Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

Цього тижня повідомлення про ДТП на залізничних переїздах затьмарили усі інші події. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Гість програми - Томас Маркерт, секретар Венеціанської комісії. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

В Україні - черговий політскандал. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

В Україні продовжується підготовка до місцевих виборів. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Українські і єврочиновники думали як створити зону вільної торгівлі. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Чиновники заспокоюють українців, що отрута із глиноземного заводу Угорщини не дістанеться України. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Більшість українців не хочу служити в армії. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Вперше із «мильними» серіалами українці познайомилися 22 роки тому. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Віталій Кличко вп'яте відстояв титул чемпіона світу у надважкій вазі за версією WBC. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

Віталій Кличко всьоме став чемпіоном світу. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Вся Україна досі оговтується від двох незбагненних трагедій на залізниці. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Автобусний маршрут у Марганці взагалі не мав права на існування. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Студенти по всій країні провели акції протесту. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

В Україні процвітає мобільне шахрайство. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Захищати через суд власне право на безпечне життя в Україні не звикли. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Смертельный переезд: Как избежать трагедий на железной дороге?. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Янукович пообещал Европе искоренить коррупцию. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Аудиторы рассказали о растратах Кабмина Тимошенко. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Процесс расследования деятельности Тимошенко прозрачен - Trout Cacheris. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Венецианская комиссия занялась украинскими судами и Конституцией. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

В Кабмине начались перестановки из-за Конституции-96. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ЦИК рапортует о стопроцентной готовности к выборам. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Из хакеров - в Силиконовую долину: Украинцев по-прежнему ценят на Западе. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Україна готовится грипповать, но вакцины в госбольницах пока нет. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Последний приют: В Украине катастрофически не хватает хосписов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Кличко-старший снова отстоял свой титул. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

На Дніпропетровщині у Марганці сталася жахлива транспортна аварія. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Поблизу Києва автомобіль «швидкої допомоги» зіткнувся з пасажирським потягом. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

У Криму поблизу Керчі затонув суховантаж «Василій» з 12 моряками на борту. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Ціни в Україні б'ють рекорди. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Сумних звісток про міліцейське свавілля не меншає. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

50 кримськотатарських родин отримали квартири. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Пристрасті перед місцевими виборами в Україні киплять. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Українські селебрітіс в політиці задніх також намагаються не пасти. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Перемогу в номінації «Найкраща інформаційно-аналітична підсумкова програма року» здобула програма «Факти тижня". ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

У всеукраїнському об'єднанні «Батьківщина» - чистка лав. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Україна подаватиме заявку на участь у конкурсі на право проведення зимової Олімпіади 2022 року. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Наймасштабніші в Україні пейнтбольні змагання відбулися у Харкові. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Фестиваль історичної реконструкції завершився у парку культури «Київська Русь". 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

5 канал випуск 19:00

Во всеукраинском объединении «Батькивщына» - чистка рядов. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Авария на шахте в Донецкой области. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Україна подаст заявку на участие в конкурсе на право проведения Олимпиады 2022 года. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Самые масштабные в Украине пейнтбольные соревнования прошли в Харькове. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Фестиваль исторической реконструкции завершился в парке культуры «Киевская Русь". 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Гигантский шарф длинной в 600 метров презентовали в Донецке. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №1
21:01:45-21:07:55 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня повідомлення про ДТП на залізничних переїздах затьмарили усі інші події. Автомобільних аварії з такою кількістю жертв в Україні досі не було. Почалося усе з чорного вівторка. Саме так охрестили день, коли на Дніпропетровщині потяг протаранив переповнену маршрутку. Того ж дня під товарняк потрапив трактор. А уже наступного, коли в Україні оголосили жалобу, на рейках заглохла «швидка», яка везла породіллю. У трьох катастрофах загинуло 48 людей. За попередніми даними, усі трагедії сталися з вини водіїв авто, які на переїздах проігнорували заборонні сигнали світлофорів чи навіть закриті шлагбауми. Таке молодецтво в Україні - звичне явище. Підтвердженням є статистика. За перші 8 місяців цього року 75 ДТП на залізниці і більшість саме на переїздах із вини водіїв. Чому українці так безглуздо ризикують життям і як зробити безпечними залізничні переїзди?

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Повідомлення про трагедії на залізничних переїздах з'являлися одне за одним. Настільки швидко, що повірити у такий страшний збіг подій було важко. Тим більше, що сценарій усіх зіткнень однаковий - водії з відомих лише їм причин їхали повз червоні сигнали світлофора під колеса локомотивів. Перша звістка зворушила Україну о 9-й ранку вівторка. 15 жертв у результаті зіткнення маршрутки з потягом. Щогодини приходили нові повідомлення про тих, кого не врятували лікарі. Наразі загиблих 45. Але ця цифра ще не остаточна. Стан здоров'я кількох постраждалих досі під питанням. Виглядає дивом, що в такій трагедії взагалі хтось вижив.

Оксана БОЙЧЕНКО, постраждала у ДТП у Дніпропетровській області: «Нас выбросило. Я метров 50 лежала на какой-то железяке».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Потяг на повній швидкості протаранив переповнену маршрутку і протягнув її метрів 300, підминаючи під себе. З 53 людей вижили 8-ро. Але тільки двоє поки що здатні говорити. Втім з того, що вони розповіли, дії водія все одно розуміти не можна. За їхніми словами, він під'їхав до світлофора, зупинився, пропускаючи один поїзд. Покурив, сів у маршрутку і повів її просто під колеса наступного потяга. Пасажири бачили, що авто їде на неминучу смерть.

Оксана БОЙЧЕНКО, постраждала у ДТП у Дніпропетровській області: «Начали кричать - водитель, поезд... Куда ты едешь? Остановись. А он пытался проскочить и ехал прямо под этот локомотив».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Удар припав із боку водія. Той не вижив. Відповісти на головне питання тепер намагається слідство. Поки що правоохоронці з'ясували - 50-річний шофер мав великий стаж роботи і благополучну родину. І жодного мотиву навмисне скоїти такий вчинок.

Дмитро АНДРЄЄВ, речник МВС України: «Домінуюча версія на сьогоднішній день - версія про порушення правил дорожнього руху саме водієм транспортного засобу. Але ще раз кажу - розглядаються абсолютно всі версії, навіть неймовірні версії».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Тим часом запитань додали інші дві трагедії. У той же день під колеса потяга потрапив трактор. Водій так само проігнорував сигнал світлофора і так само загинув у ДТП. А ще через день і заборонний сигнал, і гучний попереджальний гудок, і аж два шлагбауми проігнорував водій «швидкої». Він віз за терміновим викликом у лікарню вагітну жінку. Зіткнення сталося на переїзді у селі Тарасівка Київської області.

Вікторія РУБАН, речниця управління МНС у Київській області: «В автомобілі карети «швидкої допомоги» знаходилося 4 людей. Це жінка 1990 року народження, її чоловік 1985 року народження, водій та фельдшер карети «швидкої» допомоги».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Подружжя загинуло, а водія та фельдшера поштовхом викинуло з машини. Це, можливо, врятувало їм життя, оскільки потяг зупинявся ще 800 метрів, перетворюючи «швидку» на металевий фарш. Чому водій так ризикував, правоохоронці сподіваються почути від нього самого. Зараз він у реанімації місцевої лікарні. «Швидка» везла вагітну зі скаргами на сильний біль внизу живота, вона була на четвертому місяці.

Василь КРАВЧЕНКО, головний лікар центральної районної лікарні Києво-Святошинського району: «Це може бути загроза преривання вагітності. Тому безумовно, що мабуть там був фельдшер. Якщо вона прийде до свідомості, вона пояснить тоді чим викликана була така поспішність».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Прогнози щодо стану здоров'я фельдшера медики поки що не роблять. 36-річну жінку доправили у київську обласну лікарню.

Сергій БАБАК, завідувач відділення інтенсивної терапії київської обласної клінічної лікарні №1: «Там занадто тяжкі травми, відрита черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітини, і переломи».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Деякі міста і села в Україні живуть за розкладом залізниць. Тарасівка саме з таких. Тут до столиці 10 кілометрів, рух по колії надщільний. У ранкові і вечірні години-пік єдиний переїзд не може пропустити одночасно і дорожній, і залізничний транспорт. Водіям доводиться стояти без руху по 40 хвилин. Вони лізуть в усі шпарини. А у вікнах чергової на переїзді - дірки від гумових куль. Так її просять швидше відкрити шлагбаум.

Світлана, чергова на переїзді в с. Тарасівка: «Ругаются, особенно утром. Подходят, буквально, там, с угрозами. Ты специально закрыла переезд».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: І навіть тут, де місцеві звикли до надщільного руху поїздів, а переїзд обладнано не одним, а двома шлагбаумами з кожного боку, трагедії трапляються часто. Після останньої ще стоять квіти. Молоді люди вийшли з машини, силоміць підняли автоматичний шлагбаум, водій проїхав під ним, зупинився на колії, щоб підібрати товаришів. Хлопці встигли сісти, а от рушити - ні. Машину збив потяг, усі загинули. Переїзди, де сталися аварії, за попередніми висновками комісії, були обладнані згідно з правилами. Щоб унеможливити подібні трагедії, в уряді пропонують взагалі відмовитися від переїздів, замінити їх на мости.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Это конечно большая программа. Где-то около 2 миллиардов гривен в год надо будет, чтобы в течение 5 лет мы полностью ликвидировали все переезды и перешли на путепроводы, на мосты».

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: ДАІ реагує негайно. Інспекція почала масові перевірки приватних перевізників. А водіїв обіцяють карати суворіше за порушення правил перетину перехресть, а особливо переїздів.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №2
21:07:56-21:12:15 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня Венеціанська комісія, а це дорадчий орган з конституційного права, утворений при Раді Європи, мала розглянути рішення Конституційного суду України, який скасував політреформу 2004 року. Але в п'ятницю стало відомо - попри очікування, комісія не даватиме оцінки законності повернення України до Конституції 96-го, а лише зробить висновки щодо кількох дотичних питань. За допомогою інтернету ми зв'язалися із секретарем Венеціанської комісії Томасом Маркерт. Пане Маркерт, чому Венеціанська комісія не розглядатиме рішення Конституційного суду України про скасування політреформи?

Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії: «Венеціанська комісія ніколи не розглядає рішення Конституційного суду держави щодо його законності. Конституційний суд - це найвищий орган, який тлумачить Основний закон країни, і Венеціанська комісія не може ставити під сумнів авторитет суду. Тож робоча група венеціанської комісії відвідає України і обговорить з представниками різних органів влади можливі наслідки рішення Конституційного суду. За підсумками цього візиту робоча група підготує проект рішення, яке комісія, ухвалить на наступній сесії у грудні».

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Маркерт, чи знаєте ви випадки, коли інші країни вносили зміни до своєї Конституції, а потім їх скасовували?

Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії: «Звісно, немає нічого особливого в тому, що через кілька років парламент вирішує вдосконалити деякі попередні зміни до Конституції. Але справді вкрай незвичайним є повне повернення конституційної реформи через кілька років після її прийняття і особливо, коли це робить не парламент, який ухвалював цю реформу, а Конституційний суд».

Андрій СМІЯН, ведучий: Венеціанська комісія вирішила з'ясувати, коли у зв'язку з відміною політреформи мають відбутися вибори до Верховної Ради, і за якими принципами має формуватися склад Кабмін. Чому комісія обрала саме ці питання, і коли будуть відповіді?

Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії: «Це не зовсім коректно. Питання тривалості повноважень парламенту та принципів формування уряду - це були просто приклади питань порушених у рішенні Конституційного суду. Насправді це не буде об'єктом нашого дослідження. Передусім ми вивчимо наслідки рішення Конституційного суду, а тоді, ймовірно, сформулюємо пропозиції, яким чином знову забезпечити легітимність органів влади».

Андрій СМІЯН, ведучий: Українська опозиція заявляє - після повернення до Конституції 96 року в Україні потрібно негайно провести вибори і народних депутатів, і президента, адже їх обирали за старими законами. Прокоментуйте, будь ласка, таку думку.

Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії: «Ці питання, власне, і обговорюватиме робоча група. Я б не хотів спекулювати на цю тему. Адже це має сказати комісія у своєму висновку».

Андрій СМІЯН, ведучий: Якщо країна проведе вибори, не врахувавши висновків венеціанської комісії, які наслідки це матиме?

Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії: «Передусім я хотів би сказати, що на останній сесії Венеціанської комісії у мене склалося враження, що українська влада готова співпрацювати з комісією, і вона буде це робити. Тож немає підстав зараз говорити, що трапиться, якщо Україна не виконуватиме рекомендацій комісії. На загал, жодні наші рекомендації не є обов'язковими для виконання Україною. Проте і Рада Європи, і Європейський Союз надають дуже великого значення тому факту, чи країна діє згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії».

Андрій СМІЯН, ведучий: Ми говорили із секретарем Венеціанської комісії Томасом Маркертом.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №3
21:12:16-21:13:50 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Поки закордонні правники розбираються із конституційною реформою, у самій Україні - черговий політскандал. Іноземні експерти, яких нинішній Кабмін найняв для аудиту діяльності попереднього уряду, знайшли докази шахрайства і нецільового використання державних грошей. Цього тижня оприлюднили результати початкового етапу перевірки роботи уряду Тимошенко з 2008 до першого кварталу 2010-го. Через зловживання, які виявили американські юристи і судові слідчі - відмивання грошей за допомогою офшорних компаній, розтрата 2 мільярдів 300 мільйонів гривень, отриманих від продажу квот на викиди вуглецю, закупівля медикаментів і автомобілів за завищеними цінами, маніпуляції з договорами на цукор із держрезерву. Представники опозиції, колишні урядовці заявили, що ця перевірка не матиме юридичних наслідків.

Марк МАКДУГАЛ, партнер фірми Akin Gump Straus Hauer & Feld: «Цей аудит не має нічого спільного з політикою. У нашому звіті ви побачите лише факти і ту інформацію, яку ми знайшли. Ви побачите там перелік ділових угод, які ведуть безпосередньо до Юлії Тимошенко, а також деяких інших урядовців. Ми починали роботу без будь-якого упередження, без жодних наказів чи інструкцій».

Григорій НЕМИРЯ, віце-прем'єр-міністр України (грудень 2007 - березень 2010): «Те, що було представлено цими так званими аудиторами, є очевидним намаганням дискредитувати політичних опонентів президента Януковича, це є політично мотивовані кроки, які мають на меті дискредитувати опозицію, зокрема і напередодні виборів 31 жовтня».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №4
21:13:51-21:19:35 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Все-таки було би непогано, щоб такі аудити проводилися після кожної зміни влади. Як найвищому рівні, так і на місцях. Якби про такі перевірки чиновники знали ще до вступу на посади, то можливо працювали б сумлінніше і не так активно рвалися би до влади. А охочих покерувати в Україні вдосталь. Яскравий цьому приклад - розпал виборчої кампанії. Тисячі людей борються за депутатські і мерські крісла у сільських і місцевих радах. І градус цієї боротьби з наближенням дня голосування лише росте.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Те як вибори проходять в Україні повністю, відображає майдан перед Центральною виборчою комісією. З одного боку танцюють і співають, з іншого - голодують та протестують. Жіночки в народних костюмах перед порожнім майданом співають про Гриця, який косить. Тут палатки із недорогими харчами і майже немає глядачів.

Григорій ОСАДЧИЙ, член аматорського колективу «Калинові дзвони": «Адміністрація району організовує. Нас запросили, щоб ми виступили».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: На майдані стоять намети партії «Батьківщина». Ось цей молодий чоловік переконаний, щоб концерт перед ЦВК з'явився саме через них. Тиждень тому членам осередку Київської області почали голодувати. Вони були проти того, що у виборах від їхньої партії візьме участь старий голова, якого Юлія Тимошенко звільнила за дружбу з новою владою. Голодувальники потрапили до лікарні, а у виборах братиме участь все ж таки старий голова.

Віталій САЄНКО, член київської обласної організації «Батьківщина": «Все зводиться до того, що вже вибори сфальсифіковані. Партія влади розуміє, що в нашій області вони чесно перемогти не зможуть, тому що населення, електорат області їх не підтримує».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Члени «Батьківщини» заявляють, що на сьогодні в 15 районах Київської, Львівської та Кіровоградської областей зареєстровані «липові» списки партії Тимошенко. Всю провину вони покладають на провладну партію. У Партії регіонів відкидають усі звинувачення і наводять інші цифри.

Владислав ЗАБАРСЬКИЙ, народний депутат, Партія регіонів: «Я приведу две цифры, чтобы было понятно. Фракция Блока Юлии Тимошенко получила 22,44% из этих должностей. Всего 451 должность. Это речь идет о председателях, заместителях председателей комиссии и секретарей комиссии. От Партии регионов - 453».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: «Регіонали» додають - вони реєструють багато порушень і своїх прав. З початку кампанії партійці зафіксували близько 360 порушень законодавства. Це бездіяльність виборчих комісій та поширення брудного піару. Йдеться про розповсюдження фальшивих газет і спроби розмістити хвалебні статті про Партію регіонів. «Регіоналка» Олена Бондаренко говорить: у документах, які кандидати віддають у комісії, величезна купа помилок. Подають папери на реєстрацією від однієї партії, хоча насправді є членами іншої.

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: «Например, в Кировоградской области организация «Единый центр» подает на регистрацию кандидатов в депутаты тех людей, которые являются представителями других политических партий. Возникает вопрос - так все-таки от какой политической партии эти кандидаты должны регистрироваться? Может от своих, у кого они получали партийный билет?"

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: В інших регіонах постають не менші проблеми. Представники всіх сил твердять про велику кількість чорного піару.

Спиридон КІЛІНКАРОВ, народний депутат, КПУ: «Очень серьезно идет борьба в местные советы. Это результат того, что многие политические партии, в том числе в Луганской области, уже готовы и претендуют реально на власть. Поэтому ничего удивительного в этом нет».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Інша причина складної виборчої кампанії - недосконалий закон про вибори. Часу на підготовку для волевиявлення мало. Лише на реєстрацію кандидатів виділено 5 днів. Представники влади заявляють: само брак часу - головна причина того, що хтось не встигає зареєструватися.

Анатолій БАБИЧ, голова Запорізької міської виборчої комісії: «Процесс очень тяжелый. Нагрузка нечеловеческая. Мы до поздней ночи каждый день минимум 12-15 часов в день непрерывной работы».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Величезних змін зазнають і технології агітації. Таких як ця жіночка з кожними виборами стає дедалі менше. Наприклад, у Луганську з'явилася своя особливість - навіть комуністи з 15-літнім стажем участі у виборах перемістилися у соціальні мережі. Спиридон Кілінкаров завдяки агітації в «Однокласниках» уже назбирав 5 сотень друзів.

Спиридон КІЛІНКАРОВ, народний депутат, КПУ: «Встретил своего приятеля, который живет в Германии. Мы с ним общались, я его не видел уже больше 10 лет. Начал общаться со своим приятелем, с которым мы служили вместе в армии, хотя мы уже не виделись. Я из армии пришел в 89 году».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: У центральній виборчій комісії вже прогнозують - чекати спокою після завершення виборів не варто. Оскаржити результати виборів можна буде в судах. Відразу після волевиявлення це почнуть усі ті, кого з тих чи інших причин не зареєстрували кандидатами в депутати. А згодом і незадоволені результатами політичні сили. У випадку, якщо вони доведуть, що їхні права були порушені, то перевибори можливі на багатьох дільницях.

