- Одним із досягнень помаранчевої влади є свобода ЗМІ. Віктору Ющенку можна закинути багато що, але не тиск на журналістів. Ця влада дозволяє нам казати про неї те, що ми думаємо. Питання зараз полягає в тому, наскільки ця свобода стане нормою. Великою мірою це залежить від того, чи перетворить влада державне телебачення на громадське. Ця реформа просувається набагато повільніше, ніж очікувала більшість журналістів.

Брехливе телебачення було основною бідою кандидата у Президенти Ющенка. Під тиском влади центральні телеканали замовчували або перекручували ключові гасла його кампанії. У цих умовах для Ющенка основним способом доносити свою позицію стало безпосереднє звертання до українців на вуличних мітингах. У запалі передвиборчої боротьби Ющенко не раз обіцяв покласти край цензурі. Зокрема, перетворити державний телеканал УТ-1 на громадське телебачення.

Ющенко Президент уже дев’ять місяців. Але Перший канал залишається державним. Прес-секретар Президента Ірина Геращенко стверджує, що Ющенко залишається прихильником суспільного медіа. Але, каже вона, Президент не хоче рубати шаблею. Він хоче все ретельно обміркувати. За словами Геращенко, Ющенко потребує розрахунків, скільки часу та грошей треба для втілення його обіцянки.

Ірина Геращенко, прес-секретар Президента:

- Суспільне телебачення дійсно дуже масштабний проект, на якому повинні об’єднатися багато людей і багато інституцій: парламент, уряд, Секретаріат президенту, громадські організації, Нацрада, Держтелерадіо, створити, я не знаю, якийсь комітет створення громадського телебачення, що б все це добре прорахувати. Тому що вести дискусію в площині - є політична воля, нема політичної волі, мені це здається трошечки не правильно. Бо треба говорити не тільки про політичну волю, але й про банальні і матеріальні - надзвичайно прості речі.

ЄГОР СОБОЛЄВ, ЖУРНАЛІСТ:

- Що означає перетворити державне телебачення на суспільне? Дві речі. Перша – його керівництво мусить призначатися не Президентом, а незалежною наглядовою радою. Друга – фінансування також повинно бути незалежним. Наприклад, ВВС фінансується усіма британцями, у кого вдома є телевізор. Кожен сплачує десять фунтів на місяць. Забезпечуючи таким чином незалежність суспільного телебачення від уряду.

Мати суспільне телебачення — це обов’язкова вимога Євросоюзу до країн, що прагнуть стати його членами. Міхаїл Саакашвілі після перемоги революції троянд створив його у Грузії за рік. Чому цивілізовані країни так цінують незалежний центральний канал? Про це розказує історія нашого УТ-1.

Ольга Скотнікова працює журналісткою Першого національного 15 років. Вона каже, що від співробітників державного каналу завжди вимагали максимально пропагувати діяльність вищих чиновників країни. «Папи должно бить много», — казав їй редактор, коли Ольга відповідала за висвітлення діяльності Леоніда Кучми.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Новини тоді нагадували таку суміш, знаєш, політичних новин: першим йшли сюжети про президента, про прем’єра, або голову Верховної Ради і потім решта йшла, як ми називали парад халтур.

У 1999 році репортаж Скотнікової уперше перекрутили. У Києві за крісло міського голови билися Григорій Суркіс та Олександр Омельченко. Скотнікова підготувала матеріал про нинішнього мера. Краще б не робила. Без її відому випусковий редактор підтасував кадри. Слова Омельченка були вирвані з контексту й поставлені в потрібне місце. Потрібне Суркісу.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Омельченко сидів в кадрі і говорив - Я дуже задоволений тим, що в Києві є безробіття. І коли я прийшла на роботу в мене було відчуття, що кудись провалююсь, коли я дивилась цей сюжет. Було моє прізвище і був начитаний мною текст - це був такий цинізм.

Я подзвонила цій людині і спитала, що відбувається? А він мені досить цинічно відповів: "Ти знаєш,що в Омельченка бігають очі, всі знають, що Омельченко був контужений в Афганістані, і в нього є така специфічна фізична вада, то ми вирізали ті кадри, де в нього бігали очі. Боже, а чому мені ніхто не сказав, а по смислу.

