ua/comments/?id=25389Держкомтелерадіо Іван Чиж створює своє СМ на базі ОДТРК та УТР. А українська влада повсюди декларативно заявляє, що зробить все, щоб суспільство врешті решт мало своє громадське мовлення.

Як вже повідомляла „Детектор медіа”, 7 листопада пройшла Міжнародна конференція „Суспільні та комерційні ЗМІ як європейський виклик для України: регіональний аспект”. Організаторами представницького форуму були - Рада Європи, Національна рада з питань радіомовлення та телебачення Республіки Польща, МГО «Інтерньюз-Україна» та Незалежна асоціація телерадіомовників.

Розпочали дискусію голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Польщі Данута Ванєк та голова виконавчого комітету РЄ з питань ЗМІ, директор департаменту стратегій та аналізу НР Польщі Кароль Якубович розповіддю про СМ Польщі.

За їх словами польське громадське мовлення (TELEWIZJA POLSKA) складають три канали - TVP1, TVP 2 i TV POLONIA. В систему польського суспільного мовлення входять 11 регіональних станцій, які передають місцеві програми.

Управління СМ здійснюється через Нацраду з питань телебачення та радіомовлення Польщі. „Нацрапда через свої публічні дії має сприяти охороні конкуренції у телепросторі. Не існує зв’язку Нацради з урядом. Нацрада створює свободу слова, забезпечуючи плюралізм телебачення і радіомовлення. І завдяки цьому наш ринок є диференційованим і плюралістичним. Тому в Польщі існують якісні суспільні і комерційні мовники” , - наголосила Данута Ванєк.

Саме Нацрада і призначає Наглядову раду СМ. Наглядова рада складається з 5-6 членів, термін повноважень яких 3 роки. Наглядова рада призначає раду директорів компанії включно з президентом. Також в системі регулювання СМ є ще й рада з програм. Вона складається з 15 членів, яких вибирає Нацрада Польщі, 10 з яких - представники парламентських груп, інші 5 - професіонали у сфері культури. Пані Ванєк підкреслювала, що СМ в Польщі відповідає національним інтересам: „СМ має сприяти вільному плюралізму думок і задовольняти потреби суспільства. СМ дає можливість владі пояснити політику держави. І СМ дає можливість партіям представити свою позицію”.

Фінансування TELEWIZJA POLSKA отримує з таких джерел - абонплата, надходження від продажу прав на програми, реклама та спонсорство. „Фінансування є незалежним від уряду . Адже одна третина фінансується за рахунок абонентської плати і дві третини - за рахунок реклами” , - зауважила Ванєк. Пізніше в коментарях “ТК” вона повідомила, що в них не існує жорсткої конкуренції на рекламному ринку і додала, що реклами вистачає всім. Абонентська плата, за її словами, є низькою, до того ж від неї звільнені ветерани та інваліди.

Після цього Кароль Якубович зазначив, що „Європа потребує українців, Європа хоче, щоб вони були активними” і закликав самовіддано ступати на шлях творення СМ. „Ви як яструби, шуляки маєте стежити за урядом. - емоційно продовжував Якубович агітувати за СМ.- Відповідальність уряду полягає в тому, щоб створювати плюралістичний зміст програм. Має існувати приватне і громадське мовлення, при цьому ніякого державного. Але всі ЗМІ мають бути незалежними” .

Щодо програмного наповнення каналу СМ, він додав: „Звісно, СМ має наповнюватись і культорологічними програмами, але не можна очікувати, що СМ має містити лише культурологічні та освітні програми, не треба створювати культурне гетто. Натомість на СМ мають бути і популярні програми, що забезпечить популярність і самому каналу.”

Він зазначив, що загалом у посткомуністичних країнах, створюючи СМ, вдаються або до „ мавпування” або створюють атавізми. Далі він застеріг Україну від такого “мавпування” громадського мовлення, як, приміром, в Італії, де воно знаходиться у тісному зв’язку з політикою і підконтрольне Сільвіо Берлусконі.

Що ж, а тепер ближче до українських реалій.

Знову щодо політичної волі, на яку зазвичай нарікає громадськість - з якихось, певно, дуже важливих причин представники влади на конференції не з’явились. Хоча у програмі заходу значилися прізвища і голови секретаріату Олега Рибачука, і віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Вячеслава Кириленка. Однак Рибачук передав листа, в якому коротенько виклав позицію Президента щодо створення системи суспільного мовлення. Вона залишалась все такою ж туманною, напіввизначеною та декларативною: „СМ бути!”.

Бути, але як і коли?