Андрій МАГЕРА, член ЦВК: «Буде дуже багато позовів в суди щодо результатів виборів саме до місцевих органів влади. Побачите, їх буде дуже багато».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Тим часом соціологічне опитування, проведене GFK Ukraine, свідчить: інтерес до політики загалом і виборів зокрема не знизився. Прийти на голосування планує майже три чверті всіх виборців країни. Отож за прогнозами соціологів, на арені головні ролі гратимуть ті ж партії.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №5
21:19:36-21:24:30 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: На міжнародній арені цього тижня Україна рубала вікно у Європу. Поки лише для своїх товарів. Українські і єврочиновники думали як створити зону вільної торгівлі. Йдеться про безперешкодний рух товарів, капіталів і робочої сили. Переговори ці тривають ще з 2008 року і йдуть дуже складно. Кожна зі сторін намагається перетягнути ковдру на себе. Європейці хочуть без мита завозити в Україну свої товари. Натомість не поспішають так само без мита і квот впускати до себе український. Найбільше сперечаються щодо доступу на європейський ринок продукції агросектору.

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: У службових справах журналістка Олена Скачко буває за кордоном дуже часто. Як і будь-яка жінка, у вільний час не минає і магазини. Розповідає - якось у США придбала теніску і тільки у літаку випадково помітила невеличкий напис - зроблено в Україні. А от у Європі жодного разу на українські товари не натрапляла.

Олена СКАЧКО, журналіст: «Сколько мне приходилось в Европе ходить по магазинам, я действительно ни разу не видела украинской продукции, хотя задумывалась об этом, вот, почему, например, в магазинах детской одежды нет украинских детских товаров, которые могли быть составить хорошую конкуренцию здешним товарам хотя бы по той причине, что мы работаем с натуральными тканями и в общем-то это свято для нашего производителя, я надеюсь. Что далеко не всегда бывает здесь».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Українські товари у Брюсселі можна побачити лише в спеціалізованих магазинах. Це здебільшого харчі. Масового доступу до Євросоюзу вони не мають. Європейці не надто прагнули відкривати власні ринки. Так дбали за свого виробника. Тому і розмови про вільної торгівлі між ЄС та Україною довгі роки залишалися тільки розмовами. Тепер європейці зрозуміли - коли і надалі тягнути з вирішенням цих питань, Київ буде змушений працювати в одному - східному напрямку. Ситуація зрушила з місця.

Штефан ФЮЛЕ, комісар ЄС з питань розширення: «Ми обговорювали питання підписання асоціації між Україною та Євросоюзом. Погодилися, що переговори йдуть конструктивно і продуктивно за багатьма напрямками. Це важливо. І важлива зараз не конкретна дата підписання, головне - суть, яка буде закладена у документі, де не існуватиме жодного спірного питання».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Якщо говорити простою мовою, то угода про асоціацію з ЄС означатиме відкриття тамтешніх ринків для українських товарів, а також запровадження безвізового режиму для громадян. Крім того у разі ухвалення таких домовленостей, без жодних перепон між Україною та країнами Європи буде дозволено вільний рух капіталів і робочої сили. І все це без обмежень.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Договор о зоне свободной торговли должен быть взаимовыгодным. Он должен быть перспективным. Позиции наши достаточно близки. Позиции наши, которые проявили сейчас в процессе консультаций, говорят о том, что компромисс достижим. И я уезжаю отсюда с полной уверенностью, хотя мне предстоят еще встречи, но тем не менее с полной уверенностью в том, что мы в конце концов достигнем договоренности по всем абсолютно вопросам».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Завдання кожного з переговорників - щонайбільше добитися поступок від протилежної сторони. Європейці хочуть безперешкодно завозити в Україну свої товари без імпортних обмежень. Натомість Брюссель прагне для українських товарів запровадити мінімальні квоти. Передусім це стосується сільгосппродукції. Але сперечаються і щодо іншого. Приміром, європейці переконані, що в Україні не мають права виробляти шампанське, коньяки та деякі види сирів, як то «Маздам» і «Радомир». Усі ці товари з-за кордону випускають лише у певних місцевостях або з дозволу власників торгових марок.

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр агрополітики України: «З тих 4 тисяч назв географічних, про які виставляв вимоги Євросоюз, ми 99% погоджуємося. І просимо, щоби європейська спільнота погодилася на 1%, який для нас притаманний».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Побоювання європейських виробників не безпідставні. Вітчизняні товари таки можуть скласти конкуренцію на їхніх ринках. Це стосується зокрема таких товарів як олія, курятина, кетчупи та плодово-овочева продукція. Цими та іншими дешевими харчами селяни можуть просто засипати усю Європу. За оцінками експертів, запровадивши зону вільної торгівлі з країнами Євросоюзу, обсяги продажів вітчизняних товарів сягнуть сотень мільйонів євро. Цього тижня вирішили вже у грудні провести позачерговий раунд переговорів. Тоді планують узгодити фактично всі спірні питання. Якщо це вдасться зробити, то у європейських магазинах товари із написом «Мейд ін Юкрейн» вже не будуть такою дивовижею.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №6
21:24:31-21:31:00 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Червона внаслідок аварії на глиноземному заводі Угорщина оговтується після катастрофи. Місцеві жителі, котрих евакуювали після витоку токсичних відходів, почали повертатися додому. Підприємство, на якому сталася аварія, націоналізували. Воно вже поновило роботу. А наступного вівторка має запрацювати на повну потужність. Того ж дня отруйні речовини, що потрапили у Дунай, досягнуть території України. Чи загрожує отрута українцям? Чиновники усіх заспокоюють - ні в якому разі. Хочеться у це вірити. Але коли згадуєш про численні небезпечні підприємства, що є в Україні, то з'являються сумніви.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Тече вода каламутна з Угорщини через Хорватію, Сербію, Румунію та Болгарію в Україну. Дунай несе течією забруднену червоним шламом воду. МНСівці запевняють - українці можуть спати спокійно.

Вадим ОЛЄЙНИК, заступник начальника ГУ МНС в Одеській області: «Ежедневно 4 независимых лаборатории отбирают пробы воды. На данный момент повода для паники загрязнения или изменения качества воды нет».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Якщо все ж таки і в Україні біда відгукнеться, першими це відчують на Одещині. У містах, де користуються водою безпосередньо з Дунаю. Це Ізмаїл, Рені та Вилкове. Мешканці останнього взагалі звикли черпати воду просто з річки. В одеському Мінприроди кажуть - якщо буде загроза забрудненню, людям повідомлять. Хоча переконані - поки дійде до нас, вода стане нейтральною. Луг втратить концентрацію.

Євген ПАТЛАТЮК, головний аналітик екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря: «Пляма забруднюючих речовин може потрапити в українську частину ріки Дунай тільки 21-22 жовтня. Можливо, це забруднення не дійде до нашої частини ріки Дунай. Воно розмиється, розбавиться».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Екологи не згодні. Мовляв, якщо навіть луг втратить концентрацію, стане нейтральним, то від тяжких металів втекти не вдасться. Хром, ртуть та арсен можуть потрапити у харчовий ланцюг.

Володимир БОРЕЙКО, директор київського еколого-культурного центру: «Наша украинская техника, которая делает анализы, она допотопная, еще середины прошлого века. И поэтому по многим цветным металлам она просто может не давать никаких анализов, ибо она не может их проявить».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Еколог застерігає - ті сполуки, що через гирло Дунаю підуть в Чорне море, на 100 років здатні забруднити там усю флору і фауну. Катастрофа не меншого, ніж в Угорщині масштабу, цілком може трапитися і в Україні. Ось кадри 2-річної давнини. Зі хвостосховища Запорізького алюмінієвого комбінату витекло 30 тонн шламу. Позаливало приватні будинки та городи. Ніхто не постраждав. Їдкий запах і червона земля - ось усі неприємності від аварії. Тоді товариство «ЗАлК» зняло шар землі в ураженій зоні. Завод вже рік нового шламу не накопичує.

Анатолій УСАЧОВ, директор з екології ВАТ «ЗАлК": «На сегодня, когда остановлено глиноземное производство, мы сохранили участок шламоудаления. 54 человека в штатном расписании, которые регулярно, круглые сутки работают на своих объектах».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Якщо у Запоріжжі близько 6 мільйонів кубометрів шламу, то на Миколаївському глиноземному заводі понад 20 мільйонів. За оцінкою експертів, сховища тут надійні, але спровокувати аварію можуть сейсмічно чутливі породи під хвостосховищами.

Євген ЯКОВЛЄВ, доктор технічних наук, головний науковий співробітник ІТГІП: «Вообще большинство у нас шламохвостохранилищ, и в Кривом Рогу, и Донбассе находятся на мягких осадочных грунтах, которые могут вызвать дополнительные деформации и непрогнозируемые разрушения защитных сооружений».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Якщо ж прорве в Україні наслідки будуть серйозними. Із Миколаївського глиноземного шлам взагалі може стрімко викинути в лиман, а далі - у Чорне море. Лужне середовище знищить усе живе, а токсичні речовини забруднять воду і рослини на довгі десятиріччя.

Володимир БОРЕЙКО, директор київського еколого-культурного центру: «У нас в отличие от венгров, нет вот той техники, нет такого огромного количества специалистов, которые были брошены на ликвидацию. У нас нагонят солдат, ни вот что их не оденут. И они будут лопатами черпать. И половина из них будет обожжена этой щелочью».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Зоною надзвичайної екологічної ситуації в Україні вже офіційно визнали Калуш. Тут працював калійний завод. Лишилися відходи гексахлорбензолу на 5 гектарах землі, які тепер виходять на поверхню. Їх уже почали вивозити. Але крім цього після припинення виробництва відбувається засолення навколишніх територій. Цілком можливим є потрапляння розсолів на територію довколишніх населених пунктів і річок Лінниця та Дністер.

Євген ЯКОВЛЄВ, доктор технічних наук, головний науковий співробітник ІТГІП: «Нужно срочно стабилизировать карьер в плане и укрепления бортов, и создания фильтрационных завес на пути движения вот этих рассолов не только в сток Днестра, но и в сток вот этого грунтового, но питьевого горизонта».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: У центрі країни ситуація не напружена, утім в самому її серці - в столиці - така кількість потенційно небезпечних об'єктів, що зона ураження від їхньої активації здатна покрити дві третини Києва. На столичній станції аерації зріє катастрофа, через яку токсичні відходи можуть забруднити річку. І це тоді, як водою з Дніпра користуються 25 мільйонів українців. Накопичувач нечистот та джерело смороду - Бортничівська станція аерації своє відпрацювала ще позавчора. Застаріла очисна система з відходами перенаселеного Києва не справляється. До того ж у загрозливому стані дамба, яка стримує токсичні мулові відкладення. Вони збиралися тут близько 40 років. Тепер їм тісно. Дамбу періодично прориває. Її латають. І все працює далі. Хоча у будь-який час може статися великий прорив.

Володимир БОРЕЙКО, директор київського еколого-культурного центру: «И вся вот эта гадость накопившаяся там за 30-40 лет, она пойдет вниз. Потравит Каневской водохранилище, потравит море. Потом пойдет ниже через каневские шлюзы на Черкассы».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: В Україні 23 тисячі потенційно небезпечних об'єктів, з яких 7 тисяч - підвищеної небезпеки. Утім МНСівців напоготові. Вже успішно діє система раннього попередження надзвичайних ситуацій. Її встановлюють скрізь, де гіпотетично може щось трапитися. І навіть є вдалий досвід запобігання катастрофам, коли спрацювали датчики, встановлені на дамбі. Попереджали про можливі деформації або тріщини. Система автоматизована, тож від людського чинника не залежить. Тепер платять не лише за ліквідацію наслідків, а за те, щоб лиха не допустити.

Василь СТОЄЦЬКИЙ, начальник державної інспекції цивільного захисту і техногенної безпеки: «Знаємо, що десь одна гривня упередження - це 7 гривень на ліквідацію».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: В Угорщині подолання наслідків аварії на глиноземному заводі триватиме щонайменше рік. Коштуватиме десятки мільйонів доларів. Впоратися самотужки з лихом угорці не змогли б. Тож із технікою та фахівцями допомогли країни Євросоюзу.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №7
21:31:01-21:38:25 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Те, що армія в Україні часто займається боротьбою з наслідками усіляких там лих і аварій, і дуже рідко справами власними військовими - одна з причин, чому служба нині не в моді. Дві третини українців вважають професію військового непрестижною і майже стільки ж не засуджують хлопців, які намагаються уникнути армії. Такі дані опитування, проведеного інститутом Горшеніна. Уже за три роки в Україні має бути повністю контрактна армія, а поки хто не хоче до війська, шукає приводів. Минулого року понад 13 тисяч призовників оштрафували за неявку до військкоматів і аж 4 десятки юнаків притягнули до кримінальної відповідальності, тобто дали умовні терміни. Але це швидше виняток, ніж правило. Більшість просто не приходить до військкоматів. Або як кажуть у народі, «косить» від армії.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Армія. Для когось це в першу чергу військові навчання, доступ до бойової техніки та можливість проявити себе. А для когось це втрачений рік життя. Орієнтовно 1,5 мільйона українських чоловіків сьогодні у призовному віці і більшість з них шукає зачіпок, щоб не опинитися на місці цих хлопців. Це пункт збору призовників, яких у військкоматах визнали придатними до несення військової служби. Через ці ворота хлопці вирушають безпосередньо до військових частин. Але спершу саме на цій території вони проходять остаточний медогляд. У збірному пункті обстеження набагато прискіпливіше, ніж у військкоматі. Але Дмитро готовий на всі випробування. Служили і його дід, і батько. Тож він вважає - йти до війська природно.

Дмитро ТКАЧЕНКО, призовник: «Надо, чтобы кто-то страну защищал. Всякие катаклизмы каждый день в каждой стране».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Втім молодих людей з таким ставленням до служби щодалі меншає. Головний лікар військкомату переконується в цьому щодня.

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ, голова Київської військово-лікарняної комісії: «За 10 років служби при Радянському Союзі я один раз почув від призовника, який сказав, що я не хочу служити. Один раз за 10 років. А тепер я чую це по 5 разів на день».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Не хочуть і вигадують найрізноманітніші способи як до війська не потрапити. Звісно, відкрито про них мало хто розповідає. Братові цієї дівчини вдалося уникнути армії завдяки знайомому лікарю-рентгенологу.

Аліна ЗОЛОТАРЬОВА, сестра «ухильника» від армії: «Когда делали рентген он просто сказал - немножко согни ногу в одном колене. И сделали рентген. Так получился диагноз - сколиоз».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Рентгенолог на медкомісії вважає це все вигадками, адже впевнена, що на знімку можна відрізнити, чи це патологія, чи зумисне викривлення хребта.

Неля БЛАГА, лікар-рентгенолог: «Крім того, що викривлення, ще побічні факти є, які показують як ребра розміщені, дуже багато всякої інформації».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ще один рецепт від автора інтернет-щоденника на ім'я Віктор. Під час тесту зі світлофором - це перевірка на бінокулярність зору - Віктор вдавав, що бачить два кружечки червоного кольору і його визнали придатним до війська лише у разі війни. Наскільки дієвий спосіб обдурити лікаря за допомогою теста зі світлофором, перевіримо просто зараз. Я хотів би перевірити свій зір на бінокулярність. У першому ліпшому кабінеті окуліста знайшовся такий самий прилад, яким послуговуються і у військкоматах. Це обстеження офтальмологи називають тестом Білостоцького-Фрідмана.

Богдан КАЧУРОВСЬКИЙ, лікар-окуліст: «Саме основне в бінокулярному зорі - це є здатність сприйняття об'єму і відстані. Одягайте, будь ласка, ці окуляри. Зелений фільтр перед лівим оком, червоний - перед правим».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Телекамера має лише один об'єктив, тобто вона монокулярна і через об'єктив із зеленим фільтром видно зелені кружечки, а через червоний - червоні. У нормі має бути видно і одне, і інше. Я ж пам'ятаю про пораду Віктора.

Богдан КАЧУРОВСЬКИЙ, лікар-окуліст: «Треба пройти спеціалізоване обстеження в спеціалізованому офтальмологічному центрі».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Сам по собі монокулярний зір - це рідкість. Здебільшого це явище супроводжується іншими патологіями, наприклад короткозорістю, косоокістю чи астигматизмом. А їх можна виявити за допомогою апаратури, яка дозволяє лікарю самостійно встановити, чи є у пацієнта якісь проблеми із зором, чи він їх симулює. Приміром, цей прилад - рефрактор - і без допомоги призовника скаже, скільки у нього діоптрій, і чи немає астигматизму. Тож якщо пацієнт без таких вад, у лікаря можуть виникнути сумніви у щирості потенційного солдата.

Богдан КАЧУРОВСЬКИЙ, лікар-окуліст: «Цей тест не є єдиним. Цей тест є суб'єктивним. Тобто ми довіряємо пацієнту. На основі Білостоцького-Фрідмана, ви розумієте мене, да, ми не можемо сказати, що якщо ви назвали якісь кружки, що призовник, він відмажеться від армії. Ні. Таке не можливо. Це сказки».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Проте завдяки таким хитрощам можна виграти час, який іноді такий важливий для призовника.

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ, голова Київської військово-лікарської комісії: «Ми реагуємо на кожну скаргу призовника з приводу захворювання, яке у нього мало місце чи є насправді. І всі його зауваження ми перевіряємо».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Разом з тим вигадувати болячки великої потреби немає. Адвокат Годецький запевнює - знання закону від служби в армії таки звільняє. Скажімо, для відстрочки існує аж 32 підстави. За законом взагалі не підлягають призову батьки двох дітей, діти та брати загиблих на військовій службі, або осіб, які отримали інвалідність під час служби у війську, і звісно, за станом здоров'я. а таких підстав понад 400.

Ігор ГОДЕЦЬКИЙ, адвокат: «Положення ці кажуть - дефект на трьох позвонках вже дозволяє не призивати людину. Хоча якщо вона не скаржиться, його призвуть. І питання стоїть в тому, щоб кожен громадянин, який вчився в наших вишах, який закінчив нашу школу, всі вони мають ці викривлення».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Викривлення хребта - це дійсно одна з найбільш поширених вад здоров'я, через які призовників визнають непридатними до служби. Однак головний лікар військкомату не бачить потреби у симуляції.

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ, голова Київської військово-лікарської комісії: «Закон не працює за те, що він не прибув на військкомат за викликом, він не несе ніякої відповідальності».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Натомість є достатньо тих, хто дійсно бажає служити в армії. Діти із малозабезпечених сімей, або ті, хто планує освоїти в армії якусь спеціальність, чи працювати в органах. Адвокат Годецький знає сина фермера, який просто рвався до війська.

Ігор ГОДЕЦЬКИЙ, адвокат: «Ранком спати хочу. У мене батько на тракторі в полі. Увечері знову ж таки хочу до дівчат піти на гульки, а мене під трактор і крути оці гайки. Каже - піду в армію, там хоча би звільнення раз на тиждень дають».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: А тих, хто дійсно відчуває у собі хист до військової справи, прискіпливо відбирають на військових комісіях. Адже цієї осені на строкову службу має потрапити близько 30 тисяч, тобто менше 2% цьогорічних призовників.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №8
21:38:26-21:46:40 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Що може примусити ридати навіть наймужнішого чоловіка? Звичайнісінька опера. Вперше з цією психологічною зброєю 20 століття українці познайомилися 22 роки тому. Тоді ще у Радянському Союзі по центральному телебаченню показали серіал «Рабиня Ізаура». Бразильська теленовела викликала справжній фурор. Її дивилися усі від маленьких дітей до дідусів і бабусь. «Ізаура» стала національною героїнею. Пізніше заплакали багаті і полилася нескінченними двома тисячами серій «Санта-Барбара». Так українцям прищепляли любов до телевізійного «мила».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: З першими кадрами фільму порожніли вулиці міст, завмирали села, корови лишалися недоєні і голодні.

Жінка: «Хазяйство закривали, сараї закривали і дивилися телевізори».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: За долею Ізаури стежили в 130 країнах світу. Лише в Китаї серіал подивилася мільярдна аудиторія. У світі скасовували авіарейси, розбивали телевізори і зупиняли бойові дії. Після 12-річного успіху, скоротивши зі 100 серій до 15, в Радянський Союз таки ризикнули привезти перше «мило».

