нібито за те, що це ОАО буде зберігати державні резервні кошти. І ОАО закрилося рівно через тиждень після того, як ці гроші поступили на рахунок.

Александр ТУРЧИНОВ: Ким перераховано?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Держрезервом.

Александр ТУРЧИНОВ: Дуже добре.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Зрозуміло для кого ці «Бабусені рецепти», не дай Боже наші діти будуть знати такі рецепти. І останнє теж така показова операція. Був такий Суворівський м'ясокомбінат. І на цей Суворівський м'ясокомбінат департамент з виконання покарань перерахував 72 з лишком млн. грн. нібито за м'ясо. Нчого не поставлено, фіктивні накладні. Наші приступники, злочинці, але їх теба годувати, їм треба їсти щось давати. І навіть, на цьому людському горі 72 млн. стирили, нічого не дали, по докумнтах все закрили. Шматочка м'яса ніхто не отримав. Ну совість вже є? І ви знаєте, ми розмовляли з не політиком під час перерви, і вона каже: «Я 17 років працюю в КРУ, завжди ми знаходимо зловживання, але такого, щоб тирили так, нібито живуть останій день, такого ніколи не було за 17 років». І це правда, сьогодні ми змушені робити так, щоб все ж таки сіли на скам'ї підсудних хоча б декілька десятків людей, щоб стра був у тих, хто сьогодні працю на тих містах. Бо це ж зараза така, їю захворіє будь-хто, якщо він побаче, що це безкарно.

Савик ШУСТЕР: На все эти обвинения со стороны Инны Богословской Александр Турчинов ответит после рекламной паузы.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Александр Турчинов - первый вице-премьер в правительстве Юлии Тимошенко - у микрофона. Прозвучали серьезные обвинения со стороны Инны Богословской. Пожалуйста.

Александр ТУРЧИНОВ: Дякую. Знаєте, є брехлива інформація..

Савик ШУСТЕР: КРУ, хорошо.

Александр ТУРЧИНОВ: ..і є інформація від Інни Богословської.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: А є бреня від Пастера. Це КРУ - це точка, буква, цифра КРУ. Це документи і більш нічого, а у вас тільки бла-бла.

Александр ТУРЧИНОВ: Я би просив не заважати. Маєте спокій, дайте водички пані Богословській, нехай поп'є. Я хочу прокоментувати дуже коротко. По-перше, даже ці маніпуляції, які вони робии, дуже не професійно зроблені. Мені здається, що вони з паном Андрієм мабуть на одних курсах лікбез вчились. По казначейському рахунку і Кіотському протоколу. 3 млрд.. Вони підтверджують, що є на рахунках, а от на казначейському ранку є один мільярд. Це розрахунок тільки на те, що не всі, хто в цій студії і телеглядачів знає що таке казначейський рахунок. Це фактичний рахунок банку. Тобто казначейський рахунок - центр, куди надходять всі платежі до бюджету, всі подакти, всі находять до казначейського рахунку. Інше питання, що вони надходять не рітмично. Тобто в один день на казначейському рахунку може бути один мільярд, настпуного дня може бути 100 млрд., в залежності від того, коли дата сплати податків, коли надходить час їх сплати, коли ми беремо довідку з рахунку. Іде сплошна маніпуляція: на раунку вони кажуть 3 млрд., а на казначейському в цей момент був один мільярд. Наступного дня, значить, було 10 млрд.. ТОбто кли порахувати всі рахунки бюжетних підприємств - це сотні мільярдів. Безумовно 100 млрд. не може одночасно знаходитись на казначейському рахунку. Це як в банку. Рахунків банку значно більше, ніж має сам банк за рахунок кредитів, депозитів, йде реальний фінансовий процесс. І саме Людина розраховую, що ніхто не знає, що таке казначейських рахунок, як формується його потенціал. І починають такі маніпуляції, при чому, що під цьому ставлять свої підписи. Наступне питання по швидким допомогам. Ви знаєте, в перший раз за історію нашо незалежної України наш уряд для сільських, фельшерських пунктів дав прекрасні машини. При чому вартість цих машин 12 тис. умовних одиниць, ну дешевщих немає, і зараз, і тоді не було. Ехай хтось доведе, що є дешевші машини, тобто дешевші машини ніж 12 тис. у. о., за які ми їх придбали для сільських фельшерських медичних пунктів. Інше питання, що зараз ми спостерігаємо.. До речі ці машини врятували життя багатьом людям, тому що в селі взагалі не було транспорту, коли людині погано, на чомусь відвісти. Може там не дуже комфортні умови. Ну для сільського фельшерського пункту це бул колосальний прорив. Для його потенціалу і можливостей. Інше питання, що сьогодні ми спостерігаємо картину, що місцеві адмінстрації, якими керують Партія регіонів, забирають у цих фельшерських пунктів ці гарні машини, зафарбовуть червоні хрести і використовуть їх, як свої службові машини. Імпортні на селі, знаєте, дуже гарно мабуть керівникам адміністрацій кататись в таких машинах. Настпуне питання, яке тут задавали, чи як каже пан Шустер, звинувачення. Державний резерв. Да, дійсно, по державному резерву було багато проблем і ми самі ініціювали в уряі нашому перевірки державного резерву. Безумовно і отримали його в спадок від уряду Януковича пустим, порожнім. Хоча були питання, доручали і прокуратурі, і Мінстерству внутрішніх справ, і КРУ перевірять. Інша проблема, що дійсно в нас був коаліційний уряд відповідали за держрезерв представнкии фракції блоку Литвина, які зараз знаходяться в коаліції. Будь ласка, розбирайтесь зі своїми коллегами, ми не заперечуємо. Більше того, ми підтрмуємо для того, щоб знайти хто там кого вкрав. Без проблем. І «Бабусіни рецепьти» перевіряйте. Тільки мені здаєть, коли ви почнете «Бабусіни рецепти» ці перевіряти, то знайдете, зо там якийсь регіонал є власником цього підприємства, і на цьому справа закриється. Наступне питання. Про газ тут щось розповідали. Хто приймав рішення про продажу газу з держрезерву? Я можу помились в дані, Але достатньо точно скажу. 27.07.2007 року. Підпис Віктора Януковича. «Розбронювати весь газ, який знаходився в державному резерві». Тобто фактично реалізувати газ. Потреби в реалізації безумовно не було. Буде відповідати? Я маю сумніви, що він буде відповідати. Наступна проблема. І ви знаєте, тут мені сподобався образ, який пані Богословська використала, вона сказала «голубий воріжк». Давайте поговоремо про «голубого воріжку». Я читаю інформацію оційну, яка до речі в засобах відкритих була. Це говорить громадянин України пан Рамазанов - господарь будинку, який орендувала в нього пані Богословська. Це його пряма мова: «Богословская украла у мене миниэлктростанцию стоимостью 4,5 тис. дол.. До того исчезли 2 телевизора, набор кастрюль «Бергофф» и несколько сервизов. О лампочках и люстрах я молчу. Я написал заявление в Обуховскую милицию, але результату ніякого». Зрозуміо, що не буде ніякого результату,тому що пані Богословська знаходиться у фракції регіонів. Вона виходила, заходила, зараз мені сказали знову зайшла. І безумовно зараз не буде ніякого результату щодо «голубих ворішок» пані Богословськ. До речі КРУ мало, мабуть, завдання, і щоб якоюсь плямою.. тут багато цікавих схем намальовано. Я їх дивився, важко тут щось зрозуміти, у всякому разі. Хотів знайти тут хоч одне знайоме прізвище, ну може урядоець який, може там якийсь приближений депутат до нашої фракції. Жодного прізвища. Треба ж компромат мати і треба щоб якось ляпнути і тих, з Ким боришся. І вони пішили до цього свого документу історичного мій підпис. Я от хочу.. можна на камеру показати. Дуже страшний компромат. Тут написано: «До службової запсики першого заступника міністра фінансів. Згоден. Підпис - Турчинов». Самої записки тут нема. Ну це страшний компромат. З чим згоден, я чесно кажучи не знаю, і мабуть хто буде читати, не знатиме з чим я згоден. Але ж вони хотіли мабуть, щоб у людей, які будуть читати цей опис з цими брехливими звинуваченнями виникла така уява, що я з цим згоден. Я не згоден з цим, і не з кого з цим не погоджусь. Дякую.

Петр МАГА: Панове, вибачте будь ласка, тому що у нас інтернет розірвано на 2 половини. Вибачте, пан Олійник, я бачу, що рветесь, Але я мушу це сказати тому, що рівно навпіл людей, які надсилають свої повідомлення. Одні називають вас, пане Турчінов, і Юлію Тимошенко героями, інші називають злодіями. Те саме стосується і вашої, пані Інна, сторонни. Тому резумуючи.. а, що мене злякало, Савік, повідомлень 40 прийшло з проханням не називати їх імена, і далі дописано «мало ли что». Оце мені не сподобалось.

Савик ШУСТЕР: А что это значит?

Петр МАГА: Я не знаю чого вони бояться. От просто бояться говорити. Значить так..

Савик ШУСТЕР: А люди боятся.

Петр МАГА: Да. Пан Василь Рогов, який не побоявся, і один звертається до вас, пан Турчінов, з такою претензією. "Если бы правительство Тимошенко сделали тоже самое», мається на увазі аудит, так, «то сейчас Партия регионов состояла бы всего из 20 депутатов. Почему вы не провели такой же самый аудит?». Це до вас, бо мені все одно не дадуть сказати. А до вас пані Інно зберігаю стилістику так, як її написали: «Как бухгалтер, госпожа Богословская, не бухгалтеру объясняю, что деньги с казначейского счета не могут пропасть бесследно ибо в платежке всегда есть дебит счета, на который перечислены средства». Я перепрошую, далі написано: «Хватит врать». Вікторія із Запорожжя, все.

Александр ТУРЧИНОВ: Дякую. Ви знаєте, я вже пробував відповісти на близьке питання до того, що задав шановний телеглядач. Дійсно, ми не звертались до міжнародних аудитів, тому що економили кошти і нема потреби звертатися до міжнародних аудиторів. До речі ліцензія аудиторів у цей піар-фірми, яка була запрошена Януковичем і компанією, нема, вони ніякі не аудитори, це піар-компанія, яка займається піаром нахшалт я приводив їх досягнення в Сполучених Штатах Америки, які до речі, почитайте відео, які в США, що до цієї фірми. І вам все стане зрозуміло. Тому ми не залучали іноземців, тому що немає в цьому потреби. Будь-яка країна, яка себе поважає, в неї достатньо інституції, силових, контрольних, аналітичних, для того, щоб зробити перевірку і для того, щоб притягнути до відповідальності тих, хто зробив порушення. І для цього не потрібні не американці, не африканці, ніхто не потрібен. Але ж для піару це безумовно гарно. Знаєте, називають, міжнародні експерти визначили - це звучить, безумовно. Тому ми не залучали міжнародних аудиторів. В той же час те саме КРУ, яку тут презентувало інформацію перевіряло діяльність попередників, колосальні зловживання, безумовно, ми виступали, говорили про це, але на жаль прокуратура, пан Медведько, жодної кримінальної справи з цього приводу не відкрив. Декілька разів і уряд до цього письмово звертався, зверталося і Міністерство внутрішніх справ, ні, ноль. Вони готувалися до реваншу і та команда, яка працює в прокуратурі сьогодні, які пробують знайти хоч якусь зачіпку, щоб нас притягнути, вони ж працювали і тоді. Нажаль, як в рекламі регіонів непогано написано, що вся повнота влади. Не було у нас, нажаль, всій повноти влади, не було більшості в парламенті, була конфліктна ситуація, ви знаєте, з Президентом, нажаль, і безумовно, не мали ми впливу ні на Генеральну прокуратуру, ні на Службу безпеки, тощо. Тому ми були змушені тільки констатувати факти, ніякої допомоги силових структур ми, нажаль, не мали.

Савик ШУСТЕР: Инна Богословская, на вопрос.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Спасибо. Я конечно не бухгалтер, я сертифицированный аудитор и когда то даже писала Закон «Об аудиторской деятельности», когда его еще в Украине не было. И юрист. Поэтому, я сказала, что на казначейском счете сегодня их нет, на котором они должны быть эти деньги. А для того, чтобы было понятно, как уходили казначейские деньги, вот схемы. И эти схемы - их сотни, тысячи, потому что, когда правительство Тимошенко приходило к власти, на счетах было 27 миллиардов гривен, когда оно ушло - государственный долг сегодня такой, что я уже сказала - рассчитываться поколениям. Поэтому, я отвечаю за те документы, которые я читаю, как аудитор и говорю, если действительно сахар куплен у компании за 4,7 тысяч гривен, а после этого он куплен держрезервом за 11 тысяч гривен, то это прямое хищение. Если газ продавался на рынке по одной цене, а своей афелированной, связанной компании он продан по цене в 3 раза меньше - это меньше. Если Opel Combo, о котором вы говорили, почему-то, откуда-то вы взяли 12 тысяч, получается по 30 тысяч долларов вы заплатили за эти машины, это получается, если пересчитать, общую сумму, которая вышла на эти машины, это количество единиц, так объясните мне, пожалуйста, где в мире вы найдете Opel Combo по такой цене, кроме как в Украине, которая, как вы сказали, находится на предпоследнем месте по богатству среди стран Европы. До тех пор, пока будут так красть, как крадут в Украине, мы никогда не станем благополучным обществом. И до тех пор, пока мы сейчас не посадим реально в тюрьму, потому что вам разговоры не помогают, сел Лазаренко, все хвосты поджали, потом купили свои места, там, где вы смогли это сделать, потом прикрылись оппозицией и крали дальше. Этому нужно положить конец. Я точно также отвечаю сейчас за то, что сегодня масса людей с несчитыми руками во власти. И до тех пор, пока они не поймут, что за ними завтра точно также придут и наденут наручники, стране толку не будет. И сегодня - почему люди не хотят платить налоги? Да потому что они понимают, что на бюджет сидят такие как Турчинов и компания, и бюджет как дырявое корыто. И поэтому сегодня давайте не по словам, а по делам. Строятся мосты - значит это правильно, открываются онкологические клиники - значит это правильно, ремонтируются школы - значит это правильно, а все остальное «бла-бла» давайте оставим во вчерашнем дне и обязательно довести до судов эти дела. И я вам клянусь, я буду и по этим, и по тем даже, где вот недавно арестовали членов Партии регионов на взятках в киевской мэрии, эти люди должны дойти до суда и, не до следственного изолятора, где они сейчас временно пребывают, а до тюрьмы. И тогда в стране поверят, что наконец-то есть ответственность, есть наказание, а иначе весь этот беспредел будет продолжаться вечно.

Александр ТУРЧИНОВ: Непогана... Можно, да? Непогано, коли б пані Богословська додала свій спіч, що за побутові крадіжки, втому числі із будинків, треба також садити людей до в'язниці. Це по-перше. По-друге. Я би попросив не заважати...

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Дорогие друзья.

Александр ТУРЧИНОВ: Я би попросив не заважати.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: На мое пятидесятилетие по провокации, как потом стало понятно, БЮТа, потому что вдруг вылез господин Москаль с обвинениями, была сделана провокация, согласно которой, меня обвинили в том, что я у хозяина дома, который арендовала моя семья, украла кастрюли, там еще что-то. Посмотрите на меня и представьте, как я могла красть телевизоры «Самсунг» пятилетней давности, кастрюли и так далее. Вы опускаетесь уже до такой низости, что просто стыдно. Когда вы миллиарды свои пытаетесь.. Вы знаете, что у меня есть главная ценность - это моя репутация. Я до 50 лет сделала так, что мне никто не может предъявить ни копейки государственных средств, никакого обвинения, я честно смотрю в глаза и своей дочке, и своим внукам, и всем коллегам.

Савик ШУСТЕР: Давайте не переходить на лично.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Поэтому, нет, не я перешла. Человек, которого обвиняют в краже миллиарда, обращается к тому скандалу, который устроили в отношении меня по краже кастрюль. Вы вообще потеряли всякую совесть, моя семья после этого отказалась давать какие-либо интервью. Вы понимаете, если вам делают в глаза все, что угодно, а вам роса, то я к таким не отношусь. Поэтому, естественно, отказ от возбуждения уголовных дел, естественно Рамазанов будет наказан за то, что он как воришка мелкий, потому что человек, которого не взяли, который меня обвинил в краже кастрюль, кинул банк на 2 миллиона 800 тысяч долларов, кинул налоговую инспекцию не заплатив более 300 тысяч долларов налогов и его использовали для того, чтобы он сделал заявление, что Богословская у него украла кастрюли, поэтому стыдоба - мне за вас стыдно и просто - это не прилично.