Відповідати на ці запитання (не надто оптимістично) розпочав колишній віце-президент НТКУ Андрій Шевченко. Він нагадав про провал законопроекту СМ: „Ми пропустили той момент, коли могли отримати швидкі результати, зараз процес заморозився. І нам знову варто починати все спочатку” . Потім він нагадав про три ключові складові СМ: „Телебачення є власністю суспільства, воно утримується суспільством, воно контролюється суспільством через призначення керівництва. Ми маємо хороші напрацювання Коаліції СМ, які залишилися без розгляду влади”.

А далі додав, що ми маємо ситуацію, коли НТКУ і СМ йдуть паралельними шляхами: “Перед НТКУ стоїть завдання стабілізації і підвищення рейтинговості, а не створення СМ”.

Власне, говорив Андрій Шевченко і про величезні проблеми НТКУ. Серед яких одними з невирішених залишаються проблеми державного замовлення та низька довіра з боку глядача.

А Крістіан Нісан, незалежний радник з питань медіа та менеджменту, експерт Ради Європи, розповідаючи про громадське мовлення у країнах Європи, ілюстрував свою доповідь картинками, і так само мовою образів представив своє бачення українського громадського ТБ (в його зародковому вигляді - НТКУ) у вигляді старої руїни, з якої і доведеться починати робити нормальне мовлення.

На захист „руїни” виступив голова Національної телекомпанії Віталій Докаленко. “Поки канал не готовий перейти до суспільного мовлення, - сказав він.- Ми готові до структурних змін, однак сьогодні канал має багато технічних проблем, на каналі багато людей, яких не можна викреслити з життя. Зараз ведеться робота зі зміною форми підприємства. Сьогодні багато залежить від влади, Верховної Ради, оскільки канал, як бюджетна установа, зв’язаний по руках і ногах.”

Отож, маємо те, що маємо: Шевченко не бачить для цього волі керівництва держави, а Докаленко - готовності самого каналу. Попри те, що Доколенко і Шевченко один одного не бачили і не чули, бо виступали в різний час, їх розповіді про СМ на базі НТКУ були невтішні. Канал не готовий до реформування у СМ.

Далі дискусія перейшла до питань фінансування СМ. Все зводились до питання абонплати та реклами.

Не всі погоджувалися з тим, що на каналі СМ має бути реклама. „Від реклами СМ має відмовитись. Бо вона його вб’є. Реклама зумовлює направленість телеканалу на аудиторію, яка потрібна рекламодавцю” , - зазначав генеральний директор ICTV Олександр Богуцький. Натомість Кароль Якубович переконаний в іншому: „В українських реаліях навряд чи вийде запровадити абонплату. Залишається реклама і бюджет. Але й тут треба якомога убезпечити від впливу держави”.

А Андрій Шевченко зауважив: „Всі комерційні телекомпанії зацікавлені в тому, щоб НТКУ була легалізована і могла грати за правилами. Оскільки Національна телекомпанія - серйозний гравець на рекламному ринку, який протидіє недобросовісній конкуренції.”

Олександр Богуцький шокував іноземних гостей своєю пропозицією стосовно фінансування СМ: “Комерційні телеканали мають на першому етапі фінансувати СМ за рахунок доходів від реклами” . З цим не погодилась Юлія Винокур, директор Тернопільської комерційної телекомпанії: „Навіщо ми будемо фінансувати тих, хто в майбутньому стане нашим конкурентом?”

Ще більше оптимізму було у Олександра Ткаченка, керівника медіа-інвестиційної компанії „Нова Студія”, який розпочав свою доповідь словами: “Добрий день клубу любителів Суспільного мовлення” . Далі виклав свою позицію щодо реклами та абонплати: „Реклама має бути обмежена. Щодо абонплати, то не етично, не правильно, не логічно перекладати фінансування на плечі тих, хто ще не знає, чи хочуть бачити СМ. Я не переконаний, що громадськість зацікавлена в СМ, якщо всі інші телеканали ведуть об’єктивне мовлення. А закон про СМ має бути прийнятий до кінця виборчої кампанії, бо інакше сили, що виграють, навряд чи захочуть передати цей ресурс громадськості”.

(Надалі експерти зазначали, що громадськість має бути зацікавлена в СМ, оскільки цей канал має представляти національну ідентичність України, вести мовлення українською та транслювати рідною мовою фільми і серіали.)

Завершив свою доповідь Ткаченко не менш оптимістично: “Сподіваюсь, що колись ми зберемося і будемо говорити про щось більш конкретне, ніж засади”.