Жінка: «7 соток - фазенда називали».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Такий статус городи та дачні ділянки у 6-7 соток закріпили за собою на багато років. Аж поки не з'явилися ранчо. Разом з бідною Маріанною ридало і все село Мар'янівка. Плакати уже почали з приходом української незалежності. Майже 250 серій по 25 хвилин на наші екрани теж потрапили з 12-річним запізненням. Цю 2137-му серію «Санта Барбари» на пострадянському просторі так і не показали. Останню сотню кіноепізодів вже ніхто навіть не купував, хоча на початку 90-х мало хто вірив, що американський серіал змусить українців прикипіти до екранів на довгих 2000 серій. У фільмі вмирали герої, змінювалися актори, а українці 10 років жили серіальним життям. Тепер доїхати до Санта-Барбари можна навіть на маршрутці. Кожен львів'янин знає - так зветься Сихівський ринок. А про серіал уже забувають.

Хлопець: «Коли починався фільм, бачите, тут такі арки йдуть, він тоже такими арками починався. Так і назвали».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Психологи констатують - кожен із серіалів залишив свій відбиток у нашій свідомості. Українці охоче ридали з екранними героями, ігноруючи чуже лихо в реальному житті.

Оксана ФЕДОРЧЕНКО, психолог: «Відбувається певне заміщення. Те, що ми бачимо на телевізійному екрані, і цьому не співпереживаю, а я просто даю собі можливість емоціональному деякому виходу. Я знову ж таки відволікаюсь від реального життя».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Якби до виробництва серіалів залучали психологів, - певна Оксана Федорченко, - то ці фільми могли би стати інструкцією для вирішення проблем українців. Натомість вони лише поглиблюються. Націю просто присадили на серіальну голку, яка приносить прибутки від реклами. І зіскочити з неї вдасться ще не скоро.

Оксана ФЕДОРЧЕНКО, психолог: «Спрацьовує механізм певної психологічної залежності. Формується звичка. І привласнюючи телевізійних героїв серіалу до свого власного життя, вони вже десь живуть трошки своїм життям».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Минуло 20 років, а в соціальних мережах і досі з'являються мами Чолі та рабині Ізаури. Любителі серіалів приміряють на себе не лише життєві історії, а й імена улюблених героїв, всерйоз називаючи своїх дітей Ізаурами, Кармелітами та Леонсіями. Одну з Ізаур ми теж знайшли в соціальній мережі і налагодили інтернет-зв'язок. 13 років Ізаура Івашко працює на хазяїв у Чехії кранівницею на заводі. Ізаурі Івашко ось-ось виповниться 22. Вона народилася, коли стартував серіал. Перейми матері почалися якраз під час перегляду фільму.

Ізаура ІВАШКО, заробітчанка: «У нас в школе, у нас в классе была я Изаура и моя одноклассница Мальвина».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Рабиню Ізауру в Чехії крутять і досі. Як зізнається Ізаура Івашко, вечорами вкотре вся сім'я збирається на кіноперегляд. Бум на Ізаур припав на 90-і. Потім були Маріанни і Марії. З року в рік батьки ставали все оригінальнішими.

Ірина БРАГА, в. о. нач. відділу РАЦС Дарницького РЦЮ в м. Києві: «Батьки назвали дитину Майкл. Мабуть теж з якогось серіалу взяли. Дівчата, це Варвара і Віта, Аріанна, Аполінарія, Маріам».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Це далеко не повний перелік. За даними Мін'юсту, цього року були і Кармеліта, і Есмеральда, і Констанція, і Спартак.

Ірина БРАГА, в. о. нач. відділу РАЦС Дарницького РЦЮ в м. Києві: «Прийшли батьки, у них була двійня, дві дівчинки. І вони їх назвали Рафаела і Ізабела. Мати сказала, що вона дивиться якийсь серіал і там є ці героїні, сестри. І ось вона так вирішила назвати».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Українці настільки звикли до чужого серіального продукту, що кінопродюсери довго не наважувалися знімати власний. До серіалів українською мовою черга дійшла лише за 20 років. У 2010-му світ побачив перше повністю україномовне «мило» «Тільки кохання». Своє дитя режисер Володимир Онищенко з любов'ю називає недоношеним. Його знімали лише 8 місяців. Майже повністю український склад акторів, рідна мова з екрану і герої, які їдять борщ та вареники. Все це мало стати запорукою успіху. А ще на відміну від мексиканських серіалів, більшість сцен знімали не в павільйонах, а на натурі.

Володимир ОНИЩЕНКО, режисер т/с «Тільки кохання": «Головним героєм нашого серіалу було місто Київ. І це вперше було, що ми не заклеювали номери на машинах, ми не міняли вивіски на будинках, ми не знімали шеврони у міліції, на російські не міняли».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Але своє рідне в ефірі таки пройшло мало поміченим. Витримати конкуренцію з численними російськомовними серіалами, які заполонили ефір, так і не вдалося.

Жінка: «Я ж не встану у 4 часа чи у 3 часа ночі дивитися український фільм, коли засинаєш».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Селяни зізнаються: насправді вони ностальгують не за бразильськими серіалами, а за хорошими українськими фільмами, бо наше життя набагато цікавіше.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №9
21:46:41-21:47:25 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Не гірше за найпопулярніші серіали збирають українців біля блакитних екранів поєдинки братів Кличко. Вчора Віталій вкотре дав країні привід для гордощів. Вп'яте відстояв титул чемпіона світу у надважкій вазі за версією WBC. Кличко переміг американця Шенона Брігса за очками. Неймовірно напружений двобій тривав усі 12 раундів, хоча уже після 7-го американець ледве тримався на ногах. Наприкінці витривалості Брігса аплодувала публіка. Сам американець визнав: Віталій Кличко - найкращий боксер, з яким йому доводилося битися. А доводилося йому битися із легендарним Леноксом Льюісом і з Джорджем Форманом.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №1
19:30:35-19:34:35 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Віталій Кличко всьоме став чемпіоном світу. Американець Шенон Брігз минулої ночі так хотів вирвати в українця чемпіонський пояс, що в результаті пробив собі шлях до реанімації. Бій ветеранів боксу у Гамбурзі назвали двобоєм гладіаторів. З рингу мав піти тільки один. Кличкові-старшому не вистачило буквально 10 секунд, щоб перемогти звичним нокаутом.

Віталій КЛИЧКО: «Я очень хотел поединок закончить досрочно, послать Бригса на помост ринга, но не получилось. Извиняюсь, но бывает такое».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Чемпіон приносить вибачення. Двобій пройшов не за його сценарієм. Не було вже звичної сцени, де суперник вітається з підлогою. Перемога за очками.

Віталій КЛИЧКО: «Я расстроился».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Ініціативу від початку перехопив Віталій. Кулика поцілюють американцю в голову. Сила кожного удару близько 400 кілограмів. Так б'є пудова гиря, падаючи з метрової висоти. Брігс кілька разів вдало огризається. Але 7-8-й раунд - це по суті публічне побиття американця. Після бою стало відомо - команда Брігса спеціально попросила рефері не переривати поєдинок до останнього. Для американського ветерана бій з Кличко - один із останніх шансів кар'єри. Лікар Брігса і хотів би кинути рукавичку, та не мав права.

Штефан БОК, лікар Шеннона Бріггса: «Після поєдинку я відправив Шенона в лікарню. За 12 раундів він дістав надто велику кількість ударів. У нього точно струс мозку. У кабіні він був млявий і сонний, а це серйозні неврологічні симптоми».

Володимир КЛИЧКО, чемпіон світу за версіями WBO, IBF i IBO: «Рефери и угол соперника все-таки должны были не дать ему выйти. Но он все-таки закусив губу, но продержался и сделал все возможное для того, чтобы, может быть, какой-то последний шанс или возможность использовать».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Один із найбільш видовищних боїв, за яким публіка стежила, затамувавши подих. Здавалося б ось-ось буде нокаут. Та Шенон Брігс рекордно витримав величезну кількість ударів від Віталія Кличка і втримався на ногах. Бій гладіаторів вразив. Дедалі більше зіркових гостей стають постійними свідками тріумфу сили. Футболіст Андрій Шевченко відіграв матч у Києві і одразу в літак.

Андрій ШЕВЧЕНКО, футболіст: «Меня просто подождали друзья. Мы как раз прилетели прямо впритык к бою. Я первый раз попал... Я просто в восторге. Честно скажу, действительно это совсем по-другому выглядит вживую. Виталик просто молодец».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Брати не втрачають надію заманити на ринг Девіда Хея. У британця - заповітний останній чемпіонський пояс за версією WBA. Із ним колекція братів буде повною. У Хея цейтнот - він або згодиться на бій, або зізнається, що боїться, - каже Віталій.

Віталій КЛИЧКО, чемпіон світу у надважкій вазі за версією WBC: «В ближайшие полгода мы должны услышать ответ от Девида Хэя. Я не собираюсь ждать год или два. Я думаю, что не собираются ждать и любители бокса».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Втім наступний крок живих легенд боксу - благочинність. Фонду «Сімейство і друзі» Кличків запрошує на доброчинний аукціон. Гроші збиратимуть 1 листопада у Києві. Легендарна група «Скорпіонс» продасть підписану гітару, тенісист Боріс Бекер пустить з молотка ракетку, Володя Кличко занурив рукавички у фарбу і атакував полотнину, вийшла оригінальна картина-абстракція. Наталія Кличко, колишня модель, вперше спробує себе у ролі дизайнера.

Наталія КЛИЧКО, дружина Віталія Кличко: «Я нарисовала эскизы. Мы пришли в ателье, выбрали ткани, сделали примерки, уже провели первую примерку».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Уже вдруге приїде в Київ дівчина Володимира Хайден Панетьєрі. Перший раз була майже інкогніто.

Хайден ПАНЕТЬЄРІ, дівчина Володимира Кличка: «Я чула лише гарні відгуки про Київ. Це справді так, чудове місто, прекрасні люди. Я буду щаслива побувати там знову».

Наталія ФІБРІГ, кореспондент: Перед поїздкою тренуємо українську. До зустрічі...

Хайден ПАНЕТЬЄРІ, дівчина Володимира Кличка: «Ви справді хочете, щоб я це вимовила? Дайте трохи часу, я серйозно потренуюся».

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №2
19:34:36-19:39:35 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Вся Україна досі оговтується від двох незбагненних трагедій на залізниці. Куди ти їдеш? - цей останній крик приречених пасажирів, напевно, досі висить над переїздами у Марганці, на Дніпропетровщині і Тарасівці на Київщині. Перша катастрофа, що забрала життя вже 45 людей, стала найбільшою аварією на залізниці за всю історію України. Найстрашніша причина її все ще залишається загадкою і вже обростає майже містичними версіями.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Напередодні дали пенсію. У вівторок зранку люди збираються на базар. Їдуть цілими сім'ями. Діти, батьки, бабусі. Пільгову маршрутку чекають 40 хвилин. Для невеликого родинного бюджету це відчутна економія. Виживуть у цьому рейсі лише ті, хто вліз у переповнений салон останньої миті і висів на сходах. Коли маршрутку протаранив локомотив, щасливці повилітають з розбитих вікон. Перші коментарі після аварії у стилі сучасних американських драм. Водій-самогубець вирішив піти з життя, прихопивши із собою ще кілька десятків душ.

Костянтин ЄФИМЕНКО, міністр транспорту і зв'язку України: «Автобус стояв, водій був біля автобуса, сів в автобус і почав рух прямо перед локомотивом».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Версію про особисті мотиви 56-річного Миколи Гречка не підтвердив ніхто з міста Марганець, де той мешкав. Припущення, буцімто він належав до деструктивної секти, де вчать вбивати, городяни називають нісенітницею. Навіть серйозних конфліктів ані у родині, ані на роботі у чоловіка не було.

Жінка: «Добрий, хороший, сім'янин».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: І Державтоінспекції з'ясували: Гречко - водій із майже 35-річним стажем. Їздив добре, хоча і не без гріха. Цього року мав два штрафи за порушення правил дорожнього руху. Зокрема і за неправильне перевезення пасажирів. І того фатального дня у маршрутці замість дозволених 40 було 52 пасажири. Сам водій перед виїздом пройшов медобстеження, а машина - техогляд.

Валерій ЛОЗОВИЙ, керівник Департаменту ДАІ МВС: «В основому майже все виконувалося. Але маленькі огріхи, які були виявлені, склалися в те, що мабуть і призвело до такої тяжкої пригоди».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Порушення правил у цьому конкретному випадку для ДАІ очевидне - автобус їхав на червоний сигнал семафора. Пасажири, які вижили, розповідають - чітко бачили, що їдуть на смерть.

Оксана БОЙЧЕНКО, потерпіла: «Люди начали кричать, что водитель, что вы делаете, остановите, поезд. И я сразу поворачиваю голову и смотрю, едет локомотив. И мы едем под этот локомотив».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Головне питання - чому на небезпеку адекватно не відреагував водій? Цей переїзд має лиху славу. Дрібні пригоди тут ставалися постійно. Іноді виходила з ладу звукова сигналізація. Могла диринчати безперервно. Навіть коли потяга поблизу не було. Колишній співробітник ДАІ Андрій Боровков аналізує - хоча видимість тут достатня, майже 700 метрів, ситуацію ускладнює те, що колій дві.

Андрій БОРОВКОВ, колишній інспектор ДАІ: «Двухпутная железная дорога. Там необходимо было сделать шлагбаум. Я точно не помню, но припоминаю, что тогда был ответ такой, почему не ставят они, отказываются ставить, допустим, шлагбаум, потому что по каким-то нормативным документам этот шлагбаум в этом месте не положен».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: За інформацією ДАІ, встановити тут шлагбаум рекомендували. Грошей не знайшлося. У день аварії все обладнання на переїзді працювало як слід. Цим маршрутом водій їздив регулярно. Знав, що саме у цей час за розкладом іде електричка. Ось вона рухається справа наліво по ближчій до автобуса колії. Водночас іншою у протилежному напрямку поза графіком мчить локомотив. На великій швидкості і певним кутом зору ці два об'єкти водій маршрутки міг розрізнити не одразу. Пропустивши електричку, він виїжджає на рейки.

Михайло КОСТЮК, керівник «Укрзалізниці": «От того места, когда он увидел начало движения автомобиля, до момента столкновения, он двигался в режиме экстренного торможения. Это было приблизительно 6-7 секунд».

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №3
19:39:36-19:45:40 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ще одну причину катастрофи у Марганці виявила моя колега Світлана Березівська. Цей автобусний маршрут взагалі не мав права на існування. Правда криється у давно уже існуючій багатомільярдній державній програмі. Зупинити обох водіїв-камікадзе і врятувати їхніх пасажирів могли ось такі автоматичні бар'єри на переїздах. Зараз це відео трошки не відповідає дійсності, але уявити уже можна. Залізні щитки висотою до середини автомобільного колеса піднімаються перпендикулярно дорозі щойно шлагбаум опускається і лягають назад, коли потяг уже пройшов. Такі плити є не тільки у Європі, а й скажімо в Узбекистані. В Україні два роки тому їх встановили аж 3 як пілотні системи. Одна з них майже одразу зламалася. Ось вони, ці давно нерухомі щити в Ірпіні. Якби «Укрзалізниця» програму не зупинила, залишилися б живими молоде подружжя та їхня ненароджена дитина у Тарасівці під Києвом.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Він добре чув заборонну сигналізацію. Він бачив червоний сигнал світлофора. І чергу машин, яка стояла перед закритим шлагбаумом. Водій «швидкої допомоги» натиснув на газ і об'їхав усі перешкоди, аби на колії зустрітися із кількатонною залізною смертю.

Сергій МИХАЛЬЧУК, заступник гендиректора «Укрзалізниці": «Швидка» об'їжджає усі ці автомобілі і назустріч руху заїжджає на переїзд. І звичайно вже з другої сторони запасний шлагбаум закривається. І він потрапляє в ловушку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Це трапилося в передмісті Києва через півтори доби після страшної аварії під Марганцем. Про лихо на залізничному переїзді говорила вся країна. А водій «швидкої» вирішив також ризикнути. 25-річна вагітна, яку він віз, аби врятувати життя їй і ненародженій дитині, загинула миттєво разом із чоловіком.

Чоловік: «Він пам'ятає, щоб був виклик, пам'ятає, що вони поїхали туди і їхали назад. Дальше він не пам'ятає».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Цьогоріч під залізничними потягами в Україні загинули 65 людей. Аварія ось на цьому залізничному переїзді на Київщині із «швидкою допомогою» стала 90-ю 2010-го року. Проте досі запитань «чому» значно більше, ніж відповідей. Цей відлік кривавих ДТП на залізничних переїздах Україна розпочала 13 років тому. 1997-го року на тій таки Дніпропетровщині трапилася найжахливіша до Марганця зустріч поїзда із автобусом, наповненим людьми. 2004-го і 2005-го з перервою у рік на Одещині автобуси, наповнені пасажирами, знову їдуть під сталеві колеса потягів. Тоді у двох ДТП загинуло понад 30 українців. Щоразу після кожної кривавої ДТП на залізниці чиновники створюють спеціальні комісії і приймають програми для того, аби подібне не повторилося. 2004-го указ про розбір причин залізничної трагедії підписував нинішній президент України, а тоді прем'єр Віктор Янукович. Нині президенту України знову доводиться вирішувати цю проблему.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «И во время удара, да, вас выбросило».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: 7 років діє в Україні програма безпеки залізничних переїздів. Вже витратили 600 мільйонів гривень. Водночас ДАІ бракованими і небезпечними досі називає тисячу переїздів. Сама «Укрзалізниця» про проблемні місця мовчить, а до переїзду під Марганцем, щоб без шлагбаума пропустив переповнений автобус на колію, залізничники і досі не мають претензій.

Сергій МИХАЛЬЧУК, заступник гендиректора «Укрзалізниці": «Було тільки одне зауваження - це на огороджуваних стовпчиках встановити світлоотражающую плівку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Таких відкритих колій як у Марганці лише із світлофором загалом в Україні 1400. Згідно з чинними нормативами, шлагбаум там і не повинен бути. Водночас у міліції іншої думки. Чиновники недооцінили небезпеки відкритих і саморегульованих переїздів.

Олександр БАРАНОВ, заступник міністра внутрішніх справ: «Автобусний маршрут не може бути відкритий, якщо не об лаштована автоматичними шлагбаумами з двох сторін».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Залізничники ж переконані - зменшити аварійність дадуть змогу суворіші, ніж 420 гривень штрафу покарання водіїв за проїзд на червоне.

Сергій МИХАЛЬЧУК, заступник гендиректора «Укрзалізниці": «Навіть шлагбауми ті, які є, вони чомусь в деяких випадках не зупиняють водіїв. Наші пропозиції - забирати права у водіїв».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Зробити наші переїзди безпечнішими під час руху потягу можуть 4-рівневі шлагбауми які закривають проїзд вздовж усієї траси. Проте за 7 років в Україні з понад 5 тисяч переїздів такими сучасними шлагбаумами обладнали 382 і звели 8 шляхопроводів над залізничною колією. Понад півмільярда витрачених грошей на безпеку переїздів не відчули на цьому вишнівському перехресті під Києвом. Власними грудьми і міцним замком тут досі провідниця зупиняє усіх охочих проскочити за декілька секунд до проїзду потяга. Водії поспішають, бо застряти на переїзді на 10 хвилин для них означає автоматично втрапити у величезний затор.