Александр ТУРЧИНОВ: Я би просив, пане Шустер, ну, людина не може заспокоїтись, мабуть все ж таки заділо питання, і я би попросив, щоб не заважала вона виступати і говорити. Ну, по-перше, мене здивувало в її виступі не тільки цій пафос, мабуть до цього всі звикли, хоча, ще раз скажу, це ганебно, те, що ви робити, і не тільки в цій студії. Наступне. Мене здивувало те, що пані Богословська домовилась до того, що зараз не платять податки, тому що бюджетом керую я. я їй хочу нагадати, що не керую бюджетом, і до речі в уряді Тимошенко я бюджетом не керував. Це по-перше, і можна платити податки, але ж безмовно, коли такий терор в країні проти підприємців, тут, я думаю, є люди, які можуть більш детально про це розповісти, то ніхто вам податки платити не буде, тому що ви знущаєтесь над людьми. Ніхто вас не буде сприймати серйозно, поки ви не навчитесь говорити правд, у вас це не виходить, це проблема. Ви сказали, що мене звинувачують, що я вкрав мільярд. Скажіть конкретно, хто мене звинувачують. Прокуратура? Будь-ласка, давайте зробимо запрос, це ваша прокуратура. Може мене Служба безпеки в цьому звинувачує? Також ні. Може ваше міністерство внутрішніх справ? Також ні. Ваш довгий язик мене звинувачує, але ж я до цього звик. І мої колеги до цього звикли, що, нажаль, це мабуть одна з небагатьох передач, де нам дають можливість хоч відповідати на цю брехню. Зараз «Інтер», от тут я бачу, зараз картинки відбуваються, там красується цей керівник КРУ і жодного від нас опонента. Уявіть собі люди, величезна кількість людей дивляться ці передачі і їм розповідають про мільярди, 3, там 100 мільярдів і так далі. Ви знаєте, ну, вибачте, це гнусно. І безумовно, безумовно, свою нездатність керувати країною. А от це головне. І тут нема чого сказати, вони кажуть, це спадщина попереднього уряду. Да, дійсно, я погоджуюся, була спадщина, до серпня місяця вони їхали на нашій спадщині і ціни ще були стабільні, згадайте, до серпня місяця ціни більш-менш стабільні, тому що ще працювали ті програми, які ми запустили. Але ж з серпня місяця почали діяти їх руйнівні механізми. Їх терор проти підприємців, їх дисбаланс в економіки, їх емісія, яку вони запустили, це мільярди. І запитайте, які сьогодні в нас зовнішній борг, якій внутрішній борг, якій збільшується щодня. Щодня вони випускають.. тут, до речі написана ще одна цікава річ: в ручному режимі ми керували казначейством і не повертали ПДВ. Сьогодні 34 мільярда заборгованість по ПДВ, вдвічі більше ніж ту, яку ми здали після кризового року. Додайте сюди 16 мільярдів облігацій, які вони здають замість повернення ПДВ і головне. Будь який підприємець вам розкаже правду , податкова адміністрація взагалі сьогодні забороняє приймати декларації від підприємців, де є заборгованість держави по ПДВ, просто забороняє приймати, щоб не збільшувати борг. І вони розповідають, що їм не платять податки, тому що колись там хтось працював. Ну, вибачте, от просто несерйозно і соромно про це слухати.

Савик ШУСТЕР: Владимир Олейник.

Владимир ОЛЕЙНИК: Ви знаєте, все-таки ми уходимо з головної теми. І я колись працював головою суду. І психологія людини, яка пробує уйти від відповідальності, мені зрозуміла, як і людям. Перейде на особливості, на образи, щоб вивести когось із себе. При чом тут особисті речі? От я беру зараз держрезерву довідку, яку нам дали. Всього в держрезерві було вкрадено 7 мільярдів. Хто? Давайте шукати. Частина в бігах, частина порушена кримінальних справ, це розслідування, але дивіться, про що я веду розмову, що повинен був знати і Прем'єр і перший віце-прем'єр. Деребан йшов, я деребан кажу, бо це розкраданням не можна назвати, тотальний із 547 підприємств, в 76% зникає, БОБ-резерв є, знаєте, це на випадок війни, все, не можна його чіпати. Із 663 підприємств 71% підприємств зникає. Тобто, на сьогоднішній день, якщо ви не бачили цих явищ, то я вам хочу сказати, у вас інший склад злочину. Бездіяльність, халатність, коли вас повідомляли, ви не могли не бачити цих речей, коли ви є керівником держави. І ще одне, ви подивиться, коли ви заявили, що попередній уряд розкрадав, вас треба покарати, що ви не довели до розуму, до притягнення до кримінальної відповідальності. І якби ви не ховались, я хотів би вам задати питання, чому ви Генерального прокурора не витягли у зал Верховної ради, фракція 150 чоловік, а більшість і Прем'єр, і не запитали. А тому що ви маніпулювали громадською думкою, вам байдуже було до того, чи вкрали, чи ні. Ви просто влаштовували клоунаду. А зараз будете вести відповідальність.

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, мені здається тут навіть давати якісь коментарі зайве. Те, що генеральний прокурор, пан Медведько, працював зараз так, як він працював вчора, позавчора. І те що десятки листів, і звернення до генеральної прокуратури з вимогою розглянути ці питання, відкрити кримінальні справи, я готовий, ще раз скажу...

Александр МЕДВЕДЬКО: Назвете, які ви звернення, щодо посадових осіб, назвете зараз, бо зараз ви знову будете говорити неправду, конкретика повинна бути, тоді ми будемо наводити порядок.

Александр ТУРЧИНОВ: Не правду, нажаль, говорите ви і ваши коллеги. І ви звинуватили мене, що я не провів розслідування злочинів ваших колег, коли б я дійсно працював Генеральним прокурором. Тоді б я прийняв ваше звинувачення і сказав би, дійсно, генеральний прокурор, я не допрацював. Но нажаль, як в 2007 році, так і в інших роках, коли працював ваш уряд, коли працювала ваша прокуратура, коли працювали ваші більшості в місцевих радах, ви там розповідали про розкрадання в комунальних підприємствах, вони підпорядковані місцевим радам, тобто ви були при владі і ті 5 років, і ви при владі зараз. І саме тому ваші виступи, ваші звинувачення, ваші виклики і спроби там закрити рота і так далі, і залякати, що ми там всіх посадимо, так вже лякали нас сьогодні. Будь-ласка, я ще раз хочу, я дивлюся в очі всім, хто баче цю передачу, я дивлюсь в очі всім, хто сидить в залі і вам дивлюсь в очі. Будь-ласка, я тут, я нікуди не убігаю. Є питання до мене - задайте мені питання, є можливість, є можливість у вас це зробити. І ви знаєте, ваші залякування...

Александр МЕДВЕДЬКО: Рано чи пізно дають покази, не тікайте з держави, от не тікайте.

Александр ТУРЧИНОВ: У всякому разі ваші залякування на мене не діють. І я можу відповісти за кожний свій підпис, за кожне своє доручення, за кожен день, коли я перебував на посаді. Не вам вчити, як треба працювати, не вам, розумієте. Не вам, я ще раз кажу, не вам, людині, яка зрадила тій політичній силі, яка вас обирала до парламенту, не вам, хто зараз розповідає брехню і за жодне своє слово не несе відповідальності. І я хочу сказати, шановні колеги, дійсно, сьогодні, ну, просто боляче дивитися, ми з вами дві години розповідали про 2008-9 рік. Чому? Для того, щоб не говорити про сьогодення. А тому що нема чого сказати. Їх єдине пояснення, їх єдине пояснення, що сьогодні вони не здатні керувати країною - це те, що їхні опоненти будуть сидіти в в'язниці. Лякайте. Але це вам не допоможе. Дякую.

Савик ШУСТЕР: Все, сейчас начнем после рекламной паузы, спасибо, Александр Турчинов, начнем говорить о сегодняшнем дне.

РЕКЛАМА

Cавик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Итак, у нас... Немножко поменяем тему, хотя они все... Это все, все же, одна тема. Да, и эффективность работы правительства, злоупотребление, не злоупотребление. Бедная страна, самая бедная в Европе. Это все взаимосвязано. Тем не менее, у нас изменились некоторые гости в студии. Павел Жибривский, народный депутат, «Наша Украина - Народная Самооборона». И Александр Пасхавер, экономический эксперт. Евгений Царьков, «Коммунистическая партия Украины», народный депутат. И Владимир Каплиенко, народный депутат. Значит, в начале программы я говорил о том, что швейцарский банк «Credit Suisse» в понедельник, на это неделе, 18-го октября обнародовал свой ежегодный отчет о планетарном богатстве, но это касалось Европы-2010. Вот, кто сегодня самые богатые и самые бедные страны. Да, и вот мы видим этот результат, эти результаты. Швейцария, Норвегия и Франция - самые богатые, по доходу взрослого населения на душу каждого. И самые бедные, это вот последняя пятерка. Это Россия - 10400, Сербия - 9900 долларов, 9343 - Албания. И тут на 10% падает этот показатель. Белорусь - 6071. А там уже падает существенно - Украина и Молдова - 2700, 2500 в год. Ну, это, конечно цифра очень сильно тревожащая, но и обескураживающая одновременно. Потому что как это побороть? Дальше мы посмотрим на расклад. Вот, как люди получают, какие страты, какие слои населения сколько получают. Вот посмотрим, сначала посмотрим на Украину. Значит, в стране 42,5 % получают меньше 1000 долларов в год, Вы вдумайтесь, в год. 53,4% получают между 1000 и 10000. Ну, для нас... Это очень швейцарский показатель, потому что у нас получаешь 1200 - это меньше чем 10000. Вот, но у нас таких, я бы сказал, которые получают больше 1000 долларов, вот я б так скорее сказал в год, в год повторяю - это не месяц, это год, 53,5% почти. Дальше, ль 10000 до 100000, то есть больше, в год, таких 4%. И больше 100000 0,1% населения страны. Вот, запомните эти цифры и давайте сравним их с нашими соседями. С Евросоюзом, то есть Польшей и с Российской Федерацией. Значит вот у нас Российская Федерация. Энергетическая сверхдержава, которая построила свою экономику, в основном, на ресурсах, энергоресурсах. Итак, там меньше, чем в Украине людей, которые зарабатывают меньше 1000 долларов. Да, на 20% практически меньше. Там такое же количество людей примерно, которые зарабатывают больше 1000 долларов - 51%. Там больше прослойка людей, которые зарабатывают больше 10000 долларов в год, да. И на 1% больше тех людей, которые зарабатывают больше 100000 тысяч в год. Вот это структура Российской Федерации. А сейчас посмотрим на члена Европейского Союза, Польшу. Потому что там мы увидим немножко другую тенденцию. Вот, мы видим, значит, в Польше те, кто зарабатывает меньше 1000 долларов в год их 8%, уже мало. То есть не очень мало, но мало таких. Потому что это реально, это нищета практически, если мы имеем в виду одного человека, меньше 1000 долларов в год. Дальше мы смотрим, большее количество, 50% - это между, больше 10000 в год, это значит, что появляется средний класс. Да, явно. И этот средний класс уже определяет любое политическое развитие. Это 50% страны. Дальше, больше 1000 в год 36,4% и мое ощущение, что там скорее ближе 10000, чем к 1000. И больше 100000, то есть уже богатые люди, да, почти 5%. Вот такая структура в Польше. Мы задали вопрос нашей аудитории: «Сможет ли Украина победить бедность?» Вот люди, по ощущениям, это оптимисты, пессимисты. У нас 55% оптимистов, что сможет. Судя по первой части программы, не знаю за счет чего. За счет долгов, за счет дефицита бюджета? Но, вопрос мы задали еще один: «Готовы ли Вы «затянуть пояса» ради реформ?» То есть, вот откуда-то могут и появиться эти новые возможности. 83% не готовы. Вот тут много противоречий. Александр Пасхавер, что нам скажите?

Александр ПАСХАВЕР: Я могу сказать, что там у Вас написано «богатство» или «доход» - это разные немножко вещи. Богатство - это собственность. Я думаю, что все эти цифры касались именно расчетов собственности. А доход - это то, что люди получают в течение года. Но, независимо от этого, в любом случае, как бы, ни считали, Украина действительно имеет предпоследнее место в Европе. Мы бедная страна в отношении Европы. И мы бедная страна в мире. Мы находимся в среднем, это, так называемый низший средний доход. То есть, мы ниже половины стран мира. Где-то 140-ая страна у нас по бедности. То есть, мы бедная страна. Но в отношении вопроса...

Cавик ШУСТЕР: Но, смотрите, у нас индекс коррупции стал фантастическим.

Александр ПАСХАВЕР: Нет, в этом смысле...

Cавик ШУСТЕР: Коррумпированная, бедная, где свобода слова начинает сужаться.

Александр ПАСХАВЕР: Да, это очень связанные вещи. Я сейчас могу сказать. Но, я хочу сказать, что... У нас есть 2 вопроса по этому поводу, которые можно обсуждать. Первый вопрос: «Почему мы бедная?» То есть, можно обсуждать методологию, но это не важно, важно то, что это правда, что мы после Молдавии идем на 2-м месте снизу в Европе. И в мире, там 200 приблизительно стран и мы приблизительно 140-ая. Это правда. Обсуждать можно 2 вещи: «Почему мы такая бедная?» Мы 20 лет уже как бы страна, которая строит капитализм, почему такая бедная. Мы живем в Европе, где люди богаче. И второй вопрос, который можно обсуждать, это: «Каким образом организовать помощь бедным так, чтобы они не вели унизительный образ жизни?» Вот эти 2 вопроса можно обсуждать. Если говорить коротко, почему мы бедная, то я могу сказать. Мы бедная именно потому, что мы коррупционно-монополистическая экономика у нас. У нас коррупционно искаженное законодательство и у нас коррупционное осуществление власти. При недостатке реформ, которые бы освобождали нас от этого. Это основная причина. Тут вопрос, я думаю, ко всем правительствам, которые существовали в течение 20-ти лет. Это накопление наших недостатков. Что касается помощи, чтобы люди вели достойный образ жизни. То эта помощь, дано известно, что нужна адресная помощь, но надо помнить, что адресная помощь - это более сложная, с точки зрения осуществления, чем, например, давить на цены. Хотя снижение цен и поддержка низших цен, как мы это делаем - это более растратный способ. Но адресная помощь, она более сложная с точки зрения коррупции, она больше коррупционногенна. Таким образом, тут есть свои проблемы. Но, кроме того, я хочу сразу сказать, что, когда Вы задаете вопрос людям, поборем мы бедность или не борем, ну, все-таки бедность - это сложное явление. Потому, что бедность ест абсолютная, которая касается просто физических возможностей человеку жить. Там, ему не хватает еды, ему не хватает обуви и так далее. Бедность есть относительная. Это люди, которые живут хуже, чем большинство в этой стране. И бедность есть субъективная. Когда люди говорят: «Я бедный». Это разные понятия. И поэтому, когда мы задаем вопрос, надо всегда говорить, а какой бедности идет речь.

Cавик ШУСТЕР: Людмила Супрун, почему такие бедные?

Людмила СУПРУН: На самом деле Украина - одна из самых богатых стран Европы по природным ресурсам. Земельным ресурсам, запасам руды и всех остальных природных компонентов. А бедность обусловлена совсем другим. Кстати, в 90-м году Украинцы были в 2 раза богаче, чем сегодня. Потому что тогда был доход на одного человека 4500 долларов, а сейчас только 2700. В 160 раз сегодня украинцы беднее, чем развитые страны Европы, в 90-м году, 1990-м году. Что касается бедности, то связано с первым вопросом. Мы уже обсуждали сегодня. Если будет каждое правительство, которое в течение 20-ти лет по очереди сменяло друг друга воровать из бюджета те ресурсы, те копейки, которые туда складывают граждане, то конечно ничего не останется для распределения национального богатства. Если будут продаваться заводы, как продавались и раньше, стоящие 4-5 миллиардов долларов, за 10 или 12 миллионов гривен, конечно людям ничего не останется. И поэтому самый первый способ бороться с бедностью - это, прежде всего, ликвидировать коррупцию, за нее жестко карать, и обеспечить людям контроль за властью. И не зависимо, эта власть, вчерашняя, завтрашняя. Надо вернуть людям право контроля за властью. И если не удовлетворяет людей то, что происходит в правительстве или во власти, люди должны иметь право, не дожидаясь окончания избирательного процесса или пятилетнего, там, или двадцатилетнего срока, иметь право высказать недоверие такой власти и провести открытые честные выборы. Не такие как сейчас, потому что то, что происходит сейчас, это ликвидация активистов или последних остатков тех групп людей, которые еще что-то могут сделать. Скажем так, различными манипулятивными методами исключить их из избирательного процесса. Это происходит во всех городах. Перспективные мэры, которые уже имеют решения судов, вех инстанций, не регистрируются.

Петр МАГА: Пані Людмило, вибачне будь ласка. Можна, як раз надійшла екстрена інформація, я перепрошую. Пані Ніна Гончарова, досить звинувачувати нас, що ми не зачитуємо листи з Донецька. Ми їх зачитуємо точно так, як і з інших міст, коли вони по темі. Дайте мені спокій, будь ласка. Тепер, що по темі. Значить, Донецьке управління СБУ зачинило під замком кандидата на посаду мера Донецька від "Єдиного центру" Андрія Амбросьонка. Повідомлення офіційне, розміщене на сайті партії, розіслане в засоби масової інформації, зокрема і у "Шустер live", як на один із не багатьох майданчиків де є ще свобода дискусії. От таке повідомлення прийшло нам.

Людмила СУПРУН: Тому, що останній, остання передача, яку ми дивилися на "Інтері", за участю Кисельова, у мене викликала запитання, Кисельов член партії якоїсь, яка є при владі, чи він незалежний журналіст. До речі величезна різниця, тут ми можемо говорити все, що вважаємо за необхідне. А що стосується багатства для людей, то тут треба зробити тільки одне, треба навчитися чесно працювати самій владі, не платити людям мізерні кошти, тримаючи їх на рівні жебраків. Тому що держава сьогодні взяла на роботу майже й мільйон людей, це вчителі, це лікарі. І визначила для них такий рівень, за який прожити неможливо. А знаєте на чому базується, на прожитковому рівні. І тут записано, що прожитковий рівень це, наприклад, 40 гривень на рік за вату враховується і 40 гривень на рік для купівлі риби. Можна прожити на ці гроші? Це один кілограм риби з рік треба людині з'їсти. Або, наприклад, одні труси на 5 років за 12 гривень, одна майка за 5 гривень на 3 роки. Одне пальто на 12 років, одні черевики для чоловіків на 3 роки і так далі. На такому прожитковому рівні якщо буде держава тримати людей і тримати за жебраків, ніякою адресною допомогою, ніякими подачками ніхто не зможе зробити. Треба людям платити за їх працю чесні гроші, нормальні, як платять сьогодні в Європі, над ними не знущатися і дати можливість працювати підприємцям, які здатні ще щось зробити. А не душити їх податками, правоохоронними органами й іншими шляхами, намагаючись таким чином начебто сформувати бюджет. Який потім, отак, як ми бачимо буде розкрадений чи розбазарений, чи розданий по кишеням тим, хто при владі.