"Ну, дєточка, це ж не Оля Скотнікова продакшн - це наш канал, що хочемо, то робимо."

Із приходом нової влади життя УТ-1 змінилося. Керівником каналу був призначений Тарас Стецьків, депутат Ради від «Нашої України». Як і попередники, Стецьків був людиною з команди Президента. Але до державного телебачення обидва поставилися по новому. Ющенко не вимагав показувати себе як найкраще. А Стецьків – не сприймав будь-якого тиску. Прохання пропіарити, що надходили від різних міністерств, викидалися у кошик для сміття. Максимум, на що погоджувався Тарас, - обговорювати з чиновниками з Секретаріату Президента наповнення каналу. Хоча це так само йому не подобалося.

Тарас Стецьків, екс-президент Першого каналу:

- Ні команд не було, але були дуже серйозні, назвемо їх так творчі дискусії.

— З ким і про що?

Про те яким має бути програмний продукт на УТ-1, якими мають виглядають новини, яким повинен бути дизайн, блок дитячих програм. Тобто ці дискусії інколи були нормальними, інколи були на підвищених тонах, як всякі дискусії. Так, чи Адміністрація президента має вести з Національним каналом подібні дискусії - важко мені сказати, але практика подібна була.

За півроку управління УТ-1 Стецьків перетворився на палкого прихильника перетворення каналу на Громадське телебачення. Він пропонував зробити це ще до початку кампанії парламентських виборів 2006 року. Бо боявся, що ставлення Ющенка до незалежності державного каналу зміниться.

Тарас Стецьків, екс-президент Першого каналу:

- Є небезпека ручного управління . Вони завжди будуть, навіть, якщо ми вважаємо, що нами керують ідеальні в морально плані люди. Загроза ручного управління державним телебаченням буде завжди. Тому що захочеться подзвонити по телефону по сотці по двохсотці і щось спитати , розказати, наказати. Бо так наша держава жила, щонайменше 10 років.

Для Скотнікової останні півроку — як весна після зими. Ольга з жахом згадує про пік цензури, що прийшовся на останні вибори. Тоді державний канал найвідданіше виконував указівки цензорів з Адміністрації Президента. Маленька деталь: якщо на інших центральних каналах темники, які вказували, що показувати, бачили лише шеф-редактори, то на УТ-1 їх вільно роздавали журналістам. Цензори не боялися бути викритими. Бо були впевнені: журналісти державного каналу перевірені люди. З’їдять усе, що їм дають.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

Прийшли працівники, мені здається прес-служби одного з силових відомств і принесли матеріал, де був відео допит людини, яка знаходилась в авто, а це авто знаходилось ніби біля штабу Ющенко, в общем була якась така маніпуляція, що ніби на Подолі і це було біля штабу Ющенко і це були російські люди і там знайшли дуже багато вибухівки. І коли я подивилась, і кажу, що це гострий матеріал. Да, да. І коли я дивилась цей матеріал я побачила, що допит з цією людиною веде працівник прес-служби. І я так зупинилась і кажу, що ти вже допити проводиш, а він так розгубився. Знаєш, там були такі клітинки, щоб не було видно обличчя. Ну тут же твій голос.

Зараз усе інакше. Скотнікова каже — уперше за п’ятнадцять років на УТ-1 нема заборонених тем чи облич. Їй не соромно, що вона тут працює. З гордістю згадує, як висвітлювала процес над Борисом Колєсніковим.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Мені здається, що за минулої влади такий сюжет ніколи не йшов би. Тому що там була не вигідна позиція Ген прокуратури, вони не хотіли говорити і говорили не уміло. І була така наступальна позиція зі сторони Колеснікова. Але цей матеріал вийшов в ефір, його ніхто не зупиняв. І навпаки було - я приїхала за 15 хвилин до зйомки і всі дуже переживали, щоб я його встигла зробити. Казали, якщо ти цей матеріал не встигнеш зробити, то нам скажуть, що ми ніби замовчуємо. І там було все все все -і Колесніков в клітці сидів і давав нам інтерв’ю. Я вважаю, що це великий плюс невтручання влади.