Чоловік: «Приходиться стояти тут півгодини, годину і даже більше години. Тут потрібний, я думаю, що не дорого було би зробити, якась підземна розв'язка».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Місцева влада вже давно мріє про естакади на таких переїздах. Проте досі на цьому економили. Уже за місяць мости над коліями стануть не просто українською мрією, а розробляється ще новіша державна програма із чималим фінансуванням.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Начнем строить путепроводы. В течение 5-7 лет вообще ликвидировать полностью вот эти переезды».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Україні необхідно звести 5 тисяч естакад. Вартість однієї розв'язки мінімум 30 мільйонів гривень. Попередні підрахунки показують - усі залізничні переїзди на мости буде замінено через 75 років із таким фінансуванням. Народжені цьогоріч українці тоді вже будуть пенсіонерами, якщо пощастить дожити.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №4
19:45:41-19:50:45 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: За все сплачено - нагадували владі цього тижня студенти по всій Україні і ті, хто оплатив навчання у виші самотужки, і ті, кому пощастило прорватися на так званий бюджет, адже і там освіту кожного спудея вже наперед профінансувала держава. Саме тому обурив майбутніх фахівців намір уряду брати гроші за прогули, користування бібліотекою і навіть перехід із одного вишу до іншого. Влада спрацювала на випередження і наміри свої переглянула буквально за день до протестів.

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Вони строчать гасла як з кулемета. По всій країні студенти цього тижня захищали безкоштовну освіту і свій гаманець. Львів, Київ, Харків. Молодь вийшла на протест навіть після того як уряд пообіцяв скасувати деякі пункти постанови 796. Це у студентів питає ректор Національного транспортного університету. Микола Дмитриченко і не збирався запроваджувати оплату студентами пропущених лабораторних чи ще якихось послуг під час навчального процесу. Каже - кардинально дисципліну це не покращить, а заробітку лише відсоток. За кордоном же так не роблять.

Микола ДМИТРИЧЕНКО, ректор НТУ: «Платні послуги надаються, але не за пропуски занять».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Приватній вищій школі України не заборонено брати гроші за навчальний процес. У цьому університеті штрафів не впроваджували.

Олег ШАРОВ, перший проректор університету «Крок": «В першу чергу зі студентами-прогульниками ведеться індивідуальна робота. Найчастіше з ними самими, інколи доводиться індивідуально працювати із батьками. Окремо оплату за пропуску занять ми з них не беремо».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: А в деяких приватних університетах гроші за пропуски беруть офіційно, але студенти бідкаються - не завжди можна довести, що ти не верблюд.

Анастасія КЛИМЕНКО. Студентка Київського міжнародного університету: «Не важливо, були ви на парі чи ні - вас не помітили Чи доставили вам в кінці «енки». А перед сесією зовсім... «Енки» з'являються ні звідки».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Тому найбільше студентів схвилювало питання - гроші за перездачу заліків та іспитів. Сам по собі процес доволі суб'єктивний. Олії до вогню підлила поява прейскуранта Таврійського національного університету, де вартість повторного складання іспиту сягала і 900 гривень, хоча в самому виші це заперечили, а чиновники на мітингах присягалися, що додатковий оброк не планували.

Євген СУЛІМА, заступник міністра освіти та науки: «Взагалі немає. Там не було навіть зовсім, немає такого питання, щоб хтось відпрацьовував заліки».

Сергій МОВЧАН, активіст студентської профспілки «Пряма дія": «Цього пункту немає, але цей пункт в деяких університетах почали вводити одразу, коли була прийнята постанова. Це незаконно. Багато з того, що дозволяла ця постанова, воно також вже було присутнє в університетах, але на рівні хабарництва».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Із одіозними пунктами у постанові покінчено. Плату не братимуть за лабораторні, бібліотеки, інтернет. В іншому цей урядовий документ розв'язує руки навчальним закладам. Вони можуть заробляти собі гроші, тепер офіційно.

Ірина ІСАЄВА, департамент економіки і фінансування Міністерства освіти та науки України: «Може не просто здавати в оренду, а може залучати своїх викладачів після роботи мати додатковий заробіток, мати додаткове відрахування до пенсійного фонду, мати додаткову зайнятість, тому що якусь частину роботи можуть робити і студенти».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Ректор транспортного університету пояснює постанову на пальцях.

Микола ДМИТРИЧЕНКО, ректор НТУ: «Ми печемо хліб, не можемо його продати, тому що нас оштрафують за це діло. Ми не маємо права. Ця постанова дає можливість нам продати».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Також здавати в оренду спортзал після занять, друкувати самотужки літературу, тобто виробляти послуги. І усе це має відбуватися поза навчальним процесом і не зачіпати безкоштовних інтересів студентства. Утім воно віри не йме.

Вадим ГУДИМА, активіст студентської профспілки: «Коли це буде переведено на законодавчі рамки, то все, це буде вже фірма по великому рахунку. Вони просто будуть найбільшу увагу приділяти саме цьому, тому що це дає більше кошти, ніж самі студенти».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: З такою постановою в університеті і платну стоянку можна зробити, і аудиторії в оренду здати, - іронізують студенти. Чиновники і ректори в один голос кажуть: постанова - справа хороша, а учні мають право контролю.

Ірина ІСАЄВА, департамент економіки і фінансування Міністерства освіти та науки України: «Як студенти через свої організації, через профспілкові комітети, через представників своїх у вченій раді контролюють діяльність навчального закладу, в тому числі фінансування, вони точно так будуть брати участь і в контролі цієї діяльності. І я думаю, що студенти зараз не такі, щоб можна було безкарно порушувати їх права».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Це у відомих вишах, - кажуть профспілкові активісти. А загалом студент в Україні переважно безправний.

Сергій МОВЧАН, активіст студентської профспілки «Пряма дія": «Студент в нашій державі, в нашому університеті не вирішує взагалі нічого. Він взагалі нічого не здатен контролювати».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: А отже все залежить від чесності адміністрації і бажання студентів згуртуватися. Бо якщо деякі виші із такою швидкістю готові були запровадити платні послуги, де ж гарантія, що так само весело вони не візьмуться за перетворення університету на товариство з обмеженою відповідальністю, обмеженою перед студентом.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №5
19:51:25-19:55:50 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Втрапити у халепу з власної волі. Саме так почуваються люди, які не мали часу познайомитися із одним із найнебезпечніших інструментів хай-тек злочинців - мобільним телефоном. Не дивуйтеся - саме ваші мобільні рахунки, за словами експертів і слідчих, стали основою величезних капіталів для добре підкованих у технічному плані аферистів. Хіба вам не потрапляли на очі пропозиції швидко заробити грошенят за одну смс?

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Він завжди вважав себе професійним юзером. Комп'ютерник за освітою Андрій донедавна був впевнений - знає усі пастки, які використовують шахраї, аби витягти гроші з чужих кишень. Вірніше, мобільних телефонів і комп'ютерів.

Андрій КОЛІСНИК, ІТ-інженер: «На самом деле приемов не так уж и много. Они все похожи. И они все на вариацию пришлите смс, перезвоните и так далее».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Саме впевненість підвела. Перевіривши одного разу рахунок, Андрій зрозумів - 150 гривень безслідно зникли.

Андрій КОЛІСНИК, ІТ-інженер: «По началу не понял, что произошло. Я думал, что просто случайно телефон в кармане набрал какой-то номер и случайно позвонил за рубеж и деньги исчезли со счета. Я пополнил пошел. Проверяю счет - денег опять нет».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Мобільний телефон підчепив вірус. Прихована програма автоматично і таємно почала відправляти повідомлення на короткі платні номери. Втрачені 150 гривень не найгірше, що може статися. Це колись побілки були не хитрими апаратами для розмов. Тепер, - жартує начальник департаменту розвитку одного з операторів, - про мобільний кажуть: а ще по ньому можна подзвонити.

Сергій САМОКРИК, начальник департаменту розвитку і управління послугами оператора: «Если, например, в метро сделать поиск устройств Вluetooth, мінімум 5-6 устройств найдется абсолютно открытых и не защищенных для приема информации. Почему-то мы учим детей не открывать двери незнакомым людям. Но в то же время в телефоне есть точно такие же двери».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Технологія Bluetooth, про яку розповідає експерт, була придумана ще кілька років тому для того, щоб телефони обмінювалися інформацією, передавали музику, картинки, візитівки або ті самі вірусні програми. Тепер така технологія є в кожного телефона. Щоправда, більшість не хоче розбиратися у тонкощах налаштування, відтак може поплатитися.

Сергій САМОКРИК, начальник департаменту розвитку і управління послугами оператора: «Мобильный телефон в отличие от компьютера - это вещь для многих людей практически интимная. То есть в нем есть очень много персональной информации».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Зміст телефонної книги чи смс-повідомлення, якщо він стане відомий зловмиснику, уже само по собі неприємно. Разом з тим часто абоненти, щоб не забути, пишуть у телефоні паролі від банківських рахунків чи пін-коди до кредитних карт. Мобільний вірус у такому мобільному може вилитися у тотальне пограбування.

Сергій САМОКРИК, начальник департаменту розвитку і управління послугами оператора: «Попав в телефон, начинает работать как «троян». Начинает сообщать кому-то, кто его заслал, какую-то персональную информацию».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Щоб уникнути неприємностей, достатньо детально почитати інструкцію до телефона. Вимкнути Bluetooth і вмикати, якщо необхідно. А ще - не приймати Bluetooth-повідомлення від невідомих людей. Та доходи зловмисникам продовжують приносити і старі способи шахрайства. Шахраї вже давно ловлять довірливих жертв у соціальних мережах. Благо, їх там - мільйони. Якось на такий гачок потрапив і Сергій Коркін - автор і керівник найбільшого українського сайту для спілкування.

Сергій КОРКІН, керівник соціальної інтернет-мережі: «Мошенник использует, взламывает страницы друзей и от имени друга отправляет подобные сообщения».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Як не відповісти, якщо старий знайомий просить про допомогу. Благає терміново поповнити телефон, чи ділиться секретом як швидко виграти велику суму грошей.

Сергій КОРКІН, керівник соціальної інтернет-мережі: «Все просто. Пользователь просто теряет деньги на своем счете. Вот и все».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Перш, ніж поповнити комусь рахунок, зателефонуйте йому. Якщо пропонують виграти гроші, знайте - швидше програєте. За словами начальника відділу безпеки мобільного оператора, були випадки, коли шахраї знімали з рахунків шалені суми.

Дмитро ВІНЦЕВИЧ, начальник відділу безпеки оператора мобільного зв'язку: «Есть такой вид мошенничества как, условно говоря, в роуминге».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Абонентів просили на себе оформити сім-картки, а далі вже за кордоном у роумінгу використовували на платних сервісах. Поки інформація про дзвінки доходила до українських операторів, рахунок абонента встиг вийти в мінус на десятки тисяч гривень.

Дмитро ВІНЦЕВИЧ, начальник відділу безпеки оператора мобільного зв'язку: «Люди на этом так заработали. Они купили завод. Они оформили в оффшорных зонах счета».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Але, здається, чужий досвід нікого не вчить. Перевіримо? Якщо ви відправите мені смс на цей номер, у відповідь я вам надішлю секретний код, за допомогою якого ви рік зможете дзвонити безкоштовно.

Алла МАЗУР, ведуча: Я думаю ви зрозуміли, мій колега пожартував. А якщо не зрозуміли, отже - ви потенційний клієнт схеми аферистів у майбутньому і ваші втрати, швидше за все, не компенсує ніхто. Втім, захищатися треба.

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
17.10.2010 3:00:18

Сюжет №6
19:55:51-20:01:55 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Втрачені через чиєсь недбальство домівки, відкриті каналізаційні люки, нечищені дороги, поламані ліфти і навіть затоплення квартир. Захищати через суд власне право на безпечне життя в Україні не звикли. Хоча теоретично усе має закінчуватися позовними заявами.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Знищені машини, квартири, поламані кістки і навіть долі. Все це - плата за чиюсь недбалість. Одвічне запитання - хто винен? Остання надія - Феміда. У гуманність нашого суду ця жінка не вірить. Інна Безотосна цього літа ламає хребет. Її ранковий похід за газетами закінчується в каналізації.

Інна БЕЗОТОСНА: «Очень сильный поток канализационный, грязь. Оно все слизкое, скользкое».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Поведінку місцевих комунальників пані Інна могла би описати тими ж словами. На камеру одразу після нещастя вони бідкаються.

Чоловік: «Воруют, сдают в металлолом. Это чугун. Вечером поставили, утром нет. Возле каждого люка держать сторожа я не в состоянии».

Діана АНТОХІНА, юрист: «Как они обеспечат безопасность люков, это их вопрос. Он не касается граждан, которые рискуют попасть в этот люк».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Дніпропетровський горе-люк засиплять майже одразу, а через кілька місяців у письмовій формі повідомлять жінку про те, що вони не мають до нього жодного стосунку.

Інна БЕЗОТОСНА: «В наше время в нашей стране нужно иметь и связи, и средства для того, чтобы что-то выиграть».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Вінницька пенсіонерка Тетяна Короткова з Інною могла би посперечатися. Їй вдалося майже неможливе. Вона судилася з ЖЕКом і виграла. До помешкання Тетяни Іванівни весь будинок ходив у туалет. Це тривало 2 тижні. Її квартиру затопило нечистотами. Жінка в цей час гостює у дочки.

Жінка: «На такой высоте было залито фекалиями. Тут спать надо было, тут есть надо было».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: За ремонт вона заплатить 2 тисячі доларів. Судова тяганина із ЖЕКом триватиме два роки. Сума компенсації виявиться втричі меншою.

Діана АНТОХІНА, юрист: «Доказать реальный ущерб, который был нанесен, крайне сложно. И как правило реальный ущерб, нанесенный, и сумма, которую мы фактически взыскиваем, рознятся».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Новий 2010 рік починається з везіння не у всіх. Особливо це водіїв стосується. Відразу після нового року відомий режисер і кліп-мейкер Ігор Іванов вирішив провідати маму. Гарний настрій, чиста дорога. Все це триває недовго. За 300 кілометрів від Києва траса несподівано перетворюється на ковзанку.

Ігор ІВАНОВ: «Я помню блеск этого льда на солнце. Можно было ослепнуть. Слепило глаза. Машину резко занесло вбок развернуло и выбросило с дороги. Вот такой был мощный занос. Мы 4 раза перевернулись».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: В ту годину на тому ж місці розіб'ється ще три машини. Усі вони зустрінуться в ДАІ. Факт нечищеної дороги правоохоронці визнають. Нині справу Ігоря розглядає апеляційний суд.

Ігор ІВАНОВ: «За дорогу ответственный автодор. Поэтому понятное дело, что я обвиняю в этом автодор».

Діана АНТОХІНА, юрист: «Я, как юрист, могу четко сказать - это 100%-е взыскание».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: У тих, кого він звинувачує, клопоти інші. Під час інтерв'ю нам довго розповідають про необережних водіїв, нехтування правилами дорожнього руху і недостатнє фінансування.

Чоловік: «Зараз дорожня галузь фінансується в цьому році від необхідної кількості 17% тільки».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Перед самим новим роком на машину дільничого Володимира Коваля звалилося дерево. І він, і сусіди переконані - воно було аварійним.

Жінка: «Вы не представляете наклон. Это крона огромнейшая. Оно лежало вот здесь дугой. Ветки здесь были».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Ось так виглядала його автівка після звільнення із дерев'яного полону. За ремонт він заплатить 50 тисяч гривень. З керівником комунального підприємства розмови не вийшло. Спочатку його секретарка заходить в кабінет, щоб про нас повідомити, а вже за мить директор таємничо зникає. Позицію комунальників озвучить Марина Воробйова - керівник відділу експлуатації. Каже - за знищену автівку відповідальна негода і власник автівки.

Діана АНТОХІНА, юрист: «Если это место неположенное, то не исключен вариант обоюдной вины».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Замість машини на цьому місці могла би опинитися людина. Тож юрист Діана Антохіна і радить, і наполягає, і навіть закликає - комунальні суперечки потрібно вирішувати в суді. Позиватися варто навіть за те, до чого ми начебто звикли. Українців затоплювало, затоплює, а от чи буде і в майбутньому затоплювати - залежить і від самих людей. На Одещині поблизу міста Рені побудували нову дамбу. Вона захищатиме від паводків зо 20 населених пунктів.

Чоловік: «За цю дамбу розговор іде вже років 30».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Перехід від балачок до діла могли би пришвидшити і ті, хто живе у зоні ризику. Захисту від затоплення потребують тисячі українців. За кордоном вже давно поширена практика складання так званих колективних позовів. Там є цілі адвокатські контори, які тільки на цьому і спеціалізуються. Напевне, і в Україні це вплинуло би на те, щоб проблеми у нас попереджали, а не виправляли.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №1
20:01:17-20:10:24 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Черным оказался нынешний вторник для Украины. Жертвами трагедии на железнодорожном переезде возле Марганца Днепропетровской области стали 45 человек. За жизнь шестерых еще борются врачи. Среди погибших - и дети, и пожилые люди. Почему опытный водитель решил выехать на переезд перед локомотивом - ответит следствие. И это один из череды вопросов, связанных с аварией. Был ли технически исправен автобус? Мог ли он перевозить такое количество людей? Почему маршрут был проложен через нерегулируемый переезд? В милиции говорят, что семь тысяч пересечений рельсов и дорог по стране как будто созданы для аварий. Правительство готово за ближайшую пятилетку заменить их мостами. Но потянет ли украинский бюджет это фантастическое обещание? Пока же важно не забывать, что железнодорожный переезд - это место повышенной опасности. Сергей Бордюжа еще раз убедился в этом.

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: 13-е октября - день траура. Страна оплакивает жертв самой масштабной автокатастрофы за всю историю Украины. В Марганце хоронят погибших. Вечером этого же дня возле села Тарасовка Киевской области водитель скорой помощи грубо нарушает правила движения. На запрещающий сигнал светофора при опущенном шлагбауме он пытался проскочить через железнодорожный переезд. Карета «скорой» превращается в груду металла. Погибают мужчина и беременная женщина. Водитель скорой и медик - в реанимации.

Валерий ЛОЗОВОЙ, начальник департамента ГАИ МВД Украины: «Зараз ми не можемо вияснити, так як непритомні знаходяться і водій, і той працівник, який оглядав хвору, яка була необхідність переїжджати при закритому шлагбаумі, робочій сигналізації і при тому, що транспорт стояв».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Первой в череде трагедий на этой неделе стала авария под Запорожьем. 12-е октября, 7:50 утра. На нерегулируемом переезде под грузовой состав попадает трактор. Водитель погиб на месте. Чтобы отбуксировать поврежденный поезд в депо, из Никополя высылают локомотив. Его путь как раз проходил через Марганец. 9 утра. На переезде возле выезда из рабочего поселка Городище останавливается автобус городского маршрута. В переполненном салоне - 53 человека. По одной из версий, водитель автобуса сначала пропустил электричку, идущую по расписанию, справа. Он вышел из кабины и даже успел перекурить. Как только электропоезд миновал переезд, водитель сел за руль. В это время с другой стороны появился локомотив. В какой-то момент поезд визуально слился с уходящей электричкой, и водитель автобуса начал движение. По другой версии - неподтвержденной - электрички не было. На переезде работала сигнализация. Автобус подъехал и остановился. Но ожидаемая по графику электричка так и не прошла. Водитель выехал на переезд. В это время пассажиры заметили поезд. На скорости 75 километров в час 180-тонный локомотив протянул искореженный автобус на 400 метров. 38 пассажиров погибли сразу. Остальных в тяжелом состоянии сначала доставили в городскую больницу, затем - в Днепропетровск. И только жизнь двоих человек оказалась вне опасности.

Дмитрий ОЛЕЙНИК, пострадавший в ДТП: «Я не сидел, я стоял на задних дверях на нижней ступеньке. Я очнулся за рельсами на куче этого щебня, который мостится под рельсы, под шпалы. Я не понял, чего я там нахожусь, что я тут делаю. Когда я услышал - люди стали подходить, говорить по телефону, «скорую» вызывать... - «Тут куча трупов...» - Это страшно было».