Cавик ШУСТЕР: Да, вот Ксения Ляпина, я только попрошу не говорить так много о наших коллегах на телеканале «Интер» по двум причинам. Есть, ну, какая-то такая этическая сторона. А есть еще такая, конкурентная сторона. То есть Вы столько о них говорите, что сейчас все будут переключаться на канал «Интер», а я бы этого не хотел. Ксения Ляпина.

Ксения ЛЯПИНА: Повернутися все таки до питань бідності. Я би хотіла підкреслити наступне. От тільки що всі наполягали, що зростання багатства, джерелом зростання багатства може бути тільки державний бюджет і держава. Друзі, доки ми на це будемо розраховувати, доти ми будемо найбіднішою країною Європи. Тому що джерело багатства - це громадянин, який працює. Є робоче місце, є громадянин, який працює, є бізнес, який створює робочі місця, генерується додана вартість. А додана вартість - це і є багатство. Воно потім розподіляться у вигляді доходів підприємств і Ваших доходів особистих громадян. І ще хочу підкреслити. Доки у нас половина країни буде залежати від державного бюджету. Тобто, власне сидіти на розподілених коштах, а не створювати додану вартість, доти ми будемо дуже бідною країною. Розумієте, ніхто зовні нам нічого не подарує ми можемо тільки самі це створити. І я підкреслюю, коли люди кажуть, що ми подолаємо бідність, я поділяю з ними їх оптимізм чому, вони на себе розраховують. Вони кажуть: "Ми подолаємо бідність", а не Ви, Держава. І це правильно. Просто головне завдання держави - не заважати людям працювати і створювати оцю саму додану вартість. На жаль, наша держава, тому, власне народ такий бідний, що держава 20 років займається тим, що ніяк не може визначитись, вона командує економікою, чи вона, все ж таки, створює умови для розвитку економіки. Це абсолютно 2 протилежних жанри, їх не можна поєднати. 20 років держава намагається це поєднати, це найгірше. Коли ми говоримо про реформи, ну, власне, я розумію, чому люди кажуть, що не готові паски затягнути ", нема вже чого затягувати. Ну, власне на мінімуму. Але перша й найголовніша реформа, це прибрати оце зважання держави. Прибрати зважання щоб створювалися робочі місця, щоб розвивались підприємства і економіка, яка власне дозволить заробити. І оце треба робити, як перший і найголовніший пріоритет реформ, в тому реформа. Головна проблема сьогоднішнього уряду, хоча, на жаль, так само як і вчорашнього, в тому, що вони ніяк не можуть поставити в цьому пріоритет. І тільки-но виходять з податкової реформи, а виходить, що податкова реформа якраз спрямована проти розвитку. Проти розвитку підприємств, проти створення робочих місць, навпаки приведе до збільшення бідності. Навіщо така реформа? Це реформа в протилежному напрямку. Тобто, слова реформа, само по собі нічого не значить. Ні доброго, ні поганого. Питання, куди ми свою реформу будемо будувати. І це головне.

Савик ШУСТЕР: Андрей Павловский.

Андрей ПАВЛОВСКИЙ: Я хотів би звернути увагу, тут казали про реформи. Але, чомусь, наші горе-реформатори, щоразу розуміють реформа - це якраз повинна призвести до погіршення життя. Зниження життєвого рівня. А чому ж не проводити такі реформи, які будуть покращувати це життя? Я хотів би звернути увагу на кричущу соціальну несправедливість, яка утвердилась. Особливо при нинішній владі. Коли купка олігархів, наближених до влади, контролює 90% економіки. А за даними ООН 80% населення України на межі бідності чи впали за цю межу. То може дійсно проводити серйозні модернізації. В тому числі і соціальної сфери. Тому, що несправедливість при розподілі доходів, коли весь доход забирає купка власників, а найманим працівникам майже нічого не залишається. То може запровадити прогресивну шкалу оподаткування, як у всій Європі, як в Сполучених Штатах. То може нарешті ввести податки на багатство, податки на розкіш. Нам обіцяли це, але ми цього не побачили у новому Податковому Кодексі. Знову переваги, пільги великому, крупному капіталу. І при цьому саме зайняте населення, малий, дрібний бізнес, таких людей сім'ями більше 3-х мільйонів, він цим податковим кодексом знищується. І на останок. Чому влада приховує реальне зростання цін, індекс споживчих цін? Чому? Тому що, вони показують нам декілька відсотків. Але ми всі з Вами ходимо щодня в магазин, на ринок. І бачимо, що зростання в півтора в 2 рази, в порівнянні з минулим кризовим роком. А знаєте чому? Я завершую. Тому що, згідно чинного законодавства вони повинні індексувати пенсії, заробітні плати, соціальні допомоги на зростання споживчих цін, на індекс інфляції. От тому влада і приховує від нас реальний стан економіки. Те, що в нас зараз економічний розвал, не хоче індексувати наші доходи.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Значит, наши журналисты провели целое расследование по ценам. И что, происходит с ними, и продолжим нашу дискуссию сразу после паузы.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина", продолжим наш разговор. На какое-то время. Про бедность и про цены. Значит, продукты питания дорожают. По данным госкомстата, вот у меня данные 4,6% в среднем подорожание цен. Но, есть такие отдельные продукты питания, как яйца к примеру. Они подорожали больше всего, в 1,5 раза. А что ту такого смешного?

Голос из студии: В 3 раза!

Савик ШУСТЕР: В 3 раза?

Голос из студии: Конечно!

Савик ШУСТЕР: В 3 раза! Вот видите. Ну, хорошо, слушайте, давайте сделаем так. Мы вам покажем сейчас репортаж. И если вы все не согласны, мы это увидим. И вы скажете, что там правда, что там неправда. Хорошо?

РЕПОРТАЖ

СИНХРОН: Репортер: 907 грн. Минимальная зарплата украинца. А это наша потребительская корзина. И сейчас мы попытаемся ее наполнить. Сыр российский сколько самый дешевый стоит?

СИНХРОН: Продавщица: 62 грн. 70 коп.

СИНХРОН: Репортер: А в сентябре?

СИНХРОН: Продавщица: 52.

СИНХРОН: Продавщица: Вот сливочное масло до сентября было 48 грн. Сейчас 61 грн. Для старого покупателя вот, пенсионера это нереальные цены.

СИНХРОН: Репортер: Сколько свинина, задняя часть стоит?

СИНХРОН: Продавец: 45 грн.

СИНХРОН: Репортер: А сколько в прошлом месяце стоила?

СИНХРОН: Продавец: Точно так же стоила.

СИНХРОН: Репортер: А почему у вас не подорожала?

СИНХРОН: Потому что избыток продукции. Много мяса на рынке.

СИНХРОН: Репортер: А сколько вы себе в месяц можете позволить мяса купить?

СИНХРОН: Пенсионерка: Нисколько. Потому что надо за квартиру заплатить. За то, за се, и на мясо не хватает. Нет денег.

СИНХРОН: Репортер: А какие продукты вы обычно покупаете?

СИНХРОН: Пенсионерка: Ну, какие. Крупы, картошечку, морковь, свеклу, ну и крупы, и масло растительное и сливочное. Вот и все.

СИНХРОН: Репортер: Сколько самые дешевые макаронные изделия сейчас стоят за килограмм?

СИНХРОН: Продавщица: 7.50, 8 грн. Смотря, какие макароны, и какая расфасовка.

СИНХРОН: Репортер: В прошлом году в такое же время помните цену?

СИНХРОН: Продавщица: Ну, где-то 3.50 - 5 грн. По нарастающей шло.

СИНХРОН: Репортер: Нам уступят за 7.

СИНХРОН: Покупательница: Овощи очень дорогие. Можно сказать, мы берем их поштучно. Если я раньше брала килограмм - два. То сейчас я могу позволить себе 200 - 300 грамм. Вот так вот.

СИНХРОН: Репортер: Батон, например, на сколько подорожал по сравнению с прошлым месяцем.

СИНХРОН: Продавщица: Нет, у нас не подорожал. На 5 копеек даже дешевле, чем во всех магазинах. 2.85.

СИНХРОН: Репортер: Самые дешевые яйца почем нынче?

СИНХРОН: Продавщица: По 7.50 сейчас самые дешевые. Летом они стоили 3.50.

СИНХРОН: Репортер: Спасибо большое.

СИНХРОН: Покупатель: Все время дорожают продукты. Понятно же. Они не просто с прошлого месяца, дорожают обычно, бывает, что и каждый день.

РЕПОРТАЖ: Сегодня за десяток яиц приходиться платить на полторы гривны больше, чем в сентябре, а килограмм сливочного масла обойдется дороже на 12 грн. Картошка подорожала всего га гривну, куриное филе приблизительно на 3. Свинина осталась на сентябрьском уровне. 200-грамовая пачка кисломолочного сыра стоит больше на гривну 30, тогда как цена твердого сыра выросла почти на 11 грн. Макароны подорожали в полтора раза, а пшеничный батон стал дешевле на 5 коп. всего мы потратили 234 грн. А это на 33 грн. Больше, чем заплатили бы в сентябре.

СИНХРОН: Репортер: Минимальной зарплаты хватит на то, чтобы четырежды наполнить эту корзину. Однако на что-либо еще, включая квартплату и лекарства, денег уже не остается.

Савик ШУСТЕР: Все правильно? Правильно все. Ну, гречка, сахар, не все же могли мы, ну, сами понимаете. Владимир Олейник.

Владимир ОЛЕЙНИК: Ви знаєте, цей репортаж дивитися боляче. Країна багата, в нас неефективна влада. Але в цьому перш за все всі ми в цьому з вами винуваті. І чому? Пам'ятаєте 90-ті роки? Ми сміялися над поляками. Ми возили туди все. Я не кажу за побутову техніку. Цвяхи, молотки, паяльники, ціпки,в се. Вони купляли, ми їх підтримували. Вони за цей час провели реформи. І сьогодні багатші за нас. Ми вибрали шлях підтримки популізму. Достатньо дешевого,такий, що дійшли до того, що не маючи додаткових доходів, ми один одному віддавали тисячу. Тобто, збирали один для одного через податки, а не прирощування промислового виробництва, і віддавали тисячу. Ми дійшли до такого дисбалансу у владі, що 5 років взагалі даремно пройшли. Коли батько й мати в хаті чубляться, сваряться, скандалять, що з дітьми відбувається? Вони кинуті на призволяще. Ними займається вулиця, наркоманія. І сьогодні у нас є шлях. Це реформи, де можемо очікувати зростання, бо тут сказав громадянин правильно: м'ясо не зросло, бо багато. Треба, щоб його було багато. І другий шлях, до якого нас закликають. Що, ви не чули від Юлії Тимошенко. Отримали білет на війну, ваш бюлетень - це гостра зброя. Біле братство, воїнство і так далі. Нам треба вибрати шлях. і коли Президент сказав, давайте займемося реформами, давайте зай мемося економікою, то там якраз є і питання для того, щоб отакої бідноти не було. Бо тоді зростає все: і пенсії, і зарплата. І в цьому відношенні не підтримуйте тих, хто закликає нас на війну. На війні пенсій не платять, на війні зарплати не дають. На війні воюють. Але це їм вигідно, а не вам.

Савик ШУСТЕР: Ксения Ляпина.

Ксения ЛЯПИНА: Така палка промова була б дуже актуальною від представника опозиції. Від представника влади вона не актуальна. Це у ваших руках побудувати зраз ефективну владу, але ми 9 місяців спостерігаємо за нездатністю, друзі, провести реформи. от у чому проблема.

Владимир ОЛЕЙНИК: Ви ж були 5 років.

Ксения ЛЯПИНА: У вас просто хвороба

Владимир ОЛЕЙНИК: Ви повинні мати моральне право сказати

Ксения ЛЯПИНА: Згадуєте попередній уряд. Він за своє поніс відповідальність політичну. Все. Ну давайте вже щось за своє відповідайте.

Савик ШУСТЕР: Да, у вас есть.

Евгений ЦАРЬКОВ: Савик, ну я хочу немножко другую точку зрения озвучить. Я считаю, что началась эта канитель у нас 20 лет назад, когда мы поверили, что нас ведут в светлое будущее либеральные реформы. И вы вспомните, как нас обобрали, когда отобрали всю собственность, что принадлежала людям. Вспомните, как у нас отобрали, оно ж принадлежало всем, облжэнерго, облгазы, заводы, фабрики. Ну, давайте я вам пример приведу. Вот, Инна Германовна меня навела на мысль. Были в комиссии по газу. По советским данным, по советским данным...

Савик ШУСТЕР: Подождите, секундочку. Аудитория у нас такая пылкая. Что вы хотите сказать?

Голос из зала: Кто отобрал?

Савик ШУСТЕР: Кто отобрал.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я расскажу, не сбивайте с мысли.

Савик ШУСТЕР: Ну, вам член компартии точно скажет, кто отобрал.

Евгений ЦАРЬКОВ: Савик, ну дайте мне высказаться.

Савик ШУСТЕР: Я ведь ни слова не говорю.

Евгений ЦАРЬКОВ: Значит, средняя добыча газа в Украине составляет сейчас 19 кубометров газа. Средняя цена Полтавгаза себестоимость - 97 грн., черноморского, "Черноморнефтегаз" - 200 грн. Подождите, я мысль выскажу. Второе: на южноукраинской ТЭС мы сделали сейчас запрос, вы знаете, какая себестоимость добычи энергии. 4,2 коп. теперь вспомните, сколько платим мы с вами. Это 2 примера, куда олигархи девают деньги. 3 пример. Это диалоги. Нам навязывают сегодня и Ляпина, и все, кто в вышивынках ходи, что либерализм - это основа капитализма. И наша бедность, Савик, и наша бедность навязывается следующим образом.

Савик ШУСТЕР: Не оскорбляйте.

Евгений ЦАРЬКОВ: Если ты бедный, то это личное качество человека. На самом деле нам это навязали. У нас очень богатый народ. И то, что статистику вы сейчас показываете, не соответствует действительности. 78% бедных у нас - это по данным ООН. Из них 10% нищих. Это люди, которые еле-еле сводят концы с концами. И я уверен, все это можно прекратить, когда мы поменяем систему. Ну, всем же известно, 27 семей держат всю Украину вот в таких узах. Откройте журнал "Корреспондент", олигархи что в Донецк, что во Львове с каждым годом все богатеют.

Ксения ЛЯПИНА: Дайте я скажу!

Евгений ЦАРЬКОВ: А поэтому я еще раз уверен, что сменить можно всю нашу ситуацию в позитивное русло только тогда, когда мы вернемся к справедливой системе распределения. И еще одно, Савик. Я против вопроса, когда говорят, вы голосуете в этой студии. А давайте мы еще с вами затянем пояса. А я думаю, наш народ должен не пояса себе затягивать, а затянуть удавку на какой-то шее, которая грабит нас уже 20 лет.

СИНХОРОН: Ксения ЛЯПИНА: Це дуже палка промова від людини, яка несе відповідальність за сьогоднішній уряд. Власне,в ін. себе закликає затягнути на їх шиї мотузку. А тепер я хочу сказати дуже коротко. Цинізм ситуації в чому: 20 років пройшло, і ви вже забули, що було 20 років тому. Ті самі 15 сімей, які зараз формально володіють власністю, тоді володіли неформально. Звідки взялися наші сьогоднішні олігархи? Їх що нам з Америки експортували? Ні. Вони всі були або бувші комсомольці, або бувші комуністичні працівники. І нащо нам оце все вислухувати? Насправді, просто народ України ніколи не володів своєю власністю. І так саме, нажаль, не володіє зараз. От в чому головна проблема.

Александр ПАСХАВЕР: У меня в дополнение вопрос к товарищу. Скажите, пожалуйста, а вот точно так же ограбили народ Чехии, или народ Польши. Почему у них лучше получается, чем у нас? Вы можете объяснить?

Евгений ЦАРЬКОВ: Могу. Потому что у них намного меньше мерзавцев, Савик сейчас опять обидится, предателей идеи Кравчука, который был секретарем...

Савик ШУСТЕР: Началось.

Евгений ЦАРЬКОВ: А потом предали идею и развалили крупнейшую страну. У них не было таких комсомолов, как ваша Тимошенко в кавычках. И как Тигипко, секретарь днепропетровского комсомола. Поэтому настоящие коммунисты: Симоненко, Мартынюк, Царько идею не придавали. И не плюйте никогда в тот колодец, который вас воспитал, обувал и обучал.

Савик ШУСТЕР: Евгений.

Александр ПАСХАВЕР: Вопрос заключается в том. Значит, виноват, виноват все-таки строй, который случился или негодяи с народа? Народ оказался не подходящий. Вот это вопрос.

Евгений ЦАРЬКОВ: Народ как раз подходящий. Народ вас терпит уже 20 лет. Вы его на 6 миллионов уменьшили, он вас терпит и верит еще.

Александр ПАСХАВЕР: А там оказался подходящий народ. У них хорошо получилось эти реформы, а у нас, не хорошо, получилось. Почему?

Евгений ЦАРЬКОВ: Вы знаете, нашему экс-президенту, которого только сменил Виктор Федорович привезли жену экс-сотрудницу с конгресса США.

Савик ШУСТЕР: Подождите. Все. Все. Все. Давайте по серьезному.

Петр МАГА: Савік. Тільки мене зараз не вистачало, але я хочу, пане Пасхавер, тут взагалі прийшов лист, абсолютно, який перевертає все догори ногами - «они все врут. В Харькове открыли новый автосалон «Порш», очередь на «Каен С» занята до апреля 2011 года. Зато из иномарок стоят по два километра, о какой бедности идет речь? Антикризисных "Лексусов" у нас в Харькове, все больше, и больше. Немцы плачутся. С уважением, Андрей, город Харьков». Це просто одна із думок.