Але Стецьків пішов із телекомпанії. Тарас прийняв рішення подати у відставку після зустрічі з Ющенком. На ній він почув: для Президента є питанням, чи треба й коли треба створювати суспільне телебачення. Зокрема, до парламентських виборів змін не буде. Стецьків каже, що злякався перспективи бути керівником державного каналу в період виборчої кампанії. Бо цензура може повернутися знову.

Тарас Стецьків, екс-президент Першого каналу:

- І цілком зрозуміло стало, що якщо такий великий проект не реалізується, то мені вже непотрібно дискутувати. Я попросив президента мене відпустити, щоб реалізувати інші проекти.

ЄГОР СОБОЛЄВ, ЖУРНАЛІСТ:

- У цьому будинку в жовтні минулого року я особисто чув від Ющенка обіцянку перетворити державний телеканал на суспільний. Чому тепер він вирішив не квапитися? Перша причина – змінилися обставини. Раніше тут був прес-центр, тепер кафе. Тоді Ющенко був опозиційним кандидатом, тепер – центром влади. Друге пояснення — оточення Ющенка з самого початку було не у захваті від ідеї розставання з державним телебаченням.

Стецьків упевнений, що друга обставина була визначальної. Хто персонально вплинув на позицію Ющенко щодо громадського телебачення? Важко встановити. Публічно свою думку з цього приводу оприлюднив лише Петро Порошенко. Обіймаючи посаду секретаря Ради нацбезпеки та оборони, він обстоював ідею зберегти державний телеканал. А громадське телебачення створювати окремо.

Тарас Стецьків, екс-президент Першого каналу:

- Було дуже багато людей, які переконували президента, про те що УТ-1 повинно бути як рупор державної влади, як таке собі телевізійне виданння Урядового курєру. Напевно такі люди були. Пізніше були люди, зокрема, я говорив про Порошенка, який приблизно так говорив - повинен бути державний і суспільний канал. І чому це держава повинна віддавати комусь те що вона створювала десятитиліттями. Комусь -це ж не в приватні руки - це суспільству.

Порошенко каже — я і зараз так думаю. Але цю думку не лобіював. Бо інформаційна політика не входила до повноважень РНБО. За неї відповідав Олександр Зінченко, що обіймав посаду Державного секретаря. Він не був проти суспільного телебачення, але нічого не робив за для неї.

Петро Порошенко, екс-секретар РНБО:

- Це не значить, що нічого не зроблено проти - це значить, що нічого не зроблено за. Просто можна нічого не робити.

ЄГОР СОБОЛЄВ, ЖУРНАЛІСТ:

- У будь якому разі відповідальність за успіх чи гальмування ідеї нестиме Президент. Він призначає керівника каналу. Він у стані пролобіювати потрібні зміни в законодавстві. Він може доручити уряду фінансувати зміни. Відставка Стецьківа та неквапливість Ющенка непокоять журналістів, що чекають на суспільне телебачення.

В цьому році на УТ-1 прийшла група нових людей, що захоплені ідеєю. В основному — з 5 каналу-острівця вільної журналістики в часи тотальної цензури. Разом з однодумцями з інших каналів вони мріють зробити в Україні ВВC. Бо так само бояться повернення старого УТ-1.

У жовтні минулого року Юлія Бориско звільнилася за «1+1». На знак протесту проти цензури. Потім працювала на ICTV. Тепер веде новини на Першому каналі. Впевнена, що громадське телебачення – це запорука свободи ЗМІ незалежно від обставин.

Юлія Бориско, ведуча Першого каналу:

- Можливо, для мене не було б важливе суспільне телебачення, якби я була переконана, що комерційні канали зможуть зберегти свободу слова. В мене такої впевненості немає, в мене немає впевненості у владі, у тому що вона дотримається Майданних обіцянок. І відтак мені потрібні гарантії, що в мою роботу ніхто не буде втручатися. Суспільне мовлення для мене є цією гарантією.

Бориско так само пам’ятає передвиборчі обіцянки Ющенка. І стурбована тим, що Президент не квапиться їх виконувати.

Юлія Бориско, ведуча Першого каналу:

- Де другий тур, а де ми? Пройшло достатньо багато часу. За цей час можна було виробити механізми, можна було принаймні сказати, що на Першому каналі буде створено суспільне мовлення.