Оксана БОЙЧЕНКО, пострадавшая в ДТП: «Когда люди начали кричать: водитель, что вы делаете, остановите, поезд! И я сразу поворачиваю голову и смотрю - едет локомотив. И мы едем под этот локомотив. То есть, может быть, водитель хотел проскочить или не успел затормозить».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Поселок Городище - окраина Марганца. Здесь около трех тысяч жителей. И этот необорудованный шлагбаумом железнодорожный переезд - единственная дорога в город. Местные жители помнят, как при Советском Союзе это место было защищено со всех сторон. Тут работал и семафор, и шлагбаум, и велось круглосуточное дежурство. Но этот переезд железнодорожники относят к так называемой четвертой категории. По их словам, интенсивность движения поездов на данном участке небольшая, а значит и шлагбаум не нужен. Но, по неофициальным данным, за сутки здесь проходит до шестидесяти составов. Это значит, в среднем, каждые двадцать пять минут. Вопрос о том, законно ли разрешение, данное перевозчику на пересечение этого опасного участка общественным транспортом, остается открытым.

Владимир КОРНИЕНКО, первый замминистра транспорта и связи, член госкомиссии по расследованию катастрофы: «Сейчас изучаются документы, на основании которых был утвержден этот маршрут, работа железнодорожного транспорта. Установлено, что, в общем-то, вся сигнализация звуковая и контролирующая работали на переезде нормально. Есть вопросы к маршруту, который утверждался. Это ж городской маршрут, поэтому утверждался городскими властями».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: По иронии судьбы, на этой неделе проходят судебные заседания по другой аварии, очень похожей на эту. В прошлом году в Тернопольской области рейсовый автобус столкнулся с поездом. Погибли 6 человек, в том числе и водитель, 13 получили увечья. Виновным признали именно шофера. Но за решетку может попасть владелец фирмы-перевозчика. Ведь водитель был оформлен на работу с нарушениями, не проходил стажировку и инструктаж. За халатное отношение к служебным обязанностям, перевозчику грозит семь лет тюрьмы. Вот только сам переезд не стал безопаснее: ни обещанного правительством шлагбаума, ничего.

Пётр БОДЗЮХ, председатель Скомороховского сельсовета: «З того часу була тільки нанесена розмітка на дорогу, зроблений ямковий ремонт під'їзду до переїзду, слупки замінені були стовпчики, тому що вони були автобусом збиті, пофарбовані - і всі зміни закінчилися».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Буквально за день до марганецкой трагедии, Госавтоинспекция Крыма начала операцию «Автобус». Проверяют техническое состояние машин, наличие документов и количество пассажиров в салонах. Здесь помнят трагедии 2003-го и 2007-го годов. Тогда по вине водителей, а также из-за плохого технического состояния автобусов, в двух авариях близ Алушты погибли 24 человека. Водители выжили и были осуждены на 9 и 8 лет. Но нередко, говорят инспекторы, к трагедии приводят и недобросовестное отношение к своей работе сотрудников автопарка.

Сергей КОЗИНЦЕВ, заместитель начальника ГАИ Крыма по организации деятельности автомобильно-технической инспекции: «Мы видим такие серьезные недостатки, где работа проводится формально, где випуск осуществляется формально. Просто записываются - в течение минуты выезжает до 10 машин».

Андрей КЛЮЕВ, первый вице-премьер Украины, председатель госкомиссии по чрезвычайным ситуациям: «Надо будет очень серьезно заняться нашими перевозчиками. Чтобы у него, когда он выезжал, в путевом листе обязательно была подпись механика, и подпись врача. На основании чего он взял и поехал?"

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: На месте трагедии в Марганце госавтоинспекторы появились только через четыре дня. Общения с прессой избегают. Но рейсовые автобусы через переезд больше не пускают. Немногословны и представители железной дороги. Все эти дни они проводят какие-то работы в щитовой, которая отвечает за звуковую и световую сигнализации на переезде. Когда на этом месте появится шлагбаум - не знают.

"Там за 1000 метрів звідси міст є. Дорогу проложити - і все, і буде стопроцентна розв'язка. А так будуть тільки шлагбаум збивати, те саме».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Жена погибшего водителя показывает семейные фотографии. Говорит, у ее мужа Николая - 35 лет водительского стажа, и на дороге он всегда был внимательным. А тогда, очевидно, он просто не заметил приближающийся вне графика локомотив. Но трагедии не произошло бы, уверена женщина, будь там шлагбаум.

Тамара ГРЕЧКО, жена погибшего водителя: «Ну он же не камикадзе! Он утром ушел на работу, поцеловал меня, как всегда. Сказал: «С Богом!» Я ему говорю: «С богом!» Я молюсь все время, благослови тебя Господь. Помолилась, он ушел...

Сегодня в Украине - семь с половиной тысяч железнодорожных переездов. Из них таких как этот, без шлагбаума - почти пять тысяч. Это информация ГАИ. А в «Укрзалізниці» настаивают: все переезды в стране работают без нарушений».

Сергей МИХАЛЬЧУК, заместитель гендиректора «Укрзалізниці": «На сьогоднішній день всі переїзди відповідають нормам, відповідають інструкціям, які є на сьогоднішній день. І всі переїзди забезпечують повну безпеку руху автомобільного та залізничного транспорту».

Андрей КЛЮЕВ, первый вице-премьер Украины, председатель госкомиссии по чрезвычайным ситуациям: «Будем наводить порядок сейчас. Распоряжением Кабмина будем автоматические ставить на всех переездах шлагбаумы».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Установка шлагбаумов только на одном переезде обходится в миллион гривен. Все же это дешевле, нежели строить путепроводы и тоннели под путями. В плане эксперимента на Приднепровской железной дороге внедрили новинку: когда опускается шлагбаум, автоматически поднимается металлическое заграждение, таким образом полностью блокируя дорогу от водителей-лихачей.

Елена ИЛЬЧЕНКО, дежурная по переезду: «Нам намного легче стало, что у нас эти плиты появились - машины уже не так нарушают».

Сергей БОРДЮЖА, корреспондент: Причины ДТП в Марганце официально еще не названы. Их обнародуют только после того, как работу закончит правительственная комиссия. Возможно, тогда станут известны и косвенные виновники трагедии.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №2
20:10:25-20:11:44 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Виктор Янукович обязал проверить все железнодорожные переезды страны, а также ужесточить ответственность за нарушение правил дорожного движения. Президент проведал в больницах пострадавших и поручил Кабмину оказать финансовую помощь уцелевшим пассажирам автобуса и семьям погибших. А в четверг Янукович побывал в Литве. Глава государства встретился с первыми лицами этой прибалтийской страны. Киев рассчитывает на Вильнюс как на надежного партнера в процессах евроинтеграции и двусторонних экономических отношений. Виктор Янукович сообщил: реформы, которые сейчас внедряются в Украине, станут действенным механизмом на пути сближения с Европой. Важное место отведено борьбе с коррупцией. Президент пообещал, что вскоре страна узнает своих «героев» в лицо.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Ми добре розуміємо, що корупцію викорінити не так просто швидко. Тому процеси, які проходять зараз в Україні, вони інколи носять гострий характер. І є розуміння того, що на цьому шляху, безумовно, буде йти також єднання суспільства. Це гострий, але корисний процес для єднання країни».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №3
20:11:45-20:13:06 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе стали известны результаты проверки финансовой деятельности правительства Тимошенко. Аудиторская компания Trout Cacheris, юристы из Akin Gump Strauss Hauer & Feld, а также агентство расследований Kroll обнаружили несколько фактов, которые, по их мнению, свидетельствуют о нарушении закона. Среди прочего иностранные специалисты выделяют нецелевое использование свыше двух миллиардов гривен, полученных в результате продажи так называемых квот по Киотскому протоколу. Эксперты утверждают, что за счет этих средств покрывался дефицит Пенсионного фонда накануне прошлых президентских выборов. По результатам проверок нынешнее правительство подало иски в суды США и Великобритании против некоторых иностранных компаний, принимавших участие в тендерах. Сама Юлия Тимошенко уверена, что аудит был проведен незаконно, и он не будет иметь никаких правовых последствий на территории Украины.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер партии «Батьківщина": «Це те, що мені в період кризи треба було визначити пріоритети: відправляти гроші на екологію чи тимчасово ці гроші направити на Пенсійний фонд, заплатити людям пенсії, а потім, коли надходження до бюджету повернулись, повернути ці кошти в екологічний фонд. Якщо сьогодні мені б довелося знову проходити кризу, я би знову ці екологічні кошти забрала і заплатила би пенсії, незважаючи на те, що я б навіть знала, що потім це буде розбиратися як кримінальний злочин».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №4
20:13:07-20:14:15 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Руководитель компании Trout Cacheris Плато Качерис в інтервью «Подробностям недели» отбросил обвинения в политической заангажированности аудита деятельности Кабмина Юлии Тимошенко. Он подчеркнул, что вся документация по проверкам, как и сами судебные процессы, полностью открыты для доступа.

Корреспондент: «Сейчас в Украине некоторые политически силы обвиняют Вашу компанию в политической заангажированности во время расследования деятельности правительства Юлии Тимошенко».

Плато КАЧЕРИС, руководитель компании Trout Cacheris: «Это неправда. Абсолютная неправда! У нас нет никакой политической мотивации вообще. Нас попросили провести аудит определенных событий, попросил суд, и мы не имели дело ни с кем лично. Что покажут факты, то они и покажут. Наше расследование базируется на фактах, а не политике».

Корреспондент: «Сейчас идут 2 процесса - в Лондоне и Орегоне. Расскажите об этом».

Плато КАЧЕРИС, руководитель компании Trout Cacheris: «Оба дела основаны на заявлениях и фактах, которые приобщены к делу. Все факты открыты для общественности. Все, что там происходит, все судебные слушания абсолютно открыты, все документы доступны для чтения. Любой человек, и украинский гражданин в том числе, может не только все проверить и прочесть, но и лично присутствовать на слушаниях».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №5
20:14:16-20:16:03 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Венецианская комиссия оценила судебную реформу в Украине. Напомним, в июле был принят закон «О судоустройстве и статусе судей». В новом документе учтены около сотни ранее озвученных комиссией поправок. «Работу над ошибками» эксперты одобрили, но дали Киеву еще ряд рекомендаций. К примеру, комиссии не нравится, что в Украине суды создаются указами президента, а не отдельными законами. Подвергся критике также принцип формирования и объем полномочий Высшего совета юстиции. Авторы реформы готовы прислушаться к советам, но поясняют: многое обусловлено Конституцией Украины.

Сергей КИВАЛОВ, народный депутат Украины, председатель комитета ВР по вопросам правосудия: «Мы провели судебно-правовую реформу в рамках действующей конституции. И президент, и парламент нашли механизм реализации тех рекомендаций Венецианской комиссии. Поэтому все то, что связано сегодня с судебной реформой, - это первый этап. Я думаю, что мы сможем ее сделать, но для этого надо вносить изменения в Конституцию».

Олег ПАНЮТА, ведущий: И на этой же неделе Венецианская комиссия начала анализировать отмену политреформы 2004 года. Эксперты считают, что факт отмены Основного закона Конституционным судом является беспрецедентным в международной практике. Но, тем не менее, законность решения КС под сомнение они не ставят и уже в ноябре приедут в Украину, чтобы изучить ситуацию на месте.

Томас МАРКЕРТ, секретарь Венецианской комиссии: «Прежде всего, я хотел бы подчеркнуть, что решение Конституционного суда является окончательным и соответствующим закону. И мы не будем подвергать его сомнению. Это первый пункт. Тем не менее, мы видим, что эта ситуация является сложной с точки зрения юридической определенности и легитимности государственных институтов. Сейчас есть ряд вопросов - например, каков срок полномочий парламента, каковы полномочия тех или иных институтов и так далее. Все эти моменты нужно детально изучить. Думаю, что на следующей нашей сессии в декабре мы озвучим свое мнение по этим вопросам».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №6
20:16:04-20:17:03 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Страна адаптируется под новые политические правила жизни. Виктор Янукович дал месяц на сокращение управленческого аппарата и госструктур-двойников. Этим будет заниматься Комитет по экономическим реформам. Кроме того, глава государства обязал правительство подготовить законопроекты, которые должны привести законы Украины в соответствие с Конституцией. Кабмин начал с себя и сократил должности двух вице-премьеров. Президент уволил вице-премьер-министра по вопросам агропромышленного комплекса Виктора Слауту и вице-премьера по силовым вопросам Владимира Сивковича. Оба работали в правительстве с марта этого года. Виктора Слауту президент назначил своим советником, Владимир Сивкович стал заместителем секретаря СНБО. Как известно, Конституция 96-го года предусматривает всего три должности вице-премьеров, тогда как в последнее время их в правительстве было пять. Глава государства также поменял своего постоянного представителя в Крыму. Теперь вместо Сергея Куницына на полуострове президента представляет Виктор Плакида.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №7
20:17:04-20:18:28 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Ровно две недели осталось до выборов в местные советы. В Центризбиркоме отмечают практически стопроцентное финансирование процесса: деньги из бюджета на оплату бюллетеней и работы сотрудников комиссии выделены в полном объеме. Все необходимые 12 тысяч теризбиркомов сформированы и работают, как и более 30 тысяч избирательных участков. Главной проблемой организации выборов остается низкий уровень профессиональной подготовки членов районных и сельских комиссий. В ЦИКе едва ли не ежедневно сталкиваются с попросту безграмотно составленными постановлениями. Вместе с тем, на оформлении результатов голосования образованность членов комиссии сказаться не должна - утвержденные формы протоколов исключают вольную трактовку.

Михаил ОХЕНДОВСКИЙ, член Центральной избирательной комиссии Украины: «Ті повідомлення, які надходять до Центральної виборчої комісії, не дають абсолютно ніяких підстав для тверджень про якісь масові фальсифікації або порушення під час підготовки місцевих виборів 31 жовтня 2010 року. Натомість, дійсно, відомо для всіх, що ідеальних виборів в природі не існує. Порушення на виборах були в будь-яких країнах світу, вони, на жаль, будуть, вони є і в Україні. Але жодним чином не можна кваліфікувати такі порушення як системні, як масові».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №8
20:18:29-20:24:43 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Самая успешная операция в истории киберпреступности - так западная пресса назвала совместную работу спецслужб нескольких стран.

Украинские разведчики вместе с коллегами из США, Великобритании и Нидерландов задержали хакеров, которые украли деньги с зарубежных банковских счетов. Речь идет о сотнях миллионов долларов. Украинцы в этой преступной группе были не последними. Наши специалисты высоко ценятся за рубежом. Подтверждение тому - Силиконовая долина, где все чаще можно услышать украинский язык. Максим Драбок побывал там, где лучшие компьютерные умы трудятся во благо человечества, а не личного обогащения.

Максим ДРАБОК, корреспондент: Знаменитая Силиконовая, а точнее - Кремниевая долина. Высокие технологии рождаются там, внизу. Светлые головы со всего мира съезжаются в долину - в основном индусы, азиаты и выходцы из бывшего Советского Союза. Русскоговорящий квартал прозвали «эйчванби» (H1B) - по названию рабочей визы. Еще полвека назад долина славилась лишь своими сливовыми садами, оливками да вином. Теперь это центр цифровых технологий, приносящий колоссальные доходы. Здесь больше всего богатых американцев, это место называют еще «долиной миллионеров». И в то же время «долиной смерти» - за сокращение рабочих мест из-за глобальной компьютеризации. В этих лабораториях создают будущее. Здесь сконцентрирована критическая масса мозгов и денег, что и дает результат. Дмитрий Точильник родом из Луганска. В Америке уже 13 лет. Он разработал систему для быстрого и безопасного обмена медицинскими данными между госпиталями. Это очень важно для Калифорнии, где живут знаменитости. Желтая пресса частенько нанимает хакеров, чтобы получить информацию о состоянии здоровья голливудских звезд.

Дмитрий ТОЧИЛЬНИК, разработчик, специалист по компьютерной безопасности: «Данные зашифровываются, и если попадают в чужие руки без необходимых ключей, их просто невозможно расшифровать. Если у хакера есть годы на расшифровку данных - может, это и произойдет. Пока что не было таких случаев. Но, как тут говорят, never say never».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Киберпреступность в Америке - уже давно обычное явление. Деньги стали электронными и кражи тоже перешли в виртуальную плоскость. Идет охота не на бумажник, а на пластик с набором цифр.

"Здравствуйте! Это отдел безопасности банка. Мы хотели бы перепроверить последнюю финансовую активность на счету Максима Драбка».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Банк блокирует счет, если вы без предупреждения совершаете крупную покупку в другом штате или другой стране. Это работает, когда карточку украли и ею пытаются расплатиться. Но когда номер счета и пароли получены через інтернет, лишиться сбережений можно в считанные секунды. Алекс - бывший хакер. Еще в Украине взломал счета своих конкурентов по бизнесу. Но уверяет: деньги не трогал, а сделал это, чтобы доказать свое кибермастерство. В Америке старается вести честный образ жизни. Лишь пару раз оценки сына поменял в базе данных школы. Мол, к нему несправедливо отнеслись учителя.

Алекс, бывший хакер (Калифорния): «Любой компьютер, подключенный к інтернету - это потенциальная жертва для хакера. Я или любой хакер может написать программку, которая по самому простому протоколу, по інтернетовскому протоколу, передаст информацию на компьютер, программу, которая может скачать оттуда все, что угодно».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Ни много ни мало - 200 миллионов долларов украла из банков нескольких стран группа хакеров. Молодых людей задержали сотрудники спецслужб США, Украины и других стран. Это была одна из самых успешных операций в истории киберпреступности, написала газета Financial Times. И отметила: если группа хакеров присваивала по 70 миллионов долларов в год, жила в Украине и не смогла прикрыть свои преступления подкупом нужных людей в спецслужбе - это хороший сигнал.

Валерий ХОРОШКОВСКИЙ, глава Службы безопасности Украины: «Дуже важка була операція. Вона проводилася одночасно у багатьох країнах. І, звичайно, для нас це була ще й професійна честь - спрацювати чітко для того, щоб не тільки були «зловлені на гарячому» хакери, а й для того, щоб була можливість зібрання доказів. І сьогодні всі пересвідчились, що Служба безпеки працює з цим на належному рівні».

Максим ДРАБОК, корреспондент: В Вашингтоне опытом борьбы с киберпреступностью глава СБУ поделился с руководством американских спецслужб. Говорит, ФБР и ЦРУ убедились в надежности партнерства с Украиной. Сейчас обрабатываются данные с изъятых жестких дисков. Одно из главных доказательств - оборудование стоимостью в 100 тысяч долларов. С его помощью хакеры создавали вирусы, взламывали серверы и переводили деньги из банков на свои счета.

Дэвид ШЕПАРД, атташе по правовым вопросам ФБР при посольстве США в Украине: «Наше сотрудничество было очень эффективным. ФБР предоставит всю необходимую помощь СБУ, чтобы этих преступников можно было судить в соответствии с украинским законодательством».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Україна - один из центров хакерства. Мозги есть, а реализовать их негде. Вот молодые люди и становятся киберзлодеями в поисках заработка и самоутверждения. В Силиконовой долине даже хакеру дают шанс начать работать, не нарушая закон.

Алекс, бывший хакер (Калифорния): «Тут множество «контестов» - конкурсов, которые поощряют взобраться на хорошо охраняемый сайт. Если тебе удается это сделать, то ты становишься специалистом с большим спросом».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Алекс так и сделал. Теперь он по другую сторону баррикад. Средняя зарплата в Силиконовой долине - 12-15 тысяч долларов в месяц. И это далеко не предел. Кузница кадров долины - Стэнфордский университет. 70 лет назад ему удалось решить проблему «утечки мозгов» и остановить отток випускников в другие штаты. Все началось со студентов Уильяма Хьюлетта и Дэвида Паккарда. Их убедили остаться в долине, создали условия для научных разработок, и молодые люди открыли свое предприятие. Теперь это компьютерный гигант. Основатели Google, Yahoo! и множества других компаний - тоже випускники Стэнфорда.