Савик ШУСТЕР: Это как раз тот 0,1%. Сколько надо продать "Лексусов", чтобы "Лексусу" быть дорогим, то есть да, богатым. Не так и много.

Ксения ЛЯПИНА: Маленький коментар, Савік. В кожній бідній країні дуже багато "Лексусів" для дуже маленької частини населення. Це просто постулат. Чим бідніша країна, тим більше це розчарування.

Павел ЖЕБРОВСКИЙ: Якщо дадуть слово, а то така палка бесіда. Одні звинувачують других, другі третіх. Ті розказують, що ті негідники, ті розказують, що ті негідники, а в кінці кінців давайте люди щось робити. Тобто, ті розказують, що 20 років розкрадали, а де ви були, ви стояли разом крали з усіма. Ви сьогодні, у вас сьогодні лідер, якого ви таким класним обзиваєте їздить на класному «Мерседесі» останньої марки і не один у нього. Через це перестаньте лукавити, перестаньте обманювати людей. Давайте говорити, що не лад винен. Ми ліберальні речі винні. Винні відсутність реформ, які сьогодні є. Отут Польщу наводили, так давайте подивимося структуру польського виробництва. Там крупний капітал дуже мало займає в структурі польського виробництва. В основному займає малий і середній бізнес. Чому Польща не впала так як всі інші країни в тому числі і Євро Союзу тому, що у них сформований середній клас тому, що насправді у них не має величезних над підприємств на яких концентруються люди, з яким не платять достойну заробітну плату. Там є достатньо серйозно преславний малий і середній бізнес. От кажуть реформи чи затягувати пояси? Насправді, не правда реформи це ж не обов'язково затягування пасків, бо в нас чогось привикли, раз реформа, значить, треба здерти з усіх гроші. Треба сформувати правила гри, правила життя по яким буде комфортно жити всім. Сьогодні, яка може бути заробітна плата, якщо ми по різним оцінкам від трьох до 6 тисяч доларів виробляємо на душу населення. Де сьогодні підтримка власного товаровиробника. Ми говоримо про ціни, ціни будуть високі, поки не буде перевиробництва. Корови падають, менше надою сьогодні, падають 4,5 гривні на літр молока. Яким чином ціни будуть менші? Ви розказуєте адміністративно стримувати, нічого не вийде. Будете купувати польсько-бразильську, української не буде, а якщо за останній рік жодної гривні на підтримку сільського господарства оце проблема, оце ціни ці. Потрібно зріть корінь і на сьогоднішній день без формування власного виробництва, без того, щоб ці люди могли працювати і заробляти достойну заробітну плату, долати бідність ніяк не можна. Приказати, наказати, що бідності стояти і всі мають стати багатими - це безперспективно. І просто звинувачення один одного ті 5 років. Друзі, які 5 років, 2 роки ваш Президент був Прем'єром. Сьогодні 3 роки значить пропало, одинакові ому, що зупинитися потрібно і корупцію просто так не побороти. Потрібно на сьогоднішній день план реформ, а не тих, які ви пропонуєте. Податковий кодекс знищується середній клас, немає підприємництва, немає отого, що формує польську економіку, польське багатство. Ви це знищуєте. Це не реформа, бюджетна реформа, яка в біса бюджетна реформа? Обібрали знову регіони, знову все на верх підняли. Жодної додаткової копійки на розвиток території не має і це бідність. Тобто, всі програми підтримки сільського господарства згорнули, жодної реформи по сільському господарству не запропоновано. Друзі, якого біса йшли в Президенти? Якщо не знаєте, що з цією країною робити. Де та команда професіоналів, яка у вас має бути? Програми не має, команди не має, тільки є одна болтовня, звинувачення один одного. Цим закінчується. Через це першим іти в депутати, першим іти в Президенти, маєте програму,докажіть людям, що вона дієва, що вона дозволить їм заробляти на життя тоді, кудись впхніться.

Савик ШУСТЕР: Инна Богословская, потом вы.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ну, честно говоря, я больше всего готовилась именно к этой части программы и я ужасно устала от выборов и от треба избирательного поэтому хочется говорить серьезно. Если говорить серьезно, то перед нами стоит сложнейшая задача. Там на следствие это все понятно, да? Тяжело. В прошлом году каждая вторая гривна была не заработана в национальной экономике, а взята в долг. Можете себе представить. Это подождите. Да ну перестань.

Павел ЖЕБРОВСКИЙ: 70 мільярдів гривень запозичили на 1 вересня. Ну, що ви розказуєте, що ті брали. Ви точно так же берете гроші для того і кидаєте в економіку. Ви жодних питань не запропонували для того, щоб економіка почала розвиватися. Ви закриваєте дірки.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Вы отгорлопанили 5 лет. Можно говорить о серьезных вещах. Хватит орать. Ну, достали уже трепом своим. Так вот давайте, серьезно. Если говорить о том, где Украины ресурс развития потому, что можно сколько угодно кричать «высокие цены» и так далее, но если не ответить, что делать, то будет то, что есть. И реально мы на грани дефолта, страна. Вот давайте, разберемся. Приводят пример Польши. У Польши были совершенно другие условия. Идите на майдан. Отмайданили 5 лет, промайданили страну. Было 12% темпа роста, стало в 2 раза меньше ВВП. Отмайданили уже.

Савик ШУСТЕР: Подождите, вам же надо строить страну, а не разрушать.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Вы понимаете, если каждый считает, что он экономист, то страна, извините, можно, скажу прямо в одном месте. Да в конце концов, ну, сколько можно, извините за грубость, извините. Вот сейчас, скажите, пожалуйста, крик о ценах. Цены растут везде и нам никто не поможет. Скажите, пожалуйста, когда 2 года назад вступали ВТО, все специалисты сказали, будет реальное падение национального производства потому, что конкуренция огромная. Сегодня масса задач стоит, которые нужно решать и горлом, дорогие мои, не возьмешь. Их можно взять только стабильной нормальной работой. Вопрос....Слушайте, ребята, если б вы за 5 последних лет не угробили все, что есть можно было бы сейчас слушать ваши советы.

Ксения ЛЯПИНА: За 9 місяців ви зробите те, що ми не угробили за 5 років.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: 7 месяцев, мы выравниваем для начала то, что вы развалили за 5 лет. Дай боже сейчас за полтора года выйти на нормально потому, что в прошлом году вы потеряли ВВП на 20% за один год. Дорогие мои, вот, скажите, если разрушена квартира, вы за один день ее отремонтируете? Невозможно. Поэтому, сегодня, вот, я вам могу сказать по Франции вы сейчас посмотрели. Вышел народ побил стекла, раскачал машины. От этого кому-то лучше стало? От этого кому-то лучше стало? Нет. Поэтому сегодня, как в домик, в котором надо делать ремонт, надо собрать деньги, которые есть, надо понять, кто за что отвечает, надо ходить на работу, чтобы работать, а не трындеть.

Ксения ЛЯПИНА: Це ж для вас рекомендації Інно Германівно, ви ж собі даєте рекомендацію. Ви це розумієте?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Мы этим занимаемся, а вы сейчас благодаря тому, что опять эти выборы господи, страну кинули. Каждый год выборы. Один популизм. И тот, кто сейчас возьмет на себя смелость прекратить заниматься популизмом, а работать тот выведет страну из кризиса. А тот, кто опять будет кричать давайте, каждые полгода менять власть, тот загонит страну в абсолютный тупик.

Александр ПАСХАВЕР: Вот я хочу сказать, зачем французы пустуют и чем это полезно. Вы говорите, что это не полезно. Есть очень хорошие следования по реформам. Там, где реформы проводились при авторитарной и тоталитарной власти это приводило к народным катастрофам. Там где они проводились в условиях вот такого сопротивления тогда они имели пользу потому, что обратная связь через сопротивление народа улучшает реформы, создает их такими, какими нужно, а когда у вас нет такой обратной связи, то очень много примеров, как такого рода реформ приводили к катастрофам. Знаете, книжка, которая это сделала, называется благими намерениями государства. Да.

Савик ШУСТЕР: Так.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Одной из самых богатых стран Франция, которая производит реформы с одной из самых бедных стран Украины. У нас не может быть одинаковыми пути выхода с кризиса.

Савик ШУСТЕР: Вот, мы сейчас уйдем на рекламную паузу, а после рекламы, вот, в самом деле, я попытаюсь сделать конструктивно атмосферу здесь и решим для страны один конкретный вопрос. Ладно?

РЕКЛАМА

ПОКАЗ КОЛЕКЦІЇ

Василиса ФРОЛОВА: Это только что перед вами была коллекция Ирины Каравай, ее последняя коллекция сезона весна-лето 2011 года, это самый что ни на есть отечественный производитель, о котором мы сейчас будем говорить. Ирина наш новый гость, добрый вечер, прошу занять свое место, и мы меняем тему.

Савик ШУСТЕР: Почему? Мы ее совсем не меняем, мы ее просто продолжаем. Мы говорили сегодня о коррупции, о злоупотреблениях, о бедности, о растущих ценах, да, и, в принципе, мы сейчас поговорим о том, что и как можно возродить и где начинать те реформы, о которых уже упоминалось. Недавно была создана государственная комиссия, это Борис Колесников, Михаил Бродский, создавали по возрождению, ну, давайте так скажем, по возрождению легкой промышленности. Если возьмем две простые цифры, две простые цифры, нам станет понятно, что к концу Советского Союза в этой отрасли было задействовано, в легкой промышленности было задействовано 750 тысяч человек, сейчас всего лишь 90 тысяч. Таким образом, пространство для маневра огромное, мы видели, что «made in Ukraine» может быть, мы видели, что девочки тоже сделаны в Украине и одежда, которая на них, также. И в принципе с легкой промышленности можно начинать. Давайте попробуем сегодня эту модель как-то сконструировать. Как это сделать и какие препятствия надо преодолеть?

Василиса ФРОЛОВА: У нас есть новые гости, позвольте я их представляю. Справа у нас будет Ярослав, владелец нескольких швейных фабрик, и также депутат львовского облсовета. Михаил Вайнберг, тоже директор уже киевской швейной фабрики. Валентина Изовит, председатель правления Украинской ассоциации предприятий легкой промышленности Укрлегпром. Ирина Каравай, украинский модельер. Александр Соколовский, президент всеукраинского объединения областных организаций работников легкой промышленности и соучредитель движения «Fashion Week». Рядом с ним Ирина Данилевская, глава оргкомитета и соучредитель «Fashion Week». Дмитрий Бойченко, председатель координационного совета всеукраинской организации дилеров сети "Second hand».

Народный депутат Украины, вы наверное меня спутали, хотя слово дали очень вовремя.

Савик ШУСТЕР: Нет, нет, нет, вам не надо слово.

Василиса ФРОЛОВА: Простите.

Савик ШУСТЕР: Вы будете на обложках «Fashion Week». Значит, дальше, в наших политических рядах. Сергей Сёмко, заместитель председателя государственной таможенной службы Украины. И Оксана Продан, председатель совета предпринимателей при оппозиционном правительстве. А всех остальных мы уже видели, и знаем, и даже слышали.

Василиса ФРОЛОВА: для начала, хотелось бы вас ознакомить с теми данными, ужасающими, и в тоже время странными, и радующими с другой стороны.

Савик ШУСТЕР: Вот ужасающее, странное и радующее - это то, что на тебе.

Василиса ФРОЛОВА: Ну, это для кого как. Для кого ужасающее, для кого радостное. Я думаю, что те же самые эмоции у вас возникнут, когда вы взглянете на карту, которую мы для вас подготовили. Внимание, сейчас вы увидите знакомую всем нам Украину. И знакомые нам уже марки одежды, которые вы привыкли уже представлять как западные. На самом деле это и будут иностранные европейские привычные марки, но вот только официально производят их на украинских фабриках. Внимание. «Триумф», Жан Поль Готье, Пьер Карден, «Hugo Boss», «Prada», «Mexx», «Oliver», «Giorgio Armani», «H&M», «Brioni», «Quelle». Масса знакомых всем имен, которые имеют отношение непосредственно к украинским.. «Зара», да, это не все, ни в коем случае карту нашу не надо принимать как данность, это совсем нельзя, это то, что удалось узнать. По этому поводу хотелось бы сейчас к микрофону пригласить Валентину Изовит, которая расскажет, что же это такое, насколько правдивая картина и о тех новостях, что вот произошли за последнюю неделю.

Савик ШУСТЕР: Нет, Василиса, не надо нам правдивой картины, потому что мы ее никогда не получим. Что надо сделать, чтобы возродить легкую промышленность?

Валентина ИЗОВИТ, глава управления «Укрлегпром»: Добрый вечер. Ну, наверное, немного. Мне последнее время думается, что можно возродить легкую промышленность, потому что до настоящего времени мы все время сомневались. В девяностых годах нам говорили, а что легкая промышленность - купим, завезем, трусы, носки, майки. Сегодня значит, впервые за многие годы мы слышим понимание, что есть легкая промышленность, что она где-то прописывается из уст самых больших чиновников, мы понимаем, что есть легкая промышленность. И сегодня вот здесь мы обсуждаем проблемы легкой промышленности. Да, карта, наверное, почти правдивая. Действительно наша промышленность сегодня работает на экспорт, выполняет заказы европейских стран. От 70 до 90% продукции нашей промышленности легкой - она является экспортной, на внутреннем рынке ситуация за 20 лет сложилась такая, что практически импорт вытеснен, в основном импорт дешевый, безоглядный.

Савик ШУСТЕР: Ну, смотрите, не все так грустно, вот мы задали вопрос нашей аудитории, которая представляет Украину. Носите ли вы одежду отечественного производителя. И вот какой ответ мы получили. Все же, ну, 50 на 50. Это плохо или не плохо?

Валентина ИЗОВИТ: Я думаю, это не совсем хорошо, но порядка 70% мы должны иметь. Но тут 2 причины, значит, в принципе, на протяжении многих лет, мы говорили о том, что в Украине должна быть, первое: единая система, которая позволяла бы нашему производителю иметь стимулы к производству, к работе и чтобы люди имели достаточно высокий уровень заработной платы. Самое главное это. Этого нам не удалось достичь на сегодняшнее время. И второй момент: импорт, контрабанда и прочие моменты, которые сегодня еще есть. Если нет конкуренции на внутреннем рынке, если товаропроизводитель наш отечественный уступил импортерам, то значит, население страдает. По каким причинам. Импортер - он сегодня, по сути, спекулянт, по сути, сегодня малый и средний бизнес, который у нас работает, работает в чрезвычайно нелегких условиях, в условиях, когда нужно платить все налоги, и разница между этим есть. Торговля у нас сегодня, которая импортирует продукции с других стран, Китай, продукция, которая называется «вторые руки» - это все то, что сегодня идет в торговлю, по спрошенной системе оподаткування, без платы налогов, без отчислений, по сути дела, в бюджет, в пенсионные фонды, страдают все люди. У нас конечно конкуренции в этом плане внутри Украины, ну, ненормальная, ненормальная.

Савик ШУСТЕР: Значит, вы говорите, импорт, контрабанда, «вторые руки».

Валентина ИЗОВИТ: Да.

Савик ШУСТЕР: Проблемы?

Валентина ИЗОВИТ: Есть проблема.

Савик ШУСТЕР: Да.

Валентина ИЗОВИТ: Значит, тут проблема состоит в том, что нужно создать условиях, равные для всех. Если сегодня наш производитель работает, сплачивая все налоги и работница, которая сегодня ткачиха, прядильщица, швея, работая, получает заработную плату, начисленную, и с нее отчислено 6о до 84% на 1 гривну заработной платы, отчисляет, по сути дела, в бюджет и социальные все фонды, то естественно проблема огромная. И рядом работающие, продающие продукцию, торгующие ей, не имеют вот этих нагрузок. Это очень страшная ситуация.

Савик ШУСТЕР: А скажите, пожалуйста, где начинается возрождение легкой промышленности? Ну, в данном случае вот производство тканей, да? Где это начинается?

Валентина ИЗОВИТ: Значит, сегодня можно сказать, что возрождение начинается, может начаться просто с каких-то тканей, пряжи или там кожи и так далее. А это очень важно, когда собственная сырьевая база есть - это прекрасно. Мы ее потеряли. Сегодня возрождение может начаться, прежде всего, со швейной промышленности, которая наиболее мобильная, наиболее подготовленная, имеющая высокие технологические процессы и имеющая очень высокий уровень технологии заказов, мобильно можно занять нишу очень быстро. Дальше начинается вопрос, вязанный с подготовкой сырьевых моментов, который мы действительно за эти годы просто упустили, максимально упустили.

Савик ШУСТЕР: Александр Пасхавер.

Александр ПАСХАВЕР: Просто наивный вопрос, значит, я понял из ваших слов, что мы производим дорогую продукцию и экспортируем ее. А ввозим дешевую и продаем здесь импортную. Чем это плохо?

Валентина ИЗОВИТ: Я бы не сказала вам, что мы продаем здесь дешевую. Вопро состоит в торговли, значит наоборот у нас ситуация сегодня таким образом складывается, что наши, зачастую импортеры, не имеют на нашем внутреннем рынке конкуренции и цены завышают, еще и во много раз.

Александр ПАСХАВЕР: Мы продаем на экспорт, я так понимаю, хорошую дорогую продукцию.

Валентина ИЗОВИТ: Хорошую. Дорогую продукцию. Мы работаем в основном по система рваческой переработки сырья. Вот в чем разница.

Александр ПАСХАВЕР: Но это обеспечивает нам экспорт.

Валентина ИЗОВИТ: Это обеспечивает нам экспорт и это хорошо.

Александр ПАСХАВЕР: Это хорошо, так в чем же дело?