Для Скотнікової це питання збереження професійного щастя. Вона знайшла себе у новій команді Першого каналу. Активно робить репортажі на політичні теми. Табу для неї сьогодні нема.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Як ви оцінюєте заяву Турчинові, що фактів отруєння Ющенко не було?

Олег Рибачук ухилився від відповіді. Але це нормально — така робота політиків. Головне, щоб журналісти Першого каналу завжди могли ставити гострі запитання керівнику президентського Секретаріату. Ольга також вважає, що лише перетворення державного каналу на громадський гарантує, що свобода збережеться. Як і Бориско, Скотнікова занепокоєна гальмуванням ідеї.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Цим проектом ніхто не займався. Люди прийшли до влади і повинні були розгрібати завали. І з’ясовувати стосунки в команді, не розуміючи, що ці стосунки належать вже не тільки їм.

Тепер Ольга набагато скептичніше ставиться до передвиборчих обіцянок. Навіть тих політиків, що скасували цензуру.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- Оцей момент особистого захоплення цими людьми я буду дуже гальмувати. Тому що я розумію, що ці всі вчинки, якими ми захоплювались, насправді були технологіями.

ЄГОР СОБОЛЄВ, ЖУРНАЛІСТ:

- Перед УТ-1 постала друга проблема — конфлікт усередині колективу. Він має дві причини. По-перше, у компанії працює 2000 тисячі людей, що мінімум удвічі більше, ніж потрібно. Якщо створювати нормальне телебачення, цю мінімум тисячу працівників треба звільнити. Загроза звільнення змушує співробітників УТ-1 нервувати. По-друге, прихід нової команди автоматично розсварив її з тими, чиї місця вона посіла. Конфлікт є, він дедалі частіше вибухає скандалами та розростається.

Ось так на Першому каналі міняли спортивну редакцію. Ті редактори та ведучи, що працювали раніше, не погодилися зі своїм відстороненням. Вони хотіли далі робити новини. У відповідь адміністрація Першого каналу поставила біля дверей студії міліціонера. Він і забезпечив виконання її рішення, не пустивши стару ведучу в ефір. Але війна на цьому не закінчилася.

Наталія Розинська до приходу нової команди вела новини. Вона впевнена, що заміна її на Бориско — це помста за те, що не підтримувала Майдан. Розинська звернулася до суду.

Наталія Розинська, екс-ведуча Першого каналу:

- Мені особисто Шевченко говорив: «ТИ супер, ти класна, але ти тут працювати не будеш.

Андрій Шевченко — перший віце-президент Першого каналу. На УТ-1 прийшов з 5-го, де був шеф-редактором. Каже, що ніякої помсти Розинській не було. Просто він проти того, щоб в ефірі працювала ведуча, яка виконувала накази цензорів.

Андрій Шевченко, перший віце-президент Першого каналу:

- Щоб зрозуміти різницю між Бориско та Розинською, це зовсім не складно зробити просто потрібно їх посадити за один стіл і попросити написати один і той самий текст і одразу буде видно результат. В тій телекомпанії, за тією технологією ведучі не повинні були собі писати тексти. МОЖЛИВО НА ЦЕ БУЛИ політичні причини. Але я вважаю, що ті ведучі, які читали темники а не пропустили текст через серце і голову, повинні понести політичну відповідальність.

Наталія заявляє, що підбір людей нова команда проводить за принципом кумівства. Вона не вважає, що відбирають найкращих.

Наталія Розинська, екс-ведуча Першого каналу:

- В нас було проведене не легітимне тестування, в наслідок з 40 журналістів залишилось 12. їх так і називаю – 12 апостолів.

Шевченко вважає, що залишилися найкращі. Скорочень не уникнути, упевнений він.

Андрій Шевченко, перший віце-президент Першого каналу:

- Я в упор не розумію, навіщо сажем в новинах на цьому каналі 15 або 16 ведучих, жодний з яких не вміє писати собі текст. Така ситуація була тут 4 місяці назад. Я не розумію, навіщо цій команді 40 кореспондентів у новинах, якщо на інших - цю роботу роблять 15-20 чоловік. Чи добре мати багато кореспондентів, мабуть добре, але чи чесно це перед платниками податків, які повинні утримувати всю цю махіну - не знаю. Я не знаю, що я повинен казати своїй мамі, яка вчителька і в якої зарплата кілька сот гривень, чому вона повинна платити за сюжет з Чернігова 600-700 доларів. Як я повинен пояснювати цю математику своїй бабусі, яка теж весь вік провчителювала.