Джон ПИРСОН, директор Международного центра Стэнфорда: «Хакеры частенько пытаются взломать базы данных Стэнфорда, так как с каждым годом все больше информации о научных разработках, доступ к зарплатам и фондам хранится он-лайн, а не в бумажном виде».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Атаки хакеров здесь обычное дело. Но центр информбезопасности с ними успешно справляется. Да и студенты так оттачивают свои антихакерские навыки. В Силиконовой долине работают 25 часов в сутки. Не боятся рисковать, придумывая что-то новое и вкладывая в него деньги. Здесь постоянная конкуренция интеллекта с интеллектом, капитала с капиталом. Изобилие мозгов и денег дополняет друг друга. Когда появится подобная Силиконовая долина и в нашей стране, меньше будет и хакерства с брендом Made in Ukraine.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №9
20:25:24-20:31:54 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Україна на пороге новой эпидемии гриппа, предупреждают медики. В прошлом году первая вспышка массовых заболеваний началась с Тернополя. «Подробности недели» проверили, что изменилось в местных больницах, есть ли медикаменты и необходимое оборудование для лечения и оценили подготовку в масштабах страны. Какие разновидности гриппа будут в этом году и готова ли Україна к эпидемии - знает Вениамин Трубачев.

"Можемо витягнути з пакета. Трубки індотрохіальні для інкубації».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Все эти таблетки, ампулы и марлевые повязки сейчас специально заготавливают для борьбы с эпидемией гриппа. Лекарств точно хватит не только чтобы встретить, но и эффективно бороться с болезнью.

Станислав ПАЛАМАР, заместитель главного врача Тернопольской коммунальной больницы №2: «В лікарні створений запас лікарських засобів, засобів індивідуального захисту, противірусних препаратів, антибіотиків, дезінфікуючих засобів».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: В Тернополе так тщательно готовятся к эпидемии неспроста. Именно эта западноукраинская область в прошлом году первой пострадала от пандемического - в народе «свиного» - гриппа. И самых тяжелых больных в регионе привозили именно в эту больницу.

Андрей СЕМКИВ, завотделением анестезии и интенсивной терапии Тернопольской коммунальной больницы №2: «В нас пройшло через відділення 11 хворих важких з грипом, двоє з них померло. Померли двоє вагітних».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Кашель, температура и насморк - по симптомам обычная простуда. Затем воспаление легких - и человек умирает. Пневмония, чума, или вовсе неизвестная болезнь - каких версий только не выдвигали в прошлом году. Позже удалось установить: это тяжелая форма «свиного» гриппа. Во время прошлогодней эпидемии в Украине умерли 1128 человек. За этот год в Тернополе открыли лабораторию, где за несколько часов могут определить разновидность гриппа. В больницах установили новое оборудование, например, аппараты искусственной вентиляции легких. Их, правда, только два, но хоть что-то обновили.

Андрей СЕМКИВ, завотделением анестезии и интенсивной терапии Тернопольской коммунальной больницы №2: «Звичайно, ми зараз готові більше, ніж були тоді. У нас є боксовані палати, де ми можемо ізолювати ще хворих, які тільки з підозрою на грип. Вони не можуть бути в нашому загальному. Ну, звичайно біда навчила нас. Не так, як було колись».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: После начала прошлогодней эпидемии в стране началась паника, ведь долго не могли определить, что за болезнь свирепствует в Украине. Больницы переполнены, в школах карантин, в армии приостановили призыв. Год назад в аптеки выстраивались очереди. Люди толпились даже вот здесь, на улице. Самый дефицитный товар: таблетки против простуды, оксолиновая мазь и обычные маски. Их продавали втридорога, цены доходили за одну штуку до десяти гривен. Сейчас ажиотажа нет, возле прилавков малолюдно, и полки гнутся от изобилия лекарств. Да и за такую же маску просят не больше двух гривен. На этом складе - 250 тысяч упаковок «Тамифлю», разрекламированной панацеи от свиного гриппа. Только вот срок годности на некоторых коробках - конец 2010-го. Но таблетки решили не утилизировать.

Василий ТРУХАН, управляющий базой медпрепаратов государственного предприятия «Укрвакцина": «Фирма выдала инструкцию, новую, перерегистрировала свой препарат, что они срок годности продлевают еще на два года».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Лекарств закупили в прошлом году столько, что их хватит на несколько лет. Но вот когда нужно вскрыть неприкосновенный запас и когда именно начнется эпидемия, министр здравоохранения не уточнил.

Зиновий МЫТНИК, министр здравоохранения Украины: «Тут треба гадати. коли почнеться епідемія грипу, або хвиля грипу коли почнеться. Нам обіцяли епідемію грипу весною, другу хвилю так званого каліфорнійського грипу - Бог милував. Може, Бог милує і тепер».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Не помилует, считают ученые. В Институте эпидемиологии и инфекционных заболеваний определили, когда начнется массовая вспышка гриппа.

Светлана ДОАН, заместитель директора Института эпидемиологии и инфекционных заболеваний имени Льва Громашевского: «Мы ожидаем эпидемию гриппа где-то в конце ноября - в начале декабря».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: На территории Украины основными будут три вида этого заболевания. К двум из них украинцы уже адаптировались, в том числе к «свиному». А вот новый для страны вирус - H3N2 - будет самым распространенным, считают ученые.

Светлана ДОАН, заместитель директора Института эпидемиологии и инфекционных заболеваний имени Льва Громашевского: «Гриппозная инфекция может вызывать активизацию вот этих соматических заболеваний, и человек умирает не от самой гриппозной инфекции, а от осложнений, которые вызывает вот этот вирус гриппа».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Если «свиным» гриппом в основном болели молодые люди 20-40 лет, то нынешней осенью и зимой инфекция больше навредит здоровью старшего поколения. Чтобы уберечь себя, врачи рекомендуют делать прививки уже сейчас, дальше затягивать нет смысла. Нужно чтобы иммунитет успел восстановиться.

Зиновий МЫТНИК, министр здравоохранения Украины: «Ми забезпечили реєстрацію і наявність вакцин на наших оптових складах і в аптечній мережі. Так що проблеми з вакцинами на нинішній день немає, її досить в достатній кількості у всіх аптечних закладах, у всій аптечній мережі і аптечних складах».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Министерство разрешило использовать пять видов вакцины. Мы пытались найти хоть одну в коммунальных больницах столицы, и выяснить, сколько людей делают прививки. Но сделать это так и не удалось. Почему - объяснил главный иммунолог Киева Олег Назар. Оказывается, вакцины просто нет.

Корреспондент: «Но в данный момент вакцины нет?"

Олег НАЗАР, главный иммунолог Киева, директор Киевского центра клинической иммунологии: «В данный момент нет, сейчас будут проводиться торги и организовываться закупки вакцины. Требуется время для этого».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Похожая ситуация и в регионах. В Виннице, как и в прошлом году, сделать прививку сложно. Хотя на закупку вакцины для больниц и аптек область дополнительно выделила 180 тысяч гривен.

Таисия КОВАЛЬЧУК, работник аптеки: «Вакцины в этом году не спрашивали. Не было такого, чтобы спрашивали, інтересовались. На данный момент у нас их пока и нет. Берем только под заказ, если надо будет».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Сейчас делают прививки только в частных клиниках. В этом столичном кабинете - уже сотый человек. Вакцинация в стране не обязательная, и желающие пройти ее платят деньги из своего кармана. В Тернополе научены горьким опытом прошлого года и внедряют свое новшество в борьбе с гриппом - услугу «врач по вызову». Для этого каждый житель города должен знать номер мобильного своего участкового.

Ольга ЯРМОЛЕНКО, начальник управления здравоохранения Тернопольского городского совета: «На випадок, коли захворіє, не йти в поліклініку, а поконтактувати з лікарем по телефону, коли б це не було, і лікаря викликати до себе додому».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: По статистике, большинство украинцев прививкам не доверяет. Да и если заболели, к врачам обращаются не всегда, к лекарствам относятся настороженно и предпочитают заниматься самолечением. Продавцы на рынках и в магазинах тоже готовятся к эпидемии. Чеснока, лука, меда и лимонов, в отличие от вакцины, сейчас на витринах в достатке.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №10
20:31:55-20:39:05 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Грипп коварен, но он излечим. К сожалению, этого нельзя сказать обо всех болезнях. Многие недуги причиняют невыносимую боль и страдания, и помочь человеку можно лишь добрым словом и возможностью дать достойно уйти из жизни. Каждый год около 800 тысяч наших сограждан требуют специального ухода. О таких людях заботятся в хосписах - медицинских учреждениях, где ухаживают за неизлечимыми пациентами. В Украине хосписы есть, но пересчитать их можно по пальцам. Да и содержатся они исключительно благодаря добрым людям и мужеству медперсонала. В этом убедился Руслан Ярмолюк.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: В зимнем саду - трель птиц, журчание воды и благоуханье цветов. Райский уголок в нерайском месте - приюте для умирающих.

Алексей КАЛАЧЕВ, заведующий отделением паллиативной медицины Киевской городской онкобольницы: «Пациенты 4-й группы, которые не подлежат дальнейшему лечению. Стационар рассчитан на 25 коек, за год проходит 500 больных».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Это единственный в Украине онкологический хоспис, соответствующий европейским стандартам. Образец совершенства паллиативной медицины только-только зарождается в стране. Отдельная палата, спецоборудование, медсестра и обезболивающие в неограниченном количестве, в которых так нуждаются эти пациенты. И все - бесплатно, за счет города.

Вячеслав КОЛОТИЛИН, пациент отделения паллиативной медицины Киевской городской онкобольницы: «Такая болезнь, что болят кости. Не знаешь, что утром будет болеть. Сейчас боли тупые такие, терпимые. Читаю, телевизор смотрю».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Этажом ниже, в маленькой церквушке отец Василий читает молитву за исцеление онкобольных. Каждый день, без выходных. Ведь когда медицина бессильна, надежда одна - на Бога. Священник венчает, крестит и исповедует здесь, прямо у больничной койки.

Отец Василий, настоятель храма Великомученицы Варвары: «Люди знають, що таке відділення, і знають про свій предсмертний час. Люди глубоко сповідують гріхи».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: В хосписной помощи, согласно оценкам Института паллиативной медицины, ныне нуждаются полмиллиона неизлечимо больных украинцев. На сто тысяч населения необходимы около восьми тысяч коек, а есть не более семисот.

Юрий ГУБСКИЙ, директор Института паллиативной и хосписной медицины Минздрава Украины: «Не більше 30 осіб має бути в хоспісі, і має бути одна людина в палаті - інакше негуманно. Хоча б в області, а в мільйонниках-містах - по два станціонарних хоспіса».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Но денег у министерства хватает только на зарплату сотрудникам профильного института и аренду двух комнат, где они и обитают. В регионах хосписы выживают за счет гуманитарной помощи, пожертвований и скудных денег из местного бюджета. Рождение и смерть. Вот коростенский роддом, напротив - хоспис. Там - радость, здесь - печаль. В хосписе Святой Елены неизлечимо больные, отвергнутые обществом находят последний приют. И каждый год число тех, кто нуждается в специальном уходе, растет. А государство до сих пор не приняло программу развития хосписной медицины. Это значит, что 80 процентов больных раком умирают дома, и только 20 процентов - в больницах и хосписах. За этими серыми стенами хосписа - светлые души медсестер и пациентов.

"Доброе утро, девочки! Как вы здесь живы и здоровы? Давайте давление померяем».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Девочки - это женщины, пациентки хосписа. Они прикованы к постели. Не пошевелить ни рукой, ни ногой. У этой молодой женщины - рак и рассеянный склероз. Пару минут она с нами общается, а уже через секунду - не узнает. Даже имена родных, которые ее навещают, написала на бумажке. Соседка по палате - 70-летняя Любовь Петровна - всех своих близких помнит по именам, только вот навестить ее уже не кому. Все умерли.

Любовь КУПРИНЕНКО, пациент хосписа Святой Елены: «Покалічило руки, ноги і руки. Немає нікого. Сама».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: На лице улыбка, а в глазах - слезы. Санитарка Ира за 900 гривен зарплаты согревает неизлечимо больных своим душевным теплом. Домашний уют - вот чего так не хватает этим людям, стоящим на пороге в вечность. Сестричка и как психолог, и как дочь для пожилых людей.

Ирина САТАРОВА, сестра хосписа Святой Елены: «Тяжело конечно, люди лежат у нас долго, не один год. Привозят - бабушки. Привязываешься к человеку, когда умирает - у нас стресс».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: И тогда медсестры прячутся в подсобках и дают волю чувствам. А затем, после 24-часовой смены, трудовая терапия. На своем подсобном хозяйстве сотрудники хосписа выращивают овощи. Завхоз Валентин Иванович ведет в закрома приюта.

"Це наш мінісклад. Тут продукти, овочі, які вирощуєм на своєму підсобному хозяйстві. Закрили помідори чи салатики».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Из этих продуктов повар Тамара готовит обед. Все свежее и натуральное. Что вырастили, то и съели. Хлеб бесплатно дает местный завод.

"Варимо сьогодні борщ зі сметаною. Готовимо, як дома. На друге - сосиски».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Валерий Иванович подтягивается, как в молодости. Правда, не на турнике, а на койке. Сейчас привезут еду. Встать он не может. У мужчины сломан позвоночник - обвалилась крыша гаража. Поэтому есть придется полулежа. И так уже второй год.

Валерий ПИНОНИК, пациент хосписа Святой Елены: «Все мое желание - ничего не хочу, ни денег, ни богатства - только здоровья. Поправиться, стать на свои ноги».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Боли в спине и ногах не унимаются. Но в приюте есть только обычные медикаменты, а остро необходимые наркотические обезболивающие получают только через «скорую». Поэтому сестричка вновь наберет онколога и вызовет 103.

Людмила БУСЛАЕВА, заведующая хосписом Святой Елены: «Через те, що не маємо статусу стаціонарного відділення і що нас обслуговують патронажні сестри Червоного Хреста, то звідти ідуть проблеми з ліками і наркотиками. Ми шукаємо вихід. Хворі на собі цього не відчувають, але нам дуже важко. Треба домовлятися з онкологом, а онкологу - зі станцією швидкої».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: За окном палаты Ирины Олейник меняются времена года. Женщина, пережившая инсульт, не может пережить одиночества. Семья - в Киеве, она - в Коростене. И когда ей особенно грустно, открывает семейный альбом, чтобы на несколько минут, а то и часов, вновь оказаться дома.

"Смотрю - это самое дорогое, что есть. Немножко бы походить - и можно умирать».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
17.10.2010 5:30:16

Сюжет №12
20:45:11-20:46:28 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Новый-старый чемпион: сегодня ночью в Гамбурге Виталий Кличко в 5-й раз защитил титул чемпиона мира в супертяжелом весе по версии WBC. Победу присудили единогласным решением судей. Если Кличко-старший отстоял титул, то американец Шеннон Бриггс отстоял все 12 раундов, что с соперниками Виталия случается редко. Он принял на себя град ударов, несколько раз от нокаута его спасал гонг, но, тем не менее, на помост ринга Бриггс так и не упал. После боя американца госпитализировали. Ночь он провел в реанимации. Врачи опасаются, что у боксера может открыться внутреннее кровотечение. Так что победителю пришлось делиться впечатлениями от поединка самому.

Виталий КЛИЧКО, чемпион мира в супертяжелом весе по версии WBC: «Поединок прошел односторонне, я контролировал полностью моего соперника, видел все его движения, не дал ему никаких шансов, за исключением небольших синяков над моим левым глазом. Тем не менее, бой закончился, так как закончился. Я очень хотел завершить его нокаутом, послать Бриггса на помост ринга. Но не получилось, извините, и такое бывает. После тех ударов, которые он принимал, я действительно задумывался, не из бетона ли у него голова».

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №1
18:47:10-18:56:25 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Україна у жалобі. Цього тижня на Дніпропетровщині у Марганці сталася жахлива транспортна аварія, найбільша в історії незалежної України. Маршрутний автобус «Богдан» вщент забитий людьми виїхав на залізничну смугу і зіткнувся з локомотивом. Удар був такої сили, що 42 пасажири загинули на місці, ще троє людей померли в лікарні. Життя кількох поранених досі висить на волосині. Пояснити причини трагедії поки не може ніхто. Усі гадають, чому водій маршрутки виїхав на переїзд, коли пасажири вже бачили потяг і кричали про небезпеку? Слідчі розглядають усі можливі версії, аж до належності водія до якоїсь секти.

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Від її дому до колії якихось 30 метрів. Коли все сталося, жінка саме поралася на городі.

Жінка: «Лєпьошка була, маршрутка в лєпьошку. Вирізали трупи».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: 116-й кілометр переїзду «Нікополь-Марганець» став останнім для 45 пасажирів. О 9:25 ранку автобус «Еталон» за маршрутом 1А несподівано поїхав назустріч локомотиву. Удар був такої сили, що автобус протягнуло ще 423 метри. 43 людини загинули миттєво.

Чоловік: «Когда прибежал, то увидел что метров за 50 начинают люди лежать, маршрутки я не видел. Как будто кто-то выложил в ряд».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Для Олександра Буряка це стало і особистою драмою.

Олександр БУРЯК, мешканець Марганця: «Начал кричать - Оксана. Никого не было. Стояла «скорая помощь». Передо мной минут за 10 приехала. Я посмотрел в заднее стекло, увидел Оксану».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Чому сталася трагедія, ніхто достеменно пояснити не може. Запитань більше, ніж відповідей.

Оксана БОЙЧЕНКО, постраждала: «Когда люди начали кричать - водитель, что вы делаете, остановитесь, поезд... Я увидела как идет локомотив на скорости. И водитель как бы пытается проскочить».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Очевидці переконують, що водій спочатку зупинився на переїзді, відреагувавши на вимогу світлофора і навіть вийшов з маршрутки. Пропустивши потяг, відразу рушив, не дочекавшись поки вимкнеться червоне. Так само думають і у нікопольському депо, звідки їхав злощасний локомотив.

Чоловік: «Два пути и переезд. Вот так поезд прошел. А отсюда идет этот локомотив одиночный. И уже переездная сигнализация включилась от того, что этот электровоз едет. А тот поезд прошел. Я так понимаю, что водитель увидел, что поезд прошел и думал, что он уже освободился».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Розказати, що сталося насправді, могли б і самі машиністи. Та їх від преси бережуть.

Жінка: «Он ехал и на него смотрели эти глаза. Сделать что-нибудь он не мог. Что он вам скажет? Он там разговаривать не может».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: У депо нам повідомили, що машиністи беруть участь в експерименті, який допоможе визначити, чи не перевищував локомотив швидкості та чи вчасно почав гальмувати.

Жінка: «Я скільки тут живу, 10 год, щоб так локомотиви літали, я ще не чула. Дуже швидко їхав».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: У вину машиністів мало хто вірить. Навіть якщо він рухався з дозволеною швидкістю до 80 кілометрів, удар був би смертельним.

Жінка: «Есть расчетный тормозной путь у него. Конечно, он сразу применяет экстренное торможение. Затормозить он не может сразу».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Інше питання - чому на шляху електровоза опинилася маршрутка? Історія уже обросла чутками і слідство розглядає навіть версію участі водія у деструктивних сектах. Його дружина це заперечує.

Тамара ГРЕЧКО, вдова загиблого водія: «Он водитель от Бога. Он это любил, и уже давно, больше 30 лет. Работал в АТП, он был на ликвидации аварии, по таким спиральным серпантинным линиям и дорогам ездил».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: До того ж зранку 56-річний з понад 30-річним стажем отримав медичну довідку, що здоровий.