Валентина ИЗОВИТ: Дело в том, что нужно все-таки иметь собственный рынок. Риски - это очень огромные, это во-первых, во-вторых, у нас достаточно большое количество мощностей. что такое 91 тысяча работающих, когда было 750 тысяч. Мы можем людей занять работой, где эти люди? Они что должны только на рынках стоять? Или где-то там работать значи, как бы уходя от системы, которая, будем говорить, чистая, прозрачная.

Людмила СУПРУН: На самом деле есть проблема, почему у нас шьют товары и продукцию по давальческой схеме, используют украинцев как дешевую рабочую силу, квалифицированную, подготовленную и исполняющую очень тщательно свою работу. И поэтому здесь шьют западные компании. Сегодня у Украины нет возможности на долгосрочной основе получать деньги, что вложить в коллекции. Например, любая компания, это знают представители швейных фабрик, должна купить материалы, должна купить продукцию, чтобы произвести те же костюмы, или пошить платья, или брюки. А продаваться это будет практически на протяжении полутора-двух лет, при кредитах в 20% они пойдут по миру после первой такой поставки, ведь в Европе кредиты для них 2-3%, вот вам конкуренция. Цена в нашем внутреннем рынке выше из-за налогов и это тоже надо признать. И нас долго будут эксплуатировать как дешевую рабочую силу, пока мы не научимся свою промышленность кредитовать на таких же условиях, как европейские страны делают это для себя.

Александр ПАСХАВЕР: Это проблема любого производства в нашей стране. В чем специфика легкой промышленности?

Валентина ИЗОВИТ: Правильно, посмотрите любое производство, которое у нас было и сегодня есть. Что у нас можно в других отраслях сильно сказать прекрасно дела идут. Нет, это именно на легкой промышленности мы видим все те негативные последствия непродуманной политики экономической. Если сегодня мы говорим о том, что в Налоговом кодексе предусмотрена, наконец-то, для легковиков на 10 лет значит нулевая ставка податка на прибуток. Хорошо, значит дальше.

Александр ПАСХАВЕР: Вы можете объяснить, почему легковики будут иметь такую льготу, а лесовики нет. Или машиностроители. Вот в чем разница между вами и ними?

Валентина ИЗОВИТ: Господа, я прошу вас не забывать об одном, в нашей отрасли работает огромное количество женщин, женский труд. Здесь вот в этой области надо иметь наибольшее внимание, потому что вы знаете по всем законодательным актам, женщины, имеющие детей, всегда имеют дополнительные отпуска и дополнительно надо тратить деньги, и дополнительно надо больничные, и все это за счет работодателей, за счет предприятия, за счет бизнеса. Поэтому это очень сложная отрасль. И второе - во всем мире, где мы возьмем страны, текстиль является ведущей отраслью, обязательно государство принимает меры по поддержанию такой отрасли. Это и сырьевые моменты, а у нас их нет, это и кредиты, как вы говорили, а у нас они совершенно недоступны. Это и многие другие технологические режимы, технологические значит парки, оборудования, которые мы тоже не изготавливаем. Сегодня иголки в Украине нет, никто не изготавливает, нет оборудования. Понимаете? Для нашей отрасли, лен мы уже почти не сеем, хлопок мы давно забыли в пятидесятые годы перестали, так, шерсть, овец мы уже не имеем, поэтому мы все закупаем. А закупить - надо на таможне сразу заплатить 20%. Сейчас вот директора будут говорить, как сегодня завезти сырье, понимаете, ладно готовая продукция действительно должна не 3 доллара стоить или обувь в долларах, кожаная, естественно, и, наверное, ни 1 доллар, ни 2 долларов должен стоить костюм, по которому, как говорится, оценивается продукция здесь у нас.

Василиса ФРОЛОВА: Александр Соколовский непосредственное отношение к костюмам имеет. Насколько изменения в Налоговом кодексе могут повлиять на эту плачевную ситуацию?

Александр СОКОЛОВСКИЙ, Президент Всеукраинского объединения работодателей легкой промышленности: Изменения в Налоговом кодексе, если они будут приняты, они могут кардинально помочь восстановить те традиции богатейшие, которые есть в легкой промышленности Украины. Отвечу на вопрос господина Пасхавера по поводу того, что почему у нас дорогая, а там импорт дешевый. Нет, я готов ответить на ваш вопрос. Если Украина обшивает и не только по давальческим схемам полмира, почему вы считаете, что наша продукция дорогая? Наша продукция не дорогая, и мы об этом не говорим, просто наши торговцы, 70% этих торговцев, как правило, работают на базарах, на рынках без уплаты налогов, по упрощенной системе налогообложения, они всегда будут идти по пути наименьшего сопротивления. потому что работать с украинскими фабриками им не интересно, они тогда должны платить налоги, показывать оборот свой. Мы выступаем за то, чтобы равные, мы не хотим преференции, мы за равные условия игры. Легкая промышленность давно, если раньше она занимала 20% товарооборота и платила 10% налогов, сейчас уже легкая промышленность платит меньше 1, меньше чем 0,8%. Почему - потому что, освободив от налога на прибыль, не будет проблем. налоги, которые платят все предприятия заработной платой, я плачу на своем предприятия с одного рабочего человека, как минимум 1000 гривен, в виде удержаний, подоходный и другие налоги, и все-все-все социальные фонды. Упрощенец платит 200, я считаю это несправедливо или надо подтягивать то, что сейчас делает новый Налоговый кодекс , поднимая цифру для упрощенцев, в виде единого налога, или упрощайте для всех и давайте предприятиям те же условия, которые имеют частные предприниматели-единоналожники, потому что то, что сейчас происходит, при этом это все не выполняется, те 500 тысяч гривен будет или 300, или сделают 600, не важно, когда не будет кассовых аппаратов, никто это не сможет проконтролировать, и они опять будут продавать импорт бесконтрольно и без уплаты налогов. Нам надо бюджет наполнять, в конце концов. Спасибо.

Ксения ЛЯПИНА: Дуже приємно, що директори-власники за бюджет переживають.

Савик ШУСТЕР: Подождите, я вас прошу. Мы же тоже должны наполнять бюджетом, поэтому должны уходить на рекламную паузу и мы затронем после рекламной паузы один очень интересный аспект, у нас будет настоящий контрабандист.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы с Василисой вновь в прямом эфире на телеканале «Украина» у нас Валентина Изовит, председатель управления украинской ассоциации предприятий легкой промышленности у микрофона. Значит, мы затронули тему легкой промышленности, как ее развивать. Да, вот ее освободили или хотят освободить от налога на прибыль. У нас есть три темы. У нас есть полтора часа и поэтому значит: а) Александр Паскаль рассказал, а может не надо стратегически развивать легкую промышленность. Вот это мы должны, может надо или не надо, а если надо, то что нам делать с контрабандой - а и с «Секонд Хендом» - б. вот эти темы были подняты. Давайте, тогда последовательно.

Петр МАГА: Савік, вибачте, тут якраз про те, що ви сказали чи потрібно відроджувати? Від промисловця прийшло таке повідомлення, що відродження легкої промисловості - це відкат у старі совкові часи. Пояснюю, те, що сказала Василіса те, що в країні виготовляються речі вжитку для Заходу є ще одним підтвердженням тези, що Україна по всім показникам скотилася в число країн третього сорту. Далі говориться про те, що Америка уже шиє, навіть, не в Мексиці, все шиється в Китаї і що ми, якщо хочемо бути країною першого сорту маємо розвивати високі технології, а не шити для всього світу те, що ми робимо. От така думка.

Василиса ФРОЛОВА: У нас есть директора украинских фабрик, которые как раз шьют, например, вот для немецких компаний, верно, Ярослав?

Ярослав РУЩИШИН: Для багатьох компаній. І в першу чергу, для «Зари», найбільшого бренду в світі і хочу вам сказати таку річ і пояснити в чому саме, чому саме легка промисловість? Легка промисловість - це промисловість, де ми завтра вже можемо отримати додану вартість. Яким чином, ми зараз знаходимо зв'язок з нашими продавцями чи з тими людьми, які торгують «Секонд Хендом»? На прикладі штанців пошитих в «Золочеві» для прикладу. Через рік вони будуть відправлені через Європу, будуть вже продаватися в наших «Секонд Хендах». Чому? Тому, що логістика на Заході дорога, сезон пройшов і вони повертаються до нас. Напряму ми чомусь з нашими продавцями знайти зв'язку не можемо. В чому тут проблема? Не має того соціального клею, котрий повинен би забезпечити посередник - держава, а саме не має виконання законодавства про оподаткування на кордоні ввезеного «Секонд Хенду», а насправді, нових виробів. 30% це дуже високе мито. Я ще зверху ПДВ накинути, наш товар буде дешевим в даному випадку. Тобто, я можу також на вагу продавати свої залишки минулих сезонів, котрі не продані. Аналогічно, але до мене вони не йдуть, вони йдуть по-перше, в Європу за моїми ж виробами пошитими за копійки. Тобто, ми займаємося давальницькою сировиною, ганьбою, тобто продаємо дешеву робочу силу за кордон, а насправді, ми можемо розвивати наших дизайнерів і там шити їхні моделі. Це ми повинні до того прагнути - це є чиста додана вартість з мінімальними інвестиціями. В розетку машинку запхав і вже завтра шиєш. Головне мати інтелект, а ми його маємо. Маємо дизайнерську структуру, а за тим потягнеться клас легкої промисловості, за тим підуть льонокомбінати інші комбінати з вироблення тканин і масовість, зайнятість масова буде тут. Не за те, що шити одяг на давальницькій сировині, я за те, щоб ми ще розміщали в них пошиття одягу на давальницькій сировині.

Ксения ЛЯПИНА: Я хотіла б сказати, прокоментувати, вибачте, ну, я не як не можу вставити сюди 5 копійок. Перше, я всього найкращого бажаю нашій легкій промисловості. Хочу, щоб вона розвивалася і це перше. Але друге, а давайте подивимося, от ви всі кажете надайте нам пільгу на податок на прибуток. Це для того, щоб наші наймані працівники краще жили, а вибачте, податок на прибуток - це податок корпоративний, це податок власника. Ви все одно сплатите всі 70% на заробітну плату. Ви сплатите всі ті нарахування, які вище в 2 рази ніж в Європі. Ви сплатите податок на недодану вартість тому, що все це додана вартість і отримаєте пільгу по прибутку. Ну, і що, я поздоровляю власників, вони отримають приємний подарунок. Це жодним чином не вирішує проблему розвитку промисловості. Це перше. По-друге, я би хотіла сказати, це не питання антагонізму, це питання сутності того, що пропонує податковий кодекс. Тепер друге питання, от ви кажете, нам заважає контрабанда і нам заважає імпорт. Вибачте, але цуе дві кардинально різні речі. Контрабанда - це злочин. Його не має бути в державі, з ним треба боротися і його треба припиняти - це постулат. Імпорт - це зовсім інша річ, імпорт - це нормальна конкуренція, коли він легальний і легально ввезений, тож формулюйте проблему, коли ви починаєте боротися з імпортом це беззмістовне і безнадійне. А от коли ви кажете про боротьбу з контрабандою, я на вашому боці. Я вам допомогу боротися з контрабандою на 100%.

Валентина ИЗОВИТ: Вы давайте, немножко остановитесь, пожалуйста, понимаете для того, чтобы так, необоснованно говорить, нужно все-таки думать, а думать про что? Вот здесь вопрос был задан - производителей сюда к нам в студию, что может и не надо развивать легкую промышленность. Давайте, не будем. Давайте, у нас 7 миллионов безработных, у нас было 52 миллиона населения и теперь 45 с небольшим. Давайте, дойдем до 20 миллионов, и люди выйдут, нужно создавать. Они есть рабочие места, господа. О чем мы говорим? Высокие технологии до нас они есть, высокие технологии. Возьмите сегодня изготовьте одну иголку. Я когда-то занималась вопросом здесь с этим заводом военным нашим, никто не смог восстановить и сделать, то, что сегодня делается. Высокие технологии да, они у нас обязательно есть, нано технологии в наших отраслях есть. Возьмите Текстиль, везде используются в медицине, в строительстве. И так далее. Что у нас, вы не знаете, значит займитесь, уточните. Там работают женщины, я еще раз говорю. Значит податок на прибыль - это первая ласточка, который говорит нам производителям и народу нашему, женщинам, детям, которые учатся в техникуме. В институтах, что завтра им будут обеспечены рабочие места. Что завтра у нас уже интересуется, инвесторы придут к нам с новыми технологиями и так далее. Которые я могу сказать, а рубить так ничего не делать народ народный депутат не имеет право.

Ксения ЛЯПИНА: Але я підкреслюю податок на прибуток і прибуток не має відношення до ваших працівників. Я підкреслюю це. Це різні речі.

Валентина ИЗОВИТ: Как производителя возмущает такое отношение к нашему народу, к нашему производителю. Защищать только рынок один сплошной - это не знаю.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ось тут дуже показово дві філософії розвитку України. Філософія, яка призвела до того, що Україна стала країною, яка нічого не виробляє. Ми стали великим ринком, великим базаром, на якому інженери, фахівці, вчителі торгують трусами іноземного виробництва. І інша психологія, за яку ми стояли, і за яку я чесно кажучи готова життя віддати, щоб український товар був вироблений в нашій власній країні і тільки тоді ми будемо не банановою республікою, а країною і починати треба з того, де в нас є фахівці, методологія, техніка, але існуючий податки не дають можливості виробленню в Україні продукції бути конкурентоздатною, тому треба знижувати ці податки і робити конкурентоздатне виробництво. Крім того, ми повинні навести порядок на кордоні і, крім того, ми повинні просто зменшити в декілька разів кількість чиновників, які сидять на шиї виробника, бо це корупція і це шлях на який ми стаємо, який ми пройдемо.

Ярослав РУЩИШИН: Японія після Другої Світової війни починала з однодоларових блузок, де тепер Японія? Тобто треба розвивати велику промисловість, але я хочу розвести дві категорії підтвердження слів пані Ляпіної. Категорія контрабанди і є категорія «Секонд Хенду». У нас вони змішані, нажаль. Найменший іржавий цвях може бути товаром, якщо на нього є покупець, тому проти імпорту ніхто не виступає. Ми виступаємо проти контрабанди. Був час після «помаранчевої революції», коли тоді по-моєму за Хорошковського закрили кордон на 2 місяці. До нас в «Золочеві» черга стояла на склади за нашою продукцією розумієте? Тобто в даному випадку треба робити таким чином, а легка промисловість є дуже швидкий спосіб запустити виробництво і задіяти людей на перших порах. Я також за літаки і за космос, але це найшвидший спосіб інноваційність ввести в наше виробництво.

Ксения ЛЯПИНА: Ну, ви тільки, що підтвердили, що не зменшуючи податки до вас стояла черга тільки тому, що закрили контрабанду. Це правильно. Так треба її закрити і все.

Оксана ПРОДАН: Я дякую дуже і хочу сказати стосовно легкої промисловості. Я думаю, що сьогодні всі присутні в залі і ті, що нас дивляться скажуть, що легка промисловість потрібна тому, що вона дійсно дає можливість працювати великій кількості людей - це дуже важливо. Це питання не можна обговорювати треба чи не треба. Треба. Але шляхом чого? Шляхом того, щоб зробити дефіцит в Україні, підняти ціни, от як пропонується тільки, що пропонували, підняти мито, заборонити імпорт, заборонити будь-які альтернативні види для споживача так не можна робити. І от тут є присутній виробник підприємство «Роза», який не має проблем із збутом власної продукції в Україні тому, що він займається торгівлею, тому, що він зробив сіть своїх магазинів, він займається тим, щоб продати, щоби як не зробив, як гарно треба знайти і можливість цього продати. Що хочу сказати, що ця дискусія зараз про те, 10% не 10% ніхто не просив пільги по податку на прибуток тому, що для того, щоб розвивалася легка промисловість в тому числі, в першу чергу, треба знизити оподаткування заробітної плати і з 1 січня почне працювати закон, який збільшує навантаження на заробітну плату.

Валентина ИЗОВИТ: Это все понимаете отвод. Мы сегодня говорим о податковом кодексе. У нас масса там есть предложений.

Оксана ПРОДАН: У нас вопрос «Легпрома», Валентина Аркадиевна.

Валентина ИЗОВИТ: Да вопрос «Легпрома».

Оксана ПРОДАН: И вопрос «Легпромом» это не, понимаете, что происходит сегодня. У нас уже полгода малый средний бизнес противоставляют пенсионерам, противоставляют бюджетникам. Сейчас у нас противопоставили 2 бизнеса.

Валентина ИЗОВИТ: Ну, зачем же говорить о таких веща, которые мы только говорим о том, что господа, все должны платить налоги. Пенсионный фонд наступает катастрофа, она уже есть, что люди все равно обращаются.

Оксана ПРОДАН: Сегодня все платят налоги, Валентина Аркадиевна.

Валентина ИЗОВИТ: Не платят налоги, поэтому разница большая.

Оксана ПРОДАН: Кто не платит налоги, тот садится в тюрьму, но есть люди. Я очень бы хотела, чтобы все могли ходить в тех. Нарядах, которые сегодня показывали «Ирины», но есть люди, которые не имеют возможности этого купить, к сожалению. У них или пенсия или зарплата очень маленькие и они не могут по-другому поступить. Каждый человек...