Якщо Ткаченко порівнював конференцію з „клубом любителів СМ”, то директор Інституту медіа і права Тарас Шевченко порівняв процес побудови СМ з побудовою комунізму: „Значна частина дискусії є утопічною, і провал законопроекту в парламенті є тому яскравим свідченням. Треба говорити про конкретний канал і про конкретні зміни.”

Він наполягав на тому, що певні конкретні кроки можна робити вже зараз: Наприклад, через внесення змін до статуту НТКУ, які б вирішили питання створення Наглядової ради. На завершення Тарас Шевченко додав: „Можна багато чого закидати Івану Чижу і його спробам створення СМ, але принаймні він хоч щось робить”.

Про те, якими „продуктивними” можуть бути кроки Держкомтелерадіо, розповідала Лариса Якубенко, редактор Сумської ОДТРК, і як красномовний факт державного піклування про обласні телерадіомовні компанії, назвала цифри зарплатні: „У редактора ОДТРК вона складає 350 гривень, це 60 доларів” . При цих словах іноземні гості високо підняли брови і округлили очі. А директор міської телерадіокомпанії „Чернівці” Геннадій Сергєєв зазначив: „Мені подобається досвід Грузії, коли під час реконструкції з державного телебачення було звільнено половина працівників і за рахунок цього підвищилася платня у інших. А у нас ми маємо штучно роздутий штат за відсутності якісного продукту”.

Після виступів українських експертів член Наглядової ради Асоціації міжнародних справ Чехії Петер Маріш закликав усіх не бути такими песимістами: “Щоб добитися успіху, боротьба ніколи не має закінчуватися. Не будьте великими песимістами і не будьте великими оптимістами” . Щоб вселити цей оптимізм і в наших учасників дискусії, Маріш нагадав про помилки, які припустила Чехія при створенні СМ. (До речі, багато з цих помилок є дуже показовими для України). Що ж першою такою помилкою, за словами Маріша, для Чехії стало те, що “ми скористалися старим приміщенням, яке мало державне підприємство і не підготували нового” . Другою помилкою було призначення ради правління палатою депутатів. І третя : не був підготовлений механізм підвищення абонплати.

З тим, що СМ має бути якісним, погоджувались усі. Саме якість суспільного мовника, який відображає національну ідентичність українців і може бути рейтинговою. За словами польських експертів, в Польщі ледь не найвищі рейтинги має польське ТБ за рахунок якісного продукту. Олександр Богуцький наголосив: „СМ має завдавати високі стандарти для інших. Сприяти національній ідентичності. Зараз, нагадаю, україномовний продукт є менш рейтинговим за російський” . А Ольга Большакова, “Східноєвропейський інститут проблем медіа”, зазначила: „Чим має відрізнятися СМ? Насамперед новою якістю. Що має бути гарантією цієї якості? Баланс контролю і незалежності. Для цього і створюється дворівневий контроль: суспільний контроль і професіональний контроль” . За її словами цей дворівневий контроль реалізується таким чином: суспільний контроль – це і є Наглядова Рада, яка складається з 30 членів з загальнонаціональних громадських організацій; професіональний контроль - Адміністративна рада, члени якої мають досвід в сфері медіа.

Врешті-решт виступи українських експертів спровокували емоційну промову Кароля Якубовича: “Ви запитаєт,е навіщо нам СМ, адже у нас і так дуже багато різного телебачення? А я би хотів запитати - чим відрізняється Ющенко від Кучми? Тим, що зараз люди стали менше боятися. Але чи є гарантії, які запобігають тому, щоб люди знову не стали боятися? Мені так не здається. Структури та інституції залишились ті самі. Оплачуючи державне телебачення, ви просто марнуєте гроші. Адже ні ваша культура, ні традиція не знаходить відображення на ТБ.

Доповідачі наголошували, що не має політичної волі.

Ви маєте казати своїм політикам, що вони програють вибори, якщо не створять СМ. І коли ви їм це скажете, тоді й буде політична воля.

Для цього вам потрібен гарний закон про СМ. Потрібно дати відповіді на запитання: хто власник СМ, хто контролює СМ, хто фінансує СМ.”

Отже, учасники обговорення прийшли до висновку, що українська влада, журналістська спільнота та громадські організації мають поєднати зусилля у створенні Суспільного мовлення. Час переходити від дискусій до практичної роботи і громада має право мати якнайбільший рівень контролю над суспільним медіа-простіром. Ця теза стала підсумком Міжнародної конференції "Суспільні та комерційні ЗМІ як європейський виклик для України: регіональний аспект".

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ "Детектор медіа" публікує за підтримки МВФ "Відродження".