Жінка: «Якщо ти водій, настоящий водій, ти їдеш до такого переїзду, тобі що - голову повернути наліво і вправо було важко?"

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: 15 років тому пані Марія вдосталь навоювалася з недисциплінованими водіями. Вона працювала якраз на цьому переїзді біля Городища черговою. Раніше тут був шлагбаум.

Марія ДОННІК, колишня чергова переїзду: «Ніхто б не поїхав. Дежурна за це відповідає. Це було дуже строго».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Та в один прекрасний день чиїмось мудрим рішенням шлагбаум на переїзді через жваву колію вирішили ліквідувати.

Жінка: «Платить надо. Тепер ми заплатили, як Азаров сказав, людськими життями».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: В Україні близько 10 тисяч залізничних переїздів. І лише чверть з них обладнані шлагбаумами. Ось так виглядає справді регульований контрольований переїзд. Ймовірність зіткнення з потягом тут мінімальна. А ось такий переїзд біля села Нове Запоріжжя, де у той же чорний вівторок сталася ще одна трагедія. 154-й кілометр залізниці «Кривий Ріг-Запоріжжя». Саме тут о 8-й годині ранку вівторка товарний поїзд зіткнувся з трактором. Уже через годину 50 кілометрів по цій колії далі локомотив протаранив переповнену маршрутку. Містика, лихий жарт долі. Назвати можна як завгодно, але той електровоз рухався сюди, щоб відтягнути товарняк, який забрав життя тракториста. Товариш загиблого Анатолія розповідає, що на цьому переїзді аварії траплялися вже не раз. Але скільки б людей не гинуло, на переїзд не звертають жодної уваги. Ще одне запитання - чому автобус був забитий вщент, хоча за правилами може перевозити не більше 40 пасажирів? Комісія з розслідування причин катастрофи очолив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Приїхав до Марганця і президент України. Віктор Янукович спочатку відвідав поранених у лікарні, а потім побував на злощасному переїзді.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Ми обов'язково зараз перевіримо і ліцензії, і стан рухомого складу. Якщо водій їде на червоне світло, як до цього відноситися? Здорова це людина чи ні? І як мінімум він повинен йти на експертизу психічну. І це треба записати в законі».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: А тим часом у лікарнях Марганця та Дніпропетровська лікарі продовжують рятувати людей. Вціліли лише 8 пасажирів. 5-ро залишаються у важкому стані. Лише двоє пасажирів відбулися порівняно легкими травмами. Обоє стояли біля дверей в кінці автобуса.

Чоловік: «Мати неймовірно щаслива. Моя ввічливість, що я пропустив пожилих людей, а остався останній, мене це врятувало».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: А ще Бог і янгол-охоронець. Перед поїздкою Дмитро помолився біля місцевого храму.

Дмитро ОЛІЙНИК, постраждалий: «У мене сильний янгол-охоронець. Піду церкву, обов'язково поставлю свічку».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: За свій дивовижний порятунок і за спасіння душ загиблих.

Дмитро ОЛІЙНИК, постраждалий: «Представляешь, стоишь на остановке, всех видишь, здороваешься с ними, садишься в этот автобус, проходит 10 минут и ты видишь этих людей рядом лежащих по запчастям».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Дивом врятувалася і знайома Дмитра Оксана. Саме в цій маршрутці і в цей час опинилася випадково.

Оксана БОЙЧЕНКО, постраждала: «Возле меня женщина лежала Света Фролович. Она с сыном ехала. Она звала сына. Антон, Антон, найдите Антона. Мальчику 18 лет».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Тут готуються до похорону. Свого сина Світлана Фролович так і не догукалася.

Сергій, друг загиблого Антона: «Він їхав у маршрутці на ринок скупляться. У нього у сестри день народження був, і він їхав скуплятися. Не доїхав».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Друг Антона Сергій ледве стримує сльози. Загибель хлопця стала трагедією для всієї школи, де він навчався. 14 жовтня Марганець нагадував одну велику траурну процесію. Одночасно стільки людей в місті не ховали ніколи. Поховання за кошти держави. Постраждалі і сім'ї загиблих отримують по 100 тисяч гривень відшкодування. Та ніякі гроші не можуть компенсувати життя людей, загиблих у катастрофі, якої можна було уникнути.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №2
18:56:26-18:57:00 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: На жаль, трагедія у Марганці стала цього тижня не єдиною аварією на залізниці. Уже за день поблизу Києва автомобіль «швидкої допомоги» зіткнувся з пасажирським потягом «Київ-Трускавець». На цьому переїзді, на відміну від дніпропетровського, був шлагбаум. Але водій об'їхав його і по зустрічній смузі виїхав на залізничні колії. Певно дуже поспішав. У машині «швидкої» була вагітна жінка та її чоловік. Але від страшного удару молоде подружжя загинуло.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №3
18:57:01-18:57:15 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У Криму поблизу Керчі затонув суховантаж «Василій» з 12 моряками на борту. 3 з них, зокрема і капітана досі не можуть знайти.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №6
18:58:45-19:07:30 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: В уряді стало менше на 2 віце-прем'єрів. Цього тижня президент Віктор Янукович звільнив Володимира Сівковича та Віктора Слауту. Власне, він просто привів склад Кабміну у відповідність до Конституції 96 року. За нею віце-прем'єрів в уряді має бути тільки 3. Миколу Азарова вибір президента не здивував. Вони обговорювали, кого залишати на посаді, а кого переводити на іншу роботу. І про це український прем'єр заявив у Брюсселі. Там Азаров зустрічався із президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм, комісаром ЄС з питань розширення Штефаном Фюлле та багатьма іншими впливовими європейцями. У центрі переговорів - майбутнє підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також підготовка до двостороннього саміту, що відбудеться в листопаді. Саме на ньому європейці мають чітко сказати, які кроки повинна зробити Україна, аби отримати безвізовий режим. Микола Азаров вкотре закликав європейських бізнесменів інвестувати в Україну і нагадав, що ми маємо найкращі в світі чорноземи і можемо нагодувати Європу. Щоправда, це у перспективі. А поки Україна і сама сподівається на продовольчу підтримку з-за кордону. Цього тижня уряд негайно розробив проект закону, який знижує або скасовує ввізне мито на низку продовольчих товарів. Дешевим імпортом вирішили вдарити по цінах, які рвуться догори і встановлюють рекорди. Експерти шукають причини у світовій продовольчій кризі і в спекотному літі. Президент Віктор Янукович вважає, що підвищення цін може бути результатом змови.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ціни б'ють рекорди. Вереснева інфляція в Україні перевершила найпохмуріші прогнози.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «У вересні ми мали надзвичайно високу інфляцію - 2,9% - це надзвичайно висока інфляція».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Продукти харчування подорожчали в середньому на майже 4,5%. Найвище підскочили в ціні яйця - у півтора рази. У групі ризику залишаються овочі і молокопродукти. Цього тижня додалося масло у ціновий вогонь. У порівнянні із серпнем кілограм масла подорожчав на 3-3,5 гривні. Влада занепокоєна. Заговорили навіть про змову виробників. Президент доручив уряду розібратися і вжити заходів. Відомий російський економіст і міністр економіки Герман Греф добре знає, що таке спекулятивний чинник, але каже - не він головний. У всьому світі дорожчає продовольство. Навіть у стабільній Європі з початку року харчі подорожчали на 17%.

Герман ГРЕФ, голова правління Сбербанку Росії: «Это абсолютно не зависит от чьих-то сговоров, хотя, конечно, производитель пытается пользоваться ситуацией и от части спекулятивная составляющая в этом росте присутствует. Но мы видим, что все-таки главная причина - неурожай».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Посуха і пожежі знищили третину врожаю в Росії. Серйозно постраждали інші країни-виробники зерна. Його дефіцит на світових ринках миттєво спровокував зростання цін на все продовольство.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Наша країна не ізольована від світового ринку. І природно, що ці проблеми торкнулися і нас. Уряд робить все можливе для стабілізації ситуації».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Перше, що зробив уряд, обмежив експорт зернових задля продовольчої безпеки держави. Аграрії у відповідь лише розвели руками.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «Ми забезпечені на даний момент продовольчою пшеницею на 2,5 роки наперед».

Володимир КЛИМЕНКО, президент Української зернової асоціації: «О какой продовольственной безопасности государства может идти речь, когда даже треть того, что нужно отправить на экспорт, в настоящий момент еще не отправлена?"

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим часом Росія вже домовилася про поставки зерна з Казахстаном, а могла би купити у нас.

Герман ГРЕФ, голова правління Сбербанку Росії: «Если вы заботитесь о своих производителях, вы должны дать возможность им все-таки оставшуюся часть урожая продать по более высокой цене, чтобы они не обанкротились».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У черзі за хлібом стоїть і Грузія.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Вона звернулася офіційно до України за допомогою, щоб Україна поставила це зерно. Грузії просто не має що їсти. Вона імпортує. А ми закриваємо кордони».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Експерти підозрюють - обмеженням експорту уряд прагне стабілізувати ціни на харчі в середині країни.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «Якщо говорити про дуже короткий проміжок часу, то заборонивши експорт, безумовно ціни впадуть».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Для уряду завдання номер один - наповнити задешево аграрний фонд. Це близько 5 мільйонів тонн зерна. Та головне - не перегнути палицю.

Володимир КЛИМЕНКО, президент Української зернової асоціації: «Как только мы запрещаем экспорт, значит мы сознательно участвуем в организации гибели десятков тысяч, сотен тысяч тонн зерна. Именно у тех производителей, у которых негде хранить».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Отож наслідки можуть бути непередбачувані.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Якщо вони будуть змушені продати по низьких цінах, відповідно не відомо, чи будуть гроші для того, щоб провести весняну посівну кампанію, і тоді ми вже будемо змушені імпортувати зерно через те, що не посіяли і не виростили».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Імпорту вже зараз дають зелене світло. У Брюсселі Микола Азаров заявив, що проситиме парламент знизити до нуля ввізне мито на молоко, масло, картоплю, жито та гречку. Все - аби наситити ринок і не дати цінам зростати далі.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Це абсолютно вірний і правильний крок через те, що гречки цього року інакше не вистачить Україні».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ціну на гречку вдалося зупинити, а дефіцит крупи допоможе ліквідувати Китай, якщо не завадить Росія. У росіян теж проблеми з гречкою і вони хочуть закупити у Піднебесної велику партію крупи. Не вистачає Україні і власного молока. Тут на допомогу нам має прийти Білорусь.

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики України: «У нас відбулися перемовини з білоруською стороною, яка готова збільшити обсяги поставки важкого масла, збільшити обсяги поставок сухого молока та молочних продуктів».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Проблему з молоком нинішній уряд отримав у спадок. Тваринництво давно пустили під ніж. Цього року додався до ціни і російський чинник. У Росії - великий дефіцит молока та сиру. Ціна там вища за українську і виробники вирішили цим скористатися.

Олександр ПРИЩЕПА, директор з закупівель сировини крупної молочної компанії: «Была достаточно необоснованная гонка за молоко с точки зрения всех переработчиков, все поднимали цены стремительно».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Поки ж можновладці ламають голову над тим, як наситити ринок, українці шукають місця, де можна дешевше затоваритися. На вихідних у київських завулках вирує жвава торгівля. Свою продукцію до столиці везуть селяни з усієї країни. Столичні мешканці розгрівають поживу мішками. Кияни від зростання цін наразі рятуються на продуктових ярмарках. Тут справді значно дешевше можна купити все від м'яса до картоплі до цукру і меду. Щоправда відбуваються ярмарки лише раз на тиждень і звісно ж далеко не на кожній вулиці. Та аграрії переконують - могли б завалити продовольством не лише кожну вулицю, а й кожен дім. Єдине, що їм потрібне, це інвестиції.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «Дадуть гроші і ми закупимо сучасну техніку, найкращі в світі технології .а земля у нас найкраща в світі, і ми втричі збільшимо виробництво продовольства. Це буде спасінням».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Шляхи спасіння бачать і в уряді.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Перш за все це створення цивілізованого продовольчого ринку. Це значний підйом нашого промислового комплексу. І система державних та корпоративних резервів, яка спроможна миттєво реагувати на ажіотажний попит населення. В цьому напрямку ми будемо рухатися».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Поки ж наші аграрії в нерівних умовах з Європою і навіть Білоруссю та Росією. Європейські уряди дотують сільгоспвиробників попри зауваження СОТ. Так голландському фермеру Антону Паардекуперу держава доплачує кілька євро за кожен кілограм експортного сиру.

Антон ПААРДЕКУПЕР, фермер (Нідерланди): «Якщо б не дотації держави, собівартість мого сиру була би на 2-3 євро вища, а отже мені б довелося піднімати ціну. Але я не знаю, чи купляли би тоді мою гауду».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У нас же навпаки. Аграрії дотують державу. За підрахунками Леоніда Козаченка, на 25 мільярдів гривень щороку, а собівартість нашої продукції чи не найвища у світі.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №7
19:07:31-19:15:30 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Справа чорних трансплантологів набирає обертів. У Києві таки затримали трьох лікарів Інституту хірургії і трансплантології імені Шалімова. Міліція підозрює, що вони входили до міжнародної групи, яка торгувала людьми для пересадки органів. Адвокати лікарів це заперечують, але слідство з'ясує. Головне, аби трансплантологи тепер не позбулися власних органів. Методи роботи у слідчих ізоляторах залишаються притчею. Цього тижня до суду передали справу щодо загибелі студента Ігоря Індила. Хлопця, затриманого увечері на дискотеці, зранку знайшли мертвим у камері. Міліціонери стверджують, що він упав і вдарився головою. Генпрокуратура теж не змогла довести, що хлопця забили до смерті. Дільничному міліціонерові та інспектору чергової частини райвідділу інкримінують лише перевищення службових повноважень та недбальство. Максимальна міра покарання - 8 років - реальну ж визначить суд. Тим часом сумних звісток про міліцейське свавілля не меншає.

Чоловік: «Я был связанный. Одна нога за спину и руки к ноге. Лежал на животе. Они брали меня поднимали и бросали просто на бетонный пол».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Вони - це працівники міліції столичного райвідділку.

Жінка: «Люди жалуются на вас. Говорят, что бьют здесь людей».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Роман про ці події згадує неохоче. Того вечора, 7 квітня, на таксі повертався додому. На червоне світло зупинилися біля патрульної машини. Міліціонерам, допускає, не сподобалося, що у таксі гриміла музика.

Роман ГРИГОРЯН, потерпілий: «Попросили меня выйти. Я вышел. Попросили документы, представились. Я показал им права свои. И после чего они сказали - присядь в машину».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Чому попросили вийти саме його, коли в машині було четверо пасажирів, не розуміє. Натомість батько Романа бачить єдину причину.

Віталій ГРИГОРЯН, батько потерпілого: «А что - не ясно? Лицо кавказской национальности. В день по 10-15 раз его обыскивают. Это унижение и оскорбление. Это уже не понятно что».

Чоловік: «Вот на такой патрульной машине нас забирали и привезли сюда. И держали здесь. Били и держали до 4-5 часов».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Разом з Романом сюди приїхала його дружина.

Жінка: «Я була в дежурній частині, де очікують, і чула як його там били. Він кричав сильно».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Жінка почала вимагати пояснень і сама втрапила до камери. А далі на власному тілі відчула, чому кричав Роман.

Чоловік: «Меня душили. Потерял сознание. Потом начали бить ее».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Наступного ранку подружжя змусили заплатити 300 гривень штрафу за хуліганську поведінку і випустили.

Чоловік: «Из райотдела вышли, поехали сняли побои. И с этими побоями сразу в прокуратуру».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В прокуратурі підстав, щоб порушити карну справу, не знайшли.

Петро ФІЦАЙ, помічник прокурора Святошинського району: «Вони подали скаргу на нашу постанову про відмову. І хочуть її оскаржити. Це щоб ви бачили, щоб об'єктивно матеріалів зараз немає».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Помічник прокурора пояснює - якщо не знайшли доказів побиття, значить не було і самої бійки. На свавілля в міліції, - розповідає, - громадяни чи не щодень скаржаться, а факти підтверджуються вкрай рідко. Це фотографії побитих і загиблих у міліції, зібрані харківською правозахисною групою.

Андрій ДІДЕНКО, харківська правозахисна група: «Катування в міліції це взагалі має латентний характер, прихований. І громадськість дізнається про випадки катування тільки завдяки таких неординарних ситуацій, коли вже вони виходять за рамки».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Уже навіть у МВС змушені зізнатися - у їхніх райвідділках гинуть люди. Лише за 9 місяців цього року - 28 жертв.

Дмитро АНДРЄЄВ, директор департаменту зв'язків з громадськістю МВС України: «На жаль статистика тут дуже хвилює нас».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Те, що для міліції прикра статистика, для родин загиблих - особиста трагедія. 13 червня тут у Святошинському райвідділку міліції міста Києва помер 25-річний Дмитро Ящук. Міліціонери стверджують - повісився. Родичі переконують - Дмитра вбили. А щоб приховати сліди злочину, інсценували самогубство.

Юрій ЯЩУК: «У нас никаких сомнений нету в том, что его смерть не случайна, что его убили».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Юрій Ящук розповідає, що у відділку брат пробув трохи більше доби. Його наркозалежного затримали за зберігання наркотиків. Після смерті міліціонери скажуть - самогубство здійснив через ломку. Юрій заперечує.

Юрій ЯЩУК: «Ломки не могло быть, потому что наркотиков ни в моче, ни в крови не было найдено. Последняя инъекция за 2-6 месяцев до смерти».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За версією міліції, хлопець повісився на шнурку від шортів, який у камеру проніс у шкарпетці.

Юрій ЯЩУК, брат загиблого Дмитра Ящука: «Версия о смерти, что сотрудники милиции не доглядели, что мой брат пронес шнуров от шортов в носке, сами понимаете, это просто фантастическая версия».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Утім у людей в погонах залізне алібі - на відео. У камері була відеокамера, яка спростовує всі закиди родичів.

Володимир ПОЛІЩУК, начальник центру громадських зв'язків ГУ МВС м. Києва: «Цей відеозапис, він одразу спростовує всі ваші виклики в бік міліції, що він був якимось чином працівниками міліції вбитий. Дмитро покінчив життя самогубством».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Родичі у правдивість запису не вірять.

Чоловік: «Видеозапись - это ничто иное как просто фальсификация. Мы в этом не сомневаемся».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Справу порушили за фактом халатності. Міліціонерів, які тоді чергували, звільнили з роботи. У столичній прокуратурі сьогодні перевіряють усі версії - від вбивства до самогубства.

Дмитро АЛЕЙНІКОВ, слідчий в особливо важливих справах прокуратури м. Києва: «Сказати, чи все правильно, можна буде сказати після проведення всіх необхідних слідчих дій. Як ви знаєте, вже зараз за клопотанням потерпілих призначено повторна судово-медична експертиза».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Харків'янина Петра Бушманова міліціонери затримали просто серед вулиці. Привезли у відділок і почали бити. Вимагали, щоб підписав зізнання, що торгує наркотиками.

Петро БУШМАНОВ, харків'янин: «Подписал. Ну а как? Если меня били, одевали пакет на голову, наручниками приковывали. После какого-то времени подписал. Я не стал дожидаться, пока они меня там вообще поломают».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Щоб забрати сина з міліції, родичі заплатили 8 тисяч гривень. Одразу зняли побої і пішли в прокуратуру і до суду. На суді міліціонер зізнався, що катував хлопця.

Петро БУШМАНОВ, харків'янин: «Решение вынесли в мою пользу. И компенсировали ущерб в размере 20 тысяч».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Для Романа Григоряна та родичів Дмитра Ящука вся боротьба ще попереду. Але статистика їх не втішає. Рішення на користь людей без погонів радше виняток, аніж правило.