Валентина ИЗОВИТ: Вот, я хотела сказать, уважаемому населению. у нас существует масса, Оксана, у нас существует масса нормальных законов. Есть гуманитарные помощи, есть добровольные всякие общества благотворительные. Вы посмотрите, сколько этими организациями завозятся продукции. Почему этот бедное население должно покупать у них продукцию. Пусть они так сказать возьмут и отдадут, сделают какие-то нормальные жесты. Там же, сверхприбыльные, значит, извините, бизнес уже крутится. Миллиардные доходы, а народ действительно бедствует и все равно в итоге получается, что ни пенсии нельзя добавить никому, нельзя сегодня зарплаты. Зарплата в промышленности 2000 тысячи, у нас легкой промышленности средняя зарплата 1200 господа.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Валентина Аркадиевна, я конечно, не политик, хочу сказать, как практик, я сегодня руковожу уже последние 10 лет предприятием легкой промышленности, трикотажная фабрика «Роза». Хочу сказать вот что «Укрлегпрому» не нужны не какие типичные условия. На сегодняшний день нам нужны абсолютно равные условия и сегодня, кстати, благодаря таможне создана великолепная ситуация, когда сегодня стало выгодно производить. Я вам приведу такой пример, производить именно в Украине. Куртка, обычная куртка на синтипоне, плащевка. В Китае, у китайского производителя сегодня можно ее купить за 27 долларов. 2 года тому назад, эту куртку можно было растаможить за 2-3 доллара в Одессе и она в итоге становилась 29 долларов, а у нас себестоимость 32-33 доллара. Сегодня в результате того, что таможня навела порядок. Сегодня расстаможить контейнер это приблизительно 12 долларов на куртке. Это получается 39 долларов у нас себестоимость 33, получается, что уже есть какие-то 10-12%, которые позволяют нам отшивать продукцию здесь. Обращаю внимание на то, что украинский легпром не нуждается ни в каких тепличных условиях. Просто нужно ранее не занижать на импорт цены и так далее и борьба с контрабандой. Что касательно «Секонд Хенда», я могу сказать одно, что «Секонд Хенд» как товар запрещать нельзя. Это есть товар, если куртка в «Секонд Хенде» стоит 50 гривен, а новую мы можем пошить ее за 300-350 гривен. То есть, понятно, что это другая ценовая ниша. Это совершенно ни конкурентно украинскому легпрому другое дело, что если под видом «Секонд Хенда» ввозится абсолютно новая продукция или стоковая продукция прошлых сезонов партии и так далее и растамаживаються как «Секонд Хенд» это есть преступление и это есть проблема тех людей, которые этим занимаются. И вопрос пристального внимания компетентных органов.

Василиса ФРОЛОВА: А неужели вот эта ситуация настолько правдива, неужели настолько все страшно, что под видом «Секонд Хенда» ввозятся новые вещи.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Я повторяю, если есть такие случаи, то эти случаи надо пресекать. Но ставить крест на продукции «Секонд Хенда», которую действительно на этой продукции пользуются сегодня, ну, кто может купить. Это люди малообеспеченные, это пенсионеры, это обеспеченные семьи. Мы не имеем права лишать их возможности купить продукцию «Секонд Хенда». Не имеем.

Савик ШУСТЕР: Ну, в принципе, вы правы. Мы задали вот этой аудитории нашей, которая представляет Украину. Вот пользуются ли они, покупают ли они одежду «Секонд Хенда»? Да, и дали 3 возможности: никогда, иногда, всегда. Вот мы смотрим: иногда - 48%, никогда - 40%, всегда - 12%. Поэтому 40% никогда.

Михаил ВАЙНБЕРГ: У меня единственное еще пожелание буквально, поскольку здесь есть один из руководителей нашей таможни. Разделите, пожалуйста, импортеров те, которые возят готовую продукцию к производителям украинским, которые покупают сырье для нужд собственного производства. У вас подход один и тот же. Вы сегодня пошли бороться за правое дело, бороться с импортерами, занижением цены, одновременно душите собственного производителя. Я, например, покупая для фабрики хлопчатобумажную пряжу, которая производится, как известно, в Индии, в Узбекистане и так далее по три дня стоят машины, подымаете цены выше, чем та цена, по которой я покупаю. К чему это все приведет? К тому, что мы в итоге это все положим на себестоимость и у нас в итоге, если сегодня есть шанс производить дешевле китайского потому, что основной конкурент легкой промышленности не «Секонд Хенд», а Китай. Сегодня Китай есть основной конкурент наш, поэтому если вы будете душить сегодня производителя в плане того, что подымать индикативные цены на сырье, нам не выгодно будет производить здесь.

Василиса ФРОЛОВА: В Китае тоже изменили налоговый кодекс, и теперь уже Китай будет больше шить сам на себя.

Савик ШУСТЕР: Василиса секундочку.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Кстати, в Китае тоже подорожало все.

Сергей СЕМКА: Да, я благодарен за возможность проинформировать уважаемых зрителей и участников сегодняшней нашей встречи и все-таки о позиции таможенной службы, я слышу, что и косвенно и прямо здесь есть вопросы, на которые необходимо дать конкретный ответ. Ну, по-поводу того, что мы должны четко разделять, что такое контрабанда, контрабанда - совершенно не законное перемещение либо больших объемов, либо совершенно помимо таможенного контракта.

Савик ШУСТЕР: Вот, я вам говорил, у нас есть контрабандисты. Он вас слушает.

Сергей СЕМКА: Мы с ним обязательно пообщаемся.

Савик ШУСТЕР: Нет, вы не обязательно с ним пообщаетесь, вы увидите на экране.

Сергей СЕМКА: Хорошо.

Василиса ФРОЛОВА: Познакомьтесь, его зовут Виктор. Хотя его имя мы изменили. Это человек, который не постесняется сейчас вам рассказать всю правду о своем бизнесе. Он возит ткани из Китая и при прохождении границы он отдает 10% таможенникам.

Савик ШУСТЕР: Давайте, мы завершим этот разговор, а потом дойдем.

Василиса ФРОЛОВА: Виктор здравствуйте!

Виктор: Здравствуйте!

Сергей СЕМКА: Здравствуйте, Виктор! Что касается схем, в которых мы видим контрабанду, то есть это так называемый черные схемы. На них на сегодняшний направлено основное внимание и могу вас уверить, что в ближайшие время они будут полностью искорены. У нас остались единичные эпизодические случаи, которые мы выявляем и системно прекращаем. Очень важны в этом случае и серые схемы. Серые схемы - это декларирование товаров не своим наименованием. Когда у нас под видом, допустим, каких-то изделий более дорогих декларируются изделия более дешевые и схемы действительно снижения либо количества общего таких товаров. Это, так называемые, серые схемы, с которыми сложнее бороться. Однако, здесь, как правило, уже субъектные признаки, то есть мы знаем тех предприятий, те направления, движения, знаем страны экспортеры. По ним тоже ведется аналитическая работа и сейчас больше я скажу, что результатов в этом году появилось практически возбуждение 16 уголовных дел. Больше 1000 протоколов нарушения таможенных правил, где объектами были товары легкой промышленности на сумму почти 150 миллионов гривен. Что касается подходов в принципе, я учитывая позднее время не хочу нагружать цифрами, но хочу сказать, например, что на сегодняшний день услужность одного контейнера легкой промышленности в платеже составляет около 200 тысяч гривен. При этом в начале года это были 40-45 тысяч гривен. Мы говорим о том, что с одного, например, теплохода, который перевозит в среднем 300-400 тонн грузов из Турции, на сегодняшний день платежи составляют от 3-х до 5 миллиона гривен. Хотя до этого они не превышали 400 тысяч гривен. Дело в том, что таможенная система работает над тем, что вам максимально минимизировать серые схемы. Однако, учитывая объемы поставки, объемы импорта таких товаров и мы понимаем о том, что по нашей статистике в этом году было импортировано около 350 тысяч тонн товаров легкой промышленности на сумму почти полтора миллиарда долларов.

Савик ШУСТЕР: Вы нас засыпали цифрами. Вот, я хочу к Виктору, обратится, какие у вас проблемы в работе?

Виктор: У нас проблемы в работе такие, очень хочется работать честно. Имею большой опыт работы с таможней, полный цикл таможенной чистки, от начала до конца. И иногда возникают такие ситуации, которые заставляют обращаться к альтернативным методам завозки товара.

Василиса ФРОЛОВА: Например?

Виктор: Например, возьмем простую ситуацию, и вот буквально недавно пришел контейнер из страны хлопко производящей. Хлопок дешевле воды. Привез, все хорошо, как бы цена проходная, но оказывается вместо вот тех 200 тысяч, которые Сергей упомянул платежей, я должен заплатить 400 тысяч гривен. Потому, что подняли стоимость лотка. Подняли стоимость 8 долларов за метр, за килограмм. Ну, и как вы думаете, выгодно мне платить 400 тысяч гривен вместо 200? Конечно же, нет.

Савик ШУСТЕР: Ну, и что вы делаете?

Виктор: В следующий раз я пойду другим путем.

Савик ШУСТЕР: А каким? Не, ну, скажите. Он вас все равно не задержит. Ну, скажите какой-нибудь.

Виктор: Раньше это можно было делать через Одессу. Давайте, я не буду углубляться в схемы, можно завозить разными способами, но я виду к тому, что абсолютное необоснованное повышение цен ведет к тому, что вы толкаете людей на скользкий путь контрабандиста.

Савик ШУСТЕР: Видите, так это две точки зрения. Вот вы говорите, слава богу, что повысили раастаможку и можно конкурировать, а люди, которые этим занимаются, говорят, что...

Михаил ВАЙНБЕРГ: Я говорил, что это импорт, чистый импорт готовая продукция. Это куртки, готовые китайские. Здесь речь идет о тканях из которых на Украине можно пошить куртку. Поэтому я и говорю о том, что таможня сегодня правильно начала работать с импортерами по готовым изделиям и тем самым подняли расстаможку до такой степени, что стало выгодно готовые изделия отшивать здесь. Но не правильно, у них не правильная политика сегодня, именно по тканям, по пряже. То есть, по сырью для легкой промышленности, поскольку все сырье, которое сегодня использует в легкой промышленности практически все закупается за рубежом. Это их хлопок, и полушерсть и прочие. Поэтому здесь таможня, если она тут чуть-чуть под корректируется, то будет все нормально.

Василиса ФРОЛОВА: Неужели у нас все так плохо с тканями? Александр Соколовский. Это ж ваша тема.

Савик ШУСТЕР: На этот вопрос после рекламной паузи.

РЕКЛАМА

Василисa ФРОЛОВА: Добрый вечер!

Савик ШУСТЕР: Это ты мне?

Василисa ФРОЛОВА: Это вот им. Василиса Фролова, Петр Мага и я в прямом эфире на телеканале "Украина". Итак, к Сергею Семке. Да, вот сказано было, что нельзя всех в одну корзину. Что люди, которые готовы товар импортировать, это одна пошлина, а сырье - это другая пошлина.

Сергей СЕМКА: да, сели позволите, я хотел бы ответить на несколько вопросов. Ну, вопрос первый. Позиция таможни будет одинаково объективной ко всем. То есть, это действительно так, у нас не будет дискриминации ни по отношению к импортным товарам, ни по отношению к тому сырью, которое используется отечественным производителем. Если это будет хлопчатобумажная ткань, он будет соответствующим образом оценена по действительной стоимости. А на сегодняшний день у нас реально есть проблема определения стоимости. Да, на сегодняшний день мы эту проблему пытаемся решить, в том числе и повышением в отдельных случаях. Таким же будет подход и к готовым изделиям из такой же ткани. Стоимость такого изделия не будет ниже, чем непосредственного сырья для производства. Это я могу гарантировать на 100%. Это действительно подход, который не только применяет российская таможня, это европейские стандарты. Стоимость изделия должна быть больше, чем стоимость сырья, которое используется для изготовления. То есть, к сожалению, здесь не будет дифференцированного подхода. Подход будет единым ко всем.

Савик ШУСТЕР: Виктор, вас это успокаивает?

Виктор: Ну, не очень. У меня к Сергею есть вопрос. Вернее, не вопрос. А я хочу рассказать ситуацию, кА кон ее прокомментирует. Ситуация, которая показывает почему не хочется работать с таможней, а хочется может быть немножко понервничать, но более спокойно завести ткань ту же самую, получить свою выгоду, и не замарачиваться на какие-то непонятные движения. Например, вы прекрасно знаете, что у России и Украины есть заключение о свободной торговле, которое дает право на уплату пошлины, я прошу прощения, условной пошлины. То сеть, грубо говоря, платим пошлину, платим только НДС. И вот когда я завожу ткань из России, меня направляют на лабораторию. И лаборатория подтверждает мой код, но немножко меняет описание товара. Например, меняет плотность такни, которая указана в сертификате происхождения товара. И так, как я должен потом подать декларацию по тем данным, которые дала лаборатория. Получается, что моя декларация не совпадает с теми данными, которые указаны в сертификате происхождения. И мне инспектор говорит: друг, у тебя разные данные, едь-ка ты на верификацию. Я еду на верификацию, и случается чудо: мне не подтверждают сертификат. Не только не подтверждают сертификат, ни льготные пошлины, мне не подтверждают даже страну происхождения. И вместо 20 рассчитанных мною процентов НДС, я плачу полную пошлину 20% и плюс 20% НДС. Поверьте, после такого не то, что работать с таможней, обойду ее десятой дорогой. Что вы скажете на это?

Сергей СЕМКА: Да, спасибо за вопрос. Могу прокомментировать ситуацию в двух аспектах. Ну, первый аспект, вам действительно могут не подтвердить сертификат происхождения, потому что есть правила, которые дают таможне право это сделать, это однозначно, в случае, если есть неточности, если есть противоречия сертификата. Но кроме всего прочего, пример России немножко неудачный, потому что по всему экспорту из российской Федерации на сегодняшний день мы получаем электронные копии экспортной декларации таможенной службы российской Федерации.

Виктор: Это было в прошлом году.

Сергей СЕМКА: И это дает нам возможность полностью идентифицировать этот товар. Что касается неподтверждения сертификата, да, такие случаи бывают приблизительно в 3 - 4% от общего объема льготных сертификатов. К сожалению, нами не подтверждаются, потому что нарушены правила, которые написаны в соглашении о свободной торговле, которое регулирует подтверждение и предоставление таких документов.

Петр МАГА: Пане Сьомка, вибачте будь ласка, з моменту вашої появи в ефірі я отримав листів 400. Причому, я вам можу сказати, що мусите терпіти за усю митницю. Я з найбільшою. Повагою, але 2 найбільш толерантні. Перше - анекдот. Значить, спрашивают у работников таможни: сколько вам нужно времени, чтобы купить "БМВ". Американский таможенник отвечает: 2,5 года. Немец- 2 года. А українець думає хвилин 10, каже, ну, лет 7 - 10. А почему? Ну, компания уж больно не дешевая. Вот. Розумієте, да. Присилають про вас, і далі те, що називається крик душі: почему таможенные органы завышают тарифы. Везем товар по нормальной цене, предоставляем все требуемые документы, но завышают тарифы в 2 раза. Почему? Продукции в Украине не хватает. После общения с таможенными органами начинаешь уважать ГАИ. Я перепрошую, але це таке пишуть і дуже багато.

Василисa ФРОЛОВА: У нас есть украинский производитель. Кстати, Виктор, почему вы не покупаете украинские ткани?

Савик ШУСТЕР: Секундочку, дайте ответить человеку. Был же задан вопрос. Василиса, я понимаю, что тебе нелегко.

Сергей СЕМКА: Дуже дякую за запитання. Анекдоти достатньо з бородою. Років 10 я вже знаю. І ще багато, що стосовно митників. Я особисто? Нажаль, не куплю, навіть ніколи, я думаю. Тепер стосовно тарифів. Дійсно, на сьогоднішній день питання є доволі слушним. Поясню, чому. Тому що коли ми почали працювати в квітні цього року, у нас база митної вартості була повністю деформована. Вартість на окремі види товарів взагалі не витримувала ніякої критики. Дійсно, ми почали з того, що почали формувати дійсну митну вартість. Можливо цифра буде достатньо велика, не всім вона буде подобатися, але тільки за цей рік майже 4 мільярди додатково, майже 4 млрд. було нараховано в бюджет за рахунок утримання митної вартості. Крик душі може бути подвійний: або суб'єкт просто звик працювати з цією вартістю, і будував бізнес-плани на заниженій митній вартості, і в такому випадку для нього це буде чутливо. Але треба перебудовуватися, треба звикати до того, що вартість буде дійсною. В іншому випадку є питання, в окремих випадках дійсно у нас є моменти, коли митні органи завищують митну вартість. І в такому випадку є 2 механізми. Перший механізм, це так званий механізм гарантій. Ви можете оформити вантаж від вартості, яку вам назначає митний орган з наступним повернення м на протязі 90 днів. Або ви можете надати на протязі певних днів додаткові документи для визначення митної вартості. Крім того, для того, щоб цих ситуацій було набагато менше, буквально за останні 4 дні було видано низку наказів державної митної служби, яка чітко регламентує діяльність посадових осіб до органів по визначенню митної вартості чітко, пошагово, з фіксацією письмового прийняття рішення і з відповідальністю за необ'єктивне прийняття рішення. Я впевнений в тому, що в найближчі місяці ситуація нормалізується. У нас не уде випадків необ'єктивного завищення митної вартості.

Ярослав РУЩИШИН: Підприємець Львівщини робив свою пропозицію стосовно митної вартості. Така ситуація: митниця бере зі своєї електронної бази даних середні ціни і вставляє. Там, наприклад, ввезена кава по 4 долари, це умовні ціни. Багато тон, тобто у нас є велике підприємництво, дешевше на біржі, і за нижчою ціною. І ввезено декілька кілограм за величезною ціною. І вони не беруть, не зважують кількість, розумієте. Вони беруть середнє від тої ціни. І таким чином садиться штучно. Ми пропонували, ми пропонували, і наша пропозиція є слушною, в чому вона відбивається. Вивісіть на своєму сайті ціни, за якими ви будуєте розмитнювати ту чи іншу продукцію. тоді інвестор буде знати, що навіть при ввезенні за нижчою ціною, він буде змушений платити мито з вищої ціни. І тоді він буде знати, працювати йому з Україною, чи ні. Але найкраще: вам треба працювати за наводкою. Ви не повинні відкривати кожну машину. Ви не повинні відкривати всі документи. Ви знаєте прекрасно, коли йде контрабанда. Ми вам можемо, як львівські підприємці у цьому навіть помогти, але ви нас не пускаєте, бо це не наша територія...