Розинську та інших незадоволених працівників Першого каналу об’єднали профспілки, що мають осередки на УТ-1. Вони висловили недовіру своїм керівникам й запропонували Ющенку поставити на чолі каналу Євгена Каленського. Каленський був віце-президентом УТ-1 під час президентських виборів. Він пообіцяв людям те, що вони хотіли почути — нікого не звільняти.

Наталія Розинська, екс-ведуча Першого каналу:

- Ми вимагаємо припинити цей жахливий і цинічний процес викидання людей, яке зараз відбувається. Нам потрібне скорочення, яке має відбуватися законно, чесно. Є прописані процедури.

Скотнікова підтримує ідею скорочень. Вона каже, що штат державного каналу справді є роздутим. За роки підцензурної праці на УТ-1 назбиралося чимало людей, які треба гнати в шию.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу:

- В нас були люди, які топили камери, завалювали ефіри. Під час ефіру нетвереза людина впала на прилади і ведучий вів їх в темряві. Я сиділа під час випуску новин і думала, що завтра познімають всіх. Я не знаю, що пережив цей ведучий, який піввипуску провів у темряві.

З іншого боку, журналістка вважає конфлікт із профспілками — помилка її керівників. Вона думає, що вони мали б краще мотивувати перестановку людей. І гарантувати соціальну допомогу всім, кого звільняють.

Ольга Скотнікова, журналістка Першого каналу: - Менеджмент повинен не хитрувати, а якщо взялися за дорослу справу, то вести себе по дорослому. Вести переговори по кожній людині, аргументувати. Якщо ця людина скорочується, то або вона йде на пенсію або якось аргументувати, чому людину до 30 років усувають від роботи в новинах. Пояснити чому вона не підходить і думати про її працевлаштування.

Стецьків вважає, що конфлікт підігрівається відсутністю його наступника. Ющенко прийняв відставку Тараса, але не призначив нікого натомість.

Тарас Стецьків, екс-президент Першого каналу:

- Причина тільки одна - вакуум влади в компанії. Це помилка, і я це говорив в адміністрації президента. Потрібно було в той же день призначати, або звільняти мене тим числом, яким був би призначений новий керівник. Тоді б нічого не було.

Геращенко каже, що Ющенко затримався через політичну кризу. Відставка уряду та секретаря РНБО змінила оточення Президента. Новий керівник його секретаріату Олег Рибачук оголосив конкурс на посаду президента Першого каналу. З десятка кандидатів відомі лише двоє. Перший — Шевченко, якого підтримує Стецьків. Другий — Олександр Ткаченко, який побудував «Новий канал». Він ще взимку пропонував свій план утворення Громадського телебачення. Але співпраця Ткаченко з цензорами під час президентських виборів тоді обумовило «ні», яке сказав йому Ющенко. Хто виграє на цей раз? Секретаріат обіцяє назвати керівника Першого каналу цього тижня.

Ірина Геращенко, прес-секретар Президента:

- Якщо у лютому це мала бути людина дійсно чиста по відношенню до журналістів, яка ніколи не використовувала такі ресурси, як темники. То сьогодні , я думаю, що це повинна бути дуже авторитетна у журналістському колі людина. І авторитетна не тільки з боку моралі, а авторитетна, як професіонал.

ЄГОР СОБОЛЄВ, ЖУРНАЛІСТ:

- Зараз перед Ющенком усі шляхи відкриті. Він може вибрати правильну людину, яка допоможе йому швидко перетворити державне телебачення на суспільне. Тоді успіхи України у сфері свободи ЗМІ стануть невідворотними.

Другий вибір полягає в тому, щоб далі чекати. Можна призначити людину, яка буде розвивати Перший канал. Але не відпускати його з під контролю. Так зробила Росія. Хоча її результати в розвитку вільної журналістики є катастрофічними. Поки Президент Україні діє не на п’ять, хоча і не на два. Його остаточний результат в його руках.

"Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МФВ „Відродження”"