Андрій ДІДЕНКО, харківської правозахисна група: «За ознаками злочину катування притягується дуже мало людей. Катуванню піддаються майже всі затримані, які підозрюються у вчиненні злочину».

Володимир ПОЛІЩУК: «Близько тисячі працівників міліції за роки незалежності вже загинули, а ви всіх підряд, всіх працівників міліції - мєнти, оборотні».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Подібні закиди в бік міліції вже кілька років не звучать в Грузії. Тут зуміли зупинити міліцейське свавілля. Стару гвардію поліцейських звільнили, набрали нових людей - не із системи. Повністю переобладнали і самі поліцейські будівлі. Так нині виглядає центральний апарат МВС - прозорість у повному розумінні. А це - звичайний райвідділок.

Іван БАНДЕЛАДЗЕ, заступник начальника районного управління поліції (Грузія): «Когда приводим задержанного, их родственники могут смотреть все процедуры, которые здесь происходят - допрос и так далее».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За рівнем довіри грузинська поліція нині поступається лише церкві. Українська міліція може хіба що заздрити своїм колегам з Кавказу.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №8
19:15:31-19:16:20 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Позаздрити цього тижня можна 50 кримськотатарським родинам. Після 20-річного чекання у квартирній черзі вони нарешті стали новоселами. 5-поверховий будинок у Саках зведений за гроші комітету національних меншин. Наступного року кримська влада планує здати ще один і нарешті взятися за довгоочікуваний реєстр репатріантів, про який на півострові говорять вже 20 років. На думку кримського прем'єра Василя Джарти, тільки після цього можна буде з'ясувати, скільки людей потребують житла, скільки для цього потрібно грошей і землі, аби поступово забезпечити помешканням усіх кримських татар і покласти край скандальним самозахватам.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №9
19:16:21-19:22:30 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Жителів інших регіонів країни теж балують місцеві чиновники. Вибори ж на носі. Цього тижня скінчилася реєстрація кандидатів. До омріяних бюлетенів потрапили не всі бажаючі. Пристрасті киплять.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Чим ближче до виборів, тим більше зростає напруга. Обірвані білборди кандидатів та погроми партійних офісів вже стали нормою для багатьох маленьких містечок. Васильків, невеличкий і донедавна спокійний райцентр нині перетворився на головне поле бою на Київщині. Виборча кампанія тут одна з найжорсткіших в області. Керівник васильківського штабу «Фронту змін» показує нам розбиті вітрини магазинів. Їх власники перебувають в опозиції до місцевої влади. За це, каже, їх і попереджають. На цих кадрах, що зафіксувала камера спостереження, братки у масках влаштовують погром.

Сергій БІРЮКОВ, голова васильківської міської організації політичної партії «Фронт змін": «Совсем недавно забросали камнями окно нашего офиса. И наверное в знак устрашения бросили учебную гранату».

Чоловік: «Але після гранати ще було і замінування, яке не підтвердилося».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Міський голова Василькова Сергій Іващенко заперечує свою причетність до погромів. Каже - його опоненти хочуть зірвати вибори, а тому не виключає, що нічні розбої - звичайні провокації.

Сергій ІВАЩЕНКО, міський голова Василькова: «Траекторія умовної гранати учбової, яка була якоби вкинута у вікно і попала на диван на одному радіусі - це слідчі дії».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Як би там не було, із кількох десятків кандидатів на посаду міського голови Василькова тервиборчком зареєстрував лише трьох. Не допустив до перегонів навіть популярних у місті людей.

Володимир ШЕСТАКОВ, мешканець Василькова: «Давление идет большое. В основном всех снимают просто, не объясняя причин просто. Самое інтересное, что не прошли мои фотографии как кандидата в мэры, а как по спискам, прошли».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Для реєстрації кандидатом у мери Володимиру Шестакову не вистачило кількох міліметрів. У ТВК забракували його фото. Сказали - не того розміру. А на минулих виборах він програв чинному меру лише 300 голосів і міг би скласти йому конкуренцію.

Сергій ІВАЩЕНКО, міський голова Василькова: «На протязі всього терміну ТВК відпрацювало без жодного порушення режиму, не закривань, не надання відповідей, наскільки я, як міський голова діючий, а я відповідаю на сьогоднішній день за стан організації і проведення виборів».

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер політичної партії «Фронт змін": «Я думаю, що він відповість за все, тільки після виборів. Ми виграли суд по Василькову. Суд зобов'язав виборчу комісію зареєструвати наш список. Якщо це не буде виконано, я знайду управу, в тому числі, і на Васильків».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Полтава. Тут своя полтавська битва, без погромів. Але з усім можливим арсеналом білих і чорних піар-технологій. Благодійника полтавчан Олександра Мамая експерти називають лідером перегонів. Він давно обійшов у рейтингах чинного мера Андрія Матковського, але завчасно святкувати перемогу заважає Валерій Асадчев. Колишній губернатор Полтавщини висунувся кандидатом в останню мить. Асадчев каже, що не збирався балотуватися, але йому головний претендент не сподобався.

Валерій АСАДЧЕВ, кандидат на посаду міського голови Полтави: «Покажіть, чим закінчився Київ, щоб полтавчани не повторювали такої помилки. У вас же більше влади і можливості показати, ніж у мене. Я показую, стою в точках».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Доки Асадчев стоїть у точках, Мамай - на дитячих майданчиках.

Олександр МАМАЙ, кандидат на посаду міського голови Полтави: «Ви знаєте, ми майже вже 40 дитячих майданчиків встановили. І ще 30 з лишнім дитячих майданчиків проплачено на заводі. Але завод не встигає їх виготовляти. Тому уже ставимо ці майданчики..."

Валерій АСАДЧЕВ, кандидат на посаду міського голови Полтави: «На такі речі повинні реагувати правоохоронні органи. У нас в законі записано - заборонений підкуп виборців».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Заступник лідера фракції Партії регіонів Михайло Чечетов каже, що вже об'їздив чимало регіонів, але якихось серйозних порушень не помітив.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Выборы идут максимально демократично. Есть какие-то мелкие нарушения. Но спокойно на улицах. Я езжу по Украине. Людей волнуют свои проблемы. Вот сейчас как раз голова политика занята только у политиков».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Київ. Тут виборів цього року немає. Але столиця залишається основним плацдармом для ведення виборчої кампанії. Для «Свободи» Олега Тягнибока, яка традиційно проводила цього тижня марш за визнання УПА, Київщина - стратегічний об'єкт на місцевих виборах. Адже на думку різних соціологів, «Свобода» перестає бути партією лише західного регіону і претендує на роль потужної опозиції.

Олег ТЯГНИБОК, лідер всеукраїнського об'єднання «Свобода": «Сьогодні слово своє має сказати вулиця. Якщо у нас імпотентною є парламентська опозиція, яка не може відстояти прав українців, то етапно маємо привести до влади після 31 жовтня в місцевих органах влади націоналістів, розуміти, що місцеві вибори - це є останній форпост».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Втім на впевнену перемогу опозиція може розраховувати переважно на західній Україні, - запевняють експерти. Тоді як на півдні та сході лідирує Партія регіонів. А центр і північ разом із біло-блакитними може взяти під свій контроль «Сильна Україна». Загалом же нинішню кампанію експерти називають досить пасивною і сумніваються, що останні два тижні, які лишилися до виборів, суттєво вплинуть на розстанову політичних сил в регіонах.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №11
19:23:05-19:31:25 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Українські актори не пасуть задніх. І разом зі співаками, письменниками та телеведучими торують політичні шляхи. Певно, хочуть помститися українським політикам, які часто відбирають хліб у професійних циркачів, шоуменів і гумористів.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Найдосконаліше втілення американської мрії. Із сільської сім'ї до акторської слави і перевтілення з голлівудської зірки в президенти однієї з наймогутніших в світі держав. Згодом на політичний шлях Рональда Рейгана, котрий почався з губернаторства у Каліфорнії, стане ще одна кінозірка - Арнольд Шварценеггер. Нині ж бажання діячів кіно чи шоубізу проявити власні таланти в політиці вже мало кого дивує.

Ілона СТАЛЛЕР (Чичоліна), актриса, колишній депутат парламенту Італії: «Эти слова, которые я сейчас говорю, я адресую Бен Ладену. Если ты еще жив, конечно. В обмен на мир я посылаю поцелуй и хочу предложить тебе свое тело. Делай с ним что хочешь, если покончишь с терроризмом».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Італійська порнозірка і екс-парламентар Чичоліна домовляється з Бен Ладеном і намагається встановити дружні стосунки з російськими політиками. Бажання вже найближчим часом балотуватися в американський сенат висловив і голлівудський красунчик Бред Пітт. А одна з болгарських партій чи то жартома, чи то всерйоз взагалі заявила про бажання бачити головою країни свого земляка - Філіпа Кіркорова.

Філіп КІРКОРОВ, співак: «Надо будет поработать над собой и духовно еще, и внешне, к чем я еще не очень готов».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та далі - більше. Днями на одному із інтернет-сайтів розпочався збір підписів за висунення на пост президента Росії лідера гурту «ДДТ» Юрія Шевчука. У відповідь білоруські блогери запропонували замінити батьку Лукашенка на Діану Арбеніну - лідерку «Нічних снайперів», котра родом з-під Мінська.

Діана АРБЕНІНА, співачка, лідер гурту «Нічні снайпери": «Мне кажется, что батька будет вечно. Поэтому это шутка. Сидеть в парламенте - это же время. Пусть этим занимаются другие люди. А когда я буду песни писать?"

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та бажання поєднати пісня з парламентаризмом все одно не полишає світлі голови зірок кіно, спорту і шоубізнесу.

Гурт «Отпетые мошенники": «Аршавин в «Единой России», Кабаев, там чуть ли не целая грядка. Малиновская была в ЛДПР».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Ті ж кому мандата поки не дісталося, теж не впадають в депресію, адже російська партія влади зовсім не проти, аби лави «єдиноросів» поповнили нові, а головне - відомі і популярні у народі члени.

Борис МОІСЕЄВ, співак, член партії «Єдина Росія": «Мне приятно. И мое искусство уважают. Это не говорит о том, что я схвачу свои чемоданы и поеду куда-то за партию выступать».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Українські селебрітіс в політиці задніх також намагаються не пасти. Мандатами свого часу могли похизуватися співачка Руслана і лідер «Океану Ельзи» Славко Вакарчук. А боксер Володимир Кличко і досі вже не перший рік намагається виграти битву за Київ.

Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: «Я не согласен с теми методами управления, с теми колоссальными ошибками, которые совершены сегодня в Киеве и продолжают как снежный ком наростать. Они как клубок связаны между собой и базируются на коррупции».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А от російським суперстар після відставки Юрія Лужкова з посади мера Москви можна подумати і про висунення своїх кандидатур на посаду очільника російської столиці.

Борис МОІСЕЄВ, співак, член партії «Єдина Росія": «Из нас? Из Сережки Зверева и меня что ли? Еще та Москва будет».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Хоча Сережка Звєрєв в принципі очолити Златоглаву наче і не проти.

Сергій ЗВЄРЄВ, стиліст, співак: «У меня одна мысль. Я вообще из народа. Я с народом. Это, наверное, самая главная мысль и самое главное предназначение».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та конкретніше про своє політичне майбутнє зірки говорять не надто охоче. А про політичне минуле зазвичай і зовсім мовчать. Приміром вічно юний орел Михайло Поплавський колись вже побував у Верховній Раді, а згодом намагався очолити громаду міста-героя Одеси. Нині ж намагається зайняти депутатське крісло у місцевій раді невеличкого містечка Ірпінь. Тож саме зайнятістю у виборчій кампанії і пояснив свою відмову поспілкуватися з «Фактами тижня». А у прес-службах Руслани і Славка Вакарчука пояснили, що артисти взагалі не мають часу для розмов про політику через начебто надщільний гастрольний графік. Щоправда, у колег по цеху є підозри і щодо інших причин небажання артистів ворушити минуле.

Андрій ХЛИВНЮК, співак, лідер гурту «Бумбокс": «Там, де є «за», там є і «проти», якщо ти розумієш про що я. Якщо ти просто музикант, так як я, то мабуть не варто приймати участь у політичній боротьбі тих чи інших сил».

Володимир ШАХРІН, співак, лідер гурту «Чайф": «Политики хотят воспользоваться тем уровнем доверия публики к артисту или к спортсмену. А потом, когда обманут политики, люди скажут, так и ты, тому же Славе скажут - ты же там стоял на Майдане на Крещатике. Они нас подвели. И они будут думать, что он нас подвел. А они обманут все равно. Такой бизнес в политике».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Якщо дуже хочеться, то спробувати свої сили на політичному поприщі все ж можна, - твердять ті, хто у політиці не перший день.

Станіслав ГОВОРУХІН, режисер, депутат Держдуми Росії: «Если там не будет людей культуры, то не будет законов, защищающих культуру. Потому что Жириновский не придумывает. Законы должны защищать люди, знающие проблему изнутри отрасли. Будь это алюминиевая промышленность, самолетостроение или культура».

Оксана БІЛОЗІР, співачка, народний депутат України: «Можна лобіювати галузь, але бути лобістом в цій галузі своїх особистих інтересів. Це хвороба нашого українського парламенту».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Співачка, депутат і екс-міністр культури Оксана Білозір захворіла великою політикою давно. Каже - прийшла туди не обличчям торгувати і не прикрашати собою якусь партію. Навіть написала понад 25 законів.

Оксана БІЛОЗІР, співачка, народний депутат України: «Я не прийшла в парламент, маючи за плечима виключно мистецьку освіту. Перед тим як прийти в парламент, я здобула вищу освіту другу. І є магістром зовнішньої політики і дипломатії, яка дала мені моральне право займатися в широкому аспекті політикою».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А от політична кар'єра російського кінорежисера Говорухіна навпаки, схоже, наближається до фіналу.

Станіслав ГОВОРУХІН, режисер, депутат Держдуми Росії: «Я дозрел до того, что пора уходить из этого. Из Думы. От меня уже пользы нет, поэтому считайте, что и меня там нет уже».

Борис ГРЕБЕНЩИКОВ: «Браво, Станислав. Можно было понять это раньше».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Згодом давній знайомий Говорухіна Борис Гребенщиков з притаманною йому філософією пояснить, що мав на увазі.

Борис ГРЕБЕНЩИКОВ, співак, лідер гурту «Акваріум": «Вы знаете, в данном случае музыкант и любой деятель искусства, по-моему, подпадает под то же правило, что и врач. Имеет ли врач право быть пристрастным политически? Значит ли это, что когда он столкнется со своим врагом, он не станет его лечить? Это вопрос».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та у наших реаліях, питання, схоже, залишається риторичним.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
17.10.2010 3:00:19

Сюжет №11
19:31:26-19:31:56 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Усі медійні обличчя України цього тижня зібралися на традиційну церемонію вручення премії «Телетріумф». І мені надзвичайно приємно повідомити, що перемогу в номінації «Найкраща інформаційно-аналітична підсумкова програма року» здобула програма «Факти тижня». Це вже третя наша статуетка. І від того ми сповнені не лише гордістю, а й почуттям величезної відповідальності, насамперед перед вами.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
17.10.2010 20:00:00

Сюжет № 1
18:00:47-18:01:44(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: У всеукраїнському об'єднанні «Батьківщина» - чистка лав. Партія змінить статут та програму. Таке рішення ухвалили члени цієї політсили на з'їзді у Києві. Віднині, депутатів від «Батьківщини» усіх рівнів, які голосують всупереч партійним принципам, виключатимуть із партії. Про це заявила Юлія Тимошенко. А нових кандидатів обиратимуть через внутрішнє голосування. Лідерка «Батьківщини» вважає, що на майбутніх місцевих виборах можливі фальсифікації. Проте, Тимошенко запевняє: бойкотувати вибори її команда не збирається і обіцяє боротися за кожен протокол.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер ВО «Батьківщина": «Або ми заявляємо обструкцію цим виборам, або все-таки в межах тих можливостей, які по різному склалися в різних регіонах, все ж таки відстоювати кожен голос людини, відстоювати їх право на вибір, відстоювати обрання ефективних місцевих команд».

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
17.10.2010 20:00:00

Сюжет № 6
18:05:27-18:05:57(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Україна подаватиме заявку на участь у конкурсі на право проведення зимової Олімпіади 2022 року. Про це заявив міністр у справах сім"ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін. Заявку подадуть за 4 роки. А вже наступного чиновники планують закласти до держбюджету близько півмільярда доларів на підготовку до Олімпіади. Оскільки зараз Україна не готова до проведення міжнародних змагань, - стверджує Сафіуллін. Половину підготовчих робіт збираються завершити до 2015 року - до приїзду комісії Міжнародного Олімпійського комітету.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
17.10.2010 20:00:00

Сюжет № 7
18:05:58-18:07:36(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Наймасштабніші в Україні пейнтбольні змагання відбулися у Харкові. У битві взяли участь понад 900 учасників з України, Росії, Білорусі та Молдови.

Віктор ШАПРАВСЬКИЙ, кореспондент: Студенти і банкіри, юристи і держслужбовці, лікарі і підприємці. Понад 900 учасників наймасштабніших в Україні пейнтбольних змагань на два дні забули про свою цивільну спеціальність. Щоби приїхати до Харкова, на роботі довелося брати відпустки та відгули.

Володимир ШНАЙДЕР, учасник змагань (м. Славутич): «Мы из Славутича, это город-спутник Чернобыльской АЭС. Почти все мои ребята работают на Чернобыльской станции. И это нам вдвойне інтересно, потому что мы сами работаем в «зоне», поэтому такие мероприятия пропустить просто не имеем права!"

Антон ГРУХІН, пейнтбольний клуб «Спарта» (м. Запоріжжя): «Понятно, что будут и ругань, и крики, и шары в спину, а это самое плохое, что присутствует. А в принципе рассчитываем на хорошую игру».

Віктор ШАПРАВСЬКИЙ, кореспондент: Сценарій змагань створили за мотивами комп'ютерної гри «Сталкер». Місце дії - так звана Зона, де ворогують кілька угруповань.

Дмитро ТІТІШИН, учасник змагань з Білорусі: «Нам поставили боевую задачу охранять место, куда все наши соперники будут приносить артефакты. Мы должны их убивать и артефакты забирать. На первый взгляд, нам все очень нравится».

Костянтин ПІДДУБНИЙ, президент Харківської обласної асоціації пейнтболу: «По СНГ нас может перегнать только Россия. В России, я знаю точно, могут собираться больше 2 тысяч участников».

Віктор ШАПРАВСЬКИЙ, кореспондент: Наступного року організатори обіцяють зібрати на змагання більше тисячі учасників. Якщо ці плани втіляться у життя, претендуватимуть на запис до Книги рекордів України.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
17.10.2010 20:00:00

Сюжет № 8
18:07:37-18:08:34(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Середньовічні забави, богатирські ігри та стародавні танці. Фестиваль історичної реконструкції завершився у парку культури «Київська Русь», що у селі Копачів під Києвом. Він тривав рівно півроку - з квітня по жовтень. За цей час у бою зійшлися більше тисячі учасників клубів історичного моделювання з десяти країн. Наступного разу дзвін мечів та шпаг тут можна буде почути вже наприкінці травня. Саме тоді стартуватиме новий фестивальний сезон. До того часу на 10 гектарах парку обіцяють відтворити не лише будівлі передмістя Київського дитинця, а й звести Ярославів двір та Церкву Княгині Ольги. Історію відтворюють насамперед для наймолодшого покоління. Тут кажуть: щоб знали своє минуле.

Володимир ЯНЧЕНКО, організатор: «Они видят свой корень, они понимают, что Илья Муромец - это они, они понимают, что Алеша Попович, стрелец из лука - это они, они понимают, что духовность и начало цивилизации восточно-славянской - это они, они понимают, что они хранители наследия».

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
17.10.2010 20:00:00