Савик ШУСТЕР: А как вы узнаете, что идет контрабанда?

Ярослав РУЩИШИН: Ми знаємо,коли вона буде іти навіть, ця контрабанда.

Савик ШУСТЕР: А как? Какие у вас источники?

Ярослав РУЩИШИН: В нас зв'язки. Ми комітет підприємців Львівщини, організація дуже глибока...

Василисa ФРОЛОВА: Вы еще и депутат к тому же

Ярослав РУЩИШИН: І ми знаємо,коли появляється м'ясо контрабандне...

Савик ШУСТЕР: Обычно вообще никакой информации нет, а тут еще и про контрабанду.

Василисa ФРОЛОВА: Александр Соколовский, вы же знаете все про украинские ткани.

Александр СОКОЛОВСКИЙ: Но я не про ткани. Я предлагаю двум предыдущим ораторам меняться телефонами, они могут быть друг другу очень полезны. Это первое. Во-вторых, я хотел сказать, что сейчас непростая ситуация на границах, но то, что творилось последние годы, тот беспредел, когда шла неявная, но серая контрабанда с занижением инвойса. И когда даже те субъекты предпринимательской деятельности, которые хотели работать вбелую, никак не могли это сделать. Потому что они говорят, даже когда периодически шла борьба в том же Одесском порту контрабанда, они все пережидали, потому что они понимали, что завтра, он там растомаживал продукцию по какой-то очень низкой цене. Цены на какой-то момент поднимались. Они все ждали, но понимали, что завтра цены снова опустятся, и он просто окажется неконкурентоспособен. То есть, в целом мы общаемся, я возглавляю работодателей легкой промышленности. Я хотел от их имени сказать спасибо таможне за то, что сейчас делается. Но то, что многие говорили, что нету. Проблема самая главная в том, чтобы это была нормальная стабильная работа. Потому что когда идет конкуренция, то сеть когда он выпадали по ценам постольку, потому что хотели платить налоги. Можно, я закончу.

Савик ШУСТЕР: Заканчивайте.

Александр СОКОЛОВСКИЙ: Только потому

Савик ШУСТЕР: Формулируйте, пожалуйста.

Александр СОКОЛОВСКИЙ: Что они хотели платить налоги, то они не могли быть онкурентноспособными, и естественно, разорялись. Вот эта ситуация и приводит к тому, что сейчас мы надеемся на улучшение к лучшем. Если уже Петр начал с анекдотов, и мы немножко хотим разрядить обстановку.

Савик ШУСТЕР: Он всегда начинает с анекдотов.

Александр СОКОЛОВСКИЙ: Хочу рассказать анекдот. В одесском суде идет развод. И когда мужа спрашивают, почему он разводиться с женой, он говорит: меня она не удовлетворяет. Возмущенные голоса из зала: всю Одессу удовлетворяет, а его не удовлетворяет. Понимаете, то же самое с легкой промышленностью у нас. Она весь мир удовлетворяет, во всем мире одеваются в украинское. А у нас почему-то люди не одеваются в украинское. Почему? Потому что есть проблема стратегическая, глобальная и большая. Есть, условно горя, весь бизнес делиться на мелкий, средний, крупный. Крупный оптимизирует свои налоги с помощью оффшоров, мелкий бизнес - с помощью единого налога, а нас средний бизнес и ложится вся налоговая нагрузка, вся нагрузка от проверяющих налоговых органов, от всевозможных 52-х инстанций, которые имеют право проверять. Потому что этот бизнес открыт для проверок, потому что он работает по общей системе налогообложения. А к наложнику пришли, они там 200 грн. Он показал, что он платит единый налог. Проверить его невозможно, выполняет ли он там свои 500 00 грн. в год. и поэтому и происходит, что есть внутренний оффшор, внешний. Вся тяжесть ложиться, потому то и в легкой промышленности у нас сейчас 90 тыс. работающих вместо того миллиона, который был. И в остальных отраслях промышленности та же ситуация. Поверьте, поэтому нам надо менять стратегию. Государство должно помогать. Мы не хотим преференций, мы хотим равных условий. Мы только хотим, чтобы хотя бы мы были в равных условиях с тем производителем Китая, с производителем юго-восточной Азии. Потому что Украина стратегически находится идеально. Мы должны процветать. Мы должны пользоваться тем, что мы находимся на границе Евросоюза, но не в Евросоюзе. Наше швейное производство, наши дизайнеры, наши конструктора-технологи должны процветать, потому что Украина должна обшивать и внутренний рынок, в том числе. Что мы сейчас не делаем. Спасибо большое.

Савик ШУСТЕР: Ну, во-первых, к вам по контрабанде.

Сергей СЕМКА: Да, ми будемо дуже вдячні за інформацію,яку ми можемо реалізувати по затриманню товарів, що будуть переміщуватися із порушенням законодавства. Нажаль, на сьогоднішній день наші функції в цьому обмежені - ми не маємо оперативно-розшукової діяльності. Все, що ми при митному контролі виявимо,все отримаємо. Ми не можемо отримати попередню інформацію, ми не завжди знаємо, що будуть переміщуватися товари з порушенням. Ми працюємо навіть без цих повноважень. Тепер стосовно митної вартості, яку треба вивішувати на сайті. Непотрібно цього робити не потрібно вартість контрактів підганяти під якусь середню температуру по лікарні. Вартість повинна бути унікальною по кожному контракту. Тому що кожен контракт є унікальною операцією по фінансовій, економічній складовій. Різні системи розрахунків, різна логістика, різний обсяг, різна бізнесова репутація, різна історія взаєморозрахунків. У нас величезне прохання до суб'єктів: давайте працювати по прозорим прямим контрактам. І ми сформуємо з часом дійсний рівень митної вартості. Не потрібно його робити середнім, публікувати, підганяти. Це абсолютно хибний шлях. Дякую.

Людмила СУПРУН: Ще одне зауваження. Треба сказати, що те, що відбувається на митниці, напряму впливає на кишеню кожного громадянина. Якщо митниці ставлять завдання по збору податків вдвічі більше, ніж в попередній період часу, вони роблять такі речі, як завищення митної вартості. Бо вони кожен боїться за свою сім'ю, за свою роботу. І я хочу звернутися до митних органів, дуже проста ситуація, як вирішити цю проблему. Беріть декларацію тієї країни, яка випускає цей товар або продукцію. Як з Росією є електронна форма, вставте в комп'ютери. Давайте ми вам зберемося, купимо техніку і дайте можливість чесно тим, хто працює без сірих схем, без контрабанди, не завищуючи плату на митниці, все таки давати справжню ціну товару. І продукція буде дешевшою. І люди не будуть страждати від того, що вони переплачують за якісь неправильно стягнуті податки, за те, що є корупція і за все інше. Це буде просто чесне відношення до чесних підприємців. І таке треба зробити, процедура дуже проста. У нас до речі митна вартість, і проблема взагалі з податками, з вартістю полягає в тому, що у нас наприклад, підвищуються акцизи, з підвищенням акцизу зростає вартість нафтопродуктів. І це все є абсолютно чітким плануванням із боку держави. Тому для того, щоб не відбувалося таких речей, щоб можна було чесно працювати, можна було ввозити по прозорим схемам, заведіть електронну систему. Не буде проблем з шерстю, не буде проблем з хлопком. Не буде проблем з іншими товарами. Буде чесний прозорий бізнес.

Сергей СЕМКА: Якщо дозволите, дякую, Людмило Петрівно. Ви дуже обізнані в нашій компетенції. Знаю, що ми з вами співпрацюємо дуже давно і плідно. хочу проінформувати, що ми по цьому шлях у ідемо настільки, наскільки нам дають змогу наші контрагенти. Це обмін інформацією з Білорусією, з Молдавією, з Росією. Ми не можемо вийти на Китай, Туреччину, іншими поставщиками. Європейський Союз на сьогоднішній день відмовляється давати нам в електронному вигляді електронні копії експортних декларацій, посилаючись на закритість такої інформації. Нажаль, і в цьому є об'єктива картина, ми знаємо, що є позиція держав щодо стимулювання власного експорту, в тому числі і шляхом використання дотування експорту і зниженню експортних цін. Тому зараз ці держави не йдуть нажаль, ці держави є основними експортерами легкої промисловості на Україну. Але ми будемо з ними говорити, будемо з ними домовлятися на рівні дипломатичному, залучаючи МЗС. Я думаю, що з часом ми це зробимо.

Савик ШУСТЕР: Оксана Продан.

Оксана ПРОДАН: Я хочу повернутися до рівних відносин, про які говорила Валентина Аркадіївна, про які говорив пан Соколовський. В проекті Податкового кодексу, який є гарним з боку укрлегпрому. Крім того, що передбачається 10% податку на прибуток, який в принципі і не потрібний, як говорив пан Михайло. Передбачається скасування спрощеної системи оподаткування. Це ті рівні умови, які потребує сьогодні укрлегпром. Укрлегпром - це асоціація. Я хочу сказати, що спрощеною системою оподаткування сьогодні користуються підприємства малесенькі, які виробляють і мають оборот до мільйона. Вони втрачають взагалі можливість працювати. По-друге, сьогодні спрощеною системою оподаткування користуються торгівці, про яких ви говорите, які торгують у себе мінімум 30% товарів, які продаються на ринках України - це українського виробництва. Так от ці люди, які сьогодні продавали і імпортні товари, і українського виробництва, сьогодні втратять можливість це робити. І хочу звернути увагу на те, що коли продають торгівці на спрощеній системі оподаткування товари, то ці товари вже оподатковані при імпорті. Сплачене ПДВ, сплачене мито, встановлене державою. Тобто, ці товари вде є конкурентними. І торгуючи товарами що українського, що іноземного виробництва, підприємці просто уникають контролюючих органів, і таким чином здешевлюють вартість тих товарів, які ми з вами придбуваємо.

Савик ШУСТЕР: Сергей, а вот чтобы second hand еще раз затронуть. Сейчас, секундочку. Да, вот вы скажите нам, вот правительство говорит, что second hand это механизм контрабанды. Сколько в second hand контрабанды?

Сергей СЕМКА: На сегодняшний день по официальной статистике, если брать общий объем товаров легкой промышленности, second hand составляет меньше 15% от общего объема. То есть, если мы говорим, то меньше 15% по стоимости. Что касается использования ввоза second hand как схемы серого ухода, да, зафиксированы эти факты. Иногда в составе товаров гуманитарной помощи или, так называемого, second handˋа ввозятся товары брендовых наименований, ввозятся товары, которые не являются second handˋом. То есть использованными. Такие случаи у нас есть. За этот год нами выявлено 10 или 12 таких правонарушений, соответствующим образом отфиксированных. Но они не носят настолько массового характера.

Савик ШУСТЕР: Так, ясно.

Ксения ЛЯПИНА: Я би хотіла додати, знову повертаючись до Податкового кодексу, як він в центрі уваги.

Савик ШУСТЕР: Может, вы выйдете к микрофону? Вот вы нам скажите, вы у меня, мне показалось, что и у Александра Пасхавера, и у вас схожая позиция. Позиция, что вы сомневаетесь, что легкая промышленность - это приоритет.

Ксения ЛЯПИНА: Я абсолютно не сумніваюся, в тому, що треба розвивати легку помилковість. Я про інше хочу сказати. Пріоритети визначає ринок, а не держава. І держава не мусить їх визначати тим більше шляхом пільгування, та ще й такого податку, як податок на прибуток. Оце головне. А з приводу розвитку легкої промисловості, для неї треб а багато зробити, зокрема і в кредитній політиці, як тільки що наводили приклад, і так далі. Але я зараз хочу сказати про інше, дуже важливе, про що казав шановний колега, який очолює роботодавців. Він сказав, ми несемо весь тягар оцього всього через те, що до нас прийдуть і перевірять. І не стільки вони податків сплатять, скільки вони сплатять всього того, що з них візьмуть під час перевірки. Як зараз відбувається оподаткування, і як, нажаль, закладено можливість робити це в Податковому кодексі. Бо там реально нема реформи. А відбувається дуже просто: ви здаєте декларацію, а інспектор її не приймає, і каже: на мій погляд ви маєте нарисувати тут так зване податкове навантаження від 3до 5 від обсягу реалізації. І ви підженіть свій бухгалтерський облік під ці мої погляди. І так середній бізнес змушений це робити. І оце є тягарем, який треба з нього зняти. Зрозумійте, пільга нічого не дасть. Прийде той самий інспектор, той самий Васєчкін і так само нарисує вам зобов'язання по ПДВ і по всьому іншому. Правильно, от про це я хотіла почути. я хочу сказати: спільно борімося за те, щоб змінити Податковий кодекс запропонований. Оскільки в першу чергу він знищить вас, бо він містить такі норми в частині адміністративній, які дозволять ас знищити, які дозволять проводити аудит з пристрастієм, і так далі і так далі. Конфіскація активів там дозволяється, до речі як товарів, і товарів на складі. Так це проти вас, друзі. Це проти вас.

Савик ШУСТЕР: Давайте дадим секундочку Евгению Царькову, который ни слова еще не сказал на эту тему.

Евгений ЦАРЬКО: Да, но я опять скажу как представитель комитета налоговой и таможенной политики, что к сожалению наблюдается здесь, я согласен с коллегой, не идейным соображениям, а в принципе, что стараются сегодня столкнуть сегодня средний бизнес и промышленность с единщиками. Вы призываете сегодня единщиков всех перевести на общую систему налогообложения. И сами прекрасно понимаете: 1,5 млн. останутся без работы. То есть 1, 5 млн. людей

Ксения ЛЯПИНА: 3 мільйони...

Евгений ЦАРЬКО: Будет вне конкуренции с вами. И еще раз вам точно говорю, мы сегодня на комитете решили: льгота эта у вас однозначно будет. Вы будет освобождены. Но настораживает одно: такую же льготу дали гостиничному бизнесу. Я не верю коммерсантам в правительстве, которого резко освободили 2 вида бизнеса: гостиничный и легкой промышленности на 10 лет от всех налогов. Я боюсь действительно того, о чем говорит Ксения Ляпина, что они постараются затянуть сюда инвестицию, уничтожить 15, млн. предпринимателей, которые работают на рынках. И еще раз говорю, я согласен, что вы одеваете нас в качественную одежду. Вы назвали цену куртки в 39 долларов. Это 400 грн. вас сталкивают сегодня и таможню заставляют ограничивать сегодня ввоз дешевого товара. Когда даже сегодня люди голосуют, они представляют, что даже носки, житомирские шкарпетки не производит Украина. Я сам с Одессы, и недавно мы открыли контейнер. Носки все привезли из Китая, а этикетка с трезубцем, житомирские шкарпетки - распечатано в Турции. Мы ничего уже не производим. И поэтому я еще раз призываю, не дайте сегодня ввести вас в обман. мы конечно, еще раз говорю, как парламентарии, будем защищать вас. Я даже как коммунист, прекрасно понимаю ваши данные о том, что мы должны промышленность восстановить. Но, не в коем случае нельзя это делать за счет упрощения единой системы налогообложения. И, опять-таки, свежие данные. Они не публиковались, мы на комитете все-таки расширили низ с 300 тысяч до 500 сегодня единщикам и увеличим их еще до 800, чтобы были вы в равной части. Потому что поверьте, почему вы, этим данным, почему вы шьете сегодня «Boss» и «Триумф» - вы же вывозите это в Европу только потому, что это дешевая тут сила. Если бы вы платили сегодня столько, сколько платят за этот костюм в Европе, за «Hugo Boss» или за «Триумф» по 200, 300, 400 евро за неделю, вы бы были неконкурентоспособные. Поэтому давайте вы оставляйте свою нишу, а единщик пусть одевает, вынужден он еще одеваться на седьмом километре, и я там одеваюсь, на Барбашова в Харькове, потому что промышленность уничтожена. И у нас тактика такая - давай за 5 лет, за 10 восстановим легкую промышленность, а потом упраздним «секонд-хенд». И кстати приведу пример - 2 страны в мире, где «секонд-хенд» запрещен, я понимаю, что нам унизительно в нем ходить, однако 70% одевается, это единственный вид торговли, где мы можем одеться. В Китае запрещено законом «секонд-хенд» потому что они обеспечивают и защищают свой рынок и как ни странно, не поверите, в Гондурасе.

Ксения ЛЯПИНА: Я би просто хотіла прокоментувати.

Савик ШУСТЕР: Ксения, секунду, после рекламы, очень много аргументов в том, что сказал Евгений Царьков и все хотят высказаться.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я еще раз хочу сказать, что есть, опять таки, все парламентарии здесь, подозревают одно, лишь бы это не был сговор, потому что освободить от налогов весь гостиничный бизнес, самый прибыльный на 2012 и весь швейный бизнес - это очень подозрительно для правительства, которое 20 лет обкрадывало свой народ.

Савик ШУСТЕР: Хорошо, пауза.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Значит, до рекламной паузы, Евгений Царьков, последнее, что он сказал, что вот он опасается, что это правительство, а вдруг это сговор - легкая промышленность, гостиничный бизнес. Александр Пасхавер.

Александр ПАСХАВЕР: Ну, вот, мы только что говорили с представителем легкой промышленности и пришли к единому мнению, что им не нужны отраслевые льготы, им нужны условия, которые должны быть разумные для всех отраслей промышленности. Нужен низкопредельный импорт по минимальным таможенным налогам и содействовать тому, что отечественный производитель мог дешево производить, то есть общие не отраслевые льготы, а отраслевые льготы, как правильно сказал мой сосед - это всегда подозрение, что это лоббизм, это всегда подозрение. А откуда... Подождите.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я надеюсь меня поддержат производители, если к этим льготам добавить вам, понизить ставку на ввоз ткани сюда, правильно, чтобы вы не по давалке завозили, а здесь провезли, а также, чтобы вам дали вексель на закупку оборудования, тогда вы будете жить здесь и оставлять здесь. А вы вынуждены сейчас по давальческой завозить сюда ткань, вывозить ее обратно в Европу, одевать Европу в украинское, а не нас. Я правильно говорю или не правильно?

Александр ПАСХАВЕР: Я хочу сказать, откуда взялась...

Ксения ЛЯПИНА: Вони ввозять сюди не тільки тканину, вони ввозять марку, вони ввозять в першу чергу марку. Вибачте мене, але «Зара» це «Зара», а свою марку ще треба розкрутити, дума. Про це найкраще розповів би нам дизайнер. Це треба ще довести, вкласти гроші, в те, щоб ця марка стала такою, що...

Евгений ЦАРЬКОВ: Ксения, нам надо 78% населения одеть, а не бренд раскручивать.

Ксения ЛЯПИНА: А я не проти, я навпаки за те, я за те, щоб ми розділяли ці речі. Наприклад дизайнерський одяг ніколи не буде дешевий, він не має конкурувати з «Second hand» - це зовсім інші речі, і з Китаєм дешевим не має, а в той же час не треба нищити «Second hand». Просто чесний «Second hand» не руйнує ринок, руйнує ринок контрабанда, а це зовсім різні речі. От власне до цього ми дошли.

Ирина КАРАВАЙ: Можно я немножко в защиту развития брендов. Во-первых, все равно это престиж страны, поэтому совсем открещиваться, наверное, не стоит. И могу сказать тоже со своей стороны и от лица украинских дизайнеров, сейчас все мы очень стараемся для того, чтобы, ну, немножко переходить от преумного сегмента, в котором мы сейчас находимся, да, и делать более массовые коллекции, потому что вот сейчас мы, например, запускаем вторые линии. Для того, чтобы не делать только дорогую одежду для узкого круга людей. А на самом деле, у нас есть опыт, тоже запусков, есть опыт работы с нашими большими производствами и на самом деле он как бы хороший. Но к сожалению, все равно есть замкнутый цикл, потому что у нас все равно получается очень дорогая продукция, у нас очень высокая себестоимость, у нас всегда вопрос сбыта. Потому что посмотрите, на самом деле, сколько талантливых украинских дизайнеров и они не представлены в Украине, они не представлены в таком большом объеме, потому что мы здесь продаем Италию, Францию, да, все, что угодно и мы не конкурентоспособны по ценам, потому что у нас нет больших объемов. И поэтому, на самом деле, даже задавая себе вопрос - почему и что нужно сделать, я понимаю, что это очень комплексный вопрос и даже чисто вот человечески, потому что, даже работая с производствами, мы на себе испытали.. Вот, например, человеческий фактор, мы все естественно тоже знаем. Я к тому, что, извините, мне очень сложно говорить, потому что мне, наверное, легче сделать коллекцию, и не только. На самом деле, мы тоже работаем над тем, чтобы и развиваться, и все-таки строить бизнес на этом, да, это все-таки самое главное. Но могу сказать, что все равно нам нужно и над собой работать, потому что к сожалению бывают моменты, когда бесконтрольно, например, я сейчас говорю о человеческом факторе. К сожалению, у нас тоже нет результата, поэтому мне кажется, это такая комплексная проблема, комплексный вопрос. И на все важно обращать внимания, но могу сказать, что нам очень нелегко, мы стараемся, мы много работаем, мы много делаем даже для того, чтобы Украину представлять, для того, чтобы поднимать и выходить все-таки на немножко другой уровень, и наверное все.

Василиса ФРОЛОВА: Почему украинский дизайнеры исключительно сегмент, почему это не массовое производство в каждом украинском магазине.

Ирина ДАНИЛЕВСКАЯ: Я просто хочу сказати, що є приклади, як держави допомагають своїм виробникам одягу зробити дешевше свою продукцію. Коли вони знають, що в Литві для того, щоб отримати светрик, я буду називати абстрактну ціну, домовились? Ніхто там не буду мене за це хапати за руку. Виробити светрик ціною в 5 доларів. Їм треба виробити цих светриків 10 тисяч і вони розуміють, що Литва ніколи не може купити ці 10 тисяч, вони відправляють цих литовців в Україну і кажуть - бери участь у виставках, замовляй, домовляйся по контракти, хай все у тебе замовлять, участь у виставці ми тебе оплатимо, тобі повернемо. Так кажуть турки, їдьте в Україну, їдьте в усі країни світу, привезіть нам квитанцію про вашу участь у виставці, таке до речі, як і «Ukrainian Fashion Week», реальний приклад, тому що один з турецьких брендів, таких, ну, хороших, він заходив через показ на «Ukrainian Fashion Week». Всі документи ми віддали, людям повернули внесок за участь в «Ukrainian Fashion Week». Розумієте, що відбувається. І литовці отримали 5 тисяч замовлення в Литві, 5 тисяч замовлення в Україні, отримали свій светрик за 5 доларів і щасливі всі. Тому, якщо ми не можемо і держава не може впливати на вільні можливості, на торгівлю і так далі, і так далі, бо ми живемо в нормальному суспільстві, яке розвивається за капіталістичними законами, слава Богу, дай Бог йому здоров'я. Ірі треба допомогти в чому? Тоді дайте їй можливість вийти на інший ринок, щоб її ця спідничка чи светрик отримали можливість хоча б конкретним тиражем великим вийте. Як тільки цей тираж буде правильний, всі вчили математику, його собівартість стане менше і вона і в Україні отримає більше місць для продажу, тому що нарешті вона стане конкурентно-здатною з італійцями, французами і англійцями, не буду казати, як ми це досягли. І можна я одне питання просте, як людина. Можно, я хочу відповісти на саме перше питання, з якого ми почали, я хочу відповісти не як людина, яка займається «Fashion», можна, Ксенія? Я хочу відповісти як громадянин України. знаєте, що я скажу, мені в принципі давно хочеться, щоб хоч якісь пріоритети в нашій країни визначили наші державні мужи. Хай мені скажуть, що наша країна аграрна, я не проти. Хай мені скажуть, що в нас будуть розвиватися комп'ютерні технології, хай мені хоч якісь пріоритети визначать, неможливо жити в країні, яка не розвивається, не знаю, що саме треба розвивати.

Ксения ЛЯПИНА: Друзі мої, доки ви будете чекати від держави... Не радійте з того, держава а - завжди визначить неправильні пріоритети, б - від того завжди забе6ре гроші у вас. От і вся історія розвитку, тому що у всіх країнах світу розвивається пріоритет один - покращення добробуту громадян, все інше воно вирішується задля цього пріоритету. А тепер я хочу сказати, абсолютно правильно сказала колега шановна, от тут і зразу видно, що держава має робити. По перше - сприяти експорту. Це до речі у всьому світі є спеціальні програми із сприяння експорту, програми промочування. От наших найкращих дизайнерів, так, держава має закласти в бюджет кошти, щоб їх промотувати в світі для того, щоб вони змогли отримати зовнішній ринок.

Ирина ДАНИЛЕВСКАЯ: Поки що нам сказали, коли були дні України в Росії, коли ми прийшли і сказали - подивиться, яка прекрасна частина програми, ми можемо показати українських дизайнерів. Нам сказали - ні, ні, ні, ви поза бюджетом, у нас бандуристи, виставка. І в результаті ми шукали спонсорів і знайшли нарешті, які зробили прекрасні покази.

Ксения ЛЯПИНА: Заміть того, щоб підтримувати Податковий кодекс, який нищить бізнес, вам би краще м'яко кажучи, натиснути на державу, щоб вона зробила корисні речі, щоб вона заклала гроші, які будуть промотувати наших шановних дизайнерів. Крім того, що потрібно нашим дизайнерам. От дизайнер так дипломатично сказала про те що персональний фактор, я знаю про що вона говорить, вона говорить про захист прав інтелектуальної власності, бо вона розробляє моделі, а потім, вибачте, ті моделі здирає наша промисловість рідна, яку ми зараз так розвиваємо активно і нічого ні копійки їй не платить за ці моделі, а ти йди шукай десь гроші, невідомо де. І це також присутньо сьогодні, давайте не приховувати, що і такі факти є. Значить держава забезпечує захист прав, держава забезпечує експортну підтримку - оці дві речі вам потрібні, а зовсім не нищення всього бізнесу в країні.

Савик ШУСТЕР: Спасибо, Ксения Ляпина. Инна Богословская. Потом вам.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я бы хотела сейчас немножко рассказать, что нас пытаются вернуть опять в какую-то схему, по которой никто в мире не живет. Нам пытаются рассказать, что в Украине нужно как на кроликах поставить эксперимент, чтобы все отрасли одинаково платили налоги. Нигде в мире такого нет. В 2000 году я была в Германии и имела возможность увидеть отчет по льготам и субсидиям промышленности Германии, это 2 вот таких тома на рисовой бумаге, и это огромное количество льгот, субсидий, прямой поддержки, субсидированной поддержки, пересеченной по разным отраслям поддержки и, поверьте мне, все страны, которые сегодня ведущие в мире - это страны, которые на определенном этапе своего развития выбирают приоритеты, в которые они вкладывают и концентрируют ресурс страны, где они делают максимальные льготы, делают максимальную поддержку по завоеванию внутренних и внешних рынков. И хватит нам быть банановой страной, хватит нам, чтобы на нас делали эксперименты. Кто нам ввел налог на добавленную стоимость? Американцы, у которых самого налога на добавленную стоимость нет, но они требовали, чтобы мы в Украине ввели. Мы до сих пор пожинаем плоды, потому что нам свернули монетарную базу, в том числе благодаря этому налогу тогда, когда этого делать было не нужно. Слава Богу вырастает новое поколение менеджеров, специалистов, тех, кого надурить уже невозможно, у них есть знания. Страна должна концентрировать ресурс на прорывных направлениях и безусловно легкая промышленность для Украины является безусловным приоритетом, на котором нужно концентрировать сегодня ресурсы.

Савик ШУСТЕР: Спасибо.

Василиса ФРОЛОВА: Дмитрий Бойченко уверен, что легкую промышленность может спасти «Second hand», верно?

Дмитрий БОЙЧЕНКО: Думаю, что есть у меня такое мнение. Во-первых, я хочу сказать, что я полностью и все, кто занимается этим бизнесом, мы поддерживаем развитие легкой промышленности в Украине, то есть мы вообще за развитие нашей страны, патриоты своей страны. Каким образом, я считаю, сегодня «Second hand» может спасти легкую промышленность. Ну, во-первых, мы отдельный сегмент рынка, который не пересекается, конечно же, с нашей легкой промышленностью, как сказал Михаил, и я с ним полностью согласен. Единственным фактором, по ценовой политике мы можем сдерживать массовый ввоз дешевого импорта. Дешевого некачественного импорта новой продукции. По ценовой политике они где-то приближены к нам, то есть люди не будут отвлекать свои средства денежные на некачественную продукцию, то есть тем самым мы не мешаем, как отдельный сегмент, развитию легкой промышленности в Украине, то есть у них есть своя политика и свое качество. И также мне хотелось по поводу этой связки слов - контрабанда, «Second hand». Один простой вопрос к нашей таможне. Я просто перед передачей зашел на официальный сайт таможни и там увидел, что за последний месяц было поймано 3 ввезенных в Украину контрабанды новой одежды, одна машина была под бетоночерепицей, другие под клеем «Момент». Новая одежда ввозится в Украину, контрабанда ловится только под «Second hand» или это все-таки так и под другими сегментами.

Сергей СЕМКО: Я можу підтвердити лише те, що одяг ввозиться не тільки під виглядом «Second hand», але й ввозиться під виглядом інших товарів, в тому числі і за системою перерваного транзиту, тобто враховуючи цій ліквідний товар, наші скажімо так творчі громадяни вишукують різні схеми ввезення незаконного одягу.

Савик ШУСТЕР: У нас мало времени, там сейчас в режиме блица, реально по 45 секунд.

Ярослав РУЩИШИН: Вспомнити Ксенію Ляпину з приводу, хто визначає пріоритети. Я згоден, що ринок в першу чергу повинен визначати, але визначати також має і держава шляхом затвердження доктринальних документів в економічній сфері. Для прикладу, в нас зараз дуже багато роботи і я питаюся в наших замовників, з тих з заходу, чому ви до нас так стукаєте зараз, чому раніше вас не було. А вони сказали - тому що Китай змінив внутрішню політику і вони тепер працюють на внутрішній ринок, і ми тепер в залишковому стані знаходимося. Перший йде китайський ринок, потім йде американський, а потім європейський. Я б казав все-таки, що ми повинні розробляти економічні документи доктринальні такі, щодо розвитку нашого і однозначно, що ми не будемо тут добувати щось, чого в Україні немає. І ми повинні розвивати цю промисловість, бо засади і інтелектуальний потенціал досить високий в Україні.

Василиса ФРОЛОВА: Михаил Вайнберг.

Михаил ВАЙНБЕРГ: В этом зале не найдется единого человека, который был бы против развития украинской легкой промышленности. Я в этом убежден. Просьба одна: украинская легкая промышленность будет выживать, единственная просьба к правительству - продумать систему льготного кредитования. Эта система работала пару лет назад, такая система работала, когда местные органы власти дотировали, то есть, например, кредитная ставка по процентам - 20%, местные бюджеты - 75% этой кредитной ставки дотировали и тем самым предприятие платило 5%, а 15 за счет местного бюджета.

Савик ШУСТЕР: Александр Пасхавер, не согласны?

Александр ПАСХАВЕР: Я нет. Я хочу отметить, что специалисты легкой промышленности просят навести порядок в вещах, которые касаются всех отраслей промышленности.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Абсолютно правильно, и это касательно производства.

Александр ПАСХАВЕР: Нет, мы ее будем стимулировать отдельно, вот это противоречие интересное.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Речь идет о производстве, о реальном производстве в Украине без ограничений...

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Если у вас будет нулем налог на прибыль, вы тогда быстрее капитализируетесь и расширите производство.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Однозначно да.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Для того мы ее и вводим. Вы понимаете, что НДС ломает систему, а налог на прибыль, если они получают нулевку, дает им возможность. Потому что это мы уже говорим на самом деле десятилетие, и на вашей совести, Валентина, отмена черкасского эксперимента в легкой промышленности.

Михаил ВАЙНБЕРГ: Я прошу прощения, легкая промышленность не требует крупных капиталовложений, она не требует крупных денег, это быстрая отдача вложенных денег, поэтому...

Валентина ИЗОВИТ: Вспомните, что такое легкая промышленность. Это сырье, лен, который мы перестали выращивать. Сколько заводов - 36 фабрик первичной обработки льна... Шерсть, которых было тоже такое количество. Мы перерабатывали все, это сельское хозяйство. Химия, химические комбинаты, Черкассы, Чернигов, значит Сока и так далее, какой огромный массив, какое количество людей работало там - мы все потребляли. Почему мы прекратили и там люди не работают. Кто виноват. Да просто элементарно - импорт забросал нас напрочь, забросал и мы прекратили конкурировать с этим. Вот с этого началась система. Поэтому сегодня, значит, учитывая, что у нас в промышленности все-таки комплекс очень огромный, а там еще и торговля идет за нами, понимаете. Это огромное количество занятых рабочих мест, занятых рук, мы должны давать сегодня именно такие приоритеты.

Савик ШУСТЕР: Спасибо Валентина, слушайте, время истекло. Есть что-нибудь такое судьбоносное.

Людмила СУПРУН: 350 тысяч долларов на душу населения в Европе, в европейских странах - это ориентиры для Украины, у которой сегодня только 2,7.

Савик ШУСТЕР: 350 тысяч долларов на душу населения собственности, богатств. Вы не согласны, какая разница?

Евгений ЦАРЬКОВ: Я не за это, опять таки скажете ортодоксально, мне кажется эксперимент, горение экспериментов нужно закончить один. 20 лет нам предлагают либеральную систему экономики.

Савик ШУСТЕР: Вернемся, вернемся.

Евгений ЦАРЬКОВ: Опять таки думаю, не вернутся, Савик. Вот посмотрите, в легкой промышленности было миллион, сейчас девяносто тысяч - плохо было, с сельском хозяйстве 3 миллиона было, сейчас 600 тысяч - плохо было. Вы поймите, пока мы не восстановим производство, а будем страной торгашить, у нас ничего в стране не изменится.

Савик ШУСТЕР: Все, хорошо.

Евгений ЦАРЬКОВ: Поэтому менять нужно систему, а не базу опадаткування.

Савик ШУСТЕР: Слушайте, в каждой программе бывает последнее слово и никогда не будешь знать, кто это слово произнесет. Вот и все. Но это не истина, в последней инстанции. Это мнение члена коммунистической партии Украины.

Петр МАГА: А я?

Савик ШУСТЕР: А ты причем?

Василиса ФРОЛОВА: Уже нет времени, Евгений, к сожалению.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: В советской Украине не было частной собственности.

Евгений ЦАРЬКОВ: 60 тысяч человек сейчас в налоговой.

Савик ШУСТЕР: Кто у нас получил максимальную поддержку аудитории за всю программу.

СИНХРОН: Покупатель: «Овощи очень дорогие, можно сказать мы берем сейчас поштучно. Если я раньше брала килограмм-два, то сейчас я могу себе позволить взять 200-300 грамм, вот так вот».

Савик ШУСТЕР: Вот это, вот правительство Украины любит овощи. И это проблема реально, это голос сочувствия, это не поддержка.

Василиса ФРОЛОВА: Это минимум?

Савик ШУСТЕР: Это максимум.

Василиса ФРОЛОВА: У нас здесь последнее слово в программе всегда за музыкой и этот день будет не исключением, сюда хочу пригласить на сцену, чтобы всех вас примирить и уже установить такое вечернее хорошее настроение известнейшего саксофониста Игоря Рудова, добрый вечер. И Романа Полонского, вокалиста, которые сегодня, между прочим, впервые объединились для того, чтобы для вас спеть великолепную «Georgia» Рея Чарльза